Згідно з указом президента Дональда Трампа, США вводять додаткові мита на товари з низки країн. Розмір тарифів варіюється залежно від торговельних відносин із Вашингтоном. Найбільші обмеження запроваджуються проти Камбоджі, В’єтнаму та Шрі-Ланки.
Країни з найвищими митами
Камбоджа – 49%
В’єтнам – 46%
Шрі-Ланка – 44%
Таїланд – 36%
Китай – 34%
Бангладеш – 34%
Тайвань – 32%
Індонезія – 32%
Швейцарія – 31%
Південна Африка – 30%
Пакистан – 29%
Японія – 24%
Малайзія – 24%
Південна Корея – 25%
Європейський союз – 20%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Велика Британія – 10%
Бразилія – 10%
Сінгапур – 10%
Чилі – 10%
Україна – 10% (базовий тариф без додаткових обмежень)
Мита набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. Крім того, базовий тариф у 10% застосовуватиметься до всіх товарів, що збільшує загальну ставку для країн з уже встановленими митами. Наприклад, китайські товари обкладатимуться 44% (34%+10%), а товари з ЄС – 30% (20%+10%).
Канада і Мексика поки що не підпадають під дію взаємних тарифів.
Причини введення мит
Президент Трамп назвав ці заходи «дзеркальними санкціями», підкресливши, що вони покликані компенсувати нечесні торговельні практики інших країн. За його словами, США не можуть дозволити собі бути «економічною мішенню» і повинні захищати своїх виробників.
За даними Bloomberg, заходи торкнуться світового ринку обсягом 33 трлн доларів. Під удар потрапляють країни від Китаю до Бразилії, а обсяг їхнього експорту в США може скоротитися від 4% до 90%. Середні тарифи можуть зрости на 15%, що спровокує зростання інфляції в США і підвищить ризик рецесії.
Крім того, адміністрація Трампа продовжує посилювати торговельні заходи, раніше введені з 2017 року. Зокрема:
Введено додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю.
Діє глобальний 25% тариф на сталь і алюміній.
Введено 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин (з 3 квітня 2025 року).
Очікувані наслідки
Експерти прогнозують, що за максимального сценарію середні тарифи в США зростуть до 2%, що може призвести до скорочення ВВП на 4% і зростання цін на 2,5% у найближчі два-три роки.
Найбільших втрат зазнають Китай, ЄС та Індія, хоча їхні економіки, ймовірно, витримають цей удар. Країни Південно-Східної Азії, Канада та Мексика відчують значний негативний вплив на свою торгівлю зі США.
Єврокомісія (ЄК) хоче мати добре збалансований список товарів зі США, на які має намір запровадити підвищені митні збори і виграти час для торговельних переговорів із Вашингтоном, тому переносить термін своїх контрзаходів.
Прес-секретарі ЄК пояснили на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю, що існують дві взаємодоповнюючі частини списку товарів. Одна має набути чинності 1 квітня, а друга в середині квітня.
«Цього тижня (Європейська) комісія вирішила вивірити графік своїх різних контрзаходів. Тому що, уточнюючи цей графік, можна проконсультуватися з державами-членами щодо обох списків. По-друге, це дає нам змогу бути ефективнішими, домогтися кращої збалансованості між товарами, беручи до уваги інтереси європейських виробників, експортерів, споживачів», – повідомив офіційний представник ЄК Олоф Жилл.
«І це дозволяє мати більше часу для обговорення з американською адміністрацією. Нагадаю, що наша мета – уникнути митних зборів, які завдали б шкоди всім по обидва боки Атлантики. Ось чому ми готуємося до переговорів зі Сполученими Штатами, намагаємося виграти час для домовленостей», – додав Жилл.
За його словами, якщо ці переговори не призведуть до задовільного результату, то буде «тверда і цілеспрямована реакція» ЄС у відповідь на американські заходи з метою «зменшити негативні наслідки для Європи».
«Ми будемо готові реагувати за будь-якого розвитку подій», – наголосив представник ЄК.
Раніше голова ЄК Урсула фон дер Ляєн повідомила, що перенесення застосування підвищених митних зборів ЄС до низки американських товарів пов’язане з пошуком найкращого врахування інтересів європейської сторони. «Ми вирішили уточнити час набуття чинності наших тарифів. Це не змінює ефект від наших заходів у відповідь. І це важливо, тому що вони сягають 26 млрд євро, що є еквівалентом $28 млрд потенційних американських тарифів», – сказала глава ЄК на пресконференції в Брюсселі в ніч на п’ятницю.
Президент Мексики Клаудія Шейнбаум доручила міністерству економіки країни підготувати всі можливі заходи у відповідь на введення США ввізних мит на мексиканські товари, назвавши наклепом звинувачення з боку Білого дому на адресу уряду Мексики з приводу його зв’язків зі злочинними організаціями.
