П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі близько $50 млрд на рік завдяки припливу іноземного капіталу, зокрема приватного, такий сценарій виклав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в опублікованому у вівторок звіті “Регіональні економічні перспективи”.
“Для швидкого відновлення приплив іноземного капіталу має досягати $50 млрд на рік протягом п’яти років”, – зазначив банк, посилаючись на уроки історії.
Він зазначив, що швидке одужання не є нормою: історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, не відчувають довгострокового спокійного періоду протягом 25 років після нього, не відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення навіть у довгостроковій перспективі.
Водночас, як ідеться у звіті, 29% економік дійсно досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років.
“Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка має зростати на 14% на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до $225 млрд із приблизно $150 млрд у 2022 році в постійних цінах”, – підкреслив ЄБРР.
Поки ж банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2023-й і 2024 роки відповідно на рівні 1% і 3%.
Банк додав, що основна спільна риса періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання – високе співвідношення інвестицій до ВВП. Він нагадав, що до війни помірні обсяги інвестицій в Україні здебільшого фінансувалися коштом внутрішніх заощаджень: приплив капіталу становив лише 3% ВВП на рік у 2010-21 рр., а прямі іноземні інвестиції зазвичай суттєво падають після війни і потребують багато часу, щоб відновитися.
Тому у звіті наводиться приклад Центральної та Південно-Східної Європи у 2000-х роках, де внутрішні заощадження були на низькому рівні, але іноземне фінансування допомогло підтримувати інвестиційний бум.
У випадку з Україною подвоєння рівня інвестицій (як частини ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розроблення складних проєктів та укладення контрактів, зазначає ЄБРР.
“У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, імовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20% ВВП, або $50 млрд на рік”, – підсумовується у звіті.
Банк звертає увагу на важливість приватних інвестицій, оскільки приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності.
“На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки приватний сектор може зробити важливий внесок у відновлення житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктур за умови, що окремі фізичні та юридичні особи отримають належний доступ до фінансування”, – йдеться у звіті.
ЄБРР нагадав, що зобов’язався інвестувати EUR3 млрд в Україну у 2022-2023 рр., підтримуючи реальний сектор економіки, і готовий відігравати ключову роль у відновленні, коли дозволять обставини.
Як повідомлялося, 2023 року очікується зростання міжнародного фінансування України для покриття дефіциту держбюджету до $42,5 млрд порівняно з $32 млрд 2022 року.
Згідно з даними Нацбанку України, прямі інвестиції в країну на кінець 2022 року становили $51,1 млрд, а максимуму в $65,7 млрд вони досягали на кінець 2021 року.
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель говорить про необхідність залучення до відновлення післявоєнної України приватних інвестицій, як із самої України, так і з Європейського союзу, для чого мають бути створені сприятливі умови.
Про це він сказав у четвер у Стокгольмі після закінчення засідання Європейської Ради на рівні міністрів з питань розвитку. У засіданні через відеозв’язок також узяв участь віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Курбаков.
“Цілком очевидно, що ми маємо підготуватися до відновлення та реконструкції, які йдуть рука об руку разом із процесом реформ на шляху до європейського членства. Ці процеси підсилюють один одного. Україна має просуватися вперед у сфері боротьби з корупцією, проведенні судової системи, що збільшить ефективність видатків в Україні та створить передбачувані та справедливі економічні умови для того, щоб залучити приватних інвесторів. Це має бути мобілізовано для того, щоб гарантувати, що приватний сектор може відігравати ключову роль для громадянського суспільства та місцевої влади. Ми повинні використовувати наше фінансування, щоб залучити приватні інвестиції – як з України, так і з ЄС”, – виклав Боррель своє бачення.
Високий представник ЄС констатував, що реконструкція України буде “наступним величезним завданням”. “І що довше триває ця війна, то більшими будуть руйнування і більшою буде робота, яку ми повинні будемо зробити для того, щоб підтримати Україну в її відновленні. Також цілком очевидно, що Росія повинна компенсувати неймовірні руйнування і втрати, які вона заподіяла Україні та її народу. Вона має заплатити ціну за відновлення України. Для цього ми працюємо над тим, як ми зможемо використати і мобілізувати заморожені російські активи відповідно до міжнародного права”, – додав він.
Боррель нагадав, що під час неформального засідання міністрів оборони, яке відбулося в середу, глави оборонних відомств обговорювали військову підтримку України, а сьогодні з міністрами розвитку – реконструкцію України. “Ці дві речі йдуть разом. Ми маємо допомагати Україні для того, щоб уникнути руйнувань і маємо підтримувати Україну для її відновлення. Але чим менше буде руйнувань, тим краще для зусиль, спрямованих на реконструкцію. Тому ми маємо відправляти Україні генератори, щоб виробляти електрику і маємо відправляти ракети, щоб не дозволити Росії їх зруйнувати”, – деталізував він.
