Укргазбанк надав НАК “Нафтогаз України” кредит в 4,7 млрд грн для закупівлі газу, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
“Продовжуємо підготовку до зими – ще один важливий крок зроблено. “Нафтогаз” уклав кредитну угоду з Укргазбанком (UGB) на суму 4,7 млрд грн. Отримані кошти вже спрямовуються на закупівлю природного газу для формування достатніх запасів у підземних газосховищах, щоб країна була забезпечена енергоресурсами цієї зими”, – написав Корецький у своєму Facebook у четвер.
Він висловив подаяку керівництву Укргазбанку та уряду за підтримку.
Як повідомлялося, 23 липня ПриватБанк надав “Нафтогазу” такий же кредит в 4,7 млрд грн, який став першим для компанії та найбільшим енергокредитом банку з початку війни.
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) опублікувала довгостроковий прогноз на період до 2050 року, згідно з яким нафта і природний газ залишаться основними джерелами енергії, займаючи більше половини глобального енергобалансу. Це підтверджує важливість вуглеводнів у світовій економіці та стратегічний характер енергетичної політики.
Прогноз попиту на нафту і газ
Ключовими драйверами є:
Суперечності з іншими прогнозами
Такий прогноз вказує, що нафта і газ збережуть своє значуще становище щонайменше на найближчі 25 років. І хоча відновлювальна енергія швидко набирає обертів, відмова від традиційної енергосистеми має бути плавною і поетапною, з урахуванням реальних економічних і соціальних чинників.
23 червня відбудеться другий аукціон на постачання в Україну газу з Греції Трансбалканським коридором після того, як перший аукціон 29 травня не відбувся, повідомили Міністерство енергетики України та “Оператор ГТС України” в четвер.
Як зазначило зокрема Міненерго, заступник міністра Микола Колісник закликав трейдерів до активної участі в бронюванні продукту.
“Наприкінці 2024 року встановлено гарантовану потужність на рівні 7 млн куб. м на добу. Зараз сторони працюють над збільшенням гарантованої потужності до 11,5 млн куб. м на добу вже у 2025 році”, – повідомило відомство.
За словами Колісника, маючи спільний продукт у вигляді транспортування газу з інших країн, зокрема з Греції, Болгарії, Румунії до України з використанням економічно вигідного тарифу, можливо збільшити потужність і тарифні доходи кожної з країн-учасниць, а також забезпечити надходження ресурсу неросійського походження в ЄС.
“Це шлях інтеграції нашої наявної інфраструктури в загальноєвропейську на досить конкурентоспроможних умовах та з ресурсом для покриття споживання Центральної та Східної Європи”, – зауважив замміністра.
Як наголосив в.о. генерального директора ОГТСУ Владислав Медведєв, для України Трансбалканський трубопровід – це доступ до нових джерел газу: скрапленого газу, що надходить з усього світу до грецьких та турецьких LNG-терміналів; азербайджанського газу, що транспортується газопроводом TAP; а також румунського та потенційно болгарського газу шельфового видобутку.
“Наразі спільно з операторами ГТС Греції, Болгарії, Румунії та Молдови ми запровадили спільний пакетний продукт для імпорту газу з Греції до України за конкурентними умовами до жовтня 2025 року. Цей продукт тимчасово вирішує питання високих тарифів вздовж маршруту”, – зазначив він.
За словами Медведєва, наступний крок — розробка довгострокового комерційного рішення, щоб уможливити транспортування газу вздовж всього маршруту на ринки Центральної Європи.
Як повідомлялося, перший аукціон 29 травня з бронювання потужностей для транспортування газу з Греції до України вздовж Трансбалканського маршруту на червень в обсязі 2,9 млн куб. м/добу завершився без жодної заявки від учасників.
Оператори газотранспортних систем Болгарії, Греції, Молдови, Румунії та України розробили схему постачань природного газу з Греції в Україну Трансбалканським коридором. Зокрема, болгарська Bulgartransgaz EAD, грецька DESFA SA, румунська Transgaz SA та молдовька VestMoldTransgaz SRL разом з українським ОГТСУ спільно пропонують маршрутний пакетний продукт для постачань природного газу на період з червня до жовтня 2025 року, що сприятиме транспортуванню газу з Греції до України.
Для підвищення привабливості маршруту сторони домовилися про єдиний тариф на транзит газу зі знижкою 25%. Для українського оператора знижка становитиме 46%.
Оператори країн, які беруть участь у проєкті, проводитимуть єдиний аукціон для розподілу потужностей на всіх точках Трансбалканського коридору за маршрутом транспортування природного газу з Греції в Україну.
У четвертий понеділок кожного місяця проводитимуться тендери з продажу потужності на наступний календарний місяць. Для розподілу потужностей буде реалізовано механізм аукціону з єдиною ціною.
Пропонований транспортний пакет може використовуватися лише для постачань газу в Україну. Раніше газ у країну Трансбалканським коридором не постачали.
Згідно з останніми даними Європейської статистики (Євростат), у період з січня по квітень 2025 року закупівлі російського газу з боку країн ЄС помітно зросли. Незважаючи на зусилля щодо відмови від поставок з Росії, значні обсяги як трубопровідного, так і скрапленого природного газу (СПГ) продовжували надходити до Євросоюзу.
Імпорт російського трубопровідного газу до Європи за перші чотири місяці 2025 року збільшився приблизно на 5–10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Поставки російського СПГ також показали зростання — за підсумками січня цей показник перевищив 17 % порівняно з груднем 2024 року.
