Генсек ООН Антоніу Гутерріш прямує з офіційним візитом в Україну для обговорення стамбульської “зернової” угоди, повідомляє прес-служба ООН.
“Генеральний секретар щойно прибув до Польщі на шляху до України. У середу вранці він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським у Києві, щоб обговорити продовження “Чорноморської зернової ініціативи” за всіма її аспектами, а також інші актуальні питання”, – зазначається в повідомленні.
Зазначається, що це вже третій візит генерального секретаря в Україну за останній рік.
Як повідомлялося, “зернова” угода була укладена в Стамбулі 22 липня 2022 року. За участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів – зі створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів (“Чорноморськ”, “Одеса” і “Південний”), а також зі зняття бар’єрів на експорт російського продовольства і добрив.
Термін дії угоди закінчується 18 березня. Генсек ООН раніше висловлював надію на її продовження.
Понад 70% будівельних майданчиків Києва, Львова та Одеси продовжують роботу, ціни за рік зросли в столиці на 36,1%, в Одесі на 48,4%, у Львові на 82,7%, повідомив засновник M4U Володимир Даниленко агентству “Інтерфакс-Україна”.
“За рік війни в Україні ринки нерухомості більшості великих міст продовжували розвиватися. Вартість квадратного метра протягом року зростала відповідно до зростання собівартості, девальвації гривні та віддаленості від лінії фронту. У жовтні 2022 року тенденція змінилася: у Львові ціни продовжують зростати, у Києві та Одесі стабілізувалися”, – повідомив Даниленко.
За даними M4U, кількість активних будівництв сьогодні в столиці становить 83,7% від показника початку лютого 2022 року – 185 із 221 ЖК.
На початку лютого 2023 року середня вартість квадратного метра в новобудовах Києва становила 61 тис. 234 грн. Це на 36,1% вище, ніж було до початку вторгнення Росії в Україну, але на 1,2% нижче, ніж у січні. Найактивніше ціни зростали влітку, коли відновили роботу більшість відділів продажів і підвищився офіційний курс долара. З червня по вересень середня вартість квадратного метра збільшилася на 26,7%.
“Сьогодні темпи будівельних робіт істотно нижчі за довоєнні, тому й часто перераховувати собівартість будівництва для девелоперів немає сенсу та можливості. Ринкові чинники зростання цін також відсутні”, – пояснює Даниленко.
Згідно з дослідженням M4U, найбільше подорожчання квадратного метра відзначено в сегментах еліт (+46,1%) та економ (+44,3%). Зростання цін у популярних серед покупців класах комфорту та бізнесу становило 35,5% і 34,4% відповідно.
На початок лютого 2023 року більшість пропозицій нерухомості зосереджено в ціновому діапазоні 34-54 тис грн/кв.в.м, серед них переважають об’єкти класу комфорт.
Традиційно найбільша кількість новобудов, що активно будуються і продаються, як і пропозицій квартир, – у Голосіївському районі Києва. Більше половини з них (16 з 29 ЖК) становлять об’єкти комфорт-класу. Другий за обсягами будівництва – Печерський район, де 15 з 26 ЖК позиціонуються в бізнес-класі, решта – еліт. У Шевченківському районі Києва будується 24 ЖК, більшість з яких належать до бізнес-класу. Менше нових будинків зводять в Оболонському (11 ЖК) і Деснянському (10 ЖК) районах. При цьому пропозиція нових квартир у Деснянському районі вдвічі перевищує пропозицію в Оболонському, переважає житло в ЖК економ-класу.
У Київській області на початок лютого 2023 року відновили роботу 204 будмайданчики з 263, які працювали рік тому (77,5%). Квадратний метр у передмісті столиці в середньому подорожчав на 34,1%, до 31 844 грн. Як і в столиці, найактивніше зростання цін відбулося влітку, з жовтня по лютий ціни практично не змінювалися.
На відміну від столиці, істотніше подорожчали новобудови комфорт-класу – на 33%, до 29 992 грн. Квартири в новобудовах класів економ і бізнес подорожчали на 30% і 30,1% відповідно. Зростання цін в об’єктах, що позиціонуються в класі еліт, становило 28%.
Більшість пропозицій столичного регіону належать до класів комфорт і бізнес, ціновий діапазон 26-32 тис. грн.
Найбільше будуються і продаються об’єктів в Ірпені (41 ЖК), Софіївській Борщагівці (17 ЖК), Броварах, Гостомелі (по 13 ЖК) і Бучі (12 ЖК). За обсягом квартир у продажу лідери Софіївська Борщагівка та Бровари, дещо менше пропозицій у Крюківщині, Ірпені, Бучі.
У Львові та Львівській області кількість новобудов в активній стадії будівництва та продажів сьогодні така сама, як була до російського вторгнення, – 218, упродовж року ця цифра змінювалася несуттєво.
Середня вартість квадратного метра за рік зросла на 82,7%, до 45 706 грн.
