Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club показали, що сприйняття Бангладеш в українському суспільстві характеризується домінуванням нейтральних оцінок та відносно невисоким рівнем як позитивного, так і негативного ставлення. Водночас порівняно з попереднім виміром спостерігається поступове зростання як позитивних, так і негативних оцінок, що свідчить про певну активізацію сприйняття цієї країни.
Загальна частка позитивного ставлення становить 13,0% (зокрема 4,4% — «повністю позитивне» та 8,6% — «здебільшого позитивне»). Це порівняно невисокий показник, який свідчить про обмежений рівень емоційного залучення українців щодо Бангладеш. Водночас у динаміці видно зростання позитивного ставлення — з 9,7% до 13,1%, що може вказувати на поступове розширення інформаційної або економічної присутності країни в українському сприйнятті.
Негативні оцінки також демонструють зростання — з 7,7% до 9,6%. У структурі вони складаються з 7,7% «здебільшого негативного» та 1,9% «повністю негативного» ставлення. Хоча ці показники залишаються відносно низькими, їх динаміка свідчить про певне формування більш визначеного, хоча й поки що обмеженого, негативного фону.
Водночас ключовою характеристикою ставлення до Бангладеш є високий рівень нейтральності — 71,6%. Це один із найвищих показників серед досліджуваних країн, що свідчить про слабку інформованість або відсутність чітких асоціацій. У практичному вимірі це означає, що для більшості українців Бангладеш не є країною, з якою пов’язуються значущі політичні, економічні чи культурні орієнтири.
Додатково 5,8% респондентів не змогли визначитися зі своєю відповіддю, що разом із високою часткою нейтральних оцінок формує значний сегмент «невизначеного сприйняття». Це створює потенціал для змін у майбутньому — як у бік посилення позитивного іміджу, так і в бік зростання критичного ставлення залежно від інформаційного контексту.
У підсумку, Бангладеш у сприйнятті українців залишається країною з мінімально сформованим іміджем. Попри незначне зростання як позитивних, так і негативних оцінок, визначальним фактором є саме нейтральність. Це означає, що подальша еволюція ставлення залежатиме передусім від рівня присутності країни в українському інформаційному просторі та розвитку двосторонніх контактів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бангладеш посідає 48-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $355,8 млн. Баланс двосторонньої торгівлі є відносно близьким до рівноваги, однак імпорт усе ж дещо перевищує експорт, що формує незначне від’ємне сальдо на рівні $26,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, BANGLADESH, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Сприйняття Таїланду в українському суспільстві за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, характеризується високим рівнем нейтральності та помірно позитивним загальним балансом. Частка позитивних оцінок становить 29,2%, що формує основу стримано доброзичливого ставлення, однак домінуючою категорією є нейтральні відповіді — 62,7%.
Структура позитивного сприйняття демонструє, що емоційна залученість щодо Таїланду є обмеженою. Лише 9,6% респондентів висловили «повністю позитивне» ставлення, тоді як 19,6% обрали варіант «здебільшого позитивне». Це свідчить про наявність загального позитивного фону, який, однак, не має глибокого чи стійкого емоційного підґрунтя.
Ключовою особливістю є саме домінування нейтральності. Показник у 62,7% означає, що для більшості українців Таїланд залишається країною без чітко сформованого образу. Така ситуація зазвичай пов’язана з обмеженим інформаційним контактом, відсутністю активної політичної або економічної взаємодії, а також слабкою присутністю країни в українському медійному просторі.
Негативні оцінки є мінімальними — лише 4,2% загалом. Із них 3,3% припадає на «здебільшого негативне» ставлення та 0,9% — на «повністю негативне». Це вказує на відсутність системних факторів, які формують негативний імідж країни, і підтверджує загалом нейтрально-позитивний характер сприйняття.
Ще 4,0% респондентів не змогли визначитися зі своєю позицією. У поєднанні з високою часткою нейтральних відповідей це створює значний сегмент аудиторії, чутливий до інформаційних впливів і потенційно відкритий до зміни ставлення.
