Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів, з початку повномасштабного вторгнення сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства з посиланням на дані Державної екологічної інспекції.
“Це — найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії”, — наголосили в Мінекономіки.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять 1,29 трлн грн шкоди ґрунтам, 967 млрд грн шкоди атмосферному повітрю, 117,8 млрд грн — забруднення та засмічення водних ресурсів, 3,63 трлн грн — руйнування територій природно-заповідного фонду.
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах, зазначили в Держекоінспекції. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тис. тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки, акцентували у відомстві. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та у Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території “Кінбурнська коса”, “Олешківські піски”, “Каховське водосховище”, “Нижній Дніпро”, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них “Асканія-Нова” і Чорноморський біосферний заповідник.
У Держекоінспекції нагадали про проблеми з українськими ґрунтами. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільгосппродукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив — унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі — на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах — спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
“Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн грн, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, нажаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана росією, вимірюється не лише трильйонами гривень — попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України”, — зауважив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства констатувало, що 6,01 трлн грн — лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації та можливості провести повне дослідження.
Україна оголосила міжнародний тендер на закупівлю сучасного багатофункціонального судна для портів Дунаю, яке виконуватиме екологічні, аварійно-рятувальні та технічні завдання.
Згідно з повідомленням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), судно буде призначене для роботи у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, які нині є ключовими логістичними вузлами на півдні країни.
За технічним завданням, нове судно зможе: збирати нафтопродукти та сміття з поверхні води; гасити пожежі на суднах і портових об’єктах; виконувати функції буксира-кантувальника, допомагаючи у маневрах великим судам.
Проект реалізується в межах програми RELINC (Restoration of Essential Logistics Infrastructure and Network Connectivity) за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).
Експерти відзначають, що нове судно стане не лише технічним підсиленням портової інфраструктури, а й важливим елементом екологічної безпеки всього Дунаю.
Дунайські порти нині обробляють понад 40% усього українського експорту агропродукції та відіграють ключову роль у міжнародній логістиці, особливо після блокування чорноморських маршрутів.
Довжина Дунаю: приблизно 2 850 км, друга за довжиною річка Європи після Волги.
Басейн ріки протікає через 10 країн — Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну.Впадає у Чорне море через дунайську дельту, частина якої розташована в Одеській області.
За оцінками Європейської комісії та Міжнародної комісії з захисту Дунаю (ICPDR), рівень забруднення річки залишається помірним, але спостерігається накопичення важких металів, пестицидів та мікропластику, особливо у притоках.
Основні джерела забруднення — промислові скиди, агрохімікати, побутові відходи та судноплавство.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2024 році наростила витрати на охорону довкілля на своїх підприємствах на 2% порівняно з попереднім роком – до $170 млн, йдеться у презентації “Метінвесту” на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, опублікованій на Ірландській фондовій біржі у середу.
Згідно з нею, група у 2024р збільшила інвестиції в проекти енергоефективності більш ніж на 50% до 2023 року, витративши близько $17 млн.
В документі констатується, що група отримала вигоду від діяльності Чорноморського коридору, відкритого у другій половині 2023 року: це допомогло підвищенню використання потужностей та відкриттю ефективного доступу до віддалених ринків, що, у свою чергу, сприяло операційним та фінансовим результатам.
Разом з тим, діяльність групи на “Покровськвугіллі” була призупинена через зміну умов на передовій, дефіцит енергопостачання та безпекову ситуацію.
У презентації зазначається, що глобальне цінове середовище залишалося нестабільним на тлі постійної невизначеності, зумовленої торговельною напруженістю у США, а також іншими геополітичними та економічними факторами.
“Метінвест” наголосив, що зі змінами в ланцюгах поставок, активи за межами України адаптувалися до нових обставин. Переробні заводи в Італії та Великій Британії тепер зосереджуються на своїх місцевих ринках, практично без українських поставок. Завод у Болгарії продовжує використовувати українську сировину. Американські шахти коксівного вугілля збільшили свої поставки на українські коксохімічні заводи.
Згідно з презентацією, “Метінвест” і в умовах війни послідовно виконує свої екологічні зобов’язання, надаючи пріоритет управлінню енергетичною безпекою для забезпечення стабільної роботи своїх активів. Так, група придбала дизельні генератори та розпочала встановлення газопоршневих установок. Вона також планує розгорнути сонячні електростанції для посилення енергетичної автономності на своїх виробничих об’єктах в Україні, а критичні ремонти продовжують утримувати викиди пилу та газів на рівні нижче допустимих значень.
Окрім того Півничний ГЗК розпочав проект зі згущення відходів збагачення, спрямований на зменшення обсягу шламу, що відправляється до хвостосховища.
Викиди в повітря зросли на 5% через зростання виробництва на Північному ГЗК та “Каметсталі”. Споживання води зросло на 6% після запуску додаткового блоку на теплоелектроцентралі “Каметсталі”. Група переробляла та повторно використовувала 92% води, споживаної з усіх джерел.
Обсяг утворених відходів зріс на 10%, що відображає більше використання потужностей на Північному ГЗК. Майже всі відходи були безпечними, переважно розкривні породи та хвости від виробництва залізної руди.
