Логістичні обмеження, пов’язані з війною, призводять до перерозподілу імпорту кукурудзи в Європейський союз на користь альтернативних постачальників, при цьому частка України в сезоні 2025/26 помітно знизилася, випливає з огляду S&P Global Commodity Insights (Platts).
За даними S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), імпорт кукурудзи в ЄС у 2024/25 маркетинговому році склав 18,79 млн т проти 19,83 млн т у 2023/24, а на 2025/26 GTAS прогнозує зростання імпорту до 21 млн т.
S&P відзначає, що в середньому за п’ять років Україна залишалася домінуючим постачальником кукурудзи в ЄС – близько 9,7 млн т на рік (53,5% імпорту), проте в 2025/26 МР (липень-червень) структура поставок змінилася: частка Бразилії зросла до 40%, США – до 28,3%, тоді як України – знизилася до 22,4%.
Учасники ринку повідомляли про затримки з отриманням законтрактованої української кукурудзи, через що покупці почали активніше переходити на Бразилію і США. Додатковим фактором вибору походження продукції учасники ринку називали рамкову торговельну повістку ЄС-Меркосур.
Серед найбільших імпортерів кукурудзи в ЄС залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За даними Єврокомісії, Іспанія в 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн т (7,6 млн т в 2023/24), Нідерланди – 3,3 млн т (2,6 млн т), Італія – 2,8 млн т (2,1 млн т).
При цьому Іспанія як ринок, чутливий до ціни, останнім часом переключилася на більш конкурентну за вартістю американську кукурудзу, тоді як українська кукурудза була відносно дорогою на тлі високого попиту з боку Туреччини, йдеться в огляді.
Цінові орієнтири Platts на 3 лютого: кормова кукурудза ex-works Таррагона (Іспанія) – 213 євро/т з навантаженням 3 лютого – 5 березня, українська кукурудза – $223/т FOB POC (порти Одеса-Південний-Чорноморськ) з навантаженням 3-17 березня, бразильська – $210,81/т FOB Сантос з навантаженням у серпні.
Складна ситуація у портах Одеси та проблеми з логістикою обмежують активність у секторі олійних культур в Україні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ракетні атаки російської армії на українські порти, пошкодження терміналів, складів та іншої інфраструктури стане причиною скорочення відвантажень у найближчі місяці і може дестабілізувати ситуацію на світовому аграрному ринку”, – пояснили аналітики.
Вони зазначили, що минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів призупинився ріст цін, що було обумовлено як ракетними атаками на порти, так і тиском з боку світового ринку, при тому, що попит на українську сою залишався досить високим, а темпи експорту у першій половині грудня зростали.
Експерти додали, що ціни попиту на ГМ сою в українських портах поки що залишалися на максимальних рівнях з серпня 2024 року – $420-425 за тонну (СРТ-порт).
“Євросоюз остаточно відклав ще на рік впровадження регламенту EUDR, що дозволить компаніям збільшити поставки сої та соєвого шроту у даному напрямку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок комерційної нерухомості Сербії в найближче десятиліття буде розвиватися навколо Белграда і коридорів швидкісних доріг і залізниць, а найбільш динамічне зростання очікується в офісному та індустріально-логістичному сегментах, йдеться в аналітичному звіті «Serbia real estate & construction outlook 2025–2035».
Згідно з документом, до 2035 року якісний офісний фонд Белграда може збільшитися до 1–1,2 млн кв. м. Основний попит буде забезпечуватися ІТ-компаніями, інженерними центрами, фінансовим сектором і міжнародними сервісними центрами, тоді як в Нові-Саді і Ніші формуються більш компактні кластери офісних площ, орієнтовані на технології та дослідження.
Найбільш швидкозростаючим сегментом у звіті названа індустріально-логістична нерухомість. Експерти прогнозують, що до 2035 року сукупний обсяг сучасних складських площ в Сербії може подвоїтися або потроїтися, а ключові логістичні вузли сформуються в зонах Белград–Панчево–Шимановці, Нові-Сад–Рума–Інђія, Крагуєвац–Кралево і Ніш–Лесковац, а також уздовж міжнародних коридорів X і XI.
