ІНВЕСТИЦІЯ – Ukraine open for business

Бізнесмен В’ячеслав Мішалов вважає перспективними інвестиції в агропереробку

Бізнесмен В’ячеслав Мішалов, який володіє значними активами в декількох секторах, що в основному зосереджені в Дніпровському регіоні, вважає перспективними інвестиції в агропереробку, яка має експортні можливості, і цікавиться такими об’єктами, повідомив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

“Мене немає в аграрному секторі. Вирощування мене не цікавить, хоча переробка, як я вважаю, – це наступний великий український кит. Він уже величезний, але буде ще більшим, оскільки різноманітна переробка агрокультур – це нескінченний процес, дуже високотехнологічний, і в Україні ще багато місця на цій галявині для переробки чого завгодно”, – сказав Мішалов.

На його думку, в цьому секторі також багато місця для крафтових речей, тому сюди може увійти і малий бізнес.

Бізнесмен уточнив, що відсутність поки таких об’єктів в його портфелі пов’язана з тим, що в його поле зору поки не потрапили хороші команди з досвідом, необхідним в переробці.

Мішалов також повідомив, що зберігає інтерес до компанії «Дніпропрес Сталь», з числа власників якої вийшов, але має опціон на купівлю цього підприємства згідно з укладеною «досить складною угодою».

За його словами, підприємство продовжує вести дуже активну велику програму модернізації, а сам бізнесмен співпрацює з ним як консультант, радник, незалежний член наглядової ради і продавець його продукції.

«Це експортно орієнтований бізнес, на дистанції він мені дуже подобається. В Україні колись була дуже хороша школа і університети. І хоча сьогодні цього вже немає, Україна – дуже хороше місце для проектів індивідуальної металургії, »перламутрових ґудзиків”, – описав бачення перспектив цієї галузі Мішалов.

Щодо можливості інших інвестицій він зазначив, що поки що їх не планує, за винятком якихось локальних і точкових.

“Сьогодні завершуємо всі великі раніше прийняті інвестиційні рішення і нові поки що не починаємо. Потрібно якийсь час перечекати – ризики дуже високі, горизонт стабільності короткий. За таких факторів займатися великими інвестиціями точно не можна”, – описав свою позицію бізнесмен.

Він уточнив, що зараз завершує проект з альтернативної енергетики, пов’язаний з газовою генерацією, який буде готовий до анонсування протягом найближчих трьох-чотирьох місяців. «Але це, знову ж таки, вимушені заходи. Якби не було власного великого споживання, до проекту газової генерації ми, напевно, теж не пішли б, тому що ризики високі, обладнання фантастично дороге», – додав Мішалов.

За його словами, щодо його активів вже не раз були прильоти, принцип яких незрозумілий, але вони дуже точні, і щоразу збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.

Щодо мережі Lotus з чотирьох АЗС у Дніпрі та Новомосковську і торговця нафтопродуктами «Лотус Ойл Трейдинг» бізнесмен зазначив, що ці активи зараз неліквідні через несприятливу кон’юнктуру ринку, на якому «прибутковість хороша, якщо нуль», і падає споживання.

Що стосується новинного порталу «Інформатор», то, як стверджує Мішалов, це всього лише бізнес.

“Були часи, коли це був хороший бізнес, і у мене був дуже успішний досвід продажу подібних активів. Сьогодні, напевно, не найкращий час. Але нічого – почекаємо, продамо трохи пізніше. На дистанції це хороший бізнес«, – сказав він.

За його словами, зараз »Інформатор” демонструє непогані показники, працює в соцмережах і за реальною аудиторією знаходиться близько до першої десятки.

Мішалов, який був секретарем Дніпровської міськради в 2016-2017 роках, категорично спростував плани повернення в політику. «Навіть не знаю, скільки мені потрібно доплатити, щоб я туди повернувся. Ось точно не моє», – заявив бізнесмен.

Як повідомив бізнесмен в інтерв’ю, всі його активи вже досить якісно структуровані, а управління здійснюється через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Фортресс”. Серед інвестицій Мішалова також фінансова компанія »Є Гроші«, провайдер »Фрегат”, IT-напрямок.

Фондом, у свою чергу, керує компанія з управління активами ТОВ «КУА »МПСС” з Дніпра, власниками якої є Сергій Шишкін – 50%, Ігор Суходольський – 41% і Ольга Мухіна – 9%.

