Республіканці закликають до негайних дій проти китайського уряду, посилаючись на новий висновок міністерства енергетики США, в якому “витік з лабораторії” називається причиною спалаху COVID-19.
“Що важливо, так це притягнути Комуністичну партію Китаю до відповідальності, щоб це більше не повторилося”, – написав у твіттері сенатор Том Коттон.
Його заклик повторив сенатор Рік Скотт.
“Ліві витратили останні 2 роки, намагаючись цензурувати правду і прикрити комуністичний Китай, але факти незаперечні. (…) Настав час притягнути цей злий режим до відповідальності”, – випливає з повідомлення Скотта у твіттері.
Сенаторка Марша Блекберн зазначила: “Протягом багатьох років офіційні особи Ентоні Фаучі та Джо Байдена називали це змовою”.
Сенатор Джош Гоулі заявив, що повторно внесе на розгляд законопроєкт, який вимагає надання додаткової інформації про те, що уряд США дізнався про спалах COVID-19.
“Американський народ заслуговує повної правди про походження COVID. (…) Я знову внесу законопроєкт, щоб зробити розвідувальні звіти уряду США про COVID відкритими для людей”, – написав він у твіттері.
Тим часом сенатор Ден Салліван заявив в ефірі NBC, що в Конгресі мають бути проведені “великі” громадські слухання про походження COVID-19.
Раніше видання The Wall Street Journal повідомило, що експерти Міненерго США дійшли висновку, що коронавірус, найімовірніше, поширився через витік у лабораторії в Китаї.
“Міненерго тепер погоджується з ФБР, що вірус, імовірно, почав поширюватися через інцидент у лабораторії в КНР”, – ідеться в публікації.
Міністерство дійшло такого висновку, вивчивши нові розвіддані. ФБР зробило схожий висновок, використовуючи власні джерела, 2021 року.
Проте, як пише газета, поки що в органах влади США немає єдиної думки з цього питання. Чотири урядові структури, так само як спеціально сформована група фахівців із розвідки, як і раніше, схиляються до теорії про природне походження вірусу. Ще два американських відомства поки не можуть дійти однозначного висновку.
Незабаром після початку пандемії Дональд Трамп, який обіймав посаду президента США, неодноразово озвучував версію про “лабораторне” походження коронавірусу. Він стверджував, що Китаю потрібно буде відшкодувати завдані світу збитки від коронавірусу. Сам COVID-19 Трамп часто називав “китайським вірусом”, його опоненти критикували подібні твердження. За нинішнього президента США Джо Байдена робота з визначення походження COVID-19 триває.
Китай представив у п’ятницю мирний план із припинення україно-російської війни, що складається з 12 пунктів.
У документі, розміщеному на сайті МЗС, першим пунктом вказано “повагу суверенітету всіх країн”. “Повинні суворо дотримуватися загальновизнані норми міжнародного права, включно з цілями і принципами Статуту Організації Об’єднаних Націй. Суверенітет, незалежність і територіальна цілісність усіх країн мають бути ефективно захищені”, – йдеться в тексті.
“Відмова від менталітету холодної війни. Безпека країни не повинна забезпечуватися за рахунок інших. Безпека регіону не повинна забезпечуватися посиленням або розширенням військових блоків”, – зазначається у 2-му пункті.
Серед інших пропозицій Китаю – припинення бойових дій. “Усі сторони повинні підтримати Росію та Україну в роботі в одному напрямку і якнайшвидшому відновленні прямого діалогу, щоб поступово деескалувати ситуацію та зрештою досягти всеосяжного припинення вогню”, – йдеться в ньому.
Китай пропонує також розв’язання гуманітарної кризи, захист цивільних осіб і військовополонених (військовополонених), гарантування безпеки атомних електростанцій, зниження стратегічних ризиків (не можна застосовувати ядерну зброю і не можна вести ядерні війни), сприяння експорту зерна, припинення односторонніх санкцій, підтримання стабільності ланцюжків виробництва й постачань, сприяння постконфліктному відновленню.
У посольстві КНР у Києві агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що документ ґрунтується на запропонованих Головою КНР Сі Цзіньпінем “чотирьох необхідних умовах”; “чотирьох загальних позиціях”, яких треба дотримуватися міжнародному співтовариству, і “Трьох спостереженнях” щодо кризи.
Як пояснили в посольстві, “чотири необхідності” полягають у тому, що слід поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх держав, дотримуватися мети і принципів Статуту ООН, серйозно ставитися до раціональних занепокоєнь усіх країн у сфері безпеки та підтримувати всі зусилля, що сприяють мирному врегулюванню кризи”.
“Чотири “спільні позиції”, яких потрібно дотримуватися міжнародному співтовариству, мають на увазі, що міжнародне співтовариство повинне підтримувати всі зусилля, що сприяють мирному врегулюванню кризи в Україні, та закликати відповідні сторони зберігати розсудливість, проявляти стриманість, а також якнайшвидше встановити прямі контакти та створити умови для поновлення перемовин; разом виступати проти застосування чи погрози застосування ядерної зброї, обстоювати неприпустимість використання ядерної зброї та ведення ядерної війни”, – йдеться у повідомленні.
