Група “Нафтогаз” і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) обговорили питання фінансування закупівлі природного газу та підтримку його видобутку в умовах російських атак.
Як повідомила група у п’ятницю, вказані питання були у центрі уваги під час зустрічі очільника групи “Нафтогаз” Романа Чумака та президентки ЄБРР Оділь Рено-Бассо. В заході також взяли участь віце-президент ЄБРР Маттео Патроне, керуючий директор по Україні й Молдові Арвід Тюркнер та заступниця голови в Україні Ірина Кравченко.
“Посилення енергетичної стійкості країни в умовах повномасштабної війни, стабільне проходження опалювального сезону та забезпечення всіх категорій споживачів газом — наші ключові завдання. Ми вдячні ЄБРР за підтримку і продовжуємо спільну роботу над фінансовими інструментами для забезпечення енергетичної безпеки України”, — наголосив під час зустрічі Чумак.
Він також додав, що в сучасних умовах гнучкі та оперативні рішення у співпраці з міжнародними партнерами дозволяють “Нафтогазу” швидко реагувати на кризові ситуації та убезпечити безперебійне постачання енергоресурсів.
Як повідомлялося з посиланням на міністра енергетики України Германа Галущенка, Україна до кінця 2025 року потребуватиме імпорту не менше 1 млрд куб. м природного газу.
Водночас, як вважає ексміністр енергетики Ольга Буславець, країні для покриття дефіциту природнього газу у 2025 р. доведеться імпортувати 2-3 млрд куб. м.
За її розрахунками, Україна має пройти опалювальний період без серйозних обмежень постачання газу, якщо не буде екстремальних морозів, але до його кінця запаси у підземних сховищах газу (ПСГ) складуть близько 4,5-5 млрд куб. м, що означає додаткову потребу до кінця цього року в імпорті 2-3 млрд куб. м газу.
ПАТ “Укрнафта” працює над реалізацією проєктів з генерації енергії з власного газу загальною потужністю до 370 МВт.
Як йдеться у пресрелізі компанії, про це заявив голова Наглядової ради (НР) “Укрнафти” Данкан Найтінгейл під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Він подякував урядам Швеції, Норвегії, Нідерландів і США, а також Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) за підтримку на шляху до сталого розвитку і запросив нових партнерів долучатися до реалізації амбітних перспективних проєктів.
“Ми повинні інвестувати в Україну вже зараз. Якщо ви чекатимете завершення війни, то можете втратити найприбутковіші проєкти”, – наголосив Найтінгейл.
Своєю чергою віцепрезидент ЄБРР Маттео Патроне відзначив досягнуті товариством позитивні фінансові результати і поліпшення в системі менеджменту.
“Вони (“Укрнафта” – ІФ-У) продемонстрували не тільки чудові фінансові результати, а й справжнє корпоративне управління. Це досягнення Сергія (Корецького) і НР. Якби два роки тому мене запитали, чи підтримаємо ми “Укрнафту”, я б сказав “ні”. Але те, що сталося за останні 18 місяців – просто приголомшливо”, – сказав він.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
“Укрнафта” володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
ПАТ «Укрнафта» за результатами 2024 року видобуло 1,170 млрд куб. м газу, що на 6,5% більше, ніж 2023 року (1,097 млрд куб. м) і 1,418 млн тонн нафти, що на 0,6% перевищує показник попереднього року (1,410 млн тонн). Як повідомляється в пресрелізі компанії в четвер, зростання видобутку за підсумками 2024 року в нафтовому еквіваленті становило додаткові 70,5 тис. тонн вуглеводнів, або 3%: 2,42 млн тонн проти 2,35 млн тонн у 2023 р.
«Не дивлячись на тривалі відключення електропостачання, які обмежували механізований видобуток нафти, підприємству вдалося не лише компенсувати природне падіння, а й забезпечити приріст обсягів по нафті та газу», – зазначив процитований у пресрелізі директор “Укрнафта” Сергій Корецький. Він доповнив, що товариство покращує показники видобутку другий рік поспіль.
Як зазначили в компанії, у 2025 році «Укрнафта» продовжить бурити нові свердловини, оновлювати техніку, замінюючи радянську на сучасну та технологічну від світових лідерів, інтенсифікувати видобуток.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
«Укрнафта» володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Президент США Дональд Трамп скасував мораторій на видачу нових ліцензій на експорт скрапленого природного газу (СПГ), запроваджений його попередником Джо Байденом. Міністерство енергетики США повідомило, що повертається до нормального режиму розгляду експортних заявок відповідно до розпорядження Трампа.
