Як повідомляє Сербський Економіст, ринок комерційної нерухомості Сербії в найближче десятиліття буде розвиватися навколо Белграда і коридорів швидкісних доріг і залізниць, а найбільш динамічне зростання очікується в офісному та індустріально-логістичному сегментах, йдеться в аналітичному звіті «Serbia real estate & construction outlook 2025–2035».
Згідно з документом, до 2035 року якісний офісний фонд Белграда може збільшитися до 1–1,2 млн кв. м. Основний попит буде забезпечуватися ІТ-компаніями, інженерними центрами, фінансовим сектором і міжнародними сервісними центрами, тоді як в Нові-Саді і Ніші формуються більш компактні кластери офісних площ, орієнтовані на технології та дослідження.
Найбільш швидкозростаючим сегментом у звіті названа індустріально-логістична нерухомість. Експерти прогнозують, що до 2035 року сукупний обсяг сучасних складських площ в Сербії може подвоїтися або потроїтися, а ключові логістичні вузли сформуються в зонах Белград–Панчево–Шимановці, Нові-Сад–Рума–Інђія, Крагуєвац–Кралево і Ніш–Лесковац, а також уздовж міжнародних коридорів X і XI.
Окремі галузеві огляди підтверджують стійкість індустріального сегмента: за даними консалтингової компанії iO Partners, у першому кварталі 2025 року на ринку Сербії налічувалося понад 1,2 млн кв. м складських площ класу A, при цьому вакансія залишалася близько 6,5%, а базові орендні ставки – на рівні 5 євро за кв. м на місяць, що вказує на збалансовану структуру попиту і пропозиції.
Серед ризиків для комерційної нерухомості звіт називає можливі затримки інфраструктурних проєктів, високу вартість фінансування та політичні цикли, які можуть впливати на терміни реалізації великих девелоперських програм. В якості стратегічних рекомендацій інвесторам пропонується фокусуватися на енергоефективних офісах і індустріальних парках, прив’язаних до міжнародних транспортних коридорів, а владі – прискорити гармонізацію будівельних норм з вимогами ЄС і цифровізацію процедур для комерційних проектів.
Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2025 році на рівні 81,4 млн тонн проти 79 млн тонн (+3%) роком раніше, повідомила пресслужба асоціації.
“При такому врожаї експорт в поточному сезоні 2025/26 потенційно міг би сягнути 49 млн тонн (минулого сезону – 46,7 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого залежить від вирішення серйозних логістичних проблем”, – зауважили в УЗА.
Асоціація нагадала, що Україна наразі відчуває значні проблеми в логістиці експорту зерна через постійні російські терористичні удари по критичній інфраструктурі: енергетиці, залізниці та морських портах України. В результаті російських обстрілів цивільної інфраструктури залізниця та порти не можуть працювати на повну потужність через пошкодження їхньої інфраструктури, дефіциту електроенергії та в умовах постійних відключень.
“Очевидно, що неможливість експортувати значні обсяги вирощеного врожаю через логістичні проблеми вкрай негативно вплине не тільки на українських агровиробників та цінову кон’юнктуру на внутрішньому ринку, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу”, – зазначили в УЗА.
Врожай пшениці в 2025 році УЗА оцінила на рівні 22,5 млн тонн проти 22,4 млн тонн (+0,45%) рік тому . З огляду на це потенційний експорт пшениці в 2025/26 МР міг би сягнути 16,5 млн тонн, припустили в УЗА.
Врожай ячменю в 2025 році, за оцінкою асоціації, становить 4,9 млн тонн проти 5,6 млн тонн (-2,5%) рік тому, а ймовірний експорт в 2025/2026 МР прогнозується на рівні близько 2,3 млн тонн.
Врожай кукурудзи в УЗА очікують на рівні 32 млн тонн проти 25,9 млн тонн (+23,6%), а потенційний експорт в поточному сезоні міг би сягнути 25 млн тонн за умов безперешкодної логістики, вважають експерти.
Врожай соняшнику в 2025 року в УЗА прогнозують на рівні 11,5 млн тонн проти 12,8 млн тонн (-10,2%) рік тому. Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 11,4 млн тонн, натомість експорт сягне не більше 50 тис. тонн.
Врожай ріпаку в 2025 році становить 3,2 млн тонн проти 3,8 млн тонн (-15,8%) рік тому, при цьому експорт 2025/26 МР може сягнути лише 2,1 млн тонн, решта буде перероблена в Україні.
