Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” менше ніж за рік окупив близько $1 млн інвестицій в цифровий двійник елеваторів, розроблений на базі ERP-системи IT-Enterprise, за рахунок зменшення кількості працівників та втрат зерна.
“В умовах дефіциту кадрів система дозволяє зменшити залежність від ручної праці… Раніше на одному елеваторі працювало 80-100 людей, сьогодні — близько 20-30”, – йдеться у спільному релізі компаній в понеділок.
Зазначається, що впровадження нової системи від IT-Enterprise покращило точність обліку та знизило втрати зерна на 1%.
“Ми покращили кількісно-якісний облік та автоматизували кожен крок процесу: рух зерна від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві, включно із контролем якісних показників збіжжя та ресурсів, витрачених на його обробку”, — цитуються у релізі слова ІТ-директора “Нібулону” Миколи Ряська.
Окрім того, вдалося забезпечити прозорий доступ до параметрів якості зерна, визначених в результаті лабораторних досліджень. Зокрема, тепер дані доступні у мобільному застосунку разом з іншою оперативною інформацією.
Агрохолдинг уточнив, що інтегрував цифровий двійник 23-х елеваторів у 2024 році. “Цифровий двійник — це цифрова копія виробництва, яка оновлюється в режимі реального часу на основі даних з сенсорів та інших джерел. Це дозволяє ефективно моделювати режими роботи елеваторів та керувати всіма процесами з будь-якого місця у світі”, — прокоментував проєкт СЕО та засновник IT-Enterprise Олег Щербатенко.
Як повідомляв раніше власник і СЕО “Нібулону” Андрій Вадатурський, компанія у 2024 року інвестувала у діджиталізацію виробничих процесів $2 млн, які були спрямовані в створення цифрової копії елеватора і мобільний додаток. За його словами, софт встановлено на всіх елеваторах зернотрейдера та об`єднано у спільну мережу.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
В цьому році “Нібулон” планує збільшити експорт зерна до 4 млн тонн з 2,5 млн тонн торік, його земельний банк скоротився до тис. га, а кількість працівників – 6 тис. до менш ніж 2 тис.
Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародна компанія Alcazar Energy, що працює, зокрема, і в Сербії, має намір збільшити обсяг інвестицій в Чорногорію з раніше запланованих 200 млн до 500 млн доларів, повідомив співзасновник і керуючий партнер компанії Даніель Калдерон в інтерв’ю ЗМІ.
За словами Калдерона, компанія приступить до будівництва вітропарку Bijela потужністю 118,8 МВт вже в першому кварталі 2026 року. Обсяг інвестицій в проект складе близько 200 млн доларів.
«Ми готуємо майданчик і ведемо закупівлі обладнання — це великий і стратегічно важливий проект. Але це лише перша частина наших вкладень в Чорногорію», — зазначив Калдерон.
Він додав, що протягом найближчих п’яти років інвестиції компанії можуть зрости до півмільярда доларів, а загальний обсяг вкладень у розвиток відновлюваних джерел енергії в Чорногорії до 2040 року може досягти 4–5 млрд доларів.
«Ми розраховуємо, що близько 10% цих інвестицій припадуть на проекти Alcazar Energy, і це будуть перші кроки у великій енергетичній трансформації регіону», — зазначив Калдерон.
За його словами, компанія розглядає можливість реалізації декількох додаткових проектів у Чорногорії, але подробиці поки не розголошуються.
На конференції ЄС – Чорногорія було представлено 14 спільних проєктів з європейськими компаніями, половина з яких пов’язана з інвестиціями у вітроелектростанції, сонячні парки та системи зберігання енергії.
Alcazar Energy – міжнародна компанія, що спеціалізується на розробці, будівництві та управлінні об’єктами відновлюваної енергетики.
Заснована в 2014 році, штаб-квартира — в Дубаї (ОАЕ). Компанія активно працює в регіоні MENAT (Близький Схід, Північна Африка, Туреччина) і на Балканах.
Серед ключових проектів — вітропарки та сонячні електростанції в Сербії, Йорданії, Єгипті та Туреччині. Нещодавно Alcazar розпочала будівництво найбільшої вітроелектростанції на Західних Балканах у Північній Македонії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1587
Нинішня система освіти в Україні є гальмом на шляху інвестицій і розвитку бізнесу, її треба змінити, вважає президент фармацевтичної компанії «Біофарма Плазма» Костянтин Єфименко.
«Для того, щоб ми реалізували зміни, щоб ми проінвестували за сім років $500 млн, потрібно, щоб змінилася в корені система освіти», – заявив він на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
Єфименко відзначив негативні наслідки для початкової школи навчання онлайн, яке практикується в Україні останні шість років.
«Тому ми школу втратили повністю. Ми сьогодні отримуємо дітей з абсолютно нульовими знаннями, і ми повинні це розуміти, щоб розуміти точку, в якій ми знаходимося», – сказав він.
Єфименко наголосив на необхідності інвестувати в освіту і переглянути програми навчання.
«Треба змінити систему освіти, треба прибрати всі ці уроки щастя, якісь психологічні уроки і повернути в школу математику, хімію і біологію», – вважає бізнесмен, екс-міністр транспорту і зв’язку.
Крім того, Єфименко наголосив на необхідності оновити навчальні лабораторії вишів.
