Польська нафтопереробна група ORLEN у жовтні 2026 року поставила в Україну 75 тис. тонн автомобільних бензинів, забезпечивши близько 48% загального місячного імпорту, який становив 156 тис. тонн, повідомила Консалтингова група «А-95» у пресрелізі від 4 листопада.
За даними аналітиків, у вересні постачання ORLEN становили близько 70 тис. тонн. Таким чином, група збільшила обсяги відвантажень і зберегла статус найбільшого корпоративного постачальника бензину в Україну.
ORLEN володіє нафтопереробними потужностями в Польщі та Литві, які залишаються двома найбільшими напрямами надходження автомобільних бензинів на український ринок.
Безпосередньо з Литви у жовтні Україна імпортувала 50 тис. тонн бензину, або приблизно 32% загального обсягу. Польща забезпечила ще 40 тис. тонн, або близько 26%.
Сукупно на ці дві країни припало 90 тис. тонн бензину, що становило майже 58% усього жовтневого імпорту.
Третім найбільшим постачальником стала Румунія з показником 35 тис. тонн. За оприлюдненими раніше даними «А-95», у вересні з цієї країни надійшло 30,1 тис. тонн бензину.
Відвантаження з Німеччини у жовтні збільшилися до 20 тис. тонн. Основним українським імпортером за цим напрямом стала мережа UPG, на яку припало 14 тис. тонн.
Водночас постачання бензину з Греції скоротилися до 4 тис. тонн.
За підсумками січня-жовтня 2026 року Литва поставила в Україну 460 тис. тонн автомобільних бензинів проти 380 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Зростання становило 21,1%.
Польща збільшила постачання на 7,4%, до 290 тис. тонн, Румунія – на 16,7%, до 280 тис. тонн, Німеччина – на 12,5%, до 180 тис. тонн.
Імпорт бензину з Греції за десять місяців зріс із 80 тис. до 110 тис. тонн, або на 37,5%.
Натомість постачання з Молдови скоротилися з 90 тис. до 70 тис. тонн, або на 22,2%.
Загалом чотири найбільші країни-постачальники – Литва, Польща, Румунія та Німеччина – забезпечили 1,21 млн тонн бензину, або 85,2% загального імпорту України за десять місяців.
Така структура постачань демонструє важливу роль європейських нафтопереробних підприємств і логістичних маршрутів у забезпеченні українського паливного ринку.
Водночас концентрація імпорту на кількох основних напрямах підвищує значення стабільності транспортної інфраструктури та диверсифікації каналів постачання нафтопродуктів.
Загалом у січні-жовтні 2026 року Україна імпортувала 1,42 млн тонн автомобільних бензинів, що на 12% більше, ніж за відповідний період 2025 року.
За прогнозом Консалтингової групи «А-95», збільшення генераторного попиту сприятиме подальшому нарощуванню постачань бензину до кінця року.
ORLEN – польська енергетична група, яка спеціалізується на переробленні нафти, виробництві та реалізації нафтопродуктів, а також діяльності в газовому й енергетичному секторах. Група управляє нафтопереробними підприємствами в кількох країнах Європи.
Джерело: Консалтингова група «А-95», остаточний пресреліз від 4 листопада 2026 року; офіційний сайт.
Імпорт електроенергії у вересні 2026 року скоротився на 58,6% порівняно із серпнем – до 76,1 тис. МВт*год, що є найнижчим показником з листопада 2023 року, натомість експорт зріс на 24,4% – до 473,7 тис. МВт*год, що стало найвищим місячним обсягом з вересня 2025 року.
“Відтак Україна третій місяць поспіль завершила нетто-експортером, а продаж перевищив купівлю у 6,2 раза”, – повідомив аналітичний центр DIXI Group із посиланням на дані Energy Map у четвер.
Як зазначили у центрі, основним чинником динаміки зовнішньої торгівлі залишалася погода. Вересень був відчутно прохолоднішим за серпень: потреба у кондиціонуванні зникла, а опалювальний сезон ще не розпочався, тож попит залишався помірним. Водночас скорочення світлового дня і хмарність знижували виробіток побутових і промислових СЕС.
Сприятливою для експорту залишалася цінова ситуація. У вересні середній індекс ціни електроенергії базового навантаження BASE на ринку “на добу наперед” (РДН) в Україні становив EUR116,2/МВт*год – на 29-50% нижче, ніж на сусідніх ринках: у Польщі – EUR149,8/МВт*год, Словаччині – EUR163,8/МВт*год, Румунії – EUR174,4/МВт*год.
Втім, як пояснили e DIXI Group, стримуючим фактором для експорту електроенергії в країни ЄС залишається механізм вуглецевого коригування СВАМ, який застосовується з 1 січня 2026 року і підвищує ціну української електроенергії на європейському ринку, негативно впливаючи на її цінову конкурентоспроможність та маржу експортерів.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі експорту у вересні забезпечила Угорщина – 232,5 тис. МВт*год, або 49,1%. На Молдову припадало 152,5 тис. МВт*год (32,2%), Румунію – 81,6 тис. МВт*год (17,2%), Словаччину – 5,3 тис. МВт*год (1,1%), Польщу – 1,8 тис. МВт*год (0,4%).
Порівняно з серпнем 2026 року, експорт до Румунії, Угорщини та Молдови зріс на 14-36%, тоді як до Польщі та Словаччини скоротився на 39% та 75% відповідно.
У річному вимірі загальний обсяг експорту знизився на 25,4% порівняно з вереснем 2025 року (635,1 тис. МВт*год).
Основним напрямком імпорту також залишалася Угорщина, звідки поставлено 38,8 тис. МВт*год (50,9%). На Польщу припало 17,0 тис. МВт*год (22,4%), Румунію – 14,8 тис. МВт*год (19,4%), Словаччину – 5,4 тис. МВт*год (7,1%), Молдову – 0,1 тис. МВт*год (0,2%).
