Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) завершила розподіл 615 модульних зерносховищ серед малих і середніх фермерських господарств у семи прифронтових областях, повідомила пресслужба ФАО у Facebook.
У ФАО уточнили, що ця ініціатива була реалізована за підтримки урядів Канади та Японії у тісній співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. У ФАО переконані, що програма сприяє стабілізації роботи господарств, запобіганню післязбиральним втратам і забезпеченню безперервності агровиробництва.
Подати заявку на участь у програмі фермери могли через Державний аграрний реєстр (ДАР). ФАО в 2025 році отримала 747 заявок від виробників, які обробляють від 200 до 1 000 га. Після перевірки було відібрано 615 господарств, які отримали модульні зерносховища. Розподіл відбувся у семи областях: Чернігівській (62), Дніпропетровській (116), Харківській (124), Херсонській (14), Кіровоградській (84), Миколаївській (128) та Одеській (87).
Ця ініціатива є частиною ширшої Стратегії підтримки зберігання зерна, яку ФАО та партнери впроваджують із 2022 року у відповідь на критичний дефіцит потужностей для зберігання. За цей час українські агровиробники отримали широкий спектр рішень для зберігання – понад 37 000 зернових рукавів, 105 комплектів обладнання для завантаження та розвантаження та загалом 859 модульних зерносховищ. Сукупно ця підтримка дозволила фермерам по всій Україні зберегти понад 8 млн тонн зерна та підтримати агровиробництво в умовах війни.
Попри значний прогрес, нестача інфраструктури для зберігання й надалі залишається ключовим стримувальним фактором для відновлення аграрного сектору, особливо у прифронтових та нещодавно звільнених районах, наголосили в ФАО. У міру підготовки до сезону 2026 року сталий розвиток сучасних і безпечних потужностей зі зберігання зерна залишатиметься критично важливим для захисту засобів до існування та збереження національного продовольчого виробництва.
“Для фермера можливість безпечно зберігати свій врожай – це не лише про зерно. Це про спокій, про впевненість у тому, що місяці важкої праці не будуть втрачені. Ці сховища дають українським фермерам те, що сьогодні особливо необхідно у часи війни, – стабільність і здатність дивитися у майбутнє з надією. Ми й надалі підтримуватимемо їх на цьому шляху”, – запевнила керівник Офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.
ФАО разом із партнерами планує надати підтримку ще приблизно 100 фермерам на початку 2026 року, однак масштаби потреб значно перевищують наявні ресурси. Посилення співпраці та подальша активна участь міжнародної спільноти будуть ключовими для того, щоб фермери могли витримувати триваючі виклики та робити внесок у довгострокове відновлення України, переконані в організації.
Словаччина та низка країн ЄС, що межують з Україною, виступають за створення спеціального фонду для компенсації збитків своїх аграріїв, спричинених зростанням імпорту української сільгосппродукції. Про це заявив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач (Smer-SD) за підсумками засідання Ради ЄС з питань сільського господарства в Брюсселі, повідомляє агентство TASR.
За його словами, раніше Єврокомісія говорила про 25% збільшення квот для українських товарів, проте насправді йдеться про значно вищі показники — «для меду і цукру це підвищення становить 400–500%».
«Одна проблема — це кількість, інша — якість і безпека продукції. Європейські фермери зобов’язані дотримуватися суворих правил щодо добрив, пестицидів і норм ЄС, тоді як в Україні такі норми часто відсутні», — підкреслив Такач.
Міністр зазначив, що з цією ініціативою до Єврокомісії звернулися саме країни-сусіди України, які відчувають основний приплив продукції, тоді як держави Західної Європи часто виграють від дешевшого імпорту і не відчувають тиску.
Такач припустив, що Словаччина не зможе «домогтися стовідсоткового успіху» в переговорах, проте розраховує на компромісне рішення.
«У новому фінансовому плані ЄС і в рамках загальної аграрної політики я бачу можливість створити фонд, призначений спеціально для країн, що межують з Україною. Цей фонд повинен компенсувати втрати нашим аграріям і переробникам», — сказав він, додавши, що Словаччина буде домагатися підтримки через уряд і прем’єр-міністра.
За його словами, домовленості про це вже досягнуті з польським колегою. Питання збільшених квот для української агропродукції буде також винесено на обговорення під час майбутнього спільного засідання урядів України та Словаччини.
ЄС з 2022 року надав Україні безпрецедентний доступ до загального ринку для підтримки економіки в умовах війни. Однак низка країн Східної Європи — Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина і Болгарія — неодноразово скаржилися на зростання тиску на своїх виробників зерна, цукру та інших культур.
Україна в рамках реалізації проєкту ARISE отримала третій транш допомоги — понад 1 млрд грн, які будуть спрямовані на підтримку українських малих виробників і фермерських господарств, повідомив міністр аграрної політики та продовольства в Telegram.