Окремі галузеві огляди підтверджують стійкість індустріального сегмента: за даними консалтингової компанії iO Partners, у першому кварталі 2025 року на ринку Сербії налічувалося понад 1,2 млн кв. м складських площ класу A, при цьому вакансія залишалася близько 6,5%, а базові орендні ставки – на рівні 5 євро за кв. м на місяць, що вказує на збалансовану структуру попиту і пропозиції.
Серед ризиків для комерційної нерухомості звіт називає можливі затримки інфраструктурних проєктів, високу вартість фінансування та політичні цикли, які можуть впливати на терміни реалізації великих девелоперських програм. В якості стратегічних рекомендацій інвесторам пропонується фокусуватися на енергоефективних офісах і індустріальних парках, прив’язаних до міжнародних транспортних коридорів, а владі – прискорити гармонізацію будівельних норм з вимогами ЄС і цифровізацію процедур для комерційних проектів.
Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2025 році на рівні 81,4 млн тонн проти 79 млн тонн (+3%) роком раніше, повідомила пресслужба асоціації.
“При такому врожаї експорт в поточному сезоні 2025/26 потенційно міг би сягнути 49 млн тонн (минулого сезону – 46,7 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого залежить від вирішення серйозних логістичних проблем”, – зауважили в УЗА.
Асоціація нагадала, що Україна наразі відчуває значні проблеми в логістиці експорту зерна через постійні російські терористичні удари по критичній інфраструктурі: енергетиці, залізниці та морських портах України. В результаті російських обстрілів цивільної інфраструктури залізниця та порти не можуть працювати на повну потужність через пошкодження їхньої інфраструктури, дефіциту електроенергії та в умовах постійних відключень.
“Очевидно, що неможливість експортувати значні обсяги вирощеного врожаю через логістичні проблеми вкрай негативно вплине не тільки на українських агровиробників та цінову кон’юнктуру на внутрішньому ринку, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу”, – зазначили в УЗА.
Врожай пшениці в 2025 році УЗА оцінила на рівні 22,5 млн тонн проти 22,4 млн тонн (+0,45%) рік тому . З огляду на це потенційний експорт пшениці в 2025/26 МР міг би сягнути 16,5 млн тонн, припустили в УЗА.
Врожай ячменю в 2025 році, за оцінкою асоціації, становить 4,9 млн тонн проти 5,6 млн тонн (-2,5%) рік тому, а ймовірний експорт в 2025/2026 МР прогнозується на рівні близько 2,3 млн тонн.
Врожай кукурудзи в УЗА очікують на рівні 32 млн тонн проти 25,9 млн тонн (+23,6%), а потенційний експорт в поточному сезоні міг би сягнути 25 млн тонн за умов безперешкодної логістики, вважають експерти.
Врожай соняшнику в 2025 року в УЗА прогнозують на рівні 11,5 млн тонн проти 12,8 млн тонн (-10,2%) рік тому. Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 11,4 млн тонн, натомість експорт сягне не більше 50 тис. тонн.
Врожай ріпаку в 2025 році становить 3,2 млн тонн проти 3,8 млн тонн (-15,8%) рік тому, при цьому експорт 2025/26 МР може сягнути лише 2,1 млн тонн, решта буде перероблена в Україні.
Врожай сої в 2025 році, за оцінкою УЗА, становить близько 5 млн тонн проти 6,8 млн тонн (-26,5%) у 2024-му, що пояснюється значним зменшенням посівних площ під цією культурою та гіршою врожайністю. Все ж потенційний експорт міг би реалізувати у 2025/26 МР 2,5 млн тонн, а решту буде перероблено в Україні, оскільки через законодавчі обмеження її експорт утруднений, як і ріпаку.
“Стосовно врожаю наступного року, оскільки практично вже відомі посівні площі під озимими культурами та з врахуванням прогнозу посіву ярих культур навесні потенційний врожай наступного року може становити 84,5 млн тонн зернових та олійних, з яких Україна могла б потенційно експортувати близько 50 млн тонн зернових та олійних”, – прогнозує УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – це об’єднання виробників, переробників та найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
У зв’язку із повномасштабним вторгненням росії та її прагненням до продовольчого шантажу, транспортувати зернові і олійні культури з України до інших держав стало надзвичайно важко. Питання логістики з 2022 року довелося суттєво переглянути задля пошуку шляхів та варіантів безпечнішого відправлення. Попри жаливі обставини, створені російською федерацією, українці забезпечують продовольчу безпеку багатьом країнам, і зокрема європейським.
