Сербія ухвалила рішення репатріювати всі свої запаси золота, що зберігаються за кордоном, і перевести їх на територію країни. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на джерела у фінансових колах. Загальна вартість активів оцінюється в близько 6 мільярдів доларів за поточними ринковими цінами.
За інформацією агентства, Сербія стане першою країною Східної Європи, яка наважилася на повне повернення резервів фізичного золота з таких традиційних сховищ, як Велика Британія, Швейцарія та США.
Рішення ухвалено на тлі посилення геополітичної нестабільності, інфляційного тиску і невизначеності на світових ринках. Сербська влада розглядає фізичне розміщення золота всередині країни як додаткову гарантію ліквідності та суверенітету, особливо в разі екстрених економічних або валютних потрясінь.
Станом на середину 2025 року, золотовалютні резерви Сербії становлять близько 25,3 мільярда євро, з яких:
– понад 40 тонн золота (в еквіваленті близько 2,7 млрд євро),
– інша частина – валютні активи, включно з євро, доларами і SDR (спеціальні права запозичення МВФ).
Традиційно значна частина сербських золотих запасів зберігалася в Банку Англії в Лондоні, одному з найбільших світових сховищ дорогоцінних металів. Цей банк обслуговує понад 30 держав, включно з Нідерландами, Німеччиною, Угорщиною та іншими, які також у різні роки робили часткове повернення золота.
Причини повернення пояснюються кількома ключовими міркуваннями:
– Гарантія фізичного контролю – в умовах можливих міжнародних санкцій, геополітичних ризиків або блокувань активів.
– Прецеденти блокувань – зокрема відмова Великої Британії передати золото Венесуелі, що посилило тривогу серед країн, що розвиваються.
– Посилення макрофінансової стійкості – фізичне золото всередині країни розглядається як інструмент стабілізації національної валюти в разі криз.
Репатріація золота – глобальний тренд останніх років. Подібні кроки робили:
– Німеччина – повернула понад 300 тонн золота з Парижа і Нью-Йорка;
– Угорщина – потроїла золоті резерви і перевезла їх у країну;
– Туреччина – репатріювала весь обсяг золота зі США у 2018 році.
Рішення Сербії повернути золото на свою територію – це не тільки фінансово-логічний крок, а й політичний сигнал, що відображає зростаючу роль суверенітету й автономії в управлінні державними активами. На тлі глобальної фрагментації економічних блоків і санкційних ризиків, навіть невеликі економіки прагнуть мінімізації зовнішньої залежності, особливо в питаннях, що стосуються ключових резервів.
https://t.me/relocationrs/1208
Питання перезавантаження влади в Україні залежить від дефіциту фінансів, сказав у неділю на прес-конференції в Києві президент України Володимир Зеленський.
“У нас є розмова з прем’єр-міністром. І вона базується виключно на дефіциті грошей. Якщо відповідний дефіцит продовжуватиметься, ми робитимемо все, щоб інфраструктура, і це не тільки про Кабмін ідеться, щоб інфраструктура управління нашої держави зменшилася”, – сказав він.
“Зменшення кількості міністерств, зменшення кількості міністрів, скоординоване управління. Тому тут у нас абсолютно відкритий діалог, і ми до цього готові. Я думаю, що показником буде розуміння, що в нас буде навесні. Трохи пізніше, місяць-два, будемо все розуміти”, – сказав Зеленський.
Минулого тижня біткоїн зміцнив свої позиції та подолав позначку в 20 000 дол, що сприяло зростанню всього крипторинку. Сьогодні головний цифровий актив торгується вже за ціною вище 23 000 дол за 1 BTC. Це дозволяє багатьом оптимістично налаштованим експертам говорити про зміну тренду і перехід ринку в “бичу” стадію.
Чи так це насправді, і чи варто очікувати на подальше зростання біткоїну найближчими тижнями, портал Open4business уточнив у фінансового експерта Ігоря Стаковиченко.
На думку фінансиста, поточна тенденція подорожчання крипти обумовлена передусім можливим подальшим підвищенням облікової ставки США та реалізації інших стратегій Федеральної резервної системи, задіяних у зниженні рівня інфляції. При цьому Ігор Стаковиченко вважає ці процеси явно недостатніми для того, щоб серйозно підштовхнути криптовалюту до зростання.
“Певний оптимізм на ринку зараз присутній. Багато трейдерів почали скуповувати біткоїн і великі альткоїни за поточними низькими цінами, оскільки повірили в “завершення” ведмежої фази. ще залишаються чинними”, – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт упевнений, що після нетривалого зростання, яке може тривати тиждень-другий, криптовалюта знову повернеться до показників червня – початку липня.
“Загальні настрої на ринку все ж таки знаходяться в зоні, близькій до “екстремального страху”, коли за індексом “страху-жадібності”, у нас 80-90% страху. Це показник є визначальним у поведінці більшості трейдерів. Все ж багато хто побоюється купувати по 20 000 і навіть по 15 000 дол, а криптоентузіасти поки що у меншості”, – резюмував Ігор Стаковиченко.
При цьому, на його думку, потенціал до зростання криптовалют все ж таки є. Так, Ігор Стаковиченко вважає, що наступний рівень опору для біткоїну знаходиться явно вище 30 000 доларів США, що робитиь можливим його зростання до цієї позначки.