У підсумку, Таїланд у сприйнятті українців постає як країна без чітко вираженого емоційного профілю: із низьким рівнем негативу, помірним позитивом і домінуючою нейтральністю. Це означає, що імідж держави в Україні є радше «порожнім полем», яке може змінюватися залежно від інтенсивності комунікації, культурної присутності та розвитку двосторонніх контактів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Таїланд посідає 47-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $368,4 млн. При цьому імпорт із Таїланду більш ніж у п’ять разів перевищує експорт українських товарів, через що сальдо двосторонньої торгівлі є від’ємним і становить $250,6 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, Таїланд, УКРАЇНА
Сприйняття Словенії в українському суспільстві за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, має виразно збалансований, але стриманий характер. Загальна частка позитивних оцінок становить 40,6%, що формує основу загалом доброзичливого, хоча й не домінуючого образу країни. Водночас майже половина респондентів — 48,0% — обрали нейтральну позицію, що є ключовою характеристикою цього профілю.
Структура позитивного ставлення свідчить про помірний рівень емоційної залученості. Лише 10,5% українців заявили про «повністю позитивне» ставлення до Словенії, тоді як більшість у цьому сегменті — 30,1% — схиляються до варіанту «здебільшого позитивне». Це означає, що позитив є радше раціональним і загальним, ніж глибоко емоційним.
Нейтральність, яка охоплює майже половину опитаних, виступає визначальним фактором у сприйнятті країни. Такий показник зазвичай вказує на обмежену інформаційну присутність держави в українському медійному просторі або відсутність чітко сформованого образу серед широкої аудиторії. У цьому контексті Словенія не викликає ані сильних симпатій, ані суттєвого відторгнення.
Негативні оцінки залишаються відносно низькими — 7,0% загалом. З них 5,8% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 1,2% — на «повністю негативне». Це свідчить про те, що критичне сприйняття країни є маргінальним і не має системного характеру.
Окремо варто звернути увагу на частку тих, хто не зміг визначитися — 4,4%. Разом із нейтральною групою це формує значний сегмент аудиторії, який потенційно відкритий до зміни ставлення залежно від інформаційного контексту та інтенсивності контактів між країнами.
У підсумку, Словенія сприймається українцями як країна з позитивним, але не домінуючим іміджем. Високий рівень нейтральності вказує на наявність простору для зміцнення двостороннього образу, тоді як низький рівень негативу створює сприятливу основу для подальшого розвитку сприйняття у більш позитивному напрямку.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Словенія посідає 46-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $368,7 млн. Водночас імпорт зі Словенії більш ніж утричі перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні $205,8 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СЛОВЕНИЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Економіка України наприкінці 2025 року продемонструвала більш стабільне завершення року, ніж очікувалося восени, однак говорити про повноцінне відновлення поки що передчасно. Такий висновок випливає з аналітичного огляду ключових макроекономічних показників України та світу, підготовленого на основі даних Держстату, НБУ, МВФ, Світового банку та провідних міжнародних статистичних відомств.
Згідно з оглядом, зростання реального ВВП України у 2025 році оцінено в 1,8%, а інфляція у грудні сповільнилася до 8% у річному вимірі. Одночасно послабився і базовий інфляційний тиск: базова інфляція у грудні також сповільнилася до 8% проти 11% у вересні. Це дозволило економіці завершити рік із формально позитивною динамікою навіть на тлі війни, втрат енергетичної інфраструктури, дефіциту робочої сили та високого бюджетного тиску.
При цьому структура зростання залишалася нерівномірною. Споживчий сегмент і частина інвестиційної активності виглядали стійко: у четвертому кварталі 2025 року зростання роздрібної торгівлі прискорилося в середньому до 13,6% рік до року, а будівельна активність підтримувалася ремонтом житла та відновленням логістичної, інфраструктурної та енергетичної бази. У другому півріччі зарплати у приватному секторі, за оцінками на основі банківських даних, зростали більш ніж на 20% у річному вираженні. Водночас промисловість залишалася слабкою: у четвертому кварталі промислове виробництво в середньому скорочувалося на 4,8% рік до року, насамперед через спад в енергетиці та видобувній галузі.
