Аналітичний центр Experts Club випустив нове відеодослідження, присвячене динаміці державного боргу країн світу щодо ВВП у 1950-2025 роках. Візуалізація показує, як за останні 75 років змінювалося боргове навантаження в різних економіках – від післявоєнного відновлення і боргових криз до пандемії та нинішнього етапу дорогих запозичень. У фокусі фінального слайда – ситуація на 2025 рік, коли Україна, за використаною в дослідженні міжнародною методологією, також увійшла до числа 20 країн із найбільшим борговим навантаженням.
В основі дослідження лежать дані IMF DataMapper і World Economic Outlook за жовтень 2025 року за показником general government gross debt. За оцінкою МВФ, світовий рівень державного боргу у 2025 році досяг 96,8% світового ВВП, а для розвинених економік середній показник становив 111,8% ВВП. Це означає, що боргове навантаження залишається системно високим не лише у вразливих країнах, а й у найбільших економіках світу.
Згідно з використаними у відео даними, у 2025 році до числа держав із найвищим борговим навантаженням входили насамперед Судан, Японія, Сінгапур, Греція, Бахрейн, Мальдіви та Італія. У цій самій групі перебували США, Франція та Канада, а Україна з показником близько 108,6-110% ВВП також опинилася у верхній частині світового антирейтингу і, за цими оцінками, увійшла приблизно до першого десятка країн за співвідношенням боргу до ВВП. Для порівняння, у базі за 2025 рік для України вказано рівень 108,6% ВВП, для США – 128,7%, для Франції – 119,6%, для Італії – 138,3%, для Японії – 226,8%; у зведених міжнародних таблицях на основі тих самих оцінок МВФ фігурують близькі значення, де Україна проходить на рівні близько 110% ВВП.
Для України цей результат є особливо показовим. За даними IMF DataMapper, у 2025 році загальний державний борг сектору державного управління досяг 108,6% ВВП. VoxUkraine, аналізуючи ту саму базу МВФ, зазначає, що це найвищий рівень за весь період спостережень для України. Одночасно Міністерство фінансів України повідомляло, що державний і гарантований державою борг за підсумками 2025 року становив 98,4% ВВП. Різниця пояснюється методологією: міжнародні зіставлення МВФ використовують ширший показник general government gross debt, тому саме він підходить для глобального рейтингу, показаного в дослідженні Experts Club.
«Наше дослідження показує не просто розмір боргу, а місце країни у глобальній системі ризиків. У випадку України входження до групи країн із найвищим борговим навантаженням – це прямий наслідок війни, масштабної потреби в бюджетному фінансуванні та залежності від зовнішньої підтримки. Але водночас це і нагадування, що після завершення війни одним із ключових викликів стане не лише відновлення економіки, а й вибудовування довгострокової стратегії управління боргом», – зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
У ширшому контексті відео демонструє, що високий борг перестав бути винятком лише для кризових держав. Серед країн із найбільшим борговим навантаженням сьогодні перебувають як економіки із затяжними структурними дисбалансами, так і розвинені держави з глибокими внутрішніми ринками капіталу. Саме тому порівняння 1950 і 2025 років показує головний зсув: боргова модель стала нормою світової економіки, а питання стійкості боргу залежить уже не лише від його розміру, а й від вартості обслуговування, темпів зростання ВВП, структури кредиторів і здатності держави підтримувати довіру інвесторів.
Для України, виходячи з даних 2025 року, головний висновок дослідження полягає в тому, що країна вже перейшла психологічну позначку у 100% ВВП за міжнародною методологією і увійшла до глобальної групи найбільш закредитованих держав. Це не означає автоматичної боргової кризи, але означає, що тема повоєнної бюджетної стійкості, реструктуризації зобов’язань, вартості нового фінансування і прискорення економічного зростання буде однією з центральних в економічній політиці найближчих років.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва висловила занепокоєння зростаючим обсягом державних боргів під час виступу в середу напередодні щорічного засідання МВФ і Світового банку.
