Регіональна філія “Південно-Західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” (УЗ) оголосила тендер на будівництво Дарницького залізнично-автомобільного мосту в Києві через Дніпро, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Згідно з даними у системі Prozorro, очікувана вартість робіт – 1,2 млрд грн.
“Дарницький міст – це ще одна невтішна сторінка в історії української інфраструктури. 10 років цей об’єкт перебував у замороженому статусі. Нагадаю, що більшість довгобудів у нашій країні виникають із двох причин: перша – це системна корупція, а друга – небажання та неспроможність взаємодіяти між різними органами влади. У 2021 році ця ситуація зміниться. Наша команда знає як успішно, а головне результативно, працювати з великими проектами. Мільйони українців вже побачили це на власні очі”, – написав Кубраков на своїй сторінці у Facebook у четвер увечері.
Він зазначив, що першочергове завдання – отримати якісний результат без зайвих ризиків, тому на об’єкт буде залучений незалежний технагляд. За словами міністра, міжнародний технагляд вже залучався на схожому проекті – на будівництві мостів через Дніпро в Запоріжжі.
Кінцевий термін подачі пропозицій – 11 липня 2021 року.
Початок аукціону заплановано на 16 серпня 2021 року.
Як зазначається на сайті Міністерства інфраструктури, у цьому проекті, зокрема, йдеться про добудову автомобільних з’їздів на лівому березі Дніпра. На правому березі автодорожня розв’язка виходить на Наддніпрянське шосе – тут готовність 100%. На лівому березі міст веде до розв’язки на Дніпровській набережній, а також включає дорогу вздовж залізничних колій через Харківський шляхопровід у напрямку станції Дарниця на лівому березі. На з’їзді на Дніпровську набережну виконані всі необхідні підготовчі роботи: зведено 16 опор із 21, змонтована третина всіх металоконструкцій прогонових будов.
“Відсутність усього комплексу розв’язок та освітлення стали причиною того, що транспорт не може використовувати Дарницький мостовий перехід, як це передбачено проектом. У результаті виникає дисбаланс транспортних потоків: сусідні мости – Південний та Міст ім. Патона – значно перевантажені, тоді як Дарницький має суттєвий резерв пропускної здатності. При чому, цей мостовий перехід має шість смуг руху, по три у кожному напрямку і його пропускна здатність – 35 тисяч автомобілів на добу”, – роз’яснює відомство.
Як повідомлялося, “Укравтодор” і “Укрзалізниця”, на балансі якої перебуває міст, на початку березня 2021 року підписали меморандум про добудову цього об’єкта.
Заступник голови Офісу президента, координатор президентської програми “Велике будівництво” Кирило Тимошенко тоді також зазначив, що “Укравтодор” готовий у стислі терміни завершити будівництво Подільсько-Воскресенського моста, якщо київська влада погодиться передати йому цей проект зі свого балансу.
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (“МАУ”) з 18 червня 2021 року відновлює рейси за маршрутом Київ-Варшава-Київ, які було призупинено через вплив пандемії COVID-19.
Як повідомила прес-служба компанії в середу, ці рейси виконуватимуть щовівторка, щоп’ятниці та щонеділі. З Києва вильоти плануються о 09:55 (приліт о 10:30 за місцевим часом), із Варшави – о 14:05 (приліт о 16:35 за місцевим часом).
Наразі рейси з Києва до Варшави також виконують авіакомпанії Wizz Air, Ryanair і LOT.
Заборона на польоти з України до Білорусі призведе до зниження пасажиропотоку і, відповідно, доходів аеропорту “Київ” ім. Сікорського (Жуляни) на 10%, повідомив голова його ради директорів Денис Костржевський.
“Але, як казав дон Корлеоне, коли йдеться про честь сім’ї, гроші тут недоречні”, – сказав він журналістам у вівторок, зазначивши, що аеропорт підтримує рішення уряду на захист демократичних цінностей.
Водночас Костржевський зазначив, що під час впровадження такої заборони уряду було б логічно запропонувати аеропорту якісь грошові компенсатори.
