Після блокади порту в Сантандері та протестів у Брюсселі Іспанська спілка фермерів Unión de Uniones анонсувала проведення взимку протестів із тракторами по всій країні, якщо уряд не врегулює питання імпорту зерна з України, повідомила асоціація.
Напруженість в іспанській спільноті зростає через відсутність очікуваних дій з боку уряду. Обурення фермерів викликали заяви міністра сільського господарства Іспанії Луїса Планаса, який відзначив високу якість українського зерна і «розумні ціни» на нього, а також заявив, що Іспанії потрібен імпорт цього зерна. Він також припустив, що зростання витрат тваринництва є результатом завищених очікувань вітчизняних виробників зерна.
У відповідь на ці заяви Union de Uniones заявила, що взимку виведе трактори на вулиці, якщо уряд і влада ЄС не змінять свою позицію щодо імпорту з України.
На думку профспілкових активістів, уряд уже давно мав би звернутися до Європейської Комісії щодо застосування механізмів безпеки, зокрема, щодо запровадження митних зборів на пшеницю та кукурудзу, які імпортує Іспанія з України.
«Ми більше не можемо продавати зерно нижче собівартості та купувати дедалі дорожчі корми», – заявив національний координатор спілки Луїс Кортес і додав, що фермери не можуть і надалі платити за всі політичні угоди, які відбуваються в Європі.
Організація також зажадала введення надійного контролю за якістю імпортованого зерна.
Як повідомлялося, Союз фермерів і тваринників Іспанії Unión de Uniones у середу провів акцію протесту в порту Сантандер із вимогою розв’язати питання про зростання імпорту зернових з України. За інформацією Спілки, імпорт українського зерна у 2023 році становив майже 8,4 млн тонн, а в першій половині 2024 року наблизився до 6,5 млн тонн. Це стало критичним фактором для місцевих фермерів і призвело до зниження цін на національні зернові, починаючи з травня 2022 року на 45%.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience в рамках програми Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) передала українським фермерам зі сходу й півдня України насіння сої та соняшнику для весняної посівної кампанії, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, у рамках цієї програми малі й середні фермерські господарства та сільгоспвиробники прифронтових областей, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 га, мали право подати заявку на безоплатне отримання насіння. ФАО передала фермерам зі сходу й півдня України гібриди соняшнику бренду Pioneer® від Corteva для посіву на 6 тис. га.
“Працюючи пліч-о-пліч із фермерами, ми бачимо, яких надзусиль вони докладають, щоб під час уже третього року повномасштабної війни продовжувати сіяти поля та сприяти продовольчій безпеці світу. Тому для Corteva було честю взяти участь у проєкті ФАО та поставити фермерам насіння соняшнику бренду Pioneer®”, – зазначила керівник відділу маркетингу Corteva Agriscience в Україні Олександра Білаш.
Проєкт Corteva Agriscience та ФАО було реалізовано спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України за фінансової підтримки урядів Японії, Норвегії та Бельгії.
У Corteva нагадали, у 2023 році в рамках партнерської програми з Фондом Говарда Г. Баффета компанія передала близько 8 тис. посівних одиниць озимого ріпаку та 45 тис. посівних одиниць насіння кукурудзи й соняшнику бренду Pioneer® малим українським сільгоспвиробникам із постраждалих територій.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація з блокуванням польськими фермерами кордону лежить у політичній площині, проте сторонам потрібні спільні рішення і пошук справедливого виходу.
“Те, що відбувається на нашому західному кордоні – кордоні з Польщею, – не можна сприймати як щось нормальне або буденне. Через польський кордон проходить лише 5% нашого агроекспорту. Тому насправді ситуація не в зерні, а, скоріше, в політиці”, – заявив він у вечірньому відеозверненні.
Так, за його словами, “порівняно з новинами з-під Куп’янська, де не вщухає ворожа артилерія, новини з кордону з Польщею виглядають просто знущально”.
Глава держави заявив про необхідність пошуку вирішення цієї ситуації.
“Потрібна проста і зрозуміла справедливість. Потрібні спільні рішення, раціональні рішення, щоб вийти з цієї ситуації. Рішення наші з поляками, насамперед, і всіх у Європі, кого турбує доля Європи”, – сказав він.
Як повідомлялося, польські фермери заявили про початок повної блокади кордону з 20 лютого, включно з блокуванням автомобільних пунктів пропуску, під’їздів до залізничних шляхів і виїздів до портів.
З 20 лютого польські фермери заблокують усі прикордонні переходи, а також транспортні вузли між Польщею та Україною, пише RMF FM.
“Будуть заблоковані не тільки прикордонні переходи, а й транспортні вузли, під’їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів”, – ідеться в комюніке профспілки фермерів “Солідарність”, яке цитує польське RMF FM.
