Насичений ринок України та її географічне положення роблять нашу країну привабливим ринком збуту для іноземних товарів. Однак, імпортувати товари до України – це складний процес, що вимагає знань про законодавство, міжнародні відносини та процедури митного оформлення. Ці та інші питання розглянули засновник Клубу експертів Максим Уракін президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова у новому ролику на YouTube-каналі “Клуб експертів”.
За словами Максима Уракіна, перш ніж починати імпортувати товари, необхідно провести детальний аналіз ринку та законодавства України та країни-експортера, а також розрахувати всі витрати, пов’язані з доставкою, митним оформленням та податками.
“Це допоможе вам скласти чіткий план дій та уникнути неприємних ситуацій під час реалізації імпортного процесу”, – підкреслив експерт.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, в свою чергу, також наголошує на необхідності дослідження ринку та перевірки репутації потенційних постачальників.
“Вивчення ринку та перевірка репутації потенційних партнерів можуть допомогти знайти надійного постачальника”, – зазначила вона.
Як підкреслила Євгенія Литвинова, успішний імпорт товарів вимагає ретельного аналіз всіх аспектів майбутньої реалізації бізнес-стратегії імпортера.
“Перед початком імпорту товарів необхідно провести детальний аналіз ринку, вимог законодавства та своїх можливостей, а також прорахувати всі витрати, пов’язані з доставкою, митним оформленням та податками. Це допоможе вам скласти чіткий план дій та уникнути неприємних ситуацій під час реалізації імпортного процесу”, – наголосила Литвинова.
Щодо документів, які потрібно підготувати для імпорту товарів, Євгенія Литвинова, зазначила, що на перший план потрібно поставити контракт між імпортером та експортером, інвойс, транспортний документ (наприклад, накладна або коносамент), сертифікат якості та сертифікат про походження товарів.
“Крім цих основних документів, можуть бути потрібні додаткові документи залежно від характеристик товарів та вимог законодавства України. Зокрема, можуть бути необхідні ліцензії, сертифікати відповідності, дозволи та інші документи, що підтверджують дотримання вимог щодо безпеки, гігієни, екології тощо”, – пояснила вона.
Максим Уракін також підкреслив, що вивчення місцевого законодавства та вибір надійного постачальника є також дуже важливими етапами в процесі імпорту. На думку експертів, для успішної реалізації товарів в Україні потрібно також враховувати ті труднощі, які можуть виникнути вже після їх доставки.
“Навіть якщо товари якісні та цікаві, їх ще потрібно продавати. Але у нас, в Україні, навіть після отримання сертифікатів та відповідних дозволів, продажі можуть бути обмежені через різні митні бар’єри, що призводить до порушення угод. Тому ми радимо нашим компаніям вести детальний аналіз ринку та вимог законодавства. Це дозволить підготувати правильну документацію та дотриматися всіх вимог”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Щоб збільшити експортні продажі, експерти рекомендують підвищити якість продукції та надати покупцям більше інформації про свої товари.
“У наш час багато покупців перевіряють якість товару та його відповідність стандартам. Якщо ваша продукція не відповідає вимогам, то її просто не куплять”, – підкреслив Максим Уракін.
У зв’язку з цим, експерти радять зосередитися на розвитку якості товарів та їхньої конкурентоспроможності. Крім того, на думку Максима Уракіна, важливо брати участь у міжнародних виставках та форумах, де можна знайти нових партнерів та встановити контакти з потенційними постачальниками.
Отже, на думку експертів, під час імпорту товарів дуже важливо дотримуватися всіх вимог та норм, визначених законодавством, проводити детальний аналіз ринку та перевіряти репутацію постачальників. Важливо також забезпечити якість товарів та своєчасну доставку та при цьому розглянути всі можливі ризики та витрати. Імпорт товарів може бути дуже вигідним бізнесом, якщо правильно підійти до його організації. Досвідчені експерти радять вивчати ринок та визначати свої можливості, щоб уникнути неприємних ситуацій та забезпечити успішний розвиток бізнесу.
Повне відео можна подивитись за посиланням:
Підписатись на канал “Клуб експертів” можна тут:
IMPORT, URAKIN, ІМПОРТНІ_ТОВАРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ЭКСПОРТ
Генеральний директор Міжнародної організації виноградарства і виноробства (МОВВ) Пау Рока подякував представникам української виноробної галузі за виконану роботу з відновлення членства України в цій міжнародній структурі.
