У Києві до кінця року очікується введення в експлуатацію 42 тис. кв. м офісних площ, випливає з дослідження ринку офісної нерухомості CBRE Ukraine.
Згідно з дослідженням, у першому півріччі 2023 року було введено в експлуатацію тільки одну невелику офісну будівлю Unit.City B4 (13,2 тис. кв. м). Загальний обсяг конкурентних офісних площ залишився майже незмінним на рівні 2,22 млн кв. м.
Очікується, що в другому півріччі 2023 року буде введено в експлуатацію близько 42 тис. кв. м у чотирьох бізнес-центрах. При цьому БЦ Twelve (14 тис. кв. м) і БЦ Heritage (16,8 тис. кв. м) становлять 73% нової пропозиції. У CBRE Ukraine не виключають затримки в будівництві та введенні в експлуатацію.
У дослідженні констатується, що повномасштабна війна знизила девелоперську активність в офісному сегменті; обсяг офісних площ, що перебувають на стадії будівництва, зменшився. Зокрема, кілька офісних проєктів, спочатку запланованих до завершення у 2023 році, призупинено щонайменше до 2024 року. При цьому у 2022 році не було зафіксовано жодного нового девелоперського проєкту, і малоймовірно, що вони з’являться до кінця 2023 року. Тож прогнозується, що протягом наступних двох-трьох років обсяг офісної нерухомості може зрости лише за умови перезапуску призупинених девелоперських проєктів.
CBRE зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2022 року становив $30,8 млрд. Згідно з рейтингом Fortune, входить до списку 500 найбільших у світі компаній.
Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року, він є частиною афілійованої мережі компанії.
У Києві “оцифрували” понад 100 тис. дерев, повідомив начальник департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.
“Наша онлайн-карта дерев активно наповнюється і станом на сьогоднішній день містить уже понад 107 тис. насаджень. Створюючи цей ресурс, ми ставили за мету провести чітку інвентаризацію та зрозуміти, скільки дерев у столиці, в якому стані вони перебувають, а також надати громаді дієві інструменти контролю”, – написав він у “Фейсбук”.
Возний зазначив, що значний обсяг роботи виконано КП УЗН Деснянського, Голосіївського та Печерського районів, які оцифрували всі вуличні насадження і переважну більшість скверів та зараз працюють у парках.
“До онлайн-карти вже додано сім парків у Деснянському та один у Голосіївському районах столиці. Також почалися роботи з “оцифрування” парку Партизанської Слави в Дарницькому районі та парку Вічної Слави в Печерському районі Києва”, – сказав він.
Ресурс міститиме фотографію кожного “оцифрованого” дерева, інформацію про його місцезнаходження (з прив’язкою до точних координат), вид, діаметр стовбура, висоту і стан.
Наповнення онлайн-карти триває. Оскільки при її створенні використовуються високоточні карти, оприлюднена вона буде, щойно це стане можливим з точки зору питань безпеки.
На території Києва введено обмеження на пересування вантажного транспорту, повідомляє пресслужба Патрульної поліції Києва в Телеграм-каналі.
“Тимчасове обмеження дорожнього руху поширюються на великоваговий транспорт загальною вагою понад 24 тонни, навантаженням на вісь більше ніж 7 тонн і стосуються як в’їзду до Києва, так і пересування містом. Час дії обмеження може варіюватися відповідно до температурного режиму. Тож слідкуйте за оперативною інформацією на нашому Телеграм-каналі”, – вказується в повідомленні.
У поліції нагадали, що головна мета таких заходів – збереження дорожнього покриття, яке руйнується внаслідок інтенсивного руху великовагового транспорту в спекотну погоду.
Готельний ринок України стабілізувався в умовах війни з найбільшою активністю на заході країни і повільним відновленням у Києві, випливає з дослідження EY Ukraine.
“Ми можемо констатувати, що ринок стабілізувався в нових реаліях. У Львові, Буковелі та загалом на заході України дуже позитивні показники і досить низькі в Києві. У столиці завантаженість готелів 15-25%, тоді як до початку війни нормальний показник був на рівні 50-60%”, – розповів керівник напрямку консультаційних послуг у сфері нерухомості EY Ukraine Ростислав Хома на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”.
Згідно з дослідженням компанії, у Львові та Буковелі завантаження готелів у червні 2023 року становило близько 50-60%, тоді як у Києві – близько 25%. Водночас завантаження в столиці демонструє помірне зростання із січня 2023 року, а червень показав найвищий показник завантаження в Києві після початку повномасштабної війни.
“Наразі ми поки що не бачимо підстав для різкої зміни рівня завантаження в Києві з огляду на поточну ситуацію”, – зазначив Хома.
У першому півріччі основний дохід готелів становив дохід безпосередньо від проживання, тоді як категорія food&beverage і конференц-функції приносили менше коштів.
