Згідно з річним звітом, опублікованим на WSE, агрохолдинг «Кернел» знизив капітальні інвестиції у 2025 фінансовому році майже вдвічі — до $73 млн порівняно з $143 млн роком раніше.
За словами Андрія Веревського, 2025Ф став одним з найскладніших періодів: через неврожай і скорочення запасів фермери утримували продукцію в очікуванні зростання цін.
«Маржа EBITDA впала з $121 до $66 за тонну — це результат агресивної поведінки виробників, які спекулювали на майбутніх цінах», — зазначив він.
Kernel — найбільший експортер сільгосппродукції з України, що контролює близько 10% світового ринку соняшникової олії та 27% українського експорту. Основні активи — термінали в Чорноморському басейні, заводи з переробки олійних культур і логістична мережа по країні.
З початку 2025 року компанії, що працюють у сегменті стейблкоїнів, залучили інвестиції на суму $621,8 млн, що у сім разів перевищує результат за весь 2024 рік ($84 млн), свідчать дані Defi Llama.
Найбільший раунд профінансувала гонконгська OSL Group, яка в липні отримала $300 млн для міжнародної експансії.
«Навколо стейблкоїнів зараз справжній ажіотаж, і цей хайп цілком виправданий», — заявила CEO платіжної платформи Confirmo Анна Штребль.
Експерти пояснюють зростання інтересу проривами у регуляторній сфері. Вирішальним стало ухвалення у США закону GENIUS Act, який, за словами CEO компанії MNEE Рона Тартера, став «зеленим світлом для корпоративної Америки, яке легалізувало індустрію».
На цьому фоні ринкова капіталізація стейблкоїнів перевищила рекордні $297 млрд. У Coinbase прогнозують, що до 2028 року показник сягне $1 трлн.
Ще одним індикатором стало IPO емітента Circle у червні: компанія залучила $1 млрд, її акції зараз торгуються на рівні $144, повідомляє Yahoo Finance. З урахуванням фінансування Circle та Figure Technologies, яке Defi Llama відносить до секторів CeFi і RWA, загальний обсяг залучених коштів перевищив $2,4 млрд.
Ринкові лідери Circle і Tether стикаються зі зростаючим тиском. Власні «стабільні монети» анонсували фінтех-гігант Stripe та великі гравці з Уолл-стріт. Криптопідрозділ Societe Generale (SG-FORGE) представив токен USDCV, JPMorgan підтвердив запуск монети JPMD на блокчейні Base. За даними WSJ, Bank of America, Wells Fargo та Citigroup також розглядають створення власних цифрових активів.
«Інституційні інвестори бачать у стейблкоїнах будівельні блоки цифрових фінансів», — відзначив співзасновник Zerion Євгеній Юртаєв.
У серпні низка банківських асоціацій розкритикувала GENIUS Act, заявивши, що він надає криптокомпаніям несправедливу перевагу, зокрема завдяки можливості виплачувати відсотки власникам стейблкоїнів. За оцінками банківських лобістів, це може спричинити відтік депозитів на понад $6 трлн.
У Coinbase назвали такі застереження «міфом». Директор з політики компанії Фар’яр Ширзад зазначив, що банки намагаються зберегти прибутки від транзакційних комісій, які щороку приносять близько $187 млрд.
Раніше аналітики Standard Chartered повідомляли, що клієнти банку дедалі частіше віддають перевагу стейблкоїнам, а не біткоїну.
Середній чек інвестицій у готельну нерухомість в Україні з 2022 року фактично подвоївся, повідомив партнер Apartel resorts Євген Кудрявченко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, незважаючи на війну і серйозні ризики, інвестори не тільки не пішли з ринку, але і готові вкладати більше коштів в апарт-готелі та готельні комплекси. «Люди розраховують на довгострокову перспективу. Незважаючи на воєнний стан, інвестиції йдуть, і вони стають більш масштабними», – підкреслив Кудрявченко.
