Обсяг світових інвестицій у дата-центри, включаючи угоди M&A, за 11 місяців 2025 року досяг рекордних $61 млрд порівняно з $60,8 млрд за весь 2024 рік, пише CNBC з посиланням на дані S&P Global. Цього вдалося досягти при меншій кількості транзакцій – 104 проти 129 за весь минулий рік. Більшість угод відбулися в США, на другому місці – Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР).
Інвестиції зросли на тлі «глобального будівельного ажіотажу», зазначає S&P. Крім того, піднесенню сприяв стрибок боргового фінансування.
За даними агентства, випуск боргу на ринку дата-центрів у січні-листопаді склав $182 млрд проти $92 млрд за весь 2024 рік. У тому числі Google (належить Alphabet Inc.) залучила $29 млрд, Amazon.com Inc. – $15 млрд, Meta – близько $31 млрд.
Тенденція до зростання запозичень спровокувала побоювання інвесторів. Акції Oracle Corp. в цю середу впали на 5% після повідомлень ЗМІ про те, що Blue Owl на тлі зростаючого боргу Oracle відмовилася інвестувати в її дата-центр в Мічигані. Oracle спростувала ці повідомлення, але після їх появи інвестори почали продавати папери Broadcom, Nvidia і Advanced Micro Devices, а Nasdaq Composite впав на максимальні приблизно за місяць 1,81%. Тижнем раніше папери Oracle впали на 12% після публікації звітності, яка показала несподіване зростання її капітальних витрат.
У листопаді інвестори також активно продавали акції технологічних компаній, побоюючись ШІ-бульбашки.
Аналітик S&P Global Market Intelligence по секторах технологій, медіа та телекомунікацій (TMT) Юріє Струта заявив, що його команда вважає ринкові побоювання навколо ШІ та Oracle тимчасовими. На думку фахівців, ці побоювання навряд чи матимуть масштабний вплив на будівництво потужностей дата-центрів і M&A на цьому ринку.
При цьому будівництво нових дата-центрів може бути тимчасово обмежене дефіцитом джерел енергії, в результаті чого існуючі центри стануть більш цінними, каже Струта.
«В Європі потужності дата-центрів, як очікується, будуть будуватися повільніше, ніж в інших регіонах, але поки неясно, чи призведе це до сплеску M&A-активності в умовах дефіциту активів», – сказав він. В цілому аналітик очікує посилення такої активності на ринку дата-центрів в 2026 році.
«Я не здивуюся, якщо і без того високі оцінки вартості стануть ще вищими», – заявив він CNBC і зазначив, що його команда прогнозує збереження високих темпів зростання попиту на ШІ-додатки в наступному році.
Влада Китаю з 18 грудня ввела незалежний митний режим для острова Хайнань, що передбачає більш вільне ввезення зарубіжних товарів, в тому числі розширює коло продукції, для якої діють нульові мита, повідомляє «Сіньхуа».
Це один з найсерйозніших кроків у зусиллях Китаю з просування вільної торгівлі та більшої відкритості економіки, зазначає видання.
Острів, площа якого становить понад 30 тис. квадратних кілометрів, оголошений зоною особливого митного контролю. Ділове середовище для іноземних компаній тут буде більшою мірою відповідати міжнародним стандартам, на них чекає зниження податків і виробничих витрат, а також розширений доступ до послуг, включаючи охорону здоров’я та освіту. Бізнес зможе використовувати Хайнань як платформу для виходу на величезний ринок материкового Китаю, зазначає «Сіньхуа».
Перелік товарів, що не обкладаються митом в порту Хайнаня, був розширений до 6,6 тис. з 1,9 тис., частка таких товарів у загальних поставках зросте до 74% з 21%.
Крім того, відповідно до чинних правил, ці товари можуть поставлятися в материковий Китай після переробки, що створила додану вартість не менше 30%.
Хайнань став спеціальною економічною зоною Китаю в 1988 році. Згідно з офіційними даними, з 2020 року в провінції було створено понад 9,6 тис. нових підприємств за участю іноземних інвестицій.