Більшість львівських об’єктів представлені в ціновому діапазоні від 24 до 34 тис. грн., у структурі пропозиції домінує комфорт-клас.
При цьому, згідно з дослідженням M4U, найбільша динаміка цін відзначена в бізнес-класі, де вартість квадратного метра за рік зросла більш ніж удвічі, на 109%. У сегменті економ зростання цін становило 66,7%, комфорт – 60,3%, еліт – 58,7%.
Найбільший обсяг пропозиції квартир у новобудовах – у Шевченківському (35 ЖК) і Сихівському (32 ЖК) районах.
В Одесі та області квадратний метр у новобудовах за рік війни подорожчав у середньому на 48,4%. Тут активний 131 будмайданчик зі 180 довоєнних (72,8%).
Ціни, як і в інших регіонах, зростали протягом літа, у жовтні зростання припинилося, а з грудня спостерігається навіть зниження цін, у середньому на 2,3% за два місяці.
За рік квадратний метр найбільше подорожчав у сегментах економ та еліт – на 59% і 57% відповідно. Зростання середньої ціни в новобудовах комфорт-класу становило 46,1%.
“Найцікавіша динаміка – у бізнес-класі: за рік вартість квадратного метра зросла в середньому на 39,5%, проте саме в цьому класі спостерігаємо найбільше зниження ціни впродовж вересня 2022 року – лютого 2023 року, що склало 5,1%”, – повідомив Даниленко.
Більшість пропозицій в одеських новобудовах представлені в комфорт- і бізнес-сегментах у ціновому діапазоні 24-38 тис. грн.
Лідером за кількістю новобудов є Приморський район, де зараз квартири продаються в 30 ЖК, з яких 16 позиціонуються в класі еліт. У Київському районі активно будуються 25 ЖК, з них 12 належать до комфорт-класу.
Створена в лютому 2020 року українська proptech-компанія M4U спеціалізується на розробленні та впровадженні комплексних інтелектуальних рішень у сфері девелопменту нерухомості.
LVIV, M4U, КИЇВ, НОВОБУДОВИ
В Україні в суботу, 4 березня, переважно без опадів, лише вдень у північній частині країни місцями невеликий дощ і мокрий сніг, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер західний, південно-західний, 7-12 м/с. Вдень по всій Україні, крім південної частини, пориви 15-20 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, у Карпатах 2-7° морозу; вдень 3-8° тепла, на півдні країни 6-11° тепла.
У Києві 4 березня без опадів. Вітер західний, 7-12 м/с, удень пориви 15-18 м/с. Температура вночі близько 0°, удень 4-6° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві від початку метеорологічних спостережень найвища температура 4 березня була +16,1°С у 1995 р., найнижча вночі -21,1°С у 1987 р.
У неділю, 5 березня, вночі в західних і північних областях, удень на південному сході України та в Карпатах прогнозують невеликий мокрий сніг і дощ, на решті території без опадів.
Вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі 1-6°, у Карпатах до 8° морозу, у південних і східних областях 0-3° тепла; вдень в Україні 1-6° тепла, на півдні країни до 10°.
У Києві на 5 березня вночі невеликий мокрий сніг і дощ, удень без опадів. Вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі 2-4° морозу, вдень 2-4° тепла.
На початку лютого 2023 року в базі даних Київського міського центру зайнятості налічувалося 4,4 тисячі актуальних вакансій, про які роботодавці повідомили столичну службу зайнятості. Під час війни найбільше пропозицій роботи у столиці для робітників з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями (360 вак.), вчителів (277 вак.) та водіїв (237 вак.).
Високі шанси на працевлаштування мають швачки (136 вак.) та медичні сестри і брати (112 вак.). Нескладно також знайти роботу в Києві продавцям продовольчих товарів (97 вак.), слюсарям-сантехнікам (95 вак.) фармацевтам (77 вак.) та прибиральникам службових приміщень (71 вак.). У попиті – електромонтери (66 вак.), двірники (64 вак.), кухарі (58 вак.) та вихователі закладів дошкільної освіти (50 вак.). Потрібні також слюсарі аварійно-відновлювальних робіт (49 вак.), монтажники радіоелектронної апаратури та приладів (48 вак.), лікарі загальної практики – сімейні лікарі (41 вак.), соціальні робітники (41 вак.), слюсарі-ремонтники (40 вак.), електрогазозварники (39 вак.), токарі (35 вак.), інженери (31 вак.), практичні психологи (30 вак.) та електромеханіки (30 вак.). Затребувані керівники гуртків (29 вак.), музичні керівники (28 вак.) та бухгалтери (28 вак.).
Але наявна робота – не завжди високооплачувана. Заробітна плата у вакансіях, які подають роботодавці, складає, в середньому, 11,5 тисячі гривень. Найвищі зарплати у працівників ІТ-сфери. Інженерам з програмного забезпечення комп’ютерів та фахівцеві з розроблення комп’ютерних програм обіцяють щомісячну зарплату 110 тис. грн. У фахівців з розроблення та тестування програмного забезпечення та інженерів-програмістів середньомісячний заробіток майже вдвічі менший – відповідно, 63 тис. та 57 тис. грн.
