Міжнародний венчурний фонд TA Ventures зацікавлений в інвестиціях у криптовалютні Web3, а також у фінтех-проекти, зокрема необанки, розповіла засновниця фонду Вікторія Тігіпко в інтерв’ю проєкту Business Breakfast, організованому Forbes у Києві.
«Інвестувати в так звані криптопроєкти Web3 проєкти – так, мене це цікавить. Дивимося проєкти, які пов’язані. Це платформні рішення, це такі проєкти, які можна використовувати на глобальному рівні», – сказала вона, водночас зазначивши, що TA Ventures уже є інвестором фінтех-компанії, що спеціалізується на криптовалютних платіжних рішеннях, – MoonPay – і криптовалютної біржі Gemini.
«Такі проєкти в такому масштабі нас цікавлять», – запевнила Тігіпко.
За її словами, фонд TA Ventures також зацікавлений у фінтех-проєктах і вже інвестував у проєкт необанку одного із засновників українського monobank Дмитра Дубілета, екс-керівника відділу злиттів і поглинань KPMG Ніка Безкровного і постачальника хмарних операційних систем Corezoid Олександра Витязя – Fintech Farm.
«Чому необанки? У нашому розумінні світ фінтеху рухається в напрямку One-Stop-Shop («єдиний магазин» – модель бізнесу або обслуговування, яка пропонує повний спектр продуктів або послуг для задоволення різних потреб клієнтів в одному місці або на одній платформі)… Тому ми робимо ставку саме на такі продукти», – акцентувала Тігіпко.
За її даними, Fintech Farm працюють у В’єтнамі, Єгипті. Найближчим часом плануються запуски в Індії, Азербайджані, Грузії.
Засновниця TA Ventures розповіла, що найближчим часом увійде до правління глобальної організації Endeavor, заснованої 1997 року Ліндою Роттенберг і Пітером Келлнером. Одне із завдань Endeavor – перетворення ринків, що розвиваються, шляхом пошуку і розвитку підприємницьких талантів.
«Незабаром я стану борд-мембером Endeavor. Будучи борд-мембером, я інвестую в український Endeavor… Для мене це як віддати данину розвитку українського стартап-бізнесу екосистемі», – повідомила вона.
Міжнародний фонд TA Ventures заснований Вікторією Тігіпко 2010 року. Він фокусується на таких технологічних секторах, як мобільність, цифрова охорона здоров’я, фінтех, промислові технології, корпоративне програмне забезпечення, технології нерухомості, логістика, фінансові послуги, IoT. Фонд інвестує в технологічні стартапи ранніх стадій, орієнтовані на такі сектори, як HealthTech, FinTech, B2B Software і рішення для мобільності. Середній обсяг інвестицій становить від $100 тис. до $500 тис. на стадіях Pre-Seed і Seed.
В.Тігіпко також є засновницею приватного інвестиційного клубу для інвесторів-ангелів iClub, який надає своїм членам можливість інвестувати в перспективні стартапи і брати участь у найбільших технологічних конференціях.
Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні, у січні-вересні 2024 року збільшила інвестиції в розвиток в Україні на 40% до 4,9 млрд грн, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
Протягом дев’яти місяців “Нова пошта” відкрила 940 нових відділень і встановила 4578 нових поштоматів – загалом 5518 нових точок сервісу.
“Мережа зростала по всій Україні, зокрема й на прифронтових територіях, де було відкрито 126 нових точок сервісу. Таким чином, станом на 1 жовтня мережа «Нової пошти» налічує 12,4 тис. відділень і 20,17 тис. поштоматів”, – повідомила пресслужба компанії.
Кількість доставлених “Новою поштою” посилок і вантажів зросла на 17%, до 336 млн посилок. Компанія доставила 11 млн міжнародних посилок.
“Як і весь час із перших днів війни, ми інвестуємо в перемогу України. У період з січня по вересень цього року витрати групи в Україні на благодійність становили 1,4 млрд грн, що на 266 млн грн більше, ніж за той самий період минулого року. Від початку повномасштабного вторгнення обсяг інвестицій у перемогу вже перевищив 4 млрд грн”, – повідомили у пресслужбі “Нової пошти”.
Щодня в рамках програми Гуманітарна”Нова пошта” компанія доставляє власним коштом відправлення для військових від благодійних фондів і волонтерів. За дев’ять місяців цього року було доставлено вже 1,2 млн таких відправлень. З початку повномасштабного вторгнення – майже 2,5 млн.
Раніше повідомлялося, що “Нова пошта” в січні-вересні 2024 року скоротила чистий прибуток у 1,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1,65 млрд грн, а дохід збільшила на 16,4% – до 30,81 млрд грн. Зменшення прибутковості в компанії пояснюють зростанням витрат на благодійність і збільшенням витрат на амортизацію, у зв’язку зі значним зростанням інвестиційної програми. Також, вплив справили інфляція та загальне зростання цін.
Обсяг податків, сплачених “Новою поштою” в Україні, зріс на 10% до 8,6 млрд грн.
Уряд Норвегії в межах Програми підтримки Нансена планує виділити 250 млн норвезьких крон для інвестицій Norfund в Україні, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Ці кошти допоможуть знизити ризики для компаній, що інвестують в Україну, зокрема норвезьких. Приватний капітал – ключ до оновлення. Вдячна партнерам за це рішення”, – написала вона в соцмережі Х (раніше – Tвіттер) у п’ятницю.
