Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova у першому півріччі 2026 року збільшила виручку на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 32,5 млрд грн, тоді як у першому півріччі минулого року зростання становило 23%.
Як йдеться у пресрелізі групи у вівторок, за шість місяців цього року вона збільшила обсяг опрацьованих відправлень на 11,5% порівняно з аналогічним періодом 2025 року: обсяг доставлених посилок і вантажів склав 254,4 млн, в тому числі 17,9 млн міжнародних.
“За перші шість місяців року “Нова пошта” збільшила мережу на 5 242 нових точки сервісу: відкрито 1 362 відділень та встановлено 3 880 нових поштоматів”, зазначено у пресрелізі.
Торік, за результатами першого півріччя 2025 року, Nova звітувала про 238 млн доставлених посилок і вантажів, у тому числі 5,9 млн міжнародних, відкриття 708 відділень та більш ніж на 4 тис. поштоматів.
Компанія зазначила, що цього року її мережа зростала по всій Україні, в тому числі й на прифронтових територіях, де було відкрито 748 нових точок сервісу.
“Зараз (станом на 13 липня 2026р) мережа “Нової пошти” налічує 54 700 точок сервісу: 16 765 відділень та 37 935 поштоматів по всій Україні”, – сказано у релізі.
Згідно з ним, компанія також продовжує розширювати мережу відділень самообслуговування, де клієнти можуть отримувати посилки без черг і без звернення до оператора. Наразі в Україні працюють 4 такі відділення: у Києві, в Ірпені та у Вінниці.
Наголошується також, що Nova Post продовжила масштабування і експансію: за перше півріччя в Європі було відкрито 239 нових точок сервісу, що довело загальну кількість власних точок Nova Post за кордоном до більш ніж 950 одиниць. Лідерами за темпами розширення у першому півріччі стали Молдова – 112 нових точок сервісу та Польща – 80. Крім того, у червні відкрились 5 партнерських пунктів видачі Nova Post у Нью-Йорку.
Окрім того група зауважила, що в умовах повномасштабної війни продовжує не лише розвивати інфраструктуру, а й відновлювати її після руйнувань: з початку повномасштабного вторгнення оціночна вартість відновлення майна групи, пошкодженого через ворожі атаки або внаслідок бойових дій, перевищила 2,1 млрд грн. За весь період повномасштабної війни “Нова пошта” виплатила 194 млн грн компенсацій за пошкоджені або знищені відправлення.
Зазначається також, що попри атаки ворога Nova продовжує інвестувати в розвиток в Україні: за перші шість місяців 2026 року обсяг капітальних інвестицій перевищив 1,5 млрд грн, тоді як торік група звітувала про 1,9 млрд грн капінвестицій за результатами першого півріччя. Ці кошти були спрямовані на розвиток мережі, підвищення безпеки, оновлення логістичного парку, розвиток енергонезалежності, а також на цифрові рішення, що покращують клієнтський досвід.
Згідно з релізом, за шість місяців цього року компанії групи Nova перерахували до бюджету України 9,8 млрд грн податків і зборів, що на 25% більше, ніж у першому півріччі 2025 року, а також спрямувала на благодійність 950 млн грн, а від початку повномасштабного вторгнення – більше 7,5 млрд грн.
Група уточнила, що у рамках програми Гуманітарна “Нова пошта” за перші шість місяців цього року було доставлено понад 1,1 млн гуманітарних відправлень – це 27,4 тис. тонн допомоги, що еквівалентно 1 370 вантажівкам, а від початку повномасштабного вторгнення цей показник перевищив 7 млн відправлень.
Як повідомлялося, у 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн.
Кількість доставлених посилок та вантажів за минулий рік зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Греція, Болгарія та Румунія просувають будівництво мультимодального транспортного коридору «Чорне море — Егейське море», який має з’єднати порти, залізниці, автомагістралі та логістичні вузли трьох країн із виходом до українських та молдавських кордонів.