Наступні кілька позицій за керівниками середньої ланки: директор департаменту – 45 тис. грн., менеджер з персоналу – 35,5 тис. грн., начальник служби – 33 тис. грн.
В межах 25 тис. – 26 тис. грн. оплачується праця як представників робітничих професій: ковалів на молотах і пресах, стрільців, колористів, слюсарів-дизелістів, машиністів каротажної станції, мотористів, так і фахівців, зокрема: інженера з охорони природних екосистем, аналітика з питань фінансово-економічної безпеки та інженера з ремонту.
Від 20 тис. до 25 тис. грн. – середній заробіток у лікарів, менеджерів (управителів), лицювальників, техніків, завідувачів лабораторій.
Враховуючи, що за час війни ринок праці в Україні пережив кілька еволюційних етапів, служба зайнятості продовжує виступати посередником – допомагає працівникам з пошуком роботи, а роботодавцям – з комплектуванням штатів висококваліфікованими спеціалістами.
Київ у повному обсязі відновив роботу наземного електротранспорту після 56-денної перерви у зв’язку з дефіцитом енергопостачання внаслідок російських ударів по енергосистемі, повідомляють у Київській міській військовій адміністрації.
“Сьогодні весь електротранспорт столиці повернувся на свої маршрути. Наразі на 46 тролейбусних маршрутах працює 286 одиниць транспорту, а на 32 трамвайних – 195”, – йдеться в повідомленні КМВА в телеграм-каналі в п’ятницю.
“Ми подолали важку транспортну кризу. Відновлення стабільного життя столиці України – це ще один невеличкий, але важливий крок до нашої майбутньої Перемоги”, – сказав начальник КМВА Сергій Попко, якого цитують у повідомленні.
“Ефективна робота влади міста, енергетиків і ремонтних бригад практично відновила стабільність енергетичної інфраструктури Києва. Це дозволило місту поступово повертатися до відновлення руху міського наземного електротранспорту”, – наголошується в повідомленні. За даними КМВА, останніми днями по черзі запускалися окремі лінії трамваїв і тролейбусів.
23 грудня 2022 року через дефіцит електроенергії роботу наземного електротранспорту столиці (трамваїв і тролейбусів) було зупинено. На маршрутах наземного електротранспорту працювали автобуси.
Загалом столиця жила без електротранспорту 56 днів.
Наглядова рада страхової компанії “Альфа Страхування” (Київ) 10 лютого припинила повноваження глави правління Ірини Гевель у зв’язку з достроковим розірванням контракту за її ініціативою, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Гевель обіймала зазначену посаду п’ять років і п’ять місяців.
Замість неї наглядова рада призначила головою правління компанії з 14 лютого Олену Сабаріну, яка протягом останніх п’яти років обіймала посади члена правління і фінансового директора СК.
Крім того, першим заступником голови правління призначено Олександра Журавльова, який до цього протягом останніх п’яти років обіймав посади технічного директора, начальника управління з господарського і транспортного забезпечення “Альфа Страхування”.
Як повідомлялося, Національний банк України 5 грудня 2022 року застосував до ПрАТ СК “Альфа Страхування” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг.
НБУ також зазначав, що зазначений захід впливу застосовано у зв’язку з невідповідністю компанії вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію постачальників фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг…, а саме вимогам до ділової репутації постачальників фінансових послуг. Компанія повинна усунути порушення до 5 грудня 2023 року.
Пізніше Моторне (транспортне) страхове бюро України на своєму сайті повідомило, що у зв’язку з тимчасовим зупиненням СК “Альфа Страхування” ліцензії на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), вона втратила право укладати нові договори.
За перші три квартали 2022 року компанією було зібрано 719,327 млн грн валових премій, що на 32,97% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Чисті премії скоротилися на 32,75% до 711,449 млн грн, а зароблені премії – на 16,23% до 849,317 млн грн.
Обсяг виплат, здійснених СК “Альфа Страхування”, за дев’ять місяців 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року знизився на 11,68% до 258,439 млн грн. З огляду на більші темпи скорочення брутто премій порівняно зі страховими відшкодуваннями, рівень виплат зріс на 8,66 п.п. до 35,93%.
Фінансовий результат від операційної діяльності за три квартали 2022 року порівняно з трьома кварталами 2021 року зріс у 3,77 раза до 138,428 млн грн, а чистий прибуток збільшився в 4,09 раза до 126,472 млн грн.
Як повідомлялося, СК “Альфа Страхування” заснована 2000 року. Пропонує універсальний портфель послуг, що включає комплексні програми захисту інтересів бізнесу і широкий спектр страхових продуктів для приватних осіб.
