АТ “Укргазвидобування” і ПАТ “Укрнафта” в січні-червні 2024 року видобули 7,3 млрд куб. м товарного газу, що на 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила пресслужба групи “Нафтогаз”.
За її даними, такі показники видобутку також перевищують операційний план групи майже на 2%.
“Такого результату нам вдалося досягти завдяки запуску 41 свердловини, що на одну більше, ніж планувалося. З них 14 – високодебітні, дають понад 100 тисяч кубометрів газу на добу. Наші фахівці також постійно аналізують старі свердловини, які можна повернути в експлуатацію шляхом нових технічних рішень”, – зазначив голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов.
У консолідованому квартальному звіті “Нафтогазу” йдеться, що прогнозний видобуток товарного газу групи за 2024 рік очікується на рівні 14,6 млрд куб. м. Чернишов у лютому зазначав, що ціль групи на цей рік – наблизитися до видобутку 15 млрд куб. м.
АТ “Укргазвидобування” пробурило і запустило свердловину добовим дебітом 439 тис. куб. м газу, повідомила пресслужба групи “Нафтогаз” у п’ятницю.
За її даними, свердловину завглибшки 5 767 м було закладено як розвідувальну, щоб уточнити геологічну будову й оцінити газоносність відкладень одного з нещодавно відкритих родовищ.
Свердловину почали бурити у вересні 2023 року силами бурового управління “Укрбургаз”.
“Нафтогаз” продовжує нарощувати видобуток власного газу навіть в умовах війни. Ми усвідомлюємо всю важливість збільшення видобутку для енергетичної незалежності та стійкості країни, а також стабільності проходження майбутнього опалювального сезону. Дякую команді за результат”, – сказав голова групи Олексій Чернишов.
За словами голови УГВ Олега Толмачева, отримані результати означають перспективу подальшого розвідувального розбурювання родовища, щоб наростити сировинну базу та обсяги видобутку. “Завершено буріння ще двох розвідувальних свердловин на цьому родовищі. Наразі їх готують до випробування”, – додав він.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” в січні-травні 2024 року запустило 36 нових газових свердловин, 11 із них є високопродуктивними і дають понад 100 тис. куб. м газу за добу.
УГВ протягом 2023 року запустило 86 нових свердловин, із них 24 – із початковим дебітом понад 100 тис. куб. м.
У 2022 році УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж 2022-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Незважаючи на те, що ЄС різко скоротив обсяг імпортованого російського газу, значні обсяги, як і раніше, надходять у блок. Минуло понад два роки відтоді, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, а її газ все ще надходить до Європи.
Хоча Європейський союз значно скоротив обсяг імпортованого з Росії газу, цей вуглеводень, як і раніше, живить деякі європейські будинки і підприємства, збільшуючи тим самим доходи Кремля.
Коли почалася війна, європейські лідери були змушені рахуватися з давно усталеною залежністю як від російського газу, так і від нафти. Особливу проблему становив газ, оскільки 2021 року 34 % газу в ЄС надходило з Росії.
Особливо залежними були країни Центральної та Східної Європи. Коли ЄС запропонував ввести заборону, канцлер Німеччини Олаф Шольц поспішив висловитися проти. “Європа навмисно вивела постачання енергоносіїв з Росії з-під санкцій. Наразі забезпечення Європи енергією для виробництва тепла, пересування, електропостачання та промисловості не може бути забезпечено жодним іншим способом”, – сказав він.
Володимир Путін скористався цим. Протягом 2022 року Росія скорочувала імпорт газу в Європу. Європейські лідери побоювалися зимового дефіциту енергії. Ці побоювання так і не справдилися, але, що дуже важливо, вони означали, що ЄС так і не ввів санкції проти російського газу.
“Це ніколи не було санкцією”, – каже Бенджамін Хільгеншток із Київської школи економіки. “Це було добровільне рішення країн, причому розумне, – диверсифікувати постачання і більше не шантажувати Росію”, – сказав він DW.
Згідно з даними ЄС, частка російського трубопровідного газу, імпортованого країнами-членами, знизилася з 40 % від загального обсягу 2021 року до приблизно 8 % 2023 року. Однак з урахуванням скрапленого природного газу (СПГ) – природного газу, охолодженого до рідкого стану, щоб його можна було перевозити на суднах, – загальна частка російського газу в загальному обсязі ЄС торік становила 15%.
Одним з основних способів зниження залежності ЄС від російського газу було збільшення імпорту ЗПГ з таких країн, як США і Катар. Однак це мимоволі призвело до різкого збільшення поставок російського СПГ за високими цінами в країни блоку.
За даними компанії Kpler, Росія стала другим за величиною постачальником СПГ в ЄС. У 2023 році імпорт СПГ із Росії становитиме 16 % від загального обсягу поставок СПГ до ЄС, що на 40 % більше, ніж 2021 року.
