14-18 листопада на виставковому майданчику “Ptak Warsaw Expo” польської столиці відбулася одна з найбільших у Європі міжнародних текстильних виставок “Fast Textile 2022”, в якій взяла участь делегація Узбекистану у складі понад 60 осіб, що представляють близько 40 текстильних компаній країни.
Загалом на виставці “Fast Textile 2022” взяло участь понад 600 компаній з 45 країн світу. Цього року Узбекистан взяв участь в експозиції зі значним національним стендом площею близько 400 квадратних метрів під брендом “Made in Uzbekistan”.
За даними Посольства нашої країни, з кожним роком підвищується інтерес до цієї виставки як з боку узбецьких виробників текстильної продукції, так і польських компаній-імпортерів. Якщо у 2018 році 7 компаній з Узбекистану уклали контракти на суму 15 мільйонів доларів, то в рамках цієї виставки підписано експортних контрактів на суму 27 мільйонів доларів.
Попит на узбецьку текстильну продукцію в Польщі зростає великими темпами. Експорт текстильної продукції з Узбекистану до Польщі за підсумками 2021 року склав 67,5 мільйона доларів (48% від усього узбецького експорту текстилю в країни Євросоюзу). Очікується, що 2022 року ця цифра сягне 75 мільйонів доларів.
Дана виставка матиме великий вплив на значне зростання обсягів експортованої до Польщі текстильної продукції, яка, відповідно до прогнозів, до кінця 2023 року досягне орієнтовно 85-90 мільйонів доларів. При цьому простежується стійка тенденція збільшення обсягів експортних надходжень готового одягу та домашнього текстилю натомість ниток, пряжі та полотна.
Виставка також продемонструвала, що відмінною тенденцією є прагнення узбецьких підприємств виробляти готову продукцію, тим самим покращуючи технічне оснащення і модернізацію виробництва. Це дає змогу скоротити трудові витрати і збільшити випуск готової продукції.
Польські імпортери відзначили дуже високу якість узбецького текстилю, зокрема готової продукції, що є найважливішим фактором збільшення попиту на польському та європейському ринках, повідомляє ІА “Дуне”.
У рамках виставки організовано майстер-класи, тренінги, присвячені ознайомленню відвідувачів виставки з досягненнями Польщі в текстильній галузі. Крім того, відбулася конференція за участю узбецьких, польських і зарубіжних текстильщиків, відбулися В2В і G2В-зустрічі, відвідування найбільшого в Європі Варшавського центру торгівлі текстилем “GD International”, а також м. Лодзь, де відкрито два узбецьких торгових будинки текстилю.
Експорт товарів з України у % до попереднього періоду в 2021 і 2022 рр.
Дані: Держстат України
АТ “Енергетична компанія України” готова до будь-якого розвитку подій на ринку електроенергії, зокрема до зупинки експорту, заявив генеральний директор компанії Віталій Бутенко.
“Ситуація в енергетиці України сьогодні залишається досить складною в умовах війни. Компанія готова до будь-якого сценарію розвитку подій, зокрема до припинення експорту”, – йдеться у коментарі Бутенка інтернет-порталу “Енергореформа” на її запит.
Водночас він зазначив, що стратегія АТ “ЕКУ” насамперед спрямована на роботу на внутрішньому ринку.
“При цьому ми скористалися можливістю експорту електроенергії, що дозволило заробити для держави додатковий прибуток. За 1,5 місяця дохід трьох державних компаній від експортної діяльності “ЕКУ” становив майже 2 млрд грн, а частка держави в експорті електроенергії до Румунії та Словаччини у вересні досягло близько 44%”, – наголосив Бутенко.
Щодо позики у розмірі 500 млн грн, наданих компанії НАЕК “Енергоатомом”, Бутенко зазначив, що його повернення не залежить від наявності чи відсутності експорту.
“Відповідно до наших зобов’язань перед ДП “НАЕК “Енергоатом” державний енерготрейдер поверне позику до кінця поточного року”, – наголосив глава “ЕКУ”.
Як повідомлялося, джерело Енергореформи в уряді повідомило, що з 10 по 15 жовтня може бути прийняте рішення про зупинення експорту е/е до Європи, яке зараз здійснюється на потужності 300 МВт. Причиною цього є дефіцит енергогенеруючих потужностей, пов’язаний, зокрема, із зупинкою всіх шести блоків ЗАЕС, ремонтом 1,5 блоків на інших АЕС та можливим виведенням у ремонт ще одного блоку, що призводить до надпланового споживання вугілля, а також великої кількості блоків ТЕС у ремонт.
АТ “Енергетична компанія України” (АТ “ЕКУ”), 100% акцій якого належать державі, 17 серпня вперше вийшло на експорт е/е за румунським та словацьким напрямками, з 1 жовтня почало експортувати е/е до Польщі.
Надходження від “ЕКУ” державним НЕК “Укренерго” (як плата за перетин та передачу е/е), ДП “Гарантований покупець” (у рамках ПСО по населенню) та НАЕК “Енергоатом” (плата за електроенергію) з 19 серпня по 13 вересня становили майже 1,542 млрд грн.
Раніше Бутенко заявляв, що державні інвестиції в стартовий капітал “ЕКУ”, надані йому в серпні НАЕК “Енергоатом” у формі фінансової допомоги у розмірі 500 млн грн, будуть повернуті до кінця 2022 року.