Він уточнив, що цього місяця аеропорт “Київ” очікував 3-4 тис. пасажирів із Мінська, тоді як до карантину їх щомісячний потік становив 10-12 тис., а на піку – до 15 тис.
Голова ради директорів також повідомив, що будь-якої інформації про скасування рейсу “Белавіа”, який за розкладом має прибути у вівторок о 23:40, поки що не надходило.
Він також нагадав, що через карантин нині аеропорт працює на 25-30% своїх потужностей. Найкращим, за його словами, був 2018 рік, коли аеропорт обслужив 2,8 млн пасажирів за планової потужності 3,5 млн.
Як повідомлялося, уряд заборонив польоти до Білорусі, з 00:00 середи, 26 травня.
Міжнародний аеропорт “Київ” ім. Ігоря Сікорського (Жуляни) планує у разі наявності належного фінансування у 2023 році реконструкцію злітно-посадкової смуги з її подовженням на 460-500 м – до 2770 м, що потребуватиме закриття аеропорту для пасажирів на час робіт упродовж восьми-дев’яти місяців, повідомив голова ради директорів аеропорту Денис Костржевський.
На прес-конференції в четвер він уточнив, що наразі аеропорт знову оголосить тендер із відбору компанії для розробки відповідного проекту реконструкції.
За його словами, оголошений комунальним підприємством, якому належить аеродром, перший тендер був призначений на листопад минулого року, другий – на травень цього року, але він також завершився безрезультатно, оскільки потенційні учасники, ймовірно, визнали недостатньою запропоновану оплату в 15 млн грн.
Костржевський зазначив, що аеропорт “Київ” розглядав можливість будівництва другої смуги, проте всі залучені для цього п’ять консалтингових компаній заявили про неможливість реалізації такого проекту через дефіцит вільних площ в аеропорту.
Голова ради директорів уточнив, що саму реконструкцію, головною метою якої є прийом більш важких повітряних суден, зокрема Airbus A321 і A330, планується виконати у два етапи. На першому – в 2022 році – заплановано реконструювати рульові доріжки та інші поверхні аеродрому без зупинення його роботи.
Говорячи про нову смугу, Костржевський зазначив, що фактично йдеться про будівництво нової повністю бетонної смуги міцністю PCN 72, оскільки нинішня асфальтобетонна не відповідає необхідним вимогам.
Він не зміг за відсутності проекту назвати вартість цих робіт, попередньо оцінивши їх у межах 2,5-5 млрд грн. За словами голови ради директорів, ці кошти планується залучити зі столичного або державного бюджету, можливо, використати змішане фінансування.
Передбачається також, що один із двох курсів смуги отримає інструментальну систему посадки ILS категорії II ICAO, що забезпечує посадку за видимості від 350 м, тоді як нинішня ILS категорії I ICAO дозволяє сідати за видимості від 800 м.
Міжнародний аеропорт “Київ” розташований за 7 км від центру столиці. За кількістю рейсів і пасажиропотоком обіймає друге місце в Україні. В аеропорту розміщені три термінали загальною площею 21 тис. кв. м. ЗПС аеропорту може приймати повітряні судна типу Boeing-737, Airbus A-320. Проте навіть у разі A-320 існують обмеження щодо завантаження під час виконання далеких рейсів.
За підсумками минулого у 2010 році інвестиційного тендера аеропортом управляє компанія “Мастер-Авіа”, яка уклала договір оренди майна аеропорту на 49 років. За даними компанії, за цей час вона інвестувала понад $50 млн у створення нової інфраструктури аеропорту й досі спрямовує всі наявні ресурси на погашення кредиту. Бенефіціарами ТОВ, згідно з Єдиним держреєстром юридичних осіб і осіб-підприємців, є Василь Хмельницький і Костржевський.
“Мастер-Авіа” зазначала, що володіє терміналами й пероном, а на балансі комунального підприємства МА “Київ” (Жуляни) перебувають аеродром і злітна смуга.