За словами Свириденко, це рішення також підтримує зусилля Мінекономіки в реалізації спільної стратегії із залучення державних і приватних інвестицій обсягом до EUR40 млрд у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та агентствами розвитку.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, уряд також планує продовжити цю ініціативу в наступні роки.
Як уточнили у відомстві, Norfund надає інвестиції в акціонерний капітал, що пов’язано з більш високими ризиками, ніж позики і гарантії, які пропонують агентства розвитку і багатосторонні банки. Norfund як інвестиційний фонд також працює над створенням робочих місць і підтримкою “зеленого” переходу шляхом інвестування в компанії, що сприяють сталому розвитку.
За словами міністерки міжнародного розвитку Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм, Norfund має досвід роботи на ринках із високими ризиками, тож стане важливим інструментом для залучення інвестицій приватного сектору в проєкти відновлення. Зокрема, це також допоможе знизити розрив між нагальними потребами України у відновленні та обсягами доступного фінансування.
Програма підтримки Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) – норвезька цивільна та військова програма підтримки на суму 75 млрд норвезьких крон на період 2023-2027 рр. Розподіл між цивільною та військовою підтримкою визначається щорічно відповідно до потреб України.
У 2023 році з Програми підтримки Нансена було розподілено близько 19,9 млрд норвезьких крон: 8,9 млрд – на цивільну та гуманітарну підтримку, 11 млрд – на військову.
У Вінницькій громаді будують “сухий порт”, який допоможе зв’язати центральні регіони країни з портами Одеси і через контейнерний термінал Мостиська з країнами ЄС, сума інвестицій – $15 млн, повідомив заступник вінницького міського голови Андрій Очеретний у Facebook.
“Це буде залізничний термінал, який поліпшить оперативне перевезення та обробку вантажу, а заодно й експортний та імпортний потенціал нашої держави. Він допоможе зв’язати центральні регіони країни з портами великої Одеси і через контейнерний термінал “Мостиська” з країнами ЄС”, – підкреслив Очеретний.
За його інформацією, перша черга будівництва розпочалася навесні 2024 року. На першому етапі зведення “сухого порту” буде побудовано залізничну інфраструктуру і перший контейнерний майданчик пропускною спроможністю близько 30 тис. TEU/рік. Тим часом, як 2000 TEU – це місткість контейнерного складу, який також буде побудований на даному етапі.
Наразі вже готова частина залізничних колій, ваговимірювальна система, а також складське приміщення на 3,5 тис. кв. м.
“Сухий порт” планують ввести в експлуатацію в третьому кварталі поточного року. Тут працевлаштують близько 50 осіб, зараз шукають механізаторів. Загалом планують створити 100 робочих місць, резюмував заступник вінницького міського голови.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що Україна потребує від 10 до 30 млрд доларів щорічних інвестицій у наступні 10 років.
“У рамках Конференції відновлення в Берліні сьогодні відбулося засідання Багатосторонньої координаційної платформи донорів. Вперше на рівні міністрів. Наголосив на важливості чітко визначити завдання та пріоритети для роботи платформи”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
За його словами, насамперед ідеться про фінансову стабільність України.
“Для нас важливо, щоб підтримка партнерів була прогнозованою, ритмічною і стабільною.
Нам потрібні відновлення, доступ до зовнішніх ринків і поліпшення логістики. Нам потрібні зовнішні інвестиції та трансфер технологій від наших партнерів. Україна потребує від 10 до 30 млрд доларів щорічних інвестицій у наступні 10 років”, – наголосив прем’єр,
Шмигаль підкреслив, що після безпрецедентних ударів РФ по українській енергосистемі, особливої підтримки потребує енергетичний сектор.
«Більше ППО, більше енергетичного обладнання, сприяння розширенню імпорту електроенергії в Україну, допомога в децентралізації енергосистеми», – додав він.
Міністерство фінансів Австрії та австрійське експортне кредитне агентство OeKB (Oesterreichische Kontrollbank Aktiengesellschaft) із середини травня починають приймати заявки на страхування експорту та інвестицій в Україну за рахунок спеціального фонду для України, створеного Мінфіном в OeKB завдяки закону про бюджет.
Як ідеться у прес-релізі австрійського відомства, передбачається, що протягом наступних п’яти років на покриття операцій в Україні буде виділено EUR500 млн, а залучення коштів міжнародних фінансових інституцій може дати змогу отримати до EUR1 млрд євро.
“Приблизно EUR100 млн на рік призначено для нового бізнесу. Це також відкриє можливості для австрійських експортерів у процесі відновлення України”, – йдеться в релізі Мінфіну.
Вказується, що в рамках наявної та перевіреної процедури заохочення експорту Мінфін уже сприяє експортним угодам на суму EUR3-5 млн в Україні з термінами оплати до трьох років через OeKB.
Зазначається, що оскільки кошти обмежені, а мета – домогтися широкої диверсифікації ризиків, зокрема щодо підтримуваних секторів, на першому етапі будуть можливі малі та середні угоди в державному секторі на основі державної гарантії.
“Це дозволить нам здійснювати життєво важливі для України інвестиції. До них відносяться постачання питної води і тепла, забезпечення і відновлення транспортного сектору з дорогами, мостами і залізничною інфраструктурою, а також угоди з постачання та інвестиції, такі як спільні ремонтні майстерні для автобусів, трамваїв і поїздів”, – прокоментував міністр фінансів Магнус Бруннер.