За словами експерта, подальше відновлення та розвиток готельного ринку залежить від військової та макроекономічної ситуації в країні.
“Якщо війна закінчиться швидко, то є більш позитивні очікування за рахунок можливого відновлення авіаперевезень, потенційного збільшення іноземних туристів. Однак мине певний час, поки туристи переконаються, що їхати в Україну безпечно. Однак, у разі затяжної війни акцент доведеться робити на внутрішній туризм. Враховуючи обмеження щодо виїзду чоловіків за кордон, внутрішній туризм буде ключовим драйвером попиту в середньо- та довгостроковій перспективі”, – резюмував Хома.
ТОВ “Київська макаронна фабрика” освоїла випуск нового виду продукції – бантики – на раніше встановленому обладнанні, яке тривалий час простоювало, повідомив власник підприємства Олександр Барсук.
“Одним із найскладніших елементів макаронів є метелики (бантики). Київська макаронна фабрика освоїла випуск цієї продукції. Це не нове обладнання, хоч і відомого європейського виробника. Раніше воно відмовлялося працювати, і все якось було не так. Грішили й на борошно. Але знайшли краще борошно і налагодили виробництво. Перші партії вже мають гарантоване замовлення”, – написав він у Facebook.
За інформацією власника підприємства, новий вид продукції фасуватиметься в упаковки вагою 800 грамів.
Відповідаючи на запитання покупців, чому розфасовка проводиться не в кілограмові упаковки, він пояснив, що на полицях супермаркетів усі пачки мають бути однакового розміру. Вид макаронів – бантики – об’ємний і в стандартну пачку не поміщається.
Борсук додав, що підприємство працює над новими видами макаронів, які незабаром представить покупцям.
За даними на сайті “Київської макаронної фабрики”, яка входить до концерну “Ярослав” (Київ), вона є найпотужнішим підприємством макаронної промисловості України. Її продукція поставляється по всій країні, а також у ближнє зарубіжжя.
У 2022 році ТОВ “Київська макаронна фабрика” скоротило чистий збиток до 4,576 млн грн з 8,19 млн грн роком раніше, виручку – до 103,244 млн грн з 116,906 млн грн.
Згідно з даними на сайті “Ярослава”, до структури його виробничих потужностей входять ПП “Ярослав” (Київ), “Фабрика “Промінь” (смт Димер, Київська обл.), Богуславська суконна фабрика (Київська обл.), Стеблівська бавовняна прядильно-ткацька фабрика (Черкаська обл.) і Кролевецька швейна фабрика (Сумська обл.).
Основна спеціалізація – виробництво постільної білизни, пледів, ковдр, матраців, товарів для дітей, кухонного текстилю.
Директор і власник “Ярослава” Олександр Борсук раніше повідомляв, що щорічно інвестує близько $1 млн кредитних коштів в обладнання та модернізацію виробничих потужностей.
Група Kronospan, що має в Україні деревообробні підприємства “Кроноспан УА” (Волинська область) і “Кроноспан Рівне” (Рівненська область), інвестувала понад EUR20 млн у створення логістичного центру в с. Калинівка Київської області, який введено в експлуатацію в травні цього року, повідомила генеральна директорка “Кроноспан УА” Наталія Покінська.
“В умовах повномасштабної війни, порушення логістичних маршрутів та інших несприятливих умов ми інвестуємо понад EUR20 млн у логістичний центр поблизу Києва, метою створення якого є приймання автомобільних і залізничних вантажів від іноземних компаній Kronospan і наших територіальних підрозділів”, – повідомила Покінська на форумі “FIT for Ukraine (Forum on Investments and Transformations): Меблевий кластер”.
За її словами, наразі завершено основний етап інвестицій, і нині логістичний центр розміщується на 15 га площі, має у своєму розпорядженні об’єкти та потужності, які може надати партнерам. Його будівництво було розпочато 2019 року.
Покінська наголосила, що за 19 років роботи групи Kronospan в Україні загальний обсяг інвестицій в українську деревообробну промисловість перевищив EUR900 млн (як власних коштів, так і фінансових установ, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР)), а з початку повномасштабної війни РФ проти України – EUR122 млн.
Вона нагадала, що будівництво заводу на Рівненщині, інвестиції в який розпочато 2019 року і де 2021 року введено в експлуатацію першу лінію з випуску ДСП, – один із найбільших інвестпроєктів в Україні останніх років (понад EUR400 млн).
Загалом на підприємствах компанії створено понад 700 робочих місць.
Група Kronospan, створена в Австрії 1897 року, на сьогодні є великим світовим виробником листових матеріалів із деревини. До її складу входить понад 40 виробничих підприємств у багатьох країнах.