Загалом у березні 2025 року Київ експортував 4,7 мільйони тон зернових і олійних культур та продуктів їхньої переробки. Це на 7% більше показників за попередній місяць.
«Яким чином Україна транспортує зерновій та олійні культури, а також продукти їхньої переробки? Левова частка – припадає на морські порти Одеської області. Ця цифра становить 4 мільйони тон. Залізницею – 300 тис. т, через річкові порти Дунаю – 200 тис. т. І також експортується автомобільними транспортом. Обсяг сягає 100 тис. т», – зазначив аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
Обсяги експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їхньої переробки, млн т
Розглянемо ціни на основні сільськогосподарські культури, які експортує України на світові ринки. У квітні 2025 року вартість пшениці (Франція, FOB) становила 244 USD/т. Зазначимо, це на 3 USD більше, ніж у березні поточного року, і на 29 USD дорожче, ніж за аналогічний період 2024 року. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) у квітні 2025 року становила (центральні області) – 211 USD/т, що на 4 USD більше, ніж у березні 2025, і на 75 USD подорожчала протягом року. У портах вартість склала 229 USD/т, що на 7 USD вище, ніж за попередній місяць, та на 65 USD дорожче, ніж у квітні 2024-го, згідно з даними International Grains Council.
Щодо кукурудзи (США, FOB), то ціна станом на квітень 2025-го – 211 USD/т. Ця сума на 4 USD вища за попередній місяць та на 19 USD більша, ніж у квітні 2024 року. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) – центральні області – 206 USD/т, таким чином вона зросла на 11 USD протягом місяця і на 89 USD – протягом року; порти – 222 USD, що на 12 USD більше, ніж у березні 2025, та на 78 USD вища, ніж у квітні 2024-го.
Як зазначив Олександр Кореніцин, вартість ячменю (Франція, FOB) склала 229 USD у квітні 2025 року, що на 1 USD менше, ніж у березні поточного року, та на 26 USD більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ціна на ячмінь (Україна, CPT): центральні області – 195 USD, що на 8 USD дорожче, ніж у березні 2025 року та на 102 USD вище, ніж у квітні 2024 року; порти – 215 USD (ціна піднялася на 5 USD за місяць і на 85 USD – протягом року).
«Ще одна важливо для України та світу культура, про яку слід зазначити, – це соняшник. Ціна на його насіння в ЄС (Rotterdam, FOB) у квітні цього року склала 730 USD/т. Спостерігається збільшення ціни протягом останнього місяця – на 7 доларів, а також збільшення протягом року – на 273 долари. Тим часом, вартість насіння соняшника (Україна, CPT) для центральних областей склала 537 USD/т. Ціна зросла на 10 USD за місяць і на 221 долар за рік. Для портів – вартість складає 512 доларів за тону, що на 6 доларів більше, ніж попереднього місяця і на 194 долари більше, ніж минулого року», – повідомив експерт Олександр Кореніцин.
Додамо, вартість соняшникової олії (Україна, FOB) у квітні склала 1 140 доларів за тону. Слід зазначити, що серед ключових факторів, які можуть дестабілізувати подальші ціноутворення на світовому ринку та впливати на продовольчу безпеку в Європі та світі – це воєнні дії росії на території України.
експорт зернових, ЄВРОПА, ЛОГІСТИКА, обсяг, Олександр Кореніцин, олійні культури, повномасштабне вторгнення росії, порти Одеси, УКРАЇНА, ЦІНИ
Сукупний дохід десятки найкращих компаній у цій сфері зріс на 12%
Понад 243 млрд грн сукупного доходу отримала десятка найкращих компаній у сфері транспорту та логістики торік за даними Індексу Опендатабота. Це на 12% більше, ніж у 2023 році. Лише 5 компаній з 10 змогли отримати прибуток того року.
243,67 млрд грн доходу отримали компанії-лідери у сфері транспорту та пошти за даними Індексу Опендатабота. За рік їх сукупний дохід виріс на 12%.
Не для всіх рік минув вдало: у 8 компаній підріс дохід, проте вийти в чистий прибуток змогли лише 5 з десятки найкращих. Сумарний прибуток п’ятірки — 8,16 млрд грн, а от збитки чотирьох інших компаній склали 12,1 млрд грн. Ще одна компанія вийшла в нуль торік.