ВВП Хайнаня в минулому році склав $113 млрд, що можна порівняти з обсягом 70-ї за розміром економіки світу, за даними Світового банку.
Учасники панелі «Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership» на форумі з відбудови України в Бухаресті наголосили, що розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проєктів є ключовою умовою для розкриття економічного потенціалу українсько-румунського співробітництва, насамперед у прикордонних регіонах Чернівецької та Закарпатської областей.
Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк та перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.
За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторговельного обороту регіону припадає на Румунію. Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо було відзначено можливості для розвитку спільних проєктів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту. «Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок – переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів», – зазначив Павлиюк.
Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності. На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції – у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску – є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проєктів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу й зайнятості по обидва боки кордону.
Україна має оновити законодавство у сфері критичних мінералів, щоб використати наявний ресурсний потенціал і посилити свою конкурентоспроможність на світовому ринку, заявили учасники тематичної панелі на форумі з відбудови України. Вони підкреслили, що без прозорих правил гри, спеціалізованих міжнародних партнерств і стабільного безпекового середовища реалізація великих проєктів у гірничодобувному секторі залишається обмеженою.
Панель модерував керуючий партнер CMS Україна, керівник практики енергетики та змін клімату Віталій Радченко. До обговорення долучилися секретар Комітету Верховної Ради з питань бюджету Володимир Цабаль, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, засновниця та виконавча директорка Національної асоціації видобувних галузей України Ксенія Оринчак, а також голова організації Republicans Overseas UK Ґреґ Свенсон.
За словами доповідачів, Україна володіє значними запасами критичної сировини, однак існуюча нормативна база не повною мірою відповідає вимогам міжнародних інвесторів та спеціалізованих фінансових інституцій. Вони наголосили на необхідності чітких процедур доступу до родовищ, зрозумілих механізмів розподілу ризиків і гарантій захисту інвестицій. «Якщо Україна хоче зайняти помітне місце в глобальних ланцюгах постачання критичних мінералів, потрібні модернізовані правила, які будуть зрозумілими для транснаціональних компаній і експортно-кредитних агентств», – зазначив Цабаль.
Окремо учасники звернули увагу на домінуючу роль Китаю в сегменті переробки мінеральної сировини, що створює значні ризики для західних економік. У цьому контексті стратегічне партнерство між Україною та США, на їхню думку, може стати інструментом диверсифікації джерел постачання, а також каналом залучення капіталу й технологій. «Співпраця з Україною дає можливість послабити залежність від обмеженого кола постачальників і водночас підтримати відбудову країни, яка перебуває на передовій конфлікту», – підкреслив Свенсон.
Водночас експерти нагадали, що реалізація проєктів у видобувному секторі безпосередньо залежить від безпекової ситуації. Вони зазначили, що частина територій, багатих на корисні копалини, нині перебуває під окупацією РФ, що ускладнює планування та запуск нових інвестиційних ініціатив. На думку учасників дискусії, досягнення тривалого миру й створення прогнозованого безпекового середовища є необхідною умовою для перетворення ресурсного потенціалу України на реальні економічні результати.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
У модернізацію столичного Бессарабського ринку і запуск проєкту “Бессарабка. Ринок їжі” інвестовано близько $3,5 млн, повідомила керуюча проєктом Наталія Джулай.
“Орієнтовний обсяг інвестицій у модернізацію становить близько 150 млн грн (приблизно $3,5 млн за курсом на момент розрахунків). Більше половини цієї суми було залучено у вигляді кредиту, решта — власні кошти учасників проєкту”, – повідомила вона медіа “Реве та стогне ресторатор” .
Вона зазначила, що цим проєктом змінюється суть та цільове призначення Бессарабського ринку: торговці, які десятиріччями тут працювали, повертаються на свої місця та продовжують роботу в оновлених, але тих самих за змістом торгових рядах.
За її словами, головний принцип концепції фудхолу— жодного дублювання форматів і меню, кожен з корнерів має зайняти унікальну нішу . Договори з резидентами укладаються на один рік.
