Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Дунайський коридор України може забезпечити перевалку 25–30 млн тонн вантажів на рік — Experts Club

Український Дунайський транспортний коридор у середньостроковій перспективі може досягти вантажообігу 25–30 млн тонн на рік за умови комплексної модернізації портової, залізничної та річкової інфраструктури України, Румунії та Молдови. Такий сценарій дасть змогу посилити стійкість українського експорту, зменшити залежність від чорноморських портів і розширити транспортні зв’язки з країнами Центральної Європи, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Згідно з дослідженням, підготовленим станом на 19 листопада 2026 року, українські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ уже продемонстрували здатність обробляти значні обсяги вантажів. За даними Дунайської комісії та Адміністрації морських портів України, у 2022 році їхня сукупна перевалка становила близько 16,5 млн тонн, а у 2023 році досягла рекордних 32,021 млн тонн. Надалі показник скоротився до 17,396 млн тонн у 2024 році та 8,907 млн тонн у 2025 році, переважно через відновлення роботи українського морського коридору через порти Великої Одеси.

У першому півріччі 2026 року дунайські порти перевалили 3,401 млн тонн вантажів проти 4,464 млн тонн за аналогічний період попереднього року, що відповідає скороченню приблизно на 23,8%. Проте в липні–вересні на тлі нових загроз чорноморському судноплавству середньомісячна перевалка збільшилася майже до 1,5 млн тонн порівняно з 560 тис. тонн у першому півріччі. На думку аналітиків, така динаміка підтверджує здатність Дунайського коридору швидко приймати додаткові вантажопотоки, хоча не гарантує стабільної роботи з аналогічним навантаженням протягом року.

Experts Club розглядає три сценарії розвитку коридору. Консервативний передбачає вантажообіг 8–12 млн тонн на рік за збереження нинішніх обмежень, базовий — 15–20 млн тонн завдяки вдосконаленню логістики та модернізації терміналів, а інтенсивний — 25–30 млн тонн за умови узгодженого розвитку всієї транспортної системи. Водночас ці показники є аналітичними оцінками, а не офіційно підтвердженими проєктними потужностями портів або гарантованими прогнозами попиту.

Ключове значення для розвитку маршруту мають румунський порт Констанца, Сулінський канал, порти Галац і Бреїла, а також молдовський порт Джурджулешти. У 2026 році Європейський банк реконструкції та розвитку завершив продаж оператора Джурджулешт румунській державній компанії Port of Constanța, що створило додаткові передумови для інтеграції транспортних систем регіону. Одночасно Європейська комісія, Україна, Румунія та Молдова продовжили реалізацію Danube Action Plan 2.0 у межах ініціативи EU–Ukraine Solidarity Lanes.

Головними перешкодами залишаються обмежена пропускна спроможність окремих ділянок Сулінського каналу, дефіцит лоцманів, недостатня кількість спеціалізованого флоту, залізничні вузькі місця та адміністративні затримки. Додатковим фактором ризику є маловоддя: у 2026 році на окремих ділянках Дунаю завантажені судна були змушені рухатися з осадкою лише 1,3–1,5 м. Це зменшує обсяг перевезення за один рейс і збільшує логістичні витрати, тому модернізація має супроводжуватися гідрологічним прогнозуванням та екологічною оцінкою.

За оцінкою Experts Club, перспективними вантажами залишаються зерно, олійні культури, металургійна продукція, паливо, добрива, будівельні матеріали та промислове обладнання. Для України особливо важливо розвивати не лише експорт, а й зворотні імпортні потоки, які підвищують завантаженість суден і можуть знижувати середню собівартість перевезень. При цьому головним критерієм ефективності коридору має бути не максимальний тоннаж, а повна вартість, швидкість і передбачуваність доставки вантажу.

Аналітики пропонують у 2027 році зосередитися на цифровому управлінні судноплавством, скороченні черг і спрощенні прикордонних процедур, у 2028–2029 роках — на розвитку терміналів, залізничних підходів і річкового флоту, а з 2030 року — на формуванні інтегрованої міжнародної транспортної мережі. За висновком Experts Club, Дунай має розвиватися не як сукупність конкуруючих національних портів, а як єдиний мультимодальний коридор із прозорими правилами, погодженими інвестиціями та обов’язковим дотриманням екологічних стандартів.

