Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані «Консалтингової групи А-95», Україна в липні 2026 року імпортувала близько 196 тис. тонн бензину, що стало максимальним показником із серпня 2025 року.
При цьому дані опублікованої «Консалтинговою групою А-95» інфографіки показують, що порівняно з червнем обсяг постачань зріс приблизно на 51%. У червні основні напрямки забезпечили близько 130 тис. тонн бензину, тоді як у липні — вже близько 196 тис. тонн.
Різке збільшення імпорту відбулося попри перехід українського ринку з 1 липня на стандарт Е10, що передбачає обов’язкове додавання біоетанолу до бензину. Нова вимога тимчасово звузила перелік доступних закордонних постачальників.
Зокрема, бензин необхідного стандарту не випускає грецький НПЗ Hellenic Petroleum, продукція якого раніше використовувалася українськими трейдерами в періоди підвищеного попиту.
Водночас початок липня збігся зі зростанням вартості нафтопродуктів на світовому ринку та підвищеним внутрішнім попитом.
В «А-95» зазначають, що найбільш напруженою ситуація була в першій половині місяця, однак збільшення постачань дало змогу стабілізувати ринок у другій половині липня. Імпортери також заздалегідь законтрактували необхідні обсяги на серпень.
Головним джерелом додаткового ресурсу стали Польща та Литва. Імпорт із Литви збільшився з 40,5 тис. тонн у червні до 56,1 тис. тонн у липні, з Польщі — з 30,7 тис. до 51,7 тис. тонн.
Помітно зросли також постачання з Німеччини — з 16,9 тис. до 20,9 тис. тонн. Із Румунії надійшло близько 34 тис. тонн проти 31,2 тис. тонн місяцем раніше.
При цьому імпорт із Молдови скоротився з 9,6 тис. до 5,8 тис. тонн.
Таким чином, липень став для українського ринку тестом здатності швидко перебудовувати зовнішні постачання після зміни вимог до якості бензину. Попри початкове скорочення доступної ресурсної бази, імпортери змогли за один місяць збільшити постачання приблизно в півтора раза.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України в січні-липні 2026 року становило близько $34 млрд порівняно з $22,7 млрд за аналогічний період 2025 року, свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби (ДМС).
Таким чином, товарний торговельний дефіцит за рік збільшився приблизно на $11,3 млрд, або майже на 50%.
Імпорт товарів в Україну за сім місяців зріс на 26,6% — до $58,1 млрд з $45,9 млрд роком раніше, тоді як експорт збільшився лише на 3,8% — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Співвідношення експорту до імпорту, за розрахунками на основі даних ДТС, знизилося приблизно до 41,5% з 50,5% у січні–липні 2025 року.
Основний обсяг імпорту припав на машини, обладнання та транспорт — 25,7 млрд доларів, паливно-енергетичні товари — 8,5 млрд доларів та продукцію хімічної промисловості — 8 млрд доларів. У сукупності ці три групи забезпечили близько 73 % усього товарного імпорту.
У експорті лідируючі позиції зберегли продовольчі товари — $14,1 млрд. Метали та вироби з них експортовано на суму $2,5 млрд, машини, обладнання та транспорт — на $2,1 млрд.
Найбільшими постачальниками товарів до України стали Китай — $16,8 млрд, Польща — $5,5 млрд та Німеччина — $3,8 млрд.
Основними ринками українського експорту були Польща — 2,8 млрд доларів, Туреччина — 2 млрд доларів та Німеччина — 1,5 млрд доларів.
У період з 27 липня по 2 серпня Україна скоротила імпорт електроенергії на 32,0% порівняно з попереднім тижнем – до 22,6 тис. МВт*год, при цьому експорт зріс на 49,6% – до 84,2 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
«Таким чином, Україна четвертий тиждень поспіль зберігає статус нетто-експортера: обсяг поставок електроенергії за кордон перевищив імпорт у 3,7 раза», – зазначили в центрі.
Зростання експорту минулого тижня підтримувалося підвищеним попитом на електроенергію в європейських країнах через спекотну погоду та конкурентні цінові умови. Протягом усього тижня ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в Україні залишалися нижчими, ніж на РДН сусідніх країн Східної Європи.
За даними Energy Map, найбільшу частку в структурі імпорту за минулий місяць забезпечила Угорщина – 7,8 тис. МВт·год, або 34,6%. На Румунію припадало 6,9 тис. МВт·год (30,4%), на Словаччину – 5,9 тис. МВт·год (26,3%) і на Польщу – 2,0 тис. МВт·год (8,7%).
