Як повідомляє Сербський Економіст, Північна Македонія розраховує побудувати швидкісну залізницю від кордону з Сербією до кордону з Грецією до 2031 року, що має інтегрувати країну в новий транспортний коридор Афіни — Салоніки — Скоп’є — Белград — Будапешт — Відень. Проект має пряме значення для Сербії, оскільки його ефективність залежить від модернізації сербських ділянок Белград — Ніш і майбутнього напрямку Ніш — Скоп’є.
Віце-прем’єр і міністр транспорту Північної Македонії Александар Ніколоскі заявив в інтерв’ю МІА, що Скоп’є планує будувати лінію «від кордону до кордону», тобто від кордону з Сербією до кордону з Грецією.
Йдеться про розвиток залізничного Коридору 10, який має з’єднати грецькі порти та Північну Македонію з Сербією, Угорщиною, Австрією і далі з Центральною Європою. Ніколоскі заявив, що мета проєкту — побудувати швидкісну залізницю від Афін через Салоніки та Скоп’є на північ до Белграда, Будапешта та Відня, що «повністю змінить структуру економіки та бізнесу» в регіоні.
За даними Міністерства транспорту Північної Македонії, проект має стати одним із найбільших інфраструктурних проектів у Південно-Східній Європі. Ніколоскі раніше заявляв, що пасажирські поїзди на майбутній лінії повинні рухатися зі швидкістю до 250 км/год, а вантажні — до 140 км/год, при цьому важливим параметром стануть 750-метрові вантажні потяги, що відповідають європейським стандартам.
Вартість македонської ділянки оцінюється приблизно в 2 млрд євро.
Зараз проєкт перебуває на стадії підготовки. За заявою Ніколоскі, з кількох варіантів траси обрано найбільш підходящий, а на поточному етапі ведуться планування, геотехнічні дослідження та оцінка впливу на навколишнє середовище. Нова траса має бути приблизно на 35 км коротшою за існуючу, що особливо важливо для вантажного транзиту між грецькими портами та Центральною Європою.
Сербський компонент є ключовим для всієї схеми. Якщо Північна Македонія з’єднає кордон з Грецією та Сербією, але сербська ділянка не буде модернізована, ефект від проекту виявиться обмеженим.
Тому Белград – Ніш – Скоп’є стає центральною ланкою, якої бракує у вертикальному транспортному коридорі від Егейського моря до Центральної Європи.
Сербія вже реалізує модернізацію залізниці Белград – Ніш. Фінансовий пакет ЄС, ЄІБ та ЄБРР на 2,2 млрд євро передбачає оновлення лінії для руху поїздів зі швидкістю до 200 км/год. До пакету входить грант ЄС до 598 млн євро, позика ЄІБ на 1,1 млрд євро та позика ЄБРР на 550 млн євро.
На півночі маршруту вже розвивається напрямок Белград – Будапешт. Сербська частина лінії Белград – Нові-Сад була відкрита раніше, а подальше з’єднання з Угорщиною має стати частиною ширшого коридору Будапешт – Белград – Скоп’є – Афіни. При цьому запуск руху на всій лінії до Будапешта залежить від готовності угорської ділянки та технічної сертифікації.
Для Сербії новий македонський проект відкриває важливу економічну перспективу. Якщо весь ланцюжок Афіни/Пірей — Салоніки — Скоп’є — Ніш — Белград — Будапешт — Відень буде модернізовано, Сербія може посилити свою роль транзитного та логістичного центру між південними портами Європи та ринками Центральної Європи.
https://t.me/relocationrs/2858
За останні три роки турецькі інвестори вклали в нерухомість Греції близько 614 млн євро, помітно посиливши свою присутність на ринку житла сусідньої країни. За даними експертів, головним мотивом для покупців з Туреччини стало прагнення захистити капітал від високої інфляції, валютних коливань та внутрішньої економічної невизначеності. Грецька нерухомість для них виступає не тільки інвестиційним активом, але й способом отримати доступ до європейської резидентської програми.
