Група “Нафтогаз” спрямує на невідкладну закупівлю 1 млрд куб. м газу кредит Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) обсягом EUR270 млн та грантове фінансування розміром EUR140 млн, надане урядом Норвегії через фонд NORAD.
“Отримані кошти є надзвичайно важливими для “Нафтогазу”. Вони дадуть змогу закупити майже 1 млрд куб. м газу, що критично важливо для стабільного проходження наступного опалювального сезону, особливо в умовах війни та регулярних атак на нашу енергетичну інфраструктуру. Дякую всім партнерам, які допомагають “Нафтогазу” підготуватися до наступної зими”, – прокоментував очільник групи НРоман Чумак, слова якого наведено в повідомленні на сайті в понеділок.
Чумак підкреслив, що зазначене фінансування вже доступне, і висловив подяку ЄБРР, Міністерству фінансів України, Міністерству закордонних справ Королівства Норвегії та фонду NORAD, а також команді “Нафтогазу” за успішну співпрацю, яка допомогла залучити фінансування на закупівлю газу.
Як зазначено, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями є частиною довгострокової стратегії “Нафтогазу” з диверсифікації джерел постачання та забезпечення енергетичної стабільності України.
Раніше повідомлялося, що 25 квітня ЄБРР підтвердив надання EUR270 млн кредиту НАК “Нафтогаз України” на створення стратегічних резервів газу, Норвегія доповнила наданий під державну гарантію кредит грантом EUR139 млн, що надійде через Спеціальний фонд кризового реагування ЄБРР.
“Нафтогаз” раніше вже отримав два кредити ЄБРР на загальну суму EUR500 млн, які супроводжувалися гарантіями США, Норвегії, Німеччини, Франції, Канади і Нідерландів загальним обсягом EUR275 млн, а також грантове фінансування EUR187 млн від Норвегії на екстрені закупівлі природного газу.
Член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання імпорту газу до $2,9 млрд у 2025 році через руйнування Росією газової інфраструктури, частково його профінансують міжнародні партнери.
“На прогнозному горизонті видобуток поступово відновлюватиметься, але його буде недостатньо для повного покриття внутрішніх потреб економіки – як промисловості, так і ЖКГ та домогосподарств”, – зазначив Нацбанк у опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року.
Регулятор очікує, що потреба в закупівлях газу поступово зменшиться у 2026 році – до близько $1,1 млрд, а у 2027 році впаде до $0,4 млрд.
“Збереження дефіциту е/е і втрати газової добувної промисловості стримуватимуть відновлення ВВП на прогнозному горизонті та посилюватимуть залежність енергетичного та промислового секторів економіки від імпорту, що генеруватиме відповідні цінові ризики, які можуть перекладатися й на споживчі ціни”, – додали в НБУ.
Зазначається, що значні ризики подальших руйнувань енергетичної інфраструктури зберігаються, і їх реалізація може ще сильніше стримувати зростання ВВП та посилювати інфляційний тиск. Водночас позитивним чинником для прогнозу залишається можливість швидшого відновлення електричної чи газової інфраструктури або введення нових потужностей.
Як повідомлялось, за три роки повномасштабного вторгнення Росія здійснила понад 30 масованих комплексних атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури, загальні збитки від яких сягають мільярди доларів.
Як повідомлялося з посиланням на екскерівника Оператора ГТС України (ОГТСУ) Сергія Макогона, Україні, зважаючи на обсяги власного видобутку, потрібно до початку опалювального сезону 1 листопада 2025 року імпортувати 5,5-6,3 млрд куб. м газу, що потребуватиме приблизно $2,5-3 млрд. За його оцінками, до початку наступного опалювального сезону необхідно мати у ПСГ мінімум 9 млрд куб. м запасів (без буферного газу), бо досвід цього року показав: починати сезон з меншими запасами вкрай ризиковано, оскільки на його кінець запаси впали приблизно до 0,68 млрд куб. м.
Своєю чергою член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Група “Нафтогаз” від початку цього року законтрактувала 1,5 млрд куб. м газу: 800 млн куб. м було терміново імпортовано на початку року, 400 млн куб. м надійдуть в країну в рамках підготовки до наступної зими і ще 300 млн куб. м LNG “Нафтогаз” закупив у польської ORLEN. Компанія також веде перемовини із урядом і міжнародними фінансовими інституціями про залучення фінансування в обсязі EUR1 млрд для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.
Як стверджує Макогон, гарантовані можливості по імпорту газу становлять приблизно 50 млн куб. м на добу, тому щоб імпортувати 4,6 млрд куб. м газу потрібно три місяці, а 5,6-6,3 млрд – чотири місяці, і це за умов 100%-го завантаження, чого комерційно складно досягти.
Таким чином, він вважає: щоб встигнути імпортувати необхідні обсяги до 1 листопада, потрібно починати імпорт суттєвих обсягів газу вже з травня.
