Уряд Норвегії виділив Україні 1 млрд норвезьких крон ($98,3 млн) для закупівлі природного газу, повідомив СЕО НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
“Це чітка відповідь наших партнерів на російський терор, спрямований на те, щоб позбавити українців тепла взимку”, – написав він у Facebook у п’ятницю.
За словами Корецького, Група “Нафтогаз” використає ці кошти на закупівлю газу задля забезпечення потреб опалювального сезону.
“Отримана допомога стане важливим внеском у стабільне проходження зими 2025–2026 рр. та зміцнення енергетичної безпеки країни”, – підкреслив він.
Як повідомлялося з посиланням на прем’єр-міністра Юлію Свириденко, 13 серпня НАК “Нафтогаз України” і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі EUR500 млн.
“Це найбільший проєкт банку в нашій країні. Але найважливіше – вперше такий кредит надається під гарантію ЄС, без державної гарантії України”, – прокоментувала вона.
Крім того, у квітні повідомлялося про надання “Нафтогазу України” кредиту на EUR270 млн від ЄБРР під державну гарантію на створення стратегічних резервів газу, який Норвегія доповнила грантом EUR139 млн.
За даними ЄБРР, загальна сума фінансування ним НАК “Нафтогаз України” від початку повномасштабної війни у 2022 році досягла EUR1,6 млрд.
Китай у січні-липні збільшив видобуток нафти на 1,3% порівняно з тим же періодом минулого року – до 126,6 млн тонн, повідомило Державне статистичне управління.
У тому числі в липні виробництво зросло на 1,2% і досягло 18,12 млн тонн.
Обсяг нафтопереробки за сім місяців склав 424,68 млн тонн, що на 2,6% вище показника за той же період 2024 року. У тому числі в липні він підвищився на 8,9% – до 63,06 млн тонн.
Видобуток природного газу в країні в січні-липні збільшився на 6% і досяг 152,5 млрд кубометрів, йдеться в звіті ДСУ. У тому числі минулого місяця виробництво зросло на 7,4% – до 21,6 млрд кубометрів.
Укргазбанк надав НАК “Нафтогаз України” кредит в 4,7 млрд грн для закупівлі газу, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
“Продовжуємо підготовку до зими – ще один важливий крок зроблено. “Нафтогаз” уклав кредитну угоду з Укргазбанком (UGB) на суму 4,7 млрд грн. Отримані кошти вже спрямовуються на закупівлю природного газу для формування достатніх запасів у підземних газосховищах, щоб країна була забезпечена енергоресурсами цієї зими”, – написав Корецький у своєму Facebook у четвер.
Він висловив подаяку керівництву Укргазбанку та уряду за підтримку.
Як повідомлялося, 23 липня ПриватБанк надав “Нафтогазу” такий же кредит в 4,7 млрд грн, який став першим для компанії та найбільшим енергокредитом банку з початку війни.
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) опублікувала довгостроковий прогноз на період до 2050 року, згідно з яким нафта і природний газ залишаться основними джерелами енергії, займаючи більше половини глобального енергобалансу. Це підтверджує важливість вуглеводнів у світовій економіці та стратегічний характер енергетичної політики.
Прогноз попиту на нафту і газ
Ключовими драйверами є:
Суперечності з іншими прогнозами
Такий прогноз вказує, що нафта і газ збережуть своє значуще становище щонайменше на найближчі 25 років. І хоча відновлювальна енергія швидко набирає обертів, відмова від традиційної енергосистеми має бути плавною і поетапною, з урахуванням реальних економічних і соціальних чинників.
23 червня відбудеться другий аукціон на постачання в Україну газу з Греції Трансбалканським коридором після того, як перший аукціон 29 травня не відбувся, повідомили Міністерство енергетики України та “Оператор ГТС України” в четвер.
Як зазначило зокрема Міненерго, заступник міністра Микола Колісник закликав трейдерів до активної участі в бронюванні продукту.
“Наприкінці 2024 року встановлено гарантовану потужність на рівні 7 млн куб. м на добу. Зараз сторони працюють над збільшенням гарантованої потужності до 11,5 млн куб. м на добу вже у 2025 році”, – повідомило відомство.
За словами Колісника, маючи спільний продукт у вигляді транспортування газу з інших країн, зокрема з Греції, Болгарії, Румунії до України з використанням економічно вигідного тарифу, можливо збільшити потужність і тарифні доходи кожної з країн-учасниць, а також забезпечити надходження ресурсу неросійського походження в ЄС.
