Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Ощадбанк зробив безкоштовними валютні операції за кордоном

Державний Ощадбанк скасував комісію за конвертацію 1% під час здійснення операцій з його картками за кордоном, повідомив голова правління банку Сергій Наумов.

“Користуватися нашими платіжними засобами в інших країнах стало ще вигідніше”, – написав він у Телеграм.

Наумов додав, що банк також автоматично продовжив до 31 грудня дію карток, термін використання яких мав закінчуватися після лютого 2022 року, включно з картками для внутрішньо-переміщених осіб.

“Ці картки повністю функціональні: ними можна розраховуватися в торгово-сервісній мережі, знімати з них готівку в банкоматі тощо”, – уточнив голова правління.

Попередній раз Ощадбанк продовжив дію карток на три місяці наприкінці травня.

Як зазначив Нацбанк у звіті за 2022 рік, лідерами в Україні з емісії платіжних карток є державні ПриватБанк і Ощадбанк – відповідно 43,8% і 15,4%, а також Універсал банк (mono) – 13,2%.

Загалом, відповідно до даних НБУ, 2022 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні зросла на 23,2% – з 89,1 млн шт до 109,8 млн шт, тоді як роком раніше – на 21,3%.

Водночас загальна кількість активних банківських карток після досягнення історичного максимуму в 47,2 млн штук на кінець березня цього року, за даними Нацбанку, у квітні-червні скоротилася на 0,6 млн штук, або на 1,3% – до 46,6 млн штук.

, ,

75% громадян України вважають, що чоловіків слід безперешкодно випускати за кордон для навчання – опитування

74,1% українців вважає, що чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання, свідчить опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології.

Зокрема, на запитання, згодні чи ні респонденти з твердженням, що молодих чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання в іноземних середніх, професійних і вищих навчальних закладах, 52,2% відповіли, що повністю згодні, 21,9% – переважно згодні, 7,7% – переважно не згодні, 10,7% – взагалі не згодні, а 7,5% не змогли відповісти.

Всеукраїнське опитування проведено в період із 3 до 17 липня 2023 року. Загалом методом face-to-face було опитано 2011 респондентів віком від 18 років, які проживали на підконтрольних Україні територіях Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей та в Києві. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,8%.

, ,

В’їзди в Україну перевищують виїзди: різниця склала 26 тис

Кількість перетинів кордону України на в’їзд четвертий тиждень поспіль перевищує кількість її перетинів на виїзд: за цей тиждень різниця між ними становила 26 тис. порівняно з 36 тис. тижнем раніше і 21 тис. – два тижні тому.

Згідно з даними Державної прикордонної служби України, оприлюдненими у Facebook, перетини на виїзд збільшилися з 360 тис. минулого тижня до 362 тис. цього, тоді як на в’їзд скоротилися з 396 тис. до 388 тис. осіб.

Кількість транспортних засобів, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 32-й тиждень року також зменшилася – з 143 тис. до 141 тис., як і кількість оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 839 до 780.

Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала деяке зниження чистого припливу в Україну – до 18,8 тис. з 28,5 тис. минулого тижня і 16,5 тис. – двома тижнями раніше.

За даними польського відомства, кількість тих, хто в’їхав за тиждень з України до Польщі, скоротилася з 231,8 тис. до 230,2 тис. осіб, тоді як тих, хто в’їхав у протилежному напрямку, – з 260,3 тис. до 249,0 тис. осіб.

Загалом від початку війни до 11 серпня 2023 року до Польщі з України прибуло 14,51 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 12,75 млн осіб.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.

Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, однак потім знову поновилося і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнуло 223 тис. осіб.

Відтоді й до сьогодні завдяки статистиці чотирьох останніх тижнів кількість перетинів кордону на в’їзд в Україну перевищила кількість перетинів на виїзд уже на 86 тис. осіб.

Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі на 8 серпня оцінювали в 5,882 млн, а загалом у світі – у 6,240 млн, що на 9 тис. більше, ніж тиждень тому.

У самій Україні, за даними ООН на кінець травня, було 5,088 млн внутрішньо переміщених осіб.

, ,

Кабмін України дозволив виїзд за кордон для однієї категорії військовозобов’язаних

Військовозобов’язані громадяни, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО, зможуть перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану.

Як повідомляє сайт урядового порталу, відповідні зміни до правил перетину державного кордону громадянами України внесено на засіданні Кабінету міністрів.

“Це зроблено з метою уникнення несправедливого обмеження прав членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти) під час безпосередньої участі в АТО (від початку збройної агресії у 2014 році та до 30 квітня 2018 року)”, – йдеться в повідомленні.

При цьому наголошується, що за чинної редакції правил під час дії воєнного стану право на перетин державного кордону мають, зокрема, особи, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час участі в АТО.

“Уряд зняв обмеження права на перетин державного кордону в період дії воєнного стану особами, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час участі в АТО. Військова агресія РФ проти України розпочалася у 2014 році та була відновлена 24 лютого 2022 року масованим вторгненням. Тож маємо уникнути несправедливого поділу як самих українських захисників – учасників воєнних та спеціальних заходів, так і прав членів родин полеглих воїнів”, – заявила міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна.

, ,

На україно-угорському кордоні з 16:00 понеділка тимчасово припинено оформлення громадян і транспорту

На українсько-угорському кордоні з 16:00 понеділка, 24 квітня, оформлення осіб і транспортних засобів на угорській стороні тимчасово не здійснюється, повідомляє Державна прикордонна служба України.

“За інформацією від угорських колег, база даних Прикордонної поліції Угорщини тимчасово призупинила функціонування”, – зазначається в повідомленні в Телеграм-каналі.

Про відновлення оформлення на угорській стороні буде повідомлено додатково.

,

Україна спростила виїзд поранених військових на лікування за кордон

Кабінет міністрів України спростив виїзд поранених українських військових на лікування за кордон, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“На одному з минулих засідань уряду я озвучував чіткі пріоритети нашого уряду у сфері ветеранської політики. Одним із цих пріоритетів є реформа медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій. Сьогодні ухвалюємо постанову про спрощення виїзду наших поранених бійців на лікування за кордон”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.

За словами прем’єра, тепер направлення на таке лікування військові зможуть отримати в тому медзакладі, де проходять лікування або реабілітацію.

Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, внесено зміни до порядку направлення осіб зі складових сил оборони та сил безпеки, які постраждали у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон.

Зокрема, дозволено закладам охорони здоров’я самостійно визначати необхідність направлення захисників України, які постраждали у зв’язку з воєнною агресією РФ, на лікування за кордон і формувати відповідний пакет документів до державного органу, який входить до складу сектору безпеки та оборони без залучення до процедури військово-медичних установ.

“Прискорення та оптимізацію процедури також буде забезпечено шляхом спрощення підготовки висновку щодо необхідності направлення особи зі складових сил оборони або сил безпеки, яка постраждала у зв’язку з військовою агресією РФ, на лікування за кордон”, – написав Мельничук.

, ,