Водіям необхідно утриматися від заправки своїх авто на АЗК з відверто демпінговими цінами і так званих «бочках», оскільки є сумніви в якості пального з вимогою обов’язкового додавання 5% біоетанолу до бензину (Е5) з 1 травня, вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«Рекомендації: мінімум травень і червень утриматися від купівлі «дешевого» бензину. Він вам таким потім не здасться. Точно не заправлятися на «бочках» – там точно ніхто нічого (підлаштовувати інфраструктуру до особливостей бензину з біоетанолом – ЕР) робити не буде», – написав він на своїй фейсбук-сторінці в середу.
Куюн також закликав водіїв зберігати чеки і звертатися на АЗК у разі виникнення якихось відхилень щодо якості палива.
Експерт пояснив, що через гігроскопічність біоетанолу, що згодом може призвести до розшарування пального на спирт, воду та низькооктановий бензин, треба зачистити резервуари на нафтобазах та АЗС, бензовози, а також постійно моніторити надалі, використовуючи спеціальні маркери води.
«У великих мережах ця робота тривала останній місяць щонайменше. Створено штаби оперативного регулювання на різні ситуації. Тобто без уваги жодне питання не залишиться. Чесно, не знаю, що роблять так звані економ-мережі та інші периферійні гравці», – зазначив директор А-95.
Він також уточнив, що ключові мережі обрали варіант закупівлі готового продукту на європейських НПЗ, і тут ризику неякісного палива, на його думку, немає.
Водночас занижену ціну на бензин він пов’язує, зокрема, і з відсутністю систем контролю якості, відповідного обладнання та персоналу, а також із тактикою виробництва спиртового бензину на нафтобазах.
«Що з цього буде, не знаю. Також не знаю, як там із технологічною культурою, чи зачищає хтось ті резервуари, чи покладається на «авось пронесе»», – підкреслив Куюн.
Водночас він укотре наголосив, що підвищення цін на пальне не очікується, додавши, що насправді бензин із 5% біоетанолом, який маркується Е5, уже є на багатьох АЗС, і продемонстрував чек «Укрнафти».
Як повідомлялося, обов’язкове додавання до бензинів з октановим числом менше ніж 98 з 1 травня передбачено законом №3769-IX від 4 червня 2024 року (за винятком пального для потреб Міноборони, Державного резерву та для створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів).
Власник і генеральний директор Групи компаній «Паралель» Олександр Дубінін (мережа АЗК Parallel) у бліц-інтерв’ю «Енергореформі» зазначив, що ця вимога суттєво не вплине на ціну пального на АЗС. Утім, він звернув увагу, що ініціатива щодо додавання біоетанолу, хоч і декларує підтримку національного агровиробника, проте більша частина товарного бензину з біоетанолом постачатиметься вже готовою продукцією з європейських НПЗ, а українська інфраструктура поки що для цього недостатньо розвинена.
Зі свого боку СЕО групи компаній «OKKO» Василь Даниляек запевнив, що жодного колапсу на АЗС з 1 травня у зв’язку з вимогою додавання 5% біоетанолу до бензинів не буде.
«Не буде ніякого колапсу. Ми будемо спочатку завозити готовий нафтопродукт із біоетанолом, а потім, крок за кроком, усі оператори будуть самі це робити», – сказав Даниляк у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Мережа АЗС Shell в Україні може коштувати $105-132 млн, вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«На мій погляд, станції Shell можуть коштувати $0,8-1 млн. Мережа має у своєму розпорядженні 132 АЗС, з яких сьогодні працює близько 120, тобто йдеться про $105-132 млн. Це за умови, що сама Shell заявляє про інвестиції в $460 млн. Але ми у війні, тому яка може бути кінцева ціна – невідомо», – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Експерт нагадав, що Фонд держмайна (ФДМ) України офіційно став власником 49% оператора мережі ТОВ «Альянс Холдинг» і заявив про наміри продати цю частку.
Водночас у поточних умовах війни, на думку Куюна, шанси продати цей актив незначні. «Або Shell зважиться викупити пакет у ФДМ, або вирішить продати свій. Іншого не проглядається», – вважає він.
