Провідний виробник безшовних нержавіючих труб ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis, був змушений змінити логістичні шляхи поставок продукції на тлі ситуації на Близькому сході.
Як повідомив директор з продажу “Сентравісу” Артем Атанасов, компанія продовжує уважно стежити за розвитком геополітичної ситуації на Близькому Сході та її потенційним впливом на регіональну логістику та ланцюги поставок.
“Протягом минулих вихідних ситуація змінилася, і нові події вплинули на раніше доступні логістичні варіанти”, – констатував Атанасов.
За його словами, станом на 16 березня кілька судноплавних ліній тимчасово призупинили нові бронювання до та з низки напрямків у регіоні Перської затоки, включаючи ОАЕ, Ірак, Кувейт, Катар, Саудівську Аравію (Dammam & Al Jubail), Оман (Sohar) та Бахрейн.
Директор з продажів “Сентравісу” констатував, що ситуація залишається динамічною. Судноплавні лінії наразі працюють над можливими рішеннями для забезпечення перевезень та мінімізації операційних ризиків.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні–грудні 2025 року (перше півріччя 2026 фінансового року) інвестував $25 млн у розвиток логістичної стійкості та інфраструктури, повідомила компанія у фінансовому звіті.
“Чистий обсяг грошових коштів, використаних в інвестиційній діяльності, становив $145 млн протягом жовтня-грудня 2025 року. Відтік коштів переважно складався з $120 млн, інвестованих у фінансові активи в рамках стратегії управління ліквідністю групи, та $25 млн капітальних витрат, в основному пов’язаних з реконструкцією перевантажувального термінала в Чорноморську, сільськогосподарської техніки, резервного енергетичного обладнання та вагонів для перевезення зерна”, — зазначається у документі.
Згідно зі звітом, загальний обсяг капітальних інвестицій групи за все звітне півріччя склав $55 млн. Окрім інфраструктурних проєктів, $25 млн було інвестовано в агробізнес, зокрема в оновлення парку техніки для точного землеробства, а близько $5 млн склали інші капітальні витрати. Таким чином компанія продовжує реалізацію проєктів із модернізації логістичного ланцюга та забезпечення автономності виробничих потужностей.
Як повідомлялося, собівартість реалізованої продукції у другому кварталі зросла на 28% проти попереднього квартального періоду. Таку динаміку холдинг пояснив збільшенням витрат на доставку та обробку вантажів на 55%, що стало наслідком зростання страхових премій через активізацію російських атак на цивільні судна в зоні Чорноморських портів протягом звітного періоду.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається також вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень–грудень 2025 року) скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $119 млн. Консолідована виручка агрохолдингу за звітний період склала $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР. Показник EBITDA знизився на 14% — до $247 млн.
Експортна логістика України увійшла у 2026 рік в умовах нової конфігурації, де перехід “Укрзалізниці” до фіксованого тарифу на оренду зерновозів знизив волатильність витрат, повідомило інформаційно-аналітичне агентство УкрАгроКонсалт.
За даними аналітиків, основні вантажопотоки наразі концентруються у напрямку портів Великої Одеси, де завантаженість терміналів стабілізувалася на рівні 50%. На початку лютого кількість вагонів із зерном у напрямку портів перевищила 9 тис. одиниць, що пов’язано з активним виконанням контрактів і потребою аграріїв в обігових коштах перед весняно-польовими роботами.
“Динаміка руху зернових вагонів демонструє збереження тиску на пропускну здатність інфраструктури. Така ситуація свідчить про відновлення активності експортерів, але водночас залишає мінімальний запас міцності для логістичної системи”, — зазначили експерти.
В агентстві відзначили зміну конкурентного балансу між видами транспорту: залізниця зберігає ключову роль у масових відвантаженнях, тоді як автотранспорт нарощує частку завдяки швидшій оборотності.
“Така модель співіснування стане довгостроковою реальністю для українського експорту”, – прогнозують в “УкрАгроКоналт”.
АВТОТРАНСПОРТ, ЗАЛІЗНИЦЯ, ЗЕРНО, ЛОГІСТИКА, ТАРИФ, УЗ, ЭКСПОРТ
Логістичні обмеження, пов’язані з війною, призводять до перерозподілу імпорту кукурудзи в Європейський союз на користь альтернативних постачальників, при цьому частка України в сезоні 2025/26 помітно знизилася, випливає з огляду S&P Global Commodity Insights (Platts).
За даними S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), імпорт кукурудзи в ЄС у 2024/25 маркетинговому році склав 18,79 млн т проти 19,83 млн т у 2023/24, а на 2025/26 GTAS прогнозує зростання імпорту до 21 млн т.
