АТ “Укргазвидобування” у 2024 році збільшило видобуток товарного газу на 5,3% (на 0,7 млрд куб. м) порівняно з 2023 роком – до 13,9 млрд куб. м, повідомила пресслужба групи “Нафтогаз”.
За її даними, за минулий рік компанія ввела в експлуатацію 83 нові свердловини, з яких 60 – експлуатаційні, а 23 – пошуково-розвідувальні.
“УГВ” також за рік наростило з 51 до 60 буріння свердловин похило-скерованого типу, що дають змогу видобувати газ у важкодоступних місцях. Крім того, за рік компанія пробурила 370 тис. м, що на 14% більше, ніж у 2023 році.
“Група «Нафтогаз” не тільки зберігає стабільність, а й демонструє зростання видобутку газу. Наші люди щодня показують здатність адаптуватися до поточних викликів і забезпечувати розвиток навіть у найскладніших умовах. Дякую колегам за спільну роботу та щиру відданість професії”, – зазначив в.о. голови НАК “Нафтогаз України” Роман Чумак.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” за підсумками 2023 року виробило 13,224 млрд куб. м товарного газу, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Володимир Путін, можливо, і втратив частину доходів після того, як Київ перекрив свій газопровід для російських поставок, але Москва вже має альтернативи для транспортування палива, які захистять її від будь-якого серйозного економічного удару.
Росія планує розширювати експорт скрапленого природного газу, одночасно спрямовуючи трубопровідний газ до інших покупців, таких як Китай.
«Ми продовжимо збільшувати нашу частку на світових ринках ЗПГ», навіть якщо санкції спрямовані на те, щоб зупинити це зростання, заявив Путін під час своєї щорічної прес-конференції 19 грудня. Він також висловив упевненість, що російський газовий гігант ПАТ «Газпром» переживе припинення трубопровідного транспортування через Україну.
Незважаючи на заклики заборонити такі поставки, Європа купує рекордні обсяги переохолодженого палива з Росії, переважно з заводу «Ямал СПГ» під керівництвом ПАТ «Новатек».
Ці обсяги перевищили ті, що Росія продавала через Україну до 1 січня, коли Київ, відмовившись дозволити будь-який транзит, що фінансує московську військову машину, перекрив п’ятдесятирічний маршрут через свою територію.
Ця ситуація підкреслює, наскільки важко Європі розірвати зв’язки з Росією, яка за останнє десятиліття закріпилася як ключовий постачальник сировини на континент. Вона також проливає світло на те, як вторгнення в Україну в лютому 2022 року змусило Росію продовжувати перебудовувати свою торговельну мережу. Проте Москва продемонструвала, що навіть коли один шлях до ринків закривається, для Росії часто залишаються відкриті інші.
Минулого року російський експорт скрапленого природного газу в цілому досяг рекордного рівня, свідчать дані відстеження суден.
До вторгнення Росія продавала в Європу близько 155 мільярдів кубометрів трубопровідного газу на рік. У 2024 році країна експортувала близько 30 мільярдів кубометрів газу в регіон, причому більше половини обсягів йшло через Україну.
Оскільки більша частина російського трубопровідного газу вже перестала надходити до Європи, припинення роботи українського газопроводу не матиме значного впливу на економіку, вважає Тетяна Орлова, економіст Oxford Economics.
«Європа все одно потребуватиме газу, оскільки всі її зусилля відвикнути від російського газу не увінчалися успіхом, – сказала Орлова. «Ймовірно, в кінцевому підсумку вона буде купувати більше російського СПГ, щоб компенсувати падіння імпорту природного газу з Росії», – сказала вона.
За підрахунками Bloomberg, у 2024 році «Газпром» продав через Україну газу на суму близько 6 мільярдів доларів. Проте більшість економістів і дослідників передбачають, що втрата цих продажів матиме незначний вплив на економіку. За різними оцінками аналітиків, Росія втратить приблизно від 0,2% до 0,3% валового внутрішнього продукту.