“Це шлях інтеграції нашої наявної інфраструктури в загальноєвропейську на досить конкурентоспроможних умовах та з ресурсом для покриття споживання Центральної та Східної Європи”, – зауважив замміністра.
Як наголосив в.о. генерального директора ОГТСУ Владислав Медведєв, для України Трансбалканський трубопровід – це доступ до нових джерел газу: скрапленого газу, що надходить з усього світу до грецьких та турецьких LNG-терміналів; азербайджанського газу, що транспортується газопроводом TAP; а також румунського та потенційно болгарського газу шельфового видобутку.
“Наразі спільно з операторами ГТС Греції, Болгарії, Румунії та Молдови ми запровадили спільний пакетний продукт для імпорту газу з Греції до України за конкурентними умовами до жовтня 2025 року. Цей продукт тимчасово вирішує питання високих тарифів вздовж маршруту”, – зазначив він.
За словами Медведєва, наступний крок — розробка довгострокового комерційного рішення, щоб уможливити транспортування газу вздовж всього маршруту на ринки Центральної Європи.
Як повідомлялося, перший аукціон 29 травня з бронювання потужностей для транспортування газу з Греції до України вздовж Трансбалканського маршруту на червень в обсязі 2,9 млн куб. м/добу завершився без жодної заявки від учасників.
Оператори газотранспортних систем Болгарії, Греції, Молдови, Румунії та України розробили схему постачань природного газу з Греції в Україну Трансбалканським коридором. Зокрема, болгарська Bulgartransgaz EAD, грецька DESFA SA, румунська Transgaz SA та молдовька VestMoldTransgaz SRL разом з українським ОГТСУ спільно пропонують маршрутний пакетний продукт для постачань природного газу на період з червня до жовтня 2025 року, що сприятиме транспортуванню газу з Греції до України.
Для підвищення привабливості маршруту сторони домовилися про єдиний тариф на транзит газу зі знижкою 25%. Для українського оператора знижка становитиме 46%.
Оператори країн, які беруть участь у проєкті, проводитимуть єдиний аукціон для розподілу потужностей на всіх точках Трансбалканського коридору за маршрутом транспортування природного газу з Греції в Україну.
У четвертий понеділок кожного місяця проводитимуться тендери з продажу потужності на наступний календарний місяць. Для розподілу потужностей буде реалізовано механізм аукціону з єдиною ціною.
Пропонований транспортний пакет може використовуватися лише для постачань газу в Україну. Раніше газ у країну Трансбалканським коридором не постачали.
Згідно з останніми даними Європейської статистики (Євростат), у період з січня по квітень 2025 року закупівлі російського газу з боку країн ЄС помітно зросли. Незважаючи на зусилля щодо відмови від поставок з Росії, значні обсяги як трубопровідного, так і скрапленого природного газу (СПГ) продовжували надходити до Євросоюзу.
Імпорт російського трубопровідного газу до Європи за перші чотири місяці 2025 року збільшився приблизно на 5–10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Поставки російського СПГ також показали зростання — за підсумками січня цей показник перевищив 17 % порівняно з груднем 2024 року.
У січні 2025 року ЄС витратив близько 1,9 млрд євро на російський газ: ≈833 млн євро — за трубопровідні поставки, ≈1,07 млрд євро — за СПГ, що стало максимальним рівнем за два роки.
Зупинка транзиту російського газу через Україну з 1 січня 2025 року підштовхнула країни ЄС до збільшення закупівель через альтернативні маршрути, такі як TurkStream, і за рахунок поставок СПГ.
Використовуються вигідні контракти і дешевші ціни на російський СПГ, особливо в умовах дефіциту енергоресурсів.
Енергетична залежність: Незважаючи на мету повної відмови від російського газу до 2027 року, блок ЄС зберігає залежність на рівні ≈19 % загального імпорту газу.
Диверсифікація в процесі: ЄС активно намагається компенсувати ризики за рахунок нових постачальників (США, Норвегія, Алжир, Азербайджан) і посилення ролі СПГ, але припинення російських поставок вимагає часу.
Європейська влада обговорює можливість переведення контрактів у статус Force Majeure, що полегшило б вихід з них до 2027 року.