агропереробка, ІНВЕСТИЦІЯ, Мішалов

OKKO розширює агробізнес: інвестиції в “Кайрос-Холдинг” та новий біоетанольний завод

Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл компанії “Vi.An Holding Limited” (Ві.Ан Холдінг Лімітед) (м. Лімасол, Кіпр) Віталія Антонова на набуття контролю над ТОВ “Кайрос-Холдінг”, повідомила пресслужба АМКУ в Facebook.

“Рішення про придбання – логічне продовження нашої стратегії розвитку в агронапрямку, розширення земельного банку. Інтерес до Тернопільської та Рівненської областей, де, власне, зосереджений земельний банк вищезгаданої компанії, зумовлений як сприятливими природно-кліматичними умовами, так і кращими показниками врожайності порівняно з іншими регіонами України”, – прокоментували рішення АМКУ в департаменті корпоративних коммунікацій группи компаній ОККО.

Компанія також нагадала, що завершує будівництво елеватора на 60 тис. тонн зберігання, в процесі будівництва – біоетанольний завод, який має розпочати виробництво у другій половині 2026 року. Потужності розраховані на виробництво 85 тис. тонн біоетанолу на рік, – як для внутрішньоукраїнських потреб, так і для продажу на зовнішні ринки.

Крім того, важливою складовою аграрного портфеля в OККО назвали партнерство з “Гадз- Агро” (Тернопільська обл.), разом із якою компанія розвиває агровиробництво.

ТОВ “Кайрос-Холдинг” заснована 2024 року у Львові. Спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових та олійних культур, організації будівництва будівель, посередництві у торгівлі товарами широкого асортименту, оптовій торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом тощо.

Згідно даних сервісу Opendatabot, підприємство у 2024 року отримало доходу 1,543 млн грн, чистого збитку 1,136 млн грн, має боргові зобов`язання на 857,395 млн грн, активи оцінюються в 856,31 млн грн. Статутний фонд – 50 тис. грн. На підприємстві працює 1 співробітник. Бенефіціарами є бізнесмени Богдан Кусьпісь та Іван Коцьо, які володіють низкою хлібо-булочних заводів у Львові та Вінниці, ресторанами, будівельними компаніями тощо.

OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.

Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.

біоетанольний завод, ІНВЕСТИЦІЯ, Кайрос-Холдинг, ОККО

Україна планує $2 млрд інвестицій у критичні матеріали та green tech

Україна має значні запаси титану, графіту, марганцю, літію, урану та інші критично важливих матеріалів й працюватиме на налагодженням виробництва компонентів для батарей, сонячних панелей та оборонних технологій, таке бачення стратегії розвитку критично важливих матеріалів (CRM), представив заступник міністра економіки Андрій Телюпа на Конференції з відновлення в Римі URC2025.

“Ціль – за 5 років залучити понад $2 млрд інвестицій і запустити понад 20 проєктів. В перспективі Україна має стати не лише експортером сировини, а виробничою базою green & defense tech у складі ЄС”, – написав він у Facebook.

Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, програма URC2025 на відміну віж попередніх містила відразу дві окремих події, присвячені CRM – сесію та воркшоп. Серед їх учасників, окрім представників українського уряду, були також представник DFC, ЄБРР, DECOMAR, DG GROW, Chemours, Horizon Capital, TechMet, BGV Group Management.

Окрім того Телюпа на конференції презентував концепцію промислової стратегії України, метою якою зазначено створення сучасної економіки з високою доданою вартістю задля зміцнення безпеки країни та інтеграції її до виробничих ланцюгів ЄС.

“Фокус – на галузях, де маємо конкурентні переваги: машинобудування, сталь, титан, літій, графіт, а також ІТ-сектор і відновлювана енергетика. До кінця 2025 року фіналізуємо стратегію, впровадження заплановане на 2026–2030 роки. Розробку ведемо спільно зі Світовим банком, OECD, UNIDO та Київською школою економіки”, – повідомив заступник міністра.

Він також представив ініціативу “Промисловий Рамштайн”, створену за аналогією з оборонним форматом Defence Rammstein, щоб мобілізувати міжнародну допомогу для відновлення та модернізації промисловості.

“Ініціатива передбачає передачу обладнання як гуманітарної допомоги через G2G-механізми, програми часткового фінансування закупівель, залучення експортно-кредитних агентств для покриття ризиків та здешевлення кредитів, проведення B2B місій, навчання персоналу та сертифікацію виробництв за міжнародними стандартами”, – пояснив Телюпа.