У свою чергу, експорт здійснювався щодня, а його добові обсяги протягом усього тижня у 2–6 разів перевищували імпорт.
Основним напрямком експорту також залишалася Угорщина, куди було поставлено 36,3 тис. МВт·год (43,1 % загального експорту). До Молдови експортовано 25,8 тис. МВт·год (30,6 %), до Румунії – 18,9 тис. МВт·год (22,5 %), до Словаччини – 3,1 тис. МВт·год (3,7%) та до Польщі – 0,1 тис. МВт·год (0,1%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт зріс за більшістю напрямків на 7–70%.
За підсумками січня–червня 2026 року Україна мала від’ємне сальдо торгівлі товарами з 37 із 50 найбільших торговельних партнерів, свідчать розрахунки інформаційно-аналітичного центру Experts Club на основі даних зовнішньої торгівлі.
Сукупний товарообіг із країнами першої п’ятдесятки становив $66,97 млрд. Імпорт досяг $47,35 млрд, експорт — $19,62 млрд, а загальне від’ємне сальдо — $27,73 млрд.
Сума дефіцитів у торгівлі з 37 країнами, щодо яких імпорт перевищував експорт, становила $30,72 млрд. Позитивне сальдо з рештою 13 партнерів у розмірі $2,99 млрд частково компенсувало цей розрив.
Для порівняння, за офіційними даними Державної митної служби, загальний товарообіг України в першому півріччі становив $70,3 млрд: імпорт — $49,3 млрд, експорт — $21 млрд. Отже, на ТОП-50 партнерів припадало понад 95% зовнішньої торгівлі товарами.
Десять найбільших дефіцитних напрямів забезпечили $41,78 млрд товарообігу. Україна імпортувала з цих країн товарів на $32,95 млрд, а експортувала лише на $8,83 млрд. Від’ємне сальдо становило $24,12 млрд — близько 87% чистого дефіциту торгівлі з ТОП-50 партнерами.
Коефіцієнт покриття імпорту експортом у цій групі дорівнював 26,8%. Іншими словами, на кожен долар українського експорту припадало приблизно $3,73 імпорту.
|
Місце |
Країна | Імпорт, $ млрд | Експорт, $ млрд | Сальдо, $ млрд | Покриття імпорту експортом |
| 1 | Китай | 13,90 | 0,78 | –13,12 |
5,6% |
|
2 |
Польща | 4,67 | 2,38 | –2,29 |
51,0% |
|
3 |
Німеччина | 3,21 | 1,27 | –1,94 |
39,5% |
|
4 |
США | 2,49 | 0,59 | –1,90 |
23,6% |
|
5 |
Туреччина | 3,12 | 1,78 | –1,34 |
57,1% |
|
6 |
Греція | 1,05 | 0,19 | –0,86 |
17,8% |
|
7 |
Чехія | 1,26 | 0,51 | –0,75 |
40,3% |
|
8 |
Угорщина | 1,28 | 0,62 | –0,66 |
48,4% |
|
9 |
Франція | 1,02 | 0,37 | –0,65 |
36,3% |
| 10 | Литва | 0,96 | 0,35 | –0,61 | 36,7% |
П’ять перших країн — Китай, Польща, Німеччина, США і Туреччина — сформували дефіцит у розмірі $20,59 млрд. Це 74,3% чистого від’ємного сальдо торгівлі з ТОП-50 партнерами.
Китай посів перше місце зі значним відривом. Імпорт китайської продукції становив $13,9 млрд, експорт українських товарів — лише $778,4 млн. Негативне сальдо досягло $13,12 млрд, або 47,3% сукупного дефіциту торгівлі з ТОП-50.
Експорт покривав лише 5,6% імпорту. Таким чином, обсяг китайських поставок в Україну майже у 18 разів перевищував зворотний товарний потік.
За відкритою товарною деталізацією Держмитслужби, провідними позиціями китайського імпорту були електричні акумулятори — $1,62 млрд, передавальна, телевізійна та відеоапаратура — $1,11 млрд, волоконно-оптична продукція — $770,5 млн, трансформатори та дроселі — $720,8 млн, безпілотні літальні апарати — $684,4 млн.
Значні обсяги також припали на телефонне й телекомунікаційне обладнання — $620,8 млн, електричні двигуни та генератори — $589,8 млн, комп’ютерну техніку — $363,7 млн і напівпровідникові прилади — $347,8 млн.
Отже, китайський дефіцит формується не однією категорією, а широким набором технологічної, енергетичної, електронної та споживчої продукції.