Прогнозується, що до 2029 року глобальний держборг перевищить 100% ВВП за рахунок країн як з розвиненими, так і з економіками, що розвиваються.
«Збільшення боргу призводить до зростання процентних платежів, чинить тиск на вартість запозичень, обмежує інші витрати і знижує здатність урядів пом’якшувати потрясіння», – заявила Георгієва.
За її словами, в результаті допомога розвинених держав найбільш нужденним країнам, на жаль, продовжує скорочуватися.
Темпи підвищення світової економіки, як очікується, становитимуть близько 3% у середньостроковій перспективі, що нижче за показник у 3,7% до пандемії COVID-19.
«Моделі зростання світової економіки змінювалися з роками, зокрема, темпи підйому Китаю неухильно сповільнюються, тоді як Індія перетворюється на ключовий локомотив зростання», – зазначає глава МВФ.
“Для забезпечення стійкого зростання потрібна більш висока продуктивність приватного сектора. Для цього уряди мають забезпечити і захистити основні елементи вільного ринку, включно з правами власності, верховенством закону, достовірними даними, ефективними кодексами банкрутства, сильним наглядом за фінансовим сектором і незалежними, але підзвітними інститутами”, – заявила вона.
За словами Георгієвої, у занадто великій кількості країн продуктивність приватного сектора «обплутана бюрократичною тяганиною», і стартапи не з’являються або не можуть розвиватися. «Конкуренція відіграє ключову роль, і регулювання не повинно допускати або створювати несправедливу перевагу», – вважає вона.
“Тому сьогодні я закликаю всі наші країни-члени провести регулятивне прибирання, щоб вивільнити підприємницьку енергію, підкріплену сильними інститутами і системою управління. Зараз не час завдавати собі шкоди: зараз час навести лад”, – заявила керівник МВФ.
Також вона закликала до дії «мою улюблену, рідну Європу».
«Розгляньте можливість призначення »царя єдиного ринку” з реальними повноваженнями для просування реформ. Усуньте прикордонні тертя на ринку праці, в торгівлі товарами і послугами, енергетиці та фінансах. Створіть єдину європейську фінансову систему. Створіть енергетичний союз. Завершіть свій проєкт. І стежте за динамікою приватного сектора США”, – сказала Георгієва.
За її словами, «одна картинка може сказати більше, ніж тисяча слів». «Подивіться, як сім американських мегакомпаній, жодна з яких не існувала 51 рік тому, можуть похвалитися ринковою капіталізацією, що перевершує за розміром аналогічні компанії в Європі», – зазначила глава МВФ.
Відео аналіз співвідношення держборгу до ВВП дивіться на каналі аналітичного центру Experts Club – https://youtube.com/shorts/skgFqF0c4Gw?si=oJPXANSuNNpWxsmY
Бюджетне управління Конгресу (CBO) прогнозує істотне збільшення держборгу США в найближчі 30 років. Згідно з прогнозом CBO, держборг становитиме 100% ВВП у поточному фінансовому році і збільшиться до рекордних 107% ВВП у 2029 фінроці. До 2025 року показник, як очікується, досягне 156% ВВП.
«Зростання держборгу сповільнить економічне зростання, призведе до збільшення відсоткових виплат на користь іноземних власників боргу і створить значні ризики для бюджетних та економічних прогнозів», – йдеться в огляді CBO.
Раніше цього тижня міжнародне рейтингове агентство Moody’s попередило, що мита на імпорт, які запроваджує президент США Дональд Трамп, можуть перешкодити країні взяти під контроль дефіцит бюджету, що зростає.
CBO очікує збільшення дефіциту бюджету США до 2055 року до 7,3% ВВП з 6,4% ВВП у 2024 році. Прогноз на 2025 рік становить 6,2% ВВП.
