Група Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планує нові кредити на загальну суму EUR450 млн для українських енергетичних інвестицій, включно з реконструкцією гідроелектростанцій та інфраструктури електромереж, пошкоджених унаслідок російських атак, а також для відновлення мереж централізованого теплопостачання в українських містах.
Як ідеться у пресрелізі на сайт банку, ще EUR86 млн підуть національному оператору електромереж України НЕК «Укренерго» на будівництво укриттів від дронів для електростанцій.
«Ми посилюємо нашу підтримку, щоб допомогти захистити й відремонтувати інфраструктуру України перед зимою», – наводять у релізі слова президентки ЄІБ Наді Кальвіньо, яка 22 липня проінформувала про ці заходи міністрів закордонних справ ЄС і провела чергову відеоконференцію з міністром фінансів України Сергієм Марченком, щоб обговорити прогрес у поточних проєктах, особливо щодо енергетичної інфраструктури.
За її словами, банк також розширить свою підтримку економіки України за рахунок полегшення доступу до фінансування для підприємств і стимулювання торгівлі з ЄС.
У компоненті фінансування бізнесу останнього пакету підтримки Група ЄІБ схвалила три часткові портфельні гарантії, які, як очікується, призведуть до більш ніж EUR110 млн нового кредитування українських мікро-, малих і середніх підприємств через три українські банки. Уточнюється, що гарантії мають бути підписані в другій половині 2024 року з відповідними банками та підтримають 550 українських компаній, зберігши близько 8250 робочих місць.
Крім того, Група ЄІБ має намір надати часткові портфельні гарантії ще п’яти банкам в Україні до кінця року в рамках гарантійного фонду EU4Business, ідеться в релізі.
Згідно з ним, цього тижня ЄІБ також об’єднує зусилля з Укрсиббанком, українською «дочкою» BNP Paribas Group і одним із найбільших банків України, для запуску відновлюваної кредитної лінії на суму щонайменше EUR150 млн в українських гривнях для підтримки підприємств, які постраждали від війни. Очікується, що ця кредитна лінія в місцевій валюті буде введена в дію до кінця 2024 року. Це друга ініціатива ЄІБ зі стимулювання кредитування в місцевій валюті в Україні після партнерства з Citibank Ukraine на суму від $50 млн до $100 млн в українських гривнях.
Крім того, наголошується в релізі, до кінця цього місяця і після підписання угоди з Європейською комісією в червні, Європейський інвестиційний фонд (EIF) почне приймання заявок у рамках експортно-кредитного гарантійного механізму на суму EUR300 млн для підтримки компаній ЄС, які торгують з Україною. Ініціатива пропонуватиме гарантії експортно-кредитним агентствам у державах-членах ЄС, а також Норвегії та Ісландії, які хочуть допомогти експорту в Україну.
Мінфін України за підсумками відеоконференції 22 липня повідомив, що очікує найближчим часом схвалення від ЄІЮ пакета підтримки енергетичного сектора України на суму EUR250 млн.
Загалом, за даними української сторони, обсяг ініціатив ЄІБ у державному секторі становить 26 проєктів обсягом EUR5,3 млрд, а обсяг портфеля спільних проєктів у державному та приватному секторі є найбільшим за всі роки співробітництва та перевищує EUR7 млрд, зокрема з початку повномасштабної війни обсяг наданих інвестицій ЄІБ за всіма напрямами – близько EUR2 млрд.
Щодо поточних ініціатив сторони також обговорили підготовку до підписання фінансової угоди між Україною та ЄІБ щодо проєктів «Впровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним номером 112», а також потенційні спільні проєкти, зокрема, спрямовані на забезпечення житлом громадян України.
Як повідомлялося, 2024 року Україна та ЄІБ підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в державному та приватному секторах економіки України. У Меморандумі визначено пріоритетні напрями співпраці на найближчі 10 років.
Ситуація в українській енергосистемі наступного тижня буде відчутно складнішою порівняно з поточним, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Наступний тиждень буде складнішим для енергосистеми, тому що повернеться спека, і ми матимемо знижену потужність АЕС, якщо порівнювати з поточним тижнем”, – сказав він в інтерв’ю “Українській правді” в п’ятницю.
За словами глави НЕК, через масовані обстріли енергосистема втратила резерв міцності і стала залежною від різких змін споживання електроенергії та погоди, що змушує її балансувати відключеннями споживачів.
“У нас енергосистема, втративши понад 9 ГВт потужності через обстріли, тепер не має резерву міцності. Якщо раніше ми мали додаткові електростанції, які можна було ввімкнути оперативно, ми б перекрилися ввімкненням якихось гідроагрегатів або блоків ТЕС, то зараз у нас такого маневру просто немає””, – пояснив Кудрицький.
Як повідомлялося, “Енергоатом” анонсував виведення в ремонт енергоблоку АЕС 1000 МВт у рамках виконання планової ремонтної кампанії 2024 року. Компанія вказувала, що, з огляду на це і зростання споживання електроенергії в липні, дефіцит генерації в енергосистемі може збільшитися.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначав, що економія е/е буде частиною повсякденного життя України найближчими роками через російські атаки на енергетику країни.
