Румунський порт Констанца на Чорному морі належить до європейських логістичних центрів, які використовуються для незаконного ввезення кокаїну з Латинської Америки. Водночас міжнародні злочинні угруповання розширюють присутність у Румунії та інших країнах Південно-Східної Європи, встановлюючи зв’язки з місцевими кримінальними мережами, свідчать дослідження Європейського агентства з наркотиків (EUDA) та міжнародне журналістське розслідування The Guardian.
За даними розслідування The Guardian, опублікованого 13 жовтня 2026 року, злочинні організації з Колумбії, Бразилії, Еквадору, Венесуели, Мексики та інших країн Латинської Америки вже представлені щонайменше у 12 європейських державах. Водночас окремі мережі, зокрема бразильська Primeiro Comando da Capital (PCC), за оцінками правоохоронців, можуть діяти у 16 країнах Європи.
Журналісти протягом чотирьох місяців аналізували дані правоохоронних органів, міжнародних розслідувань і судових справ, а також спілкувалися з експертами з восьми країн. Дослідження показало, що латиноамериканські картелі дедалі активніше співпрацюють із європейськими злочинними угрупованнями, використовуючи їхні зв’язки та логістичні можливості.
Традиційно основними напрямками проникнення кокаїну на європейський ринок залишаються Бельгія, Нідерланди, Іспанія, Португалія та Франція. Проте правоохоронні органи фіксують розширення діяльності наркомереж у Німеччині, Румунії, Болгарії, Хорватії та інших країнах Центральної і Південно-Східної Європи.
Окрему увагу привертає порт Констанца, який EUDA називає серед пунктів ввезення кокаїну до Європи поряд з Антверпеном, Роттердамом, Гамбургом, Валенсією, Альхесірасом та італійським Джоя-Тауро.
За оцінками аналітиків, посилення контролю у великих портах Західної Європи спонукає злочинні організації активніше використовувати альтернативні морські напрямки. Це підвищує ризики для портової інфраструктури Чорноморського та Адріатичного регіонів.
Масштаби європейського ринку кокаїну залишаються значними. За даними EUDA, протягом 2014-2024 років обсяги вилученого кокаїну в Європі збільшилися на 471%.
У 2024 році держави Європейського Союзу повідомили про 97 тис. випадків вилучення кокаїну загальною масою 330 тонн. Це менше за рекордні 419 тонн у 2023 році, однак кількість вилучень зросла, що може свідчити про зміну маршрутів і способів транспортування наркотиків.
Найбільші обсяги вилучень у 2024 році зафіксовано в Іспанії – 124 тонни, Франції – 53,5 тонни та Бельгії – 44,6 тонни. На ці три країни припадало близько 67% загального обсягу кокаїну, конфіскованого в ЄС.
Значні обсяги також вилучили в Нідерландах – 37,6 тонни, Німеччині – 23,8 тонни, Португалії – 23 тонни та Італії – 11 тонн.
Водночас країни Західних Балкан відіграють особливу роль у міжнародній торгівлі наркотиками. За дослідженням Global Initiative Against Transnational Organized Crime, злочинні мережі з Чорногорії, Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини та інших держав регіону за останні два десятиліття перетворилися на активних учасників глобальних ланцюгів постачання кокаїну.
Особливе місце серед балканських портів посідає чорногорський Бар. За даними Міністерства охорони здоров’я Чорногорії та EUDA, у серпні 2021 року правоохоронці виявили понад 1,4 тонни кокаїну у контейнерному вантажі бананів, що прибув з Еквадору через порт Бар. У січні 2022 року в країні було виявлено ще близько 500 кг кокаїну в партії бананів, яка пройшла через цей порт.
Чорногорська влада розглядала ці випадки як підтвердження транзитного характеру країни в міжнародній контрабанді наркотиків. Невеликий внутрішній ринок не міг бути кінцевим пунктом споживання таких обсягів.
Загалом основні встановлені морські маршрути контрабанди кокаїну до Європи проходять через атлантичні порти Антверпен у Бельгії, Роттердам у Нідерландах, Гамбург у Німеччині, Валенсію та Альхесірас в Іспанії, а також через португальські та французькі порти.
У Середземноморському регіоні важливими пунктами залишаються Джоя-Тауро в Італії та Пірей у Греції. На Адріатиці випадки великих вилучень зафіксовані в Барі (Чорногорія), Дурресі (Албанія), Плоче та Рієці (Хорватія). У Чорноморському басейні до портів, які привертають увагу правоохоронців у контексті ризиків контрабанди кокаїну, належать Констанца в Румунії та Варна в Болгарії.
