Країни Європейського Союзу залишаються на першій позиції за часткою відповідей українців на запитання про те, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні. У серпні 2026 року країни ЄС назвали 44,6% опитаних, США — 25,2%, Велику Британію — 23,3%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження ставлення українців до країн світу, проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Порівняно з березнем 2026 року оцінки змінилися суттєво. Навесні країни ЄС у цьому контексті називали 63,4% респондентів, Велику Британію — 53,8%, США — 29,6%. У серпні показники ЄС та Великої Британії знизилися відповідно на 18,8 і 30,5 відсоткового пункту, тоді як показник США змінився значно менше — на 4,4 в.п.
Водночас у порівнянні із серпнем 2025 року частка респондентів, які назвали країни ЄС, дещо зросла — з 42% до 44,6%. Показник США тоді становив 25,8%, Великої Британії — 12,8%. Таким чином, найбільш різкою залишається динаміка оцінок Великої Британії: 12,8% у серпні 2025 року, 53,8% у березні 2026-го та 23,3% у серпні поточного року.
Значно нижчими залишаються оцінки ролі інших великих держав. Китай у серпні 2026 року назвали 4,1% опитаних проти 3,5% у березні та 1,3% роком раніше. Показник Індії становив 1,8%, а Бразилії — 1%.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що суспільне сприйняття держав варто розглядати разом із рівнем поінформованості та реальним розвитком двосторонніх зв’язків.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а заявлена максимальна теоретична статистична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Європейський союз, МИР, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, більшість українців допускають територіальні поступки заради досягнення довгострокового миру за умови гарантій безпеки з боку США та європейських партнерів, а 57% підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу на переговорах, свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 3–5 жовтня.
«Більшість українців готова до припинення вогню та підтримує переговори як спосіб досягнення миру. Однак мова не йде про мир за будь-яких умов. Абсолютна більшість вважає, що зараз у війні не перемагає ані Україна, ані Росія (62%). Чверть вказує на перевагу України (26%), 6% — РФ», — йдеться в повідомленні.
Половина респондентів (50%) вважає, що мир важливіший за будь-яку перемогу, тоді як 41% дотримуються протилежної думки. Ще 9% не визначилися з відповіддю. У дослідженні зазначається, що на тлі посилення обстрілів протягом останніх місяців зросла частка тих, хто вважає перемогу важливішою.
Водночас 57% опитаних підтримують припинення бойових дій та пошук компромісу на переговорах. За продовження бойових дій до повернення до лінії контролю станом на 23 лютого 2022 року виступають 13%, ще 21% вважають за необхідне продовжувати бойові дії до повернення територій Донбасу та Криму.
Переговори як шлях до завершення війни підтримує більшість респондентів: 57% вважають таким шляхом пошук компромісу із залученням інших країн, ще 26% — прямі переговори.
«Територіальні поступки допускаються, але за умови гарантій безпеки, і рішення має ухвалюватися на всеукраїнському референдумі. Третина опитаних виступає за територіальні поступки як крок до довгострокового миру. Водночас 56% вважають, що заради довгострокового миру можна піти на територіальні поступки, але за умови гарантій безпеки з боку США та європейських партнерів, які включатимуть фінансування Сил оборони та озброєння. Лише 3% говорять про поступки без попередніх умов, а 6% відповіли «важко відповісти», – зазначається за підсумками опитування.
Якщо розглядати територіальні поступки як умову миру, 68% респондентів вважають, що остаточне рішення з цього питання має ухвалювати народ на всеукраїнському референдумі. Водночас 17% вважають, що рішення має ухвалювати президент України, а 9% – Верховна Рада. Ця позиція, за даними дослідження, залишається практично незмінною протягом останнього року.
Як зазначається, опитування Соціологічна група «Рейтинг» провела 3–5 жовтня 2026 року методом CATI серед 1 тис. респондентів віком від 18 років у всіх областях України, крім ВОТ, а також на територіях, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок. Вибірка сформована шляхом випадкового відбору мобільних номерів, а отримані результати зважені відповідно до актуальних даних Держстату. Вона є репрезентативною за віком, статтю та типом населеного пункту, статистична похибка не перевищує 3,1 процентних пункти з довірчою ймовірністю 0,95.
Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародний інститут близькосхідних та балканських досліджень – глобальна нестабільність посилюється на тлі війни в Україні та стратегічної невизначеності
Міжнародний інститут близькосхідних та балканських досліджень (IFIMES, Словенія, Любляна) опублікував аналіз, у якому йдеться про наростаючий глобальний безлад та розпад колишніх стратегічних орієнтирів на тлі триваючої війни Росії проти України та загальної геополітичної турбулентності.
Автор дослідження, член консультативної ради IFIMES, президент-комісар Glendale Partners доктор Дж. Скотт Янгер зазначає, що в міру того, як війна в Україні вступила в п’ятий рік, міжнародна система все більше характеризується нестабільністю, зростанням конфліктності та зниженням передбачуваності рішень ключових світових гравців.
