У зв’язку із повномасштабним вторгненням росії та її прагненням до продовольчого шантажу, транспортувати зернові і олійні культури з України до інших держав стало надзвичайно важко. Питання логістики з 2022 року довелося суттєво переглянути задля пошуку шляхів та варіантів безпечнішого відправлення. Попри жаливі обставини, створені російською федерацією, українці забезпечують продовольчу безпеку багатьом країнам, і зокрема європейським.
Загалом у березні 2025 року Київ експортував 4,7 мільйони тон зернових і олійних культур та продуктів їхньої переробки. Це на 7% більше показників за попередній місяць.
«Яким чином Україна транспортує зерновій та олійні культури, а також продукти їхньої переробки? Левова частка – припадає на морські порти Одеської області. Ця цифра становить 4 мільйони тон. Залізницею – 300 тис. т, через річкові порти Дунаю – 200 тис. т. І також експортується автомобільними транспортом. Обсяг сягає 100 тис. т», – зазначив аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
Обсяги експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їхньої переробки, млн т
Розглянемо ціни на основні сільськогосподарські культури, які експортує України на світові ринки. У квітні 2025 року вартість пшениці (Франція, FOB) становила 244 USD/т. Зазначимо, це на 3 USD більше, ніж у березні поточного року, і на 29 USD дорожче, ніж за аналогічний період 2024 року. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) у квітні 2025 року становила (центральні області) – 211 USD/т, що на 4 USD більше, ніж у березні 2025, і на 75 USD подорожчала протягом року. У портах вартість склала 229 USD/т, що на 7 USD вище, ніж за попередній місяць, та на 65 USD дорожче, ніж у квітні 2024-го, згідно з даними International Grains Council.
Щодо кукурудзи (США, FOB), то ціна станом на квітень 2025-го – 211 USD/т. Ця сума на 4 USD вища за попередній місяць та на 19 USD більша, ніж у квітні 2024 року. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) – центральні області – 206 USD/т, таким чином вона зросла на 11 USD протягом місяця і на 89 USD – протягом року; порти – 222 USD, що на 12 USD більше, ніж у березні 2025, та на 78 USD вища, ніж у квітні 2024-го.
Як зазначив Олександр Кореніцин, вартість ячменю (Франція, FOB) склала 229 USD у квітні 2025 року, що на 1 USD менше, ніж у березні поточного року, та на 26 USD більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ціна на ячмінь (Україна, CPT): центральні області – 195 USD, що на 8 USD дорожче, ніж у березні 2025 року та на 102 USD вище, ніж у квітні 2024 року; порти – 215 USD (ціна піднялася на 5 USD за місяць і на 85 USD – протягом року).
«Ще одна важливо для України та світу культура, про яку слід зазначити, – це соняшник. Ціна на його насіння в ЄС (Rotterdam, FOB) у квітні цього року склала 730 USD/т. Спостерігається збільшення ціни протягом останнього місяця – на 7 доларів, а також збільшення протягом року – на 273 долари. Тим часом, вартість насіння соняшника (Україна, CPT) для центральних областей склала 537 USD/т. Ціна зросла на 10 USD за місяць і на 221 долар за рік. Для портів – вартість складає 512 доларів за тону, що на 6 доларів більше, ніж попереднього місяця і на 194 долари більше, ніж минулого року», – повідомив експерт Олександр Кореніцин.
Додамо, вартість соняшникової олії (Україна, FOB) у квітні склала 1 140 доларів за тону. Слід зазначити, що серед ключових факторів, які можуть дестабілізувати подальші ціноутворення на світовому ринку та впливати на продовольчу безпеку в Європі та світі – це воєнні дії росії на території України.
експорт зернових, ЄВРОПА, ЛОГІСТИКА, обсяг, Олександр Кореніцин, олійні культури, повномасштабне вторгнення росії, порти Одеси, УКРАЇНА, ЦІНИ
Сукупний дохід десятки найкращих компаній у цій сфері зріс на 12%
Понад 243 млрд грн сукупного доходу отримала десятка найкращих компаній у сфері транспорту та логістики торік за даними Індексу Опендатабота. Це на 12% більше, ніж у 2023 році. Лише 5 компаній з 10 змогли отримати прибуток того року.
