За десять місяців 2025 року Україна збільшила імпорт олова та виробів із нього на 31,5% — до $3,48 млн, тоді як експорт знизився до $0,15 млн.
У жовтні імпорт становив $0,41 млн, експорт — $0,02 млн.
У 2024 році імпорт олова зріс на 16,9% — до $3,19 млн, а експорт становив $0,39 млн проти $0,16 млн у 2023 році.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-жовтні збільшився на 26,9% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,28 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (55,3%, або на $706,2 млн), В’єтнаму (15,2%, $194,5 млн) та США (8,4%, $107 млн), торік це також були Китай (63,7%, $640,5 млн), В’єтнам (16,3%, $163,5 млн) та США (4,3%, $43,2 млн).
Цьогоріч у жовтні Україна ввезла телефонні та телеграфні апарати на $152,04 млн – на 48% більше ніж рік тому.
Водночас експорт цієї продукції з України у січні-жовтні-2025 сягнув $100,9 млн, що на 38,3% більше ніж за 10 місяців минулого року. Постачання були переважно до Угорщини (71%), Польщі (24%) та Нідерландів (менше 1%). У той самий період 2024 року продукція експортувалася здебільшого у ті самі країни, але частка Угорщини становила тоді 60,8%, Польщі – 30%, Нідерландів – 4%.
За даними Держмитслужби, 2024 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,26 млрд – на 10% більше ніж 2023 року.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-жовтні 2025 року зріс на 95,3% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $875,8 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За цей період її ввезено звідти на $738,3 млн (84,3% всього імпорту цих товарів), тоді як рік тому з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $299 млн (66,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $42,6 млн) та Туреччини (на $18,6 млн), тоді як в січні-жовтні-2024 імпорт з Туреччини складав $49,4 млн, а з Німеччини – $12 млн.
Зокрема, у жовтні-2025 постачання цього обладнання в Україну збільшилося на 31,8% відносно жовтня-2024 – до $98,7 млн, що у порівнянні з вереснем поточного року – тільки на 3%.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували минулорічні – зокрема, в січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався і за підсумками півріччя становив 2,6 раза порівняно із січнем-червнем-2024, а за дев’ять місяців – 2,1 раза.
За даними Держмитслужби, Україна за 10 місяців цього року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $28,6 млн проти $28,5 млн за аналогічний період минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Словаччини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що тарифи на імпорт сталі в США будуть збільшені на 50%, що вдвічі більше поточної ставки, повідомляє CNN.
«Ми збираємося збільшити мита на сталь в Сполучених Штатах Америки на 25%, з 25% до 50%», – сказав він під час виступу на заводі US Steel недалеко від Піттсбурга, штат Пенсільванія.
Трамп додав, що розглядає можливість введення тарифу в розмірі 40%, але керівники галузі заявили йому, що хочуть ввести тариф у розмірі 50%.
«За 25% вони можуть якось перебратися через цей паркан. За 50% ніхто не перебереться через цей паркан», – додав президент США.
Пізніше він написав, що тарифи на сталь і алюміній в розмірі 50% будуть збільшені починаючи з середи, 4 червня.
“Для мене велика честь підвищити мита на сталь і алюміній з 25% до 50% з середи, 4 червня. Наші сталеливарна і алюмінієва галузі відроджуються, як ніколи раніше. Це буде ще один великий поштовх чудових новин для наших чудових робітників сталеливарної та алюмінієвої промисловості. Зробимо Америку знову великою!”, – написав він.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив загальносвітову аналітику виробництва сталі провідними країнами світу, детальніше за посиланням – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=EZIE-o9jE0w2O9Z_
Можливості збільшення експорту українських мінеральних добрив та контроль їх імпорту, зокрема недопущення ввезення добрив країни-агресора через інші країни, обговорив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль на робочій зустрічі з представниками вітчизняних виробників мінеральних добрив в міністерстві, йдеться у релізі мінагрополітики на його сайті.
“Ця нарада мала дати відповідь на питання – як збільшити експорт українських добрив до країн Африки, Азії і далі до ЄС. Представники (найбільшого виробника азотних добрив) Ostchem та Союзу хіміків України були одноголосні на цій нараді: ключовою проблемою залишається імпорт”, – в свою чергу заявив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, саме імпорт заважає українським підприємствам розширювати виробництво та збільшувати експорт, насамперед, йдеться про імпорт із країн колишнього Радянського Союзу, у яких з Росією єдиний ринок: це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан, на які припадає майже половина (300 тис. тонн) всього імпорту азотних добрив.
“У них доступ до дешевого газу, вони можуть демпінгувати. Загальний імпорт азотних добрив за 4 місяці 2025 року становив 1,2 млн тонн, з них азотних – 689,3 тис тонн. Для порівняння, українське виробництво за підсумками чотирьох місяців буде близько 500 тис. тонн”, – зазначив Арестархов.
Він додав, що Україною втрачається ринок карбаміду, а новим трендом є те, що Китай почав активно постачати неякісний дешевий сульфат амонію.
Як стверджує представник Ostchem, через зростаючий імпорт українські підприємства працюють на межі рентабельності, що стримує обсяг капітальних інвестицій у проммайданчики та вимушує скорочувати людей.
Додатковою проблемою українських виробників є також російські обстріли, після яких Ostchem в першому кварталі кілька разів зупиняв цехи через руйнування зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури.
“Логічно, що ми чекаємо на підтримку Уряду, ми про це відверто говорили на нараді, ми їм дали всю статистику. Засилля імпорту – одна з причин падіння в галузі. Це ж причина, через яку не можуть запустити виробництво “Дніпроазот” та державний ОПЗ (Одеський припортовий завод”. Якщо уряд підставить плече, він побачить збільшення експорту”, – сказав президент Союзу хіміків України Олексій Голубов агентству “Інтерфакс-Україна“.
В свою чергу міністр Коваль наголосив на дорученні президента України Володимира Зеленського щодо розширення географії експорту, зокрема на країни Близького Сходу та Африки, а також відкриття хабу мінеральних добрив у ПАР і розвитку торгівлі між двома країнами.
“Україна має всі передумови, щоб мінеральні добрива стали не лише засобом зміцнення продовольчої безпеки всередині країни, а й стратегічним експортним товаром”, – вважає голова Мінагрополітики.
Згідно із пресрелізом, в нараді також взяли участь представники інвесткомпаній, у тому числі umgi.
Українські підприємства у січні-лютому 2025 року збільшили імпорт міді та мідних виробів на 4% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до $30,277 млн.
Згідно з митною статистикою, експорт міді за вказаний період зріс на 31,3% – до $14,305 млн. У лютому імпортовано міді на $16,462 млн, експортовано – на $7,354 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