У матеріалі підкреслюється, що затягування війни в Україні, криза на Близькому Сході, напруженість навколо Ірану, а також посилення імпульсивності та неузгодженості в глобальній політиці створюють нове середовище стратегічної невизначеності. За оцінкою автора, колишні механізми міжнародного стримування та координації дедалі частіше дають збій, а провідні держави діють дедалі менш системно.
Окрему увагу в аналізі приділено впливу цих процесів на світову економіку та енергетичну безпеку. Зокрема, серед ключових ризиків названо можливі перебої у стратегічних транспортних коридорах, у тому числі в районі Ормузької протоки, що може чинити тиск на світові ринки та посилити нервозність у глобальній економіці.
В IFIMES вважають, що подальший розвиток подій залежатиме від здатності міжнародних гравців не допустити розширення існуючих конфліктів і перейти від ситуативного реагування до більш стійкої системи політичного та економічного стримування криз.
Як зазначається у публікації, нинішній етап світової політики дедалі більше вимагає не лише оперативних дипломатичних рішень, а й переосмислення всієї архітектури міжнародної безпеки, яка в останні роки демонструє ознаки системного ослаблення.
https://t.me/relocationrs/2722
Індія підтвердила свою підтримку всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні відповідно до міжнародного права та Статуту ООН, включно з повагою до територіальної цілісності та суверенітету, заявив посол Індії в Україні під час прийому в Києві з нагоди 77-го Дня Республіки Індії.
Виступаючи у присутності заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка, посол зазначив, що Індія підтримує «практичну взаємодію всіх зацікавлених сторін», і навів слова прем’єр-міністра Нарендри Моді: «Це не епоха війни».
Посол також наголосив, що Індія залишається одним із основних торговельних партнерів України попри триваючий конфлікт, і що індійські компанії «будуть раді відіграти роль у відновленні та реконструкції України», вказавши на потенційну співпрацю у сфері цифрової публічної інфраструктури, виробництва, зеленої енергетики та нових і перспективних технологій.
Згідно з промовою, Індія продовжить гуманітарну допомогу та планує профінансувати проєкт вартістю $1,5 млн з модернізації хірургічного центру Збаразької центральної лікарні в Тернопільській області в межах проєктів High Impact Community Development Projects.
Посол також відзначив зростання інтересу до індійської культури та мови в Україні й зазначив, що двостороння програма культурного співробітництва забезпечує рамки для розширення обмінів, стипендій та контактів між людьми.
Індія визнала незалежність України 26 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини було встановлено 17 січня 1992 року, а посольство Індії в Києві відкрилося у травні 1992 року. Посольство України в Нью-Делі було створено у лютому 1993 року.
День Республіки – національне свято Індії, яке відзначають 26 січня на знак набуття чинності Конституцією у 1950 році, коли Індія стала суверенною демократичною республікою. Дату було обрано на вшанування проголошення Індійським національним конгресом у 1930 році «Пурна Сварадж» (повного самоврядування).
Китай закликав міжнародне співтовариство зосередитися на реальному посередництві для досягнення миру в Україні замість того, щоб витрачати час на обговорення.
«Протягом семи днів українське питання було предметом трьох засідань Ради. Хоча ми витрачаємо час і енергію на подальші обговорення цього питання в Раді, ми повинні інвестувати більше часу і енергії в посередництво і просування мирних переговорів», – сказав заступник постійного представника Китаю при ООН Ген Шуан під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН, ініційованого Україною після масового ракетно-дронового обстрілу РФ в ніч на 31 липня.
Китай підкреслив, що криза в Україні перебуває у вирішальній фазі, і закликав усі сторони докласти максимальних зусиль для деескалації та повернення до політичного процесу. Зокрема, представник Пекіна окреслив три ключові кроки: пріоритет гуманітарних потреб і захист цивільного населення, негайна деескалація на полі бою заради початку змістовних переговорів, а також активна роль міжнародного співтовариства у створенні умов для діалогу.
Китайська сторона наголосила, що продовжить сприяти врегулюванню, керуючись чотирма принципами, сформульованими Головою КНР Сі Цзіньпіном.
Як повідомлялося, Україна ініціювала екстрене засідання Ради Безпеки ООН у відповідь на чергову ескалацію терору з боку Росії, яка призвела до загибелі людей і руйнувань у Києві.
Наразі відомо про щонайменше 31 цивільну особу, включаючи 5 дітей, які стали жертвами атаки на Київ 31 липня. Також у столиці було поранено 159 цивільних осіб, у тому числі 16 дітей.
Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса повідомив про розмову з президентом США Дональдом Трампом щодо мирного процесу в Україні.
«Ми обидва погодилися, що війну слід припинити якомога швидше, щоб запобігти подальшим непотрібним смертям», – написав Рамафоса в “Х” у четвер за підсумками зустрічі.
За його словами, сторони домовилися зустрітися найближчим часом, щоб обговорити питання відносин між США і Південною Африкою. «Ми також говорили про необхідність розвитку добрих відносин між нашими двома країнами», – додав Рамафоса.