Стосовно участі в засіданні віцепрем’єра, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Курбакова, Високий представник повідомив, що той “розповів про своє бачення пріоритетів”. “Цілком очевидно, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, щоб вона виграла цю війну”, – наголосив Боррель.
Адміністрація президента США Джо Байдена готує нову програму, яка може заборонити інвестиції в деякі галузі Китаю, пише The Wall Street Journal.
Такий захід стане черговим кроком Штатів, націленим на збереження технологічних переваг в умовах зростаючої конкуренції між двома найбільшими економіками світу, зазначається в статті.
Міністерства фінансів і торгівлі в поданих законодавцям звітах заявили, що розглядають нову систему регулювання зарубіжних інвестицій США в передові технології, які можуть становити загрозу національній безпеці. У документах, з якими ознайомилося WSJ, ідеться про те, що адміністрація президента може заборонити деякі інвестиції, а також збиратиме інформацію про решту інвестицій. Конкретні технологічні сектори у звітах не вказано, проте в центрі уваги будуть ті сфери, які можуть підвищити військовий потенціал.
За даними джерел, нова програма охоплюватиме приватні та венчурні інвестиції в розробку передових напівпровідників, квантові обчислення і деякі форми штучного інтелекту. Офіційні особи США хочуть перешкодити американським інвесторам надавати фінансування і досвід китайським компаніям, які могли б, наприклад, підвищити швидкість і точність ухвалення Пекіном рішень у військовій сфері.
Американський уряд уже давно ретельно стежить за іноземними інвестиціями в економіку Китаю, в деяких випадках забороняючи їх через міжвідомчу групу “Комітет з іноземних інвестицій у США”. Однак правила, що регулюють американські інвестиції за кордоном, стануть новим кроком у рамках ширших зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб перешкодити Китаю розробляти технології, які можуть, на думку влади США, становити загрозу національній безпеці. Минулого року Штати запровадили нові обмеження на експорт напівпровідників і обладнання для виробництва чипів, щоб уповільнити військове просування Китаю, зазначає WSJ.
При цьому представники адміністрації звертаються до близьких союзників з G7 для того, щоб заручитися їхньою підтримкою концепції обмеження інвестицій у Китай.
Одна з найбільших у світі компаній венчурного капіталу Sequoia Capital вже почала перевіряти нові інвестиції в китайські компанії, що займаються напівпровідниками або квантовими обчисленнями, готуючись до нових правил США, повідомляється в статті.
Детальніше ситуацію в економіці України та світу розбирав аналітичний центр Клуб експертів, відео доступне за посиланням
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” за рік війни сплатив 10,7 млрд грн податків та інвестував у технологічний розвиток 3,5 млрд грн, повідомив президент компанії Олександр Комаров у Фейсбук.
Другий за величиною оператор “Vodafone Україна” прозвітував про сплату у 2022 році 4,97 млрд грн податків і зборів та майже 4 млрд грн інвестицій на підтримку і розвиток телеком-інфраструктури України.
“92% мережі працює у звичайному режимі сьогодні. Це неймовірний результат, враховуючи, що 8% – на окупованих територіях. Водночас 815 населеним пунктам повернули зв’язок, де відбудували понад 600 базових станцій (БС). Ще 700 нових БС стандарту 4G побудували, чим збільшили на 20% покриття 4G”, – написав Комаров.
Він додав, що генерувальна потужність “Київстар” досягла 39,2 МВт завдяки збільшенню на 75% кількості дизель-генераторів, крім того, було встановлено 18 тис. нових акумуляторних батарей.
“Станом на сьогодні 88% мережі в країні працює у звичайному режимі”, – констатував “Vodafone Україна”.
За даними компанії, було відновлено роботу 581 базової станції та відремонтовано 2,9 тис. км волоконно-оптичного кабелю, завдяки чому вдалося відновити доступність послуг для людей у 759 населених пунктах країни.
“Vodafone Україна” також повідомив, що на нових локаціях було запущено 723 БС, додатково закуплено 414 мобільних генераторів і замінено 24,71 тис. акумуляторних батарей.
Капітальні інвестиції Vodafone Ukraine у 2022 році склали близько $100 млн, не менше, ніж до повномасштабного російського вторгнення, повідомив регіональний директор NEQSOL Holding Україна Володимир Лавренчук інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Як відповідальний інвестор у 2022 році NEQSOL Holding підтримав стратегію капітальних інвестицій, здійснених Групою компаній “Водафон Україна” в надскладних умовах, на рівні минулого року. Це інвестиції для забезпечення зв’язку для мільйонів українців і системи передавання даних різних галузей виробництва та сервісу”, – заявив Лавренчук.
Інвестиції спрямовували переважно на підтримання стабільності роботи мережі та відновлення зв’язку на деокупованих територіях, а також на купівлю нового обладнання та поліпшення покриття компанії, уточнили у пресслужбі Vodafone Ukraine.
