Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оголосила про стратегію проєкту підтримки малих фермерів у низці прифронтових областей і надасть їм ваучери на суму $1000 для придбання насіння зернових культур для проведення майбутніх весняної та осінньої посівних кампаній, повідомила пресслужба ФАО.
“ФАО прагне надати фермерам можливість відновити і підтримувати своє господарство через забезпечення доступу до якісних сільськогосподарських ресурсів, зміцнення місцевої економіки і сприяння довгостроковій стійкості постраждалих від війни громад”, – зазначено в повідомленні.
Ініціатива фінансується урядами Німеччини та Франції. Очікується, що вона стане важливим кроком у відновленні сільськогосподарського виробництва та зміцненні продовольчої безпеки громад, які постраждали від тривалої війни.
Взяти участь у програмі зможуть 550 малих і середніх фермерів, які обробляють земельні ділянки площею від 10 до 300 га в Чернігівській, Донецькій, Херсонській, Одеській та Запорізькій областях. Пріоритет надаватиметься фермерським господарствам, керованим жінками, і тим, хто працює поблизу лінії фронту, де умови ведення сільського господарства залишаються складними.
Фермери, зацікавлені в участі, можуть подати заявку на отримання допомоги через Державний аграрний реєстр (ДАР) до 26 січня 2025 року. Після опрацювання заявок відібрані учасники отримають підтвердження через ДАР, а також детальну інформацію про те, як отримати та використати ваучери.
ФАО звернула увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги, оскільки право на її отримання визначатиметься на основі конкретних критеріїв програми.
Міністерство аграрної політики і продовольства розширить пріоритети своєї роботи у 2025 році та доповнить їх напрямом енергетичної безпеки, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) у четвер.
“Уже сьогодні міністерство долучається до розробки біометанової стратегії України. Тим паче, що зелений перехід обов’язковий у складі Європейського Союзу, куди рухається Україна”, – процитувала його слова пресслужба Мінагрополітики.
Коваль також наголосив, що одним із пріоритетних завдань Мінагрополітики буде продовження чинних і запуск нових державних програм підтримки фермерів, зокрема, запуск регіональних програм.
На зустрічі було обговорено нові умови експорту сої та продуктів її переробки до країн ЄС, переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму, бронювання працівників критичних підприємств за новим порядком, запуск реєстру виробників технічних конопель, а також дефіцит кадрів в аграрному секторі.
“Ми ведемо діалог з міжнародними партнерами щодо збільшення їх підтримки для перекваліфікації кадрів, покращення матеріально-технічної бази закладів профтехосвіти і відповідних навчальних центрів. В тому числі працюємо над адаптацією с/г машин та механізмів для роботи на них людей з обмеженими можливостями. Також зосередили увагу на тому, щоб державне і регіональні замовлення на підготовку нових фахівців відбувалися за потребами ринку. Навчальні заклади мають готувати спеціалістів під очікування роботодавців”, – розповів Коваль і наголосив на доцільності розвитку дуальної освіти та постійно діючих класів безпосередньо на підприємствах.
Міністр подякував членам ЄБА за активний діалог.
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль і представники програми USAID “Врожай” передали перші 10 зерносушарок фермерам, які працюють на прифронтових територіях, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Перші передані 10 зерносушарок принесуть користь понад 100 фермерам. Це дасть їм змогу наростити виробництво, забезпечити правильне сушіння зерна та продавати продукцію з доданою вартістю в 15-20% у прифронтових регіонах”, – зазначив міністр.
За його інформацією, у рамках програми USAID “Врожай” аграріям також передадуть 7 тисяч зернових рукавів, що допоможе зберегти 1,4 млн тонн зерна. Ініціатива спрямована на подолання критичного дефіциту потужностей для зберігання зерна в Чернігівській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Сумській і Запорізькій областях і допоможе близько 300 фермерським господарствам площею від 1 тис. га до 10 тис. га.
Коваль нагадав, що в умовах війни, коли по всій прифронтовій території знищено зерносховища для довготривалого зберігання зерна, такі рукави стали справжнім порятунком для українських фермерів.
Міністр подякував Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (ФАО) та Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), які за фінансової підтримки Урядів Канади, Японії та Сполучених Штатів Америки змогли реалізувати цю програму.
