Масове застосування безпілотних систем у війні Росії проти України означає не просто технологічну еволюцію, а глибоку зміну логіки ведення бойових дій, для якої більшість європейських країн поки що не готові, заявили учасники панелі «The Russia–Ukraine Drone War: Innovation on the Front Line and Beyond. What Can We Learn for Our Own Defense?» на форумі з відбудови України в Бухаресті.
Панель VIa модерував операційний директор New Generation Warfare Centre (США) Ґреґ Мелчер. У дискусії взяли участь експерт з розробки БпЛА для військових застосувань Андрій Сірко-Галущенко, міжнародний директор напрямку літальних апаратів з вертикальним злетом і посадкою Boeing Террі Джемісон, директор з публічних комунікацій GTX Мустафа Найєм, колишній прем’єр-міністр Румунії, генерал у відставці Ніколае Чуке та заступник начальника Генштабу з операцій і підготовки, генерал-лейтенант Юліан Берділа.
За словами доповідачів, те, що донедавна сприймалося як «віддалений технологічний горизонт», уже стало повсякденною операційною реальністю. Розвиток безпілотних систем, відкритих архітектур та швидка інтеграція нових можливостей свідчать, що «майбутнє війни» настало значно раніше, ніж очікували багато західних гравців. Бойовий досвід України показав, що прискорені цикли інновацій призводять до структурної трансформації планування повітряних, наземних та міжвидових операцій.
Учасники наголосили, що комбіноване застосування пілотованих і безпілотних платформ, а також негайна технічна взаємосумісність між ними стають базовою вимогою адаптації сучасних збройних сил. Дрони вже системно використовуються для розвідки, високоточного ураження, логістики, мінування й розмінування, коригування артилерійського вогню та підтримки спеціальних операцій. Масовані скоординовані атаки на критичну інфраструктуру продемонстрували обмеженість суто реактивної оборони й актуалізували потребу нейтралізації загроз «у джерелі».
Паралельно стрімко розвиваються системи протидії безпілотникам, які поєднують наявні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з новими рішеннями для протидії великій кількості малорозмірних низьковисотних цілей. «Це вже не епізодичний інструмент, а повноцінний шар сучасного поля бою, який вимагає окремої доктрини, сил і засобів», – зазначив Берділа.
Окремий акцент у дискусії був зроблений на вразливості Європи до гібридних форм агресії. На думку експертів, традиційні оцінки загроз не відповідають реаліям, у яких противник діє переважно асиметричними, розпорошеними та складними для атрибуції методами. Інциденти з появою невідомих дронів поблизу критичної інфраструктури в різних країнах Європи, за їхніми словами, оголюють розрив між сприйняттям суспільства, рівнем підготовленості інституцій та фактичним характером ризиків.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що «дронова» війна є не лише питанням техніки, а й викликом для інституційної спроможності та оборонного планування. Адаптація до нового операційного середовища потребує гнучких інститутів, коротких циклів інновацій, скоординованих інвестицій і доктрини, яка здатна швидко інтегрувати уроки українського досвіду. Сучасна війна, підкреслили вони, перетворилася на простір, де швидкість адаптації, інтеграція систем та одночасна готовність до наступальних і оборонних дій є ключовими елементами стратегічної стійкості.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Страхова компанія ARX (Київ) за січень-вересень 2025 року здійснила виплати на загальну суму 50,831 млн грн у межах страхування від воєнних ризиків, повідомляється в інформації страховика.
Виплати зроблені по 104 страховим випадкам. З яких, 97 – стосувалися автотранспорту, застрахованого від пошкодження або знищення внаслідок пошкодження або повної загибелі авто від ракет та безпілотників, включаючи пошкодження від їхніх уламків, або уламків споруд та дерев, спричиненими падінням даних уламків.
Крім того, сім випадків — це виплати за договорами страхування будівель та споруд з оздобленням та комунікаціями, цілісні майнові комплекси, а також обладнання, оргтехніка, ТМЦ, пошкодженої внаслідок ракетних та/або дронових атак на загальну суму понад 40 млн грн.
ARX є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd.
Український стартап Swarmer, що розробляє рішення на основі штучного інтелекту для автономності дронів, оголосив про проведення раунду фінансування серії “A” на суму $15 млн, що, за його даними, є найбільшою інвестицією в українську оборонну технологічну компанію з початку війни.
Згідно з релізом компанії, раунд очолює Broadband Capital Investments за участю R-G.AI, D3 Ventures, Green Flag Ventures, Radius Capital та Network VC.
“Наше програмне забезпечення довело свою ефективність у реальних бойових умовах під час десятків тисяч місій”, — наведені у пресрелізі слова засновника і генерального директора компанії Swarmer Сергія Купрієнка.
