Норвегія надає додатковий NOK1 млрд ($95 млн) для фінансування імпорту газу в Україну, щоб забезпечити його належне постачання для населення, підприємств і промисловості в країні, повідомляється на сайті норвезького уряду в середу.
“Більш безпечне енергопостачання має важливе значення для стійкості України. Це була одна з тем, що обговорювалася під час візиту президента Зеленського до Норвегії минулого тижня. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та опаленням будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить свій внесок у задоволення цієї потреби”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Нове фінансування буде направлено через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і використовуватиметься для закупівлі газу із західних джерел. Одержувачем газу стане українська державна компанія “Нафтогаз”. Імпортований газ буде використано для задоволення потреб споживання та збільшення запасів газу у разі подальших атак на газову інфраструктуру. Фінансування надається в рамках Програми підтримки Нансена для України, а NOK1 млрд взято з асигнувань на енергетичний сектор України на 2025 рік.
“Доступ до електроенергії має важливе значення для забезпечення безпеки українського народу та забезпечення продовження функціонування суспільства. Атаки на українське енергопостачання є і були нападом на саме ядро українського суспільства. Вони є частиною спроби послабити українську економіку та підірвати довіру українського народу до свого уряду. Ось чому надзвичайно важливо та стратегічно важливо допомогти зберегти доступ до газу”, – сказав міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який цього тижня відвідає Україну.
Додаткове виділення збільшить загальний внесок Норвегії у закупівлю газу для України з 2022 року до NOK3,6 млрд ($342 млн). У 2023 році на закупівлю газу було виділено NOK635 млн. Кошти вже вивільнено, і їх можна використовувати для збільшення загального внеску. Таким чином, загальна сума угоди становить NOK1,635 млрд ($155 млн).
“Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але внесок Норвегії дасть Україні змогу краще впоратися з наслідками нових атак з боку Росії та провести необхідні приготування до наступної зими”, – сказав Ейде.
ЄБРР кілька років співпрацює з НАК “Нафтогаз”, зокрема, щодо корпоративного управління. Направлення коштів через ЄБРР допомагає зменшити ризики, такі як ризик корупції та фінансових порушень, йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в середу обговорив з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде та міністеркою праці і соціальної інтеграції Норвегії Тоньє Бренною спільні гуманітарні програми і санкції проти РФ. Також прем’єр подякував Норвегії за допомогу в енергетичній сфері, зокрема за готовність зробити внесок розміром EUR140 млн через ЄБРР на закупівлю газу в українські газосховища.
До початку наступного опалювального сезону до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Про це повідомив член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович на засіданні комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради у середу.
“Нафтогаз” вже контрактує на квітень, травень і подальші місяці, ми не зупиняємося, розуміючи що на 1 листопада поточного року, якщо ми хочемо вийти на показники балансу, співставні з минулорічними, потрібно 4,5-4,6 млрд куб. м газу”, – сказав він.
За словами комерційного директора, “Нафтогаз” вже імпортував у лютому-березні цього року майже 800 млн куб. м газу.
“Це технологічний імпорт, тому що він не можна сказати, щоб був для кінцевого споживання, – комерційно споживається інший ресурс, – але для балансування системи і щодобового відбору цей ресурс був необхідний”, – пояснив Абрамович.
За даними компанії, українські споживачі протягом опалювального періоду у листопаді – березні 2024-25 років спожили 14,86 млрд куб. м при балансовому плані Міністерства енергетики України 14,73 млрд куб. м. При цьому рівень споживання на 680 млн куб. м або на 5% виявився вищим, ніж за аналогічний період 2023-24 рр.
Як зазначив комерційний директор, протягом останнього опалювального періоду Україна також втратила 700 млн куб. м видобутку власного газу внаслідок російських обстрілів.
“Ми недоотримали майже 700 млн куб. м газу за опалювальний період зі зрозумілих причин. До 1 лютого ми йшли у видобутку краще, ніж планували згідно з балансом країни, але сталися обстріли і ми втратили дуже велику частину видобутку”, – сказав він.
