В Індії на тлі гострого дефіциту скрапленого газу зростає попит на традиційні види палива, зокрема дрова та висушений коров’ячий гній.
Причиною кризи став зрив поставок LPG через Ормузьку протоку на тлі війни на Близькому Сході. Reuters та інші видання повідомляють, що Індія, де близько 65% палива для приготування їжі залежить від імпорту, зіткнулася з однією з найсерйозніших газових проблем за останні десятиліття, а влада вже обмежила промислове споживання, щоб у пріоритетному порядку забезпечувати домогосподарства.
На тлі дефіциту індійські ЗМІ фіксують повернення частини домогосподарств і малого бізнесу до дешевших і доступніших видів палива. Зокрема, Times of India пише про перехід на вугілля, дрова та гас у Джамшедпурі, а Bloomberg вказує на зростання продажів біопалива.
За даними Times of India, у ряді індійських міст комерційні споживачі зіткнулися з різким подорожчанням LPG, а поставки були або скорочені, або частково пішли на чорний ринок. Це вже призвело до зростання витрат у ресторанах, пекарнях і дрібній торгівлі, а частина бізнесу була змушена шукати альтернативи газу.
У 2025 році населення використало 7,6 млрд куб. м або 36% загального обсягу спожитого в Україні 21 млрд куб. м природного газу, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Другим за обсягами є сегмент промисловості та інших споживачів – 5,0 млрд куб. м (24%)”, – зазначили у центрі.
Своєю чергою підприємства теплокомуненерго, що виробляють тепло для населення, використали 3,9 млрд куб. м газу (18%), тоді як ТКЕ, що забезпечують інших споживачів, зокрема бюджетні установи – 2,5 млрд куб. м (12%).
Ще близько 2 млрд куб. м (10%) становлять втрати – розрахунковий показник, який визначено як різницю між валовим споживанням газу та сумою кінцевого споживання за усіма категоріями споживачів.
За даними DIXI Group, в минулому році у порівнянні з 2024 роком валове споживання газу знизилося на 4%, а відносно 2021 року – на 31%. При цьому зросло споживання газу підприємствами ТКЕ для потреб населення (+17%), а також споживання самим населенням (+6%). Водночас споживання ТКЕ для інших споживачів скоротилося на 16%, а промисловістю та іншими споживачами – на 12%.
Порівняно з 2021 роком споживання газу промисловістю та іншими споживачами скоротилося більш ніж удвічі (-54%). Також зменшилося споживання газу підприємствами ТКЕ для населення (-24%), та населенням (-12%). Натомість споживання газу ТКЕ для інших споживачів зросло на 47%.
Як повідомляє Сербський Економіст, Азербайджан висловив готовність надати допомогу Чорногорії в питанні підключення до Трансадріатичного газопроводу (TAP), заявив держсекретар міністерства енергетики та гірничої справи Чорногорії Діно Тутунджич в інтерв’ю Report.az. За його словами, Подгориця розглядає Іонічно-Адріатичний газопровід (IAP) як стратегічний регіональний проект, який повинен зв’язати Чорногорію з TAP і через нього – з Південним газовим коридором і каспійськими поставками.
Тутунджич повідомив, що Чорногорія планує активізувати переговори з сусідніми країнами – Хорватією та Албанією – і зосередитися на підготовці інфраструктурної бази, після чого можна буде говорити про доставку газу кінцевим споживачам. Він також зазначив інтерес Азербайджану до участі в енергетичних проектах Чорногорії, в тому числі в сегменті ВДЕ.
Тема підключення до TAP для Чорногорії має окрему специфіку: країна досі практично не використовує природний газ – у неї відсутні газовий ринок і газорозподільна мережа. Це випливає зі звіту Секретаріату Енергетичного співтовариства, де прямо вказано, що «в Чорногорії немає газового ринку» і «газової мережі не існує».
TAP – частина Південного газового коридору, що з’єднує поставки з Каспійського регіону з ринками Європи через Грецію, Албанію та Адріатичне море з виходом в Італію.
https://t.me/relocationrs/2379
Середній рівень запасів у підземних сховищах Європи знизився до 29,99% за підсумками газової доби 27 лютого, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 16 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Заповненість ПСГ Німеччини та Франції, провідних економік Європи, значно менше середньоєвропейського – 20,6% і 21,4%, Нідерландів – 10,7%.
Спотова ціна газу з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $387 за 1 тис. кубометрів.
Від початку 2025 року припинився транзит російського газу через територію України. Дефіцит поставок трубопровідного газу “Газпрому” Європа намагається компенсувати імпортом скрапленого природного газу. За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У лютому 2026 року імпорт скрапленого газу досяг 9 млн тонн, що на 9% вище, ніж роком раніше.
Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 27 лютого термінали працювали на 64% від пропускної здатності.
У нинішній опалювальний сезон Європа увійшла з неповними ПСГ. Необхідність заповнити витрачені на цей час запаси буде додатковим фактором попиту на світовому ринку весь наступний рік.
В умовах не лише технічних, але й реально досяжних та економічних обмежень, які будуть обмежувати європейську кампанію закачування влітку 2026 року, актуальним буде питання, наскільки Європі вдасться заповнити свої ПСГ до наступної зими і наскільки ризикованим буде опалювальний сезон 2026/27 років.
Як повідомляє Сербський Економіст, енергетичне партнерство Белграда і Баку швидко виходить за рамки символічної диверсифікації і починає перетворюватися в окремий контур постачання, здатний помітно вплинути на баланс сербського ринку газу. Заступник міністра енергетики Азербайджану Орхан Зейналов заявив, що до кінця 2026 – початку 2027 року Азербайджан може покривати до 20% потреб Сербії в газі, що, за його словами, безпосередньо посилює енергетичну безпеку за рахунок зниження залежності від одного джерела.
Контекст простий: Сербія в останні роки залишається переважно імпортозалежною щодо газу, а сама тема диверсифікації стала частиною ширшого порядку денного – від цін на тепло та електроенергію до переговорів з ЄС щодо енергетичної інтеграції. Reuters раніше оцінював, що близько 80% газу Сербія отримує з Росії, а альтернативні обсяги поки що відіграють роль страховки та інструменту переговорів.
Юридична база для азербайджанського напрямку вже створена. Контракт SOCAR і Srbijagas, підписаний в листопаді 2023 року, передбачає поставки до 400 млн кубометрів на рік в 2024-2026 роках з можливістю збільшення обсягів після 2027 року. При цьому офіційні повідомлення урядів Сербії та Азербайджану фіксували і окремі сезонні домовленості про додаткові обсяги в зимовий період.
Фактичні поставки з Азербайджану стартували в 2024 році, але поки залишалися невеликими на тлі загального ринку. За даними, що наводяться з посиланням на Держкомстат Азербайджану, в лютому – грудні 2024 року Сербія отримала близько 72,6 млн кубометрів азербайджанського газу. Для порівняння, за оцінками азербайджанських і регіональних джерел, в січні – листопаді 2025 року поставки зросли вже до 192 млн кубометрів.
Чому ж в Белграді до цього ставляться серйозніше, ніж до «ще одного контракту»? Тому що газ починає пов’язуватися з індустріальними проектами. В середині лютого 2026 року лідери Сербії та Азербайджану підтвердили плани будівництва газової електростанції близько 500 МВт, яку розглядають як спільний проект з введенням в експлуатацію орієнтовно в 2029 році. Профільні медіа оцінюють інвестиції приблизно в 600 млн євро. Така станція здатна створити стабільний попит на паливо і, відповідно, підштовхнути обговорення довгострокових умов поставок – саме тому в заявах Баку окремо звучить тема ціни газу для майбутньої генерації.
Заявлена мета 15-20% виглядає реалістичною саме як «частка ринку», а не як максимальна технічна здатність маршруту. Навіть при помірному споживанні Сербії це означає необхідність вийти на кілька сотень мільйонів кубометрів на рік у стійкому режимі і закріпити комерційну формулу поставок після 2026 року. Паралельно Баку дає зрозуміти, що розглядає Сербію як потенційний енергетичний вузол Західних Балкан і шукає додаткові напрямки співпраці, включаючи проекти в сфері «зеленої» енергетики та водню.
НАК “Нафтогаз України” залучив від Європейського інвестиційного банку додаткові EUR50 млн на імпорт газу, повідомила компанія
“Ще один важливий крок, щоб пройти зиму стабільно. “Нафтогаз” залучив додаткові EUR50 млн фінансування від Європейського інвестиційного банку”, – йдеться в повідомленні “Нафтогазу” в Телеграм у четвер увечері.
Згідно з ним, ці кошти підуть на імпорт газу та підтримку роботи енергосистеми в період пікових навантажень – коли морози й обстріли створюють найбільший тиск.
Зазначається, що кредит став можливим завдяки підтримці Європейської комісії.
Як вказує НАК, це фінансування доповнює вже залучені EUR300 млн кредиту ЄІБ та EUR127 млн грантової підтримки ЄС за участі уряду Норвегії.
“Окремо важливо: паралельно “Нафтогаз” бере на себе зобов’язання реінвестувати еквівалент цієї суми у проєкти з відновлюваної енергетики”, – уточнила компанія.
