Можливості збільшення експорту українських мінеральних добрив та контроль їх імпорту, зокрема недопущення ввезення добрив країни-агресора через інші країни, обговорив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль на робочій зустрічі з представниками вітчизняних виробників мінеральних добрив в міністерстві, йдеться у релізі мінагрополітики на його сайті.
“Ця нарада мала дати відповідь на питання – як збільшити експорт українських добрив до країн Африки, Азії і далі до ЄС. Представники (найбільшого виробника азотних добрив) Ostchem та Союзу хіміків України були одноголосні на цій нараді: ключовою проблемою залишається імпорт”, – в свою чергу заявив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, саме імпорт заважає українським підприємствам розширювати виробництво та збільшувати експорт, насамперед, йдеться про імпорт із країн колишнього Радянського Союзу, у яких з Росією єдиний ринок: це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан, на які припадає майже половина (300 тис. тонн) всього імпорту азотних добрив.
“У них доступ до дешевого газу, вони можуть демпінгувати. Загальний імпорт азотних добрив за 4 місяці 2025 року становив 1,2 млн тонн, з них азотних – 689,3 тис тонн. Для порівняння, українське виробництво за підсумками чотирьох місяців буде близько 500 тис. тонн”, – зазначив Арестархов.
Він додав, що Україною втрачається ринок карбаміду, а новим трендом є те, що Китай почав активно постачати неякісний дешевий сульфат амонію.
Як стверджує представник Ostchem, через зростаючий імпорт українські підприємства працюють на межі рентабельності, що стримує обсяг капітальних інвестицій у проммайданчики та вимушує скорочувати людей.
Додатковою проблемою українських виробників є також російські обстріли, після яких Ostchem в першому кварталі кілька разів зупиняв цехи через руйнування зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури.
“Логічно, що ми чекаємо на підтримку Уряду, ми про це відверто говорили на нараді, ми їм дали всю статистику. Засилля імпорту – одна з причин падіння в галузі. Це ж причина, через яку не можуть запустити виробництво “Дніпроазот” та державний ОПЗ (Одеський припортовий завод”. Якщо уряд підставить плече, він побачить збільшення експорту”, – сказав президент Союзу хіміків України Олексій Голубов агентству “Інтерфакс-Україна“.
В свою чергу міністр Коваль наголосив на дорученні президента України Володимира Зеленського щодо розширення географії експорту, зокрема на країни Близького Сходу та Африки, а також відкриття хабу мінеральних добрив у ПАР і розвитку торгівлі між двома країнами.
“Україна має всі передумови, щоб мінеральні добрива стали не лише засобом зміцнення продовольчої безпеки всередині країни, а й стратегічним експортним товаром”, – вважає голова Мінагрополітики.
Згідно із пресрелізом, в нараді також взяли участь представники інвесткомпаній, у тому числі umgi.
Українські підприємства у січні-лютому 2025 року збільшили імпорт міді та мідних виробів на 4% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до $30,277 млн.
Згідно з митною статистикою, експорт міді за вказаний період зріс на 31,3% – до $14,305 млн. У лютому імпортовано міді на $16,462 млн, експортовано – на $7,354 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Україна у 2024 році продемонструвала зростання зовнішньої торгівлі, однак залишаються проблеми, які обмежують її можливості на міжнародних ринках. Відсутність достатньої кількості підприємств із глибокою переробкою, складна логістика, а також вплив глобальних економічних процесів створюють серйозні виклики для українського бізнесу.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова проаналізували тенденції 2024 року та дали оцінку перспективам розвитку у 2025 році.
Торговельний баланс: зростання експорту, але великий дефіцит
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України у 2024 році, за даними експертів, сягнув 113 млрд доларів США, що на 13% більше, ніж у 2023 році.
Основні показники:
Попри зростання обсягів експорту, головною проблемою залишається значний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про залежність економіки від імпорту, що створює додатковий тиск на курс гривні та вимагає пошуку нових рішень для нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.
“Попри позитивну динаміку експорту, Україна все ще залежить від імпорту, особливо у сфері технологій та обладнання. Негативне сальдо залишається серйозним викликом для нашої економіки”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Головні торговельні партнери: Польща, Іспанія, Німеччина
Experts Club склав список ТОП-10 торгівельних партнерів України за експортом:
1. Польща – 4,7 млрд доларів
2. Іспанія – 2,9 млрд доларів
3. Німеччина – 2,8 млрд доларів
4. Китай – 2,3 млрд доларів
5. Туреччина – 2,1 млрд доларів
6. Нідерланди – 1,98 млрд доларів
7. Італія – 1,93 млрд доларів
8. Єгипет – 1,6 млрд доларів
9. Індія – 986 млн доларів
10. Молдова – 935 млн доларів
“У 2024 році Іспанія несподівано опинилася на другому місці серед імпортерів української продукції. Частково це пов’язано з великим попитом на українські продукти у зв’язку з міграцією українців. Проте варто враховувати, що значна частина цього експорту – це реекспорт через європейські країни”, – пояснив Максим Уракін.