У січні 2025 року ЄС витратив близько 1,9 млрд євро на російський газ: ≈833 млн євро — за трубопровідні поставки, ≈1,07 млрд євро — за СПГ, що стало максимальним рівнем за два роки.
Зупинка транзиту російського газу через Україну з 1 січня 2025 року підштовхнула країни ЄС до збільшення закупівель через альтернативні маршрути, такі як TurkStream, і за рахунок поставок СПГ.
Використовуються вигідні контракти і дешевші ціни на російський СПГ, особливо в умовах дефіциту енергоресурсів.
Енергетична залежність: Незважаючи на мету повної відмови від російського газу до 2027 року, блок ЄС зберігає залежність на рівні ≈19 % загального імпорту газу.
Диверсифікація в процесі: ЄС активно намагається компенсувати ризики за рахунок нових постачальників (США, Норвегія, Алжир, Азербайджан) і посилення ролі СПГ, але припинення російських поставок вимагає часу.
Європейська влада обговорює можливість переведення контрактів у статус Force Majeure, що полегшило б вихід з них до 2027 року.
Удари Ізраїлю по газовій інфраструктурі Ірану підштовхнуть ціни на газ в Європі вгору, а значить він може подорожчати і в Україні, вважає екс-глава правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.
«Ізраїль почав знищувати дронами іранську газову інфраструктуру… для тих, хто думає, що робити із закупівлями газу на цю зиму: це матиме істотний вплив на баланс (а отже – і ціну в більшу сторону) природного газу в Європі», – написав він у Facebook у неділю.
Коболєєв пояснив, що Іран постачав газ до Туреччини, яка перепродавала його в ЄС, тоді як зараз через удари Ізраїлю іранський газ під ризиком зупинки, а замінити російським турки його не зможуть, тому що обидва газопроводи завантажені майже на повну.
“Тому Туреччина буде змушена або зменшувати поставки газу в ЄС, або збільшувати частку більш дорогого LNG. У будь-якому випадку це підштовхне ціни в ЄС вгору. А якщо Ізраїль продовжить валити по іранському газовому сектору і далі, то частина російського газу може бути перенаправлена і в Іран«, – підсумував екс-глава »Нафтогазу” і порадив приготуватися до такого впливу на ціни.
Як повідомлялося, Україна через російські удари по газовій інфраструктурі змушена була повернутися до значних обсягів імпорту газу з Європи.
За даними Оператора газотранспортної системи України (ОГТСУ), в травні було імпортовано 501 млн куб. м (54% через Угорщину, 33% через Польщу і 12% через Словаччину), або 16,1 млн куб. м/добу. Водночас екс-голова правління ОГТСУ Сергій Макогон вважає, що Україні для досягнення торішніх планових показників накопичення запасів газу в підземних сховищах газу (ПСГ) потрібно імпортувати приблизно 870 млн куб. м щомісяця або 29 млн куб. м щодня.
Україна почала імпортувати газ через територію Словаччини, повідомив ексочільник “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) Сергій Макогон у Facebook.
“Раніше імпорт йшов з Угорщини та Польщі, але більш дешевий угорський напрямок вже завантажений, тому постачальники вимушені купувати більш дорогу потужність у Словаччини”, – написав він.
За словами ексочільника ОГТСУ, наразі середньодобовий імпорт становить близько 14,5 млн куб м, але щоб встигнути накопичити 13,6 млрд куб. м до 1 листопада, потрібно збільшити імпорт у 2-3 рази.
Водночас Словаччина має найбільшу потужність для імпорту – 42 млн куб. м на добу.
Як повідомлялося з посиланням на Макогона, Україні для досягнення минулорічних планових показників накопичення запасів газу у підземних сховищах (ПСГ) потрібно імпортувати додатково до 1 листопада щонайменше 5 млрд куб. м, тобто приблизно 870 млн куб. м щомісяця або 29 млн куб. м щоденно.
Він зазначив, що для імпорту мінімальних 5 млрд куб. м потрібно $2-2,5 млрд, $0,4 млрд з яких вже надали донори і можуть надати ще. При цьому він вважає, що кошти на закупівлю газу можуть бути знайдені і в середині країни, зокрема з бюджету шляхом прямої докапіталізації “Нафтогазу” або через схеми погашення боргів шляхом взаємозаліків.
Як повідомлялося з посиланням на дані Gas Infrastructure Europe (GIE), Україна з 17 квітня перейшла від відбору газу з ПСГ до його закачування. Згідно з ними, сезон відбору цього разу тривав з 1 листопада, коли в ПСГ було 87,037 TВт-г (8,315 млрд куб. м), та завершився 16 квітня на рівні 7,062 TВт-г (0,675 млрд куб. м) – найнижчому за всю історію роботи.
GIE вказує, що цього року Україна вийшла із опалювального сезону із запасами на рівні 2,22% від максимального обсягу ПСГ, тоді як торік сезон відбору завершився 30 березня із запасами 11,12 TВт-г (3,388 млрд куб. м), або 11,12% від обсягу ПСГ.
Своєю чергою, за даними ексміністерки енергетики Ольги Буславець, загальний рівень запасів природного газу в українських ПСГ на кінець минулого тижня становив 6,1 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м “буферного газу”), що нижче минулого року на 31%.
За останній тиждень чистий імпорт газу в Україну (без short-haul) складав у середньому 14,4 млн куб. м на добу (з Угорщини та Польщі), водночас добове споживання газу в Україні зросло до 30-33 млн куб. м/доба, що, за даними європейської платформи Agregated Gas Storage Inventory (AGSI), дозволяє закачувати в ПСГ не більше 27 млн куб. м/доба.