Як повідомлялося, спільне підприємство Shell і російської групи «Альянс» Муси Бажаєва з управління мережею АЗС на території України почало роботу в серпні 2007 року. Shell у СП належала частка в 51%, «Альянсу» – 49%. Альянс передав у СП близько 150 АЗС, а Shell внесла грошові кошти, ліцензії та бренд.
У 2014 році стало відомо, що підсанкційний російський бізнесмен Едуард Худайнатов викупив у Бажаєва його нафтові активи. У червні 2022 року він потрапив під санкції Європейського Союзу, а в жовтні 2022 року – під санкції України.
Мін’юст України в жовтні 2023 року подав до Вищого антикорупційного суду України позов про стягнення в дохід держави активів Худайнатова.
У результаті судових розглядів 49% «Альянс Холдинг» було стягнуто в дохід держави. У квітні 2024 року ця частка перейшла ФДМ.
У листопаді 2024 року Overseas Investments, що входить до групи енергетичних і нафтохімічних компаній Shell, на виконання рішення Апеляційної палати ВАКС зареєструвала за собою 51% у статутному капіталі «Альянс Холдинг».
Держава має зміни акцент в оподаткуванні моторних палив, що дасть змогу мінімізувати зростання цін і забезпечить повне надходження податків у державний бюджет.
Експерти Консалтингової групи «А-95» переконані, що держава має залишити ставку податку на додану вартість на рівні 7%, а необхідний обсяг бюджетних надходжень – забезпечити за рахунок збільшення акцизного збору.
«ПДВ – найбільш криміналізований податок, саме його несплата завжди призводила до найбільших втрат казни. Зменшення ПДВ на пальне 2022 року призвело до зникнення схем з ухиляння від його сплати на ринку нафтопродуктів, оскільки це втратило сенс. Цей позитивний досвід слід використовувати й надалі», – каже директор «А-95» Сергій Куюн.
З його слів, збільшення податку до 20% призведе до ренесансу масштабних схем із використанням «податкових» ям, необлікованої готівки на АЗС, фіктивних угод купівлі-продажу нафтопродуктів. Відповідно держава не отримає очікуваного обсягу податкових надходжень.
Потреби бюджету в збільшенні надходжень можна забезпечити за рахунок підвищення й збалансування акцизів. Цей податок легше адмініструвати, оскільки його сплачують на митниці й у місцях виробництва, які є у обмежених кількостях, тому це оподаткування легше контролювати.
Як приклад, за розрахунками експертів групи, надходження від збільшення ПДВ з 7% до 20% може забезпечити акциз на бензин і ДП обсягом 190 євро за 1000 л (ставки до початку повномасштабного вторгнення рф – 213 і 139,5 євро відповідно) і 150 євро на скраплений газ (52 євро за 1000 л).
«Акцизні ставки, які діяли до 2022 року, не відповідають поточним реаліям паливного ринку України, а також елементарно соціально несправедливі. Споживачі різних видів палива несуть нерівномірне податкове навантаження», – заявив Сергій Куюн.
Окрім інтересів бюджету, наведений підхід до оподаткування дозволить запобігти зростанню цін. Згідно з розрахунками «А-95», збільшення податкової складової становитиме 3-4 грн/л залежно від виду пального, що взагалі може пройти непомітно для споживачів за рахунок зменшення торговельної націнки у роздрібних мережах, а за сприятливої кон’юнктури зовнішнього ринку – навіть зберегти потенціал для подальшого зниження для бензинів і ДП.
У свою чергу повернення до рівня ставок акцизу і ПДВ, які були до широкої війни, обіцяє зростання податкової складової на 11 і 8 грн за літр для бензинів і дизпального відповідно, що у будь-якому разі призведе до відчутного зростання кінцевих цін.
Експерти також не бачать загрози у вигляді втрати скрапленим газом своєї конкурентної переваги порівняно з бензином (50-55% від його вартості), відповідно інтереси споживачів автогазу буде збережено.
У Консалтинговій групі «А-95» також наголосили, що збільшення акцизів – це крок на шляху синхронізації ставок з європейськими, на що очікують міжнародні фінансові партнери України.
«Новий підхід до оподаткування моторних палив гарантовано наповнить бюджет, захистить споживачів від цінових коливань і відповідатиме міжнародним зобов’язанням нашої країни. У разі повернення до старих ставок ПДВ й акцизів держава надасть потужний стимул для повернення тіньової економіки й зростання цін», – резюмували у Консалтинговій групі «А-95».