, , ,

Фізичний експорт агропродукції з України скоротився приблизно вдвічі – Висоцький

Блокування Росією морського коридору призвело до падіння експорту аграрної продукції у фізичному вимірі приблизно на 50%, в той же час завдяки орієнтації експортерів на продукцію із більшою доданою вартістю та рівнем переробки у вартісному вимірі експорт скоротився суттєве менше – приблизно на 25%, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

“Вартість середнього експорту зростає: фактично ми говоримо про те, що на 50% фізично зменшився експорт, а з точки зору вартості він зменшився десь на 25%. Очевидно, що всі фокусуються на тому, що може принести найбільший ефект”, – сказав міністр під час урядового діалогу “Ukraine’s Next Steps: Economy and Reforms”, організованого Європейською бізнес асоціацією в рамках щорічних зборів в Києві 17 листопада.

За словами Висоцького, цей тренд буде продовжуватись.

“У кого буде ресурс і спроможність збільшити ту чи іншу форму переробки, це зроблять. Я погоджуюся, що цей ресурс обмежений, починаючи з людей, але все ж… І, плюс, програми (державної підтримки) на це будуть фокусовані”, – додав міністр.

Він зазначив, що наразі Мінагрополітики працює за сценарію, що морська глибоководна логістика може бути недоступною до кінця поточного маркетингового року – до липня 2027 року.

“Так, це річ, яку не хотілося б приймати, але об’єктивно чотири місяці вже пройшло. І за ці чотири місяці всі зусилля міжнародних партерів і інших, вони на сьогодні не мають результат. Ніхто не буде зупинятися з тим, щоб відновити (морську логістику), але об’єктивно треба моделювати і продумати свою діяльність в такому сценарії”, – пояснив Висоцький.

Він закликав виробників уже зараз оцінити можливості додаткового посилення захисту своїх потужностей та не відкладати їх на потім.

“Держава робить все, щоб захистити всіх, але це процес довгий. Ми з певними підприємствами вже працюємо…Я готовий бути безпосередньо на зв’язку з власниками та підприємствами. Це треба терміново робити… Ми маємо захиститися максимально швидко, максимально сильно”, – наголосив міністр.

За його словами, удари Росії 17 листопада по Закарпаттю зайвий раз показали, що зараз в Україні вже фактично немає територій меншого чи більшого ризику.

“Ми бачили сьогодні ситуацію на Закарпатті, тому я б сказав би, що вся територія України, з точки зору військових ризиків підприємств, в однакових ризиках, на жаль, буквально вся”, – сказав Висоцький.

, , , ,

ЄБРР надасть Rozetka EUR25 млн на відновлення та стійкість бізнесу

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає кредит у розмірі EUR25 млн групі компаній Rozetka, кошти спрямовані на підтримку безперервності діяльності та зміцнення стійкості компанії після знищення її головного складського та розподільчого центру в Київській області, повідомляє пресслужба банку.

Кредит складається з двох частин: траншу в розмірі EUR10 млн, призначеного для інвестицій у стійкість бізнесу та потреб в оборотному капіталі в Україні й Польщі, а також додаткового траншу в розмірі EUR15 млн, що може бути використаний для поповнення оборотного капіталу та інвестицій у процесі відновлення діяльності.

Кредит для українського підрозділу Rozetka забезпечено гарантією покриття перших збитків, наданою Європейським Союзом у межах Інвестиційної рамкової програми для України (Ukraine Investment Framework).

Фінансування від ЄБРР допоможе Rozetka відновити оборотний капітал і зберегти робочі місця після того, як у серпні 2026 року ракетні удари та атаки безпілотників зруйнували логістичний комплекс компанії у Броварах. Це дозволить ритейлеру забезпечити наявність товарів і продовжувати обслуговувати клієнтів, долаючи наслідки серйозних збоїв у роботі та реорганізовуючи логістичну мережу, щоб зменшити залежність від великих централізованих об’єктів.

