Як повідомляє Experts Club, майже половина українців — 49,7% — у серпні 2026 року позитивно ставляться до Греції, тоді як негативне ставлення висловили лише 3,9% респондентів. Водночас 44,2% опитаних займають нейтральну позицію. Порівняно з березнем позитивні оцінки дещо знизилися, однак загальний баланс ставлення залишається виразно позитивним, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Греції ставляться 15,1% українців, здебільшого позитивно — 34,6%. Нейтральне ставлення мають 44,2% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,3%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 45,8 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Греції майже у 13 разів переважає негативне, однак характерною особливістю громадського сприйняття країни залишається велика частка нейтральних відповідей.
У березні 2026 року позитивно до Греції ставилися 52,7% респондентів: 16,8% — повністю позитивно та 35,9% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 43,1% опитаних, а негативні оцінки становили близько 2,6%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 3 в.п. — з 52,7% до 49,7%. Негативне ставлення зросло приблизно на 1,3 в.п. — до 3,9%, а нейтральне — на 1,1 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно скоротився приблизно з плюс 50,1 до плюс 45,8 в.п.
Попри цю динаміку, різкого перегляду ставлення до Греції не відбулося. Понад дев’ять із десяти респондентів оцінюють країну позитивно або нейтрально, тоді як частка однозначно негативних відповідей залишається незначною.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі, звертав увагу саме на значну частку нейтральних оцінок щодо Греції.
«Результати щодо Греції показують, що українці не формують різких оцінок там, де взаємодія є менш інтенсивною. У таких випадках ми бачимо поєднання помірно позитивного ставлення з великою часткою нейтральних відповідей. Це означає, що образ країни ще перебуває в процесі формування», — зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику: нейтральна група не лише залишається дуже значною, а й дещо збільшилася. Водночас негативне ставлення охоплює менше 4% респондентів, що дозволяє говорити про збереження переважно позитивно-нейтрального сприйняття Греції українським суспільством.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ГРЕЦІЯ, громадська думка, міжнародні відносини, ПІВДЕННА ЄВРОПА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, талія та Іспанія мають найвищі показники позитивного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Південної Європи — 70,1% та 65,2% відповідно. Водночас щодо Греції та Словенії значна частина респондентів займає нейтральну позицію, а ставлення до Сербії залишається найбільш неоднозначним. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найкращий результат у регіональній групі має Італія: позитивно до неї ставляться 70,1% опитаних, нейтрально — 25%, негативно — 2,9%, ще 2% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 67,2 відсоткового пункту. У березні 2026 року він був дещо вищим — 69,7 в.п., однак порівняно із серпнем 2025 року, коли показник становив 55 в.п., ставлення залишається суттєво кращим.
Іспанію позитивно оцінюють 65,2% респондентів, нейтрально — 31,3%, негативно — лише 1,6%. Баланс становить 63,6 в.п. проти 62,7 в.п. у березні та 52 в.п. у серпні минулого року. Таким чином, серед представлених південноєвропейських держав саме Іспанія демонструє послідовне зростання балансу порівняно з попередніми хвилями.
До Греції позитивно ставляться 49,7% українців, нейтрально — 44,2%, негативно — 3,9%. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 45,8 в.п. проти 50,1 в.п. у березні 2026 року та 44,7 в.п. у серпні 2025-го. Це свідчить про відносно стабільне сприйняття країни з переважанням позитивних і нейтральних оцінок.
Щодо Словенії 40,3% респондентів висловили позитивне ставлення, тоді як майже половина — 49,9% — обрали нейтральну позицію. Негативно країну оцінюють 6,7%, а баланс становить 33,6 в.п., стільки ж, скільки у березні 2026 року.
Найбільш контрастні результати у групі зафіксовані щодо Сербії. Позитивно до неї ставляться 22,7% українців, негативно — 20,4%, а більшість, 53,4%, займають нейтральну позицію. Баланс становить плюс 2,3 в.п. При цьому динаміка покращилася порівняно із серпнем 2025 року, коли показник був від’ємним — мінус 12,3 в.п.
Засновник Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на необхідності активнішої комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін.
