Набирають чинності Закони України № 3853-IX та №3854-IX від 16.07.2024, з 00:00 год. 27 липня, які передбачають запровадження звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну: електрогенераторного обладнання; обладнання для вітро- та сонячної генерації; акумуляторів (крім акумуляторів малої потужності), повідомляє Державна митна служба України в п’ятницю.
Служба окремо звертає увагу на те, що під пільгове ввезення в Україну підпадають такі важливі для населення товари, як: електрогенератори, інвертори, літій-іонні акумулятори та зарядні станції на їхній основі, а також сонячні панелі для ремонту та/або заміни від ушкоджень і розширення потужності діючих сонячних електростанцій.
Також у відомстві наголошують, що в переліку товарів, які звільняються від сплати митних платежів під час імпорту, зазначено обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам та/або ремонту машин механізованого розмінування, і таке оборонне обладнання, як засоби радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам.
«Змінами передбачено на період дії воєнного стану в Україні звільнення від сплати митних платежів товарів, ввезених задля енергетичної безпеки, у тому числі тих, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їхні частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових і турбореактивних двигунів та їхніх частин), 8501 64 00 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та окремих літій-іонних осередків місткістю менш як 200 А-год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок), комплектуючих для організації власного виробництва та ремонту в Україні машин механізованого розмінування, що класифікуються в товарних позиціях 8427, 8430, 8479 згідно з УКТ ЗЕД, а також для виготовлення підприємствами України активних засобів протидії технічним розвідкам, що класифікуються в товарних позиціях 8517, 8525, 8543 згідно з УКТ ЗЕД», – уточнили в Держмитслужбі.
Група Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планує нові кредити на загальну суму EUR450 млн для українських енергетичних інвестицій, включно з реконструкцією гідроелектростанцій та інфраструктури електромереж, пошкоджених унаслідок російських атак, а також для відновлення мереж централізованого теплопостачання в українських містах.
Як ідеться у пресрелізі на сайт банку, ще EUR86 млн підуть національному оператору електромереж України НЕК «Укренерго» на будівництво укриттів від дронів для електростанцій.
«Ми посилюємо нашу підтримку, щоб допомогти захистити й відремонтувати інфраструктуру України перед зимою», – наводять у релізі слова президентки ЄІБ Наді Кальвіньо, яка 22 липня проінформувала про ці заходи міністрів закордонних справ ЄС і провела чергову відеоконференцію з міністром фінансів України Сергієм Марченком, щоб обговорити прогрес у поточних проєктах, особливо щодо енергетичної інфраструктури.
За її словами, банк також розширить свою підтримку економіки України за рахунок полегшення доступу до фінансування для підприємств і стимулювання торгівлі з ЄС.
У компоненті фінансування бізнесу останнього пакету підтримки Група ЄІБ схвалила три часткові портфельні гарантії, які, як очікується, призведуть до більш ніж EUR110 млн нового кредитування українських мікро-, малих і середніх підприємств через три українські банки. Уточнюється, що гарантії мають бути підписані в другій половині 2024 року з відповідними банками та підтримають 550 українських компаній, зберігши близько 8250 робочих місць.
Крім того, Група ЄІБ має намір надати часткові портфельні гарантії ще п’яти банкам в Україні до кінця року в рамках гарантійного фонду EU4Business, ідеться в релізі.
Згідно з ним, цього тижня ЄІБ також об’єднує зусилля з Укрсиббанком, українською «дочкою» BNP Paribas Group і одним із найбільших банків України, для запуску відновлюваної кредитної лінії на суму щонайменше EUR150 млн в українських гривнях для підтримки підприємств, які постраждали від війни. Очікується, що ця кредитна лінія в місцевій валюті буде введена в дію до кінця 2024 року. Це друга ініціатива ЄІБ зі стимулювання кредитування в місцевій валюті в Україні після партнерства з Citibank Ukraine на суму від $50 млн до $100 млн в українських гривнях.
Крім того, наголошується в релізі, до кінця цього місяця і після підписання угоди з Європейською комісією в червні, Європейський інвестиційний фонд (EIF) почне приймання заявок у рамках експортно-кредитного гарантійного механізму на суму EUR300 млн для підтримки компаній ЄС, які торгують з Україною. Ініціатива пропонуватиме гарантії експортно-кредитним агентствам у державах-членах ЄС, а також Норвегії та Ісландії, які хочуть допомогти експорту в Україну.
Мінфін України за підсумками відеоконференції 22 липня повідомив, що очікує найближчим часом схвалення від ЄІЮ пакета підтримки енергетичного сектора України на суму EUR250 млн.