“У цей непростий час, який переживає Україна, і в тій складній ситуації, ми акцентуємо увагу на просуванні українського виноробства у світі. Те, що Україна увійшла до нашої міждержавної організації є дуже важливим кроком саме в цей період. Цей крок принесе результати вже в найближчому майбутньому”, – наголосив глава МОВВ на пресконференції в ІА “Інтерфакс Україна”.
Своєю чергою, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич також наголосив на важливості членства України в МОВВ, адже ця організація на сьогодні об’єднує 85% світових фахівців у сфері виноградарства та виноробства, а також представляє інтереси 80% споживачів.
“Міжнародна організація виноградарства і виноробства є насамперед майданчиком для обміну досвідом у просуванні продуктів виноградарства. Членство в МОВВ і робота в її комітетах надасть Україні змогу бути в курсі всіх змін і напрямів розвитку галузі, що, своєю чергою, є важливим у контексті європейської інтеграції нашої країни”, – заявив Дмитрасевич.
Говорячи про наслідки війни для галузі, заступник міністра зазначив, що, за оцінками Світового банку та експертів Інституту міжнародної економіки, вартість знищеного, вкраденого, пошкодженого майна в сільському господарстві становить 8 млрд доларів. З рештою непрямих втрат – недоотриманими прибутками, невиконаними контрактами – загальний збиток від військових дій сягає 40 млрд грн.
“Якщо багаторічні насадження знищити, то на відновлення підуть роки. Після втрат людських такі втрати є найболючішими для нас і для галузі”, – наголосив він.
Крім того, М. Дмитрасевич нагадав про можливості залучення державної грантової програми для закладання нових виноградників.
Голова громадського об’єднання “Укрсадвінпром” Володимир Печко зауважив, що 2021 року в Україні офіційно налічувалося близько 266 промислових виробників винограду та вина, 125 виноградарських підприємств, 29 малих виробників винограду та виноградарської продукції.
“Щодо цифр, на обробіток кожного гектара було залучено на постійній основі 33 співробітники, на кожному підприємстві працювало в середньому 250 осіб. Таким чином, показник зайнятості населення у виноградарстві та садівництві в Україні є одним із найвищих порівняно з іншими галузями”, – наголосив представник галузі.
Печко також подякував Міністерству агрополітики за впровадження програми підтримки галузі та надання грантів виноробам як 2021, так і 2022 року.
“Підтримка державою посадки виноградників навіть у цей складний час дасть змогу в майбутньому не тільки зберегти галузь, а й розширити зони насадження виноградників”, – зазначив він.
На думку модератора пресконференції та заступника голови ГО “Укрсадвінпром” Максима Уракіна, в реаліях, що склалися, вкрай важливо поширити на всі регіони України статус виноробних.
“Надання статусу виноробних усім без винятку областям України є особливо актуальним у зв’язку з переміщенням виноградарства в центральні та західні регіони країни, де вже ефективно працюють десятки виноробів; статус виноробного регіону дасть змогу виноробам претендувати на допомогу, технології, пільги”, – наголосив Уракін.
За словами заступника голови “Укрсадвинпром” з міжнародних відносин Наталії Бурлаченко, головна мета відновлення членства в МОВВ – популяризація українського продукту.
“Ми насамперед хочемо показати, яких висот і якості домоглася Україна, незважаючи на реалії, в яких ми живемо. Це важливий майданчик, щоб зазвучати на весь світ. Можливість не тільки віртуально, а й офлайн поспілкуватися із зарубіжними колегами, показати, що українське вино є, існує і в майбутньому стане ще більш конкурентоспроможним”, – сказала вона.
Власник виноробної компанії Vinos de La Luz та інвестор в українське виноробство Рікардо Нуньєс підкреслив, що Україні потрібна державна програма розвитку виноробства, щоб вивести індустрію на новий рівень розвитку після війни.
“У лютому 2022 року призупинився динамічний розвиток виноробної галузі України. Безліч українців, зокрема зайняті виноробством, покинули свої домівки. Але вони повернуться зі знаннями та досвідом, отриманими за межами країни. Вони мають бути готові до нових можливостей”, – зазначив винороб.
Рікардо Нуньєс представив новинку сезону – червоне сухе вино Big Wines Big Art, яке було виготовлено з винограду сорту Одеський чорний врожаю 2020 року, вирощеного в Ренійському районі Одеської області. Перша партія з 1000 пляшок була випущена на підприємстві в Київській області. До роботи над новим українським вином було залучено відомого художника Івана Марчука, який надав для проєкту свою картину “Пробудження”, що символізує відродження українського виноробства після війни, зазначив Рікардо Нуньєс.