«Відомству доручено відновити вивчення заявок на експорт американського СПГ до країн, які не мають угоди про вільну торгівлю зі США. Належний розгляд експортних заявок вимагається законом і має здійснюватися відповідно», – йдеться в повідомленні Міненерго.
У грудні відомство опублікувало результати дослідження, що стосується експорту СПГ, і встановило 18 лютого як дедлайн для отримання публічних коментарів до нього. Тепер Міненерго ухвалило рішення продовжити період подання коментарів до 20 березня 2025 року.
Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відео аналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
EXPERTS CLUB, URAKIN, ГАЗ, ЛИЦЕНЗИЯ, Меффорд, МОРАТОРИЙ, Трамп, ЭКСПОРТ
АТ “Укргазвидобування” у 2024 році збільшило видобуток товарного газу на 5,3% (на 0,7 млрд куб. м) порівняно з 2023 роком – до 13,9 млрд куб. м, повідомила пресслужба групи “Нафтогаз”.
За її даними, за минулий рік компанія ввела в експлуатацію 83 нові свердловини, з яких 60 – експлуатаційні, а 23 – пошуково-розвідувальні.
“УГВ” також за рік наростило з 51 до 60 буріння свердловин похило-скерованого типу, що дають змогу видобувати газ у важкодоступних місцях. Крім того, за рік компанія пробурила 370 тис. м, що на 14% більше, ніж у 2023 році.
“Група «Нафтогаз” не тільки зберігає стабільність, а й демонструє зростання видобутку газу. Наші люди щодня показують здатність адаптуватися до поточних викликів і забезпечувати розвиток навіть у найскладніших умовах. Дякую колегам за спільну роботу та щиру відданість професії”, – зазначив в.о. голови НАК “Нафтогаз України” Роман Чумак.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” за підсумками 2023 року виробило 13,224 млрд куб. м товарного газу, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Володимир Путін, можливо, і втратив частину доходів після того, як Київ перекрив свій газопровід для російських поставок, але Москва вже має альтернативи для транспортування палива, які захистять її від будь-якого серйозного економічного удару.
Росія планує розширювати експорт скрапленого природного газу, одночасно спрямовуючи трубопровідний газ до інших покупців, таких як Китай.
«Ми продовжимо збільшувати нашу частку на світових ринках ЗПГ», навіть якщо санкції спрямовані на те, щоб зупинити це зростання, заявив Путін під час своєї щорічної прес-конференції 19 грудня. Він також висловив упевненість, що російський газовий гігант ПАТ «Газпром» переживе припинення трубопровідного транспортування через Україну.
Незважаючи на заклики заборонити такі поставки, Європа купує рекордні обсяги переохолодженого палива з Росії, переважно з заводу «Ямал СПГ» під керівництвом ПАТ «Новатек».
Ці обсяги перевищили ті, що Росія продавала через Україну до 1 січня, коли Київ, відмовившись дозволити будь-який транзит, що фінансує московську військову машину, перекрив п’ятдесятирічний маршрут через свою територію.
Ця ситуація підкреслює, наскільки важко Європі розірвати зв’язки з Росією, яка за останнє десятиліття закріпилася як ключовий постачальник сировини на континент. Вона також проливає світло на те, як вторгнення в Україну в лютому 2022 року змусило Росію продовжувати перебудовувати свою торговельну мережу. Проте Москва продемонструвала, що навіть коли один шлях до ринків закривається, для Росії часто залишаються відкриті інші.
Минулого року російський експорт скрапленого природного газу в цілому досяг рекордного рівня, свідчать дані відстеження суден.
До вторгнення Росія продавала в Європу близько 155 мільярдів кубометрів трубопровідного газу на рік. У 2024 році країна експортувала близько 30 мільярдів кубометрів газу в регіон, причому більше половини обсягів йшло через Україну.
Оскільки більша частина російського трубопровідного газу вже перестала надходити до Європи, припинення роботи українського газопроводу не матиме значного впливу на економіку, вважає Тетяна Орлова, економіст Oxford Economics.
«Європа все одно потребуватиме газу, оскільки всі її зусилля відвикнути від російського газу не увінчалися успіхом, – сказала Орлова. «Ймовірно, в кінцевому підсумку вона буде купувати більше російського СПГ, щоб компенсувати падіння імпорту природного газу з Росії», – сказала вона.