За його словами, окрім того на URC2025 була презентована “Зелена платформа” – цифровий каталог з понад 60 програм зеленого фінансування для бізнесу, громад та підприємств, створений разом з Офісом зеленого переходу та інтегрований у портал Made in Ukraine.

“(Каталог) стане єдиною точкою входу для всіх, хто шукає кошти на енергоефективні, ресурсозберігаючі та низьковуглецеві рішення”, – зазначив заступник міністра.

Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, перша віце-прем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко також підписала з United Nations Industrial Development Organization (UNIDO) новий проєкт на базі $188 млн від уряду Японії для зеленої індустріальної відбудови.

Телюпа наголосив, що цей проєкт передбачає трансфер технологій та створення спільних бізнесів з японськими компаніями. У його межах понад 30 тисяч українців отримають нові навички, а українські виробники протестують та впровадять понад 40 передових технологій у агропереробці, циркулярній економіці, ІТ, відновлюваній енергетиці, водні, енергоефективності та телемедицині.

green tech, ІНВЕСТИЦІЯ, критичні матеріали

“Нова пошта” отримає кредит ЄБРР на інвестиції та оптимізацію

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки з приділенням першочергової уваги підвищенню операційної ефективності та підтримці стратегії розвитку компанії в Україні в умовах війни.

“… включає у себе вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу”, – перераховує банк на своєму сайті елементи стратегії розвитку “Нової пошти”.

Зазначається, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: транш 1 на суму EUR35 млн буде зарезервований з моменту підписання, транш 2 на суму EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.

Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.

ЄБРР нагадує, що “Нова пошта” є провідним приватним оператором поштового та кур’єрського зв’язку в Україні, який має мережу з понад 12 тис. відділень і 27 тис. поштоматів та близько 34 тис. працівників. Щомісяця компанія надає послуги понад 11 млн клієнтів в Україні.

Даний проєкт, який пройшов стадію фінального огляду та очікує затвердження, можливо ще у червні, є п’ятим в історії стосунків ГК Nova та ЄБРР.

Зазначається, що у рамках існуючого кредиту в травні 2025 року компанія повідомила банку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності. ЄБРР підкреслює, що аналіз цього процесу скорочення підтвердив, що клієнт дотримується передбачених кредитною угодою умов таких колективних звільнень, надав детальний опис процесу скорочення, має ефективну систему подання та розгляду скарг та належним чином реагує на них без жодних судових справ, а також має ефективний процес взаємодії з профспілкою, яка поінформована про масштабний план реструктуризації, що впливатиме на працівників протягом усього 2025 року.

Як повідомлялося, ЄБРР у серпні минулого року надав кредит EUR70 млн ГК Nova для фінансування інвестиційної програми на 2024 рік.

Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.

Як зазначало рейтингове агентство “Стандарт рейтинг”, станом на початок квітня цього року “Нова пошта” за загальної кредиторської заборгованості 13,51 млрд грн використовувала окрім довгострокових кредитів банків ресурси, залучені від випуску облігацій двох серій – Е та серії F по 1 млрд грн кожна.

NOVA POSHTA, ЄБРР, ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТ

«Аврора» планує рекордні інвестиції та нові робочі місця в Україні у 2025 році

Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” (ТОВ “Вигідна покупка”) інвестує 3,2 млрд грн (з ПДВ) у 2025 році, у тому числі 1,3 млрд грн у відновлення логістичного центру WestGate, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.

“Відповідь “Аврора Мультимаркет” на посилені атаки на Київ. Ми інвестуємо. У 2024 році ми інвестували в Україні: 2,7 млрд грн (з ПДВ). План інвестицій в Україні на 2025 – більше 3,2 млрд грн (з ПДВ)”, – повідомив він у фейсбук.

За його інформацією, зокрема вже фактично отримані всі необхідні дозволи і “Аврора” почала відбудову вщент зруйнованого у 2022 році логістичного центру WestGate у с.Стоянка під Києвом.

“Той самий логістичний центр, розбомблений росіянами, де розташовувався склад GoodWIne. Цього року інвестиції у відбудову WestGate складуть більше 1.3 млрд грн. Решта – інвестиції в мережу та технології. Ми відновимо, і створимо тут тисячу нових робочих місць. До січня 2026 року плануємо запуститися”, – повідомив він.

Загалом у 2025 році компанія планує створити більше 2,5 тис. нових робочих місць в Україні.

