На ReBuild Ukraine 2026 у Варшаві «Укрнафта» підписала з грецькою GEK TERNA протокол про безоплатну передачу «Укрнафті» обладнання для газової інфраструктури.
«Йдеться про комплекс обладнання для компримування газу, регулювання тиску та супутні системи, — зазначив голова правління АТ Укрнафта Богдан Кукура. —Це конкретна підтримка української енергетики з боку міжнародних партнерів у час, коли стійкість і резервування інфраструктури мають особливе значення. Дякую Групі Нафтогаз за сприяння у цій важливій співпраці і GEK TERNA за підтримку України та готовність передати обладнання. Воно посилить резервні можливості «Укрнафти» і допоможе забезпечувати стабільну роботу в умовах постійних атак».
Для «Укрнафти» це насамперед додатковий резерв для роботи газової інфраструктури. Таке обладнання дозволяє підтримувати необхідні параметри підготовки та транспортування газу і може бути задіяне у разі пошкодження або виходу з ладу основних потужностей.
В умовах постійних російських атак на енергетичні об’єкти це особливо важливо. Додатковий резерв підвищує надійність системи та дає більше можливостей для стабільної роботи, зокрема в зимовий період.
Транспортування обладнання з Греції до України планується організувати в межах європейської програми EU RESCUE. Після доставки «Укрнафта» забезпечить його адаптацію, монтаж, випробування та введення в роботу.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
У Києві підрядні організації, залучені до будівництва двох нових котелень, переходять на цілодобовий режим роботи для прискорення введення енергетичних об’єктів в експлуатацію, повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» 12 листопада з посиланням на голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Івана Федорова.
За інформацією Агентства відновлення, рішення про посилення темпів будівництва ухвалено після перевірки стану виконання робіт на об’єктах.
Наразі фахівці здійснюють монтаж опалювальних котлів, підключення технологічного обладнання до трубопроводів та інших інженерних систем.
Після завершення монтажних робіт підрядники перейдуть до пусконалагоджувального етапу, який передбачає перевірку працездатності обладнання та підготовку котелень до експлуатації.
Перехід на цілодобовий режим має прискорити завершення будівництва та підготовку нових об’єктів теплової інфраструктури столиці до роботи в умовах опалювального сезону.
Водночас Агентство відновлення поки не уточнило встановлену теплову потужність котелень, їхнє розташування, вартість будівництва та конкретні терміни введення в експлуатацію.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована на реалізацію державної політики у сфері відновлення та розвитку інфраструктури. Агентство бере участь у відбудові пошкоджених об’єктів, зокрема транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури.
Джерела: «Інтерфакс-Україна», 12 листопада 2026 року, офіційне повідомлення Агентства відновлення.
Як повідомляє Еxperts.news, світове споживання викопного палива у 2017-2025 роках збільшилося на 8%, або на 40 екзаджоулів (ЕДж), попри підвищення енергоефективності економік і стрімке зростання використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), свідчать результати дослідження Energy Institute Country Transition Tracker 2026, оприлюдненого британським Energy Institute 10 листопада.
Згідно зі звітом, найбільше за цей період зріс світовий попит на природний газ – майже на 15%, або на 19 ЕДж. Споживання вугілля збільшилося на 7%, нафти – на 5%.
Дослідження охоплює близько 80 найбільших країн-споживачів енергії, на які припадає понад 96% світового енергоспоживання та 95% викидів парникових газів.
За даними Energy Institute, у 83% досліджуваних країн із 2017 року знизилася енергоємність економіки, тобто обсяг енергії, необхідний для створення одиниці ВВП. Водночас 86% країн скоротили вуглецеву інтенсивність енергоспоживання.
Попри ці зміни, глобальний попит на викопні енергоносії продовжував зростати. У 2025 році на нафту, природний газ і вугілля все ще припадало понад 85% світового енергоспоживання.
Споживання відновлюваної енергії збільшилося більш ніж на 60%
За оцінками Energy Institute, світове використання відновлюваних джерел енергії, включно з гідроенергетикою, у 2017-2025 роках збільшилося більш ніж на 60%.
Зростання зафіксовано у 74 із 79 провідних країн, включених до відповідного аналізу.
Однак, незважаючи на швидке розширення використання сонячної, вітрової, гідроенергетики та інших відновлюваних джерел, у 2025 році їхня частка становила лише близько 8,6% загального світового попиту на енергію.
Водночас у виробництві електроенергії декарбонізація відбувається значно швидше, ніж в інших сегментах енергетики.
Зокрема, Франція має найвищу серед досліджуваних країн частку електроенергії з низьковуглецевих і безвуглецевих джерел – 95%, із яких 68% загальної генерації забезпечують атомні електростанції. Друге місце за цим показником посідає Бразилія з результатом 89%.
Викиди парникових газів продовжують зростати
Збільшення споживання викопного палива супроводжувалося подальшим зростанням глобальних викидів парникових газів, пов’язаних з енергетикою. У 2017-2025 роках вони збільшувалися в середньому майже на 1% щороку.
