Представник країни виступив на 51-й сесії Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки. Уточнюється, що за останні шість років бідність скоротилася вдвічі внаслідок фундаментальних реформ, що реалізуються у країні.
Рівень бідності в Узбекистані до 2030 року планується зменшити на 7%. У новій стратегії згадувалося, що загалом у галузь буде залучено $15 млрд. інвестицій з метою підвищення продуктивності та рентабельності у сільському господарстві, — йдеться у повідомленні.
Також йшлося про суворі заходи, щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, біорізноманіття, екологічної ситуації, зокрема, проблем, спричинених висиханням Аральського моря.
ПрАТ “Нафтогазвидобування”, основний виробничий актив “ДТЕК Нафтогаз”, у першому півріччі 2023 року збільшило інвестиції в розвиток газовидобутку на 35% – майже до 1 млрд грн на тлі зниження фінансових показників порівняно з тим самим періодом попереднього року.
Згідно зі звітом компанії на біржі, компанія продовжила інвестувати в розвиток, незважаючи на зниження чистого прибутку “ДТЕК Нафтогаз” на 66% (до 2,38 млрд грн) і виручки на 31,5% (до 13,11 млрд грн) у першому півріччі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Зазначається, що кошти було спрямовано на збільшення програми буріння та геологорозвідувальних робіт для повернення до динаміки зростання видобутку в середньостроковій перспективі.
У компанії також повідомили, що вона сплатила до держбюджету понад 5 млрд грн податків, зокрема понад 2,2 млрд грн ренти за користування надрами, частина якої (5%) спрямовується до місцевих бюджетів.
Зниження фінансових показників у “ДТЕК Нафтогазі” пояснили падінням ціни на газ на ринку 2023 року.
“За перше півріччя 2023 року основний виробничий актив “ДТЕК Нафтогаз” збільшив обсяг інвестицій у розвиток газовидобутку на 35%. Минулого року через проблеми з реалізацією газу ми змушені були скоротити нашу програму буріння. Цього року компанія робить основний акцент саме на збільшенні обсягу бурових робіт. У наступні 2-3 роки це дасть нам змогу повернутися до динаміки зростання для подальшого зміцнення енергетичної безпеки України”, – прокоментували в компанії.
“ДТЕК Нафтогаз” є найбільшою приватною газовидобувною компанією в Україні. До портфеля її активів входять “Нафтогазвидобування” і “Нафтогазрозробка”, що здійснюють розвідку і видобуток вуглеводнів на трьох ліцензійних ділянках у Полтавській і Харківській областях.
Як повідомлялося, “ДТЕК Нафтогаз” у 2022 році збільшив чистий прибуток на 70,6% – до 11,46 млрд грн за зростання виручки у 2,2 раза – до 36,00 млрд грн.
У межах візиту до США Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із найвпливовішими американськими підприємцями та керівниками найбільших фондів, повідомила в п’ятницю пресслужба Офісу президента.
Зустріч було організовано за сприяння найбільшого інвестиційного банку у світі JP Morgan. Загальна вартість активів в управлінні фондів, керівники яких брали участь у заході, перевищує 30 трлн. Зокрема, повідомляє пресслужба, у зустрічі взяли участь засновник компанії Bloomberg LP Майкл Блумберг, голова фонду Pershing Square Capital Білл Акман, голова фонду Starwood Capital Баррі Стернліхт, засновник фонду Citadel LLC Кен Гріффін, президент інвестиційної компанії Blackstone Джонатан Грей, заступник голови компанії BlackRock Філіп Гільдебран, голова благодійної організації Schmidt Futures Ерік Шмідт, голова компанії Kraft Group Роберт Крафт та інші.
“Сторони обговорили перспективи залучення найбільшого американського бізнесу до відновлення України та реалізації інвестиційних проєктів. Американські підприємці та фінансисти підтвердили готовність здійснювати масштабні інвестиції в Україну одразу після завершення війни та отримання безпекових гарантій”, – повідомляє пресслужба.
Також відбулася окрема зустріч президента Зеленського з головою найбільшої компанії з управління активами у світі BlackRock Ларрі Фінком.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і 19 фінансових організацій розвитку (DFI) на Конференції з відновлення України в Лондоні уклали Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме реалізації спільних інвестицій у приватний сектор української економіки.
“Підписання цього меморандуму … стало наступним кроком у реалізації домовленості між ЄБРР і DFI країн “Великої сімки” про створення спільної платформи для інвестицій в Україну, про яку було оголошено на зустрічі G7 у Токіо минулого місяця”, – ідеться в прес-релізі банку.
Зазначається, що головною метою створення спільної платформи між ЄБРР і DFI є сприяння співфінансуванню шляхом посилення співпраці та діалогу між партнерами в контексті надання допомоги у відновленні України.
Зазначається, що першочергову увагу в рамках інвестиційних ініціатив буде приділено приватному сектору економіки України.
“Фінансові потреби України на етапі відновлення будуть дуже значними, а отже, потребуватимуть об’єднання зусиль фінансових організацій. Для максимізації ефективності та результативності своєї діяльності партнери України мають забезпечити ретельну координацію між собою. Надзвичайно важливу роль у відновленні української економіки відіграватиме приватний сектор”, – наголосив ЄБРР.
Банк вказує, що спільно з DFI готовий працювати над підвищенням ефективності та якості в наданні допомоги Україні та сусіднім країнам, які постраждали від військової агресії Росії.
Уточнюється, що меморандум підписали British International Investment, Cassa Depositi e Prestiti, DEG (Deutsche Investitions- und Entwicklungsgesellschaft), Development Finance Institute Canada (DFIC), Японський банк міжнародного співробітництва, Японське агентство міжнародного співробітництва, Proparco, Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Бельгійська інвестиційна компанія для країн, що розвиваються.