Обсяги імпорту 2023 року дещо знизилися порівняно з 2022 роком, однак дані за перший квартал 2024 року показують, що експорт російського ЗПГ до Європи знову зріс на 5 % порівняно з попереднім роком. Особливо великими імпортерами були Франція, Іспанія та Бельгія. На ці три країни припало 87 % СПГ, що надійшов до ЄС 2023 року.
Однак більша частина цього СПГ не потрібна європейському ринку і перевалюється в європейських портах, а потім реекспортується до третіх країн по всьому світу, внаслідок чого деякі держави і компанії ЄС отримують прибуток.
Більша частина російського СПГ, що надходить до Європи, просто “перевантажується”, – каже Гілгенсток. “Тож це не має нічого спільного з поставками природного газу в Європу. Просто європейські компанії заробляють гроші на сприянні експорту російського СПГ”.
Згідно з нещодавнім звітом Центру досліджень енергетики та чистого повітря
(CREA), 2023 року трохи менше ніж чверть європейського імпорту СПГ з Росії (22 %) буде перевантажено на світові ринки. Пятрас Катінас, енергетичний аналітик з CREA, повідомив DW, що більша частина цього СПГ була продана в країни Азії.
У результаті деякі члени ЄС, такі як Швеція, Фінляндія та країни Балтії, чинять тиск на блок з метою введення повної заборони на російський ЗПГ, що потребуватиме згоди всіх країн-членів.
Наразі в ЄС обговорюється питання про заборону реекспорту російського СПГ з європейських портів. За даними інформаційного агентства Bloomberg, також розглядають питання про введення санкцій щодо ключових російських ЗПГ-проєктів, таких як “Арктик ЗПГ 2”, ЗПГ-термінал “УСТ Луга” і мурманський завод.
“Ми дійсно повинні в основному заборонити російський СПГ”, – сказав Гілгенсток. “Ми не вважаємо, що він відіграє якусь значну роль у постачанні газу в Європу, або ж його можна відносно легко замінити за допомогою СПГ з інших джерел”. Дослідження 2023 року, проведене аналітичним центром Bruegel, підтверджує цей аналіз.
Однак Acer, регулятор ЄС у галузі енергетики, нещодавно попередив, що будь-яке скорочення імпорту російського СПГ має відбуватися “поступовими кроками”, щоб уникнути енергетичного шоку.
Країни ЄС, як і раніше, постачають російський газ
Трубопровідний газ із Росії також продовжує надходити в ЄС. Хоча газопроводи “Північний потік” не працюють, а газопроводом “Ямал” російський газ більше не надходить до Європи, він, як і раніше, надходить до австрійського газового хаба Баумгартен трубопроводами, що проходять через Україну. Австрійська державна енергетична компанія OMV уклала контракт із російською газовою компанією “Газпром” до 2040 року.
У лютому Австрія підтвердила, що 98% імпорту газу в грудні 2023 року буде здійснюватися з Росії. Уряд заявляє, що хоче розірвати контракт із “Газпромом” якомога раніше, але для цього необхідно ввести санкції ЄС проти російського газу на законних підставах.
Як і Австрія, Угорщина продовжує у великих кількостях імпортувати трубопровідний російський газ. Нещодавно Угорщина також уклала газову угоду з Туреччиною, але експерти стверджують, що цей газ, який постачається трубопроводом Turkstream, також йде з Росії.
Гілгеншток каже, що деякі країни продовжують купувати російський газ, оскільки їм вигідні дешеві та привабливі контракти. “Тож якщо не буде ембарго на російський газ, то все залежить від цих країн”, – каже він.
Для таких країн, як Австрія та Угорщина, можливе припинення трубопровідного імпорту з Росії може в кінцевому рахунку залежати від України. Київ наполягає на тому, що не буде продовжувати існуючу угоду з “Газпромом” про постачання газу через свою територію. Термін дії цієї угоди закінчується наприкінці 2024 року.
Хоча російський газ, як і раніше, імпортується в Європу, його загальна частка в європейському газовому імпорті різко скоротилася з 2021 року. ЄС заявляє, що хоче повністю позбутися російського газу до 2027 року, і ця мета, на думку Гілгенстока, видається дедалі реалістичнішою.
“Я думаю, що якщо вся ця брудна історія і показала нам щось, то це те, що ми можемо відносно швидко диверсифікувати постачання газу та інших енергоносіїв, відмовившись від Росії”, – сказав він.
Однак, на його думку, наразі політичні умови “не надто сприятливі” для повного газового ембарго, особливо для ембарго на будівництво трубопроводів. Як потенційну перешкоду він називає головування Угорщини в ЄС у другій половині 2024 року. Будапешт має тісніші зв’язки з Москвою, ніж більшість країн-членів ЄС.