Найбільше скорочення викидів у абсолютному вимірі за цей період продемонстрували Німеччина – на 222 млн тонн та Японія – на 216 млн тонн.
Натомість у Китаї енергетичні викиди збільшилися на 2,096 млрд тонн, в Індії – на 783 млн тонн.
У Energy Institute зазначають, що Велика Британія, Іспанія, Франція та Німеччина входять до п’ятірки провідних країн одразу за п’ятьма або шістьма показниками енергетичного переходу.
Директорка із зовнішніх зв’язків Energy Institute Джемма Реньєз наголосила, що енергетичний перехід відбувається нерівномірно як між окремими країнами, так і між секторами світової економіки.
За її словами, успіх переходу визначатиметься не лише обсягами введення нових потужностей чистої енергетики, а й здатністю держав задовольняти зростаючий попит на енергію з одночасним скороченням викидів.
За результатами опублікованого 30 червня 2026 року Statistical Review of World Energy, загальний світовий попит на енергію у 2025 році вперше перевищив 600 ЕДж, збільшившись на 1,7% порівняно з попереднім роком.
При цьому відновлювані джерела енергії забезпечили найбільший внесок у приріст світового енергоспоживання, хоча викопне паливо продовжує домінувати в його структурі.
Energy Institute – незалежна британська професійна організація у сфері енергетики, яка публікує міжнародну енергетичну статистику, аналітичні дослідження та оцінки розвитку енергетичних ринків. Щорічне видання Statistical Review of World Energy містить дані про виробництво та споживання нафти, газу, вугілля, електроенергії, відновлюваної та атомної енергії, а також пов’язані з енергетикою викиди парникових газів.
Джерело: Energy Institute, офіційний звіт Country Transition Tracker 2026 від 10 листопада 2026 року.
Ощадбанк станом на нинішній час уклав кредитних угод в енергетиці на 11 млрд грн, що в понад 1,5 раза більше, ніж за весь 2025 рік, коли таких угод було укладено на 6,77 млрд грн, повідомив голова правління Ощадбанку Юрій Каціон.
“Інвесторів в енергетику й сьогодні можна назвати найбільшими оптимістами в країні. Саме вони, попри всі ризики, інвестують у майбутнє країни. Динаміка кредитування підтверджує зростання інтересу бізнесу до цього напряму: якщо за весь 2025 рік Ощадбанк уклав кредитних угод в енергетиці на 6,77 млрд грн, то у 2026 році їхній обсяг сягнув 11 млрд грн”, – сказав Каціон під час першого щорічного форуму Української асоціації відновлюваної енергетики UKRAINE RENEWABLE ENERGY AGENDA 2027, який відбувся днями в Києві.
За його словами, такі показники свідчать про готовність бізнесу вкладати кошти в енергетичну незалежність країни та реалізовувати проєкти з довгостроковою перспективою.
Як уточнив Ощад у релізі за результатами форуму, із загального обсягу кредитних угод, укладених Ощадбанком для фінансування енергетики у 2026 році, 8,83 млрд грн припадає на корпоративний бізнес, ще 1,94 млрд грн – на мікро-, малий та середній бізнес. При цьому половину угод у сегменті ММСБ укладено за підтримки державних та міжнародних програм. Для порівняння: у 2025 році обсяг кредитних угод в енергетиці становив 5,64 млрд грн для великих корпоративних клієнтів та 1,13 млрд грн для ММСБ.
Каціон на форумі звернув увагу, що за окремими проєктами термін окупності сьогодні може становити навіть до трьох років, і це підвищує інвестиційну привабливість енергетичного сектору та стимулює бізнес активніше вкладати кошти в нові потужності.
При цьому він зазначив, що важливою запорукою для продовження зростання обсягів кредитування енергетики стане повернення ставки податку на прибуток для банків хоча б до показника у 25% замість поточних 50%.
На думку банкіра, настільки підвищене оподаткування критично впливає на достатність капіталу і обмежує здатність банківської системи у кредитуванні реального сектору економіки.
Одним із ключових викликів для подальшого залучення інвестицій голова правління Ощадбанку назвав прогнозування середньо- та довгострокової вартості електроенергії, тому важливим напрямом розвитку ринку мають стати також інструменти страхування та хеджування цінових ризиків.
Водночас Каціон звернув увагу, що банк отримав статус активного споживача електроенергії та розвиває власну систему управління енергоспоживанням.
Як він розповів журналістам в кулуарах, усю мережу відділень обладнано інверторами й акумуляторними системами, які забезпечують щонайменше чотири години автономної роботи, а в більшості випадків – до восьми годин. У відділеннях та обласних управліннях також встановлено автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).
Для управління цією інфраструктурою Ощадбанк створив власний диспетчерський центр, який серед іншого відстежує погодинні ціни на електроенергію та визначає оптимальний час для заряджання і розряджання акумуляторних систем. За його словами, це дає змогу не лише підтримувати безперебійну роботу банківської мережі під час відключень, а й отримувати економічний ефект завдяки оптимізації енергоспоживання.