Група “Нафтогаз” з початку року законтрактувала 1,5 млрд куб. м газу: 800 млн куб. м було терміново імпортовано на початку року, 400 млн куб. м надійдуть в Україну в рамках підготовки до наступної зими і ще 300 млн куб. м LNG “Нафтогаз” закупив у польської ORLEN.
“Протягом першого кварталу “Нафтогазу” вдалося залучити від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та уряду Королівства Норвегія близько EUR430 млн, які вже незабаром будуть спрямовані на закупівлі імпортованого природного газу в обсязі 1 млрд куб. м”, – зазначив т.в. о голови правління НАК “Нафтогаз України” Роман Чумак, якого цитує прессслужба групи в повідомленні в Телеграм-каналі.
За його словами, компанія також веде перемовини із урядом і міжнародними фінансовими інституціями про залучення фінансування в обсязі EUR1 млрд для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.
Як повідомлялося з посиланням на екскерівника Оператора ГТС України (ОГТСУ) Сергія Макогона, Україні, зважаючи на обсяги власного видобутку, потрібно імпортувати до початку опалювального сезону 1 листопада 2025 року 5,5-6,3 млрд куб. м газу, що буде вимагати приблизно $2,5-3 млрд. За його оцінками, до початку наступного опалювального сезону необхідно мати у ПСГ мінімум 9 млрд куб. м запасів (без буферного газу), бо досвід цього року показав, що починати сезон із меншими запасами вкрай ризиковано.
Своєю чергою член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Як стверджує Макогон, гарантовані можливості по імпорту газу складають приблизно 50 млн куб. м на добу, тому щоб імпортувати 4,6 млрд куб. м газу потрібно три місяці, а 5,6-6,3 млрд – 4 місяці, і це в умовах 100% завантаження, чого комерційно складно досягти.
Таким чином він вважає, що для того, щоб встигнути імпортувати необхідні обсяги до 1 листопада, потрібно починати імпорт суттєвих обсягів газу вже з травня.
Норвегія надає додатковий NOK1 млрд ($95 млн) для фінансування імпорту газу в Україну, щоб забезпечити його належне постачання для населення, підприємств і промисловості в країні, повідомляється на сайті норвезького уряду в середу.
“Більш безпечне енергопостачання має важливе значення для стійкості України. Це була одна з тем, що обговорювалася під час візиту президента Зеленського до Норвегії минулого тижня. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та опаленням будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить свій внесок у задоволення цієї потреби”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Нове фінансування буде направлено через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і використовуватиметься для закупівлі газу із західних джерел. Одержувачем газу стане українська державна компанія “Нафтогаз”. Імпортований газ буде використано для задоволення потреб споживання та збільшення запасів газу у разі подальших атак на газову інфраструктуру. Фінансування надається в рамках Програми підтримки Нансена для України, а NOK1 млрд взято з асигнувань на енергетичний сектор України на 2025 рік.
“Доступ до електроенергії має важливе значення для забезпечення безпеки українського народу та забезпечення продовження функціонування суспільства. Атаки на українське енергопостачання є і були нападом на саме ядро українського суспільства. Вони є частиною спроби послабити українську економіку та підірвати довіру українського народу до свого уряду. Ось чому надзвичайно важливо та стратегічно важливо допомогти зберегти доступ до газу”, – сказав міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який цього тижня відвідає Україну.
Додаткове виділення збільшить загальний внесок Норвегії у закупівлю газу для України з 2022 року до NOK3,6 млрд ($342 млн). У 2023 році на закупівлю газу було виділено NOK635 млн. Кошти вже вивільнено, і їх можна використовувати для збільшення загального внеску. Таким чином, загальна сума угоди становить NOK1,635 млрд ($155 млн).
“Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але внесок Норвегії дасть Україні змогу краще впоратися з наслідками нових атак з боку Росії та провести необхідні приготування до наступної зими”, – сказав Ейде.
ЄБРР кілька років співпрацює з НАК “Нафтогаз”, зокрема, щодо корпоративного управління. Направлення коштів через ЄБРР допомагає зменшити ризики, такі як ризик корупції та фінансових порушень, йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в середу обговорив з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде та міністеркою праці і соціальної інтеграції Норвегії Тоньє Бренною спільні гуманітарні програми і санкції проти РФ. Також прем’єр подякував Норвегії за допомогу в енергетичній сфері, зокрема за готовність зробити внесок розміром EUR140 млн через ЄБРР на закупівлю газу в українські газосховища.
До початку наступного опалювального сезону до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Про це повідомив член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович на засіданні комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради у середу.
“Нафтогаз” вже контрактує на квітень, травень і подальші місяці, ми не зупиняємося, розуміючи що на 1 листопада поточного року, якщо ми хочемо вийти на показники балансу, співставні з минулорічними, потрібно 4,5-4,6 млрд куб. м газу”, – сказав він.