“Якщо в мирний час на аварійні роботи припадало не більше ніж 2% усіх робіт, то з початку повномасштабного російського вторгнення вони займають понад 95% часу. Тільки за 9 місяців 2022 року було проведено понад 1 тис. ремонтів із відновлення пошкоджених мереж”, – зазначили в Vodafone Ukraine.
Від початку російського вторгнення в Київській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській та Херсонських областях було пошкоджено понад 500 базових станцій Vodafone Ukraine (з тих, що вдалося обстежити). Відновлено роботу 577 базових станцій, зазначили в компанії.
За її даними, з березня Vodafone Ukraine відновив зв’язок у понад 550 населених пунктах, зокрема у 123 містах і селах Херсонської області тільки за минулий тиждень. Відновлено також 2,56 тис. км оптоволоконного кабелю, сумарна протяжність оптики, яка не підлягає відновленню та прокладена наново, склала 37 км.
“Додатковим викликом стали блекаути. Усе обладнання, крім оптоволокна, потребує енергоживлення і його відсутність критична для роботи мереж”, – зазначили в компанії Vodafone Ukraine, наголосивши, що для забезпечення зв’язку, незважаючи на тривалі відключення електроенергії, забезпечують базові станції резервними акумуляторами, а також використовують альтернативні джерела живлення від дизель-генераторів до сонячних панелей.
Vodafone Ukraine у 2022 році також інвестував у розширення покриття в західній частині країни, куди з початку війни переїхала більшість українців. З початку року було встановлено 150 базових станцій, а також модернізовано низку наявних. Для розширення 4G покриття запущено 3,8 тис. базових станцій, побудовано 250 нових майданчиків, модернізовано 1,5 тис. 3G базових станцій.
Також компанія продовжує надавати безоплатні послуги українцям, зокрема в роумінгу, яким уже скористалися 14 млн українців, зазначили у пресслужбі.
Компанія Onur, одна з найбільших у будівництві та ремонті автошляхів в Україні, у 2022 році через війну скоротила обсяг робіт на 90% і заморозила реалізацію майже всіх масштабних проєктів дорожньої інфраструктури, повідомив головний координатор Onur Group Ukraine Емре Караахметоглу в партнерському інтерв’ю NV.
“Не дивлячись на війну, деякі об’єкти все ж вдалося завершити: добудували автошляхи в Хмельницькій області та ділянки траси Київ – Харків, над якими працювали з 2019 року. Обидва проєкти фінансувалися коштом Світового банку”, – зазначив Караахметоглу.
Він також повідомив, що від початку війни компанія розширювала під’їзди до митних пунктів на заході країни, з кінця травня будує новий Ірпінський міст під Києвом, а також працює в Харківській області після її деокупації, де проводить екстрені роботи з відновлення автодоріг.
Караахметоглу додав, що нещодавно компанія виграла тендер на будівництво трьох мостів у Київській області, який фінансується британським експортно-кредитним агентством UK Export Finance.
За його словами, якби не війна, компанія відкрила б у центрі Львова новий готель, під який торік придбали будівлю і розпочали реконструкцію. “Після війни швидко завершимо роботу над цим проектом”, – зазначив він.
Головний координатор повідомив також, що Onur Group уже під час війни придбала кілька земельних ділянок у Львові та на Львівщині й думає, які проєкти можна реалізувати.
Караахметоглу зазначив, що серед інших інвестпланів компанії в Україні – видобуток корисних копалин, зелена енергетика, де Onur уже має 150 мегаватів від сонячних станцій, та аграрний напрямок із переробкою. “У нас невелика, близько 5 тис. гектарів ділянка на заході України. Плануємо збільшити її вдвічі. А потім зайнятися переробкою аграрної продукції”, – уточнив він.
Представник Onur додав, що до війни під замовлення компанії було виготовлено обладнання для розроблення піщаних кар’єрів у Львівській області та лінії для виробництва мостових балок на бетонному заводі компанії на заході країни, і заявив, що їх буде встановлено одразу після війни.
За його словами, Onur також має намір після перемоги України завершити такі масштабні проєкти, як будівництво Запорізького мосту і реконструкція злітно-посадкової смуги в аеропорту Дніпро, а також ініціює проєкт будівництва платної дороги Стрий-Мукачеве, вже розробляючи для неї технічну документацію.
“За платними дорогами майбутнє, вони будуть затребувані після завершення війни. На мій погляд, цим проектом потрібно займатися вже зараз”, – зазначив Караахметоглу.
Представник компанії уточнив, що парк техніки в Україні становить близько 4 тис. одиниць, а також 20 асфальтних заводів, 15 бетонних заводів, 15 підприємств для виробництва підстави, проте під час війни кілька заводів було втрачено. В Onur Group Ukraine наразі працює близько 2 тис. осіб.
Згідно з інформацією у Facebook компанії, вона працює в 9 галузях, минулого року виконували дорожні роботи в Молдові.
Onur Group посідає 82-е місце в рейтингу 250 найбільших підрядників у світі за версією провідного американського видання ENR 2022.