При цьому наведені напрямки мають різну вагу в міжнародному наркотрафіку: порти Бельгії, Нідерландів та Іспанії залишаються основними пунктами ввезення за обсягами вилучень, тоді як балканські та чорноморські порти виконують переважно додаткову транзитну роль.
Аналітики EUDA попереджають, що диверсифікація маршрутів, корупційні ризики та використання міжнародних транспортних ланцюгів ускладнюють роботу митних і правоохоронних органів. За таких умов дедалі більшого значення набувають міжнародний обмін інформацією, перевірка ризикових вантажів та співпраця між адміністраціями європейських портів.
Джерела: The Guardian, розслідування від 13 жовтня 2026 року; EUDA, дослідження європейських маршрутів постачання кокаїну; EUDA, European Drug Report 2026; Міністерство охорони здоров’я Чорногорії / EUDA, огляд наркотичної ситуації; Global Initiative Against Transnational Organized Crime, дослідження від квітня 2025 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Хорватії на прикордонному переході Карасовичі (кордон з Чорногорією) виявила 500 тис. євро готівкою в автомобілі з чеськими номерними знаками, яким керував 24-річний громадянин України, повідомила Поліція Дубровницько-Неретванської жупанії.
За даними поліції, інцидент стався під час спроби виїзду з Хорватії до Чорногорії. Під час огляду правоохоронці та митниця помітили зміни в салоні, за допомогою спеціальних засобів виявили приховані пакети і запросили ордер на обшук. Після обшуку за рішенням Жупанійського суду в Дубровнику в бічних панелях задньої частини авто знайшли 13 пакетів з готівкою на загальну суму 500 тис. євро.
Гроші та автомобіль вилучено, водія затримано. Після завершення розслідування йому пред’явлено звинувачення у справі про відмивання грошей, після чого його перевели до слідчого ізолятора. Поліція також заявила, що за результатами перевірки встановлено: гроші переміщалися з країн Західної Європи, а кінцевим пунктом призначення була одна з країн Південно-Східної Європи.
https://t.me/relocationrs/2287
Верховна Рада внесла зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, що є однією з умов виділення Україні останнього того року траншу макрофінансової допомоги ЄС EUR1,5 млрд.
Як зазначив у телеграмі народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”), ухвалено редакцію комітету, до якої внесено правки згідно з листами міністерства фінансів, на яких наполягав бізнес.
“1) Пороги для товарної контрабанди пропонується підняти в 5 разів. 2) Пороги для підакцизних підняти в 2 рази. 3) Набуття чинності (криміналізації) товарної (контрабанди) відтерміновують до середини 2024 року. Як я і говорив, це дедлайн за (меморандумом із) МВФ щодо перезавантаження БЕБ”, – перерахував зміни депутат.
Він додав, що також враховано численні побажання бізнесу, що кваліфікація дій як злочину може відбуватися лише за наявності умислу.
“Суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за “контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню згідно з митним законодавством, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів або дотримання заходів нетарифного регулювання”, – зазначив Железняк.
Під час голосування поправок до тексту, поданого комітетом до другого читання в Раду, не вносили, проте сам текст на сайті парламенту поки що відсутній.
За словами представника профільного комітету Олександра Бакумова (“Слуга народу”), щодо товарної контрабанди поріг настання кримінальної відповідальності встановлений на рівні 6,71 млн грн, що в 50 разів більше, ніж в ухваленому за основу законопроєкті (113,5 тис. грн – ІФ-У). Він додав, що поріг за контрабанду підакцизних товарів (окрім електроенергії) підвищено порівняно з початковим проектом (56,75 тис. грн) у “тридцять три і три з половиною рази”.
Депутати “Європейської солідарності” і “Батьківщини”, які виступили з критикою проєкту, назвали основними проблемами закону присутність у зоні митного контролю правоохоронних органів із додаванням до них Бюро економічної безпеки (БЕБ) і невирішеність проблем, через які 2011 року було ухвалено закон про декриміналізацію контрабанди.
“Україна – єдина держава в Європі та у Всесвітній митній організації, митні органи якої не наділені функціями досудового розслідування… Можна було залишити вважати контрабандою тільки те, що переміщується за межами митних постів”, – стверджує, зокрема, депутат Ніна Южаніна (“ЄС”). Згідно з чинним законодавством, контрабандою вважається тільки незаконне переміщення культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Верховною Радою України (далі – ВРУ) розглядається проект Закону №5420 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів» від 23.04.2021 року (далі – законопроект №5420). На даний час зазначений вище законопроект перебуває на стадії підготовки до другого читання.
