Nova Post у Чехії планує цього року інвестувати понад 6 млн чеських крон (понад $288 тис. за поточним курсом) у масштабування власної логістичної системи, куди увійде доставка 7 днів на тиждень, next day сервіс, забір відправлень протягом години, а також доставка та забір негабаритних посилок, йдеться у повідомленні компанії в четвер.
“Ми бачимо стрімке зростання попиту на міжнародну логістику та високий рівень довіри, що підтверджується збільшенням обсягів відправлень рік до року. Саме тому ми розпочали співпрацю з чеським підрозділом UPS і відтепер доставляємо ще в 187 країн та регіонів світу”, – цитуються у релізі слова CEO Nova Post у Чехії Андрія Артеменка.
Він зазначив, що до кінця 2026 року компанія також планує відкрити 30 нових відділень та запустити ще 2,5 тис. точок сервісу.
У компанії додали, що наразі Nova Post у Чехії самостійно здійснює розмитнення вантажів. Крім того, компанія підключила ще одну мережу з 570 поштоматів – OX Box, що збільшило загальну кількість поштоматів доставка до понад 3,5 тис.: ALZA box, GLS та OX Box.
Як повідомлялося, у минулому році група NOVA забезпечила 522 млн відправлень, з них 29 млн – у Європі. Група, яка зараз є 30-тою у світі за обсягами посилок серед експрес-доставок та пошт, ставить задачу у 2030 році увійти у першу двадцятку та збільшити кількість відправлений до 2 млрд.
Cпіввласник лідера експрес-доставки “Нової пошти” В’ячеслав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” зауважував, що Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень у Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки.
Основним видом діяльності “Нової пошти”, основного активу групи NOVA, є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) розширив географію вантажних перевезень річковим флотом на Дунаї та відкрив новий логістичний маршрут із залученням молдовських портів, повідомила компанія на своїй сторінці у Facebook.
“Після виходу на ринки Середнього та Верхнього Дунаю у 2025 році “Нібулон” відкрив новий маршрут із залученням молдовських портів. Першою операцією стала реалізація комплексної логістичної схеми: виконано рейс за маршрутом Ізмаїл (Україна) – Галац (Румунія) з перевезенням 3,6 тис. тонн металургійного шлаку”, – зазначається у повідомленні.
За даними компанії, після вивантаження судно здійснило перехід до порту Джурджулешти (Молдова), де завантажило 5 тис. тонн ріпаку для подальшого транспортування до румунської Констанци. Загальний обсяг перевезень за рейс перевищив 8,6 тис. тонн.
Крім того, “Нібулон” відпрацював двосторонню логістичну схему, яка передбачає доставку зерна з Ізмаїла до портів Болгарії зі зворотним завантаженням мінеральними добривами в Сербії для їх транспортування до Молдови.
“Такий формат дає змогу мінімізувати порожні рейси та підвищувати ефективність використання флоту”, – наголосили в компанії.
Загалом за підсумками 2025 року “Нібулон” перевіз річковим транспортом понад 110 тис. тонн вантажів. Власний флот дає агрохолдингу можливість транспортувати різні типи товарів, зокрема агропродукцію, добрива, шлак, метал, адаптувати маршрути під потреби ринку.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
“Нібулон” активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. Компанія є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
Провідний виробник безшовних нержавіючих труб ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis, був змушений змінити логістичні шляхи поставок продукції на тлі ситуації на Близькому сході.
Як повідомив директор з продажу “Сентравісу” Артем Атанасов, компанія продовжує уважно стежити за розвитком геополітичної ситуації на Близькому Сході та її потенційним впливом на регіональну логістику та ланцюги поставок.
“Протягом минулих вихідних ситуація змінилася, і нові події вплинули на раніше доступні логістичні варіанти”, – констатував Атанасов.
За його словами, станом на 16 березня кілька судноплавних ліній тимчасово призупинили нові бронювання до та з низки напрямків у регіоні Перської затоки, включаючи ОАЕ, Ірак, Кувейт, Катар, Саудівську Аравію (Dammam & Al Jubail), Оман (Sohar) та Бахрейн.
Директор з продажів “Сентравісу” констатував, що ситуація залишається динамічною. Судноплавні лінії наразі працюють над можливими рішеннями для забезпечення перевезень та мінімізації операційних ризиків.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні–грудні 2025 року (перше півріччя 2026 фінансового року) інвестував $25 млн у розвиток логістичної стійкості та інфраструктури, повідомила компанія у фінансовому звіті.