Говорячи про майбутнє відновлення галузі, винороб нагадав, що розвиток завжди починається з появи безлічі маленьких виробників, які стають базисом для створення великих підприємств.
“Я – перший інвестор у виноградарську та виноробну галузі України за часів війни. Я працюю над виробництвом вина саме зараз. Моє завдання – навчити українців пити своє вино. Тоді в країні буде велика і велика галузь”, – сказав він.
Представники “Укрсадвінпрому” передали до Мінагрополітики України прапор Міжнародної організації виноградарства і виноробства.
Міжнародна організація виноградарства і виноробства (МОВВ) є правонаступницею Міжнародного бюро винограду і вина, яке існувало з 1924 до 2001 року року і на сьогоднішній день об’єднує 49 країн. Саме в цій організації розробляються стандарти світового виноробства. МОВВ складається з чотирьох комітетів – виноградарство, енологія, економіка і право, безпека та охорона здоров’я. Україну в міжнародній організації представлятиме делегація, яка складається з представників Мінагрополітики, Інституту виноградарства та виноробства ім. Таїрова, членів “Укрсагрополітики”. Таїрова, членів “Укрсадвінпрому”.
Група Vinos de La Luz має виноробні у виноробних регіонах Старого та Нового Світу, зокрема, Іспанії, Італії, Аргентині, США, на яких виробляє вина під ТМ Vinos de La Luz.
UKRSADVYNPROM, VINOS_DE_LA_LUZ, ВИНО, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, ВОЛОДИМИР_ПЕЧКО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МАКСИМ_УРАКІН, МАРКІЯН_ДМИТРАСЕВИЧ, Мінагрополітики, МОВВ, НАТАЛІЯ_БУРЛАЧЕНКО, ПАУ_РОКА, РІКАРДО_НУНЬЄС
На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшло нове відео, в якому київський аналітичний центр «Клуб експертів» та Клуб експортерів України представили спільне дослідження щодо основних ризиків, що стоять перед українськими компаніями в експорті товарів у 2023 році.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, підкреслила, що експортери повинні розглядати п’ять ключових ризиків для свого бізнесу: валютний ризик, платіжний ризик, виробничий ризик, транспортний ризик та бюрократичний ризик.
«Розуміння цих ризиків є критичним для успішного експорту, особливо в умовах сучасної геополітичної ситуації, експортери повинні розглядати ці ризики й запланувати принаймні на 3 місяці вперед, співпрацюючи з закордонними компаніями», – зазначила Литвинова.
Також експерти розглянули стан українського експорту за останні роки.
«Протягом останнього року ситуація в українському експорті зазнала значних змін. Основними торговими партнерами України стали Польща, Румунія та Туреччина», – пояснив засновник Клубу експертів Максим Уракін.
Він додав, що у 2022 році Україна експортувала товарів на 44 млрд доларів, а це на 35% менше, ніж у попередньому році. Основний прибуток на світовому ринку Україна отримала від експорту зернових та рослинних олій, хоча при цьому експорт металургійної продукції скоротився.
Клуб експертів та Клуб експортерів також наголосили на важливості підтримки українських експортерів в умовах сучасних процесів на світовому ринку.
«Ми рекомендуємо українським експортерам звертатися до наших клубів з питаннями про сертифікацію, вихід на закордонні ринки та відкриття виробництв за кордоном. Ми завжди готові допомогти та проконсультувати», – підкреслила Євгенія Литвинова.
Вона закликала українські компанії бути активними у світовому ринку.
«Ми бажаємо, щоб українські компанії зберігали конкурентоспроможні ціни на свої товари, працюючи з закордонними партнерами. Не вагайтеся звертатися до нас з будь-якими питаннями, пов’язаними з експортом», – додала Литвинова.
Євгенія Литвинова закликала українські компанії не втрачати надію та активно розвивати свої можливості.
«Український експорт має великий потенціал, і ми віримо, що співпраця з Клубом експертів та Клубом експортерів допоможе компаніям реалізувати його», – заявила вона.
На закінчення, спікери зазначили, що наступне вони планують присвятити імпорту та ризикам, пов’язаним з імпортом. Вони закликали всі зацікавлених сторін приєднатися до обговорення та вивчення нових можливостей для розвитку експортно-імпортного бізнесу в Україні.