«Доручаю міністру економіки реалізувати план Б, над яким ми працюємо, що включає тарифні та нетарифні заходи на захист інтересів Мексики», – написала Шейнбаум у соцмережі X.
Вона також звинуватила США в неефективній боротьбі з розповсюдженням фентанілу і постачанні зброї злочинним угрупованням у Мексиці.
Шейнбаум запропонувала Трампу створити робочу групу за участю найкращих фахівців у галузі суспільної охорони здоров’я та безпеки, розв’язавши проблеми «не через запровадження тарифів, а через переговори і діалог».
Як повідомлялося, Трамп своїм указом наступного тижня запроваджує мита в 25% на товари, імпортовані з Мексики та Канади, і в 10% – з Китаю. При цьому мита на енергоносії з Канади становитимуть 10% і торкнуться всієї канадської енергетики, зокрема нафти, газу, електроенергії.
Канада введе 25% мита на імпорт зі США на суму $155 млрд у відповідь на американські мита, оголошені президентом США Дональдом Трампом, заявив прем’єр-міністр Джастін Трюдо.
«У відповідь на дії США в галузі торгівлі Канада введе 25% мита на товари на суму $155 млрд», – сказав прем’єр у відеозверненні.
Він пояснив, що з вівторка наступного тижня мита торкнуться товарів на суму $30 млрд, потім протягом трьох тижнів, щоб канадські компанії мали час на пошук альтернативних партнерів, – на суму $125 млрд.
Уряд і керівництво провінцій і територій розглядає також можливість введення щодо США нетарифних обмежень, що стосуються критично важливих мінералів, енергоносіїв та інших товарів, зазначив Трюдо.
Президент США Дональд Трамп підписав указ про введення мит на товари з Канади, Китаю та Мексики. Ставки на продукцію з Канади і Мексики становитимуть до 25%, а на китайські товари – 10%.
Трамп пояснив це рішення необхідністю боротьби з нелегальною міграцією та контрабандою наркотиків.
Раніше між США, Канадою і Мексикою діяла угода про вільну торгівлю USMCA, підписана Трампом у його перший президентський термін. Нові мита можуть негативно позначитися на економіках Канади і Мексики, які можуть втратити до 2% ВВП. Для США наслідки будуть менш відчутними – прогнозується зниження ВВП на 0,3%.
Канада і Мексика вже висловили розчарування рішенням Вашингтона. Прем’єр-міністр провінції Онтаріо Даг Форд заявив, що Канада буде змушена відповісти жорсткими заходами. Мексика, яка є найбільшим торговельним партнером США, також може зазнати значних збитків, оскільки понад 80% її експорту прямує до США.
Нові мита також торкнуться німецьких автомобільних компаній, таких як Volkswagen, Audi, BMW і Mercedes-Benz, які використовують Мексику як виробничу базу для поставок на ринок США. Експерти побоюються, що китайські виробники, зіткнувшись з бар’єрами в США, посилять тиск на європейські ринки, що може призвести до цінових війн.
Профспілка сталеварів United Steelworkers закликала Білий дім переглянути рішення, наголосивши, що мита завдають шкоди як Канаді, так і США. Водночас Канада розглядає можливість диверсифікації торговельних зв’язків, щоб знизити залежність від США.
Джерело: https://amp.dw.com/ru/prezident-ssa-vvel-posliny-na-tovary-iz-kanady-kitaa-i-meksiki/a-71484154
Європа має бути готовою до можливого збільшення мит на імпорт товарів у США, яке обіцяв президент Дональд Трамп, заявила голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Те, що Трамп поки що не підписав указу про введення додаткових мит на весь обсяг імпорту, було «дуже розумним підходом, оскільки тотальні тарифи необов’язково призведуть до очікуваних результатів», сказала Лагард в інтерв’ю CNBC у Давосі.
На її думку, нові американські мита будуть більш «виборчими і сфокусованими».
«Нам у Європі потрібно готуватися і чекати заздалегідь, що станеться, щоб дати на це відповідь», – додала Лагард.
При цьому голова ЄЦБ зазначила, що регулятор «не надто стурбований» зовнішніми ризиками для інфляції.
У відповідь на запитання журналіста щодо можливих наслідків нової хвилі інфляції в США Лагард сказала, що «прискорення інфляції в Сполучених Штатах буде проблемою для Сполучених Штатів, і саме там насамперед відчуватимуться основні наслідки».
ЄЦБ знизив ставки загалом на 100 базисних пунктів 2024 року, тепер ключова ставка за депозитами перебуває на рівні 3%. Економісти чекають від регулятора чотирьох знижень ставки по 25 б.п. кожне у 2025 році. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