“Так само, інвестують, і створюють нові робочі місця наші партнери – українські виробники, яких наразі понад 600. Окрім того, за рахунок активного розвитку румунської компанії, наші партнери – українські виробники експортують на європейський ринок для Aurora в Румунії. Вистоїмо”, – наголосив Панасенко.

Як повідомлялося, виторг мережі “Аврора” за підсумками 2024 року збільшився на 42,5% – до 38,5 млрд грн (без ПДВ). У першому кварталі 2025 року виторг виріс на 32,5% – до 10,6 млрд грн.

“Аврору” було засновано 2011 року Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На кінець 2024 року мережа налічувала понад 1600 магазинів в Україні та 30 у Румунії. Головний офіс торговельної мережі розташовано у Полтаві.

За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, є кіпрська “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціар – Жиденко.

AVRORA, ІНВЕСТИЦІЯ

“Київстар” збільшив виручку на 49,5%, подвоїв капітальні інвестиції до 2,4 млрд грн

Найбільший в Україні оператор мобільного зв’язку “Київстар” у січні-березні 2025 року збільшив виручку на 49,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 10,72 млрд грн, подвоївши інвестиції до 2,42 млрд грн.

Як випливає з оприлюдненої материнською компанією VEON звітності, у доларовому еквіваленті виручка оператора у першому кварталі збільшилась на 36,9% – до $257 млн.

Дохід “Київстар” за перший квартал 2025 року зріс на 49,5% завдяки зростанню ARPU (середній дохід від одного користувача), який збільшився на 53,9% – до 140,6 грн.

“Вражаючі показники були досягнуті завдяки коригуванню цін, стабільності бази 4G та зростаючим впровадженням цифрових послуг “Київстар”, що, у свою чергу, призвело до зростання споживання мобільного інтернету. Динамічне зростання доходу відображає ефективне відновлення після кібератаки попереднього року”, – йдеться у повідомленні VEON.

Основну частину виручки “Київстар” у вказаний період складали доходи від телеком-послуг, які зросли на 47,8% – до 10,39 млрд грн. Втім, доходи від цифрових послуг збільшились у 2,4 раза – до 329 млн грн.

Показник EBITDA збільшився на 64,2% – до 5,95 млрд грн, EBITDA margin – на 5 відсоткових пункти (в.п.), до 55,6%. У доларовому еквіваленті EBITDA зросла на 50,6% – до $143 млн. Показник EBIT зріс на 99% – до 4,18 млрд грн, EBIT margin – на 9,8% в.п., до 39,1%.

Абонентська база “Київстар” у першому кварталі 2025 року зменшилась на 4,9% – до 22 млн абонентів. Також на 4,3% скоротилась база абонентів 4G – до 14,3 млн.

“Зменшення кількості користувачів 4G, в основному, пов’язане з загальним скороченням мобільних абонентів. Це було більш ніж компенсовано 21,2% зростанням споживання даних на одного користувача та збільшенням кількості абонентів у роумінгу”, – йдеться у повідомленні VEON.

“Київстар” за січень-березень зафіксував зростання обсягу Data usage (обсяг гігабайтів, які споживає користувач) на 21,2% – до 11,4 Гб. Показник цифрового MAU (Monthly Active Users) зріс на 32,9% – до 10,3 млн.

За вказаний період дохід цифрової платформи Helsi зріс на 41% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На кінець першого кварталу платформа мала 1,8 млн користувачів додатку, що на 30% більше, ніж у першому кварталі минулого року. Кількість медичних фахівців на платформі також зросла на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Станом на кінець березня кількість активних лікарів на платформі сягала 39 тис.

“Київстар TV” продемонстрував вражаюче зростання доходу на 177%, завдяки зростанню кількості абонентів на 34,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зростання відбулось завдяки привабливим контент-пропозиціям, серед яких ексклюзивний запуск спортивного каналу Setanta Premium та оновлений спортивний розділ у додатку, зазначили у VEON. Україномовний контент наразі досяг 81% каталогу платформи. Крім того, додаток “Київстар ТБ” розширив своє охоплення за рахунок запуску на пристроях Xbox.

Капітальні інвестиції “Київстар” у січні-березні зросли на 126% – до 2,42 млрд грн і були спрямовані переважно в зміцнення енергостійкості мережі і розширення покриття 4G.

ВИРУЧКА, ІНВЕСТИЦІЯ

Business news from Ukraine