За його словами, дані соціології можуть допомагати дипломатичним представництвам і бізнесу оцінювати суспільне сприйняття та ефективніше вибудовувати двосторонні відносини.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднувати суспільну поінформованість із розвитком практичної економічної співпраці.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ», — зазначив Позній.
За його словами, перспективними є передусім ті напрями, де Україна може поглиблювати двосторонні зв’язки та нарощувати експорт.
У ширшому контексті дослідження показує, що ставлення українців до більшості країн Південної Європи залишається позитивним або нейтральним. Особливо високі показники мають Італія та Іспанія, тоді як щодо Сербії суспільні оцінки значно більш поляризовані, хоча їхній баланс за рік покращився.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а заявлена максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ГРЕЦІЯ, ИСПАНИЯ, ІТАЛІЯ, ПІВДЕННА ЄВРОПА, Сербія, СЛОВЕНИЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Іноземні інвестори у першому півріччі 2026 року інвестували в нерухомість Греції близько 1,02 млрд євро, що на 6,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, свідчать дані Банку Греції.
При цьому зростання іноземних інвестицій відбувається на тлі різкого скорочення кількості нових заявок за програмою Golden Visa. Це вказує на те, що інтерес закордонних покупців до грецької нерухомості стає менш залежним від можливості отримання дозволу на проживання.
У другому кварталі 2026 року обсяг іноземного капіталу, спрямованого на придбання нерухомості в Греції, становив близько 515,8 млн євро. Це на 11,2% менше, ніж у другому кварталі 2025 року, проте завдяки сильному першому кварталу результат за весь півріччя залишився вищим за торішній.
Первинним джерелом статистики є Банк Греції, який окремо публікує квартальні та річні дані щодо прямих інвестицій нерезидентів у грецьку нерухомість. У статистиці враховуються придбання нерухомості іноземними інвесторами в рамках прямих іноземних інвестицій. Банк Греції
Водночас Міністерство міграції та притулку Греції фіксує зниження активності в програмі Golden Visa. У січні–червні 2026 року було подано 2 551 нову заявку, тоді як роком раніше за аналогічний період — 4 553. Таким чином, показник скоротився приблизно на 44%. Ekathimerini
Зменшення кількості заявок пов’язане, зокрема, з посиленням умов програми. У найпопулярніших районах, зокрема в Аттиці, Салоніках, Міконосі та Санторіні, мінімальний поріг стандартної купівлі нерухомості для отримання Golden Visa було підвищено до 800 тис. євро. У більшості інших регіонів він становить 400 тис. євро. Окремий поріг у €250 тис. збережено для деяких об’єктів, які переходять із комерційного фонду до житлового або підлягають реставрації.
Однак статистика показує, що іноземний капітал продовжує надходити на ринок навіть без прямого зв’язку з міграційною програмою.
За весь 2025 рік іноземні інвестори вклали в грецьку нерухомість близько €2,05 млрд. Це було менше за рекордні €2,75 млрд у 2024 році, проте залишалося одним із найвищих показників за всю історію спостережень. У 2019–2025 роках сукупний приплив іноземного капіталу в нерухомість Греції сягнув приблизно 12,4 млрд євро. Ekathimerini
Для порівняння, Банк Греції повідомляв, що лише у 2024 році чисті надходження від купівлі нерухомості нерезидентами сягнули 2,75 млрд євро проти 2,13 млрд євро роком раніше, збільшившись на 28,9%. Банк Греції
Зміна структури попиту означає, що іноземні покупці дедалі частіше розглядають грецьку нерухомість не лише як інструмент отримання посвідки на проживання, а й як самостійний інвестиційний актив. На попит впливають туристичний ринок, довгострокова оренда, зростання вартості житла в найпривабливіших регіонах та інтерес міжнародних інвесторів до готельних і комерційних об’єктів.
Особливо активно іноземний капітал продовжує працювати в Афінах та Аттиці, Салоніках, на Криті, Родосі та інших туристичних островах.
При цьому влада Греції продовжує обговорювати подальші зміни програми Golden Visa на тлі дефіциту доступного житла. Зростання іноземного попиту та короткострокової оренди стало одним із аргументів для підвищення інвестиційних порогів та введення додаткових обмежень на використання придбаної нерухомості.