Міністр зазначив, що наразі тривають виплати за трьома напрямками: субсидія на гектар оброблюваної землі, дотація за утримання корів, а також за утримання кіз та овець. Виплати здійснює Укрдержфонд. Міністерство аграрної політики та продовольства планує завершити їх до кінця липня.
Отримати допомогу можуть виробники, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, вчасно подали заявку з дотриманням усіх вимог, не отримували таку допомогу торік, включені до затверджених переліків отримувачів.
Міністерство аграрної політики та продовольства разом із міжнародною компанією “Байєр” і Всеукраїнською асоціацією громад запустили програму з насінництва, в рамках якої безоплатно нададуть насіння кукурудзи для весняної посівної фермерам Донецької, Запорізької, Сумської, Харківської та Чернігівської областей (за винятком тимчасово окупованих територій).
“Така ініціатива — ще один крок для зміцнення продовольчої безпеки України в умовах війни, адже дасть змогу аграріям з прифронтових і деокупованих територій засіяти приблизно 10 тис. га та зібрати орієнтовно до 120 тис. тонн зерна”, – наголосили в Мінагрополітики.
Як зауважило відомство, щоб отримати допомогу господарство має бути зареєстроване в Державному аграрному реєстрі (ДАР) та обробляти від 5 га до 500 га у зазначених областях.
Прийом заявок триватиме з 21 по 30 квітня або до вичерпання обсягів допомоги. Кожен погоджений заявник зможе отримати до 25 посівних одиниць насіння кукурудзи (з розрахунку 1 посівна одиниця на 1 га) залежно від площі землі в обробітку. Видавати насіння розпочнуть на початку травня і будуть орієнтовно два тижні.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оголосила про стратегію проєкту підтримки малих фермерів у низці прифронтових областей і надасть їм ваучери на суму $1000 для придбання насіння зернових культур для проведення майбутніх весняної та осінньої посівних кампаній, повідомила пресслужба ФАО.
“ФАО прагне надати фермерам можливість відновити і підтримувати своє господарство через забезпечення доступу до якісних сільськогосподарських ресурсів, зміцнення місцевої економіки і сприяння довгостроковій стійкості постраждалих від війни громад”, – зазначено в повідомленні.
Ініціатива фінансується урядами Німеччини та Франції. Очікується, що вона стане важливим кроком у відновленні сільськогосподарського виробництва та зміцненні продовольчої безпеки громад, які постраждали від тривалої війни.
Взяти участь у програмі зможуть 550 малих і середніх фермерів, які обробляють земельні ділянки площею від 10 до 300 га в Чернігівській, Донецькій, Херсонській, Одеській та Запорізькій областях. Пріоритет надаватиметься фермерським господарствам, керованим жінками, і тим, хто працює поблизу лінії фронту, де умови ведення сільського господарства залишаються складними.
Фермери, зацікавлені в участі, можуть подати заявку на отримання допомоги через Державний аграрний реєстр (ДАР) до 26 січня 2025 року. Після опрацювання заявок відібрані учасники отримають підтвердження через ДАР, а також детальну інформацію про те, як отримати та використати ваучери.
ФАО звернула увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги, оскільки право на її отримання визначатиметься на основі конкретних критеріїв програми.
Міністерство аграрної політики і продовольства розширить пріоритети своєї роботи у 2025 році та доповнить їх напрямом енергетичної безпеки, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) у четвер.
“Уже сьогодні міністерство долучається до розробки біометанової стратегії України. Тим паче, що зелений перехід обов’язковий у складі Європейського Союзу, куди рухається Україна”, – процитувала його слова пресслужба Мінагрополітики.
Коваль також наголосив, що одним із пріоритетних завдань Мінагрополітики буде продовження чинних і запуск нових державних програм підтримки фермерів, зокрема, запуск регіональних програм.
На зустрічі було обговорено нові умови експорту сої та продуктів її переробки до країн ЄС, переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму, бронювання працівників критичних підприємств за новим порядком, запуск реєстру виробників технічних конопель, а також дефіцит кадрів в аграрному секторі.
“Ми ведемо діалог з міжнародними партнерами щодо збільшення їх підтримки для перекваліфікації кадрів, покращення матеріально-технічної бази закладів профтехосвіти і відповідних навчальних центрів. В тому числі працюємо над адаптацією с/г машин та механізмів для роботи на них людей з обмеженими можливостями. Також зосередили увагу на тому, щоб державне і регіональні замовлення на підготовку нових фахівців відбувалися за потребами ринку. Навчальні заклади мають готувати спеціалістів під очікування роботодавців”, – розповів Коваль і наголосив на доцільності розвитку дуальної освіти та постійно діючих класів безпосередньо на підприємствах.
Міністр подякував членам ЄБА за активний діалог.