“Три спостереження” з приводу кризи – “У конфліктах і війнах не буває переможців”, “У складних проблем немає простих рішень”, “Необхідно уникати конфронтацій між великими державами”.
Тим часом у четвер Генеральна асамблея ООН проголосувала за резолюцію “Принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй, що лежать в основі досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні”, проєкт якої внесено 57 країнами, включно з Україною.
Згідно з резолюцією, Генасамблея “знову заявляє свою вимогу, щоб Російська Федерація негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої збройні сили з території України в її міжнародно визнаних кордонах, і закликає до припинення бойових дій”.
У резолюції також міститься заклик до “негайного припинення нападів на критично важливу інфраструктуру України і будь-яких навмисних нападів на цивільні об’єкти, включно з житловими будинками, школами і лікарнями”.
Китай від голосування за резолюцію утримався.
Чотири суховантажі доставлять кукурудзу і пшеницю в Китай та Іспанію, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“19 січня чотири судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 229 749 тонн зерна та іншого продовольства в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Три судна Star Sapphire (74 904 тонни пшениці), Mana (47 267 тонн пшениці та 11 420 тонн кукурудзи) і Serenity Ibtihaj (26 653 тонни кукурудзи) вирушили до Іспанії. Судно Andros Spirit переправить до Китаю 69 505 тонн кукурудзи.
У порти України також прямують чотири суховантажі, які в четвер пройшли морським гуманітарним коридором.
“Станом на 19 січня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 18 051 260 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1 316 суховантажних суден: 652 на прибуття в українські порти і 664 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
Обмеження, пов’язані зі спалахом коронавірусу в Китаї, ввели 32 країни світу, повідомляє Всесвітня туристська організація ООН (UNWTO).
“До середини січня 32 країни світу ввели спеціальні обмеження на в’їзд туристів, пов’язані з подорожами з Китаю. Здебільшого, це країни Азії та Європи”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначають в організації, це може уповільнити відновлення міжнародного туризму після пандемії коронавірусу, оскільки до 2020 року Китай був найбільшим ринком виїзного туризму у світі. У 2022 році, як повідомлялося, кількість міжнародних туристських поїздок становила лише 63% від рівня допандемійного 2019 року.
Влада Китаю 8 січня скасувала частину обмежень на поїздки в країну для іноземних туристів і виїзд своїх громадян за кордон. Однак через спалах коронавірусу в країні після відмови від політики “нульової терпимості до ковіду” багато урядів почали запроваджувати обмеження на в’їзд для туристів, які побували в Китаї перед поїздкою в їхню країну. Зокрема, Японія, Південна Корея, Індія, США, Іспанія, Італія та багато інших країн вимагають у таких пасажирів негативний результат тесту на коронавірус або підтвердження вакцинації, дехто запровадив обов’язкове тестування.
Індія, ймовірно, вже обійшла Китай за чисельністю населення, і експерти очікують продовження зростання принаймні до 2050 року.
Згідно з даними незалежної організації World Population Review (WPR), населення Індії на кінець 2022 року становило 1,417 млрд осіб. Інша аналітична платформа – Macrotrends – оцінює чисельність населення Індії в 1,428 млрд осіб.
У Китаї чисельність населення торік зменшилася вперше більш ніж за 60 років – на 850 тис., до 1,412 млрд осіб, свідчать опубліковані у вівторок дані Державного статистичного управління КНР.
Індія, де половину населення становлять люди у віці до 30 років, як очікується, буде економікою, що найшвидше зростатиме найближчими роками. Щоб скористатися зростанням демографії, уряду країни необхідно створити мільйони робочих місць, зазначає агентство Bloomberg.
“Що зараз необхідно, так це масштабна програма підтримки економіки, яка дала б змогу створити робочі місця в різних секторах, – каже економіст Nomura Holdings Inc. Сонал Варма. – І ми вже бачимо, що основи для цього закладаються”.
WPR очікує, що чисельність населення Індії продовжить збільшуватися принаймні до 2050 року.
За даними ООН, більше половини зростання глобального населення в період між 2022 і 2050 роком припаде всього на вісім країн: Індію, Конго, Єгипет, Ефіопію, Нігерію, Пакистан, Філіппіни і Танзанію.
З українських портів у вівторок вийшли три судна з кукурудзою і пшеницею, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“17 січня три судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 119 тис. тонн зерна та іншого продовольства в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Два суховантажі Kestrel S (26,5 тис. тонн пшениці) і Great Arsenal (25,5 тис. тонн пшениці) попрямували до Туреччини. Судно Navios Helios доставить до Китаю 67 тис. тонн кукурудзи.
У порти України також прямують чотири суховантажі, які у вівторок пройшли морським гуманітарним коридором.
У СКЦ повідомили, що “було подано 77 заявок на участь в ініціативі”. Дев’ять суден очікують дозволу на захід у порти України, 24 навантажених суховантажі очікують на відправлення в пункти призначення.
“Станом на 17 січня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 17 757 311 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1 307 суховантажних суден: 649 на прибуття в українські порти і 658 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
