Український виробник меду BEEHIVE (входить в EFI Group) розглядає можливість відкриття виробничих потужностей в Європі через повернення Європейським Союзом імпортних мит на мед, що призвело до втрати близько позицій компанії в європейському ритейлі, повідомив генеральний менеджер BEEHIVE Семен Гагарін.
“Коли мито у 17,3% повернулося, ми цього не очікували. В один момент наша маржа знизилася базово на 20%, і нас почали виводити з мереж – ми залишилися лише у 10-15% від того списку ритейлерів, який мали раніше. Для нас це стало справжнім “холодним душем”, – сказав він на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
За інформацією Гагаріна, вихід на складні ринки, зокрема, у британську мережу Morrisons чи німецьку REWE, потребують суттєвої підготовки. Він підкреслив, щоб український мед потрапив на полиці мережі, виробнику доводилося пропонувати екстремальні умови. Зокрема, у Німеччині компанія була змушена забезпечити “55% маржі для мережі”, щоб отримати шанс на вхід.
Генеральний менеджер розповів, що BEEHIVE в ЄС користувалась моделлю ціноутворення “від полиці” (top-down), зважаючи на цінову політику конкурентів. За такої моделі, якщо собівартість продукту становить EUR1, ціна відвантаження в ЄС має бути на рівні EUR1,5, а фінальна ціна на полиці для споживача сягне близько EUR2,5.
“Ми завжди працюємо від полиці, від конкурента: якщо його ціна EUR3, нам треба бути трошки дешевше, щоб дати покупцеві привід проголосувати за нас своїми грошима”, – розповів він.
Оцінюючи конкурентне середовище, Гагарін зазначив, що українським виробникам доводиться змагатися з європейськими сімейними компаніями, які мають 150-річну історію. Оскільки мед великою мірою є commodity, ключовими факторами успіху стають унікальний смак або цінова перевага. Для забезпечення стабільної експансії він порадив колегам спочатку завоювати максимальну частку на локальному ринку України, щоб мати фінансовий запас для дорогих інвестицій у маркетинг і лістинг за кордоном.
Наразі компанія бачить два шляхи розвитку: або дочекатися повноправного членства України в ЄС, що усуне митні бар’єри, або локалізувати виробництво безпосередньо в Європі.
“Експорт – це дорого, експорт – це довго, експорт – це складно. Але це під силу, якщо у вас є “запас маржинальності”, ви готові інвестувати у торгові доми та наймати “нейтів-спікерів”, які будуть спілкуватися з клієнтами їхньою мовою”, – резюмував Гагарін.
EFI Group (Ефективні інвестиційні технології) заснована 2007 року, займається реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції. Більшість активів групи є експортоорієнтованими та мають міжнародну сертифікацію FSC, IFS і BRC.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод із виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Запровадження експортного мита на ріпак та сою у вересні минулого року спричинило перерозподіл доходів від сільгосптоваровиробників на користь переробників, що призвело до загальних збитків фермерів у розмірі близько $200 млн, повідомили в Американській торговельній палаті (ACC) під час пресбрифінгу в Києві у середу.
Згідно з оприлюдненими даними, через зниження внутрішніх цін на 7% відносно світових ринків українські аграрії недоотримали $130 млн прибутку. Найбільше постраждали малі та середні виробники, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно. Ще $50 млн було стягнуто з аграріїв та експортерів у вигляді мита до державного бюджету.
“Експортне мито, яке було запроваджено, — це фактично перерозподіл доходів між товаровиробниками на користь переробників. Замість стимулювання переробки ми отримали механізм покриття збитків переробної галузі за рахунок рослинництва”, — зазначили в АСС.
Представники бізнес-об’єднання підкреслили, що за шість місяців дії закону в Україні не було задекларовано чи побудовано жодної нової переробної потужності. При цьому наявні потужності в 23 млн тонн уже перевищують загальний обсяг виробництва олійних, який становить близько 20 млн тонн.
За оцінками АСС, валютні надходження в Україну від експорту олійних за цей період скоротилися на $1 млрд. Зокрема, виторг від експорту ріпаку впав на $700 млн (за часткової компенсації ростом експорту олії та шроту дельта становить мінус $400 млн – ІФ-У). По сої падіння оцінюється у $240 млн, по соняшнику — у $345 млн.