Врожай сої в 2025 році, за оцінкою УЗА, становить близько 5 млн тонн проти 6,8 млн тонн (-26,5%) у 2024-му, що пояснюється значним зменшенням посівних площ під цією культурою та гіршою врожайністю. Все ж потенційний експорт міг би реалізувати у 2025/26 МР 2,5 млн тонн, а решту буде перероблено в Україні, оскільки через законодавчі обмеження її експорт утруднений, як і ріпаку.
“Стосовно врожаю наступного року, оскільки практично вже відомі посівні площі під озимими культурами та з врахуванням прогнозу посіву ярих культур навесні потенційний врожай наступного року може становити 84,5 млн тонн зернових та олійних, з яких Україна могла б потенційно експортувати близько 50 млн тонн зернових та олійних”, – прогнозує УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – це об’єднання виробників, переробників та найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
У зв’язку із повномасштабним вторгненням росії та її прагненням до продовольчого шантажу, транспортувати зернові і олійні культури з України до інших держав стало надзвичайно важко. Питання логістики з 2022 року довелося суттєво переглянути задля пошуку шляхів та варіантів безпечнішого відправлення. Попри жаливі обставини, створені російською федерацією, українці забезпечують продовольчу безпеку багатьом країнам, і зокрема європейським.
Загалом у березні 2025 року Київ експортував 4,7 мільйони тон зернових і олійних культур та продуктів їхньої переробки. Це на 7% більше показників за попередній місяць.
«Яким чином Україна транспортує зерновій та олійні культури, а також продукти їхньої переробки? Левова частка – припадає на морські порти Одеської області. Ця цифра становить 4 мільйони тон. Залізницею – 300 тис. т, через річкові порти Дунаю – 200 тис. т. І також експортується автомобільними транспортом. Обсяг сягає 100 тис. т», – зазначив аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
Обсяги експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їхньої переробки, млн т
Розглянемо ціни на основні сільськогосподарські культури, які експортує України на світові ринки. У квітні 2025 року вартість пшениці (Франція, FOB) становила 244 USD/т. Зазначимо, це на 3 USD більше, ніж у березні поточного року, і на 29 USD дорожче, ніж за аналогічний період 2024 року. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) у квітні 2025 року становила (центральні області) – 211 USD/т, що на 4 USD більше, ніж у березні 2025, і на 75 USD подорожчала протягом року. У портах вартість склала 229 USD/т, що на 7 USD вище, ніж за попередній місяць, та на 65 USD дорожче, ніж у квітні 2024-го, згідно з даними International Grains Council.
Щодо кукурудзи (США, FOB), то ціна станом на квітень 2025-го – 211 USD/т. Ця сума на 4 USD вища за попередній місяць та на 19 USD більша, ніж у квітні 2024 року. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) – центральні області – 206 USD/т, таким чином вона зросла на 11 USD протягом місяця і на 89 USD – протягом року; порти – 222 USD, що на 12 USD більше, ніж у березні 2025, та на 78 USD вища, ніж у квітні 2024-го.
Як зазначив Олександр Кореніцин, вартість ячменю (Франція, FOB) склала 229 USD у квітні 2025 року, що на 1 USD менше, ніж у березні поточного року, та на 26 USD більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ціна на ячмінь (Україна, CPT): центральні області – 195 USD, що на 8 USD дорожче, ніж у березні 2025 року та на 102 USD вище, ніж у квітні 2024 року; порти – 215 USD (ціна піднялася на 5 USD за місяць і на 85 USD – протягом року).
«Ще одна важливо для України та світу культура, про яку слід зазначити, – це соняшник. Ціна на його насіння в ЄС (Rotterdam, FOB) у квітні цього року склала 730 USD/т. Спостерігається збільшення ціни протягом останнього місяця – на 7 доларів, а також збільшення протягом року – на 273 долари. Тим часом, вартість насіння соняшника (Україна, CPT) для центральних областей склала 537 USD/т. Ціна зросла на 10 USD за місяць і на 221 долар за рік. Для портів – вартість складає 512 доларів за тону, що на 6 доларів більше, ніж попереднього місяця і на 194 долари більше, ніж минулого року», – повідомив експерт Олександр Кореніцин.
Додамо, вартість соняшникової олії (Україна, FOB) у квітні склала 1 140 доларів за тону. Слід зазначити, що серед ключових факторів, які можуть дестабілізувати подальші ціноутворення на світовому ринку та впливати на продовольчу безпеку в Європі та світі – це воєнні дії росії на території України.