Польща посіла друге місце за розміром від’ємного сальдо — $2,29 млрд. Водночас польський напрям був значно збалансованішим за китайський: український експорт покривав 51% імпорту, а Польща залишалася найбільшим окремим ринком збуту української продукції.
Найбільшою оприлюдненою позицією імпорту польського походження були нафта та нафтопродукти — $904,6 млн. Далі йшли нафтові гази — $205,6 млн, частини літальних апаратів — $192 млн, безпілотні літальні апарати — $133,9 млн, комплексні добрива — $121,6 млн, електроенергія — $114,4 млн, кокс і напівкокс — $111 млн.
Структура поставок свідчить, що Польща виконує для України функцію не лише торговельного партнера, а й важливого енергетичного, промислового та логістичного вузла.
Німеччина сформувала третій за розміром дефіцит — $1,94 млрд. Український експорт покривав 39,5% імпорту.
Основними оприлюдненими позиціями німецької продукції були легкові автомобілі — $347,6 млн, лікарські засоби — $220,2 млн, нафтопродукти — $151,9 млн, техніка для збирання сільськогосподарських культур — $115,3 млн, обладнання для обробітку ґрунту — $97,1 млн, засоби захисту рослин — $93,5 млн і трактори — $84,3 млн.
Дефіцит торгівлі зі США становив $1,9 млрд, а експорт покривав лише 23,6% імпорту. Найбільшими відкритими позиціями американських поставок були нафтопродукти — $436,6 млн, легкові автомобілі — $417,9 млн, кам’яне вугілля — $182,2 млн і телекомунікаційне обладнання — $155,3 млн.
Імпорт зі США також включав трактори, полімери етилену, нафтові гази, лікарські засоби, морожену рибу та електронну апаратуру. Значну частину американського й німецького імпорту становили виробничі, транспортні та енергетичні товари.
Туреччина посіла п’яте місце з дефіцитом $1,34 млрд. Водночас коефіцієнт покриття імпорту експортом становив 57,1% — найвищий показник серед першої п’ятірки.
У відкритій товарній структурі виділялися радіолокаційні й радіонавігаційні прилади та апаратура дистанційного керування — $332,8 млн. Значними були поставки сталевого прокату, нафтопродуктів — $110,1 млн, цитрусових — $83,3 млн, електрогенераторних установок — $73,1 млн, насіння соняшнику — $59,2 млн, автомобільних комплектуючих, овочів та іншої харчової продукції. Турецький напрям поєднує промислову продукцію, технологічне обладнання, метали й продовольство, але водночас залишається одним із найбільших ринків для українського експорту.
Негативне сальдо торгівлі з Грецією становило $861,5 млн. Майже $809 млн у відкритій товарній деталізації припало на нафту та нафтопродукти. Серед інших позицій були нафтовий кокс і бітум — $38,1 млн, нафтові гази — $36,4 млн і добрива — $35,1 млн. Подібною була структура дефіциту з Литвою, який досяг $607,7 млн. Нафтопродукти забезпечили $576,1 млн оприлюдненого імпорту, нафтові гази — $46,4 млн. Також ввозилися автомобілі, вантажні транспортні засоби, нафтовий кокс, добрива, полімери та корми для тварин.
На відміну від Китаю, де дефіцит розподілений між багатьма технологічними категоріями, дисбаланс із Грецією та Литвою значною мірою пов’язаний з енергетичними закупівлями.
У торгівлі з Чехією дефіцит становив $752,4 млн. Серед основних імпортних позицій були частини літальних апаратів — $101,8 млн, легкові автомобілі — $101 млн, електрогенераторні установки — $96,6 млн, акумулятори — $44,5 млн, телекомунікаційна апаратура — $34,3 млн і кам’яне вугілля — $32,3 млн.
Від’ємне сальдо з Угорщиною досягло $658,1 млн. Основу відкритої структури поставок становили електроенергія — $349,9 млн, нафтові гази — $157,4 млн, легкові автомобілі — $113,2 млн і кабельна продукція — $87,8 млн.
Дефіцит із Францією становив $648,9 млн. Найбільшими позиціями були засоби захисту рослин — $120 млн, лікарські засоби — $76,1 млн, легкові автомобілі — $72,5 млн, вантажні автомобілі — $47,7 млн, трактори — $39,9 млн та автомобільні комплектуючі — $35,3 млн. Значними були також поставки насіння соняшнику, кукурудзи та косметичної продукції.
Одразу за першою десяткою розташувалася Швеція з дефіцитом $606,9 млн. Експорт покривав лише 8,3% імпорту. Серед основних відкритих позицій були нафтопродукти, автомобілі, лікарські засоби та сільськогосподарська техніка.