Які енергетичні компанії потрапили до Індексу Опендатабота?
Майже 750 млрд грн склав сукупний дохід топ-10 компаній енергетичної сфери України за даними Індексу Опендатабота. Половина компаній, що потрапили до топу — державні, ще 4 належать групі СКМ Ріната Ахметова. Лідером другий рік поспіль залишається Д.Трейдинг, яка входить до групи СКМ.
За даними Індексу Опендатабота, лідери енергетичного комплексу України заробили 745,87 млрд грн минулоріч. Це на 8% більше, ніж сукупний дохід цих компаній у 2022 році — 688,45 млрд грн.
До цьогорічного рейтингу потрапили 5 державних компаній та 4 компанії, які входять до групи СКМ Ріната Ахметова. Ще одна компанія — ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» — належить Костенко Нелі.
8 компаній з топу займаються виробництвом та торгівлею електроенергії, а ще дві — торгівлею газом.
Лідер групи незмінний два роки поспіль — компанія Д.Трейдинг, яка входить до групи СКМ. Торік дохід підприємства збільшився на 15% порівняно до 2022: зі 144,18 млрд грн до 165,65 млрд грн. При цьому чистий прибуток збільшився на 30% у 2023 році.
Найбільший приріст доходу вдалось отримати двом іншим компаніям Ріната Ахметова. Так, компанія Київські енергетичні послуги збільшила свій дохід у 1,5 рази, а компанія Дніпровські енергетичні послуги — на третину порівняно з 2022 роком.
Варто зазначити, що Дніпровські енергетичні послуги отримали найбільший приріст прибутку — у 2,5 рази — серед усіх компаній, що потрапили до цьогорічного енергетичного Індексу.
А ось четверта компанія групи СКМ — ДТЕК Західенерго — навпаки, за рік на 16% зменшила свій дохід. Минулоріч підприємство отримало збитки у розмірі 164 млн грн.
Загалом сукупний дохід 4 компаній, які належать Рінату Ахметову, склав 262,48 млрд грн у 2023 році. Це 35% сукупного доходу топ-10 енергетичного Індексу Опендатабота.
До рейтингу найкращих компаній у сфері енергетики увійшло 5 компаній, якими володіє держава, проте лише двом вдалося збільшити свій дохід минулоріч. Так, Укргідроенерго збільшив свій заробіток на 30%, а НАЕК Енергоатом — на 15%.
Зазначимо, що компанія Укргідроенерго отримала у 2023 році найбільший чистий прибуток серед 10 компаній Індексу — 17,3 млрд грн. Це майже у половину більше, ніж у перший рік повномасштабного вторгнення. Дохід державного Укренерго за рік майже не змінився — понад 82 млрд грн.
Ще дві державні компанії, які займаються торгівлею газом, зменшили свої доходи у 2023 до 2022 року: Нафтогаз України — на 4%, Нафтогаз Трейдинг — на 9%. Обидві компанії отримали збитки у 2023 — 10,29 млрд грн загалом.
Останнє місце топу посідає ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК», власником якої є Неля Костенко. Компанія збільшила свій дохід на 29%, водночас її прибуток зменшився на чверть порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/index-electricity-2024
Фонду підтримки енергетики станом на 9 квітня вдалося залучити понад EUR410 млн від 13 країн-партнерів і міжнародних організацій.
“Решта суми – це анонсовані внески, які незабаром будуть перераховані спонсорами”, – повідомило Міністерство енергетики України у вівторок.
Як зазначили у відомстві, особливу довіру партнерів вдалося забезпечити завдяки системі прозорого розподілу коштів. Зокрема, при Міненерго працює робоча група з питань гуманітарної допомоги, яка розглядає запити українських енергетичних компаній про закупівлю необхідної допомоги за кошти Фонду.
З коштів Фонду профінансовано найбільш нагальні потреби українських енергетичних компаній, зокрема, закупівля генераторів, силових трансформаторів, вимикачів, запчастин, технічних засобів, матеріалів, спецтехніки, палива, засобів фізичного захисту енергетичних об’єктів.
“Найбільше коштів розподілено на забезпечення термінових потреб енергетичних компаній із прифронтових областей – Харківської, Миколаївської, Сумської, Запорізької, Херсонської, Одеської”, – повідомили в Міненерго.
Швеція внесла EUR25,27 млн до Фонду підтримки енергетики України, повідомило Міністерство енергетики.
“Частину шведського внеску вже виплачено для забезпечення необхідної допомоги операторам системи розподілу прифронтових регіонів – Запоріжжя та Миколаєва, а також для потреб оператора системи передачі”, – повідомляють у релізі Міненерго за результатами зустрічі його очільника Германа Галущенка з віце-прем’єр-міністром, міністром енергетики, бізнесу та промисловості Швеції Еббою Буш.