«Ці цифри занадто малі, щоб зробити вм’ятину у військовій машині Путіна», – зазначив минулого тижня Девід Окслі, економіст Capital Economics, у своїй замітці. Для порівняння, Україна може втратити приблизно 0,5% ВВП, за його словами, в результаті припинення плати за транзит газу, яку вона збирала.
Словаччина, яка сильно залежить від російського газу і також заробляє на транзиті, за його оцінками, втратить 0,3% ВВП.
Окрім продажу ЗПГ, Росія також має інші варіанти транспортування газу трубопроводами, які допоможуть компенсувати втрату маршруту через Україну.
Поставки до Китаю, який обганяє Європу як найбільший ринок збуту російського трубопровідного газу, за прогнозами, досягнуть близько рекордних 31 мільярда кубометрів у 2024 році. Цього року вони зростуть до 38 мільярдів кубометрів, оскільки газопровід «Сила Сибіру» вийшов на повну проектну потужність.
За оцінками Сергія Вакуленка, наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир, це компенсує половину обсягів, втрачених після припинення транзиту через Україну.
Газпром може продавати більше через «Турецький потік» – прямий газопровід між Росією і Туреччиною по дну Чорного моря, який також допомагає постачати газ деяким європейським клієнтам. За оцінками Вакуленка, у 2025 році «Газпром» може продати 25 мільярдів кубометрів до Туреччини і 15 мільярдів кубометрів до Європи через «Турецький потік».
Росія планує перенаправити частину палива до країн Центральної Азії і працюватиме над збільшенням потужності трубопроводу радянських часів з Росії до Узбекистану через Казахстан.
З політичної точки зору, газове питання дає Кремлю можливість продемонструвати, що Путін не є ізгоєм, вважає Сергій Марков, політичний консультант, близький до Кремля.
«Для Москви надзвичайно важливо, що дипломатична блокада проривається вдруге», – сказав Марков, маючи на увазі несподіваний візит прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо до Москви 23 грудня, щоб обговорити, серед іншого, газові питання. Він став другим європейським лідером, який відвідав Москву з моменту вторгнення Росії в Україну після візиту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в липні.
Минулого місяця Путін заявив, що Росія готова постачати газ до Європи, але застеріг, що будь-яку нову угоду, ймовірно, буде складно укласти, навіть з огляду на зростання цін через обмеженість поставок, з якою зараз стикається Європа.
Тим не менш, плани щодо трубопровідного газу та ЗПГ можуть зіткнутися з власними проблемами. У той час як Росія має намір розпочати експорт через другу гілку до Китаю через два роки, переговори про третій трубопровід зайшли в глухий кут через розбіжності щодо умов.
Росія прагне потроїти експорт СПГ до 100 мільйонів тонн у 2035 році з 33 мільйонів тонн у минулому році, але західні санкції щодо всіх ключових майбутніх проектів і танкерного флоту СПГ ускладнюють це завдання.
«За останні три роки ситуація з природним газом і ЗПГ в Росії кардинально змінилася», – сказав Клаудіо Штойер, консультант з питань енергетики і викладач IHRDC в Бостоні. Він вимагає «набагато більших інвестицій і зусиль для менш прибуткового бізнесу» тепер, коли Росії потрібно шукати бізнес за кордоном, де покупці більш чутливі до цін.
Санкції вже придушили прагнення Росії до зростання у сфері ЗПГ. Новітній проект «Новатека», «Арктик СПГ 2», минулого року зміг розпочати обмежений експорт, але санкції, запроваджені США та їхніми союзниками, обмежили доступ заводу до танкерів льодового класу, необхідних для навігації в холодних північних водах, і змусили іноземних покупців неохоче купувати ці поставки.
У 2025 році основна увага буде прикута до того, що Дональд Трамп вирішить робити з санкціями проти Росії. Каламутять картину власні амбіції США постачати більше СПГ до Європи.
Заборона на перевалку ямальського СПГ в європейських портах може також ускладнити логістику російських поставок в Азію, коли Північний морський шлях буде закритий, але санкції можуть призвести до того, що більша частина цих поставок буде спрямована в Європу.
