З 23 по 25 березня в Києві буде частково обмежено рух на низці мостів та шляхопроводів. У ці дні фахівці КП «Київавтошляхміст» ремонтуватимуть ділянки дорожнього покриття.
Як повідомляє КК «Київавтодор», 23 березня ремонтні роботи проводитимуться на: Північному мосту; шляхопроводі на вул. Миколи Василенка біля ст. м. «Берестейська»; Повітряно-флотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил; мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил; естакаді на вул. Жилянській; шляхопроводі через просп. Берестейський на просп. Повітряних сил.
24 березня роботи проводитимуться на: Північному мосту; Повітряно-флотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил; мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил; шляхопроводі через просп. Берестейський на просп. Повітряних сил.
25 березня – на: мосту ім. Є.О. Патона; шляхопроводі на вул. Кіото; Північному мосту.
Під час робіт транспортний рух буде обмежуватися частково та поетапно. У разі погіршення погодних умов терміни проведення робіт можуть бути змінені.
У комунальній корпорації приносять вибачення за тимчасові незручності та просять враховувати обмеження під час планування маршруту.
У найближчі два дні, 17 та 18 березня, у Києві буде частково обмежено рух на низці мостів та шляхопроводів. У ці дні фахівці КП «Київавтопутемост» ремонтуватимуть ділянки дорожнього покриття, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Згідно з повідомленням, у вівторок, 17 березня, ремонтні роботи проводитимуться на Воздухофлотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил, мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил, естакаді на вул. Жилянській, Північному мосту та шляхопроводі на перетині вул. Дегтярівської та вул. Миколи Василенка з просп. Берестейським біля ст. м. «Берестейська».
У середу, 18 березня, рух транспорту буде обмежено на Воздухофлотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил, мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил, естакаді на вул. Жилянській, Північному мосту та на шляхопроводі через залізничні колії на вул. Миколи Василенка.
«Під час робіт транспортний рух буде обмежуватися частково та поетапно. У разі погіршення погодних умов терміни проведення робіт можуть бути змінені», — підкреслили в КМДА.
Підготовку до сезону літніх майданчиків у столиці, який офіційно розпочнеться 1 травня, варто починати заздалегідь для забезпечення безперешкодної роботи терас відповідно до вимог законодавства, повідомив Business developer і юрист юридичної компанії GLOBAL LAW Євген Комаров у ресурсі Poster Pos.
При цьому він зазначив, що в Києві істотно змінилася процедура подання документів: відтепер вона переведена в електронний формат. Основною зміною є можливість подання документів через новий електронний портал «Київ Цифровий», тоді як раніше це відбувалося особисто через ЦНАП або його електронний кабінет. Перевага нової системи – можливість відстежувати всі етапи проходження заяви та актуальний статус її розгляду в режимі реального часу.
Юрист підкреслив, що процес розгляду та укладення договору тепер відбувається виключно онлайн і триває до 10 робочих днів.
Після підписання договору за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) і оплати рахунку підприємець отримує інформаційний талон з QR-кодом в цифровому вигляді з можливістю завантаження. Талон є офіційною підставою для законного встановлення сезонного майданчика.
Замість традиційних схем або креслень на папері ресторатори тепер повинні промальовувати межі майданчика безпосередньо на інтерактивній карті всередині порталу.
Для подачі документів через портал послуг необхідно авторизуватися за допомогою КЕП, заповнити онлайн-заяву і завантажити необхідний пакет документів у форматі PDF. До переліку обов’язкових документів входять копія виписки з ЄДР, наказ про призначення директора або протокол загальних зборів, РНОКПП керівника, документи на право власності або договір оренди приміщення, а також чотири актуальні фотографії місця розташування з різних ракурсів. У разі подання документів довіреною особою обов’язковою є наявність довіреності. Заявник також повинен вказати точні розміри майданчика, банківські реквізити та додати схему плану з прив’язкою до місцевості та зазначенням ширини проходу для пішоходів.
Комаров також нагадав про важливі умови розміщення терас. Зокрема, майданчик дозволено встановлювати тільки біля фасаду закладу, при цьому мінімальна ширина проходу для пішоходів повинна становити не менше 1,8 м. Заборонено розміщення конструкцій на проїжджій частині, газонах, ближче ніж 20 м до перехресть і зупинок громадського транспорту. Конструкція майданчика повинна бути безпечною, легко демонтуватися і забезпечувати доступність для людей з інвалідністю. Тенти і меблі не повинні закривати фасад будівлі або його декоративні елементи, при цьому рекомендується використовувати натуральні матеріали.
На території літніх терас заборонено встановлювати сцени, мангали та танцювальні майданчики, а в житлових зонах діють обмеження на гучну музику. Якщо майданчик виходить за межі фасаду закладу, власнику необхідно отримати письмовий дозвіл від користувача сусіднього приміщення.
Poster Pos — українська компанія з автоматизації ресторанів. Вона є розробником програми обліку в системі HoReCa і встановлюється на планшетах.