Порівняно з серпнем 2026 року, імпорт скоротився за всіма напрямками на 37-87%. Торгівля зі Словаччиною здійснювалася лише в перші п’ять днів місяця, з 6 вересня обсяги за цим напрямком були нульовими.
Для порівняння: у вересні 2025 року імпорт електроенергії становив 139,7 тис. МВт*год, що на 83,5% більше, ніж у вересні 2026 року, зауважили в DIXI Group.
Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані «Консалтингової групи А-95», Україна в липні 2026 року імпортувала близько 196 тис. тонн бензину, що стало максимальним показником із серпня 2025 року.
При цьому дані опублікованої «Консалтинговою групою А-95» інфографіки показують, що порівняно з червнем обсяг постачань зріс приблизно на 51%. У червні основні напрямки забезпечили близько 130 тис. тонн бензину, тоді як у липні — вже близько 196 тис. тонн.
Різке збільшення імпорту відбулося попри перехід українського ринку з 1 липня на стандарт Е10, що передбачає обов’язкове додавання біоетанолу до бензину. Нова вимога тимчасово звузила перелік доступних закордонних постачальників.
Зокрема, бензин необхідного стандарту не випускає грецький НПЗ Hellenic Petroleum, продукція якого раніше використовувалася українськими трейдерами в періоди підвищеного попиту.
Водночас початок липня збігся зі зростанням вартості нафтопродуктів на світовому ринку та підвищеним внутрішнім попитом.
В «А-95» зазначають, що найбільш напруженою ситуація була в першій половині місяця, однак збільшення постачань дало змогу стабілізувати ринок у другій половині липня. Імпортери також заздалегідь законтрактували необхідні обсяги на серпень.
Головним джерелом додаткового ресурсу стали Польща та Литва. Імпорт із Литви збільшився з 40,5 тис. тонн у червні до 56,1 тис. тонн у липні, з Польщі — з 30,7 тис. до 51,7 тис. тонн.
Помітно зросли також постачання з Німеччини — з 16,9 тис. до 20,9 тис. тонн. Із Румунії надійшло близько 34 тис. тонн проти 31,2 тис. тонн місяцем раніше.
При цьому імпорт із Молдови скоротився з 9,6 тис. до 5,8 тис. тонн.
Таким чином, липень став для українського ринку тестом здатності швидко перебудовувати зовнішні постачання після зміни вимог до якості бензину. Попри початкове скорочення доступної ресурсної бази, імпортери змогли за один місяць збільшити постачання приблизно в півтора раза.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України в січні-липні 2026 року становило близько $34 млрд порівняно з $22,7 млрд за аналогічний період 2025 року, свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби (ДМС).
Таким чином, товарний торговельний дефіцит за рік збільшився приблизно на $11,3 млрд, або майже на 50%.
Імпорт товарів в Україну за сім місяців зріс на 26,6% — до $58,1 млрд з $45,9 млрд роком раніше, тоді як експорт збільшився лише на 3,8% — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Співвідношення експорту до імпорту, за розрахунками на основі даних ДТС, знизилося приблизно до 41,5% з 50,5% у січні–липні 2025 року.
Основний обсяг імпорту припав на машини, обладнання та транспорт — 25,7 млрд доларів, паливно-енергетичні товари — 8,5 млрд доларів та продукцію хімічної промисловості — 8 млрд доларів. У сукупності ці три групи забезпечили близько 73 % усього товарного імпорту.
У експорті лідируючі позиції зберегли продовольчі товари — $14,1 млрд. Метали та вироби з них експортовано на суму $2,5 млрд, машини, обладнання та транспорт — на $2,1 млрд.
Найбільшими постачальниками товарів до України стали Китай — $16,8 млрд, Польща — $5,5 млрд та Німеччина — $3,8 млрд.
Основними ринками українського експорту були Польща — 2,8 млрд доларів, Туреччина — 2 млрд доларів та Німеччина — 1,5 млрд доларів.
У період з 27 липня по 2 серпня Україна скоротила імпорт електроенергії на 32,0% порівняно з попереднім тижнем – до 22,6 тис. МВт*год, при цьому експорт зріс на 49,6% – до 84,2 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
«Таким чином, Україна четвертий тиждень поспіль зберігає статус нетто-експортера: обсяг поставок електроенергії за кордон перевищив імпорт у 3,7 раза», – зазначили в центрі.
Зростання експорту минулого тижня підтримувалося підвищеним попитом на електроенергію в європейських країнах через спекотну погоду та конкурентні цінові умови. Протягом усього тижня ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в Україні залишалися нижчими, ніж на РДН сусідніх країн Східної Європи.
За даними Energy Map, найбільшу частку в структурі імпорту за минулий місяць забезпечила Угорщина – 7,8 тис. МВт·год, або 34,6%. На Румунію припадало 6,9 тис. МВт·год (30,4%), на Словаччину – 5,9 тис. МВт·год (26,3%) і на Польщу – 2,0 тис. МВт·год (8,7%).
У свою чергу, експорт здійснювався щодня, а його добові обсяги протягом усього тижня у 2–6 разів перевищували імпорт.
Основним напрямком експорту також залишалася Угорщина, куди було поставлено 36,3 тис. МВт·год (43,1 % загального експорту). До Молдови експортовано 25,8 тис. МВт·год (30,6 %), до Румунії – 18,9 тис. МВт·год (22,5 %), до Словаччини – 3,1 тис. МВт·год (3,7%) та до Польщі – 0,1 тис. МВт·год (0,1%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт зріс за більшістю напрямків на 7–70%.
