Європа має бути готовою до можливого збільшення мит на імпорт товарів у США, яке обіцяв президент Дональд Трамп, заявила голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Те, що Трамп поки що не підписав указу про введення додаткових мит на весь обсяг імпорту, було «дуже розумним підходом, оскільки тотальні тарифи необов’язково призведуть до очікуваних результатів», сказала Лагард в інтерв’ю CNBC у Давосі.
На її думку, нові американські мита будуть більш «виборчими і сфокусованими».
«Нам у Європі потрібно готуватися і чекати заздалегідь, що станеться, щоб дати на це відповідь», – додала Лагард.
При цьому голова ЄЦБ зазначила, що регулятор «не надто стурбований» зовнішніми ризиками для інфляції.
У відповідь на запитання журналіста щодо можливих наслідків нової хвилі інфляції в США Лагард сказала, що «прискорення інфляції в Сполучених Штатах буде проблемою для Сполучених Штатів, і саме там насамперед відчуватимуться основні наслідки».
ЄЦБ знизив ставки загалом на 100 базисних пунктів 2024 року, тепер ключова ставка за депозитами перебуває на рівні 3%. Економісти чекають від регулятора чотирьох знижень ставки по 25 б.п. кожне у 2025 році. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Українські підприємства у 2024 році зберегли імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на рівні попереднього року – до $140,797 млн. Експорт міді зріс на 22,4% – до $88,237 млн. У грудні імпортовано міді на $13,487 млн, експортовано – на $7,128 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт цинку і цинкових виробів – на 28,1%, до $43,550 млн (у вересні – $5,308 млн).
Експорт цинку за дев’ять місяців цього року становив $277 тис. (у вересні – $77 тис.), тоді як у січні-вересні-2023 він був $88 тис.
Україна за 2023 рік збільшила ввезення цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн. Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та в інших цілях.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт нікелю та виробів на 65,2% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $19,219 млн (у вересні – $619 тис.).
Експорт нікелю та виробів із нього за дев’ять місяців 2024 року становив $508 тис. (у вересні був відсутній), тоді як у січні-вересні-2023 він становив $256 тис. Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн.
Нікель застосовують для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовують при виробництві акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Україна веде переговори щодо максимізації можливого імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу для компенсації знищених внаслідок російських атак генеруючих потужностей, заявив у п’ятницю український міністр енергетики.
Російські ракетні та безпілотні атаки на енергетичний сектор України посилилися з березня, що призвело до значних пошкоджень і відключень електроенергії в багатьох регіонах.
За даними уряду, ці атаки завдали збитків сектору на суму понад 1 мільярд доларів, що призвело до втрати 8 000 МВт-год генеруючих потужностей енергосистеми.
Наразі Україна може імпортувати з країн ЄС не більше 1 700 МВт-год електроенергії одночасно.
“Ми ведемо переговори. Наше завдання – максимізувати цю цифру, – заявив у парламенті міністр енергетики Герман Галущенко.
“Технічно ми можемо отримувати (імпортувати) більше 2 000 МВт-год, навіть 2 400 МВт-год. Я впевнений, що рішення буде прийнято”, – додав він.
Володимир Кудрицький, голова національного оператора електромереж України “Укренерго”, сказав “Українському телеграфу”, що 1 700 МВт-год – це “поки що стеля”.
“Все буде залежати від того, як швидко наші європейські колеги – оператори енергосистем сусідніх країн – зможуть реалізувати проекти з розширення потужностей своїх мереж”, – сказав Кудрицький.
За його словами, європейським мережевим компаніям потрібен час і гроші, щоб посилити деякі підстанції, встановити додаткові трансформатори або побудувати нові лінії електропередач.
“Ми думаємо, що 3500-4000 МВт-год потужності міждержавних міждержавних з’єднань – це те, що ми можемо мати в горизонті п’яти років”, – зазначив Кудрицький.