Додатковим фактором залишається програма Golden Visa, яка дозволяє громадянам країн поза межами ЄС отримати посвідку на проживання в Греції через інвестиції. Залежно від об’єкта та регіону мінімальний поріг інвестицій у нерухомість становить від 250 тис. євро до 800 тис. євро, а сама посвідка на проживання видається на п’ять років з можливістю продовження за умови збереження інвестиції.
Зростання інтересу з боку турецьких покупців особливо помітне на тлі загального зниження іноземних вкладень у грецьку нерухомість. За даними Банку Греції, у 2025 році іноземні інвестиції в цей сектор скоротилися на 22% — до 2,05 млрд євро проти 2,75 млрд євро роком раніше. Незважаючи на спад, 2025 рік залишився одним із найсильніших для ринку за обсягом іноземного капіталу.
Для Греції турецький попит має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує девелоперів, ринок вторинного житла та інвестиції в туристичні райони. З іншого — посилює тиск на ціни, особливо в Афінах, Салоніках, на островах і в прибережних локаціях, де пропозиція обмежена, а місцеві жителі вже стикаються з проблемою доступності житла.
Інтерес турецьких інвесторів також пов’язаний із географічною близькістю. Греція сприймається як зрозумілий і відносно близький ринок: між країнами розвиваються туристичні та ділові зв’язки, а грецькі острови залишаються популярним напрямком для громадян Туреччини. Reuters раніше повідомляв, що Греція продовжувала спрощений візовий режим для турецьких громадян на низці островів Егейського моря, що додатково підтримувало контакти між двома ринками.
Найближчим часом турецький капітал, ймовірно, продовжить відігравати помітну роль на грецькому ринку.
Влада Греції посилює контроль за шахрайськими схемами в програмі Golden Visa після випуску нового циркуляра № 1/2026 Міністерства міграції та притулку. Як випливає з роз’яснень щодо циркуляра та публікацій профільних видань, грецька влада тепер передаватиме відомості про оманливу рекламу та фіктивні інвестиційні угоди до податкової служби AADE та до грецького органу з боротьби з відмиванням грошей, а підтверджені порушення можуть призвести до санкцій аж до анулювання посвідки на проживання інвестора.
Приводом для посилення контролю стали схеми, за якими інвестору формально показували об’єкт як такий, що відповідає мінімальному порогу програми, але частина коштів потім фактично поверталася через приховані знижки, попередньо оплачені договори оренди, компенсації за меблі або виплати готівкою. Профільні учасники ринку відзначають, що після підвищення порогів входу в програму у вересні 2024 року на ринку почастішали рекламні пропозиції з об’єктами за ціною нижче законодавчо встановленого мінімуму, що й привернуло додаткову увагу влади.
Новий циркуляр має ширший характер, ніж лише антишахрайські заходи. За даними роз’яснень юристів та галузевої преси, документ також усуває розбіжності у застосуванні правил між регіональними офісами, уточнює порядок подання заяв та закріплює більш жорсткий контроль за відповідністю об’єктів та заявників вимогам програми. Це має одночасно підвищити передбачуваність адміністрування та посилити тиск на сумнівні схеми.
Посилення відбувається на тлі збереження високого попиту на грецьку Golden Visa. За даними, наведеними в галузевих публікаціях, у 2025 році кількість схвалень досягла 8 879, майже подвоївшись порівняно з 4 535 роком раніше. Це робить програму однією з найбільш затребуваних у Європі, а тому посилює й стимули для зловживань на ринку нерухомості.
Заступник міністра культури України Іван Вербицький обговорив з послом Грецької Республіки в Україні Пантелісом Александросом Дімітракопулосом розвиток двостороннього співробітництва у сфері культури, зокрема збереження культурної спадщини, обмін експертизою та підтримку українських фахівців.
Згідно з повідомленням Мінкультури, грецька сторона запропонувала розпочати співпрацю з Європейським центром візантійських досліджень, який спеціалізується на збереженні пам’яток, ікон та мозаїк.
“Ми прагнемо не лише говорити про співпрацю, а переходити до конкретних дій. Зокрема, розглядаємо можливість взаємодії з Європейським центром візантійських досліджень, який має відповідну експертизу. Ми готові прийняти українських фахівців і покрити витрати на їхнє стажування», – цитує посла прес-служба.
