Міністерство сільського господарства США (USDA) скоригувало прогноз експорту Україною пшениці на 2024/25 маркетинговий рік (МР, липень 2024-го – червень 2025-го) та знизило його на 0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн, а кукурудзи – на 1 млн тонн, до 22 млн тонн.
В оновленому прогнозі USDA за лютий зазначається, що у 2024/25 МР показники виробництва пшениці та кукурудзи в Україні залишаться відповідно на рівні 22,9 млн тонн і 26,5 млн тонн.
При цьому прогнозується несуттєве збільшення виробництва та споживання пшениці, однак, на думку USDA, обсяги торгівлі та кінцеві запаси будуть нижчими. Відповідно, прогноз щодо світового виробництва пшениці підвищено на 0,6 млн тонн – до 793,8 млн тонн, завдяки зростанню виробництва в Казахстані (+0,6 млн тонн, до 18,6 млн тонн) та Аргентині (+0,2 млн тонн, до 17,7 млн тонн).
Світове споживання пшениці також зросте на 1,8 млн тонн, до 803,7 млн тонн завдяки більшому використанню в ЄС, Казахстані, Таїланді та Україні фуражного зерна та перехідних залишків.
При цьому світова торгівля пшеницею скоротиться на 3 млн тонн – до 209 млн тонн, через скорочення експорту ЄС (-1,0 млн тонн, до 28,0 млн тонн), Мексики, РФ (-0,5 млн тонн, до 45,5 млн тонн), Туреччини та України (-0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн). Найбільше скорочення очікується в Китаї – на 2,5 млн тонн, до 8,0 млн тонн, що буде найнижчим показником імпорту останні п’ять років, хоча торік ця країна була провідним світовим постачальником пшениці.
Схожа картина очікує й світові кінцеві запаси на 2024/25 МР, які, за оновленим прогнозом, знизяться на 1,3 млн тонн – до 257,6 млн тонн, через скорочення в Китаї, яке частково компенсується збільшенням запасів у Росії, Казахстані та Україні.
На світовому ринку кукурудзи в 2024/25 МР передбачається скорочення всіх показників. У світовому виробництві кукурудзи очікується спад на 1,9 млн тонн – до 1 млрд 212,5 млн тонн, в основному за рахунок Аргентини (-1,0 млн тонн, до 50,0 млн тонн) через зниження врожайності внаслідок спеки та Бразилії (-1,0 млн тонн, до 126,0 млн тонн) та через повільну сівбу.
Основні зміни у світовій торгівлі кукурудзою стосуються зменшення прогнозованого експорту кукурудзи з Бразилії (-1,0 млн тонн, до 46,0 млн тонн), України (-1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн) та Південної Африки. Зовнішні кінцеві запаси кукурудзи на 2024/25 МР знижено на 3 млн тонн, до 290,3 млн тонн.
Україна станом на 23 грудня експортувала майже 1,7 млн тонн кукурудзи, до кінця місяця загальний обсяг перевищить 2 млн тонн, попри проблеми з відвантаженням на початку місяця, що дещо сповільнили темпи експорту, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в межах Всеукраїнської аграрної ради.
За інформацією аналітиків на фейсбук-сторінці ВАР у четвер, ціни на кукурудзу стабільно утримуються на рівні $205-207 за тонну на базисі CPT. Вони прогнозують, що у кукурудзи є потенціал досягти в січні рівня $210-215/тонна. Ключовий фактор, який може вплинути на подальше зростання цін, – погодні умови в Бразилії та Аргентині.
“Ринок кукурудзи перебуває у своєрідному “золотому періоді”. У січні будь-який імпортер, який бажає отримати поставки, змушений звертатися в Україну, оскільки американська кукурудза вже розпродана. Це створює умови для продавців диктувати ціну. Але важливо пам’ятати, що в лютому-березні ми можемо зіткнутися з конкурентним тиском на європейському ринку через дешевшу американську кукурудзу”, – розповіли експерти.
Вони звернули увагу, що українська кукурудза залишається основним гравцем на ринку Європи, тоді як США активно експортують до країн Латинської Америки та Мексики. Утім, різниця в ціні між українською та американською кукурудзою на європейському ринку становить близько $10 на користь американської продукції.
За прогнозами, у січні ринок буде чутливим до новин про посівну кампанію другого врожаю в Бразилії та стан посівів в Аргентині, де вже зараз є проблеми з вологою.
“За останні 10 років лише двічі ринок кукурудзи проходив стабільно січень і лютий без значних цінових коливань. Тому ймовірність отримати вищі ціни в цей період досить висока. Але вже у квітні-травні кукурудза може перетворитися на дефіцитний товар, що знову створить передумови для зростання ціни”, – резюмували в “Пуску”.
Туреччина за підсумками листопада 2024 року обійшла незмінного лідера, Іспанію, в імпорті української кукурудзи, повідомив народний депутат, член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук у фейсбуці.
“У фізичній вазі показники значні – 2,5 млн тонн експорту в листопаді, з них 620 тис. тонн купила Туреччина”, – написав він.
Депутат зазначив, що в листопаді загалом було експортовано агропродукції на $2,3 млрд, із них кукурудзи – лише $512 млн.
Як повідомлялося, Туреччина 10 жовтня 2024 року запровадила квоти на імпорт 1 млн тонн кукурудзи і знизила мито до 5% до кінця грудня 2024 року.
Агрохолдинг “ІМК” завершив жнива кукурудзи 17 листопада, що стало найшвидшим терміном завершення збирання врожаю зернових і олійних у компанії за останні 10 років, повідомила пресслужба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, з площі 65,7 тис. га було зібрано близько 611 тис. тонн кукурудзи з урожайністю 9,3 т/га. Урожайність кукурудзи також стала значно вищою, ніж середня по державі, яка, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, становить 6,3 т/га.
“Нинішню врожайність не можна назвати рекордною, хоча вона і перевищує майже в півтора раза середню по країні, але низький вміст вологи в зерні кукурудзи (17,8%) дав змогу суттєво знизити витрати на сушіння зерна та логістику, що, в комплексі з непоганими цінами, дає впевненість у гарному фінансовому результаті”, – прокоментував результати жнив кукурудзи операційний директор ІМК Богдан Кривицький.
Як повідомлялося, “ІМК” у сезоні-2024 вирощував ярі культури на 90 тис. га, з яких 65,8 тис. га було відведено під кукурудзу, а 24,2 тис. га під соняшник. Збирання соняшнику агрохолдинг завершив в останні дні вересня. Було отримано 77,7 тис. тонн валового врожаю з врожайністю на 60% вищою за середню по країні – 3,2 т/га.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
Підприємства агрохолдингу “Агротрейд” у Сумській та Чернігівській областях завершили збиральну кампанію кукурудзи з площі близько 6,5 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, кукурудза в сезоні-2024 мала високі якісні показники, зокрема, нижчу, ніж зазвичай, вологість. Вона перебуває на базовому рівні або незначно (на 1-2%) перевищує його. Що стосується врожайності зазначеної зернової, то вона була вищою, ніж планувалося.
“Ціна на кукурудзу на ринку значно вища за минулорічну і зберігає тенденцію до підвищення. З огляду на це, культура цьогоріч є економічно привабливою”, – розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
Він прогнозує, що ринок відреагує на такі цінові тенденції і наступного року українські аграрії під кукурудзу знову відведуть значну частину своїх полів.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