ІМПОРТ
Міністр енергетики Галущенко не сказав, який саме обсяг імпорту обговорюється зараз, але Максим Тимченко, голова найбільшої приватної енергетичної компанії України ДТЕК, заявив раніше цього місяця, що збільшення імпорту до 2 200 МВт-год могло б значно покращити ситуацію.
За останні місяці ДТЕК втратив близько 90% своїх потужностей з виробництва електроенергії через російські ракетні обстріли.
Дані ДТЕК показують, що до атак, станом на 17 березня, Україна споживала близько 13 000 МВт-год, але після серії російських атак на енергосистему споживання впало до 9 100 МВт-год.
Через дефіцит електроенергії український оператор електромереж “Укренерго” був змушений запровадити регулярні відключення промислових споживачів та домогосподарств і підтримувати високі темпи імпорту.
Проблеми з виробництвом електроенергії можуть мати “потенційно негативний вплив” на промисловість, особливо на найбільших споживачів електроенергії, заявило цього тижня Міністерство економіки.
Польща, у разі необхідності, введе односторонню заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня, водночас транзит товарів буде збережено, заявив на прес-конференції у вівторок у Polsat News міністр сільського господарства Роберт Телуш.
Він спростував інформацію ЗМІ про розкол у коаліції країн, які забороняють імпорт українського зерна, і про те, що кількість країн-членів Європейського Союзу, які виступають проти позиції Польщі щодо продовження обмежувальних заходів після 15 вересня, збільшилася з 13 до 20.
“Уперше чую, що більше країн проти. Я розмовляв із цього приводу з багатьма міністрами з Європейського Союзу. Я бачу розуміння того, що потрібно будувати коаліцію. Ми повинні побудувати механізм. Я переконаний, що Румунія входить до коаліції”, – процитувало слова Телуша польське видання farmer.pl.
Він також повідомив, що наступного тижня проведе переговори з представниками Словаччини, щоб разом визначити, “в якому напрямку ми будемо рухатися”.
“На даний момент я не сумніваюся, що коаліція є”, – запевнив Телуш.
Польський міністр підкреслив, що збереження заборони на ввезення українського зерна тільки до 15 вересня є “політичним аргументом для подальшої дестабілізації ситуації в Польщі”.
“Ми цього не допустимо”, – запевнив він.
Польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в Європейському Союзі, щоб не було необхідності ламати двері”.
“Якщо необхідно (…) запровадити односторонні заборони, ми їх запровадимо, тому що нас хвилюють інтереси аграріїв (…), і на цю тему не ведеться дискусія”, – констатував Телуш.
Відповідаючи на запитання про можливі ризики накладення штрафних санкцій на Польщу, якщо вона порушить правила єдиного ринку, міністр заявив, що “не хочу слухати, як нас, поляків, лякають штрафами (…)”, і додав, що Польща “проводитиме жорстку політику в інтересах поляків”.
Телуш повідомив, що Польща веде діалог з Україною, Литвою і Латвією для здійснення транзиту зерна через Польщу.
“Ми ведемо діалог з Україною, а також з Литвою і Латвією, щоб використовувати їхні порти”, – сказав він і запевнив, що зерно, яке йде з Польщі, назад не повертається.
“Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку Польщі, продовольчу безпеку Європи, то зерно має текти в Європу і має текти за межі Європи. Допоможемо в дорозі”, – заявив глава польського аграрного міністерства.
За його інформацією, до введення заборони на ввезення до Польщі (українського зерна – ІФ-У) транзитом в’їхало близько 114 тис. тонн зерна, а в червні – 260 тис. тонн. При цьому з Польщі “пішло” близько 6 млн тонн зерна. У Польщі залишилося близько 3-4 млн тонн зерна, “але це запас, який має бути завжди”, адже щомісячна потреба в ньому становить 2,5 млн тонн, пояснив міністр сільського господарства Польщі.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