Як зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, ідеться не про фазу класичного економічного підйому, а радше про збереження макростійкості в умовах війни.
«Підсумок 2025 року для України можна назвати стримано позитивним, але без підстав для самозаспокоєння. Так, інфляція виявилася нижчою, ніж очікувалося ще восени, базовий ціновий тиск теж помітно послабився, резерви стали рекордними, а економіка не зірвалася у спад навіть попри жорсткі воєнні умови. Водночас це не є ознакою повноцінного підйому», — підкреслив він.
Зміна реального ввп у фактични х цінах відносно попереднього періоду в 2014-2024 рр.
За словами Максима Уракіна, нинішня модель української економіки тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. «Фактично ми бачимо модель економіки, яка тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. Але без більш масштабного припливу інвестицій у виробництво, енергетику, логістику і технологічне оновлення це зростання залишатиметься обмеженим і дуже чутливим до будь-якого нового зовнішнього або воєнного шоку», — зазначив він.
Найважливішою опорою для макрофінансової стабільності залишалася зовнішня допомога. У четвертому кварталі її приплив різко посилився, а загалом у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд офіційного фінансування, зокрема $32,7 млрд від ЄС і $12 млрд від США. Це дозволило наростити міжнародні резерви до історичного максимуму у $57,3 млрд наприкінці року. Але одночасно посилилися і дисбаланси: дефіцит поточного рахунку за січень-листопад досяг $30,6 млрд, а консолідований дефіцит бюджету без урахування грантів становив 2,209 трлн грн, або 24,8% ВВП. НБУ також вказував, що державний і гарантований державою борг утримуватиметься на рівні понад 100% ВВП на прогнозному горизонті.
Географічна Структура міжнародної допомоги Україні у 2022-2025 роках, млрд євро
Уракін вважає, що саме 2026 рік стане для України визначальним. «Ключовий висновок 2025 року для України дуже простий: зовнішня допомога виграла для держави час, але сама по собі не вирішує проблему слабкої структури економіки. Рекордні резерви, велике офіційне фінансування і навіть сповільнення інфляції ще не означають, що економіка стала самодостатньою. Навпаки, якщо подивитися на дефіцит поточного рахунку, масштаб бюджетного розриву та боргове навантаження, видно, що макростійкість поки що значною мірою тримається на зовнішньому ресурсі», — підкреслив він.
Він додав, що без припливу інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку нинішня стабільність ризикує залишитися лише режимом утримання системи. «Саме тому 2026 рік буде критичним: якщо він не дасть приросту інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку, то нинішня стабільність залишиться лише режимом утримання системи, а не переходом до справжнього економічного відновлення», — резюмував Уракін.
На глобальному тлі ситуація виглядала помірно слабкою, але не кризовою. За даними огляду, світова економіка наприкінці 2025 року сповільнювалася, однак США зберігали стійке зростання, єврозона демонструвала слабку, але позитивну динаміку, а Китай завершив рік із формально сильним зростанням ВВП на 5%, хоча і на тлі слабкого внутрішнього попиту. Для України це означає, що зовнішнє середовище залишається неоднорідним: без різкого обвалу, але й без потужного зовнішнього імпульсу, який міг би автоматично прискорити внутрішнє відновлення.
Experts Club — український інформаційно-аналітичний центр, який займається підготовкою досліджень, оглядів та експертних матеріалів з економіки, міжнародних відносин, ринків і довгострокових тенденцій розвитку України та світу. Центр також регулярно виступає майданчиком для публічних коментарів і дискусій за участю профільних експертів.
Ставлення українців до Грузії за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє переважно позитивний характер із незначними змінами порівняно з попереднім періодом. Загальна частка позитивних оцінок становить 57,3%, що трохи більше, ніж у серпні 2025 року (56,3%). Водночас рівень негативного сприйняття знизився з 10,7% до 9,8%, що свідчить про поступове пом’якшення критичних оцінок.