243,67 млрд грн доходу отримали компанії-лідери у сфері транспорту та пошти за даними Індексу Опендатабота. За рік їх сукупний дохід виріс на 12%.
Не для всіх рік минув вдало: у 8 компаній підріс дохід, проте вийти в чистий прибуток змогли лише 5 з десятки найкращих. Сумарний прибуток п’ятірки — 8,16 млрд грн, а от збитки чотирьох інших компаній склали 12,1 млрд грн. Ще одна компанія вийшла в нуль торік.
Попри те, що половина компаній-лідерів належить державі, саме на них припадає понад 70% сукупного доходу топу: 171,89 млрд грн.
Укрзалізниця, незмінний лідер Індексу, торік отримала 102,87 млрд грн доходу (+11% за рік). Втім за підсумками року компанія все одно вийшла у збитки: 4,19 млрд грн. Схожа ситуація в Укртрансгазу: дохід скоротився майже на третину, а збитки сягли 7,44 млрд грн.
Більш вдалим рік був для Укрпошти. Попри те, що компанія завершила рік в мінус, збитки вдалось зменшити майже у 2 рази. Загалом Укрпошта збільшила свій дохід на 12% — до 12,98 млрд грн торік.
«Для нас цей рейтинг і його результати — не просто цифри на екрані. Це роки кропіткої роботи десятків тисяч людей, які крок за кроком упроваджують реформи й перетворюють Укрпошту на сучасний та успішний бізнес. Попри виклики війни і те, що ми — бізнес із людським обличчям, який керується не лише короткостроковою фінансовою вигодою, а добробутом українців, — нам це вдається», — коментує Ігор Смілянський, генеральний директор Укрпошти.
Ще одна державна компанія — Оператор ГТС України — за рік збільшила доходи на 7%, до 38,53 млрд грн. Хоча й чистий прибуток скоротився у 8,7 раза до 1,27 млрд грн, за результатами року компанія все одно вийшла в плюс.
«Оператор ГТС України працює стабільно і надійно попри численні виклики, спричинені повномасштабною війною. Підприємство чітко і вчасно виконує свої зобов’язання перед внутрішніми і зовнішніми замовниками послуг з транспортування природного газу. Такий підхід в роботі забезпечує фінансову сталість розвитку Товариства», — підкреслив в.о. генерального директора ОГТСУ Владислав Медведєв.
Дохід державної Укртранснафти зменшився неістотно, а от прибуток скоротився аж у 16 разів — 1,22 млрд грн. Зазначимо, що у попередньому Індексі саме ця компанія була лідером за прибутком серед десятки найкращих.
Вже другий рік поспіль друге місце в Індексі займає Нова Пошта, що належить до групи NOVA — її дохід зріс на 23% до 44,78 млрд грн. Але прибуток, навпаки, зменшився у 1,6 раза — до 2,5 млрд грн.
«У 2024 році Нова пошта стала найкращим поштовим оператором світу за версією World Post & Parcel Award, розширила на кінець року мережу до понад 37 000 точок сервісу в Україні і до більше 87 000 — у 16-ти країнах Європи. Минулоріч ми відкрили перше в Україні безбарʼєрне поштове відділення і передали на гуманітарні потреби та підтримку війська більше 4,8 млрд грн. 2024-й — був про рух і виклики, які нам вдалося подолати», — прокоментували у компанії.
Цьогоріч до Індексу вперше потрапила ще одна компанія з групи NOVA — Нео-Транс. Вона показала найшвидше зростання доходу серед десятки найкращих: +100% (6,5 млрд грн). Її прибуток теж зріс удвічі — до 116,55 млн грн. Разом на обидві компанії NOVA припадає 21% сукупного доходу лідерів.
Логістик юніон з групи АТБ також не відстає. Так, компанія піднялась у рейтингу на кілька позицій, наростивши дохід на 29% і отримавши найбільший прибуток серед усіх — 3,06 млрд грн (+40%).
А от компанія Лемтранс з групи СКМ Ахметова демонструє стабільність та третій рік поспіль залишається на сьомій позиції. Її дохід зріс лише на 3%: до 7,3 млрд грн.