експорт зернових, ЄВРОПА, ЛОГІСТИКА, обсяг, Олександр Кореніцин, олійні культури, повномасштабне вторгнення росії, порти Одеси, УКРАЇНА, ЦІНИ
Сукупний дохід десятки найкращих компаній у цій сфері зріс на 12%
Понад 243 млрд грн сукупного доходу отримала десятка найкращих компаній у сфері транспорту та логістики торік за даними Індексу Опендатабота. Це на 12% більше, ніж у 2023 році. Лише 5 компаній з 10 змогли отримати прибуток того року.
243,67 млрд грн доходу отримали компанії-лідери у сфері транспорту та пошти за даними Індексу Опендатабота. За рік їх сукупний дохід виріс на 12%.
Не для всіх рік минув вдало: у 8 компаній підріс дохід, проте вийти в чистий прибуток змогли лише 5 з десятки найкращих. Сумарний прибуток п’ятірки — 8,16 млрд грн, а от збитки чотирьох інших компаній склали 12,1 млрд грн. Ще одна компанія вийшла в нуль торік.
Попри те, що половина компаній-лідерів належить державі, саме на них припадає понад 70% сукупного доходу топу: 171,89 млрд грн.
Укрзалізниця, незмінний лідер Індексу, торік отримала 102,87 млрд грн доходу (+11% за рік). Втім за підсумками року компанія все одно вийшла у збитки: 4,19 млрд грн. Схожа ситуація в Укртрансгазу: дохід скоротився майже на третину, а збитки сягли 7,44 млрд грн.
Більш вдалим рік був для Укрпошти. Попри те, що компанія завершила рік в мінус, збитки вдалось зменшити майже у 2 рази. Загалом Укрпошта збільшила свій дохід на 12% — до 12,98 млрд грн торік.
«Для нас цей рейтинг і його результати — не просто цифри на екрані. Це роки кропіткої роботи десятків тисяч людей, які крок за кроком упроваджують реформи й перетворюють Укрпошту на сучасний та успішний бізнес. Попри виклики війни і те, що ми — бізнес із людським обличчям, який керується не лише короткостроковою фінансовою вигодою, а добробутом українців, — нам це вдається», — коментує Ігор Смілянський, генеральний директор Укрпошти.
Ще одна державна компанія — Оператор ГТС України — за рік збільшила доходи на 7%, до 38,53 млрд грн. Хоча й чистий прибуток скоротився у 8,7 раза до 1,27 млрд грн, за результатами року компанія все одно вийшла в плюс.
«Оператор ГТС України працює стабільно і надійно попри численні виклики, спричинені повномасштабною війною. Підприємство чітко і вчасно виконує свої зобов’язання перед внутрішніми і зовнішніми замовниками послуг з транспортування природного газу. Такий підхід в роботі забезпечує фінансову сталість розвитку Товариства», — підкреслив в.о. генерального директора ОГТСУ Владислав Медведєв.
Дохід державної Укртранснафти зменшився неістотно, а от прибуток скоротився аж у 16 разів — 1,22 млрд грн. Зазначимо, що у попередньому Індексі саме ця компанія була лідером за прибутком серед десятки найкращих.
Вже другий рік поспіль друге місце в Індексі займає Нова Пошта, що належить до групи NOVA — її дохід зріс на 23% до 44,78 млрд грн. Але прибуток, навпаки, зменшився у 1,6 раза — до 2,5 млрд грн.
«У 2024 році Нова пошта стала найкращим поштовим оператором світу за версією World Post & Parcel Award, розширила на кінець року мережу до понад 37 000 точок сервісу в Україні і до більше 87 000 — у 16-ти країнах Європи. Минулоріч ми відкрили перше в Україні безбарʼєрне поштове відділення і передали на гуманітарні потреби та підтримку війська більше 4,8 млрд грн. 2024-й — був про рух і виклики, які нам вдалося подолати», — прокоментували у компанії.
Цьогоріч до Індексу вперше потрапила ще одна компанія з групи NOVA — Нео-Транс. Вона показала найшвидше зростання доходу серед десятки найкращих: +100% (6,5 млрд грн). Її прибуток теж зріс удвічі — до 116,55 млн грн. Разом на обидві компанії NOVA припадає 21% сукупного доходу лідерів.
Логістик юніон з групи АТБ також не відстає. Так, компанія піднялась у рейтингу на кілька позицій, наростивши дохід на 29% і отримавши найбільший прибуток серед усіх — 3,06 млрд грн (+40%).
А от компанія Лемтранс з групи СКМ Ахметова демонструє стабільність та третій рік поспіль залишається на сьомій позиції. Її дохід зріс лише на 3%: до 7,3 млрд грн.