Попри те, що половина компаній-лідерів належить державі, саме на них припадає понад 70% сукупного доходу топу: 171,89 млрд грн.
Укрзалізниця, незмінний лідер Індексу, торік отримала 102,87 млрд грн доходу (+11% за рік). Втім за підсумками року компанія все одно вийшла у збитки: 4,19 млрд грн. Схожа ситуація в Укртрансгазу: дохід скоротився майже на третину, а збитки сягли 7,44 млрд грн.
Більш вдалим рік був для Укрпошти. Попри те, що компанія завершила рік в мінус, збитки вдалось зменшити майже у 2 рази. Загалом Укрпошта збільшила свій дохід на 12% — до 12,98 млрд грн торік.
«Для нас цей рейтинг і його результати — не просто цифри на екрані. Це роки кропіткої роботи десятків тисяч людей, які крок за кроком упроваджують реформи й перетворюють Укрпошту на сучасний та успішний бізнес. Попри виклики війни і те, що ми — бізнес із людським обличчям, який керується не лише короткостроковою фінансовою вигодою, а добробутом українців, — нам це вдається», — коментує Ігор Смілянський, генеральний директор Укрпошти.
Ще одна державна компанія — Оператор ГТС України — за рік збільшила доходи на 7%, до 38,53 млрд грн. Хоча й чистий прибуток скоротився у 8,7 раза до 1,27 млрд грн, за результатами року компанія все одно вийшла в плюс.
«Оператор ГТС України працює стабільно і надійно попри численні виклики, спричинені повномасштабною війною. Підприємство чітко і вчасно виконує свої зобов’язання перед внутрішніми і зовнішніми замовниками послуг з транспортування природного газу. Такий підхід в роботі забезпечує фінансову сталість розвитку Товариства», — підкреслив в.о. генерального директора ОГТСУ Владислав Медведєв.
Дохід державної Укртранснафти зменшився неістотно, а от прибуток скоротився аж у 16 разів — 1,22 млрд грн. Зазначимо, що у попередньому Індексі саме ця компанія була лідером за прибутком серед десятки найкращих.
Вже другий рік поспіль друге місце в Індексі займає Нова Пошта, що належить до групи NOVA — її дохід зріс на 23% до 44,78 млрд грн. Але прибуток, навпаки, зменшився у 1,6 раза — до 2,5 млрд грн.
«У 2024 році Нова пошта стала найкращим поштовим оператором світу за версією World Post & Parcel Award, розширила на кінець року мережу до понад 37 000 точок сервісу в Україні і до більше 87 000 — у 16-ти країнах Європи. Минулоріч ми відкрили перше в Україні безбарʼєрне поштове відділення і передали на гуманітарні потреби та підтримку війська більше 4,8 млрд грн. 2024-й — був про рух і виклики, які нам вдалося подолати», — прокоментували у компанії.
Цьогоріч до Індексу вперше потрапила ще одна компанія з групи NOVA — Нео-Транс. Вона показала найшвидше зростання доходу серед десятки найкращих: +100% (6,5 млрд грн). Її прибуток теж зріс удвічі — до 116,55 млн грн. Разом на обидві компанії NOVA припадає 21% сукупного доходу лідерів.
Логістик юніон з групи АТБ також не відстає. Так, компанія піднялась у рейтингу на кілька позицій, наростивши дохід на 29% і отримавши найбільший прибуток серед усіх — 3,06 млрд грн (+40%).
А от компанія Лемтранс з групи СКМ Ахметова демонструє стабільність та третій рік поспіль залишається на сьомій позиції. Її дохід зріс лише на 3%: до 7,3 млрд грн.
До цьогорічного Індексу увійшла ще одна нова компанія — Українські вертольоти. Попри збільшення доходу на 17% (до 872 млн грн), яке дозволило увірватись у топ, бізнес зафіксував збитки на 52,5 млн грн.
Водночас з Індексу 2025 вибули дві компанії з аграрного холдингу Олександра Радавського — Промвагонтранс та Берегівське хлібоприймальне підприємство. У 2024-му їхні доходи скоротилися в 2,5 і 3 рази відповідно, проте обидві вийшли в плюс: +2 млн грн і +36 млн грн прибутку.
https://opendatabot.ua/analytics/index-transport-and-mail-2025