Дефіцит пального на ринку зумовлений багато в чому тимчасовими провалами з боку окремих великих гравців, зокрема, “Укрнафта” і БДСМ, і не має системного характеру, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Ажіотажу немає, половина станцій, що працюють, стоять порожні, чекаючи на покупців. Отже, немає і системної проблеми. Йдеться про локальні обставини і факапи”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Як звернув увагу експерт, дефіцит бензину спостерігається, зокрема, в мережах АЗК ПАТ “Укрнафта” і “БРСМ-Нафта”.
“У кількох мережах зник бензин і не тільки. Зокрема, це мережі “Укрнафта” та БРСМ. Це насправді чимало, адже сумарно оперують майже 750 АЗС – понад 15% від загальної кількості. Тому не дивно, що на кілька годин зникає бензин і в деяких популярних мережах”, – вважає Куюн.
Водночас, як він зазначив, аналіз даних показує, що в грудні в Україну надходять рекордні обсяги імпорту і бензину, і дизельного палива (ДП), які відчутно вищі за “гарячі” літні місяці.
“Якщо без подробиць, то тижневі поставки бензину в грудні на 30%, а дизеля на 25% вищі, ніж у попередні чотири місяці”, – підкреслив експерт.
На його думку, дефіцит пального в мережах АЗС “Укрнафти”, зокрема, викликаний відходом постачальників пального в особі групи “Приват”, які також забезпечували логістику мереж компанії.
“Після раптової “націоналізації” “Укрнафта” на початку листопада залишилася без постачальника пального – групи “Приват”. Це не вся проблема – “приватівці” також забезпечували логістику, а для мережі понад 500 АЗС це 80-100 машин”, – заявив Куюн.
Однак, за його інформацією, “Укрнафта” наразі шукає постачальників і сподівається відновити продажі протягом тижня. Також компанія готується провести тендер з купівлі бензовозів.
Водночас, як вважає експерт, перебої з пальним у мережі “БДСМ-Нафта” могли бути викликані несвоєчасними закупівлями необхідних компонентів для виробництва бензину.
“Здається, хтось просто проґавив із постачанням. Хвиля несподіваного попиту після обстрілу 23 листопада вимила продукт із мережі, а купити новий виявилося проблематично”, – зазначив він.
Однак він зазначив, що дефіцит пального був викликаний також і низкою інших чинників.
“Насправді, врешті стресонули всі. З одного боку, черги з охочих долити 5 літрів до повного і генератори, з іншого – паралізований через очікування ембарго європейський ринок і знеструмлена митниця. А тепер ще й погода”, – прокоментував він.
Попри це експерт не бачить підстав для занепокоєння споживачів на ринку, оскільки обсяги поставок імпортного пального в Україну є високими.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), а також “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” і “Запоріжтрансформатора”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Загальні збори акціонерів “Укрнафти” 9 листопада 2022 року внесли зміни до статуту компанії, змінивши колективний виконавчий орган (правління) на одноосібний (директор) в особі Сергія Корецького.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС з яких станом на початок грудня 2022 року працюють 449. Контрольний пакет акцій компанії належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний (близько 42%) до вилучення – структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
“БРСМ-Нафта” – торгова марка однієї з перших у пострадянській Україні мереж автозаправних комплексів, яку було створено 1991 року. Під торговою маркою “БРСМ-Нафта” працює понад 200 АЗК.
Припинення або скорочення постачання скрапленого газу з Казахстану в Україну призведе до дефіциту і як результат – до зростання цін. Це є наслідком високої залежності України у сфері постачання імпортного автогазу.
За підсумком 2021 р. на частку казахстанських постачальників припало близько 27% українського споживання скрапленого газу, а в останні кілька місяців цей показник досягав 33%.
«Казахстан завжди був основною альтернативою Росії й Білорусі, а сьогодні саме казахстанський канал потрапив під загрозу перекриття, що може порушити крихкий баланс українського ринку скрапленого газу», – каже аналітик «А-95» Артем Куюн.
