Директор ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» Юрій Поляченко став володарем спеціальної премії імені Геннадія Книшова «За вірність гуманістичним ідеям та примноження загальнолюдських цінностей» у межах 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Поляченко – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та повний кавалер ордена «За заслуги».
Він народився 20 лютого 1963 року в Києві. Після закінчення у 1986 році Київського медичного інституту розпочав професійну діяльність у Київському науково-дослідному інституті ортопедії, який нині працює як Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Пройшов шлях від молодшого до старшого наукового співробітника клініки кістково-гнійної хірургії.
У 1995 році Юрій Поляченко вирушив на Кубу, де протягом трьох років очолював Міжнародний лікувально-оздоровчий центр та займався організацією лікування тяжкохворих дітей, зокрема пацієнтів з онкологічними та системними захворюваннями. У 1997 році йому було присвоєно звання «Заслужений лікар України».
З 1999 року значну частину професійної кар’єри Поляченко присвятив державному управлінню у сфері охорони здоров’я. Він працював заступником та першим заступником міністра охорони здоров’я, державним секретарем МОЗ, заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України та радником президента України.
У 2005-2007 роках Юрій Поляченко очолював Міністерство охорони здоров’я України.
Після завершення роботи в уряді він повернувся до практичної та наукової медицини. У 2007 році очолив Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, яким керував до 2013 року.
У 2013 році Поляченку присудили Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць. У 2013-2014 роках він був народним депутатом України та працював у парламентському комітеті з питань охорони здоров’я, де очолював підкомітет з питань трансплантології.
З 2020 року Поляченко очолює Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Після початку повномасштабної російської агресії установа стала одним із медичних центрів, що надають допомогу військовим і цивільним із тяжкими травмами.
У 2025 році Юрій Поляченко був нагороджений орденом «За заслуги» I ступеня за організацію допомоги пораненим і травмованим цивільним та військовослужбовцям. Раніше він отримав II та III ступені цієї державної нагороди.
Юрій Поляченко понад 25 років поєднує наукову діяльність із лікувальною, організаційною та викладацькою роботою. Докторську дисертацію він захистив у 2002 році, звання професора отримав у 2004 році. З 2025 року очолює кафедру травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Він є автором понад 100 наукових публікацій та співавтором дев’яти монографій.
Спеціальна премія імені Геннадія Книшова в межах програми «Людина року» присуджується за внесок у розвиток гуманістичних цінностей, медицини та суспільно значущих ініціатив.
Оpen4Business – інформаційний партнер 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
ЛЮДИНА РОКУ, МЕДИЦИНА, НАМН України, охорона здоров'я, Юрій Поляченко
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) за вісім місяців 2026 року придбали медичних товарів майже на 8,2 млрд грн, що станровить 83% визначених до закупівлі в цьому році медичних товарів.
Як повідоммло МЗУ в пресрелізі, найбільше коштів станом на початок вересня було спрямовано на закупівлю препаратів і медичних виробів для лікування та забезпечення пацієнтів, зокрема, ліки для дітей та дорослих з онкологічними захворюваннями – 184 позиції на 2 млрд грн, інноваційні лікарські засоби, що закуповуються за механізмом договорів керованого доступу (ДКД) – 32 позиції на 1,9 млрд грн, ліки та медичні вироби для лікування серцево-судинних захворювань – 105 позицій на 1,1 млрд грн, а також медичні вироби для забезпечення донорства крові – 122 позиції на 817,9 млн грн та ліки для дітей та дорослих із гемофілією – 29 позицій на 541,7 млн грн.
Загалом в 2026 році МЗУ мають придбати 813 позицій, включно з тими, що закуповуються за кошти донорів фандрайзингової платформи UNITED24. За 8 МЗУ доставили в регіони 760 позицій ліків і медвиробів, придбаних за кошти бюджету цього та попереднього року.
Крім того, МЗУ повідомляє, що в січні-серпні через електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого з 2019 року адмініструє МЗУ, лікарні придбали медичних товарів майже на 21,1 млрд грн, що 30,2%, більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Середня економія за вісім місяців 2026 року при закупівлях через Prozorro Market становила 12,77% від очікуваної вартості закупівель, а загалом замовники заощадили 3,1 млрд грн.