Що стосується СПГ, то він налаштований оптимістичніше і каже, що, крім дій ЄС, такі великі імпортери СПГ, як Іспанія і Бельгія, повинні самі вжити заходів.
“Цей нелегальний імпорт російського газу – величезна проблема, особливо з точки зору обміну повідомленнями”, – сказав він. “І ми допомагаємо Росії з її ланцюжками поставок СПГ, чого робити не слід”.
АТ “Укргазвидобування” в січні-березні 2024 року збільшило видобуток газу на 12% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, повідомляють на сайті “Нафтогазу” без уточнення кінцевої цифри.
“Це результат запуску нових продуктивних свердловин, а також ефективної роботи зі старим фондом. Наша мета – зберегти цю тенденцію і вийти на зростання видобутку також за результатами року”, – наводяться в повідомленні слова глави “Нафтогазу” Олексія Чернишова.
За його словами, традиційно найвищі показники видобутку на сході країни, проте на заході та в центральних областях план також перевиконано.
“Кожне газопромислове управління “Укргазвидобування”, незважаючи на обстріли, а подекуди й відсутність електропостачання, виконує планові показники з видобутку газу на цей рік. Водночас, є ризики, ми розуміємо, що можливі обстріли. Однак компанія робитиме все можливе, щоб і далі забезпечувати потреби країни”, – додав глава компанії Олег Толмачов.
Як повідомлялося, 2022 року УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
НАК “Нафтогаз України” веде переговори про зберігання газу з німецькою RWE, норвезькою Equinor, французькими TotalEnergies і Engie, повідомив Bloomberg глава групи Олексій Чернишов.
За його словами, час для укладення угод ще є, оскільки найбільші обсяги закачування газу зазвичай припадають на серпень і вересень.
Чернишов також уточнив, що поки жодна іноземна компанія, яка вже зберігає газ в Україні, не відмовилася від своїх рішень, незважаючи на нещодавні російські атаки на газову інфраструктуру.
Компанія продовжує обслуговувати клієнтів і ремонтувати обладнання, пошкоджене внаслідок нещодавніх ракетних обстрілів.
Глава НАК нагадав, що державний енергорегулятор нещодавно поліпшив умови зберігання газу з 1 червня 2024 року. Нові правила включають більш короткі інтервали бронювання потужностей – на місяці, а не на цілий рік, що покращує привабливість українських сховищ для іноземних трейдерів.
Як повідомлялося, 2023 року обсяг газу іноземних трейдерів та енергетичних компаній, закачаного на зберігання в українські ПСГ, сягнув 2,5 млрд куб. м. Цього року “Нафтогаз” розраховує збільшити цей показник до 4 млрд куб. м.
Engie, Equinor, NAFTOGAZ, RWE, TotalEnergies, ГАЗ, НАК, ПЕРЕГОВОРЫ
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), реалізував інвестиційний проект стабілізації тиску коксового газу в системі підприємства для підвищення енергоефективності та енергонезалежності.
Згідно з прес-релізом, на “Каметсталі” було реалізовано інвестиційний проєкт, спрямований на стабілізацію тиску коксового газу в системі комбінату в рамках впровадження сучасних технологій для підвищення економічної ефективності та енергетичної незалежності підприємства.
При цьому уточнюється, що на майданчику енергосилового цеху підприємства завершили комплексні випробування установки системи накопичення коксового газу в газозбірниках з можливістю повернення в газову систему комбінату. В основі проєкту – сучасна технологія збору надлишкового коксового газу, що виникає в мережі в процесі виробництва коксу, в м’які резервуари-газгольдери, щоб використовувати його для потреб підприємства.
До інфраструктури нового комплексу, окрім майданчика обладнання системи стабілізації тиску, на якому встановлено безпосередньо два м’які газгольдери – кожен об’ємом наповнення майже 580 кубічних метрів газу, також входять компресорна будівля, де працюють два турбокомпресори для перекачки газу та один повітряний компресор, вузол збирання конденсату, технологічні мережі та інше обладнання.
І підкреслюється, що використання м’яких синтетичних газозбірників – новітній підхід до питання накопичення газу. Серед їхніх переваг над металевими насамперед економічний і менш трудомісткий етап встановлення, а також поліпшення умов праці персоналу під час обслуговування в процесі експлуатації. Робота газонакопичувального комплексу повністю автоматизована і забезпечена превентивною системою технологічної безпеки.
“Реалізація цього інвестпроєкту – черговий крок підприємства і компанії до пріоритетної мети – стабільного виробництва продукції. У перспективі робота установки накопичення коксового газу дасть нам змогу ефективніше використовувати цей висококалорійний газ, не втрачаючи його надлишкові обсяги. А це можливість бути більш енергонезалежними в рамках потреб підприємства і підвищувати ефективність виробничих процесів”, – пояснив директор з капітального будівництва та інвестицій Михайло Коптєв.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