За підрахунками Bloomberg, у 2024 році «Газпром» продав через Україну газу на суму близько 6 мільярдів доларів. Проте більшість економістів і дослідників передбачають, що втрата цих продажів матиме незначний вплив на економіку. За різними оцінками аналітиків, Росія втратить приблизно від 0,2% до 0,3% валового внутрішнього продукту.
«Ці цифри занадто малі, щоб зробити вм’ятину у військовій машині Путіна», – зазначив минулого тижня Девід Окслі, економіст Capital Economics, у своїй замітці. Для порівняння, Україна може втратити приблизно 0,5% ВВП, за його словами, в результаті припинення плати за транзит газу, яку вона збирала.
Словаччина, яка сильно залежить від російського газу і також заробляє на транзиті, за його оцінками, втратить 0,3% ВВП.
Окрім продажу ЗПГ, Росія також має інші варіанти транспортування газу трубопроводами, які допоможуть компенсувати втрату маршруту через Україну.
Поставки до Китаю, який обганяє Європу як найбільший ринок збуту російського трубопровідного газу, за прогнозами, досягнуть близько рекордних 31 мільярда кубометрів у 2024 році. Цього року вони зростуть до 38 мільярдів кубометрів, оскільки газопровід «Сила Сибіру» вийшов на повну проектну потужність.
За оцінками Сергія Вакуленка, наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир, це компенсує половину обсягів, втрачених після припинення транзиту через Україну.
Газпром може продавати більше через «Турецький потік» – прямий газопровід між Росією і Туреччиною по дну Чорного моря, який також допомагає постачати газ деяким європейським клієнтам. За оцінками Вакуленка, у 2025 році «Газпром» може продати 25 мільярдів кубометрів до Туреччини і 15 мільярдів кубометрів до Європи через «Турецький потік».
Росія планує перенаправити частину палива до країн Центральної Азії і працюватиме над збільшенням потужності трубопроводу радянських часів з Росії до Узбекистану через Казахстан.
З політичної точки зору, газове питання дає Кремлю можливість продемонструвати, що Путін не є ізгоєм, вважає Сергій Марков, політичний консультант, близький до Кремля.
«Для Москви надзвичайно важливо, що дипломатична блокада проривається вдруге», – сказав Марков, маючи на увазі несподіваний візит прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо до Москви 23 грудня, щоб обговорити, серед іншого, газові питання. Він став другим європейським лідером, який відвідав Москву з моменту вторгнення Росії в Україну після візиту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в липні.
Минулого місяця Путін заявив, що Росія готова постачати газ до Європи, але застеріг, що будь-яку нову угоду, ймовірно, буде складно укласти, навіть з огляду на зростання цін через обмеженість поставок, з якою зараз стикається Європа.
Тим не менш, плани щодо трубопровідного газу та ЗПГ можуть зіткнутися з власними проблемами. У той час як Росія має намір розпочати експорт через другу гілку до Китаю через два роки, переговори про третій трубопровід зайшли в глухий кут через розбіжності щодо умов.
Росія прагне потроїти експорт СПГ до 100 мільйонів тонн у 2035 році з 33 мільйонів тонн у минулому році, але західні санкції щодо всіх ключових майбутніх проектів і танкерного флоту СПГ ускладнюють це завдання.
«За останні три роки ситуація з природним газом і ЗПГ в Росії кардинально змінилася», – сказав Клаудіо Штойер, консультант з питань енергетики і викладач IHRDC в Бостоні. Він вимагає «набагато більших інвестицій і зусиль для менш прибуткового бізнесу» тепер, коли Росії потрібно шукати бізнес за кордоном, де покупці більш чутливі до цін.
Санкції вже придушили прагнення Росії до зростання у сфері ЗПГ. Новітній проект «Новатека», «Арктик СПГ 2», минулого року зміг розпочати обмежений експорт, але санкції, запроваджені США та їхніми союзниками, обмежили доступ заводу до танкерів льодового класу, необхідних для навігації в холодних північних водах, і змусили іноземних покупців неохоче купувати ці поставки.
У 2025 році основна увага буде прикута до того, що Дональд Трамп вирішить робити з санкціями проти Росії. Каламутять картину власні амбіції США постачати більше СПГ до Європи.
Заборона на перевалку ямальського СПГ в європейських портах може також ускладнити логістику російських поставок в Азію, коли Північний морський шлях буде закритий, але санкції можуть призвести до того, що більша частина цих поставок буде спрямована в Європу.