Поки що немає достовірної інформації про найближче майбутнє експорту газу з Казахстану, та українським трейдерам слід розпочати відпрацювання з можливих сценаріїв, включаючи повне припинення відвантажень газу через збої в роботі банків або бюрократичних систем.
Ситуацію ускладнює обмежений обсяг газу, який Україна могла імпортувати з інших напрямків. Так, імпорт із РФ з жовтня 2021 р. обмежено російською владою, а білоруські виробники вичерпали потенціал збільшення виробництва.
Морські постачання газу здебільшого мали казахстанське походження, тому очевидно, що ускладниться пошук нових партій і на морі.
Збій постачання з Казахстану змусить Україну задіяти дорожчі джерела забезпечення.
«Зараз сформувався потенціал для зниження цін на газ у роздробі, але тепер трейдери займуть вичікувальну позицію, а у разі припинення або скорочення відвантажень газу з Казахстану зростання цін буде практично неминучим», – вважає А.Куюн.
Ситуація, що склалася, також несе ризики скорочення постачань газу з РФ, яка активно використовує експорт енергоресурсів для політичного тиску.
«Перехід України на ринкові рейки, що давно відбувся, виключає трагічні сценарії зростання цін, як це сталося в Казахстані. Більш дорога альтернатива додасть цінам не більше 1 грн/л, а за нестачі продукту у споживачів завжди залишиться альтернатива у вигляді бензину», – заявив А.Куюн.
Експерти Консалтингової групи «А-95» вкотре змушені наголосити на потребі зниження імпортозалежності України у паливній сфері шляхом нарощування внутрішньої переробки й імпорту ресурсу через морські порти й зміни структури споживання моторних палив.
Кабінету міністрів України слід звернути увагу на високу імпортозалежність країни, яка зберігається, у сфері нафтопродуктозабезпечення і, зокрема, не допустити збільшення постачань із Росії.
За підсумками 11 місяців 2021 року імпорт дизельного пального склав 85% від балансу ринку, що фактично відповідає рівню попереднього року (84%). Водночас у структурі постачання відбулися позитивні зміни.
Частка російського імпорту знизилася до 24% (1,779 млн т), тоді як 2020 року було встановлено історичний рекорд постачання з РФ – 2,614 млн т, що склало 35% ринку. Максимальної частки російського ДП було досягнуто 2018 року – 40% (2,597 млн т).
Падіння постачання з найбільшого джерела призвело до збільшення імпорту дизпального через морські порти з 775 тис. т у 2020 році до 1,1 млн т за 11 міс. 2021 р.. Частка цього каналу постачання ринку зросла з 10% до 15% відповідно.
На максимальних обертах упродовж останніх семи років перебуває і українська нафтопереробка.
«Головною причиною позитивних змін у структурі постачань стало зупинення прокачування дизпального нафтопродуктопроводом «Прикарпатзахідтранс». Відповідно, це і є необхідна, нехай і не цілком достатня умова для збереження й подальшого розвитку диверсифікації джерел постачання пального в Україну», – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
На думку експерта, Кабмін як мінімум повинен продовжити 4%-е мито на трубопровідні постачання російського дизпального, дія якого спливає 31 грудня 2021 року.
«Скасування мита відкриє шлях для масованих прокачувань обсягом 100-150 тис. т дизпального на місяць, що у сумі з залізничними постачаннями збільшить частку Росії до 50% українського ринку. Це нерозумно й дуже небезпечно, надто в умовах нової політичної ескалації», – вважають у «А-95».
Для зниження імпортозалежності у паливній сфері уряд має стимулювати збільшення нафтопереробки шляхом захисту внутрішнього виробника, а також за допомогою стимулюючих тарифів на імпорт сировини й експорт нафтопродуктів.
Аналогічні заходи у комплексі із забезпеченням достатніх залізничних потужностей потрібні для подальшого нарощування «морського» імпорту пального.
«Потенціал українських НПЗ і морських портів здатний повністю покрити потреби України в бензині й авіапальному, а також може скоротити імпорт дизельного пального з Росії й Білорусі більш ніж на 50%, до сумарних 30-35%. Одночасно держава отримає різке зростання доходів від завантаження НПЗ, портів, залізниці й нафтотранспортної системи», – заявили у Консалтинговій групі «А-95».
А95, КУЮН, НАФТОПРОДУКТ, РОСІЯ