За результатами 2024 року обсяг видобутку природного газу в Україні оцінюють у 19,1 млрд куб. м, що на 400 млн куб. м перевищує показник 2023 року (18,7 млрд куб. м) і на 600 млн куб. м – 2022-го (18,5 млрд куб. м), повідомив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ) Артем Петренко.
«За попередніми підрахунками нашої асоціації, цього року видобуток газу в Україні становитиме близько 19,1 млрд куб. м. Якщо порівнювати з 2023 роком, ми бачимо зростання більш ніж на 400 млн куб. м», – сказав він під час онлайн-зустрічі за підсумками року та перспективи розвитку енергетичного сектору України в Energy Club, що відбулася 30 грудня.
За словами виконавчого директора, позитивний тренд нарощування газовидобутку за підсумками 2024 року забезпечили як державні АТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», так і компанії приватного сектору.
«Із серпня від’ємний тренд по приватних компаніях було зламано, наразі ми фіксуємо із серпня приріст видобутку газу з боку приватних компаній, і за п’ять місяців їм вдалося наростити середньодобове виробництво газу на понад 25%», – поінформував Петренко.
Також, за попередніми даними АГКУ, в Україні 2024 року було розпочато буріння понад 140 свердловин.
«Це фактично повторює рекордний 2023 рік, коли було розпочато буріння понад 150 свердловин. Загалом за майже три роки повномасштабного вторгнення газовидобувні компанії заклали понад 360 нових свердловин», – доповнив експерт.
За його словами, загалом починаючи з 2018 року, коли держава надала стимули для буріння українським газовидобувникам, державні та приватні компанії розпочали буріння на території країни понад 720 свердловин.
Як зазначив Петренко, НАК «Нафтогаз України» в умовах заборони на експорт газу продовжує прозоро викуповувати газ на Українській енергетичній біржі (УЕБ) не тільки у видобувників, а й у всіх учасників ринку, готових продавати газ на умовах НАК. За даними АГКУ, «Нафтогаз» із 2023 року викупив на УЕБ майже 2 млрд куб. м газу.
«В умовах закритого експорту це єдиний дієвий механізм співпраці між «Нафтогазом» і учасниками, який є стимулом для нарощування видобутку газу з боку приватних компаній», – наголосив він.
Водночас виконавчий директор вважає, що 2025 року негативним фактором для українського газовидобутку виявиться рівень тарифів на передачу газу, які Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила для ТОВ «Оператор ГТС України» з 1 січня для внутрішніх точок входу до ГТС більше ніж у 4,5 раза.
«Це вплине не тільки на державні, а й приватні компанії, оскільки в умовах мораторію на підвищення вартості газу це знизить інвестиційні можливості компаній, які вони могли б спрямовувати в нарощування українського газовидобутку», – заявив Петренко.
Як повідомлялося, тарифи на транспортування газу для внутрішніх точок входу в ГТС України з 1 січня 2025 року збільшаться в 4,6 раза – зі 101,93 грн за 1 тис. куб. м/доба до 464,37 грн за 1 тис. куб. м/доба, а для зовнішніх – у 4 рази, зі 124,16 грн за 1 тис. куб. м/доба до 501,97 грн за 1 тис. куб. м/доба.
Чинна угода про транзит газу між Росією та Україною закінчується наприкінці 2024 року, і Владімір Путін вже заявив, що часу на продовження контракту не залишилося. Чи постраждають східні члени ЄС найбільше?
Наразі російський газ все ще надходить через українську трубопровідну мережу до Європейського Союзу (ЄС), приносячи дохід лідеру Кремля Владіміру Путіну і фінансуючи його війну проти України. Росія стверджує, що без російського газу блок не зможе задовольнити свої енергетичні потреби.
Для України, навпаки, угода про транзит газу завжди означала насамперед наповнення військової скарбнички Путіна, навіть попри те, що частина доходів, які Росія отримує від експорту газу через Україну, залишається в Києві як плата за транзит.