При цьому за січень-серпень 2026 року медичні товари через Prozorro Market закуповували 2633 замовники, а свої пропозиції в каталозі представили 1530 кваліфікованих постачальників.
Препарати класу GLP-1, які широко застосовуються для лікування ожиріння та цукрового діабету 2-го типу, можуть бути пов’язані з невеликим додатковим ризиком розвитку спадкового облисіння у чоловіків, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club, посилаючись на результати нового дослідження вчених NYU Langone Health, опублікованого 3 вересня 2026 року онлайн у Journal of Investigative Dermatology. (NYU Langone Health).
Дослідники вивчали андрогенетичну алопецію — найпоширеніший тип чоловічого облисіння, за якого випадіння волосся переважно зачіпає лобову та верхню частини голови. Аналіз показав, що у чоловіків із генетичною схильністю підвищення активності сигнального шляху рецептора GLP-1 було пов’язане приблизно із 7%-вим додатковим ризиком такого випадіння волосся. (NYU Langone Health)
До цього ж класу належать препарати на основі семаглутиду та тирзепатиду, відомі, зокрема, під торговельними марками Ozempic, Wegovy і Zepbound. Однак автори підкреслюють, що робота не була спостереженням за пацієнтами, які безпосередньо приймали ці ліки. Вчені використали метод менделівської рандомізації, за якого генетичні варіанти застосовуються як своєрідний природний аналог впливу на певний біологічний механізм.
У дослідженні було виділено 22 генетичні варіанти, які підвищують експресію гена GLP1R і, відповідно, активність рецептора GLP-1. Ці дані порівнювали з генетичною інформацією про чоловіче облисіння. Для аналізу використовувалися великі бази, зокрема eQTLGen із даними 31 684 осіб і Complex Traits Genetics із даними 205 327 осіб.
Зв’язок зберігався після врахування низки інших чинників, здатних впливати на втрату волосся, зокрема артеріального тиску, інсулінорезистентності та рівня тестостерону. Автори вважають результати свідченням можливої причинної ролі самого шляху GLP1R, але попереджають, що їх не можна автоматично прирівнювати до ефекту конкретного лікарського препарату.
«Наше дослідження вперше показує генетичний зв’язок між активністю GLP-1 та підвищеним ризиком чоловічого облисіння при андрогенетичній алопеції», — зазначила старша авторка дослідження Лінн Петухова з NYU Grossman School of Medicine. За її словами, надалі генетична оцінка потенційно може допомогти визначити пацієнтів, найбільш схильних до такого побічного ефекту.
Механізм можливого впливу поки залишається незрозумілим. Дослідники припускають як прямий вплив на волосяні фолікули, так і опосередкований ефект через метаболічні зміни. Крім того, раніше випадіння волосся у частини пацієнтів пов’язували зі швидким зниженням ваги, недостатнім надходженням поживних речовин і тимчасовим телогеновим випадінням волосся.
Нове дослідження відповідає результатам низки попередніх робіт. Опублікований у травні 2026 року метааналіз дев’яти інтервенційних досліджень за участю 4 114 користувачів GLP-1-препаратів виявив статистично значуще збільшення ризику випадіння волосся порівняно з плацебо. Загальна частота випадіння волосся серед пацієнтів, які отримували такі препарати, становила близько 3,9%. При цьому автори метааналізу відзначали необхідність подальших досліджень через порівняно невелику кількість доступних клінічних робіт.
Ще один систематичний огляд 2026 року також дійшов висновку, що повідомлення про випадіння волосся на тлі терапії GLP-1 потребують ретельнішого вивчення, оскільки можливі причини можуть включати як дію препаратів, так і швидке схуднення, зміну харчування та дефіцит окремих мікроелементів.
Автори нової роботи підкреслюють, що виявлений ефект є помірним, а його клінічне значення поки остаточно не встановлено. Результати не є підставою самостійно припиняти призначену терапію GLP-1. За помітного випадіння волосся пацієнтам доцільно обговорювати ситуацію з лікарем, який їх лікує.
Впровадження єдиних критеріїв госпіталізації в Україні не означає автоматичного скорочення мережі лікарень, проте складні медичні втручання дедалі більше концентруватимуться в закладах, здатних забезпечити необхідний рівень безпеки, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, у більшості населених пунктів, де зараз працюють лікарні, місця надання медичної допомоги мають зберегтися. Питання полягає насамперед у наборі послуг, які конкретний заклад здатний безпечно надавати.