В 2026 році в оранжерейно-парникових господарствах комунальних підприємств Києва планують виростити понад 4 мільйони однорічних, дворічних та багаторічних рослин, які прикрасять парки, сквери та вулиці міста, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
“Навіть у складних умовах війни Київ послідовно дотримується стратегії розвитку зеленого міста. Власні тепличні господарства дозволяють місту не лише стабільно забезпечувати озеленення, а й підтримувати робочі місця та професійні команди комунальних підприємств. Це приклад системного підходу до управління міським середовищем і відповідального ставлення до якості простору, в якому живуть кияни”, – зазначив Мондриївський.
Він розповів, що загальна площа теплиць, що перебувають у користуванні комунальних підприємств з утримання зелених насаджень районів міста, становить понад 17 тисяч квадратних метрів. Саме тут щодня триває кропітка робота з вирощування квітів – від висіву насіння до пікірування та підготовки рослин до висадки у відкритий ґрунт.
Комунальні підприємства самостійно вирощують широкий асортимент декоративних рослин. Серед них – тагетес, сальвія, бегонія, петунія, агератум, газанія, вербена, антірінум, колеус та інші. Саме ці рослини формують квіткове різноманіття столиці впродовж сезону.
“Оранжерейно-парникові господарства – це повноцінна виробнича база міста. Тут працюють фахівці, які супроводжують увесь цикл вирощування рослин – від насіння до висадки у міський простір. Такий підхід дозволяє місту планувати озеленення системно і забезпечувати якість рослин для парків і скверів Києва”, – зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Павло Іванов.
Комунальні тепличні господарства виконують також і просвітницьку функцію. У 2025 році на їхній території проводили освітні екскурсії та навчальні заходи для студентів і школярів.
У Департаменті наголошують, що розвиток власних теплиць – це важлива частина екологічної політики столиці та інвестиція в комфортне й зелене середовище Києва.
У 2025 році в теплицях комунальних підприємств столиці виростили понад 4,5 мільйона квітів, що дало змогу значно оновити та урізноманітнити зелені зони міста без додаткових витрат на закупівлю рослин.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) проведе 3 квітня 2026 року річні загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, на яких планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та порядок покриття збитків, повідомило підприємство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
“Затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та затвердити порядок покриття збитків товариства. А саме, враховуючи відсутність прибутку товариства, здійснювати покриття збитків за рахунок майбутніх періодів”, — йдеться у проекті рішення зборів.
До порядку денного також включено розгляд звітів наглядової ради та виконавчого органу за минулий рік, прийняття нових редакцій положень про органи управління, а також попереднє схвалення значних правочинів, вартість яких може перевищувати 25% та 50% вартості активів компанії.
ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) засноване у жовтні 1996 року. Підприємство спеціалізується на виробництві прянощів і приправ, а також інших харчових продуктів, готових кормів для тварин та агрохімічної продукції.
Згідно з даними Opendatabot, підприємство у 2024 році наростило чистий збиток на 11,8% порівняно з 2023 роком — до 2,145 млн грн. Водночас його дохід зріс на 5,22% — до 4,493 млн грн. Активи заводу за рік скоротилися на 10,2% — до 22,091 млн грн, а зобов’язання зменшилися на 0,5% — до 33,227 млн грн. Згідно з прогнозом ресурсу, очікуваний дохід підприємства за підсумками 2025 року прогнозується на рівні 5,122 млн грн. Статутний капітал ПрАТ – 220,353 тис. грн.
Бенефіціарами підприємства є Григорій і Леонід Костюки, кожен із яких володіє по 45,8615% акцій підприємства.
Київ посів 254-те місце з 304 міст у рейтингу Quality of Life Index by City 2026, опублікованому Numbeo, з індексом 118,0 пункту.
Лідером рейтингу стала Гаага (The Hague) у Нідерландах з показником 230,1, далі в першій десятці переважають міста Нідерландів – у тому числі Утрехт, Ейндховен, Гронінген, Роттердам і Амстердам – а також Люксембург, Відень, Гент і Нюрнберг.
Внизу списку – Коломбо (56,1), Маніла (53,2) і Лагос (0,0).
Numbeo підкреслює, що версія за 2026 рік є «історичним зрізом» і публікується періодично як знімок даних на конкретний момент, тоді як «поточний» рейтинг оновлюється постійно.
Quality of Life Index Numbeo – зведений показник, який розраховується на основі підіндексів купівельної спроможності, безпеки, охорони здоров’я, вартості життя, доступності житла, часу в дорозі, забруднення та клімату. Індекс базується на даних і користувацьких опитуваннях/внесках відвідувачів сайту, при цьому Numbeo заявляє про фільтрацію потенційного спаму і вимогу достатньої кількості учасників по кожній локації; у формулі використовується обмеження Math.max(0, …), через що у аутсайдерів може фіксуватися значення 0,0.