Раніше, 9 лютого, “Солідарність” оголосила про 30-денний загальний страйк фермерів.
Польські аграрії заявляють, що протестують проти неконтрольованого припливу товарів з України до Польщі у зв’язку з відкриттям кордонів Європейським союзом. Вказується, що “відсутність регулювання ставить під сумнів рентабельність сільськогосподарського виробництва, переробки та інших галузей, пов’язаних із сільським господарством”.
“Тому на 20 лютого, в рамках 30-денного загального страйку фермерів, ми оголошуємо, що всі акції протесту будуть спрямовані на повну блокаду всіх польських прикордонних переходів з Україною і протести на місцях”, – повідомили фермери “Солідарності”.
Виїзд вантажівок з України до Польщі через прикордонний пункт пропуску “Шегині” наразі заблоковано, повідомляють у Телеграм-каналі Державної прикордонної служби України в середу.
“Перед пунктом пропуску “Медика” польські фермери заблокували рух вантажних транспортних засобів, що прямують з України до Польщі. Пропуск легкових автомобілів, автобусів, а також вантажівок на в’їзд в Україну здійснюється у звичайному режимі”, – йдеться в повідомленні.
У прикордонному відомстві пообіцяли повідомити про відновлення пропускних операцій, а поки закликали вантажоперевізників обирати інші шляхи до Польщі.
Війна в Україні та її економічні наслідки завдали значної шкоди виробництву і доходам малих фермерів, що перевищила USD3,85 млрд, говориться в звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) опублікованому в понеділок.
“Дані цієї оцінки допоможуть ФАО, уряду України та партнерам визначити нагальні потреби, а також географічні регіони для інвестування та підтримки малих фермерських господарств, щоб вони могли протистояти викликам, які створюють поточну ситуацію, і швидко відновити свою діяльність”, – зазначив глава офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє.
У загальнонаціональному опитуванні ФАО взяли участь 1927 малих сільгоспвиробників, які спеціалізуються на рослинництві та тваринництві, мають земельні ділянки площею до 250 гектарів, що розташовані у 23 областях, включно з підконтрольними Україні окремими районами Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей.
Серед ключових чинників, що призвели до припинення та/або скорочення фермерських господарств, у ФАО назвали тимчасове припинення діяльності, втрату контролю над сільгоспземлями, смерть власників і продаж землі, спричинений або пов’язаний з ескалацією війни.
Згідно з результатами опитування, в Україні майже на 80% скоротилася кількість дрібних виробників, з яких 1% – виробники продукції тваринництва, які припинили виробництво невеликих обсягів продукції рослинництва, майже 7% – виробники продукції рослинництва, які повністю припинили своє виробництво.
Загальну суму збитків і втрат для малих сільгосппідприємств у ФАО оцінили на рівні USD3,85 млрд у секторах рослинництва та тваринництва.
За інформацією ФАО, приблизно 12% малих сільгосппідприємств повідомили, що частина їхніх земель потенційно забруднена боєприпасами, що не вибухнули. Найбільше постраждали прифронтові області, де цю інформацію підтвердили 32% респондентів.
Майже 90% малих виробників продукції рослинництва повідомили про зниження доходів, причому понад 70% з них зафіксували значне і 25% різке зниження. Дрібні виробники продукції тваринництва постраждали меншою мірою, проте понад 60% з них поінформували про зниження доходів, зокрема 46% назвали його значним або різким.
Згідно з даними опитування, дрібні фермери наростили свої борги порівняно з аналогічним періодом до війни: з 6% у 2021 році до 9% у 2022 році.
ФАО відзначило зростання проблем через порушення ланцюжків створення доданої вартості в агропродовольчому секторі. У середньому 9% респондентів повідомили, що торгові посередники зупинили свою діяльність або не змогли закупити більшу кількість продукції.
Більшість опитаних виробників вказали на складність до доступу сільгоспресурсів через високі ціни, брак працівників, брак пального або електроенергії для забезпечення роботи сільгосптехніки або навіть відсутність доступу до електроенергії. Крім того, спостерігається обвалення ринків сільгоспресурсів (добрив і насіння), зокрема, у прифронтових областях.
За інформацією ФАО, найбільші потреби, про які повідомили респонденти для продовження виробництва, – це забезпечення добривами, паливом і насінням, доступ до кормів або фуражу, поповнення поголів’я тварин і доступ до ринків збуту.
Для оцінки збитків ФАО використовувала адаптовану методологію оцінки збитків і втрат у сільському господарстві. У проведенні опитування допомагали Київська школа економіки, Всеукраїнська Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад, Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба для проведення опитування в Донецькій області та Офіс перспективного розвитку для проведення опитування в Запорізькій області.