“У разі невиконання визначених фінансових показників ми залишаємо за собою право замінити корнер. Але очевидно, що невиконання KPI — це насамперед невигідно самому резиденту, адже означає відсутність достатнього виторгу й трафіку. Ми зацікавлені в тому, щоб кожен корнер працював ефективно, тому у випадку просідання будемо аналізувати причини та шукати шляхи покращення”, – повідомила Джулай.
На сторінці проєкту в інстаграм що немає дати відкриття, лиш анонсовано, що станеться незабаром.
“Запуск проєкту — це об’ємна підготовка, узгодження та інвестиції. Потрібно було зібрати резидентів, облаштувати торгові місця, підготуватися. Частину робіт довелося переносити. В ідеалі відкриття потрібно було робити у вересні, але для нас важливіше зробити все якісно, а не поспіхом. Ми не боїмося зимового періоду — навпаки, хочемо, щоб торговці й ресторатори могли працювати вже зараз”, – повідомила вона.
Як раніше повідомляв “Віледж”, в рамках гастрономічного проєкту “Бессарабка. Ринок їжі” на Бессарабському ринку планують відкрити 17 фудкорнерів та окремий бар, в цілому Зблизько 400 посадкових місць у різних форматах. Участь у проєкті “Бессарабка. Ринок їжі” підтвердили “Міністерство десертів”, Himalaya, “Буффаліно”, Burger Farm, “Глек”, “Мацоні”, Big Mama, “Жаровня”, “Татарка”, Sushi Icons, Gyros, Gelarty, “Витач”, а також кав’ярня Cherry coffee та бар.
Бессарабський ринок – один із найстаріших критих ринків України, зведений на початку XX століття за проєктом архітектора Генрика Гая. Його будівля є пам’яткою архітектури та містобудування національного значення.
До цього, влітку 2024 року, на Бессарабському ринку почалися ремонтні роботи. У КМДА зазначали тоді, що в частині приміщення прибирають надбудови пострадянського періоду, а роботи не передбачають жодного втручання в історичні деталі конструкцій. З травня 2025-го на ринку оновлювали холодильне обладнання, щоб зменшити енергоспоживання.
Україна може залучити до EUR4 млрд приватних інвестицій та створити понад 17 тис. робочих місць завдяки інноваційному будівництву, яке включає в себе використання геополімерів, конопляного бетону, 3D-друку, йдеться у звіті Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з Групи Світового банку “Відбудова України: можливості інвестування в інноваційне та стале будівництво“.
“Станом на кінець 2024 року 13% загального житлового фонду вже було пошкоджено або зруйновано, а значна частина інфраструктури країни постраждала у всіх основних секторах (наприклад, енергетиці, транспорті, телекомунікаціях, промисловості, соціальному секторі). Загальні потреби в інвестиціях для відновлення та реконструкції оцінювалися в понад $0,5 трлн протягом десятиліття, причому найбільшу частку становило житло”, – зазначається у звіті.
IFC наголошує, що відбудова створює нагоду побудувати житло у кращий та більш ефективний спосіб, а дослідження визначає, які перспективні будівельні матеріали та технології можуть допомогти досягти цього та побудувати сотні мільйонів квадратних метрів нового, енергоефективного будівництва.
В той же час автору документу констатують, що приватним інвестиціям у інноваційне будівництво заважає низка перешкод, зокрема регуляторні бар’єри, обмежений доступ до фінансування, низький рівень освіти у галузі та дефіцит кваліфікованих кадрів.
Згідно з дослідженням, Україні необхідні додаткові потужності для виробництва: 8 млн тон геополімерів¸ інвестиції в які оцінюються у $1,36 млрд, 6 млн кв. м збірного залізобетону – $1,5 млрд, 0,7 млн тонн базальтової вати – $420 млн, 0,1 млн тонн базальтової арматури – $420 млн.
В цьому переліку також створення потужностей для виробництва 0,5 млн тон конопляного бетону, що потребує $20 млн інвестицій, 1 млн куб. м ААС (автоклваного газобетону) – $100 млн, 3D-друк для будівництва – $50 млн та спеціальне скління 8 млн кв. м – $72 млн.