S&P відзначає, що в середньому за п’ять років Україна залишалася домінуючим постачальником кукурудзи в ЄС – близько 9,7 млн т на рік (53,5% імпорту), проте в 2025/26 МР (липень-червень) структура поставок змінилася: частка Бразилії зросла до 40%, США – до 28,3%, тоді як України – знизилася до 22,4%.
Учасники ринку повідомляли про затримки з отриманням законтрактованої української кукурудзи, через що покупці почали активніше переходити на Бразилію і США. Додатковим фактором вибору походження продукції учасники ринку називали рамкову торговельну повістку ЄС-Меркосур.
Серед найбільших імпортерів кукурудзи в ЄС залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За даними Єврокомісії, Іспанія в 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн т (7,6 млн т в 2023/24), Нідерланди – 3,3 млн т (2,6 млн т), Італія – 2,8 млн т (2,1 млн т).
При цьому Іспанія як ринок, чутливий до ціни, останнім часом переключилася на більш конкурентну за вартістю американську кукурудзу, тоді як українська кукурудза була відносно дорогою на тлі високого попиту з боку Туреччини, йдеться в огляді.
Цінові орієнтири Platts на 3 лютого: кормова кукурудза ex-works Таррагона (Іспанія) – 213 євро/т з навантаженням 3 лютого – 5 березня, українська кукурудза – $223/т FOB POC (порти Одеса-Південний-Чорноморськ) з навантаженням 3-17 березня, бразильська – $210,81/т FOB Сантос з навантаженням у серпні.
Складна ситуація у портах Одеси та проблеми з логістикою обмежують активність у секторі олійних культур в Україні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ракетні атаки російської армії на українські порти, пошкодження терміналів, складів та іншої інфраструктури стане причиною скорочення відвантажень у найближчі місяці і може дестабілізувати ситуацію на світовому аграрному ринку”, – пояснили аналітики.
Вони зазначили, що минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів призупинився ріст цін, що було обумовлено як ракетними атаками на порти, так і тиском з боку світового ринку, при тому, що попит на українську сою залишався досить високим, а темпи експорту у першій половині грудня зростали.
Експерти додали, що ціни попиту на ГМ сою в українських портах поки що залишалися на максимальних рівнях з серпня 2024 року – $420-425 за тонну (СРТ-порт).
“Євросоюз остаточно відклав ще на рік впровадження регламенту EUDR, що дозволить компаніям збільшити поставки сої та соєвого шроту у даному напрямку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок комерційної нерухомості Сербії в найближче десятиліття буде розвиватися навколо Белграда і коридорів швидкісних доріг і залізниць, а найбільш динамічне зростання очікується в офісному та індустріально-логістичному сегментах, йдеться в аналітичному звіті «Serbia real estate & construction outlook 2025–2035».
Згідно з документом, до 2035 року якісний офісний фонд Белграда може збільшитися до 1–1,2 млн кв. м. Основний попит буде забезпечуватися ІТ-компаніями, інженерними центрами, фінансовим сектором і міжнародними сервісними центрами, тоді як в Нові-Саді і Ніші формуються більш компактні кластери офісних площ, орієнтовані на технології та дослідження.
Найбільш швидкозростаючим сегментом у звіті названа індустріально-логістична нерухомість. Експерти прогнозують, що до 2035 року сукупний обсяг сучасних складських площ в Сербії може подвоїтися або потроїтися, а ключові логістичні вузли сформуються в зонах Белград–Панчево–Шимановці, Нові-Сад–Рума–Інђія, Крагуєвац–Кралево і Ніш–Лесковац, а також уздовж міжнародних коридорів X і XI.
Окремі галузеві огляди підтверджують стійкість індустріального сегмента: за даними консалтингової компанії iO Partners, у першому кварталі 2025 року на ринку Сербії налічувалося понад 1,2 млн кв. м складських площ класу A, при цьому вакансія залишалася близько 6,5%, а базові орендні ставки – на рівні 5 євро за кв. м на місяць, що вказує на збалансовану структуру попиту і пропозиції.
Серед ризиків для комерційної нерухомості звіт називає можливі затримки інфраструктурних проєктів, високу вартість фінансування та політичні цикли, які можуть впливати на терміни реалізації великих девелоперських програм. В якості стратегічних рекомендацій інвесторам пропонується фокусуватися на енергоефективних офісах і індустріальних парках, прив’язаних до міжнародних транспортних коридорів, а владі – прискорити гармонізацію будівельних норм з вимогами ЄС і цифровізацію процедур для комерційних проектів.