Загалом, за даними української сторони, обсяг ініціатив ЄІБ у державному секторі становить 26 проєктів обсягом EUR5,3 млрд, а обсяг портфеля спільних проєктів у державному та приватному секторі є найбільшим за всі роки співробітництва та перевищує EUR7 млрд, зокрема з початку повномасштабної війни обсяг наданих інвестицій ЄІБ за всіма напрямами – близько EUR2 млрд.
Щодо поточних ініціатив сторони також обговорили підготовку до підписання фінансової угоди між Україною та ЄІБ щодо проєктів «Впровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним номером 112», а також потенційні спільні проєкти, зокрема, спрямовані на забезпечення житлом громадян України.
Як повідомлялося, 2024 року Україна та ЄІБ підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в державному та приватному секторах економіки України. У Меморандумі визначено пріоритетні напрями співпраці на найближчі 10 років.
Ситуація в українській енергосистемі наступного тижня буде відчутно складнішою порівняно з поточним, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Наступний тиждень буде складнішим для енергосистеми, тому що повернеться спека, і ми матимемо знижену потужність АЕС, якщо порівнювати з поточним тижнем”, – сказав він в інтерв’ю “Українській правді” в п’ятницю.
За словами глави НЕК, через масовані обстріли енергосистема втратила резерв міцності і стала залежною від різких змін споживання електроенергії та погоди, що змушує її балансувати відключеннями споживачів.
“У нас енергосистема, втративши понад 9 ГВт потужності через обстріли, тепер не має резерву міцності. Якщо раніше ми мали додаткові електростанції, які можна було ввімкнути оперативно, ми б перекрилися ввімкненням якихось гідроагрегатів або блоків ТЕС, то зараз у нас такого маневру просто немає””, – пояснив Кудрицький.
Як повідомлялося, “Енергоатом” анонсував виведення в ремонт енергоблоку АЕС 1000 МВт у рамках виконання планової ремонтної кампанії 2024 року. Компанія вказувала, що, з огляду на це і зростання споживання електроенергії в липні, дефіцит генерації в енергосистемі може збільшитися.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначав, що економія е/е буде частиною повсякденного життя України найближчими роками через російські атаки на енергетику країни.
Які енергетичні компанії потрапили до Індексу Опендатабота?
Майже 750 млрд грн склав сукупний дохід топ-10 компаній енергетичної сфери України за даними Індексу Опендатабота. Половина компаній, що потрапили до топу — державні, ще 4 належать групі СКМ Ріната Ахметова. Лідером другий рік поспіль залишається Д.Трейдинг, яка входить до групи СКМ.
За даними Індексу Опендатабота, лідери енергетичного комплексу України заробили 745,87 млрд грн минулоріч. Це на 8% більше, ніж сукупний дохід цих компаній у 2022 році — 688,45 млрд грн.
До цьогорічного рейтингу потрапили 5 державних компаній та 4 компанії, які входять до групи СКМ Ріната Ахметова. Ще одна компанія — ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» — належить Костенко Нелі.
8 компаній з топу займаються виробництвом та торгівлею електроенергії, а ще дві — торгівлею газом.
Лідер групи незмінний два роки поспіль — компанія Д.Трейдинг, яка входить до групи СКМ. Торік дохід підприємства збільшився на 15% порівняно до 2022: зі 144,18 млрд грн до 165,65 млрд грн. При цьому чистий прибуток збільшився на 30% у 2023 році.
Найбільший приріст доходу вдалось отримати двом іншим компаніям Ріната Ахметова. Так, компанія Київські енергетичні послуги збільшила свій дохід у 1,5 рази, а компанія Дніпровські енергетичні послуги — на третину порівняно з 2022 роком.
Варто зазначити, що Дніпровські енергетичні послуги отримали найбільший приріст прибутку — у 2,5 рази — серед усіх компаній, що потрапили до цьогорічного енергетичного Індексу.
А ось четверта компанія групи СКМ — ДТЕК Західенерго — навпаки, за рік на 16% зменшила свій дохід. Минулоріч підприємство отримало збитки у розмірі 164 млн грн.
Загалом сукупний дохід 4 компаній, які належать Рінату Ахметову, склав 262,48 млрд грн у 2023 році. Це 35% сукупного доходу топ-10 енергетичного Індексу Опендатабота.
До рейтингу найкращих компаній у сфері енергетики увійшло 5 компаній, якими володіє держава, проте лише двом вдалося збільшити свій дохід минулоріч. Так, Укргідроенерго збільшив свій заробіток на 30%, а НАЕК Енергоатом — на 15%.