Тепер, коли закінчується 2024 рік, Україна не продовжуватиме угоду про транзит газу з Росією, про що оголосив президент Володимир Зеленський 19 грудня в Брюсселі. Україна більше не дозволить Москві «заробляти додаткові мільярди», продовжуючи агресію проти країни.
Президент Росії Путін також підтвердив розірвання контракту, заявивши журналістам на телевізійному брифінгу 26 грудня, що новий контракт «неможливо укласти за 3-4 дні».
Путін повністю поклав провину за відмову продовжити угоду на Україну.
Однак закінчення дії угоди піднімає питання щодо газопостачання у східних країнах ЄС, які не мають виходу до моря і не можуть імпортувати зріджений природний газ (ЗПГ) морським шляхом. Австрія, Угорщина та Словаччина все ще покладаються на російський газ, який постачається через Україну, тому уряди цих країн прагнуть продовжувати купувати російський газ.
До війни в Україні Росія була найбільшим у світі експортером природного газу, а Європа була найважливішим ринком збуту для Москви. Європейські уряди надавали перевагу доступу до дешевих енергоносіїв над побоюваннями щодо ведення бізнесу з Путіним.
Взаємовигідні відносини розпочалися понад 50 років тому, коли колишній Радянський Союз потребував коштів та обладнання для розробки своїх сибірських газових родовищ. У той час західна частина тоді ще розділеної Німеччини шукала доступну енергію для своєї зростаючої економіки і підписала з Москвою так звану угоду «труби в обмін на газ», за якою західнонімецькі виробники поставили тисячі кілометрів труб для транспортування російського газу до Західної Європи.
Ці енергетичні відносини зберігаються, оскільки європейські імпортери часто пов’язані довгостроковими контрактами, з яких важко вийти.
За даними брюссельського аналітичного центру Bruegel
імпорт викопного палива з Росії до ЄС становив близько 1 мільярда доларів (958 мільйонів євро) на місяць наприкінці 2023 року, порівняно з 16 мільярдами доларів на місяць на початку 2022 року. У 2023 році на Росію припадало 15% від загального обсягу імпорту газу в ЄС, поступаючись Норвегії (30%) і США (19%), але випереджаючи країни Північної Африки (14%). Значна частина цього російського газу надходить трубопроводами через Україну і Туреччину.
Основними споживачами є Австрія, Словаччина та Угорщина. Крім того, такі країни, як Іспанія, Франція, Бельгія та Нідерланди, все ще імпортують російський ЗПГ танкерами, частина якого змішується з іншими джерелами газу в європейській трубопровідній мережі. Як наслідок, він може потрапити навіть до Німеччини, незважаючи на її зусилля відмовитися від російського газу.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році ціни на газ різко зросли – іноді більш ніж у 20 разів – що змусило деякі європейські заводи скоротити виробництво, а багато малих підприємств – закритись. Згодом ціни знизилися, але залишаються вищими за докризовий рівень, що робить енергоємні галузі, зокрема в Німеччині, менш конкурентоспроможними.
Європейські споживачі також страждають від високих цін на енергоносії, що спонукає багатьох скорочувати споживання на тлі гострої кризи вартості життя. Додаткові витрати є значним тягарем: За даними Єврокомісії, майже 11% громадян ЄС намагалися адекватно обігріти свої будинки у 2023 році.
Припинення українсько-російської угоди вже враховано в прогнозах європейського газового ринку, згідно з аналізом Єврокомісії, про який у середині грудня повідомило агентство Bloomberg.
ЄС впевнений у своїй здатності забезпечити альтернативні поставки.
«З огляду на те, що у світі щорічно виробляється понад 500 мільярдів кубометрів СПГ, заміна близько 14 мільярдів кубометрів російського газу, що йде транзитом через Україну, повинна мати незначний вплив на ціни на природний газ в ЄС», – цитує агентство Bloomberg документ Комісії, який ще не оприлюднений. «Можна вважати, що закінчення транзитної угоди було інтерналізовано в зимових цінах на газ».