Кошти також будуть спрямовані на інвестиції, що зміцнюють стійкість бізнесу Rozetka та покращують умови для працівників. Зокрема, йдеться про встановлення систем накопичення енергії (акумуляторів) у пунктах видачі замовлень, облаштування мобільних укриттів, впровадження сучасних систем пожежної безпеки на об’єктах компанії, а також створення доступних робочих зон на складах і забезпечення транспортом співробітників, переміщених на інші виробничі майданчики.

Rozetka – провідний український ритейлер, заснований у Києві у 2005 році. Компанія керує мережею з близько 500 магазинів та платформою електронної комерції, поєднуючи прямий онлайн-продаж із моделлю маркетплейсу, що підтримується власною логістикою та фінансовими сервісами. З 2023 року Rozetka працює в Польщі через свою дочірню компанію Rozetka EU, керуючи платформою для онлайн-покупок rozetka.pl.

ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні. Після початку повномасштабного російського вторгнення допомога ЄБРР сягнула EUR1 млрд, зокрема рекордні EUR2,9 млрд у 2025 році.

, , , ,

Чистий прибуток «Метінвест-Шіппінг» за дев’ять місяців скоротився у 2,4 раза

Компанія “Метінвест-Шіппінг”, логістичний підрозділ групи “Метінвест”, у січні-вересні поточного року скоротила чистий прибуток у 2,4 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 46,808 млн грн.

Згідно із проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у III кварталі був збиток 19,028 млн грн.

Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 5,9% – до 1 млрд 649,530 млн грн.

Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 1 млрд 598,169 млн грн.

Як повідомлялось, “Метінвест-Шіппінг” у I кв.-2026 отримав чистий прибуток у розмірі 32,945 млн грн проти чистого збитку 32,944 млн грн за аналогічний період минулого року. Дохід від звичайної діяльності знизився на 5,1% – до 492,388 млн грн.

“Метінвест-Шіппінг” у I півріччі наростив прибуток у два рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 65,836 млн грн, дохід знизився на 11% – до 1 млрд 39,227 млн грн.

ТОВ у 2025 році отримало чистий прибуток у розмірі 165,097 млн грн, тоді як у 2024 році був чистий збиток 67,393 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за знизився на 8,1% – до 2 млрд 290,835 млн грн з 2 млрд 492,714 млн грн.

Кількість працівників на кінець 2025 року становила 263 чол., на кінець 2024 року – 261 чол.

ТОВ завершило 2024 рік зі збитком 67,393 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 729,472 млн грн.

ТОВ “Метінвест-Шіппінг” входить до складу групи “Метінвест” з 2006 року. Має філії в Маріуполі (діяльність тимчасово зупинено) та Одесі. Діяльність компанії охоплює весь спектр послуг з транспортного обслуговування вантажів: організація перевезень автомобільним та залізничним транспортом, митне оформлення, експедиція, суднове агентування, фрахтування морського флоту.

ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест-Шіппінг”.

Статутний капітал ТОВ – 25,012 млн грн.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, , , ,

USDA підвищило прогноз запасів кукурудзи в Україні до 7,53 млн тонн

Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому прогнозі зменшило оцінку експорту української кукурудзи у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 2 млн тонн порівняно з жовтнем – до 20 млн тонн, зберігши прогноз виробництва на рівні 31,8 млн тонн.

Відповідні дані наведено у звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), оприлюдненому 10 листопада 2026 року.

Згідно з документом, скорочення прогнозованого експорту супроводжується суттєвим збільшенням очікуваних запасів кукурудзи в Україні.

Зокрема, USDA підвищило оцінку перехідних залишків на кінець 2026/27 МР із 5,53 млн до 7,53 млн тонн, або на 36,2%.

Для порівняння, запаси кукурудзи на початок поточного маркетингового року становили 2,92 млн тонн. Отже, за прогнозом USDA, до завершення сезону вони можуть збільшитися приблизно у 2,6 раза.

Внутрішнє споживання української кукурудзи американські аналітики оцінюють у 7,2 млн тонн, зокрема використання на кормові цілі – у 5,5 млн тонн. Обидва показники залишилися незмінними порівняно з жовтневим прогнозом.