Експерт зазначив, що підвищений інтерес пов’язаний з надією на післявоєнне відновлення економіки, зростання внутрішнього туризму і повернення іноземних гостей.
Apartel resorts – девелоперська компанія, що спеціалізується на проектах апарт-готелів і готельної нерухомості в Україні.
Надзвичайний і Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Фам Хай під час урочистого прийому в Києві з нагоди 80-ї річниці Національного дня В’єтнаму наголосив, що співпраця з Україною має значний потенціал у сферах економіки, технологій та культури.
«Упродовж останніх десятиліть В’єтнам досягнув значних успіхів у політичному, економічному та соціальному розвитку. У 2025 році наш ВВП прогнозується на рівні близько $510 млрд, а зовнішньоторговельний обіг у 2024 році перевищив $800 млрд. В’єтнам входить до 35 найбільших економік світу та до двадцятки провідних експортерів», – зазначив дипломат.
Посол повідомив, що попри складні умови, двостороння торгівля між В’єтнамом та Україною демонструє позитивну динаміку: у першому півріччі 2025 року її обсяги зросли на 30% – до $560 млн.
Окремо він підкреслив роль в’єтнамської громади в Україні, яка налічує понад 800 осіб і виступає «важливим мостом дружби між народами».
«Ми високо цінуємо внесок українських спеціалістів у розвиток В’єтнаму після війни, так само як і підтримку нашої діаспори в Україні, яка активно інтегрована у місцеве суспільство та водночас зберігає культурну ідентичність», – зазначив посол.
Дипломатичні відносини між Україною та В’єтнамом встановлено 23 січня 1992 року. Посольство В’єтнаму в Києві відкрилося у 1993 році, Посольство України в Ханої – у 1997 році.
Економіка В’єтнаму (станом на 2025 рік)
Бізнесмен В’ячеслав Мішалов, який володіє значними активами в декількох секторах, що в основному зосереджені в Дніпровському регіоні, вважає перспективними інвестиції в агропереробку, яка має експортні можливості, і цікавиться такими об’єктами, повідомив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
“Мене немає в аграрному секторі. Вирощування мене не цікавить, хоча переробка, як я вважаю, – це наступний великий український кит. Він уже величезний, але буде ще більшим, оскільки різноманітна переробка агрокультур – це нескінченний процес, дуже високотехнологічний, і в Україні ще багато місця на цій галявині для переробки чого завгодно”, – сказав Мішалов.
На його думку, в цьому секторі також багато місця для крафтових речей, тому сюди може увійти і малий бізнес.
Бізнесмен уточнив, що відсутність поки таких об’єктів в його портфелі пов’язана з тим, що в його поле зору поки не потрапили хороші команди з досвідом, необхідним в переробці.
Мішалов також повідомив, що зберігає інтерес до компанії «Дніпропрес Сталь», з числа власників якої вийшов, але має опціон на купівлю цього підприємства згідно з укладеною «досить складною угодою».
За його словами, підприємство продовжує вести дуже активну велику програму модернізації, а сам бізнесмен співпрацює з ним як консультант, радник, незалежний член наглядової ради і продавець його продукції.
«Це експортно орієнтований бізнес, на дистанції він мені дуже подобається. В Україні колись була дуже хороша школа і університети. І хоча сьогодні цього вже немає, Україна – дуже хороше місце для проектів індивідуальної металургії, »перламутрових ґудзиків”, – описав бачення перспектив цієї галузі Мішалов.
Щодо можливості інших інвестицій він зазначив, що поки що їх не планує, за винятком якихось локальних і точкових.
“Сьогодні завершуємо всі великі раніше прийняті інвестиційні рішення і нові поки що не починаємо. Потрібно якийсь час перечекати – ризики дуже високі, горизонт стабільності короткий. За таких факторів займатися великими інвестиціями точно не можна”, – описав свою позицію бізнесмен.