Таким чином, попередні дані за 2026 рік свідчать про помітні зміни на грецькому ринку: кількість інвесторів, які орієнтуються безпосередньо на отримання Golden Visa, скорочується, проте загальний обсяг іноземного капіталу в нерухомості поки що продовжує зростати.
golden visa, ГРЕЦІЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний інвестор, НЕРУХОМІСТЬ
Як повідомляє Fixygen, Греція планує запровадити податок у розмірі 10% на приріст капіталу від операцій з криптовалютами, повідомляє Reuters.
Відповідний законопроект було винесено на громадське обговорення 8 жовтня. Очікується, що документ надійде на розгляд парламенту в листопаді.
Раніше, у червні, обговорювалася можливість встановити ставку податку на рівні 15%. У новій версії законопроекту передбачено звільнення від оподаткування доходів від операцій з криптовалютами в розмірі менше 500 євро на рік.
Наразі в Греції відсутня комплексна правова база для оподаткування операцій з криптовалютами. При цьому в країнах Євросоюзу також немає єдиної системи оподаткування доходів від криптоактивів.
За даними Reuters, ставки податку на приріст капіталу від операцій з криптовалютами в європейських країнах варіюються приблизно від 8% до 30%.
Грецька влада раніше зазначала, що не може точно оцінити обсяг внутрішнього ринку криптовалют, оскільки значна частина інвесторів користується закордонними платформами.
У зв’язку з цим уряд поки що не має точних оцінок можливих додаткових надходжень до бюджету після запровадження нового податку.
Як повідомляє проект Relocation, у Греції запропонували відмовитися від надання дозволу на проживання іноземним інвесторам за купівлю нерухомості та переорієнтувати програму «Золота віза» на інвестиції безпосередньо в економіку країни.
З такою ініціативою виступив лідер головної опозиційної партії ПАСОК Нікос Андрулакіс на тлі триваючої житлової кризи. Андрулакіс вважає, що існуюча модель фактично стимулює продаж грецької нерухомості іноземним інвесторам і додатково впливає на доступність житла для місцевого населення.
При цьому пропозиція ПАСОК не передбачає повної відмови Греції від надання посвідки на проживання за інвестиції. Партія пропонує виключити нерухомість із переліку активів, що дають право на отримання «Золотої візи», та перенаправити іноземний капітал в інвестиційні інструменти, що сприяють економічному зростанню.
Поки що мова йде виключно про політичну ініціативу опозиції. ПАСОК має 34 місця в 300-місному парламенті Греції, тому пропозиція не означає автоматичної зміни чинної програми.
Наразі мінімальний обсяг інвестицій у нерухомість для отримання грецької Golden Visa залежить від регіону та типу об’єкта.
В Аттиці, Салоніках, на Міконосі та Санторіні, а також на островах з населенням понад 3,1 тис. осіб мінімальний поріг становить 800 тис. євро. У більшості інших регіонів країни він встановлений на рівні 400 тис. євро.
Пільговий поріг у розмірі 250 тис. євро зберігається для окремих категорій об’єктів, зокрема нерухомості, яка переводиться з комерційного використання в житлове, та певних будівель, що підлягають відновленню. Для стандартних інвестицій вартістю 400 тис. євро та 800 тис. євро діє вимога щодо придбання одного об’єкта площею не менше 120 кв. м.
Грецька влада в останні роки вже кілька разів посилювала умови програми Golden Visa на тлі зростання вартості житла. Окрім підвищення мінімальних інвестиційних порогів, нерухомість, придбану в рамках програми, більше не можна використовувати для короткострокової оренди.
Посилення правил уже позначилося на попиті. За даними Міністерства міграції та притулку Греції, у першому півріччі 2026 року іноземні інвестори подали 2 551 нову заявку на Golden Visa — на 44% менше, ніж 4 553 заявки за аналогічний період 2025 року.
При цьому на кінець першого півріччя в Греції налічувалося 32 702 діючих дозволів на проживання інвесторів, виданих у рамках програми з моменту її запуску. Ще 7 368 заявок попередніх періодів залишалися на розгляді.
