Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience у 2023 році наростила експорт насіння кукурудзи на 50% порівняно з попереднім роком, повідомила її пресслужба.
Згідно з пресрелізом, протягом 2023 року виробничий насіннєвий комплекс компанії на Полтавщині відвантажив понад півмільйона посівних одиниць насіння кукурудзи бренду Pioneer®, що стало рекордним обсягом за 10 років існування виробництва Corteva в Україні.
“Дії Росії проти аграрного сектору України доводять його видатну роль у забезпеченні продовольчої безпеки в багатьох регіонах світу. Corteva вважає Україну одним із найбільших гравців на світовому сільськогосподарському ринку і протягом останніх років послідовно нарощує виробництво та експорт високоякісного гібридного насіння кукурудзи та соняшнику, щоб забезпечити можливість виробляти аграрну продукцію в Україні та в тих країнах, де робота фермерів залежить від виробленого в нашій країні насіння”, – зазначив керівник виробництва насіння Corteva Agriscience в Україні Олексій Турчинов.
Компанія також повідомила, що має намір продовжувати розвивати виробничі потужності насіннєвого комплексу для нарощування експорту насіння через налагоджені канали збуту до Європейського Союзу. Для цього компанія переналаштувала експортні ланцюжки і протягом 2023 року фермери країн Європи (Австрії, Франції, Угорщини, Румунії, Словаччини, Болгарії, Бельгії, Чехії, Німеччини, Литви, Польщі, Сербії), а також країн Середньої Азії отримали українське насіння кукурудзи бренду Pioneer®.
Як повідомлялося, насіннєвий комплекс компанії в Полтавській області офіційно відкрито в червні 2013 року. У його будівництво було інвестовано понад $56 млн. Річна потужність заводу – близько 500 тис. посівних од. насіння кукурудзи та 250 тис. посівних од. насіння соняшнику.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с.Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с.Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Агрохолдинг “Кернел” завершив збирання врожаю 2023 року і досяг рекордної врожайності кукурудзи в 10,2 тонни з гектара, що на 15% більше порівняно з минулим роком, на тлі винятково сприятливих погодних умов протягом сезону.
Як ідеться у звіті компанії за перший квартал 2024 фінансового року (ФР, липень-жовтень 2023 року), врожайність соняшнику зросла до минулого року на 11% і становила 2,8 т/га, сої – 2,9 т/га.
“На відміну від минулого року, під час збиральної кампанії 2023 року не було серйозних збоїв через війну в Україні або інші фактори”, – наголошується в документі.
Згідно з ним, “Кернел” завершив посів озимих культур урожаю 2024 року, відвівши 93 тис. га під озиму пшеницю та 14 тис. га – під ріпак, тоді як торік посіви озимої пшениці були істотно нижчими – 60,4 тис. га, або 17% від посівних площ, а площі під ріпаком вказувалися як “незначні”.
У документі уточнюється, що за скорочення площ під кукурудзою на 44% – до 84,4 тис. га – врожай скоротився на 35% – до 861 тис. тонн, тоді як збільшення площ під кукурудзою на 75% – до 61,1 тис. га за зростання врожайності на 44% – до 6,7 т/га дало змогу зібрати її в 2,5 раза більше – 406 тис. тонн.
Що стосується олійних, то врожай сої перевищив минулорічний у 10 разів, склавши 188 тис. тонн, завдяки такому самому розширенню площ за збереження врожайності. Соняшнику було отримано 335 тис. тонн, що завдяки зростанню врожайності дало змогу перевищити показник минулого року на 1% за збереження площ на 8% – до 119,7 тис. га.
Площі під інші культури цього року було знижено на 32% – до 28,4 тис. га, випливає зі звіту.
“Кернел” також повідомив, що протягом трьох місяців, що закінчилися 30 вересня 2023 року, продав один зі своїх елеваторів у Харківській області: за вартості чистих активів $175 тис. отримана грошова винагорода становила $1,067 млн.
Зазначається, що в грудні 2023 року “Кернел” запустив п’яту когенераційну теплоелектростанцію групи на Придніпровському олійноекстракційному заводі встановленою потужністю виробництва електроенергії 21 МВт.
Компанія підтвердила, що планує ввести в експлуатацію новий сучасний екстракційний завод у Хмельницькій області навесні 2024 року потужністю 1 мільйон тонн насіння соняшнику на рік, що зробить його найбільшим в Україні.
У звіті уточнюється, що загалом від початку війни 1502 співробітники агрохолдингу було мобілізовано на службу до Збройних сил України або вони вступили до підрозділів територіальної оборони, з них 648 осіб демобілізували і вони повернулися на роботу, 39 працівників загинули, а ще 87 дістали поранення.
Як повідомлялося, “Кернел” у першому кварталі 2024ФГ отримав $30,9 млн чистого збитку, тоді як попередній рік завершив із чистим прибутком $162 млн за зниження виручки на 17% – до $564 млн.
Балансова вартість акції за рік, згідно зі звітом, знизилася з $20,7 до $6 (або PLN26,22), зокрема через зростання кількості акцій із 77,429 млн до 147,864 млн.
Болгарія дозволила ліцензований імпорт українських соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці, повідомляють на сайті Міністерства сільського господарства і продовольства Болгарії.