За оцінками “ЕКУ”, ці вкладення можуть дати державним компаніям 8,2 млрд грн доходів до кінця року.
АТ “ЕКУ” – багатопрофільне енергопостачальне підприємство, яке здійснює операції з купівлі, продажу, постачання та ринкової оптимізації споживання енергоресурсів для комерційних клієнтів. Поки що компанія здійснює поставки на експорт, однак у її планах робота також на внутрішньому ринку. 100% акцій товариства належать державі, повноваження щодо управління ними здійснює Мінекономіки.
Україна в минулому 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 1,39 млн тонн сої, що всього на 5% поступається показнику 2020/2021 МР повідомляється на сайті електронної зернової біржі GrainTrade у четвер.
При цьому після початку російської військової агресії в Україні соя стала єдиною олійною культурою, середньомісячні темпи експорту якої зросли – у березні-серпні 2022 року експорт сої склав 507 тис. тонн, що на 65% більше, ніж у березні-серпні 2021 року. Це пояснюється високою питомою вартістю однієї тонни сої, завдяки чому її виявилося вигідно експортувати в умовах логістичного колапсу і блокади РФ українських морпортів, що виникли з початком війни.
Основними імпортерами української сої у 2021/2022 МР стали країни Євросоюзу та Туреччина. При цьому ЄС у березні – серпні 2022 року збільшив імпорт української сої на 76%, а загалом за сезон – на 36%, тоді як Туреччина на початку МР скоротила закупівлі та знову активізувала їх на початку травня 2022 року. За даними біржі, всього у 2021/2022 МР з України до Туреччини було відвантажено 536 тис. тонн сої (39% від усього її експорту), що на 2% менше, ніж у 2020/21 МР.
При цьому у березні–серпні 2022 року експорт сої з України до Туреччини зріс утричі порівняно з аналогічним періодом 2020/2021МР. Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), Україна за перші 15 днів вересня експортувала 100 тис. тонн соєвих бобів, у серпні – 148 тис. тонн, у липні – 52 тис. тонн, у червні – 90 тис. Тонн.
Україна експортувала 1,7 млн тонн агропродукції з портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” за перший місяць роботи зернової ініціативи, повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури України у п’ятницю.
Згідно з релізом, протягом серпня із розблокованих портів вийшли 68 суден, порти призначення яких розташовані у 18 країнах світу.
При цьому з порту “Одеса” вийшло 19 суден, 13 із “Південного”, а порт “Чорноморськ” відправив 36 суден.
Згідно з повідомленням міністерства, у рамках зернової ініціативи у серпні з портів Одеси вивезено втричі більше агропродукції, ніж за цей місяць автотранспортом.
“Лише в серпні через порти Великої Одеси експортовано понад 1,7 млн тонн продовольства. За аналогічний період через Дунайські порти експортовано майже 1,6 млн тонн, залізницею – близько мільйона тонн, а автотранспортом – понад 600 тис. тонн”, – прокоментував Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
За його словами, у вересні заплановано вийти на показник перевалки через розблоковані морські порти на рівні не менше 3 млн тонн продукції. При цьому всіма видами транспорту заплановано експортувати щонайменше 8 млн тонн.
За даними міністерства, за серпень “Одеський” порт експортував 419 тис. тонн агропродукції, “Чорноморськ” – 848 тис. тонн, а “Південний” – 459 тис. тонн. При цьому українська агропродукція вирушала переважно до Азії (726 тис. тонн), Європи (640 тис. тонн) та Африки (365 тис. тонн). Також 60,8 тис. тонн було відправлено до Ефіопії та Ємену в рамках продовольчої програми ООН.
За даними міністерства, 66,9% експортованої агропродукції припало на кукурудзу, 21,6% – на пшеницю, 4,8% – на ячмінь та 6,7% на інші агрокультури: соняшник, ріпак, висівки та жом.
У свою чергу, Кубраков наголосив, що у серпні з розблокованих та Дунайських портів, залізницею та автотранспортом було експортовано близько 5 млн тонн агропродукції. За його словами, це рекордний показник з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомлялося, 22 липня у Стамбулі на пропозицію ООН Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш підписали ініціативу про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”.
Горнорудні підприємства України в січні-липні поточного року знизили експорт залізорудного сиру (ЖРС) в натуральному вираженні на 28,8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 18 млн 571,940 тис. тонна.
Згідно зі статистикою, опублікованою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютна виручка від експорту ЖРС знизилася на 49,8% – до $2 млрд 357,073 млн.
Експорт ЖРС здійснювався в основному в Словаччину (19,80% поставок у денному вираженні), Китай (16,07%) і Польщу (15,6%).
В Україні за звітний період імпортовано ЖРС на $14 тис. в сумі близько 25 тонн, тоді як в січні-июле-2021 в ЖРС по $130 тонн. всього близько 1,134 тис. тонна. Імпорт за січень-липень-2022 здійснювався з Британії (78,57%), Італії (14,29%) і РФ (7,14%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році знизила експорт залізорудного сиру (ЖРС) в натуральному вираженні на 4,2% в порівнянні з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, не наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн. Експорт ЖРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у денному вираженні), Чехію (9,65%) і Польщу (7,99%).
В Україну в минулому році було імпортовано ЖРС на $184 тис. всього близько 1202 тис. тонн, тоді як у 2020-му ввезено 123 тонни ЖРС по $75 тонн. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів (21,2%) і Польщі (7,07%).
