Міський голова Долинської міської територіальної громади Іван Дирів став переможцем у номінації «Голова територіальної громади року» 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Як зазначається в матеріалах програми, Дирів очолює Долинську громаду з грудня 2020 року. За наведеними даними, її населення становить 48,6 тис. осіб. Серед пріоритетів розвитку громади — енергоефективність, модернізація інфраструктури, підтримка малого та середнього бізнесу, розвиток аграрного виробництва, медицини й освіти, а також залучення міжнародних партнерів та інвестицій.
Одним із ключових напрямів роботи громади є енергетична стійкість. У Долині реалізовано низку енергоощадних рішень, зокрема утеплення освітніх закладів, модернізацію систем опалення, встановлення сонячних колекторів і сонячних електростанцій, частина яких обладнана системами накопичення енергії.
За інформацією, наведеною в матеріалах про лауреата, три сонячні електростанції забезпечують електроенергією комунальне підприємство «Водоканал». Одна з них також продає надлишки виробленої електроенергії.
Громада розвиває міжнародне співробітництво, має 11 міст-побратимів і бере участь у транскордонних та європейських проєктах. Серед інших напрямів економічного розвитку — промисловість, фермерство та виробництво екологічної продукції. Зокрема, у громаді вирощують лохину на плантаціях загальною площею близько 100 га та розвивають виробництво крафтового морозива з козячого молока.
Окрему увагу приділяють молодіжній політиці, розвитку туризму та впровадженню малої авіації. У громаді функціонує молодіжний центр «Хижка».
Іван Дирів за фахом інженер-електрик. У 2014–2015 роках проходив військову службу за мобілізацією та є учасником бойових дій. До обрання міським головою понад 14 років працював у депутатському корпусі Долини та району.
Згідно з матеріалами програми, Долина також стала першим містом України, яке отримало європейський сертифікат енергоефективного менеджменту.
Загальнонаціональна програма «Людина року» відзначає представників різних сфер діяльності за професійні досягнення та внесок у розвиток країни. Перемога Івана Диріва відзначає його діяльність на посаді керівника територіальної громади та реалізацію місцевих ініціатив у сфері енергоефективності, економічного розвитку й міжнародної співпраці.
Open4Business – інформаційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
громада, Долина, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Іван Дирів, ЛЮДИНА РОКУ
Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин став володарем титулу «Міський голова року (великих міст)» 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Симчишин очолює Хмельницький з 2015 року. Він також є головою Хмельницького регіонального відділення Асоціації міст України.
Одним із ключових напрямів роботи Хмельницької громади в умовах повномасштабної війни залишається підтримка Сил оборони України. Місто протягом останніх років входило до числа лідерів за обсягами такої допомоги за результатами низки рейтингів. Значну увагу місцева влада також приділяє ветеранській та соціальній політиці. За підсумками 2025 року Хмельницька міська територіальна громада посіла перше місце у конкурсі «Найкраща соціальна громада».
Серед пріоритетів міської влади залишається відкритість управління. Хмельницька громада отримала загальнонаціональну відзнаку «За сталість відкритого врядування», а Хмельницький за результатами досліджень програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine входив до переліку міст із високими показниками прозорості, зокрема у фінансовій та бюджетній сферах.
Одночасно місто продовжує модернізацію комунальної інфраструктури. За наведеними організаторами програми даними, у Хмельницькому оновлено майже 90% тролейбусного та автобусного парку, а протягом останнього року на маршрути вийшли 44 нові тролейбуси.
Ще одним великим інфраструктурним напрямом стала модернізація системи поводження з відходами. Хмельницький реалізує комплексний проєкт, покликаний змінити систему збору, сортування та переробки міських відходів.
Окрему увагу громада приділяє енергетичній стійкості та розвитку розподіленої генерації. Проєкт «2 МВе сонця» для МКП «Хмельницькводоканал» став переможцем рейтингу 100 gREen AWARD-2025. У 2025 році Хмельницька громада також приєдналася до програми European Energy Award.
Активно розширюються міжнародні зв’язки Хмельницького. Громада розвиває партнерство зі Штутгартом і Дрезденом у Німеччині, а у 2025 році отримала відзнаку «Досвід, вартий наслідування 2025» програми U-LEAD with Europe.
Новим напрямом міжнародного співробітництва стало встановлення побратимських відносин з американським містом Тампа у штаті Флорида. Сторони підписали не лише основний документ про партнерство, а й домовленості про співпрацю за кількома напрямами.
Зокрема, Хмельницький і Тампа планують розвивати взаємодію у сфері бізнесу та інвестицій, освіти, відновлюваної енергетики, охорони здоров’я, цифровізації та культури. Для Хмельницького партнерство з одним із великих економічних центрів Флориди відкриває додаткові можливості для залучення міжнародних проєктів та інвестицій.
Олександр Симчишин народився 4 листопада 1980 року в селі Йосипівка Хмельницької області. Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету, навчався в аспірантурі та захистив дисертацію, здобувши науковий ступінь кандидата історичних наук.
Загальнонаціональна програма «Людина року» проводиться в Україні з 1995 року та відзначає представників різних сфер суспільного, економічного, культурного та професійного життя. «Людина року-2025» стала 30-ю, ювілейною програмою.
Open4Business є інформаційним партнером загальнонаціональної програми «Людина року».
громада, ЛЮДИНА РОКУ, місцеве самоврядування, Олександр Симчишин, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
У Базелі 10 вересня 2026 року відбувся Форум муніципальної співпраці Швейцарія-Україна, присвячений розвитку партнерств між українськими та швейцарськими містами і реалізації спільних проєктів із відновлення та підвищення стійкості громад, повідомило Посольство України у Швейцарській Конфедерації та Князівстві Ліхтенштейн.