Він уточнив, що зараз завершує проект з альтернативної енергетики, пов’язаний з газовою генерацією, який буде готовий до анонсування протягом найближчих трьох-чотирьох місяців. «Але це, знову ж таки, вимушені заходи. Якби не було власного великого споживання, до проекту газової генерації ми, напевно, теж не пішли б, тому що ризики високі, обладнання фантастично дороге», – додав Мішалов.
За його словами, щодо його активів вже не раз були прильоти, принцип яких незрозумілий, але вони дуже точні, і щоразу збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.
Щодо мережі Lotus з чотирьох АЗС у Дніпрі та Новомосковську і торговця нафтопродуктами «Лотус Ойл Трейдинг» бізнесмен зазначив, що ці активи зараз неліквідні через несприятливу кон’юнктуру ринку, на якому «прибутковість хороша, якщо нуль», і падає споживання.
Що стосується новинного порталу «Інформатор», то, як стверджує Мішалов, це всього лише бізнес.
“Були часи, коли це був хороший бізнес, і у мене був дуже успішний досвід продажу подібних активів. Сьогодні, напевно, не найкращий час. Але нічого – почекаємо, продамо трохи пізніше. На дистанції це хороший бізнес«, – сказав він.
За його словами, зараз »Інформатор” демонструє непогані показники, працює в соцмережах і за реальною аудиторією знаходиться близько до першої десятки.
Мішалов, який був секретарем Дніпровської міськради в 2016-2017 роках, категорично спростував плани повернення в політику. «Навіть не знаю, скільки мені потрібно доплатити, щоб я туди повернувся. Ось точно не моє», – заявив бізнесмен.
Як повідомив бізнесмен в інтерв’ю, всі його активи вже досить якісно структуровані, а управління здійснюється через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Фортресс”. Серед інвестицій Мішалова також фінансова компанія »Є Гроші«, провайдер »Фрегат”, IT-напрямок.
Фондом, у свою чергу, керує компанія з управління активами ТОВ «КУА »МПСС” з Дніпра, власниками якої є Сергій Шишкін – 50%, Ігор Суходольський – 41% і Ольга Мухіна – 9%.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл компанії “Vi.An Holding Limited” (Ві.Ан Холдінг Лімітед) (м. Лімасол, Кіпр) Віталія Антонова на набуття контролю над ТОВ “Кайрос-Холдінг”, повідомила пресслужба АМКУ в Facebook.
“Рішення про придбання – логічне продовження нашої стратегії розвитку в агронапрямку, розширення земельного банку. Інтерес до Тернопільської та Рівненської областей, де, власне, зосереджений земельний банк вищезгаданої компанії, зумовлений як сприятливими природно-кліматичними умовами, так і кращими показниками врожайності порівняно з іншими регіонами України”, – прокоментували рішення АМКУ в департаменті корпоративних коммунікацій группи компаній ОККО.
Компанія також нагадала, що завершує будівництво елеватора на 60 тис. тонн зберігання, в процесі будівництва – біоетанольний завод, який має розпочати виробництво у другій половині 2026 року. Потужності розраховані на виробництво 85 тис. тонн біоетанолу на рік, – як для внутрішньоукраїнських потреб, так і для продажу на зовнішні ринки.
Крім того, важливою складовою аграрного портфеля в OККО назвали партнерство з “Гадз- Агро” (Тернопільська обл.), разом із якою компанія розвиває агровиробництво.
ТОВ “Кайрос-Холдинг” заснована 2024 року у Львові. Спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових та олійних культур, організації будівництва будівель, посередництві у торгівлі товарами широкого асортименту, оптовій торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом тощо.
Згідно даних сервісу Opendatabot, підприємство у 2024 року отримало доходу 1,543 млн грн, чистого збитку 1,136 млн грн, має боргові зобов`язання на 857,395 млн грн, активи оцінюються в 856,31 млн грн. Статутний фонд – 50 тис. грн. На підприємстві працює 1 співробітник. Бенефіціарами є бізнесмени Богдан Кусьпісь та Іван Коцьо, які володіють низкою хлібо-булочних заводів у Львові та Вінниці, ресторанами, будівельними компаніями тощо.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