Основною причиною зниження експортної оцінки USDA називає обмеження можливостей постачання української агропродукції на зовнішні ринки.

У звіті зазначається, що війна в Чорноморському регіоні та пов’язані з нею логістичні труднощі продовжують впливати на міжнародну торгівлю зерновими.

У світовому масштабі USDA знизило прогноз торгівлі кукурудзою у 2026/27 МР із 210,72 млн до 209,38 млн тонн.

Крім України, прогнози експорту скорочено для США та Індії. Водночас збільшення постачань очікується з Аргентини, для якої експортну оцінку підвищено з 38 млн до 40 млн тонн.

Найбільшим світовим експортером кукурудзи залишаються США з прогнозованим обсягом 83,19 млн тонн, тоді як Бразилія може експортувати 43 млн тонн.

Україна з прогнозом 20 млн тонн залишається одним із провідних світових постачальників цієї культури.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР USDA оцінює приблизно в 1,292 млрд тонн, а перехідні запаси – у 281,94 млн тонн.

Зростання запасів кукурудзи в Україні відбувається на тлі стабільного прогнозу врожаю, однак фактичні обсяги експорту залежатимуть від роботи морських портів, залізничної та автомобільної логістики, а також попиту на міжнародних ринках.

Для кукурудзи маркетинговий рік в Україні триває з жовтня до вересня наступного року.

Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 23 (PDF).

, , , ,

Мінсільгосп США знизив оцінку експорту української кукурудзи на 2 млн тонн

Міністерство сільського господарства США скоротило прогноз експорту кукурудзи з України на 2 млн тонн

Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому прогнозі зменшило оцінку експорту української кукурудзи у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 2 млн тонн порівняно з жовтнем – до 20 млн тонн, зберігши прогноз виробництва на рівні 31,8 млн тонн.

Відповідні дані наведено у звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), оприлюдненому 10 листопада 2026 року.

Згідно з документом, скорочення прогнозованого експорту супроводжується суттєвим збільшенням очікуваних запасів кукурудзи в Україні.

Зокрема, USDA підвищило оцінку перехідних залишків на кінець 2026/27 МР із 5,53 млн до 7,53 млн тонн, або на 36,2%.

Для порівняння, запаси кукурудзи на початок поточного маркетингового року становили 2,92 млн тонн. Отже, за прогнозом USDA, до завершення сезону вони можуть збільшитися приблизно у 2,6 раза.

Внутрішнє споживання української кукурудзи американські аналітики оцінюють у 7,2 млн тонн, зокрема використання на кормові цілі – у 5,5 млн тонн. Обидва показники залишилися незмінними порівняно з жовтневим прогнозом.

Основною причиною зниження експортної оцінки USDA називає обмеження можливостей постачання української агропродукції на зовнішні ринки.

У звіті зазначається, що війна в Чорноморському регіоні та пов’язані з нею логістичні труднощі продовжують впливати на міжнародну торгівлю зерновими.

У світовому масштабі USDA знизило прогноз торгівлі кукурудзою у 2026/27 МР із 210,72 млн до 209,38 млн тонн.

Крім України, прогнози експорту скорочено для США та Індії. Водночас збільшення постачань очікується з Аргентини, для якої експортну оцінку підвищено з 38 млн до 40 млн тонн.

Найбільшим світовим експортером кукурудзи залишаються США з прогнозованим обсягом 83,19 млн тонн, тоді як Бразилія може експортувати 43 млн тонн.

Україна з прогнозом 20 млн тонн залишається одним із провідних світових постачальників цієї культури.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР USDA оцінює приблизно в 1,292 млрд тонн, а перехідні запаси – у 281,94 млн тонн.

Зростання запасів кукурудзи в Україні відбувається на тлі стабільного прогнозу врожаю, однак фактичні обсяги експорту залежатимуть від роботи морських портів, залізничної та автомобільної логістики, а також попиту на міжнародних ринках.

Для кукурудзи маркетинговий рік в Україні триває з жовтня до вересня наступного року.

Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 23 (PDF).

 

, , , ,