Зазначається, що окрему увагу сторони приділили питанню вшанування історичної постаті Олександра Іпсіланті, пов’язаної з Україною.
Крім того, співрозмовники обмінялися думками щодо потенційної взаємодії в рамках міжнародних культурних заходів, а також перспектив розвитку академічного співробітництва у сфері украіністики.
Ставлення українців до Греції демонструє помірно позитивну динаміку. За результатами опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, частка позитивних оцінок становить 52,7%, що вище за показник серпня 2025 року (47,7%). Водночас рівень негативного сприйняття залишається низьким і коливається в межах 2,6% (проти 2,3% раніше).
Структура відповідей свідчить про переважання помірно позитивного ставлення. 16,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», ще 35,9% — «здебільшого позитивне». Таким чином, понад половина українців загалом позитивно оцінює Грецію, хоча інтенсивність цього ставлення залишається менш вираженою, ніж у випадку провідних європейських партнерів.
Водночас ключовою особливістю є значна частка нейтральних оцінок — 43,1%. Це свідчить про те, що для значної частини українського суспільства Греція не входить до кола країн із чітко сформованим емоційним образом. Негативні оцінки залишаються маргінальними: 2,6% респондентів зазначили «здебільшого негативне» ставлення, тоді як частка «повністю негативних» оцінок фактично відсутня. Ще 1,6% опитаних не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняльна динаміка демонструє, що за останні пів року ставлення до Греції стало більш позитивним, проте зміни мають еволюційний характер. Зростання позитивних оцінок відбулося без суттєвого збільшення негативу, що свідчить про поступове зміцнення загального сприйняття країни без різких коливань громадської думки.
Висока частка нейтральних відповідей вказує на обмежену інтенсивність контактів або інформаційного впливу. У таких випадках позитивна динаміка формується повільніше, ніж у країнах, які мають більш помітну присутність у політичному, економічному чи гуманітарному вимірі для України.
«Результати щодо Греції показують, що українці не формують різких оцінок там, де взаємодія є менш інтенсивною. У таких випадках ми бачимо поєднання помірно позитивного ставлення з великою часткою нейтральних відповідей. Це означає, що образ країни ще перебуває в процесі формування», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом дані опитування свідчать, що Греція поступово зміцнює свої позиції в громадській думці українців, однак рівень залученості та впливу країни на сприйняття залишається помірним. Основний потенціал для подальшого покращення полягає у переході від нейтрального до більш визначеного позитивного сприйняття.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Греція посідає 18-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $1,92 млрд. Імпорт із Греції суттєво перевищує експорт з України, що формує від’ємне сальдо на рівні понад $1,13 млрд.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ГРЕЦІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
У Греції з 1 квітня 2026 року оренду житла та комерційної нерухомості потрібно буде оплачувати тільки через банківський переказ на рахунок орендодавця. Захід закріплений змінами, які переносять дату запуску обов’язкових безготівкових платежів за оренду на квітень 2026 року і посилюють контроль за декларуванням доходів від оренди.
Згідно з роз’ясненнями грецьких ЗМІ та нормами, на які вони посилаються, платіж повинен надходити на IBAN, оформлений на власника і задекларований в податковій службі AADE. Платежі на рахунки третіх осіб (родичів, юристів, довірених осіб, керуючих компаній) не будуть визнаватися для податкових цілей, а при спільній власності кожному співвласнику потрібно буде вказати свій IBAN для коректного розподілу доходу.
За недотримання правил передбачені фінансові наслідки для всіх сторін угоди. Власники втрачають стандартне податкове вирахування 5% з доходу від оренди; орендарі позбавляються права на житлові виплати, включаючи щорічну компенсацію оренди до 800 євро; бізнес не зможе враховувати оренду як витрати, якщо платить поза банківською системою (як приклад наводиться ризик втрати 8 400 євро відрахуваних витрат на рік при оренді 700 євро на місяць).
Влада пов’язує нововведення із завданням зіставляти задекларовані орендні доходи з банківськими операціями та скоротити частку «сірих» розрахунків на ринку оренди, при цьому AADE повинна налаштувати збір даних від провайдерів платіжних послуг для контролю дотримання режиму.
