Ввезення племінних ресурсів свійської птиці в Україну з початку року скоротилося на 34% і становить 33,2 млн голів, зокрема імпорт добових курчат м’ясних порід скоротився на 34,5% – до 27,8 млн голів, курчат яєчних порід – на 28,2%, до 2,4 млн голів.
Як повідомляється на сайті профільної асоціації “Союз птахівників України” (СПУ), до такого скорочення призвело російське повномасштабне вторгнення, яке спричинило порушення технологічних циклів вирощування та утримання птиці, а також негативно позначилося на обсягах постачання молодняку та комплектуванні виробничих потужностей.
За даними СПУ, у першому півріччі Україна взагалі не імпортувала добового молодняку гусей та цесарок, ввезення індиків скоротилося на 50%, а качок – на 78%.
Організація уточнила, що найбільше живого птаха ввозять в Україну з Польщі, Угорщини, Німеччини та Чехії.
Як повідомляється з посиланням на Держслужбу статистики, станом на 1 лютого 2022 року загальне поголів’я свійської птиці в Україні зросло на 0,7% порівняно з показником на ту саму дату минулого року, до 193,9 млн голів. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну даних про поголів’я сільгосптварин в Україні не оприлюднювали.
Товарний експорт України у січні-червні 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року у доларовому обчисленні скоротився на 24% – до $22,734 млрд, імпорт – на 19%, до $25,3 млрд грн, таким чином дефіцит зовнішньої торгівлі у січні-червні цього року становив $2,56 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно з ними, Україна в першому півріччі до січня-червня-2021 наростила експорт до країн ЄС на 13% – до $13,4 млрд, і на 10% скоротила імпорт із цих держав – до $11,65 млрд, тоді як загалом товарообіг з ЄС у 2022 році становив $25 млрд.
Водночас товарообіг у доларовому обчисленні із країнами СНД скоротився за зазначений період на 38%. Натомість імпорт до цих країн впав на 27% – до $3,7 млрд, експорт просів на 54%, до $1,47 млрд, свідчить статистика митниці.
Виторг України від експорту зернових культур у 2021 році становить $12,3 млрд, найбільшими торговими партнерами стали Китай, який імпортував на $2,55 млрд, а також Єгипет ($1,39 млрд) і Туреччина ($0,92 млрд), повідомляється на сайті Інституту аграрної економіки (ІАЕ) у четвер.
“Характерною рисою 2021 року стало подальше посилення позицій Китаю, який у 2020 році вперше очолив топ-10 імпортерів українського зерна. За чотири роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила закупівлю зерна з України майже вп’ятеро – до $2,55 млрд. “При цьому частка Китаю у вартісних обсягах вітчизняного експорту зернових збільшилася з 19,7% у 2020 році до 20,7% у 2021-му”, – наводить ІАЕ слова експерта Богдана Духницького.
За даними ІАЕ, Єгипет минулого року наростив імпорт українських зернових на 24% – з $1,12 млрд до $1,37 млрд, проте його частка у загальному їх експорті знизилася з 11,9% до 11,2%.
“Туреччина, яка у 2020 році посідала лише шосте місце у топ-10, минулого року перемістилася на третє, збільшивши обсяги закупівель українського зерна до $0,92 млрд. Крім того, у 2021 році у десятці найбільших покупців зерна в України відбулися зміни: Іран та Пакистан витіснили з топ-10 Корею та Бангладеш”, – уточнив експерт у повідомленні ІАЕ.
Іншими великими імпортерами зернових з України стали Індонезія – $750 млн, Іспанія – $645 млн, Нідерланди – $552 млн, Іран – $533 млн, Пакистан – $355 млн, Лівія – $342 млн і Туніс – $306 млн.
ІАЕ підсумував, що зазначені 10 країн у 2021 році сформували понад дві третини вартісного обсягу всіх закупівель зернопродукції в Україні.
Як повідомлялося, Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 2 лютого експортувала 38,63 млн тонн зернових та зернобобових культур (+31,6% порівняно з аналогічною датою попереднього МР), зокрема 17,08 млн тонн пшениці (+30,4%), 15,64 млн тонн кукурудзи (+32,6%), 5,48 млн тонн ячменю (+38,7%), 0,16 млн тонн жита (у 92 рази більше), 63,8 тис. тонн муки (-27,0%).
