Заклади громадського харчування Києва продовжать час роботи на одну годину – до 23:00, повідомив мер столиці Віталій Кличко в Телеграм-каналі в середу. За його словами, таке рішення ухвалила Рада оборони Києва. Чинності воно набуде з 1 вересня.
“З таким проханням до міської влади звернулися представники Національної ресторанної асоціації України. Адже рішення про обмеження роботи закладів до 22:00 було ухвалено, коли комендантська година в столиці починалася о 23:00. Зараз вона – з 00:00. Підприємці під час зустрічі з міською владою, де обґрунтовували доцільність такого рішення, наголошували: подовження часу роботи закладів сприятиме покращенню економічної ситуації в столиці, створенню додаткових робочих місць, збільшенню надходжень від податків, зборів і платежів до бюджетів усіх рівнів”, – написав Кличко.
Тендерний комітет КП “Київський метрополітен” присудив Крюківському вагонобудівному заводу (КВБЗ, Полтавська обл.) перемогу в тендері на поставку Києву 10 од. п’ятивагонних поїздів метро, які фінансуються Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), із пропозицією майже EUR79,196 млн (із ПДВ), повідомила прес-служба КВБЗ у п’ятницю.
“Сьогодні з’явилося таке бажане для КВБЗ і підприємств-партнерів повідомлення про присудження перемоги в тендері на поставку поїздів метро. Пропозицію вітчизняних вагонобудівників ухвалено тендерним комітетом і погоджено з ЄБРР”, – наголошується в повідомленні.
При цьому прес-служба КВБЗ наголошує, що пропозиція українського заводу була на 37% нижчою, ніж у другого учасника – чеської Skoda.
КВБЗ запропонував метропоїзд з асинхронним тяговим приводом із трьома моторними і двома причіпними немоторними вагонами, з візками вітчизняного виробництва з центральним пневмопідвішуванням і дисковими гальмами.
Довжина поїзда – 97 м, конструкційна швидкість – 90 км/год, призначений термін служби – 50 років, його загальна місткість (з урахуванням пасажирів, що стоять) – 1650 осіб.
Передбачено два інклюзивних місця для пасажирів на колісному кріслі. Рух пасажирів із вагона у вагон вільний – через герметичні переходи (поїзд-“труба”), які КВБЗ понад 10 років застосовує під час виготовлення пасажирського рейкового рухомого складу.
Як повідомлялося, тендер на постачання Києву 50 вагонів метро (включно із запчастинами та витратними матеріалами, обладнанням та інструментами для обслуговування, ремонту та супутніх послуг) за кошти ЄБРР було оголошено ще в грудні 2020 року, пропозиції учасників другого етапу розглянуто в березні поточного року.
КВБЗ нагадує, що готовий запропонувати аналогічні вагони метро для Харківського метрополітену, який 5 травня 2023 року оголосив тендер на закупівлю п’ятисекційних поїздів метро (з вільним проходом між вагонами) на EUR45 млн за кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), однак через дискримінаційні, за його оцінкою, вимоги не зможе взяти в ньому участь.
Тендерний комітет, зокрема, зажадав підтвердження досвіду поставки не менше 30 вагонів метро протягом останніх п’яти років, а КВБЗ “поставив на рейки” 170 вагонів, але не за останні п’ять років.
Крім того, умовами прописані вимоги тільки за європейськими стандартами.
Як повідомлялося, Харків знову переніс терміни розгляду пропозицій учасників у цьому тендері – на 10 жовтня 2023 року.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
Чистий дохід підприємства у 2022 році збільшився на 38,4% – до 3 млрд 545 млн грн, чистий прибуток становив 37,25 млн грн проти 230 млн грн збитку роком раніше.
У Києві до кінця року очікується введення в експлуатацію 42 тис. кв. м офісних площ, випливає з дослідження ринку офісної нерухомості CBRE Ukraine.
Згідно з дослідженням, у першому півріччі 2023 року було введено в експлуатацію тільки одну невелику офісну будівлю Unit.City B4 (13,2 тис. кв. м). Загальний обсяг конкурентних офісних площ залишився майже незмінним на рівні 2,22 млн кв. м.
Очікується, що в другому півріччі 2023 року буде введено в експлуатацію близько 42 тис. кв. м у чотирьох бізнес-центрах. При цьому БЦ Twelve (14 тис. кв. м) і БЦ Heritage (16,8 тис. кв. м) становлять 73% нової пропозиції. У CBRE Ukraine не виключають затримки в будівництві та введенні в експлуатацію.