Прогноз CBO передбачає уповільнення темпів зростання економіки США в поточному році до 2,1% з 2,8% у 2024 році. Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, ДЕРЖБОРГ, США
Сукупний державний борг України 2024 року зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $22,74 млрд, або 14,3%, до $166,06 млрд, у гривневому – на 1 трлн 461,3 млрд грн, або 26,5%, до 6 трлн 980,9 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився в доларах на 16,5% – до $159,20 млрд, або до 6 трлн 692,4 млрд грн, і становив 95,9% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Сукупний зовнішній держборг України 2024 року збільшився на 18,1%, або на $18,38 млрд – до $114,88 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 16,7%, або на 276,0 млрд грн, до 1 трлн 863,1 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла за рік із 70,0% до 72,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець 2024 року зросла до 33,01%, в американських доларах – до 26,81%, у СПЗ – до 11,39%, у канадських доларах – до 2,83%, в англійських фунтах – до 0,11%, тоді як у гривні зменшилася до 25,33%, а в ієні – до 0,51%.
Відомство також уточнило, що 65,01% держборгу має фіксовану відсоткову ставку, тоді як 11,39% прив’язано до ставки МВФ, 12,66% – до SOFR, 3,80% – до EURIBOR, 0,51% – до TORF і 0,10% – до SONIA.
Ставка ще за 2,08% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 4,17% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету 2022 року.
Нарешті, 0,27% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Мінфін раніше зазначав, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року призвело до різкого зростання співвідношення державного боргу до ВВП – із 43,3% на кінець 2021 року до 79,4% на кінець 2023 року.
Як повідомляли, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд, а 2023 року – на $33,9 млрд.
МВФ у межах шостого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною в грудні минулого року поліпшив прогноз зростання держборгу завдяки більшому зростанню ВВП і меншому дефіциту: до 92,2% ВВП на кінець 2024 року і до 104,3% – на кінець 2025 року, тоді як у жовтні він оцінював його на рівні відповідно 95,6% ВВП і 106,6% ВВП.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, детальніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
Державний борг Франції на кінець другого кварталу 2024 року зріс до 112 відсотків ВВП порівняно зі 110,5 відсотка, зафіксованими наприкінці березня.
Про це повідомив Національний інститут статистики та економічних досліджень (Insee).
З квітня по червень борг збільшився на 68,9 млрд євро, досягнувши 3.228,4 млрд євро.
Більш детально про держборги та економіку Ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі аналітичного центру Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
Глобальний обсяг держборгу 2024 року може перевищити $100 трлн (93% світового ВВП), йдеться в доповіді Fiscal Monitor, опублікованій Міжнародним валютним фондом (МВФ) у вівторок.
Як очікується, він продовжить зростати в середньостроковій перспективі і до 2030 року може піднятися до 100% ВВП.
При цьому в рамках найнесприятливішого сценарію світовий борг може виявитися майже на 20 відсоткових пунктів вищим, ніж передбачає базовий прогноз, і досягти 115% ВВП у 2026 році.
«Для стабілізації (або скорочення) боргу з високою ймовірністю потрібні набагато більш значні фіскальні коригування, ніж заплановано в даний час. Зараз слушний час для відновлення фіскальних буферів, і відтермінування обходиться дорого», – наголошується в повідомленні.
МВФ вважає, що держборг продовжить зростати в таких країнах, як США, Великобританія, Бразилія, Франція, Італія та ПАР.
«Хоча, за прогнозами, борг стабілізується або скоротиться приблизно у двох третинах країн, він залишиться значно вищим від рівнів, які прогнозували до пандемії», – ідеться у звіті. Причому на країни, в яких не очікується стабілізації, припадає понад половина світового боргу і близько двох третин світового ВВП.
Державні витрати на розв’язання проблем «зеленого переходу» в енергетиці, старіння населення і проблем безпеки, ймовірно, посилять фіскальний тиск найближчими роками, вважають експерти фонду.
«Урядам час навести лад, – заявила заступник директора з фіскальних питань МВФ Ера Дабла-Норріс. – Для всіх країн необхідний стратегічний поворот, щоб знизити боргові ризики».
Детальніше про державний борг і можливі країнові дефолти дивіться у відео на YouTube-каналі аналітичного центру Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE?si=0WcmU20F95oeVKZp