Також експерти наголосили, що для виходу на нові експортні ринки та перевірки контрагентів по всьому світу пропонуємо українським експортерам розглянути продукти та рішення від Dun & Bradstreet, світового лідера на ринку інформації про юридичних осіб.
Подивитись повне відео можна тут:
Підписатись на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, ІНКОТЕРМС, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, РИЗИКИ_ЕКСПОРТУ, ЭКСПОРТ
У березні в Лодзькому університеті відбулась міжнародна наукова конференція “Між реальністю війни і риторикою миру”. Захід проходив під патронатом Воєводи Лодзького і Ректора Лодзького університету. Ця конференція є частиною польсько-українського мистецького проекту, спрямованого на популяризацію творчості воюючих митців, проведення виставок їх робіт за кордоном, видання книг про них як шлях їх адаптації в мирному житті після перемоги і ліквідації наслідків ПТСР.
Головуюча на конференції пані Анета Павловська, заступник декана філософсько-історичного факультету Лодзького університету, доктор наук, професор, підкреслила актуальність проекту і розповіла про перший такий досвід, організацію 7 виставок фотографій прес-офіцера 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу капітана Сергія Белінського, відомого музиканта і художнього фотографа. Було видано два каталоги робіт, написано наукові статті, зараз в Інституті Історії Мистецтв Лодзького університету виходить монографія про творчість Сергія в мирний і воєнний час.
Наступна доповідь була зроблена доктором архітектури, професором Київського національного університету будівництва і архітектури Юлією Івашко, і прес-офіцером Сергієм Белінським в режимі телефонного зв’язку з Бахмутського напрямку.
Безпосередньо з подіями війни в Україні були пов’язані доповіді аспірантки Київського національного університету будівництва і архітектури Анастасії Уракіної і доктора наук, професора Лодзького університету Агнєшки Граліньскей-Тоборек.
Анастасія Уракіна презентувала розроблену спільно з київським аналітичним центром «Клуб експертів» програму психологічної реабілітації та арттерапії для людей, постраждалих від війни. Програмою передбачена перш за все групова робота, яку будуть вести професійні психологи. Заняття проходитимуть на базі «Клубу експертів».
Тези Анастасії Уракіної про методи арт терапії були продовженням дискусійних питань пані Агнєшки Граліньскей-Тоборек про те, які праці тих, хто пережив війну, можуть бути експоновані без шкоди для людини, а які є лише частиною лікування ПТСР.
Зазначимо, що вперше польські науковці отримали можливість задати наживо питання воюючому українському митцю. Анета Павловська спитала, як можна перед лицем небезпеки залишатись митцем навіть на війні. Сергій відповів, що в армії з 2021 року, вже звик, фотоапарат завжди з ним і це для нього як інформаційна війна з ворогом, не менш важлива.
Юлія Івашко показала презентацію фотографій Сергія і розповіла про майбутні плани щодо розширення кола воюючих митців. Це ж підкреслив і директор Інституту Історії Мистецтв доктор наук, професор Піотр Григлевськи.
Було представлено 18 доповідей, спрямованих на висвітлення творчості військових митців, які так переживали власні враження, також висвітлювалась тема війни в мистецтві. Доктор філософії Лукаш Садовський з Лодзької Академії мистецтв ім. В. Стржеміньскего висвітлив еволюцію пропаганди в російському мілітарному живописі.
Про те, що такі проекти потрібні, сказали доктори наук, професори Краківської Політехніки ім. Т. Клсцюшко Юстина Кобиларчик і Домініка Кушнєж-Крупа, які зробили виставку Старе-Нове місто у себе в Політехніці, показавши українські міста до і під час війни.
Кандидат технічних наук, доцент Національного університету Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка Андрій Дмитренко висвітлив еволюцію мистецьких меседжів під час війни в Україні.
Конференція завершилась презентацією книги Сергія Белінського і Юлії Івашко “І світло в темряві світить” про війну в Україні, виданої в краківському видавництві ‘Impuls”.
KNUBA, АНАСТАСІЯ_УРАКІНА, АНЕТА_ПАВЛОВСЬКА, АРТТЕРАПІЯ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНФЕРЕНЦІЯ, ЛОДЗЬКИЙ_УНІВЕРСИТЕТ, МИСТЕЦТВО, ПТСР, СЕРГІЙ_БЕЛІНСЬКИЙ, ЮЛІЯ_ІВАШКО