У дослідженні констатується, що повномасштабна війна знизила девелоперську активність в офісному сегменті; обсяг офісних площ, що перебувають на стадії будівництва, зменшився. Зокрема, кілька офісних проєктів, спочатку запланованих до завершення у 2023 році, призупинено щонайменше до 2024 року. При цьому у 2022 році не було зафіксовано жодного нового девелоперського проєкту, і малоймовірно, що вони з’являться до кінця 2023 року. Тож прогнозується, що протягом наступних двох-трьох років обсяг офісної нерухомості може зрости лише за умови перезапуску призупинених девелоперських проєктів.
CBRE зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2022 року становив $30,8 млрд. Згідно з рейтингом Fortune, входить до списку 500 найбільших у світі компаній.
Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року, він є частиною афілійованої мережі компанії.
У Києві “оцифрували” понад 100 тис. дерев, повідомив начальник департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.
“Наша онлайн-карта дерев активно наповнюється і станом на сьогоднішній день містить уже понад 107 тис. насаджень. Створюючи цей ресурс, ми ставили за мету провести чітку інвентаризацію та зрозуміти, скільки дерев у столиці, в якому стані вони перебувають, а також надати громаді дієві інструменти контролю”, – написав він у “Фейсбук”.
Возний зазначив, що значний обсяг роботи виконано КП УЗН Деснянського, Голосіївського та Печерського районів, які оцифрували всі вуличні насадження і переважну більшість скверів та зараз працюють у парках.
“До онлайн-карти вже додано сім парків у Деснянському та один у Голосіївському районах столиці. Також почалися роботи з “оцифрування” парку Партизанської Слави в Дарницькому районі та парку Вічної Слави в Печерському районі Києва”, – сказав він.
Ресурс міститиме фотографію кожного “оцифрованого” дерева, інформацію про його місцезнаходження (з прив’язкою до точних координат), вид, діаметр стовбура, висоту і стан.
Наповнення онлайн-карти триває. Оскільки при її створенні використовуються високоточні карти, оприлюднена вона буде, щойно це стане можливим з точки зору питань безпеки.
На території Києва введено обмеження на пересування вантажного транспорту, повідомляє пресслужба Патрульної поліції Києва в Телеграм-каналі.
“Тимчасове обмеження дорожнього руху поширюються на великоваговий транспорт загальною вагою понад 24 тонни, навантаженням на вісь більше ніж 7 тонн і стосуються як в’їзду до Києва, так і пересування містом. Час дії обмеження може варіюватися відповідно до температурного режиму. Тож слідкуйте за оперативною інформацією на нашому Телеграм-каналі”, – вказується в повідомленні.
У поліції нагадали, що головна мета таких заходів – збереження дорожнього покриття, яке руйнується внаслідок інтенсивного руху великовагового транспорту в спекотну погоду.
Готельний ринок України стабілізувався в умовах війни з найбільшою активністю на заході країни і повільним відновленням у Києві, випливає з дослідження EY Ukraine.
“Ми можемо констатувати, що ринок стабілізувався в нових реаліях. У Львові, Буковелі та загалом на заході України дуже позитивні показники і досить низькі в Києві. У столиці завантаженість готелів 15-25%, тоді як до початку війни нормальний показник був на рівні 50-60%”, – розповів керівник напрямку консультаційних послуг у сфері нерухомості EY Ukraine Ростислав Хома на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”.
Згідно з дослідженням компанії, у Львові та Буковелі завантаження готелів у червні 2023 року становило близько 50-60%, тоді як у Києві – близько 25%. Водночас завантаження в столиці демонструє помірне зростання із січня 2023 року, а червень показав найвищий показник завантаження в Києві після початку повномасштабної війни.
“Наразі ми поки що не бачимо підстав для різкої зміни рівня завантаження в Києві з огляду на поточну ситуацію”, – зазначив Хома.
У першому півріччі основний дохід готелів становив дохід безпосередньо від проживання, тоді як категорія food&beverage і конференц-функції приносили менше коштів.
За словами експерта, подальше відновлення та розвиток готельного ринку залежить від військової та макроекономічної ситуації в країні.
“Якщо війна закінчиться швидко, то є більш позитивні очікування за рахунок можливого відновлення авіаперевезень, потенційного збільшення іноземних туристів. Однак мине певний час, поки туристи переконаються, що їхати в Україну безпечно. Однак, у разі затяжної війни акцент доведеться робити на внутрішній туризм. Враховуючи обмеження щодо виїзду чоловіків за кордон, внутрішній туризм буде ключовим драйвером попиту в середньо- та довгостроковій перспективі”, – резюмував Хома.