Невеликій лікарні необов’язково проводити хірургічні операції або приймати пологи, якщо вона не має достатньої кількості фахівців та необхідної інфраструктури.
Зокрема, для безпечного цілодобового спостереження за хірургічними пацієнтами необхідно мати кількох анестезіологів, тоді як у невеликих закладах іноді працюють лише один хірург і один анестезіолог.
При цьому базові послуги — сімейна медицина, консультації кардіолога, акушера-гінеколога та інших фахівців — повинні залишатися максимально територіально доступними.
Таким чином, розвиток лікарняної мережі відбуватиметься одночасно у двох напрямках: концентрація складної допомоги та збереження широкої мережі базових медичних послуг.
Холдинг ARS Capital бізнесмена Максима Криппи консолідував 100% компанії Age Management System, яка працює над проєктами у сфері health tech та biotech, повідомили в пресслужбі компанії агентству «Інтерфакс-Україна».
«Це довгострокова інвестиція в технологічну та медичну екосистему, яка допомагатиме людям довше зберігати якість життя, психічне здоров’я, енергію та працездатність. Ми хочемо, щоб сучасні технології превентивної медицини поступово ставали доступними для кожного українця», – прокоментував генеральний директор ARS Capital Максим Криппа.
Age Management System заснована лікарем і кандидатом медичних наук Євгеном Шаговим, спеціалізується на превентивній медицині, персоналізованому управлінні здоров’ям та age management, розвивається як екосистема, що об’єднує клінічний, освітній та технологічний напрямки. Її основний продукт AM System передбачає довгостроковий медичний супровід: комплексну діагностику, консультації профільних фахівців, роботу з метаболічними та гормональними показниками, індивідуальні програми підтримки здоров’я, IV-терапію, біотехнологічні та апаратні рішення.
Інвестиція в Age Management System є продовженням стратегії ARS Capital щодо розширення портфеля у сфері біотехнологій та нанотехнологій. Повний контроль над бізнесом дозволяє холдингу формувати довгострокову стратегію розвитку компанії та масштабувати її екосистему.
Одним із перспективних напрямків ARS Capital називає формування культури превентивної медицини, за якої турбота про здоров’я починається задовго до появи захворювань і стає частиною способу життя. Важливою складовою Age Management System стане також підтримка психічного здоров’я та людей, які пережили травматичний досвід війни. Зокрема, компанія розглядає можливість розробки програм, спрямованих на надання професійної допомоги та реабілітацію людей із ПТСР.
Холдинг також планує зміцнювати технологічну базу Age Management System та впроваджувати сучасні апаратні рішення.
AM System була заснована як одна з перших в Україні спеціалізованих клінік у сфері age management. Під час створення проєкту команда орієнтувалася на міжнародний досвід превентивної медицини, зокрема на практику Японії, Європи та США.
Згідно з даними YouControl, статутний капітал АТ «ЗНВКІФ «Ейдж Менеджмент Екосистем»» становить 107,5 млн грн; 12 березня Кріппа викупив частку Марини Шагової, яка вийшла з фонду; у Максима Кріппи та Євгена Шагова були рівні частки по 50% у фонді. Тепер холдинг ARS Capital консолідував 100% бізнесу, Євген Шагов є керівником компанії.
Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання в Україні в липні 2026 року коштували в середньому на 2,9% дешевше, ніж роком раніше, тоді як амбулаторні медичні послуги подорожчали на 13,3%, свідчать дані Державної служби статистики.
Загалом категорія охорони здоров’я зросла в ціні за рік лише на 2,2%, значно повільніше за загальну споживчу інфляцію у 7,7%. За липень ціни в цій групі збільшилися на 0,6%.
Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання від початку 2026 року подешевшали на 0,9%. У липні, однак, порівняно з червнем ця категорія подорожчала на 0,6%.
Амбулаторні послуги, навпаки, зросли в ціні на 0,8% за місяць, на 8,3% від початку року та на 13,3% у річному вимірі. У середньому за січень-липень вони коштували на 13,6% дорожче, ніж за аналогічний період 2025 року.
Таким чином, усередині медичного сегмента спостерігається помітний розрив між динамікою вартості медичних товарів і безпосередньо послуг.