Водночас у топ-10 імпортерів України вже традиційно лідирує Китай:
1. Китай – 14,4 млрд доларів
2. Польща – 7 млрд доларів
3. Німеччина – 5,4 млрд доларів
4. Туреччина – 4,72 млрд доларів
5. США – 2,86 млрд доларів
6. Італія – 2,27 млрд доларів
7. Болгарія – 2,22 млрд доларів
8. Індія – 1,88 млрд доларів
9. Чехія – 1,78 млрд доларів
10. Франція – 1,75 млрд доларів
Структура експорту: Україна залишається постачальником сировини
Найбільшу частку експорту становлять продовольчі товари – близько 25 млрд доларів. Також серед основних товарів метали (близько 5 млрд доларів) та обладнання (4 млрд доларів).
“Україна продовжує експортувати здебільшого сировину. Це означає, що головний прибуток від переробки та доданої вартості залишається за кордоном. Нам потрібні реформи, які дозволять розвивати внутрішнє виробництво і переробку”, – підкреслила Євгенія Литвинова.
Структура імпорту: техніка, хімія, паливо
У 2024 році найбільшими категоріями імпорту стали машини та обладнання (25 млрд доларів), хімічна продукція (11,7 млрд доларів) та енергоносії (8,9 млрд доларів).
“Основна частка імпорту спрямована на підтримку бізнесу, а не на споживчий ринок. Це означає, що підприємства активно оновлюють виробництво та імпортують техніку”, – пояснив Максим Уракін.
Нові ринки: можливості та перешкоди
Багато українських компаній у 2025 році планують активніше виходити на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Зокрема, очікується підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, що зробить цю країну ще важливішим торговельним партнером.
“Туреччина вже зараз входить до п’ятірки основних партнерів України. Якщо угода про ЗВТ буде ратифікована, ми побачимо ще більший ріст товарообігу”, – наголосила Євгенія Литвинова.
Водночас глобальний протекціонізм та торговельні війни можуть створити додаткові виклики. США вже почали вводити нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю.
“Якщо США запровадять додаткові мита, це може призвести до ланцюгової реакції у світовій торгівлі, і зростання цін зачепить навіть Україну. Нашим підприємствам варто бути готовими до адаптації під нові реалії”, – зазначив Максим Уракін.
Що потрібно зробити українському бізнесу?
Якщо говорити про основні рекомендації для експортерів у 2025 році, то експерти виділили наступні напрямки:
1. Необхідно диверсифікувати ринки через балансування між експортом до ЄС і одночасним освоєнням ринків Близького Сходу, Азії та Африки.
2. Розвивати переробку шляхом зменшення експорту сировини та розширення продажів продукції з високою доданою вартістю.
3. Підвищення конкурентоспроможність через адаптацію виробництва під вимоги іноземних ринків.
4. Підготовка до змін у світовій торгівлі шляхом адаптації стратегії у відповідь на можливі мита та торговельні бар’єри.
“Ми маємо навчитися грати за правилами глобальної конкуренції. Якщо українські експортери не будуть готові до змін, ринок швидко займе хтось інший”, – підсумувала Євгенія Литвинова.
Більш детально по зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, IMPORT, URAKIN, КЛУБ ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ТОРГІВЛЯ, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
Імпорт енергоносіїв, млрд дол
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Європа має бути готовою до можливого збільшення мит на імпорт товарів у США, яке обіцяв президент Дональд Трамп, заявила голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Те, що Трамп поки що не підписав указу про введення додаткових мит на весь обсяг імпорту, було «дуже розумним підходом, оскільки тотальні тарифи необов’язково призведуть до очікуваних результатів», сказала Лагард в інтерв’ю CNBC у Давосі.
На її думку, нові американські мита будуть більш «виборчими і сфокусованими».
«Нам у Європі потрібно готуватися і чекати заздалегідь, що станеться, щоб дати на це відповідь», – додала Лагард.
При цьому голова ЄЦБ зазначила, що регулятор «не надто стурбований» зовнішніми ризиками для інфляції.
У відповідь на запитання журналіста щодо можливих наслідків нової хвилі інфляції в США Лагард сказала, що «прискорення інфляції в Сполучених Штатах буде проблемою для Сполучених Штатів, і саме там насамперед відчуватимуться основні наслідки».
ЄЦБ знизив ставки загалом на 100 базисних пунктів 2024 року, тепер ключова ставка за депозитами перебуває на рівні 3%. Економісти чекають від регулятора чотирьох знижень ставки по 25 б.п. кожне у 2025 році. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Українські підприємства у 2024 році зберегли імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на рівні попереднього року – до $140,797 млн. Експорт міді зріс на 22,4% – до $88,237 млн. У грудні імпортовано міді на $13,487 млн, експортовано – на $7,128 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