Проєкт стане частиною Трансъєвропейської транспортної мережі ЄС TEN-T. Єврокомісія зазначає, що ширший коридор «Балтійське море — Чорне море — Егейське море» охоплює 11 країн ЄС, а також Україну та Молдову, з’єднуючи Балтійське, Чорне та Егейське моря.
Нова ділянка між Грецією, Болгарією та Румунією передбачає три основні гілки. Західна має пройти за маршрутом Афіни — Салоніки — Промахонас — Кулата — Софія — Відін/Калафат — Крайова — Бухарест. Центральна з’єднає Салоніки та Александруполіс із болгарськими Свіленградом і Русе, далі через Джурджу та Бухарест до
Сирету на кордоні Румунії з Україною, а також до Унгенів на кордоні з Молдовою. Східна гілка з’єднає Александруполіс із болгарськими портами Бургас і Варна, а далі — з румунською Констанцією.
Для координації проєкту три країни створюють платформу Black Sea – Aegean Sea Corridor Platform, або BACP. Єврокомісія повідомляла, що Греція, Болгарія та Румунія підписали меморандум про розвиток транспортної інфраструктури 3 грудня 2025 року в Брюсселі. Документ передбачає координацію на політичному та технічному рівнях, обмін даними щодо національних інвестиційних планів та спільне просування пріоритетних проєктів TEN-T.
Єврокомісар з питань транспорту Апостолос Тцицикостас назвав проєкт кроком до зміцнення стратегічного північно-південного коридору в Південно-Східній Європі. За його словами, тісніша співпраця Греції, Болгарії та Румунії має зміцнити зв’язки для громадян і бізнесу, а також підвищити безпеку, конкурентоспроможність і стійкість Європи в Егейському, Чорноморському та Дунайському регіонах.
Значення проєкту для регіону виходить за межі звичайної транспортної модернізації. Коридор може надати Україні додатковий південний логістичний вихід до портів Егейського моря, Болгарії та Румунії, а також посилити роль Констанци, Бургаса, Варни, Александруполіса та Салонік як вузлів для торгівлі, агроекспорту, промислових вантажів та контейнерних перевезень.
Для Балкан це ще й шанс зменшити залежність від перевантажених або вразливих маршрутів. Після початку повномасштабної війни проти України значення альтернативних шляхів через Дунай, Чорне море, Румунію, Болгарію та Грецію різко зросло. Центральна гілка до Сирету фактично може стати продовженням українських логістичних маршрутів на південь Європи.
Проєкт також важливий для військової та кризової мобільності ЄС і НАТО, але його цивільна економічна цінність не менша. Йдеться про швидші перевезення між трьома морями, кращий зв’язок портів із залізницею, зниження логістичних витрат та створення стійкої інфраструктури для торгівлі між Україною, Молдовою, Балканами, Центральною Європою та Середземномор’ям.
Для України це потенційний новий маршрут до Середземномор’я, для Румунії, Болгарії та Греції — посилення ролі транзитних країн, а для всього регіону — крок до більш стійкої логістики між Балтикою, Чорним морем, Дунаєм та Егейським морем.
BACP, TEN-T, БОЛГАРИЯ, ГРЕЦІЯ, Егейське море, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, РУМУНІЯ, УКРАЇНА, Чорне море
Елеваторна мережа агрохолдингу “Кернел” у 2026 фінансовому році (ФР, з липня 2025р по червень 2026р) вперше прийняла понад 1 млн тонн зерна від сторонніх агровиробників після впровадження нової бізнес-моделі, за якої компанія відкрила свої елеватори для комерційного зберігання та логістичних послуг, повідомила пресслужба холдингу.
“Завдяки зміні підходів до партнерства та готовності ділитися власною інфраструктурою ми змогли залучити рекордні обсяги зерна”, – цитує пресслужба керівника департаменту зберігання “Кернел” Сергія Щербаня.
За його словами, для конкуренції на цьому ринку потрібен не просто вільний склад, а гарантія швидкого приймання, юридично чистих умов та прогнозованої логістики.