Також, за словами Абрамовича, Україна за результатами поточного опалювального періоду планово вийде на запаси в підземних сховищах газу (ПСГ) на 500 млн куб. м менше, ніж це планувалося у балансі.
Водночас споживання газу в 2025 р. у країні буде співставне з минулорічним і складе 20,6 – 20,8 млрд куб. м
“Ми бачимо це по тренду, по поточній динаміці споживання, тому основне завдання працювати над енергозбереженням і над відновленням видобутку і продовжувати імпорт”, – резюмував комерційний директор.
Як повідомлялося з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у середу затвердив позику для НАК “Нафтогаз України” на закупівлю природного газу на два наступні опалювальні сезони на суму до EUR270 млн. Додатково через ЄБРР буде направлено ще близько EUR140 млн грантів від уряду Норвегії
За словами Шмигаля, цей ресурс допоможе Україні накопичити запаси газу в ПСГ для проходження наступного опалювального сезону.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році реалізував ряд енергоефективних проєктів і збільшили відсоток заміщення природного газу біопаливом з 50% до 53%.
Згідно з інформацією компанії, за результатами роботи в минулому році фабрика огрудкування закінчила рік та розпочала 2025-й із високою продуктивністю та операційними покращаннями.
При цьому уточнюється, що високу оцінку роботі фабриці забезпечило, зокрема, виконання виробничої програми. Протягом 2024 року завантаженість фабрики зберігалась на рівні 100%, а цех працював із своєю максимальною продуктивністю – до 298 тонн окатків на годину. Загалом торік фабрика випустила близько 2,2 млн тонн високоякісної продукції. Окатки відвантажуються внутрішнім клієнтам та на європейський ринок.
Упродовж року на фабриці огрудкування реалізували низку інвестиційних проєктів для забезпечення стабільного виробництва. Двічі, у березні та листопаді, провели капітальний ремонт комплексу випалювальної машини ОК-324.
Спеціалісти відновили вогнетривку кладку горна випалювальної машини та провели ремонти шести форкамер. Встановили валоповорот димососу, що значно зменшило час його роботи під час проведення на фабриці планово-попереджувальних ремонтів. Встановлення механізму зменшило витрати енергоресурсів та підвищило надійність роботи обладнання. Для зменшення екологічного навантаження та задля енергоефективності частково замінили два краплевловлювачі на двох димососах та провели ремонти газоходів на інших двох димососах. Усе це загалом забезпечує надійність роботи всього комплексу обладнання.
Ключовими напрямками роботи фабрики, на який колектив спрямовує увагу, є питомі витрати – газ та електроенергія, а також такі витратні статті як біопаливо, бентоніт тощо. Як результат системної роботи, протягом минулого року на фабриці реалізували низку операційних заходів. Так, економії електроенергії сприяло встановлення механізму валоповороту димососа Д-3 та автоматизація закриття напрямних апаратів димососа Д-6.
Начальник фабрики огрудкування ЦГЗК Андрій Жилкінський відзначив, що своєчасні ремонти разом із модернізацією обладнання та автоматизацією деяких процесів дозволяє тримати стабільний виробничий ритм, виконуючи всі вимоги до якості залізорудної сировини (ЗРС) та встановлені обсяги замовлень клієнтів.
“З іншого боку, час вимагає від нас ще більш прискіпливо дивитися на всі процеси та фокусуватися на розробці заходів, які б економили наші ключові статті витрат, сприяючи сталості комбінату. Тому колектив фабрики продовжує розробляти й втілювати інноваційні рішення і раціональні ідеї для оптимального використання ресурсів у виробничому процесі та підвищення ефективності виробництва”, – резюмував керівник фабрики.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату й окатишів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Група “Нафтогаз” і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) обговорили питання фінансування закупівлі природного газу та підтримку його видобутку в умовах російських атак.