До цьогорічного Індексу увійшла ще одна нова компанія — Українські вертольоти. Попри збільшення доходу на 17% (до 872 млн грн), яке дозволило увірватись у топ, бізнес зафіксував збитки на 52,5 млн грн.
Водночас з Індексу 2025 вибули дві компанії з аграрного холдингу Олександра Радавського — Промвагонтранс та Берегівське хлібоприймальне підприємство. У 2024-му їхні доходи скоротилися в 2,5 і 3 рази відповідно, проте обидві вийшли в плюс: +2 млн грн і +36 млн грн прибутку.
https://opendatabot.ua/analytics/index-transport-and-mail-2025
Логістика залишається однією з найскладніших проблем українських експортерів продуктів переробки зернових з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, заявив директор ГС “Борошномели України” Родіон Рибчинський на міжнародній конференції Baltic Grains & Oils Conference в Ризі 16 квітня.
“Дуже допомогли нам шляхи співдружності, тобто ті відкриті шляхи, які нам надали європейські країни на свою залізницю, в тому числі сюди на балтійські порти та на польські порти. Але це все одно не дає змоги в повному обсязі компенсувати ті втрати, яких ми зазнали з початку війни”, – процитувало його виступ інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
За його словами, є можливість через Дунай відвантажувати продукцію до порту Констанца, але залишаються воєнні ризики, страхові компанії ці ризики оцінюють як високі, відповідно залишається суттєвою вартість логістики.
“Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії і є можливість відвантажування на Північну Америку, на Південну Азію й таке інше. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив… Фактично ми бачимо, що порівняно з 2021 роком лише порт Венспілс перевалив трішки більше української продукції, всі інші порти зменшили. Наприклад, через порт Клайпеда фактично удвічі скоротилися обсяги перевалки у 2023 році”, – зазначив Рибчинський.
Водночас польські порти суттєво збільшили обсяги перевалки української продукції, зокрема продуктів переробки зернових.
Балтійські порти, за словами Рибчинського, залишаються важливими альтернативними шляхами для експорту з України. Серед основних переваг – доступ до Північної та Західної Європи, терміни доставки, стабільність клімату, сучасна інфраструктура, менше заторів і, головне, безпека судноплавства. Серед недоліків – логістичні витрати у 2-3 рази вищі порівняно з портами Дунаю, вища вартість обробки вантажів, “вузькі” місця на залізниці.
Агропромислова група компаній “Новаагро Україна” (Харків) придбала у ДМЗ “Карпати” перші 20 вагонів-хоперів зі збільшеним об’ємом кузова 124,5 м³, повідомила пресслужба компанії у фейсбуці.
“Це важливий крок до реалізації наших планів щодо інвестицій у розвиток операційної ефективності, а саме зниження логістичних витрат і забезпечення стабільності ланцюгів поставок соняшникового шроту в європейські країни”, – зазначено в повідомленні.
Придбані вагони-хопери будуть використовуватися для мінімізації витрат на логістику при експорті соняшникового шроту.
ГК “Новаагро” працює на українському та міжнародному ринках з 2009 року. В її складі – чотири операційні компанії, що спеціалізуються на торгівлі, експорті зернових та олійних культур, вирощуванні, складському господарстві, а також на виробництві та реалізації комбікормів, пшеничного борошна, гранульованих висівок і курячого м’яса.
“Новаагро” володіє п’ятьма елеваторами загальною потужністю одночасного зберігання понад 310 тис. тонн. Має комбікормовий завод у смт Чкаловське (Харківська обл.), який випускає 200-300 тонн продукції на добу.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром “Новаагро Лімітед” є Сергій Полумисний.
Як повідомлялося, у жовтні ГК “Новаагро” завершила купівлю 56,9% акцій агрохолдингу AgroGeneration S.A.
ДМЗ “Карпати” понад 40 років випускає хімічне, гірничо-шахтне устаткування, ємності та резервуари для АЗС для зберігання і транспортування нафтопродуктів, автогідропідйомники, запасні частини до хімічного та гірничо-шахтного обладнання. Завод перейшов на вагонобудування з 2012 року. Входить до трійки лідерів з вантажного вагонобудування в сегменті зерновози.