АТ “Укрпошта” оголосило тендер на будівництво нового сортувального хабу в Києві з орієнтовною вартістю у $50 млн.
“Оголосили тендер на будівництво першого за 42 роки автоматизованого сортувального центру “Укрпошти” в Київській області. Після цього всього два кроки: закладка фундаменту та початок операцій. Договір будівництва – під ключ до $50 млн, із гарантією та експлуатацією. Варіантів два: інвестдоговір або довгострокова оренда з можливістю викупу з боку “Укрпошти”. Ну, раптом нам центр так сподобається, що ми захочемо його купити. ProZorro могли не використовувати, але взяли як інструмент для зниження градуса “зради” в країні”, – написав на своїй сторінці у Facebook увечері в середу гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Відповідно до тендерної документації, всі проектні та будівельні роботи за проектом будівництва нового складського комплексу HUB_KyivEast, включаючи застосовані матеріали і обладнання, мають бути виконані з урахуванням стандартів Європейського інвестиційного банку в тій частині, що є гармонізованою з нормативними документами України у сфері будівництва.
Термін експлуатації несучих конструкцій будівлі – щонайменше 30 років.
Як повідомляється на сайті “Укрпошти”, переможець тендеру, який запропонує найбільш економічно вигідну пропозицію, зможе підписати відповідні договори з компанією: або у формі інвестиційного договору або у формі договорів оренди та купівлі-продажу нерухомого майна.
У разі, якщо буде підписано інвестиційний договір – переможець здійснює проектування та будівництво, після чого вводить в експлуатацію та оформляє право власності на сортувальний центр HUB_KyivEast на АТ “Укрпошта”. А національний поштовий оператор приймає об’єкт в експлуатацію та платить його вартість.
У разі підписання договору купівлі-продажу та договору оренди “Укрпошта” орендує спроектований і побудований переможцем сортувальний центр, одночасно сплачуючи за нього за договором купівлі-продажу з подальшим переоформленням права власності.
Для участі у процедурі відбору обов’язкова відповідність таким кваліфікаційним критеріям: наявність джерел фінансування на суму щонайменше 100% очікуваної вартості, досвід в реалізації та завершенні проектів із будівництва об’єктів промислового призначення, належним чином оформлене право власності/користування/оренди земельної ділянки, до завершення якого залишилося щонайменше 10 років і зобов’язання за якими виконуються належним чином і відсутні будь-які судові обтяження.
Крім того, земельна ділянка має розташовуватися в межах міста Києва або на відстані не більше ніж 15 км від межі населеного пункту з під’їзними шляхами із твердим покриттям.
Як повідомлялося, “Укрпошта” у 2021 році планує реалізувати проект модернізації логістичної мережі, що передбачає будівництво восьми сучасних сортувальних розподільних хабів і 62 депо в регіонах України.
Автобусний оператор FlixBus відкрив продаж квитків на автобуси першої брендованої внутрішньої лінії Україною, автобуси якої повністю відповідають стандартам FlixBus, повідомив під час онлайн-конференції директор FlixBus в Україні, Польщі та країнах Балтії Міхал Леман у четвер.
Маршрут пролягає від Затоки та Одеси, через Київ і Львів, до гірських курортів Буковель та Драгобрат (зупинки “Поляниця” і “Ясіня”).
Перший автобус відправиться за маршрутом 20 травня. До 13 червня автобуси курсуватимуть п’ять разів на тиждень, а починаючи з 14 червня – щодня.
“Це наша перша брендована лінія на внутрішньому маршруті в Україні, й вона передбачає найбільш популярні напрямки для подорожей Україною, і влітку, і взимку”, – зазначив Міхал Леман.
На новій лінії працюватимуть автобуси Neoplan, які мають фірмове зелене брендування FlixBus.
“На всіх лініях FlixBus застосовуються підвищені стандарти безпеки та гігієни. Після кожної поїздки здійснюється професійна дезінфекція автобусів. Пасажири зобов’язані під час поїздки носити маску, закриваючи нею ніс і рот”, – наголошує перевізник.