У презентації констатується, що “Метінвест” залишається відданим майбутньому своєї “зеленої” сталі та продовжує вивчати можливості для переходу до вуглецевої нейтральності, зосереджуючись на покращенні якості залізорудної продукції на ПівнГЗК, оскільки її магнетитові руди добре підходять для огрудкування; ПівнГЗК вже здатний виробляти 2,3 млн тонн високоякісних окатишів на рік, які використовуються в технології прямого відновлення заліза. Також проводяться дії з будівництва нового, сучасного заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії у партнерстві з Danieli із запланованою річною потужністю 2,7 млн тонн гарячекатаної сталі з низьким рівнем викидів вуглецю.
Шлях декарбонізації українських активів “Метінвесту” буде визначено після завершення активної фази війни та оцінки її впливу.
Станом на кінець 2024 року скоригована чисельність персоналу групи становила 40,535 тис. осіб (без урахування працівників з призупиненими трудовими відносинами), що на 13% менше, ніж у попередньому році. Станом на кінець 2024 року близько 6000 працівників служили в силах оборони України, що становить 15% від скоригованої чисельності.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
IT і штучний інтелект (ШІ) можуть зробити металургію більш екологічною та ефективною, вважає генеральний директор гірничо-металургійної групи “Метінвест” Юрій Риженков.
Таку думку він висловив на першій зустрічі B7 Italy 2024, що відбулася 13 березня у Вероні (Італія), організованій асоціацією італійських підприємств Confindustria, покликаній сприяти діалогу між діловим світом і урядами країн G7. У конференції взяли участь понад 250 гостей, серед яких керівники та лідери бізнесу з країн G7 і міжнародних компаній, а також італійський міністр підприємництва та Made in Italy Адольфо Урсо.
Учасники обговорили ключові фактори, що впливають на промислову продуктивність і конкурентоспроможність в умовах глобальної економіки, що стрімко розвивається. Одним із доповідачів у головній дискусійній панелі конференції був гендиректор “Метінвесту”. Він розповів про особливості виробництва сталі в Україні під час війни, бачення компанією “зеленого” курсу та трансформацію бізнес-процесів у металургії завдяки новим технологіям.
Він, зокрема, зазначив, що останніми роками багато компаній працювали на результат і не помічали технологій. Наприклад, 2021 року комбінат “Азовсталь” завдяки ШІ та аналітиці випередив усіх конкурентів за ефективністю процесів.
“Наші фахівці, використовуючи доповнену реальність, могли виконувати технічне обслуговування вдвічі швидше, ніж більшість наших конкурентів у сусідніх державах. Впроваджена “космічна” комп’ютерна система технічного зору встановила нові стандарти якості нашої продукції. Нарешті, внутрішня система управління даними і комунікацій дала нам змогу безперешкодно управляти компанією в розпал найзапеклішої війни в Європі з часів Другої світової війни”, – констатував Риженков.
Він додав, що “Метінвест”, незважаючи на війну, є дуже хорошим прикладом у застосуванні цифрових технологій для прориву в традиційних галузях.
Торкаючись “зеленого” курсу в промисловості, гендиректор наголосив, що ці питання цікавлять практично кожного політика не тільки в Європі, а й у США, Китаї, в усьому світі. При цьому металургійна промисловість перебуває на вершині порядку денного цього курсу, як головний гравець впровадження зелених технологій. Але водночас металургія – дуже традиційна галузь, технології розроблені давно, і зараз неможливо зробити великий прорив. Можна лише поступово вдосконалювати систему, зазначив він.
“Перехід до зеленого курсу буде нелегким. Адже нам не вистачає ІТ-фахівців для роботи над трансформацією. Лише п’ять-сім років тому ми шукали інженерів-металургів, яких ми могли б навчити ІТ. Зараз навпаки. Ми готуємо ІТ-фахівців, яких навчаємо металургії. І це ті люди, які будуть головними під час зеленого і цифрового переходів нашої компанії. Це відбувається вже зараз. Усі ми будемо частиною цього переходу, і нам краще бути готовими до такого виклику”, – резюмував топменеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
IT, ЕКОЛОГІЯ, Металургія, ШІ
Державна служба України з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) попереджає автобусних перевізників про необхідність оновлення класу екологічності автобусів.
“З 1 серпня, якщо в пасажирському автобусі не буде визначено клас екологічності або зазначено клас екологічності “ЄВРО-1”, подати заявку на перетин кордону “18-60″ стане неможливим”, – наголошується в повідомленні відомства в п’ятницю.
Екологічний стандарт (або клас) – це єдина встановлена для всіх автомобілів норма речовин, небезпечних для довкілля, що містяться у вихлопних газах транспортних засобів.
На сьогодні найновішим класом є “ЄВРО-6”.
Один день військової агресії Росії коштує €102 млн або 4 млрд гривень збитків українській екології, заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець у суботу.
“1 день великої війни = 102 млн євро або 4 млрд гривень шкоди навколишньому середовищу. І це без урахування екоциду Росії на Каховській ГЕС”, – наводить слова Стрільця урядовий портал.
Він зазначив, що щодня інспектори Державної екологічної інспекції України фіксують руйнування довкілля від бойових дій, тривають великі втрати природних ресурсів.
“Сьогодні вже близько 51 млрд євро або 2 трлн гривень екологічних збитків. Це означає, що кожен день війни коштує Росії мінімум 102 млн євро або 4 млрд гривень екологічної шкоди”, – вважає міністр.
Стрілець заявив, що країна-агресор має заплатити за всю завдану шкоду, і з цією метою Україна працює над визнанням екоциду в міжнародному законодавстві.