Згідно з повідомленням, аграрні міністри Болгарії та України Кирило Ватев і Микола Сольський під час онлайн-зустрічі в п’ятницю домовилися про реалізацію ліцензійного режиму експорту насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці й погодили деталі його застосування.
“Міністерство сільського господарства і продовольства дотримало свою обіцянку до 30 листопада максимально обмежити імпорт цієї сільгосппродукції, згідно з Меморандумом, укладеним між урядом та Ініціативним комітетом протестувальників фермерів”, – процитувало болгарське міністерство міністра Ватева.
Він наголосив, що після закінчення цього періоду дві країни будуть “суворо стежити за тим, щоб не було спотворень ринку і щоб не було підірвано інтереси болгарських виробників, переробників і споживачів”.
Імпорт та обмін даними між двома країнами буде й надалі здійснюватися, підкреслило болгарське міністерство.
Як повідомлялося, міністр агрополітики України Сольський у листопаді 2023 року висловив думку, що першою прифронтовою країною, яка може скасувати заборону українських агротоварів, може стати Болгарія, яка після 15 вересня утрималася від введення односторонньої заборони.
На його думку, культурою, яку Болгарія буде готова імпортувати з України, стане соняшник. У Болгарії восени 2023 року було досягнуто компромісу між аграріями та переробниками про відкриття з 1 грудня ринку для імпорту українського соняшнику. До цього моменту місцеві виробники соняшникової олії, на думку болгарського уряду, мають викупити вироблене фермерами насіння соняшнику, і їм буде потрібно додатково 1,5 млн тонн сировини.
Раніше керівник галузевої асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук розповів “Інтерфакс-Україна”, що в Болгарії є 16 олійноекстракційних заводів, які в сезоні-2022 істотно наростили виробництво і мають намір розвивати експорт соняшникової олії завдяки імпортованому з України насінню соняшнику.
Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не подовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про механізм ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) уклав угоду з німецьким виробником сільськогосподарської техніки HORSCH щодо придбання 13 сівалок для посіву кукурудзи, ріпаку та соняшнику на виставці AGRITECHNICA-2023, що відбувалася в Ганновері.
“Сівалки HORSCH Maestro – одні з найкращих і високотехнологічних на ринку посівної техніки. Вони зручні та продуктивні, а їхня висока точність висіву дасть нам змогу ефективно та швидко виконувати операції за робочої швидкості руху до 15 км/год”, – написала компанія у Facebook.
Свій вибір “Нібулон” пояснив постійним вдосконаленням виробником машин, тестуванням у виробничих масштабах, зокрема й в Україні. Крім того, HORSCH має розвинену сервісну базу в Україні, що дає змогу експлуатувати та обслуговувати техніку з мінімальними простоями.
“Ми прагнемо оптимізувати наші виробничі процеси та підвищити якість і продуктивність посіву на новий рівень”, – резюмував “Нібулон” і подякував HORSCH за співпрацю.
Як повідомлялося, у рамках AGRITECHNICA-2023 також підписав угоду про придбання 29 сільгоспмашин із німецьким виробником сільгосптехніки CLAAS. Планується, що 10 комбайнів, 15 тракторів і 4 телескопічні навантажувачі будуть використовуватися для виробництва сільгоспкультур у сезоні-2024.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) нагадала заінтересованим особам про формування Переліку осіб-експортерів кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР) і Переліку місць зберігання цих товарів для подальшого експорту до КНР.
Як пояснили у пресслужбі відомства, це робиться для забезпечення виконання вимог протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи та сої з України до КНР.
Документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур місць вирощування та зберігання кукурудзи та сої з метою включення особи до Переліків, необхідно надіслати до 16 жовтня на електронну пошту Держпродспоживслужби.
Відомство нагадує, що підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є невідповідність об’єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів країни-імпортера.
Міністерство сільського господарства США (USDA) поліпшило прогноз урожаю пшениці в Україні у 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 21 млн тонн до 22,5 млн тонн, кукурудзи – з 27,5 млн тонн до 28 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
У вересневому прогнозі відомства також підвищено оцінки експорту пшениці з 11 млн тонн до 11,5 млн тонн, тоді як для кукурудзи вони збережені незмінними – 19,5 млн тонн.
USDA підвищило прогноз внутрішнього споживання для пшениці з 8,1 млн тонн до 8,8 млн тонн, зберігши його для кукурудзи 5,5 млн тонн, але одночасно підвищивши прогноз її перехідних залишків до 4,43 млн тонн з 3,89 млн тонн.
Загалом же світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР знижено на 56 млн тонн – до 787,3 млн тонн, що на 3,25 млн тонн менше, ніж торік, через зменшення виробництва в Австралії, Канаді, Аргентині та ЄС, що не зможе компенсуватися збільшеним виробництвом України.
Погіршено також прогноз світової торгівлі пшеницею на 2,1 млн тонн – до 207,3 млн тонн порівняно з 219,9 млн тонн торік – через скорочення виробництва у згаданих країнах, що лише частково компенсується зростанням активності Росії та Казахстану.
У USDA зазначили, що подібне річне зниження світових поставок пшениці відбувається вперше з 2018/19 МР. У відомстві також очікують скорочення світових перехідних запасів на 7 млн тонн – до 258,6 млн тонн, що буде найнижчим рівнем з 2015/16 МР.