“Технології Swarmer уже довели свою ефективність на полі бою. Інвестиції історичного масштабу дадуть змогу компанії надати ройові можливості кожному БпЛА — можна буде розгортати необмежену кількість дронів та роботів, не зважаючи на кількість навчених пілотів “, – написав перший віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Телеграм-каналі у вівторок.
У релізі також стверджується, що використовуючи дані з понад 82 000 власних бойових місій та мільйонів інших, система навчена відтворювати результати найкращих пілотів та приймати точні тактичні рішення у режимі реального часу.
У компанії наголошують, що Swarmer успішно продемонструвала роботу роїв з 25 дронів, що працюють разом в умовах відсутності GNSS. У найближчому майбутньому планується продемонструвати операції з використанням різних видів озброєння, в яких братимуть участь понад 100 дронів різних типів, що працюватимуть узгоджено, щоб безперешкодно інтегрувати UAS, USV, UGV та стаціонарні пускові установки в єдиний рій, який функціонуватиме як одна одиниця.
Компанію заснували Сергій Купрієнко та Алекс Фінк у травні 2023-го.
ПАТ “Укрнафта” купило та передало для 13 бригади Національної гвардії України “Хартія” 20 тепловізійних коптерів AUTEL EVO MAX 4T та 60 дронів DJI Mavic 3PRO, а також пульти управління до них.
“Це перша партія переданих коштів та обладнання. Загальний внесок “Укрнафти” – 10 млн грн. Пташки вже на харківському напрямку допомагають хлопцям виконувати бойові завдання”, – написав директор “Укрнафти” Сергій Корецький на фейсбук-сторінці.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 р. компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних та 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКартка”, що реалізуються юридичним та фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” із часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передання державі частки корпоративних прав компанії, які належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
“Агентство оборонних закупівель” Міноборони України у 2024 році законтрактувало понад 400 тисяч БПЛА всіх видів – за невеликими винятками, це все дрони українського виробництва, повідомила директорка “Агентства оборонних закупівель” Марина Безрукова.
“У 2024 році ми законтрактували вже понад 400 тисяч БПЛА всіх видів. Від маленьких FPV до дипстрайків, які вражають цілі глибоко в тилу ворога. За невеликими винятками, це все дрони українського виробництва. Лише за останні два тижні ми уклали 21 контракт на дрони на понад 3 млрд грн”, – написала вона у фейсбуці.
Водночас Безрукова пояснила, що оскільки “АОЗ” є агентством Міністерства оборони, то це накладає певну специфіку.
“Ми можемо контрактувати лише те озброєння, яке є в переліку, сформованому Генеральним штабом та затвердженому Міністерством оборони. Перелік – це невелика та найбільш пріоритетна частка великої потреби, зібраної від військових, на яку передбачене фінансування. Бо можливості бюджету справді обмежені”, – зауважила вона.
Також директорка нагадала, що “АОЗ” може контрактувати тільки те озброєння, яке отримало кодифікацію НАТО і тільки тих виробників, які підтвердили свої виробничі можливості військовим представництвам Міністерства оборони.
За її словами, “АОЗ” перебуває в постійному контакті з виробниками, отримує зворотний зв’язок та ініціює зміни, що спрощують роботу і скорочують час до укладення контракту. Зокрема, Безрукова зазначила, що перевірка військовими представництвами вже суттєво спростилася. Директорка наголосила, що є “ще багато простору, аби зробити процедуру контрактування БПЛА, передбачену нормативною базою Міністерства оборони, простішою та прозорішою”.
“На жаль, противники роботи Агенції зараз роблять усе можливе, щоб зруйнувати нашу репутацію. Наприклад, вливаючи гроші в поширення новини про закупівлю Агенцією конкретного БПЛА за завищеними цінами. Хоча насправді ми його взагалі не контрактували. Усе це ознака того, що ми на правильному шляху. І ми будемо раді пройти його разом з виробниками”, – наголосила вона.
У межах робочого візиту до Нью-Йорка президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Фінляндії Александром Стуббом, сторони обговорили ситуацію на полі бою, оборонні потреби України та міжнародне співробітництво.
Як повідомляє пресслужба українського президента, “на зустрічі обговорили українсько-фінське оборонне співробітництво, окремо йшлося про спільне виробництво дронів та обмін досвідом у цій сфері”.
Зеленський зазначив, що Україні необхідні засоби ППО, зокрема ПЗРК. Також він ознайомив співрозмовника з тим, на якому етапі зараз перебуває виконання домовленостей, досягнутих під час саміту НАТО у Вашингтоні.
“Володимир Зеленський наголосив, що для України важливо отримати від партнерів дозвіл і засоби для ударів углиб території Росії”, – повідомляє пресслужба.
Сторони також обговорили, які саме міжнародні зусилля потрібні, щоб досягти довготривалого та справедливого миру для України, а також роль Глобального Півдня в цьому процесі.