У цьому списку також Compañía Española de financiación del desarrollo (Cofides), Finnfund, Інвестиційний фонд для країн, що розвиваються, Nederlandse Financierings-Maatschappij voor Ontwikkelingslanden, Norfund, Oesterreichische Entwicklungsbank, Sociedade para o Financiamento do desenvolvimento, instituicao financeira de credito, Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, що розвиваються, і Swedfund international.
П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі близько $50 млрд на рік завдяки припливу іноземного капіталу, зокрема приватного, такий сценарій виклав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в опублікованому у вівторок звіті “Регіональні економічні перспективи”.
“Для швидкого відновлення приплив іноземного капіталу має досягати $50 млрд на рік протягом п’яти років”, – зазначив банк, посилаючись на уроки історії.
Він зазначив, що швидке одужання не є нормою: історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, не відчувають довгострокового спокійного періоду протягом 25 років після нього, не відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення навіть у довгостроковій перспективі.
Водночас, як ідеться у звіті, 29% економік дійсно досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років.
“Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка має зростати на 14% на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до $225 млрд із приблизно $150 млрд у 2022 році в постійних цінах”, – підкреслив ЄБРР.
Поки ж банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2023-й і 2024 роки відповідно на рівні 1% і 3%.
Банк додав, що основна спільна риса періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання – високе співвідношення інвестицій до ВВП. Він нагадав, що до війни помірні обсяги інвестицій в Україні здебільшого фінансувалися коштом внутрішніх заощаджень: приплив капіталу становив лише 3% ВВП на рік у 2010-21 рр., а прямі іноземні інвестиції зазвичай суттєво падають після війни і потребують багато часу, щоб відновитися.
Тому у звіті наводиться приклад Центральної та Південно-Східної Європи у 2000-х роках, де внутрішні заощадження були на низькому рівні, але іноземне фінансування допомогло підтримувати інвестиційний бум.
У випадку з Україною подвоєння рівня інвестицій (як частини ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розроблення складних проєктів та укладення контрактів, зазначає ЄБРР.
“У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, імовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20% ВВП, або $50 млрд на рік”, – підсумовується у звіті.
Банк звертає увагу на важливість приватних інвестицій, оскільки приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності.
“На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки приватний сектор може зробити важливий внесок у відновлення житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктур за умови, що окремі фізичні та юридичні особи отримають належний доступ до фінансування”, – йдеться у звіті.
ЄБРР нагадав, що зобов’язався інвестувати EUR3 млрд в Україну у 2022-2023 рр., підтримуючи реальний сектор економіки, і готовий відігравати ключову роль у відновленні, коли дозволять обставини.
Як повідомлялося, 2023 року очікується зростання міжнародного фінансування України для покриття дефіциту держбюджету до $42,5 млрд порівняно з $32 млрд 2022 року.
Згідно з даними Нацбанку України, прямі інвестиції в країну на кінець 2022 року становили $51,1 млрд, а максимуму в $65,7 млрд вони досягали на кінець 2021 року.
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель говорить про необхідність залучення до відновлення післявоєнної України приватних інвестицій, як із самої України, так і з Європейського союзу, для чого мають бути створені сприятливі умови.
Про це він сказав у четвер у Стокгольмі після закінчення засідання Європейської Ради на рівні міністрів з питань розвитку. У засіданні через відеозв’язок також узяв участь віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Курбаков.
“Цілком очевидно, що ми маємо підготуватися до відновлення та реконструкції, які йдуть рука об руку разом із процесом реформ на шляху до європейського членства. Ці процеси підсилюють один одного. Україна має просуватися вперед у сфері боротьби з корупцією, проведенні судової системи, що збільшить ефективність видатків в Україні та створить передбачувані та справедливі економічні умови для того, щоб залучити приватних інвесторів. Це має бути мобілізовано для того, щоб гарантувати, що приватний сектор може відігравати ключову роль для громадянського суспільства та місцевої влади. Ми повинні використовувати наше фінансування, щоб залучити приватні інвестиції – як з України, так і з ЄС”, – виклав Боррель своє бачення.
Високий представник ЄС констатував, що реконструкція України буде “наступним величезним завданням”. “І що довше триває ця війна, то більшими будуть руйнування і більшою буде робота, яку ми повинні будемо зробити для того, щоб підтримати Україну в її відновленні. Також цілком очевидно, що Росія повинна компенсувати неймовірні руйнування і втрати, які вона заподіяла Україні та її народу. Вона має заплатити ціну за відновлення України. Для цього ми працюємо над тим, як ми зможемо використати і мобілізувати заморожені російські активи відповідно до міжнародного права”, – додав він.
Боррель нагадав, що під час неформального засідання міністрів оборони, яке відбулося в середу, глави оборонних відомств обговорювали військову підтримку України, а сьогодні з міністрами розвитку – реконструкцію України. “Ці дві речі йдуть разом. Ми маємо допомагати Україні для того, щоб уникнути руйнувань і маємо підтримувати Україну для її відновлення. Але чим менше буде руйнувань, тим краще для зусиль, спрямованих на реконструкцію. Тому ми маємо відправляти Україні генератори, щоб виробляти електрику і маємо відправляти ракети, щоб не дозволити Росії їх зруйнувати”, – деталізував він.
Стосовно участі в засіданні віцепрем’єра, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Курбакова, Високий представник повідомив, що той “розповів про своє бачення пріоритетів”. “Цілком очевидно, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, щоб вона виграла цю війну”, – наголосив Боррель.
