Заявки на участь у програмі, яка фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу, вже подали через Державний аграрний реєстр (ГАР) 2,74 тис. аграріїв з України, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Претендувати на участь у програмі з бюджетом у 1,5 млрд грн можуть фермери із земельним банком від 1 до 120 га (з виплатою до 3,1 тис. грн/га), та власники від 3 до 100 корів (з виплатою до 5, 3 тис. грн/голову).
За даними Мінагрополітики, на виплати за першим напрямом загалом подано 2299 заявок, за другим – 437.
Відомство нагадало, що прийом заявок на отримання допомоги за двома вищевказаними напрямками триватиме до 15 листопада 2022 року.
При цьому учасниками програми можуть бути лише виробники сільськогосподарської продукції, які зареєстровані в ГАР та відповідають його критеріям. Наразі в ГАР вже зареєстровано 11 тис. користувачів, які в режимі реального часу можуть отримати доступ до інформації про існуючі програми держпідтримки та подати заяви на її отримання онлайн.
Як повідомлялося, ГАР – це автоматизована електронна система, доступна для всіх сільгоспвиробників незалежно від форми господарювання. За допомогою реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та оцінювати їх ефективність.
Проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Останні три роки ЄС підтримує впровадження ГАР в Україні. Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС уряд розробив відповідне програмне забезпечення та провів два пілотні впровадження перед загальнонаціональним запуском у серпні 2022 року.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна шукатиме можливості, щоб допомогти Польщі у сфері енергетики і вже найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків.
“Ми сьогодні порушували важливі енергетичні питання. Обговорювали енергетичні виклики. Ми зацікавлені, щоб Україна могла допомогти Польщі. Ми робимо все, щоб найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків”, – заявив Зеленський на прес-конференції з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким та президентом Латвії Егілсом Левітсом у Києві у п’ятницю.
Він також назвав це питання пріоритетним у відносинах із Польщею.
“Для нас це пріоритет у наших відносинах. Незважаючи на те, що у нас є заборона щодо експорту вугілля у цей складний період, ми шукатимемо можливості допомагати Польщі. Тому що Польща, незважаючи ні на що, знаходила ті чи інші кроки допомоги нам, коли їй було непросто. Ми розуміємо цю відповідальність”, – додав президент.
Адміністрація президента США Джозефа Байдена просить Конгрес США виділити Україні додаткову допомогу у сфері безпеки та економіки у розмірі $11,7 млрд, а також $2 млрд на допомогу сфері внутрішніх постачань енергоносіїв, щоб компенсувати вплив війни на світовий енергетичний ринок. п’ятницю американське видання The Hill.
“Ми згуртували світ, щоб підтримати народ України та захистити свою демократію, і ми просто не можемо допустити, щоб ця підтримка України закінчилася”, – сказав журналістам представник адміністрації, ім’я якого видання не називає.
Зокрема, Білий дім просить Конгрес затвердити $4,5 млрд на військову техніку та поповнення запасів Пентагону, $2,7 млрд на оборону та допомогу розвідці для України та $4,5 млрд на бюджетну підтримку уряду України.
Запит у розмірі $2 млрд на підтримку внутрішніх джерел енергії розподіляється так: $1,5 млрд на паливо для ядерних реакторів та $500 млн на модернізацію Стратегічного нафтового резерву.
У Білому домі заявляють, що кошти необхідні для підтримки темпів надання допомоги Україні протягом перших трьох місяців 2023 року фінансового року, який починається на початку жовтня. Представник адміністрації сказав, що приблизно 3/4 коштів, раніше схвалених Конгресом для України, вже витрачено чи виділено.
Видання нагадує, що Конгрес на двопартійній основі вже схвалив виділення понад $53 млрд у вигляді допомоги у сфері безпеки, економіки та гуманітарної допомоги для протидії російському вторгненню в Україну цього року. У Білому домі очікують, що цих коштів вистачить до кінця фінансового року.
“Обидві партії підтримують відправку допомоги Україні, оскільки вона бореться з більш ніж шестимісячними атаками з боку Росії, хоча не виключено, що принаймні деякі республіканці сумніватимуться в останньому запиті на фінансування”, – пише видання.
На додаток до збільшення фінансування для України Білий дім також просить Конгрес санкціонувати додаткові мільярди для фінансування заходів федерального уряду щодо боротьби з пандемією Covid-19, реагування на віспу мавп та надання допомоги постраждалим від стихійних лих. Запит на екстрене фінансування становить $47,1 млрд.
Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова (Одеса) отримав медвироби та медикаменти у рамках благодійної ініціативи Shelter Ukraine, яку реалізують організації SiLab Ukraine, Valores Foundation, БО “Тепле місто”, БО “Вплив” у співпраці з Razom For Ukraine.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у клініці, завдяки цій ініціативі інститут, зокрема, зміг отримати шовні матеріали, вироби медичного призначення та медикаменти.
Отримані медвироби та розхідники використовуються зокрема під час операцій із пересадки рогівки, уточнила керівниця відділу патології та мікрохірургії рогівки ока Галина Дрожжина, слова якої наведено у повідомленні. “Такі втручання майже завжди є останньою можливістю пацієнта не втратити зір і робити їх можна лише за наявності таких інструментів”, – наголосила вона.
Дрожжина зазначила, що в період пандемії COVID-19 і початку війни “люди зволікали і несвоєчасно зверталися до офтальмологів”.
“Збільшилася кількість пацієнтів, які потребують таких втручань. Тому така допомога для нас вкрай необхідна, вона допоможе запобігти втраті зору десяткам пацієнтів із різних куточків України”, – сказала вона.
