Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
12 березня громадська організація «Життя» разом з дослідниками Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) презентувала результати всеукраїнського опитування «Вживання тютюнових і нікотинових виробів та ставлення до антитютюнових заходів», проведеного в листопаді — грудні 2023 року в рамках регулярного «Омнібусу».
За даними опитування, на сьогодні в Україні 30 % населення вживають тютюнові або нікотинові вироби: 43 % чоловіки та 20 % жінки. Щоденними курцями є 24,5 % українців (36 % чоловіків, 15 % жінок).
Опитування демонструють, що споживання тютюнових виробів в Україні активно знижувалося до 2017 року. Та після появи агресивної реклами тютюнових виробів для нагрівання, електронних сигарет та нікотинових виробів їхнє споживання в Україні не знижується вже 7 років. Якщо ж ми подивимося на структуру куріння, то серед українських жінок споживання тютюнових та нікотинових виробів за 7 років зросло вдвічі. За даними опитування GATS, у 2017 році щоденними споживачами тютюну були 7 % та електронних сигарет 1 % українок, на сьогодні ця цифра складає 15 %. Найбільшого поширення вживання тютюну та нікотину набуло серед молодих жінок віком 18 – 29 років — 37 %, з яких 28,4 % щоденно та 8,4 % епізодично. Тобто на сьогодні фактично кожна третя дівчина є залежною від нікотину.
Серед щоденних споживачів 79 % курять сигарети промислового виробництва. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (18 %) і електронні сигарети (14 %). Вживання ТВЕН та електронних сигарет більш поширене серед молодих респондентів: 37 % молоді віком 18-29 років вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 36 % — електронні сигарети. Жінки частіше аніж чоловіки вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання (27 % проти 13 %) та електронні сигарети (25 % проти 11 %).
«Результати опитування демонструють чітку кореляцію між відповідями респондентів, які найбільше наражалися на рекламу тютюнових та нікотинових виробів, та поширеністю вживання цієї продукції серед наймолодшої групи населення. Також ми вперше спостерігаємо паритет між споживачами тютюну та нікотину серед чоловіків та жінок у групі 18 – 29 років, проте якщо для чоловіків зберігається сталість показників, то для жіночого населення відбулося значне зростання», — підкреслив Олександр Щербатюк, дослідник, координатор проєктів Київського міжнародного інституту соціології.
Опитування показало, що найбільше помічає рекламу тютюну та нікотину саме молоде населення — 73 % молоді віком 18 – 29 років. Далі цей показник знижується з кожною віковою групою і падає до 19 % серед респондентів у віці 70 років і старше. Це підтверджує, що реклама тютюнових та нікотинових виробів спрямована на наймолодшу вікову групу чоловіків та жінок.
Демонстрація тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі є основним каналом реклами цієї продукції — 32 % опитаних зазначили, що помічають її. На другому місці банерна реклама в інтернеті (23 %) та персональні сторінки у соціальних медіа (20 %). Рекламу на вулиці бачили 14 %. Найчастіше респонденти спостерігали рекламу традиційних сигарет та сигарет для нагрівання (35 %), 31 % наражалися на рекламу пристроїв для нагрівання тютюну, 24 % — електронних сигарет і ще 10 % — нікотинових снюсів.
«Тютюнова індустрія повертає тютюнову епідемію серед молоді. Маркетинг тютюнових компаній полює на молодих жінок та чоловіків. Здоровʼя населення та перш за все дітей та молоді є питанням національної безпеки для відновлення людського капіталу України. Підтримка населенням антитютюнових норм до 80 % є дороговказом для Верховної Ради України у захисті українців від тютюну та нікотину», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи для запобігання початку вживання тютюну з боку молоді.
Абсолютна більшість респондентів підтримують заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (79 %) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (77 %). Дві третіх опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (67 %) і підвищення податків для зменшення цінової доступності для дітей (65 %). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 61 % респондентів.
«Наприкінці 2021 року Верховна Рада України прийняла антитютюновий Закон 1978-ІХ, який імплементував ключові положення євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС. Результати ухвалених змін ми вже бачимо з появою оновлених медичних попереджень на пачках сигарет. Незважаючи на ці зусилля, тютюнова індустрія продовжує залучати молодь. Маючи абсолютну підтримку громадян, ми запропонуємо Парламенту наступний пакет пропозицій для захисту здоровʼя дітей та молоді від наркотичної тютюнової та нікотинової продукції. Перш за все необхідно ліквідувати усі прояви реклами, зокрема видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі та заборонити невластиві тютюновим виробам смакові (фруктові) добавки. Такі кроки відповідають Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та євроінтеграційним зобовʼязанням України», — наголосила Лада Булах, народна депутатка України, членкиня Комітету з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування.
Результати опитування виявили ключові причини поширення епідемії вживання тютюну та нікотину в Україні, а також продемонстрували суттєву підтримку населення для невідкладного впровадження законодавчих заходів для захисту молодого населення. Куріння в Україні є причиною 130 тисяч передчасних смертей щороку від таких захворювань, як інфаркт, інсульт, онкологічні захворювання та інші.
Протягом двох місяців – з початку травня і до кінця червня – Київський міський центр зайнятості разом з районними філіями проводить Загальноміський молодіжний фестиваль «Твоя кар’єра в еру штучного інтелекту».
«Молодь – категорія, яка потребує особливої уваги на ринку праці, перебуває в пошуку роботи, часто не володіє відповідним рівнем знань та навичок, на який чекають роботодавці. Саме для того, щоб підвищити її конкурентоспроможність, сприяти молодим людям у пошуку роботи та побудові успішної кар’єри і проводиться цей фестиваль», – зауважив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.
Програма заходу передбачає проведення вебінарів, майстер-класів, конкурсу малюнків та есе «Професія моєї мрії», конкурсу резюме, круглого столу «Проблеми мотивації та працевлаштування молоді», групових консультацій, тренінгів, а також онлайн форуму про кар’єру. До молодіжного фестивалю залучені учнівська і студентська молодь та всі бажаючі. За перший місяць проведення фестивалю до нього долучилося понад 500 учасників. Партнерами столичної служби зайнятості в проведенні Загальноміського молодіжного фестивалю є навчальні заклади (університети, коледжі, ліцеї, училища), соціальні партнери.
Впродовж двох місяців молодих людей навчатимуть «дорослому» життю – як правильно скласти резюме та успішно пройти співбесіду у роботодавця, розкрити повною мірою свої особистісні та професійні якості, де і як, зрештою, шукати роботу, і який метод є ефективним. Найактивніших учасників фестивалю відзначать нагородами.
«Ті, хто сьогодні здобуває освіту, завтра стануть повноцінними працівниками, і від того, наскільки вибір професії буде усвідомленим, залежить їхнє майбутнє», – підкреслив керівник столичної служби зайнятості.
Довідково: З початку 2021 року столична служба зайнятості надала профорієнтаційні послуги 28,9 тисяч особам, 24,4 тисячі з них – безробітні.
Київський міський центр зайнятості сьогодні це:
• Найбільша база можливостей
• Безкоштовні послуги для безробітних та роботодавців