Крім того, близько EUR8 млн шведського гранту призначено для фінансування впровадження децентралізованих рішень у сфері відновлюваної енергії, зокрема, це сонячні панелі, батареї, мікромережі, заходи з енергоефективності для соціальних служб і домогосподарств.
З березня 2022 року в Україну зі Швеції також надійшло 97 вантажів енергетичного обладнання загальною вагою понад 1126 тонн, серед яких 222 генератори, трансформатори струму та напруги й інше електроенергетичне та газове обладнання для виконання відновлювальних робіт.
“Ми продовжуватимемо допомагати Україні в ці складні часи випробувань, надаючи допомогу для відновлення після останніх ворожих атак. У ці дні ми знову бачимо, як росія використовує енергетику, як зброю”, – зазначила Буш під час зустрічі, ключовою темою якої стало продовження підтримки України у війні з російським агресором зі шведського боку, допомога українському енергосектору, а також посилення співпраці в атомній енергетиці та ВДЕ.
За її словами, український досвід у посиленні стійкості та підтримки енергетичної системи надзвичайно важливий і корисний для Європи.
Як зазначає Міненерго, віцепрем’єр-міністр наголосила на особливих зусиллях міністра в підтримці контактів з колегами-міністрами енергетики країн-членів ЄС у напрацюванні політики посилення енергобезпеки континенту.
“Останні атаки на енергосистему України, для нас у Європі, є дуже гарним свідченням того, наскільки важлива стійкість енергосистеми для підтримання життєдіяльності наших країн. І ми раді тому, що вчимося завдяки лідерству енергосектору України, як підтримувати стійкість енергосистеми”, – наголосила Буш.
“Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам і безпосередньо Швеції за підтримку українського енергосектору у вигляді обладнання та внесків до Фонду підтримки енергетики. Ми оцінюємо наслідки останніх атак і незабаром сформуємо список актуальних потреб в обладнанні для виконання відновлювальних робіт”, – зазначив зі свого боку Галущенко.
Як повідомлялося з посиланням на Міністерство енергетики України на середину грудня 2023 року, загальний обсяг зобов’язань спонсорів до Фонду підтримки енергетики України зріс до EUR390 млн, на сітку Фонду фактично перераховано EUR229 млн від 18 спонсорів державного та приватного секторів із різних держав.
Україні необхідно в найближчі 5-10 років реалізувати низку проєктів зі збільшення потужності та гнучкості енергосистеми, обсяг інвестицій у які становитиме близько $15 млрд, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Буде ще незліченна кількість зим, які належить пройти. І наш божевільний сусід нікуди від нас не дінеться. Тому потрібно думати не тільки про цю зиму, а й про майбутнє. Тому в нас як оператора системи є прораховане бачення, яким буде оптимальний енергомікс нашої країни на 5-7-10 років, що ми маємо збудувати, щоб убезпечити наші об’єкти від масованих обстрілів, а також щоб зробити енергомікс дешевшим і чистішим. Є певне інвестиційне меню”, – сказав Кудрицький на брифінгу в Медіацентрі в Києві в п’ятницю.
За його словами, найкращим захистом для української генерації є розосередження об’єктів, а також їхнє будівництво за новими технологіями та принципами зеленого переходу, без використання такого дорогого палива, як газ і вугілля.
Згідно з представленою ним презентацією, Україна найближчими роками потребуватиме 1,4 ГВт нових високоманеврених ТЕС (зараз 0 ГВт), а також 1,1 ГВт ТЕС на біопаливі (зараз 0,3 ГВт). Крім того, має бути додано 3,8 ГВт СЕС (зараз 6,2 ГВт), 4,5 ГВт ВЕС (зараз 0,5 ГВт) і 0,8 ГВт Energy Storage (зараз 0 ГВт). Водночас має бути побудовано 2 ГВт потужності на Дністровській і Канівській ГАЕС (зараз 2 ГВт).
За приблизними підрахунками, на це знадобиться $15 млрд, з яких найбільше може бути вкладено у ВЕС – $5,4 млрд. СЕС обійдуться в $2,5 млрд, ТЕС (обидва види) – у $2,3 млрд, СНЕ – $1,2 млрд, ГАЕС – $3,7 млрд.
Під час брифінгу він додав, що знадобиться також додаткова потужність АЕС, висловивши, зокрема, надію на повернення окупованої росіянами ЗАЕС.
“Є резерви для збільшення виробітку на наявних АЕС, плани побудови нових блоків. Вони довгострокові, але атомна електроенергія буде затребувана, особливо коли відбудеться виведення з балансу вугільних ТЕС”, – пояснив Кудрицький.
Він зазначив, що “Укренерго” провело розрахунки за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, щоб отримати бачення, “як побудувати таку систему, яка була б готова в будь-який момент часу задовольнити попит споживачів і з усіх таких систем бути найдешевшою”.
При цьому глава компанії підкреслив, що розрахунок має бути на приватні інвестиції.