У клініці наголосили, що під час війни інститут, як і у мирний час, продовжує надавати високо спеціалізовану офтальмологічну допомогу пацієнтам з усієї України, зокрема громадянам, які евакуювалися із зони активних бойових дій.
Газорозподільні компанії, що працюють під брендом Регіональної газової компанії (РГК) з початку вторгнення російських окупантів в Україну надали допомогу армії на 110 млн грн, повідомляється в пресрелізі компанії в четвер.
“Ще з перших днів війни 133 одиниці автотранспорту з парку операторів ГРС (газорозподільних мереж – Інтерфакс-Україна) передано у користування підрозділам ЗСУ та ТРО. Спецтехніка газорозподільних компаній допомагає ЗСУ в облаштуванні інженерних будівель в усіх регіонах присутності”, – зазначили в РГК.
Як поінформували у компанії, найбільше коштів було спрямовано на придбання та ремонт автомобільної техніки для військових. Зокрема, придбано 11 спеціальних транспортних засобів: автобуси, вантажівки, позашляховики, екскаватор, а також пальне, шини та акумулятори для них. Ще 44 автомобілі військових за цей час було відремонтовано.
“Заводи з виробництва сучасного газового обладнання RGC Production на замовлення військових налагодили випуск десятків тисяч “їжаків”, протишинних шипів та інших металоконструкцій для влаштування блокпостів, буржуйок та захисних ґрат для бронемашин”, – йдеться у пресрелізі.
Крім того, для 1300 співробітників газорозподільних компаній, які зараз служать у ЗСУ, були придбані бронежилети, захисні плити, розвантаження, форма, одяг та взуття. При цьому для бійців з передової оператори ГРС передали медикаменти та медичне обладнання на понад півмільйона гривень. Газовики також закуповують для військових квадрокоптери, планшети, оптичні приціли Delta Javelin та тепловізори.
“Газорозподільні компанії продовжують підтримувати всім необхідним захисників України та передають на фронт засоби зв’язку, генератори, польові кухні, спецодяг, пальне, матеріали та інструменти для будівництва укріплень” – наголосили в РГК.
Регіональна газова компанія об’єднує під своїм брендом 20 газорозподільних компаній, на обслуговуванні яких перебувають понад 250 тис. км газопроводів та понад 8 млн споживачів газу.
Kомпанія Ferrexpo надала товари гуманітарного призначення для внутрішньо переміщених осіб із Бердянська, які розмістились у Запоріжжі.
Місто Бердянськ біля Азовського моря було окуповане з перших днів війни. Окупанти зайняли всі адміністративні будівлі та бази, встановили свій контроль над містом. Зараз у місті немає газу, є велика проблема з продуктами, готівкою, медикаментами та пальним. Час від часу чути вибухи, у місті відсутній мобільний зв’язок, частково відсутнє електропостачання. У довоєнний час у місті Бердянськ проживало понад 110 тис. жителів, більшість з них були змушені евакуюватись з міста, щоб вижити.
Тисячі жителів Бердянська, що втекли від війни, на сьогодні знайшли прихисток у Запоріжжі. Ці внутрішньо переміщені особи потребують гуманітарної підтримки, а саме базових побутових речей та нормальних умов життя. Багато сімей прибули із маленькими дітьми та людьми похилого віку.
За словами Юрія Химича, керівника програм корпоративної соціальної відповідальності Ferrexpo в Україні, необхідно підтримати людей, які змушені були покинути свої домівки в Бердянську, допомогти їм повернутися до нормального життя й почати адаптуватися до нової реальності. На сьогодні коштом Гуманітарного фонду Ferrexpo придбано та доставлено в Запоріжжя продукти харчування, засоби гігієни та медикаменти на суму понад 2 млн. грн.
Основний акціонер Ferrexpo Костянтин Жеваго особисто бере участь в обговоренні проблемних питань спільно з менеджментом Ferrexpo, здійснює моніторинг ситуації в Україні та відгукується на запити про допомогу в ті регіони, де її найбільше потребують.
«Наближення перемоги та найшвидше відновлення прстраждалих регіонів і країни в цілому – та мета, яка об’єднує керівників та працівників Ferrexpo. Кожен із нас робить все можливе для цього», – зазначили в Компанії.
Довідка про Ferrexpo:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Акції Ferrexpo входять до преміального лістингу Лондонської фондової біржі за індексом FTSE 250 (тікер FXPO). Група виробляє високоякісні залізорудні окатки преміум-класу для металургійної промисловості, які порівняно з використанням більш поширених видів залізорудної сировини дозволяють зменшити викиди вуглецю і підвищити продуктивність виробників. Підприємства Ferrexpo забезпечують сировиною світову металургійну промисловість понад 50 років. У 2021 році Група виготовила 11,2 мільйонів тонн залізорудних окатків, завдяки чому компанія Ferrexpo стала 3-м найбільшим експортером окатків у світі з часткою ринку приблизно 9%. Група має широку клієнтську базу, до якої входять сталеливарні підприємства по всьому світу, у тому числі в Австрії, Німеччині, Японії, Південній Кореї, Тайвані, Китаї, Словаччині, Чехії, Туреччині, В’єтнамі та США. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
FERREXPO, БЕРДЯНСЬК, ДОПОМОГА, ЖЕВАГО, ЗАПОРІЖЖЯ, КОСТЯНТИНЖЕВАГО, КСВ, ПЕРЕСЕЛЕНЦІ, ФЕРРЕСКПО, ЮРІЙХИМИЧ