У власності підприємства перебуває земельна ділянка площею 20 га з 24 будівлями і спорудами. Завод експлуатує власну електропідстанцію потужністю 35 кВт і мережу під’їзних залізничних шляхів протяжністю 5,7 км. Виробничі потужності переробляють на місяць близько 2,5 тис. тонн металопрокату, лиття та комплектуючих. Чисельність штату – 800 осіб. Бенефіціарами підприємства є Євген Погребняк (80% акцій) і Анатолій Олексієнко (20%).
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) Групи Метінвест проводить капітальний ремонт залізничних колій, інвестувавши в нього понад 28 млн грн.
За інформацією комбінату, до кінця року ремонтні бригади планують оновити майже 1,5 км залізничних колій.
Уточнюється, що Центральний ГЗК має розгалужену систему залізничних шляхів, загальна довжина яких сягає 270 км. Цього року, крім поточного утримання та ремонту, фахівці колійно-дільничного цеху управління залізничного транспорту ЦГЗК проводять капітальний ремонт низки колій і стрілочних переводів.
«Залізниці є важливою складовою виробничої логістики, оскільки більшість вантажів на комбінат доставляється залізничним транспортом, і запорукою ефективних перевезень є, в першу чергу, стан колій. Цієї осені ми проводимо масштабні роботи з капітального ремонту майже 1,5 км колії. Зокрема, це дозволить забезпечити безпеку і надійність руху на маршрутах доставки руди з кар’єрів і Колачевського рудника на дробильну фабрику, а також для перевезення інших вантажів для виробничих потреб», – зазначив начальник управління залізничного транспорту Центрального гірничо-збагачувального комбінату Олександр Муха.
Центральний ГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничо-збагачувальної сировини в Україні. Спеціалізується на видобутку та виробництві залізорудного концентрату і окатишів.
ЦГЗК входить до Групи Метінвест, основними акціонерами якої є компанія «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група «Смарт-Холдинг» (23,76%). Керуюча компанія Групи Метінвест – ТОВ «Метінвест Холдинг».
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” розширює свої логістичні потужності за рахунок формування власного парку вагонів-зерновозів, який вже отримав перші 50 із 250 запланованих вагонів-хоперів об’ємом 116 куб. м, повідомила пресслужба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, великокубові вагони нададуть змогу агрохолдингу максимально ефективно використовувати їхню вантажопідйомність (до 70,5 т) під час перевезення всіх основних вирощуваних культур на полях “Контінентал”. Решту вагонів, згідно з договором, агрохолдинг планує отримати кількома партіями протягом найближчих місяців.
За словами генерального директора “Контінентал Фармерз Груп” Ґеорґ фон Нолкена, рішення про купівлю власних вагонів-зерновозів – наступний логічний крок агрохолдингу після придбання двох нових елеваторів. Потужності для зберігання “Контінентал” придбав в Івано-Франківській та Львівській областях у 2021 і 2024 роках відповідно, нагадав він.
“Ми продовжуємо впевнено реалізовувати свою стратегію з розвитку власного логістичного ланцюга попри всі труднощі, спричинені поточною ситуацією в країні. Після того, як “Контінентал” вирішив для себе проблему дефіциту елеваторних потужностей та навіть створив можливість надавати послуги для третіх осіб, саме придбання вагонного парку дає нам змогу надалі забезпечувати логістику власному трейдингу та належно розвивати цей напрямок роботи”, – пояснив Ґеорґ фон Нолкен.
У “Контіненталі” прогнозують, що після поставки всіх 250 замовлених вагонів-зерновозів зможуть за рахунок власного залізничного рухомого складу покривати відчутну частину своєї щорічної потреби у вантажних залізничних перевезеннях. Решта, як і раніше, забезпечуватиметься за рахунок залучення транспортно-експедиторських послуг зовнішніх постачальників.
Рішення про подальше розширення парку вагонів “Контінентал” залежатиме від рівня ефективності обраної моделі управління ним і ринкової кон’юнктури в наступні сезони, уточнили в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