До цьогорічного Індексу увійшла ще одна нова компанія — Українські вертольоти. Попри збільшення доходу на 17% (до 872 млн грн), яке дозволило увірватись у топ, бізнес зафіксував збитки на 52,5 млн грн.
Водночас з Індексу 2025 вибули дві компанії з аграрного холдингу Олександра Радавського — Промвагонтранс та Берегівське хлібоприймальне підприємство. У 2024-му їхні доходи скоротилися в 2,5 і 3 рази відповідно, проте обидві вийшли в плюс: +2 млн грн і +36 млн грн прибутку.
https://opendatabot.ua/analytics/index-transport-and-mail-2025
Логістика залишається однією з найскладніших проблем українських експортерів продуктів переробки зернових з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, заявив директор ГС “Борошномели України” Родіон Рибчинський на міжнародній конференції Baltic Grains & Oils Conference в Ризі 16 квітня.
“Дуже допомогли нам шляхи співдружності, тобто ті відкриті шляхи, які нам надали європейські країни на свою залізницю, в тому числі сюди на балтійські порти та на польські порти. Але це все одно не дає змоги в повному обсязі компенсувати ті втрати, яких ми зазнали з початку війни”, – процитувало його виступ інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
За його словами, є можливість через Дунай відвантажувати продукцію до порту Констанца, але залишаються воєнні ризики, страхові компанії ці ризики оцінюють як високі, відповідно залишається суттєвою вартість логістики.
“Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії і є можливість відвантажування на Північну Америку, на Південну Азію й таке інше. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив… Фактично ми бачимо, що порівняно з 2021 роком лише порт Венспілс перевалив трішки більше української продукції, всі інші порти зменшили. Наприклад, через порт Клайпеда фактично удвічі скоротилися обсяги перевалки у 2023 році”, – зазначив Рибчинський.
Водночас польські порти суттєво збільшили обсяги перевалки української продукції, зокрема продуктів переробки зернових.
Балтійські порти, за словами Рибчинського, залишаються важливими альтернативними шляхами для експорту з України. Серед основних переваг – доступ до Північної та Західної Європи, терміни доставки, стабільність клімату, сучасна інфраструктура, менше заторів і, головне, безпека судноплавства. Серед недоліків – логістичні витрати у 2-3 рази вищі порівняно з портами Дунаю, вища вартість обробки вантажів, “вузькі” місця на залізниці.
Агропромислова група компаній “Новаагро Україна” (Харків) придбала у ДМЗ “Карпати” перші 20 вагонів-хоперів зі збільшеним об’ємом кузова 124,5 м³, повідомила пресслужба компанії у фейсбуці.
“Це важливий крок до реалізації наших планів щодо інвестицій у розвиток операційної ефективності, а саме зниження логістичних витрат і забезпечення стабільності ланцюгів поставок соняшникового шроту в європейські країни”, – зазначено в повідомленні.
Придбані вагони-хопери будуть використовуватися для мінімізації витрат на логістику при експорті соняшникового шроту.
ГК “Новаагро” працює на українському та міжнародному ринках з 2009 року. В її складі – чотири операційні компанії, що спеціалізуються на торгівлі, експорті зернових та олійних культур, вирощуванні, складському господарстві, а також на виробництві та реалізації комбікормів, пшеничного борошна, гранульованих висівок і курячого м’яса.
“Новаагро” володіє п’ятьма елеваторами загальною потужністю одночасного зберігання понад 310 тис. тонн. Має комбікормовий завод у смт Чкаловське (Харківська обл.), який випускає 200-300 тонн продукції на добу.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром “Новаагро Лімітед” є Сергій Полумисний.
Як повідомлялося, у жовтні ГК “Новаагро” завершила купівлю 56,9% акцій агрохолдингу AgroGeneration S.A.
ДМЗ “Карпати” понад 40 років випускає хімічне, гірничо-шахтне устаткування, ємності та резервуари для АЗС для зберігання і транспортування нафтопродуктів, автогідропідйомники, запасні частини до хімічного та гірничо-шахтного обладнання. Завод перейшов на вагонобудування з 2012 року. Входить до трійки лідерів з вантажного вагонобудування в сегменті зерновози.
У власності підприємства перебуває земельна ділянка площею 20 га з 24 будівлями і спорудами. Завод експлуатує власну електропідстанцію потужністю 35 кВт і мережу під’їзних залізничних шляхів протяжністю 5,7 км. Виробничі потужності переробляють на місяць близько 2,5 тис. тонн металопрокату, лиття та комплектуючих. Чисельність штату – 800 осіб. Бенефіціарами підприємства є Євген Погребняк (80% акцій) і Анатолій Олексієнко (20%).