ЄС вже давно стверджує, що країни-члени, які все ще імпортують російський газ через Україну – зокрема, Австрія та Словаччина – можуть обійтися без цих поставок. Тому Єврокомісія заявила, що не буде вступати в переговори щодо збереження цього маршруту.
За даними Єврокомісії, з серпня 2022 року країни-члени змогли скоротити споживання газу на 18% порівняно з середнім показником за п’ять років. Крім того, очікується, що Сполучені Штати створять нові потужності з виробництва ЗПГ протягом наступних двох років, і ці поставки можуть допомогти ЄС впоратися з потенційними перебоями.
«Найбільш реалістичний сценарій полягає в тому, що російський газ більше не буде надходити через Україну», – заявила Єврокомісія, додавши, що блок “добре підготувався” до такого розвитку подій.
Незважаючи на запевнення ЄС, Угорщина і Словаччина залишаються стурбованими своїми газовими поставками і тісними зв’язками з Росією. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, наприклад, шукає шляхи збереження поставок газу через Україну, навіть незважаючи на те, що нинішній імпорт країни значною мірою залежить від газопроводу «Турецький потік».
Орбан висував нетрадиційні ідеї, такі як закупівля російського газу до того, як він перетне територію України. «Ми зараз пробуємо трюк… що, якби газ, коли він потрапляє на територію України, вже не був би російським, а був би у власності покупців», – сказав Орбан на брифінгу, повідомляє інформаційне агентство Reuters. «Таким чином, газ, який надходить в Україну, більше не буде російським, а буде угорським».
Прем’єр-міністр Угорщини Орбан є переконаним прихильником російського газу і хоче, щоб потоки через Україну продовжувалисяІмідж: Denes Erdos/AP/picture alliance
Словаччина зайняла більш конфронтаційний підхід, погрожуючи контрзаходами проти України. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо запропонував припинити аварійне постачання електроенергії в Україну після 1 січня, якщо не буде досягнуто домовленості. «Якщо буде потрібно, ми припинимо постачання електроенергії, яка необхідна Україні під час відключень», – заявив Фіцо у відео на Facebook.
У відповідь на погрозу президент України Володимир Зеленський звинуватив Фіцо в тому, що він діє за наказом Росії, заявивши в соціальній мережі X, що, схоже, Путін наказав йому «відкрити другий енергетичний фронт проти України».
Фіцо залишається одним з найрішучіших противників військової допомоги Україні з боку ЄС. Під час несподіваного грудневого візиту до Москви Фіцо заявив, що Путін підтвердив готовність Росії продовжувати постачання газу до Словаччини.
«Нафтогаз» ввів в експлуатацію нову розвідувальну свердловину добовим дебітом 150 тис. куб. м газу, повідомила прес-служба групи.
За її даними. глибина свердловини – 5400 м. На родовищі також розпочато будівництво майданчика для наступної розвідувальної свердловини.
«Збільшення видобутку газу має стратегічне значення для енергетичної безпеки нашої країни в умовах війни. Дякую колегам за послідовну та ефективну роботу в цьому напрямі», – зазначив т.в.о. голови “Нафтогазу” Роман Чумак.
Як повідомлялося, підприємства групи «Нафтогаз» – «Укргазвидобування» та «Укрнафта» за січень-листопад 2024 року видобули понад 13,5 млрд куб. м природного газу.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна не займатиметься продовженням транзиту російського газу.
«Ми не будемо займатися продовженням транзиту російського газу, ми не будемо давати можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові. Будь-яка країна світу, яка може отримати щось дешеве від Росії, врешті-решт стане, питання завтра чи через місяць, рік, залежною від Російської Федерації. Це їхні політики. Тому транзитувати російський газ ми не будемо», – сказав Зеленський на прес-конференції у Брюсселі в четвер.
Зеленський зазначив, що в розмові з прем’єр-міністром Словаччини він заявив, що якщо буде не російський газ, а газ іншої країни, і не буде сплати коштів у РФ до закінчення війни, Україна готова розглядати такий варіант.
Водночас Зеленський підкреслив, що Україна не допустить додаткових заробітків для РФ.