Зазначимо, що компанія Укргідроенерго отримала у 2023 році найбільший чистий прибуток серед 10 компаній Індексу — 17,3 млрд грн. Це майже у половину більше, ніж у перший рік повномасштабного вторгнення. Дохід державного Укренерго за рік майже не змінився — понад 82 млрд грн.
Ще дві державні компанії, які займаються торгівлею газом, зменшили свої доходи у 2023 до 2022 року: Нафтогаз України — на 4%, Нафтогаз Трейдинг — на 9%. Обидві компанії отримали збитки у 2023 — 10,29 млрд грн загалом.
Останнє місце топу посідає ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК», власником якої є Неля Костенко. Компанія збільшила свій дохід на 29%, водночас її прибуток зменшився на чверть порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/index-electricity-2024
Фонду підтримки енергетики станом на 9 квітня вдалося залучити понад EUR410 млн від 13 країн-партнерів і міжнародних організацій.
“Решта суми – це анонсовані внески, які незабаром будуть перераховані спонсорами”, – повідомило Міністерство енергетики України у вівторок.
Як зазначили у відомстві, особливу довіру партнерів вдалося забезпечити завдяки системі прозорого розподілу коштів. Зокрема, при Міненерго працює робоча група з питань гуманітарної допомоги, яка розглядає запити українських енергетичних компаній про закупівлю необхідної допомоги за кошти Фонду.
З коштів Фонду профінансовано найбільш нагальні потреби українських енергетичних компаній, зокрема, закупівля генераторів, силових трансформаторів, вимикачів, запчастин, технічних засобів, матеріалів, спецтехніки, палива, засобів фізичного захисту енергетичних об’єктів.
“Найбільше коштів розподілено на забезпечення термінових потреб енергетичних компаній із прифронтових областей – Харківської, Миколаївської, Сумської, Запорізької, Херсонської, Одеської”, – повідомили в Міненерго.
Швеція внесла EUR25,27 млн до Фонду підтримки енергетики України, повідомило Міністерство енергетики.
“Частину шведського внеску вже виплачено для забезпечення необхідної допомоги операторам системи розподілу прифронтових регіонів – Запоріжжя та Миколаєва, а також для потреб оператора системи передачі”, – повідомляють у релізі Міненерго за результатами зустрічі його очільника Германа Галущенка з віце-прем’єр-міністром, міністром енергетики, бізнесу та промисловості Швеції Еббою Буш.
Крім того, близько EUR8 млн шведського гранту призначено для фінансування впровадження децентралізованих рішень у сфері відновлюваної енергії, зокрема, це сонячні панелі, батареї, мікромережі, заходи з енергоефективності для соціальних служб і домогосподарств.
З березня 2022 року в Україну зі Швеції також надійшло 97 вантажів енергетичного обладнання загальною вагою понад 1126 тонн, серед яких 222 генератори, трансформатори струму та напруги й інше електроенергетичне та газове обладнання для виконання відновлювальних робіт.
“Ми продовжуватимемо допомагати Україні в ці складні часи випробувань, надаючи допомогу для відновлення після останніх ворожих атак. У ці дні ми знову бачимо, як росія використовує енергетику, як зброю”, – зазначила Буш під час зустрічі, ключовою темою якої стало продовження підтримки України у війні з російським агресором зі шведського боку, допомога українському енергосектору, а також посилення співпраці в атомній енергетиці та ВДЕ.
За її словами, український досвід у посиленні стійкості та підтримки енергетичної системи надзвичайно важливий і корисний для Європи.
Як зазначає Міненерго, віцепрем’єр-міністр наголосила на особливих зусиллях міністра в підтримці контактів з колегами-міністрами енергетики країн-членів ЄС у напрацюванні політики посилення енергобезпеки континенту.
“Останні атаки на енергосистему України, для нас у Європі, є дуже гарним свідченням того, наскільки важлива стійкість енергосистеми для підтримання життєдіяльності наших країн. І ми раді тому, що вчимося завдяки лідерству енергосектору України, як підтримувати стійкість енергосистеми”, – наголосила Буш.
“Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам і безпосередньо Швеції за підтримку українського енергосектору у вигляді обладнання та внесків до Фонду підтримки енергетики. Ми оцінюємо наслідки останніх атак і незабаром сформуємо список актуальних потреб в обладнанні для виконання відновлювальних робіт”, – зазначив зі свого боку Галущенко.
Як повідомлялося з посиланням на Міністерство енергетики України на середину грудня 2023 року, загальний обсяг зобов’язань спонсорів до Фонду підтримки енергетики України зріс до EUR390 млн, на сітку Фонду фактично перераховано EUR229 млн від 18 спонсорів державного та приватного секторів із різних держав.