Як повідомила група у п’ятницю, вказані питання були у центрі уваги під час зустрічі очільника групи “Нафтогаз” Романа Чумака та президентки ЄБРР Оділь Рено-Бассо. В заході також взяли участь віце-президент ЄБРР Маттео Патроне, керуючий директор по Україні й Молдові Арвід Тюркнер та заступниця голови в Україні Ірина Кравченко.
“Посилення енергетичної стійкості країни в умовах повномасштабної війни, стабільне проходження опалювального сезону та забезпечення всіх категорій споживачів газом — наші ключові завдання. Ми вдячні ЄБРР за підтримку і продовжуємо спільну роботу над фінансовими інструментами для забезпечення енергетичної безпеки України”, — наголосив під час зустрічі Чумак.
Він також додав, що в сучасних умовах гнучкі та оперативні рішення у співпраці з міжнародними партнерами дозволяють “Нафтогазу” швидко реагувати на кризові ситуації та убезпечити безперебійне постачання енергоресурсів.
Як повідомлялося з посиланням на міністра енергетики України Германа Галущенка, Україна до кінця 2025 року потребуватиме імпорту не менше 1 млрд куб. м природного газу.
Водночас, як вважає ексміністр енергетики Ольга Буславець, країні для покриття дефіциту природнього газу у 2025 р. доведеться імпортувати 2-3 млрд куб. м.
За її розрахунками, Україна має пройти опалювальний період без серйозних обмежень постачання газу, якщо не буде екстремальних морозів, але до його кінця запаси у підземних сховищах газу (ПСГ) складуть близько 4,5-5 млрд куб. м, що означає додаткову потребу до кінця цього року в імпорті 2-3 млрд куб. м газу.
ПАТ “Укрнафта” працює над реалізацією проєктів з генерації енергії з власного газу загальною потужністю до 370 МВт.
Як йдеться у пресрелізі компанії, про це заявив голова Наглядової ради (НР) “Укрнафти” Данкан Найтінгейл під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Він подякував урядам Швеції, Норвегії, Нідерландів і США, а також Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) за підтримку на шляху до сталого розвитку і запросив нових партнерів долучатися до реалізації амбітних перспективних проєктів.
“Ми повинні інвестувати в Україну вже зараз. Якщо ви чекатимете завершення війни, то можете втратити найприбутковіші проєкти”, – наголосив Найтінгейл.
Своєю чергою віцепрезидент ЄБРР Маттео Патроне відзначив досягнуті товариством позитивні фінансові результати і поліпшення в системі менеджменту.
“Вони (“Укрнафта” – ІФ-У) продемонстрували не тільки чудові фінансові результати, а й справжнє корпоративне управління. Це досягнення Сергія (Корецького) і НР. Якби два роки тому мене запитали, чи підтримаємо ми “Укрнафту”, я б сказав “ні”. Але те, що сталося за останні 18 місяців – просто приголомшливо”, – сказав він.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
“Укрнафта” володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
ПАТ «Укрнафта» за результатами 2024 року видобуло 1,170 млрд куб. м газу, що на 6,5% більше, ніж 2023 року (1,097 млрд куб. м) і 1,418 млн тонн нафти, що на 0,6% перевищує показник попереднього року (1,410 млн тонн). Як повідомляється в пресрелізі компанії в четвер, зростання видобутку за підсумками 2024 року в нафтовому еквіваленті становило додаткові 70,5 тис. тонн вуглеводнів, або 3%: 2,42 млн тонн проти 2,35 млн тонн у 2023 р.
«Не дивлячись на тривалі відключення електропостачання, які обмежували механізований видобуток нафти, підприємству вдалося не лише компенсувати природне падіння, а й забезпечити приріст обсягів по нафті та газу», – зазначив процитований у пресрелізі директор “Укрнафта” Сергій Корецький. Він доповнив, що товариство покращує показники видобутку другий рік поспіль.
Як зазначили в компанії, у 2025 році «Укрнафта» продовжить бурити нові свердловини, оновлювати техніку, замінюючи радянську на сучасну та технологічну від світових лідерів, інтенсифікувати видобуток.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
«Укрнафта» володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