Структура позитивного ставлення є достатньо збалансованою: 19,3% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», ще 38,0% — «здебільшого позитивне». Це вказує на наявність як емоційно сильного, так і раціонально стриманого позитивного сприйняття країни. Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 31,7%, що свідчить про помірний рівень залученості або інформованості українців щодо Грузії.
Негативні оцінки є відносно обмеженими. Частка тих, хто має «здебільшого негативне» ставлення, становить 8,2%, тоді як «повністю негативне» — лише 1,6%. Це формує загалом невисокий рівень критичного сприйняття країни на фоні переважно позитивного або нейтрального образу.
Динаміка змін між серпнем 2025 року та березнем 2026 року є незначною, що свідчить про стабільність сприйняття Грузії в українському суспільстві. Невелике зростання позитивних оцінок та одночасне зниження негативних може вказувати на поступове укріплення позитивного іміджу країни, однак ці зміни не мають різкого характеру.
Висока частка нейтральних відповідей у поєднанні з помірно високим рівнем позитиву свідчить про те, що Грузія сприймається українцями як дружня, але не домінуюча у публічному чи інформаційному полі країна. Це відрізняє її від держав із більш вираженим емоційним або політичним впливом, де частка позитивних або негативних оцінок є більш концентрованою.
Таким чином, Грузія зберігає стабільний позитивний імідж в Україні, який базується на поєднанні доброзичливого ставлення та помірної дистанції. Подальші зміни у сприйнятті, ймовірно, залежатимуть від інтенсивності двосторонніх контактів, інформаційної присутності та політичного контексту взаємодії між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Грузія посідає 45-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною станом на 31 грудня 2025 року, із показником $386,7 млн. При цьому Україна має позитивне сальдо в торгівлі з Грузією на рівні $194,1 млн, оскільки експорт українських товарів суттєво перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ГРУЗИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Іраку за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club характеризується значною часткою нейтральних та негативних оцінок, що формує загалом стриманий і дистанційований образ країни. За результатами дослідження, позитивне ставлення становить лише 8,4%, тоді як негативне — 35,2%, що свідчить про суттєвий дисбаланс у сприйнятті. Водночас понад половина респондентів (50,6%) займає нейтральну позицію, що вказує на обмежений рівень сформованих уявлень про Ірак.
Структура позитивних оцінок є досить слабкою: лише 2,1% опитаних висловили «повністю позитивне» ставлення, ще 6,3% — «здебільшого позитивне». Це один із найнижчих показників серед країн, представлених у дослідженні. Натомість негативне сприйняття є значно більш вираженим: 24,2% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а 11,0% — «повністю негативне».
Попри це, у порівнянні з серпнем 2025 року спостерігається певна позитивна динаміка. Частка позитивних оцінок зросла з 5,7% до 8,4%, тоді як негативні дещо скоротилися — з 37,0% до 35,2%. Це може свідчити про поступове пом’якшення сприйняття, хоча загальний баланс залишається негативним.
Висока частка нейтральних відповідей у поєднанні зі значним рівнем негативу свідчить про специфічний характер сприйняття Іраку в Україні. З одного боку, значна частина населення не має достатнього інформаційного або особистого досвіду для формування чіткої позиції. З іншого — наявні уявлення, ймовірно, пов’язані з глобальним інформаційним контекстом, який формує радше обережне або критичне ставлення.
«Якщо ми бачимо високу частку нейтральних оцінок разом із відчутним негативом, це означає, що країна присутня в інформаційному полі, але ця присутність не формує позитивного образу. У таких випадках важливо працювати не лише з економічною взаємодією, а й із комунікацією та репутацією. Без цього нейтральність може поступово трансформуватися у стійке негативне сприйняття», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Ірак залишається для українців країною з обмеженим рівнем довіри та слабкою позитивною ідентифікацією. Подальша динаміка сприйняття залежатиме від того, чи зможе ця країна посилити свою присутність у позитивному інформаційному та економічному контексті України.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Ірак посідає 44-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $392,8 млн. Це один із найяскравіших прикладів позитивного торговельного балансу для України, адже майже весь обсяг двосторонньої торгівлі формує український експорт, а позитивне сальдо сягає $392,2 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