Прийняття законопроекту №5420 без його доопрацювання та без врахування висловлених бізнес-спільнотою зауважень, може завдати шкоди законослухняному бізнесу, який сьогодні зіштовхується зі значними проблемами під час експорту та імпорту товарів у зв’язку з блокуванням кордонів України та неможливістю здійснення перевезень іншими шляхами окрім наземних.
Під час попередніх етапів розгляду законопроекту №5420 у Парламенті, експертами компаній-членів Палати неодноразово надавалися зауваження та пропозиції до тексту документу. Експерти компаній-членів Палати вдячні народним депутатам, членам відповідних Комітетів ВРУ, за врахування частини пропозицій бізнес-спільноти (зокрема, видалення із тексту законопроекту №5420 статті про «Недостовірне декларування товарів»). Водночас, бізнес повторно звертався з пропозицією доповнити санкцію пропонованої статті Кримінального кодексу України (далі – ККУ) положеннями про обов’язкову конфіскацію та знищення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що виступають предметами контрабанди. Крім того, експерти компаній-членів Палати категорично не підтримують наявну у законопроекті №5420 редакцію статті 201-3 ККУ «Контрабанда товарів» (щодо непідакцизних товарів).
Компанії-члени Палати однозначно підтримують наміри влади боротися з незаконними схемами при митному оформленні товарів, зокрема якщо предметом правопорушення є підакцизні товари. Оскільки саме податкові надходження від, зокрема, підакцизної групи товарів допомагають наповнювати Державний бюджет під час триваючої війни, вкрай важливо ефективно боротися з нелегальним ввезенням такої продукції в Україну. Крім того, незаконне вивезення підакцизної продукції з України завдає шкоди репутації нашої державі у відносинах із міжнародними партнерами. Наприклад, за даними останнього дослідження компанії KPMG, Україна є другою країною-постачальником нелегальної тютюнової продукції на ринок Європейського Союзу (ЄС). При цьому в ЄС кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів закріплена на законодавчому рівні.
Водночас, запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду непідакцизних товарів у пропонованій законопроектом редакції не тільки не сприятиме ефективності протидії тіньовій економіці, а навпаки, призведе до виникнення численних корупційних ризиків та передумов для зловживань контролюючих та правоохоронних органів, а також незаконного тиску саме на законно працюючий бізнес.
Зокрема, правова конструкція об’єктивної сторони злочину «переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю» є застарілою нормою часів СРСР, а також є вкрай неконкретною, фактично дозволяючи реєстрацію кримінального провадження при будь-яких спірних ситуаціях, що виникають під час митного контролю (у тому числі за відсутності злочинного умислу, оскільки поточною редакцією законопроекту не передбачено умисної форми вини при вчиненні контрабанди).
Представники бізнес-спільноти зверталися з численними листами до народних депутатів та органів державної влади з проханням істотно доопрацювати законопроект №5420 та провести ґрунтовні обговорення з бізнесом та експертами.
Американська торговельна палата звертається до народних депутатів із закликом доопрацювати законопроект №5420 та видалити з його тексту пропоновану редакцію статті 201-3 ККУ «Контрабанда товарів» або ж суттєво змінити текстову редакцію опису об’єктивної сторони злочину, передбачивши, що кримінальна відповідальність настає виключно за умисне митне шахрайство, вчинене з метою ухилення від сплати митних платежів або уникнення заходів нетарифного регулювання.
Контрабандну партію електронних сигарет вартістю 700 тисяч євро вилучили у пункті пропуску «Краковець-Корчова» на кордоні з Польщею, повідомляє прес-служба Львівської митниці.
«15 липня у пункті пропуску «Краківець-Корчова» львівські митники затримали 200 тисяч одиниць (тисячу пачок) незадекларованих одноразових електронних сигарет Elf Bar орієнтовною вартістю понад 700 тисяч євро», – вказано у повідомленні Львівської митниці.
Вантаж електронних сигарет виявили у вантажівці MAN, яка прибула з Польщі.
Водій автомобіля, громадянин Польщі, не надав жодних документів до митного контролю та заявив, що не переміщує через кордон жодних вантажів, не зазначених у декларації.
Однак під час зважування митники виявили значну розбіжність між фактичною вагою автомобіля та зазначеною у документах.
Під час поглибленого огляду у вантажному відсіку напівпричепа виявили 200 тисяч одиниць незадекларованих одноразових електронних сигарет, орієнтовною вартістю понад 700 тисяч євро.