Згідно зі звітом “Кернел” за дев’ять місяців 2026 ФР, обсяг прийнятого зерна та насіння олійних в елеваторну мережу зріс на 50% до аналогічного показника 2025ФР – до 4,02 млн тонн, у тому числі у січні-березні цього року було прийнято 2,29 млн тонн проти всього 0,09 млн тонн у січні-березні минулого року.
Відповідно до звіту за 2025ФР, “Кернелу” належить найбільша в Україні приватна мережа зерносховищ на 2,2 млн тонн одноразового зберігання.
У компанії пояснили, що раніше елеваторна мережа переважно обслуговувала власні потреби холдингу, а тепер працює також із незалежними агровиробниками. Для цього агрохолдинг переглянув тарифну політику, розширив перелік послуг та запровадив цифровий контроль руху зерна – від електронної черги до приймання і відвантаження.
Крім того, запевнив Щербань, у поточному сезоні компанія розділить зі сторонніми клієнтами зростання тільки вартості електроенергії, тоді як інші додаткові операційні витрати “Кернел” візьме на себе.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За результатами дев’яти місяців 2026 фінансового року (липень 2025 року – березень 2026 року) “Кернел” зменшив чистий прибуток на 5% – до $208 млн, тоді як його виручка збільшилася на 0,4% – до $3 млрд 92 млн, а EBITDA – на 1%, до $403 млн.
Група «ТАС» розглядає інвестиції в логістику та портову інфраструктуру, однак поки що обережно оцінює цей сектор, повідомив засновник групи Сергій Тігіпко.
За його словами, він особисто відвідував Чорноморськ, вивчаючи можливості для інвестицій.
«Можу сказати, що мені не дуже подобається цей сектор: на мій погляд, він переоцінений, усі звикли до якогось ненормального тарифу, який був на початку війни. Такого більше не буде», — сказав Тігіпко.
За його оцінкою, частина активів у логістиці та портах може бути переоцінена через високі тарифи, які сформувалися на початку повномасштабної війни на тлі дефіциту потужностей та перебудови експортних маршрутів.
При цьому інтерес «ТАС» до логістики виглядає логічним з огляду на присутність групи в агросекторі, промисловості та інших галузях, де важливими є перевезення, зберігання, експортна інфраструктура та доступ до портів.
Тігіпко підкреслив, що група постійно аналізує нові проєкти та чекає на відповідні можливості для угод.
«Ми сидимо й чекаємо, коли попадеться хороша, жирна риба», — зазначив він.
АТ “Укрпошта” розраховує залучити більш ніж 22 млн грн від продажу списаного транспорту на модернізацію автопарку компанії.
“Кожен проданий іржавий УАЗ – це прямий внесок у нові магістральні машини, сучасну логістику, швидкість доставки, здатність компанії працювати навіть тоді, коли ворог намагається зруйнувати інфраструктуру”, – цитується у релізі генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянській.
За його словами, за час повномасштабного вторгнення “Укрпошта” втратила 426 автомобілів через обстріли та тимчасову окупацію територій.
Зазначається, що за два етапи відкритих аукціонів через систему “Прозорро.Продажі” поштовий оператор реалізував понад 1 тис. одиниць техніки. Зокрема, під час першого етапу було продано 716 автомобілів, що принесло компанії близько 9 млн грн.
“Під час другого – на торги виставили ще 316 авто. 42 аукціони вже пройшли, ще два перебувають на фінальній стадії, зокрема, по Донецькому та Запорізькому регіонах”, – йдеться у релізі.
В “Укрпошті” зауважили, що у торгах брали участь понад 600 учасників, що надало можливість збільшити фінальну вартість лотів майже вдвічі із 7,7 млн грн до прогнозованих 13,7 млн грн.
“Найдорожчим лотом другого етапу став київський лот із 23 радянських автомобілів, який продали за 916 тис. грн. Найдешевшим – Mazda 6 за 44 тис. грн”, – наголосили у компанії.