Експерти стверджують, що аргументи ініціаторів закону щодо успішного досвіду мита на соняшник були хибними через різну фізичну природу культур. Соняшник як легкий продукт вигідніше переробляти на місці, тоді як ріпак і соя є важкими культурами, які доцільніше транспортувати великими суднами до місць споживання. В АСС також звернули увагу на негативний законотворчий прецедент, оскільки під час прийняття закону були ігноровані протести провідних профільних асоціацій, зокрема УКАБ та ВАР. Крім того, таке рішення погіршило відносини з європейськими партнерами та суперечить процесам євроінтеграції.
Зі свого боку професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський зазначив, що сумарні втрати сільгосптоваровиробників від дії закону за повний маркетинговий рік можуть скласти близько 17 млрд грн. За його розрахунками, мито на ріпак забезпечить бюджету 6,2 млрд грн, але призведе до чистих втрат економіки на 80–170 млн грн через зниження доходів аграріїв. Для сої ситуація ще гірша: при надходженнях до бюджету 4,1–4,7 млрд грн, фермери втратять 9,1–9,3 млрд грн, що спричинить чисті збитки для країни в 200–500 млн грн.
“Це поганий сигнал для ринку, який свідчить про неконкурентоспроможність переробки без державних дотацій. Аналогічна логіка “завантаження потужностей” уже поширюється на експорт металобрухту та деревини, що є вкрай негативним прецедентом”, — наголосив Нів’євський, додавши, що сумарні економічні втрати держави від мит на обидві культури можуть сягнути 280–670 млн грн.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Президент США Дональд Трамп заявив про підвищення раніше введених універсальних імпортних мит з 10% до 15% на товари, що поставляються до Сполучених Штатів Америки з усіх країн світу.
Відповідну заяву глава держави зробив під час виступу, присвяченого торговельній політиці та захисту національної промисловості. За його словами, рішення спрямовано на скорочення торговельного дефіциту, стимулювання внутрішнього виробництва та повернення робочих місць в американську економіку.
Як зазначив Трамп, збільшення тарифів стане частиною більш широкої стратегії економічного протекціонізму, що передбачає перегляд умов міжнародної торгівлі та посилення підтримки американських виробників. Адміністрація розраховує, що нові заходи підвищать конкурентоспроможність продукції, виробленої всередині країни.
Економісти попереджають, що підвищення мит може призвести до зростання цін на імпортовані товари в США, а також викликати відповідні заходи з боку торгових партнерів. Аналітики не виключають посилення напруженості у світовій торгівлі та додаткового тиску на глобальні ланцюжки поставок.
Очікується, що нові тарифні ставки набудуть чинності після завершення необхідних адміністративних процедур. Представники бізнесу вже висловили стурбованість можливим подорожчанням сировини та комплектуючих, що використовуються американськими компаніями.
Раніше адміністрація США ввела базову ставку імпортних мит на рівні 10%, пояснюючи це необхідністю захисту національної економіки і скорочення залежності від зарубіжних поставок.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Президент США Дональд Трамп заявив про намір підвищити мита на ряд товарів з Південної Кореї з 15% до 25%, пов’язавши це рішення з тим, що парламент країни, за його словами, не виконав зобов’язання за раніше узгодженою торговельною угодою. За даними Reuters, Трамп написав у соцмережах, що підвищені ставки поширюватимуться на південнокорейські автомобілі, пиломатеріали, фармацевтичну продукцію та інші товари, що підпадають під режим «взаємних мит». При цьому терміни, коли підвищення має набути чинності, у повідомленні не уточнювалися.
Південнокорейська влада була зненацька захоплена заявою і заявила про прихильність до реалізації домовленостей; в Сеулі проводилися екстрені консультації, а профільні чиновники готуються до контактів з американською стороною.
На тлі новин південнокорейський індекс KOSPI в ході торгів знижувався, потім розвернувся і закрився зростанням, а курс вони ослаб. Акції Hyundai Motor і Kia завершили сесію зниженням після більш помітного просідання протягом дня.
Нагадуємо, що в рамках домовленості, досягнутої в 2025 році, тариф на імпорт корейських автомобілів і автокомпонентів в США раніше був знижений до 15% з 25% і почав діяти з 1 листопада.
IMPORT, МИТО, ПІВДЕННА КОРЕЯ, США, Трамп