Зниження інтересу до Golden Visa поки що не призвело до загального падіння іноземних інвестицій у грецьку нерухомість. У першому кварталі 2026 року приплив іноземного капіталу на ринок нерухомості досяг 511,6 млн євро, збільшившись на 43,4% порівняно з 356,8 млн євро роком раніше. Це свідчить про збереження попиту на грецькі об’єкти серед іноземців навіть без мотиву отримання дозволу на проживання.
За 2019–2025 роки іноземні інвестори вклали в нерухомість Греції близько €12,4 млрд. У 2025 році обсяг іноземних інвестицій становив €2,05 млрд проти €2,75 млрд у 2024 році.
Програма Golden Visa діє в Греції з 2014 року і дозволяє громадянам держав, що не входять до ЄС, отримати п’ятирічний поновлюваний дозвіл на проживання за умови виконання інвестиційних вимог. Питання про подальше місце нерухомості в цій програмі набуває особливого значення на тлі зростання вартості житла та спроб влади збільшити пропозицію об’єктів для довгострокової оренди.
https://relocation.com.ua/greece-proposes-to-exclude-real-estate-from-the-golden-visa-program/
golden visa, ГРЕЦІЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання
Уряд Греції планує в п’ять разів підвищити податок на передачу житлової нерухомості для покупців із країн, що не входять до Європейського Союзу, — з 3% до 15%. Новий захід має набути чинності з 2027 року і може безпосередньо торкнутися, зокрема, покупців з України, якщо вони не належать до передбачених законодавством пільгових категорій.
Про це рішення оголосив прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс під час виступу на 90-й Міжнародній виставці в Салоніках. 7 вересня уряд опублікував детальний опис податкових змін. Влада пояснює підвищення необхідністю обмежити додатковий попит на житло з боку покупців із третіх країн, який, за їхньою оцінкою, сприяє зростанню цін і погіршує доступність нерухомості для постійних мешканців Греції.
Наразі базовий податок на передачу нерухомості в Греції становить 3% від податкової вартості об’єкта, а з урахуванням муніципального збору фактична ставка сягає 3,09%. Для покупців житла, на яких поширюються нові правила, ставка становитиме 15%, або близько 15,45% з урахуванням муніципального збору. Таким чином, при купівлі квартири вартістю 300 тис. євро податкове навантаження може збільшитися приблизно з 9,3 тис. євро до 46,35 тис. євро, а для об’єкта вартістю 500 тис. євро — з 15,45 тис. євро до 77,25 тис. євро.
Підвищена ставка стосується саме житлової нерухомості. Згідно з роз’ясненням уряду від 7 вересня, вона не повинна поширюватися на комерційні приміщення, земельні ділянки та інші категорії нерухомості.
При цьому під підвищену ставку потраплять не всі громадяни держав поза межами ЄС. Винятки передбачені, зокрема, для осіб, які мають статус довгострокового резидента Греції, деяких громадян грецького походження, визнаних біженців та власників окремих категорій дозволу на проживання. Громадяни ЄС та Європейської економічної зони також залишаться поза дією підвищеної ставки.
Для українців наслідки цього нововведення залежатимуть насамперед від їхнього юридичного та податкового статусу в Греції. Україна не є членом ЄС чи ЄЕЗ, тому український громадянин, який купує житло як звичайний покупець із третьої країни, потенційно підпадає під ставку 15%. У опублікованому урядом роз’ясненні окремо не зазначено, чи буде спеціальне виключення для українців, які перебувають у країні за режимом тимчасового захисту.
Міцотакіс назвав підвищення податку частиною ширшої політики щодо стримування вартості житла. Водночас влада має намір продовжити дію низки заходів підтримки внутрішнього ринку, зокрема звільнення нових будівель від ПДВ, податкові стимули при довгостроковій оренді порожньої нерухомості та обмеження на нові об’єкти короткострокової оренди в окремих районах Афін і Салонік. Уряд також анонсував нову програму пільгового житлового кредитування «Spiti Mou III» обсягом 2 млрд євро.