“Чистий обсяг грошових коштів, використаних в інвестиційній діяльності, становив $145 млн протягом жовтня-грудня 2025 року. Відтік коштів переважно складався з $120 млн, інвестованих у фінансові активи в рамках стратегії управління ліквідністю групи, та $25 млн капітальних витрат, в основному пов’язаних з реконструкцією перевантажувального термінала в Чорноморську, сільськогосподарської техніки, резервного енергетичного обладнання та вагонів для перевезення зерна”, — зазначається у документі.
Згідно зі звітом, загальний обсяг капітальних інвестицій групи за все звітне півріччя склав $55 млн. Окрім інфраструктурних проєктів, $25 млн було інвестовано в агробізнес, зокрема в оновлення парку техніки для точного землеробства, а близько $5 млн склали інші капітальні витрати. Таким чином компанія продовжує реалізацію проєктів із модернізації логістичного ланцюга та забезпечення автономності виробничих потужностей.
Як повідомлялося, собівартість реалізованої продукції у другому кварталі зросла на 28% проти попереднього квартального періоду. Таку динаміку холдинг пояснив збільшенням витрат на доставку та обробку вантажів на 55%, що стало наслідком зростання страхових премій через активізацію російських атак на цивільні судна в зоні Чорноморських портів протягом звітного періоду.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається також вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень–грудень 2025 року) скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $119 млн. Консолідована виручка агрохолдингу за звітний період склала $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР. Показник EBITDA знизився на 14% — до $247 млн.
Експортна логістика України увійшла у 2026 рік в умовах нової конфігурації, де перехід “Укрзалізниці” до фіксованого тарифу на оренду зерновозів знизив волатильність витрат, повідомило інформаційно-аналітичне агентство УкрАгроКонсалт.
За даними аналітиків, основні вантажопотоки наразі концентруються у напрямку портів Великої Одеси, де завантаженість терміналів стабілізувалася на рівні 50%. На початку лютого кількість вагонів із зерном у напрямку портів перевищила 9 тис. одиниць, що пов’язано з активним виконанням контрактів і потребою аграріїв в обігових коштах перед весняно-польовими роботами.
“Динаміка руху зернових вагонів демонструє збереження тиску на пропускну здатність інфраструктури. Така ситуація свідчить про відновлення активності експортерів, але водночас залишає мінімальний запас міцності для логістичної системи”, — зазначили експерти.
В агентстві відзначили зміну конкурентного балансу між видами транспорту: залізниця зберігає ключову роль у масових відвантаженнях, тоді як автотранспорт нарощує частку завдяки швидшій оборотності.
“Така модель співіснування стане довгостроковою реальністю для українського експорту”, – прогнозують в “УкрАгроКоналт”.
АВТОТРАНСПОРТ, ЗАЛІЗНИЦЯ, ЗЕРНО, ЛОГІСТИКА, ТАРИФ, УЗ, ЭКСПОРТ
Логістичні обмеження, пов’язані з війною, призводять до перерозподілу імпорту кукурудзи в Європейський союз на користь альтернативних постачальників, при цьому частка України в сезоні 2025/26 помітно знизилася, випливає з огляду S&P Global Commodity Insights (Platts).
За даними S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), імпорт кукурудзи в ЄС у 2024/25 маркетинговому році склав 18,79 млн т проти 19,83 млн т у 2023/24, а на 2025/26 GTAS прогнозує зростання імпорту до 21 млн т.
S&P відзначає, що в середньому за п’ять років Україна залишалася домінуючим постачальником кукурудзи в ЄС – близько 9,7 млн т на рік (53,5% імпорту), проте в 2025/26 МР (липень-червень) структура поставок змінилася: частка Бразилії зросла до 40%, США – до 28,3%, тоді як України – знизилася до 22,4%.
Учасники ринку повідомляли про затримки з отриманням законтрактованої української кукурудзи, через що покупці почали активніше переходити на Бразилію і США. Додатковим фактором вибору походження продукції учасники ринку називали рамкову торговельну повістку ЄС-Меркосур.
Серед найбільших імпортерів кукурудзи в ЄС залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За даними Єврокомісії, Іспанія в 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн т (7,6 млн т в 2023/24), Нідерланди – 3,3 млн т (2,6 млн т), Італія – 2,8 млн т (2,1 млн т).
При цьому Іспанія як ринок, чутливий до ціни, останнім часом переключилася на більш конкурентну за вартістю американську кукурудзу, тоді як українська кукурудза була відносно дорогою на тлі високого попиту з боку Туреччини, йдеться в огляді.
Цінові орієнтири Platts на 3 лютого: кормова кукурудза ex-works Таррагона (Іспанія) – 213 євро/т з навантаженням 3 лютого – 5 березня, українська кукурудза – $223/т FOB POC (порти Одеса-Південний-Чорноморськ) з навантаженням 3-17 березня, бразильська – $210,81/т FOB Сантос з навантаженням у серпні.