Окремо національний поштовий оператор зазначив, що завершив 100% автоматизацію сортувальних процесів та поповнив автопарк 160 новими вантажівками MAN та IVECO.
Загальний прибуток державної “Укрпошти” за січень-квітень становив 106,3 млн грн, прибуток EBITDA – 122,9 млн грн. Власний капітал компанії сягнув 2,3 млрд грн без додаткового бюджетного фінансування.
За січень-березень 2026 року компанія отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” має близько 2 тис. відкритих вакансій, серед яких 1 тис. – оператори відділень, 600 – монтажники, 300 – кур’єри та водії, а ще 100 – в офіс підтримки, повідомила директорка з управління персоналом компанії Анна-Марія Сабов.
“Якщо ми отримаємо додаткову платформу, як черговий канал пошуку, особливо зважаючи на те, що там буде можливість вибирати не тільки по резюме, а й по навичках…я впевнена, що ми пришвидшимо тривалість закриття вакансій”, – зазначила Сабов під час презентації запуску першого етапу цифрової екосистеми ринку праці “Обрій” у Києві на початку цього тижня.
Згідно із звітом про управління “Нової пошти”, загальна кількість її працівників у 2025 році становила 33,64 тис. порівняно із 34,11 тис. роком раніше, а середня кількість працівників у 2025 році склала 27,57 тис.
За словами директорки, наразі у компанії загальний час від фактичного пошуку до навченого кандидата займає близько 30-35 календарних днів, що включає етап навчання, який триватиме від трьох днів до двох тижнів. За умови виключення даного етапу, закриття складатиме 15-20 днів.
“Це непогана швидкість, але я хочу, щоб ми були ще більш продуктивні”, – наголосила Сабов.
Вона додала, що додаткову додану вартість для роботодавців “Обрій” мала б за умови, що дозволяла автоматизувати оформлення документів при прийомі працівників на роботу, бо це досі вимагає багато часу та ресурсу.
Директорка з управління персоналом уточнила, що загалом департамент рекрутингу у “Новій пошті” закриває щомісяця більше 1 тис. вакансій, для підбору працівників на виробничі посади у регіонах працюють 55 рекрутерів. За її словами, впродовж літнього періоду компанія планує забезпечити комплектацію персоналу на рівні близько 95%, щоб підготуватися до сезонного зростання навантаження у вересні.
Сабов також повідомила, що компанія запускає проєкт із залучення молодих спеціалістів, які працюватимуть над архітектурою та моделюванням логістики “Нової пошти”. За її словами, компанія прагне зробити перевезення дешевшими та швидшими без втрати надійності й якості. Для пошуку таких фахівців найближчим часом “Нова пошта” планує анонсувати окрему кампанію із залучення молодої аудиторії.
“Ми будемо анонсувати велику кампанію по пошуку таких людей. Ми хочемо спочатку стартувати із п’ятьох, тому якщо в “Обрії” буде можливість ще, наприклад, бачити середній бал випускника та його участь у позакласних активностях, таких як олімпіади, для нас, як для “Нової Пошти”, це буде дуже цінно, бо ми хочемо працювати з молодими людьми”, – зауважила директорка.
Як повідомлялось, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Міністерством цифрової трансформації запустило закритий запис на бета-тестування перших інструментів нової цифрової екосистеми ринку праці “Обрій”, розробку та інтеграцію якої оцінюють у $5-10 млн на поточний і наступний роки.
Система “Обрій” буде інтегрувати інформацію й від вже існуючих порталів вакансій Work.ua, Robota.ua, Jooble та інших.
На етапі бета-тестування у “Дії” запускаються перші два сервіси: гранти на професійне навчання (перенавчання та підтвердження кваліфікації) обсягом до 15 тис. грн, а також можливість дистанційного припинення трудових відносин для осіб, які формально залишаються працевлаштованими на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Запуск послуг для всіх громадян на платформі “Дія” заплановано на липень 2026 року.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