Дефіцит із Тайванем становив $563,8 млн, із В’єтнамом — $544,2 млн, із Японією — $496,9 млн. Коефіцієнт покриття імпорту експортом у торгівлі з цими країнами перебував у межах лише 3,8–5,8%. У поставках із Тайваню виділялися безпілотні літальні апарати — $205,3 млн, радіолокаційне й навігаційне обладнання — $58,4 млн, інтегровані електронні схеми — $55 млн і навігаційні прилади — $47,6 млн.
З В’єтнаму ввозили безпілотні літальні апарати — $132,7 млн, телекомунікаційне обладнання — $108,7 млн, комп’ютерну техніку, сталевий прокат, взуття, каву та рибну продукцію. У японському імпорті домінували легкові автомобілі — $302,5 млн, а також мотоцикли, автокомплектуючі, друкарське, медичне й будівельне обладнання.
Загальна структура закупівель пояснює значну частину торговельного розриву. За даними Держмитслужби, у першому півріччі 2026 року на машини, устаткування та транспорт припало $21,3 млрд імпорту, на паливно-енергетичні товари — $7,4 млрд, на продукцію хімічної промисловості — $6,9 млрд. Разом ці три категорії забезпечили 72% ввезених товарів.
Отже, дефіцит пов’язаний не лише зі споживанням готової іноземної продукції. Значна його частина формується закупівлями енергоносіїв, автомобілів, виробничого обладнання, електроніки, акумуляторів, генераторів, фармацевтичної продукції, агротехніки та комплектуючих.
«Торговельний дефіцит не можна оцінювати виключно як негативний показник. В умовах війни та масштабного відновлення значна частина імпорту має критичне або інвестиційне призначення. Україна закуповує енергоносії, генератори, акумулятори, транспорт, промислове обладнання, електроніку, лікарські засоби та комплектуючі, без яких неможливо підтримувати роботу економіки, енергетики й інфраструктури», – наголосив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, за його словами, концентрація дефіциту створює ризики залежності від окремих постачальників, посилює попит на іноземну валюту та демонструє недостатню присутність українських виробників на ключових зовнішніх ринках.
«Проблема виникає тоді, коли імпорт готової продукції системно зростає, а український експорт і внутрішнє виробництво не розвиваються відповідними темпами. Особливо показовою є торгівля з Китаєм, де український експорт покриває менш як 6% імпорту. Така диспропорція посилює залежність від одного постачальника та створює постійний додатковий попит на іноземну валюту», – підкреслив економіст.
Найбільш реалістична відповідь, на думку Уракіна, полягає не в механічному обмеженні імпорту, а в локалізації виробництва продукції, для якої Україна має технологічні й ресурсні передумови, розвитку промислової кооперації, розширенні експорту перероблених товарів та залученні іноземних постачальників до створення виробничих потужностей усередині країни.
Особливий потенціал мають виробництво енергетичного обладнання, акумуляторних систем, електротехніки, автокомпонентів, будівельних матеріалів, агротехніки, харчової продукції з високим ступенем переробки та окремих видів хімічної продукції.
США зберегли статус найбільшого постачальника імпортних легкових автомобілів в Україну за підсумками першого півріччя 2026 року, забезпечивши 43 % від загальної кількості ввезених автомобілів. Згідно з даними Державної митної служби, опублікованими 28 липня, у січні–червні з США до України було ввезено 73,2 тис. легкових автомобілів.
Друге місце серед країн-постачальників посіла Німеччина, звідки надійшло 17,3 тис. автомобілів, або 10 % загального обсягу імпорту. Польща посіла третє місце з показником 14,6 тис. автомобілів, або 9%.
У сукупності США, Німеччина та Польща поставили в Україну 105,1 тис. легкових автомобілів. На ці три країни припало близько 62% усього імпорту.
Загалом у першому півріччі автомобілі ввозилися з понад 50 країн. Загальний обсяг імпорту перевищив 169 тис. машин, а їхня заявлена вартість склала майже 96,6 млрд грн.
Митні надходження від імпорту легкових автомобілів сягнули 32,1 млрд грн.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, лідером за обсягом митних надходжень стали автомобілі з бензиновими двигунами. Вони забезпечили бюджету 14,6 млрд грн, або 45,5% від загальної суми.
Дизельні автомобілі принесли 8,4 млрд грн, гібридні — 7,1 млрд грн, електромобілі — близько 2 млрд грн.
Вживані автомобілі склали понад 70% від загальної кількості ввезених автомобілів і забезпечили 17,7 млрд грн митних платежів. На нові автомобілі припало менше 30% імпорту та 14,4 млрд грн надходжень.