“Я об’їхав у Києві практично всі університети, де викладають хімію і біологію. І скажу так: всі їхні лабораторії застаріли 34 роки тому. Все, що там є з хімії, з біології, з фізики, треба зібрати і викинути. Вся база університетів гірша, ніж одна лабораторія «Біофарми», в яку ми вклали $25 млн. Але давайте задумаємося: периферійна компанія з Білої Церкви має кращу лабораторну базу, ніж всі університети, включаючи національні. Ну куди це годиться?” – сказав він.
Єфименко відзначив високий попит на кваліфіковані кадри: «Нам потрібні люди, але на зупинці тролейбуса ми їх виховувати не можемо. Треба купити хроматографи, треба купити цитометри, треба знайти обладнання, підключити його. А цього немає».
“Ми створили дві школи, тому що ми розуміємо, що шкільної освіти немає. Ми створили свою кафедру в університеті Шевченка. Там зараз навчається 15 дітей, я сам знаходжу викладачів, сам плачу їм гроші, це в рік більше $1 млн. Ми зараз видаємо підручники. Важливіше за це тільки те, що є на фронті”, – сказав він.
Apple Inc. має намір продовжити нарощування інвестицій у розвиток бізнесу в Китаї та подальше зміцнення співпраці з метою реалізації взаємовигідного розвитку, заявив головний виконавчий директор компанії Тім Кук на зустрічі з міністром промисловості та інформатизації КНР Лі Лечен.
Міністр зазначив, що надмасштабний внутрішній ринок Китаю і повноцінна промислова система мають величезний потенціал в області інвестицій і споживання, повідомляє агентство «Сіньхуа».
«Ми сподіваємося, що Apple продовжить освоювати китайський ринок, братиме активну участь у неоіндустріалізації Китаю, а також спільно з китайськими компаніями сприятиме інноваційному розвитку по всьому виробничому ланцюжку», – сказав Лі Лечен.
Він додав, що Китай націлений на політику відкритості зовнішньому світу, має намір сприяти застосуванню інтелектуальних технологій в індустріалізації та інтелектуальній трансформації промисловості, а також сприятиме створенню сприятливого ділового середовища для підприємств з участю іноземного капіталу, включаючи Apple.
Згідно з річним звітом, опублікованим на WSE, агрохолдинг «Кернел» знизив капітальні інвестиції у 2025 фінансовому році майже вдвічі — до $73 млн порівняно з $143 млн роком раніше.
За словами Андрія Веревського, 2025Ф став одним з найскладніших періодів: через неврожай і скорочення запасів фермери утримували продукцію в очікуванні зростання цін.
«Маржа EBITDA впала з $121 до $66 за тонну — це результат агресивної поведінки виробників, які спекулювали на майбутніх цінах», — зазначив він.
Kernel — найбільший експортер сільгосппродукції з України, що контролює близько 10% світового ринку соняшникової олії та 27% українського експорту. Основні активи — термінали в Чорноморському басейні, заводи з переробки олійних культур і логістична мережа по країні.
З початку 2025 року компанії, що працюють у сегменті стейблкоїнів, залучили інвестиції на суму $621,8 млн, що у сім разів перевищує результат за весь 2024 рік ($84 млн), свідчать дані Defi Llama.
Найбільший раунд профінансувала гонконгська OSL Group, яка в липні отримала $300 млн для міжнародної експансії.
«Навколо стейблкоїнів зараз справжній ажіотаж, і цей хайп цілком виправданий», — заявила CEO платіжної платформи Confirmo Анна Штребль.
Експерти пояснюють зростання інтересу проривами у регуляторній сфері. Вирішальним стало ухвалення у США закону GENIUS Act, який, за словами CEO компанії MNEE Рона Тартера, став «зеленим світлом для корпоративної Америки, яке легалізувало індустрію».
На цьому фоні ринкова капіталізація стейблкоїнів перевищила рекордні $297 млрд. У Coinbase прогнозують, що до 2028 року показник сягне $1 трлн.
Ще одним індикатором стало IPO емітента Circle у червні: компанія залучила $1 млрд, її акції зараз торгуються на рівні $144, повідомляє Yahoo Finance. З урахуванням фінансування Circle та Figure Technologies, яке Defi Llama відносить до секторів CeFi і RWA, загальний обсяг залучених коштів перевищив $2,4 млрд.
Ринкові лідери Circle і Tether стикаються зі зростаючим тиском. Власні «стабільні монети» анонсували фінтех-гігант Stripe та великі гравці з Уолл-стріт. Криптопідрозділ Societe Generale (SG-FORGE) представив токен USDCV, JPMorgan підтвердив запуск монети JPMD на блокчейні Base. За даними WSJ, Bank of America, Wells Fargo та Citigroup також розглядають створення власних цифрових активів.
«Інституційні інвестори бачать у стейблкоїнах будівельні блоки цифрових фінансів», — відзначив співзасновник Zerion Євгеній Юртаєв.
У серпні низка банківських асоціацій розкритикувала GENIUS Act, заявивши, що він надає криптокомпаніям несправедливу перевагу, зокрема завдяки можливості виплачувати відсотки власникам стейблкоїнів. За оцінками банківських лобістів, це може спричинити відтік депозитів на понад $6 трлн.
У Coinbase назвали такі застереження «міфом». Директор з політики компанії Фар’яр Ширзад зазначив, що банки намагаються зберегти прибутки від транзакційних комісій, які щороку приносять близько $187 млрд.
Раніше аналітики Standard Chartered повідомляли, що клієнти банку дедалі частіше віддають перевагу стейблкоїнам, а не біткоїну.