Після блокади порту в Сантандері та протестів у Брюсселі Іспанська спілка фермерів Unión de Uniones анонсувала проведення взимку протестів із тракторами по всій країні, якщо уряд не врегулює питання імпорту зерна з України, повідомила асоціація.
Напруженість в іспанській спільноті зростає через відсутність очікуваних дій з боку уряду. Обурення фермерів викликали заяви міністра сільського господарства Іспанії Луїса Планаса, який відзначив високу якість українського зерна і «розумні ціни» на нього, а також заявив, що Іспанії потрібен імпорт цього зерна. Він також припустив, що зростання витрат тваринництва є результатом завищених очікувань вітчизняних виробників зерна.
У відповідь на ці заяви Union de Uniones заявила, що взимку виведе трактори на вулиці, якщо уряд і влада ЄС не змінять свою позицію щодо імпорту з України.
На думку профспілкових активістів, уряд уже давно мав би звернутися до Європейської Комісії щодо застосування механізмів безпеки, зокрема, щодо запровадження митних зборів на пшеницю та кукурудзу, які імпортує Іспанія з України.
«Ми більше не можемо продавати зерно нижче собівартості та купувати дедалі дорожчі корми», – заявив національний координатор спілки Луїс Кортес і додав, що фермери не можуть і надалі платити за всі політичні угоди, які відбуваються в Європі.
Організація також зажадала введення надійного контролю за якістю імпортованого зерна.
Як повідомлялося, Союз фермерів і тваринників Іспанії Unión de Uniones у середу провів акцію протесту в порту Сантандер із вимогою розв’язати питання про зростання імпорту зернових з України. За інформацією Спілки, імпорт українського зерна у 2023 році становив майже 8,4 млн тонн, а в першій половині 2024 року наблизився до 6,5 млн тонн. Це стало критичним фактором для місцевих фермерів і призвело до зниження цін на національні зернові, починаючи з травня 2022 року на 45%.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience в рамках програми Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) передала українським фермерам зі сходу й півдня України насіння сої та соняшнику для весняної посівної кампанії, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, у рамках цієї програми малі й середні фермерські господарства та сільгоспвиробники прифронтових областей, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 га, мали право подати заявку на безоплатне отримання насіння. ФАО передала фермерам зі сходу й півдня України гібриди соняшнику бренду Pioneer® від Corteva для посіву на 6 тис. га.
“Працюючи пліч-о-пліч із фермерами, ми бачимо, яких надзусиль вони докладають, щоб під час уже третього року повномасштабної війни продовжувати сіяти поля та сприяти продовольчій безпеці світу. Тому для Corteva було честю взяти участь у проєкті ФАО та поставити фермерам насіння соняшнику бренду Pioneer®”, – зазначила керівник відділу маркетингу Corteva Agriscience в Україні Олександра Білаш.
Проєкт Corteva Agriscience та ФАО було реалізовано спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України за фінансової підтримки урядів Японії, Норвегії та Бельгії.
У Corteva нагадали, у 2023 році в рамках партнерської програми з Фондом Говарда Г. Баффета компанія передала близько 8 тис. посівних одиниць озимого ріпаку та 45 тис. посівних одиниць насіння кукурудзи й соняшнику бренду Pioneer® малим українським сільгоспвиробникам із постраждалих територій.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація з блокуванням польськими фермерами кордону лежить у політичній площині, проте сторонам потрібні спільні рішення і пошук справедливого виходу.
“Те, що відбувається на нашому західному кордоні – кордоні з Польщею, – не можна сприймати як щось нормальне або буденне. Через польський кордон проходить лише 5% нашого агроекспорту. Тому насправді ситуація не в зерні, а, скоріше, в політиці”, – заявив він у вечірньому відеозверненні.
Так, за його словами, “порівняно з новинами з-під Куп’янська, де не вщухає ворожа артилерія, новини з кордону з Польщею виглядають просто знущально”.
Глава держави заявив про необхідність пошуку вирішення цієї ситуації.
“Потрібна проста і зрозуміла справедливість. Потрібні спільні рішення, раціональні рішення, щоб вийти з цієї ситуації. Рішення наші з поляками, насамперед, і всіх у Європі, кого турбує доля Європи”, – сказав він.
Як повідомлялося, польські фермери заявили про початок повної блокади кордону з 20 лютого, включно з блокуванням автомобільних пунктів пропуску, під’їздів до залізничних шляхів і виїздів до портів.
