Кабінет Міністрів України виключив експорт кількох типів добрив і жита з переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік, проте зберіг необхідність отримання ліцензії для їх експорту.
Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні у вівторок, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму телеграм-каналі.
За даними нардепа, постанову прийнято з метою скасування фактичної заборони експорту мінеральних добрив та жита з України.
Уточнюється, що квоти на експорт скасовано для таких товарних позицій: жито; хімічні та мінеральні азотні, калійні та фосфорні добрива; добрива мінеральні або хімічні з вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто до 10 кг.
Натомість зазначені позиції одночасно включено до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
Експортна ІТ-індустрія у січні-травні 2022 року забезпечила валютні надходження до української економіки в розмірі $3,2 млрд, повідомила асоціація IT Ukraine.
“За три військові місяці – березень-травень – обсяг експорту комп’ютерних послуг збільшився на 6% по відношенню до аналогічного періоду попереднього року. За перші п’ять місяців 2022 року експортна ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження в українську економіку у розмірі $3,2 млрд. 1 червня 2022 року ІТ-компанії та приватні особи-підприємці, які працюють в ІТ-галузі, перерахували податків та зборів на суму близько 30 млрд грн”, – наголошується в повідомленні на сайті асоціації у четвер.
За даними ITU, також стабільна робота галузі дозволила ІТ-сектору направити понад 1 млрд грн на гуманітарні цілі та підтримку Збройних сил України.
“При цьому IT-індустрія воює на кількох фронтах. 3% професіоналів служать у ЗСУ, приблизно 12-15% задіяні на кіберфронті”, – зазначає асоціація.
Як повідомлялося, IT Ukraine відзначає високу стійкість ІТ-ринку України в умовах активної фази військових дій: під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, більше половини компаній планують зрости на 5-30% у 2022р.
ІТ Ukraine – найбільша асоціація ІТ-компаній, що об’єднує 118 учасників та понад 80 тис. ІТ-фахівців.
Агрохолдинг “Агротрейд” отримав сертифікат, що дозволяє йому експортувати сою до країн Євросоюзу, спочатку планується продати 4 тис. тонн сої із залишків урожаю минулого року.
Як повідомляється на Facebook-сторінці агрохолдингу у четвер, документ гарантує вирощування сої без ГМО з використанням дозволених у Європі добрив та хімікатів.
Уточнюється, що сертифікацію експорту до ЄС здійснив український сертифікаційний орган “Органік Стандарт”.
Група “Агротрейд” цього року засіяла соєю 3,1 тисячі га, урожай з яких також планує експортувати до ЄС.
Раніше компанія сертифікувала ріпак для постачання до Європи.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшника, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник та генеральний директор “Агротрейд” – Всеволод Кожем’яко.
Агротрейд, ЄС, СЕРТИФІКАТ, СОЯ, ЭКСПОРТ
Товарний експорт України у січні-червні 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року у доларовому обчисленні скоротився на 24% – до $22,734 млрд, імпорт – на 19%, до $25,3 млрд грн, таким чином дефіцит зовнішньої торгівлі у січні-червні цього року становив $2,56 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно з ними, Україна в першому півріччі до січня-червня-2021 наростила експорт до країн ЄС на 13% – до $13,4 млрд, і на 10% скоротила імпорт із цих держав – до $11,65 млрд, тоді як загалом товарообіг з ЄС у 2022 році становив $25 млрд.
Водночас товарообіг у доларовому обчисленні із країнами СНД скоротився за зазначений період на 38%. Натомість імпорт до цих країн впав на 27% – до $3,7 млрд, експорт просів на 54%, до $1,47 млрд, свідчить статистика митниці.
Україна за тиждень 8-15 липня 2022 року експортувала 280 тис. тонн зернових культур, що демонструє зниження темпів сільгоспекспорту на 11,9% порівняно з попереднім тижнем 1-8 липня.
Відповідні дані оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Відповідно до них, цього тижня Україна експортувала 280 тис. тонн зернових культур (40 тис. тонн щодобово), тоді як минулого тижня – 318 тис. тонн (45,4 тис. тонн/добу).
При цьому загальний експорт зернових від початку липня поточного року був на 35,4% нижчим за показники аналогічного періоду минулого року (за 1-15 липня-2021 було експортовано 926 тис. тонн). Такий спад у міністерстві пояснюють блокадою військовими кораблями РФ українських морпортів – ключовою експортною інфраструктурою країни.
Уточнюється, що загалом протягом 1-15 липня експортовано 435 тис. тонн кукурудзи (-10% до аналогічного періоду 2021 року), 119 тис. тонн пшениці (у 2,1 раза менше), 40 тис. тонн ячменю (у 4,5 раза менше) та 1,7 тис. тонн борошна (у 3,5 раза менше).
Як повідомлялося з посиланням на попередні дані Мінагрополітики, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (+12,6% порівняно з аналогічною датою 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю ( +35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна в 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки було поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Виробник води Voda UA (Київ) планує нарощувати експортне постачання карпатських високогірних вод під торговельними марками Voda UA, “Горянка”, “Карпатська Високогірна” через значне скорочення внутрішнього ринку, спричинене воєнним вторгненням країни-агресора РФ в Україну.
Про запуск проєкту “Support Ukraine, buy Ukrainian” щодо просування українських брендів за кордоном повідомив власник та засновник групи компаній Дмитро Нікіфоров агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
Згідно з даними на сайті проєкту https://supportukrainianbusiness.com/, його створено для заохочення європейців купувати українські продукти для підтримки українського бізнесу, який зі свого боку допомагає українським військовим, волонтерам та цивільним організаціям.
Зокрема, з моменту воєнного вторгнення РФ Україну Voda UA вже виділила своєї продукції на 3,5 млн грн для Збройних сил України (ЗСУ), волонтерських організацій, бомбосховищ тощо.
“Про жоден бізнес у Росії чи з російським бізнесом у будь-якому вигляді не може бути й мови”, – відзначив Нікіфоров наслідки російської агресії в Україні.
За словами Нікіфорова, наразі завод Voda UA в Івано-Франківській області працює у штатному режимі, тоді як після початку війни зазнавав проблем із логістикою.
“Логістика була порушена буквально два тижні. Ніхто не хотів їхати до Києва, а одразу за Києвом стояли окупанти, і півкраїни було відрізано для доставки. Наразі все працює у штатному режимі. Є проблеми з витратними матеріалами у постачальників. Наприклад, Гостомельський скляний завод, де виготовляється наша легендарна пляшка, постраждав досить сильно”, – уточнив Нікіфоров.
Водночас офіс Voda UA у Києві закритий, а його співробітники працюють віддалено. Компанія продовжує виплачувати співробітникам офісу 75% від довоєнної ставки заробітної плати, зокрема тим, хто проходить службу у ЗСУ.
Voda UA – група компаній, що видобуває карпатські високогірні води під торговельними марками Voda UA, “Горянка”, “Карпатська Високогірна”. Власником групи компаній є Дмитро Нікіфоров.