IGOR STAKOVYCHENKO, БИТКОЇН, ЕКСПЕРТ, КРИПТОВАЛЮТА, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ, ЭКОНОМИКА
За 4,5 місяці війни українській економіці завдано значної шкоди. Багато експертів говорять про суми, що вже перевищують трильйон у доларовому еквіваленті. При цьому на конференції з відновлення України, що пройшла на минулому тижні у швейцарському Лугано обговорювалася сума в 750 млрд фінансової допомоги. На що підуть ці астрономічні кошти і якою може стати післявоєнна економіка нашої країни, порталу Open4busines розповів експерт у галузі фінансів та нерухомості Ігор Стаковиченко.
На його думку, ті бюджетні програми та плани розвитку, які були представлені на конференції представниками центральної та регіональної влади, ще не раз переглядатимуться та обговорюватимуться, оскільки основа багатьох із них закладалася ще до війни, а зараз обставини багато в чому змінилися і вимагають радикального перегляду застарілих підходів.
“Давайте візьмемо, наприклад, енергетичний сектор. Чи варто нам відбудовувати наново розбомблені НПЗ чи виділяти великі кошти на підтримку ГТС? Думаю що ні. Зараз енергетика у світі розвивається у бік екологічних та енергоефективних галузей. Це насамперед воднева енергетика та відновлювані джерела. Щодо водню вже є успішні кейси в Японії та Південній Кореї, Європа також рухається у цьому напрямку. Саме на це потрібно направити більшу частину коштів, і сконцентруватися не на відновленні старого, а на створенні нового”, – вважає Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, зараз Україна має всі шанси стати лідером постіндустріальної економіки, перебудувавши виробничі цикли та освоївши виробництво продукції з високою доданою вартістю. Ігор Стаковиченко впевнений, що багато старих промпідприємств, які постраждали в ході бойових дій, після війни змушені будуть або змінити профіль діяльності або згорнути виробництво.
“Після повернення наших територій на сході ми отримаємо повністю зруйновані промислові зони, які раніше концентрувались на металургії та сировинному виробництві. Відновити їх у колишньому вигляді буде просто неможливо. А багато з цих підприємств були містоутворюючими. Як дати роботу людям та запустити економіку у цих регіонах? Лише шляхом розвитку та впровадження інноваційних виробництв на базі частково переобладнаних підприємств, коли на місці зруйнованих доменних печей та ливарних цехів запрацюють установки 3D-друку або підприємства з виробництва високотехнологічної продукції”, – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт переконаний, що Україна має зараз унікальний історичний шанс відбудувати сучасну економіку із чистого аркуша, отримавши необхідне для цього фінансування. На думку, Ігоря Стаковиченка цією можливістю необхідно скористатися.
ВІДНОВЛЕННЯ_ЕКОНОМІКИ, ВІДНОВЛЕННЯ_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ, ЭКОНОМИКА
4 липня у швейцарському Лугано стартувала міжнародна конференція відбудови України. Серед основних рішень, ухвалених у перший день заходу, можна виділити затвердження плану щодо надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі більш ніж 750 млрд дол. Із цієї загальної суми від 150 до 250 млрд передбачається направити на відновлення інфраструктури та житла, які постраждали внаслідок воєнних дій.
При цьому все ще незрозумілими залишаються механізми практичної реалізації цього проєкту в умовах війни, а також необхідності адаптації нього українського законодавства та налагодження партнерства між державою та приватними компаніями. Портал Open4business звернувся за коментарем з цих питань до експерта в галузі будівництва та нерухомості Ігоря Стаковиченка.
На його думку, практичної реалізації проекту потрібно приступати вже зараз на всіх рівнях, оскільки затягування процесу може призвести до негативних наслідків в осінньо-зимовий період.
«Механізми виділення коштів за рахунок конфіскованих активів РФ та її великого бізнесу вже реалізуються окремими країнами. Нам, у свою чергу, необхідно реалізувати конвертацію цих фінансових активів у конкретні інфраструктурні та будівельні проєкти шляхом створення представництв у країнах-донорах та координаційних центрів в Україні», – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт також підкреслив, що регіональний принцип відновлення, який зараз просуває керівництво країни, коли окрема держава-партнер займається проектами в окремому українському регіоні, на даному етапі є найбільш ефективним.
Крім того, Ігор Стаковиченко запропонував створити систему децентралізованого фондування при реалізації окремих проектів на місцевому рівні.
«Нам потрібно не забувати і про нашу відповідальність перед партнерами. Необхідно не просто мінімізувати, а повністю унеможливити нецільове використання закордонної допомоги місцевими чиновниками. Для цього потрібно під кожен окремий проєкт з відбудови створювати окремий цільовий фонд, діяльність якого буде максимально прозорою та контрольованою як українськими антикорупційними органами, так і країною-донором», – наголосив Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, базою для створення таких фондів мають стати вже існуючі бюджетні програми, а також внесення змін до головного фінансового документа.
«По суті зараз ми можемо отримувати кошти як у вигляді прямої допомоги, так і у вигляді інвестицій від партнерів. Тут важливо успішно реалізувати та презентувати перші великі відновлювальні проекти, що допоможе підвищити інвестиційну привабливість навіть у поточних умовах», – додав Ігор Стаковиченко.
БУДІВНИЦТВО, ВІДБУДОВА_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