Форум об’єднав представників центральної та місцевої влади України і Швейцарії, а також профільних організацій двох країн. Його спільно організували уряд Швейцарії, міста Базель, Берн і Цюрих, Верховна Рада України, Посольство України у Швейцарії, Українська асоціація Швейцарії та Support and Recovery Platform.
З вітальними виступами до учасників звернулися президент уряду кантону Базель-Штадт Конрадин Крамер, посол України у Швейцарії Ірина Венедіктова, міністр розвитку громад та територій України Віталій Безгін і делегат Федеральної ради Швейцарії у справах України Жак Гербер.
Під гаслом «Формуючи партнерства. Досягаючи результату» учасники обговорили перехід від міжмуніципальних контактів до конкретних інвестиційних та інфраструктурних проєктів. Основними напрямами співпраці визначено енергопостачання та енергоефективність, водну інфраструктуру, місцеве врядування та розвиток публічних послуг.
Програма форуму включала дві панельні дискусії – щодо політичних основ муніципального партнерства у відбудові та практичних моделей реалізації таких проєктів. Окремо відбулися робочі сесії City Labs, під час яких представники українських і швейцарських міст спільно розробляли конкретні пропозиції для подальшої співпраці.
Муніципальне партнерство є одним із напрямів довгострокової підтримки України з боку Швейцарії. У швейцарській програмі співпраці з Україною на 2025-2028 роки окремо передбачена підтримка місцевих і регіональних органів влади у відновленні, модернізації міської інфраструктури та забезпеченні базових послуг, зокрема у сферах транспорту, енергетики, водопостачання, охорони здоров’я та освіти.
Швейцарські міста вже беруть участь у практичних проєктах в Україні. Зокрема, Базель передає Львову до 25 трамваїв у межах програми, яку Швейцарія фінансує на CHF2,5 млн у 2024-2028 роках. Раніше трамваї Україні також передавав Берн.
Швейцарія розглядає розвиток прямих зв’язків між містами як один із механізмів відбудови України. У державній програмі країни зазначається, що зацікавленість у партнерствах зі швейцарськими містами раніше висловлювали, зокрема, Вінниця, Одеса, Суми та Харків.
Проведення форуму в Базелі має сприяти переходу від загальних домовленостей між громадами до конкретних спільних проєктів, які можуть залучати швейцарські технології, муніципальний досвід і фінансування до відновлення української інфраструктури.
Місцеві бюджети за січень-липень 2026 року отримали 28,8 млрд грн земельного податку, що на 13% перевищує результати аналогічного періоду 2025 (25,5 млрд грн).
Як повідомляє Державна податкова служба (ДПС) на сайті в четвер, лідером за обсягом надходжень до місцевих бюджетів стала Дніпропетровська область, де платники забезпечили 5,3 млрд грн. Також значні обсяги надходжень отримали бюджети Києва – 4 млрд грн, Одеської – 2,5 млрд грн та Львівської областей – 2,1 млрд грн.
Земельний податок є обов’язковим місцевим платежем, який сплачують власники ділянок, паїв та постійні землекористувачі. Фізособам нарахування проводять контролюючі органи, а сплату необхідно здійснити протягом 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи розраховують податок самостійно та подають декларації щороку до 20 лютого.
Пільги зі сплати земельного податку передбачені для пенсіонерів за віком, осіб з інвалідністю I та II груп, ветеранів війни, багатодітних сімей та осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга діє в межах установлених норм площі ділянки. У ДПС наголошують, що обов’язок сплати податку зберігається за власником навіть у разі неотримання повідомлення, а перевірити стан розрахунків можна через електронний кабінет платника.
Державний Ощадбанк сформував станом на кінець червня пайплайн із 32 муніципальних проєктів загальною вартістю EUR74 млн, повідомила член правління банку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську.
Із них 26 проєктів заплановано для невеликих міст і селищ у сегменті малого та середнього бізнесу, ще шість – для великих регіональних центрів у корпоративному сегменті.
Проєкти стосуються, зокрема, модернізації систем водопостачання та водовідведення, оновлення громадського транспорту й комунальної інфраструктури, підвищення енергоефективності будівель, відновлення соціальних об’єктів та посилення енергетичної стійкості громад.
За словами Буткової-Вітвіцької, одним із головних обмежень для муніципального фінансування залишається недостатня підготовка проєктів. Громадам потрібна технічна допомога у розробленні техніко-економічних обґрунтувань, проведенні енергоаудитів, оцінюванні ESG-ризиків та підготовці проєктів до банківського фінансування.
Вона вважає, що міжнародні механізми розподілу ризиків для інфраструктурних та енергетичних проєктів мають бути розраховані на строк щонайменше 10 років, а фінансування для громад – до 20 років.
Серед інших необхідних заходів представниця Ощадбанку назвала спрощення процедур закупівель, розширення грантових програм, надання гарантій уряду та міжнародних фінансових організацій, а також навчання муніципальних команд.
За даними банку, близько 1 тис. із понад 1,4 тис. українських громад є кредитоспроможними. Загальний обсяг муніципальних запозичень останніми роками сягнув майже EUR2,7 млрд, із яких EUR1,1 млрд забезпечив внутрішній ринок, а понад EUR1,6 млрд – міжнародні фінансові організації.
Ощадбанк оцінює свою частку на ринку кредитування муніципалітетів приблизно у 39%.
За даними Нацбанку, станом на 1 травня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 534,47 млрд грн посідав друге місце серед 58 платоспроможних банків країни.