За словами комерційного директора, “Нафтогаз” вже імпортував у лютому-березні цього року майже 800 млн куб. м газу.
“Це технологічний імпорт, тому що він не можна сказати, щоб був для кінцевого споживання, – комерційно споживається інший ресурс, – але для балансування системи і щодобового відбору цей ресурс був необхідний”, – пояснив Абрамович.
За даними компанії, українські споживачі протягом опалювального періоду у листопаді – березні 2024-25 років спожили 14,86 млрд куб. м при балансовому плані Міністерства енергетики України 14,73 млрд куб. м. При цьому рівень споживання на 680 млн куб. м або на 5% виявився вищим, ніж за аналогічний період 2023-24 рр.
Як зазначив комерційний директор, протягом останнього опалювального періоду Україна також втратила 700 млн куб. м видобутку власного газу внаслідок російських обстрілів.
“Ми недоотримали майже 700 млн куб. м газу за опалювальний період зі зрозумілих причин. До 1 лютого ми йшли у видобутку краще, ніж планували згідно з балансом країни, але сталися обстріли і ми втратили дуже велику частину видобутку”, – сказав він.
Також, за словами Абрамовича, Україна за результатами поточного опалювального періоду планово вийде на запаси в підземних сховищах газу (ПСГ) на 500 млн куб. м менше, ніж це планувалося у балансі.
Водночас споживання газу в 2025 р. у країні буде співставне з минулорічним і складе 20,6 – 20,8 млрд куб. м
“Ми бачимо це по тренду, по поточній динаміці споживання, тому основне завдання працювати над енергозбереженням і над відновленням видобутку і продовжувати імпорт”, – резюмував комерційний директор.
Як повідомлялося з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у середу затвердив позику для НАК “Нафтогаз України” на закупівлю природного газу на два наступні опалювальні сезони на суму до EUR270 млн. Додатково через ЄБРР буде направлено ще близько EUR140 млн грантів від уряду Норвегії
За словами Шмигаля, цей ресурс допоможе Україні накопичити запаси газу в ПСГ для проходження наступного опалювального сезону.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році реалізував ряд енергоефективних проєктів і збільшили відсоток заміщення природного газу біопаливом з 50% до 53%.
Згідно з інформацією компанії, за результатами роботи в минулому році фабрика огрудкування закінчила рік та розпочала 2025-й із високою продуктивністю та операційними покращаннями.
При цьому уточнюється, що високу оцінку роботі фабриці забезпечило, зокрема, виконання виробничої програми. Протягом 2024 року завантаженість фабрики зберігалась на рівні 100%, а цех працював із своєю максимальною продуктивністю – до 298 тонн окатків на годину. Загалом торік фабрика випустила близько 2,2 млн тонн високоякісної продукції. Окатки відвантажуються внутрішнім клієнтам та на європейський ринок.
Упродовж року на фабриці огрудкування реалізували низку інвестиційних проєктів для забезпечення стабільного виробництва. Двічі, у березні та листопаді, провели капітальний ремонт комплексу випалювальної машини ОК-324.
Спеціалісти відновили вогнетривку кладку горна випалювальної машини та провели ремонти шести форкамер. Встановили валоповорот димососу, що значно зменшило час його роботи під час проведення на фабриці планово-попереджувальних ремонтів. Встановлення механізму зменшило витрати енергоресурсів та підвищило надійність роботи обладнання. Для зменшення екологічного навантаження та задля енергоефективності частково замінили два краплевловлювачі на двох димососах та провели ремонти газоходів на інших двох димососах. Усе це загалом забезпечує надійність роботи всього комплексу обладнання.
Ключовими напрямками роботи фабрики, на який колектив спрямовує увагу, є питомі витрати – газ та електроенергія, а також такі витратні статті як біопаливо, бентоніт тощо. Як результат системної роботи, протягом минулого року на фабриці реалізували низку операційних заходів. Так, економії електроенергії сприяло встановлення механізму валоповороту димососа Д-3 та автоматизація закриття напрямних апаратів димососа Д-6.
Начальник фабрики огрудкування ЦГЗК Андрій Жилкінський відзначив, що своєчасні ремонти разом із модернізацією обладнання та автоматизацією деяких процесів дозволяє тримати стабільний виробничий ритм, виконуючи всі вимоги до якості залізорудної сировини (ЗРС) та встановлені обсяги замовлень клієнтів.
“З іншого боку, час вимагає від нас ще більш прискіпливо дивитися на всі процеси та фокусуватися на розробці заходів, які б економили наші ключові статті витрат, сприяючи сталості комбінату. Тому колектив фабрики продовжує розробляти й втілювати інноваційні рішення і раціональні ідеї для оптимального використання ресурсів у виробничому процесі та підвищення ефективності виробництва”, – резюмував керівник фабрики.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату й окатишів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
