Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну.
“По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою”, – ідеться в прес-релізі НБУ ввечері в п’ятницю.
“По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за “старими” зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній”, – додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року №56 до так званої “військової” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і тільки в частині репатріації нових дивідендів – з 13 травня 2024 року.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що зі свого боку сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
“Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення “нових” зовнішніх кредитів і погашення “старих”, то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення “нових” кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування “новими” кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
“Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати і переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
БИЗНЕС, ВАЛЮТА, діяльність, ІНВЕСТИЦІЇ, Національний банк України, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Національний банк України (НБУ) за результатами планової інспекційної перевірки, проведеної в січні-березні 2024 року, застосував до АТ “Страхова компанія “Авангард” (Київ) захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 204 тис. грн.
Як повідомляється на сайті регулятора, таке рішення ухвалив його комітет із нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 18 квітня 2024 року.
Штраф у максимальному розмірі 170 тис. грн накладено за здійснення безліцензійної діяльності, що полягала у страхуванні кредитів, і 34 тис. грн – за надання НБУ завідомо недостовірної інформації в даних звітності щодо реального обсягу зобов’язань.
СК “Авангард” зареєстрована в листопаді 2004 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Акціонерами компанії є ТОВ “АВТ-Бьюті” (Київ) 47,51% і шість фізосіб із пакетами від 9,5% до 9,8%.
Статутний капітал – 12 млн грн.
Міжнародні резерви України в березні, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), збільшилися на 18%, або на $6,7 млрд, – до $43 млрд 762,7 млн.
“Така динаміка зумовлена значними (понад $9 млрд) обсягами надходжень від міжнародних партнерів, які перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті”, – пояснюється на сайті НБУ в п’ятницю.
Крім того, Нацбанк зазначив, що на валютні рахунки Кабінету міністрів за березень було переведено $9,32 млрд, тоді як за обслуговування і погашення держборгу сплачено $363,5 млн.
Як зазначив регулятор, крім цього Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $728,5 млн.
Серед інших чинників, що визначають обсяг резервів, НБУ назвав операції на валютному ринку: у березні чистий продаж валюти регулятором становив $1,79 млрд, що на 18,5% більше, ніж у попередньому місяці.
Згідно з балансовими даними, НБУ продав на валютному ринку $1,81 млрд і викупив у резерви $25,9 млн.
Центробанк також вказав, що на поточний обсяг резервів позитивно вплинула переоцінка вартості фінансових інструментів, додавши $266,3 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,8 місяця майбутнього імпорту”, – констатував регулятор.
Як повідомлялося, НБУ в січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд і до $42,1 млрд із $45 млрд на кінець 2025 року. Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, NBU, URAKIN, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, МІЖНАРОДНІ РЕЗЕРВИ УКРАЇНИ, Національний банк України
Обсяги купівлі населенням України валюти в січні 2023 року перевищили обсяги її продажу на $1 млрд 103,2 млн порівняно з $1 млрд 26,2 млн у грудні та $621,8 млн у листопаді, що стало новим рекордом із жовтня 2012 року, повідомив Національний банк України (НБУ).
Згідно з інформацією на його сайті, такий результат січня знову забезпечив сегмент готівкової валюти, де її чиста купівля зросла до $885,2 млн з $807,5 млн у грудні та $375-380 млн у листопаді-жовтні, тоді як сальдо купівлі та продажу безготівкової валюти залишилося на рівні попереднього місяця – $218,0 млн.
Як повідомлялося, Національний банк України (НБУ), який з кінця липня 2022 року утримує офіційний курс гривні $36,5686 грн/$1, з 3 жовтня перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. З кінця листопада під тиском зрослого попиту на ринку сформувався очевидний тренд на ослаблення національної валюти. Незважаючи на збільшення інтервенцій Нацбанку до $3,55 млрд, долар на міжбанку в грудні подорожчав на 4,5%, або 1,65 грн – до 38,002 грн/$1, а на готівковому ринку через стрибок приблизно на гривню в останні дні року його зростання в грудні становило 5,3%, або приблизно 2 грн – приблизно до $39,40 грн/$1.
Водночас за підсумками січня офіційний курс гривні зміцнився до 37,5627 грн/$1, а на готівковому ринку – до 38,20 грн/$1, а спред між ними знову звузився.
Як уточнив НБУ, після стрибка курсу наприкінці грудня на безготівковому ринку першу декаду місяця чиста купівля валюти становила $10-30 млн, однак після стабілізації курсу і зниження спредів обсяги чистої купівлі істотно впали.
Водночас на готівковому ринку обсяги чистої купівлі, що становили в першу декаду січня в середньому $40,5 млн на день, у середині місяця знизилися до $34 млн, проте в останню декаду зросли до $48,4 млн.
На думку низки учасників ринку, новим фактором на готівковому ринку, як це вже було наприкінці минулого року, може стати ухвалення законопроєкту про мобілізацію, що передбачає арешт рахунків тих, хто не з’являється до ТЦК за повісткою.
Згідно з даними Нацбанку, загалом обсяг продажу населенням безготівкової валюти в січні знизився до $276,7 млн із $311,7 млн у грудні, тоді як обсяг купівлі – до $494,7 млн із $530,3 млн.
На готівковому ринку в січні купівля скоротилася до $1 млрд 890,9 млн з $2 млрд 65,9 млн, як і продаж – до $1 млрд 5,8 млн з $1 млрд 258,4 млн.
Як повідомлялося, загалом за 2022 рік населення, за офіційною статистикою, купило валюти на $880,1 млн більше, ніж продало, зокрема чиста купівля готівкової валюти становила $1,01 млрд. За 2023 рік чиста купівля валюти населенням досягла $4 млрд 792,8 млн, зокрема готівкової – $3 млрд 632,1 млн.
На безготівковому валютному ринку купівля клієнтами банків валюти в січні знизилася істотніше – до $5,06 млрд із $7,06 млрд у грудні, тоді як продаж – не настільки суттєво: до $4,17 млрд із $4,91 млрд.
У результаті чиста купівля в січні впала до $0,88 млрд із $2,15 млрд у грудні, повернувшись до травня-червня 2023 року.
Що стосується обсягу операцій між банками, то після грудневого рекорду за час повномасштабної війни в $5,99 млрд у січні він знизився до $4,34 млрд, що все одно істотно більше, ніж до лібералізації курсу.
Національний банк України (НБУ) включив до Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів ТОВ “Страховий брокер “РОЛЛ”, повідомляється на сайті регулятора.
Таке рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 29 січня 2024 року.
ТОВ “Страховий брокер “РОЛЛ” зареєстровано в Києві 2000 року
Національний банк України заніс ТОВ “Астон Україна” і ТОВ “Страхове бюро “Компаньйон” до Державного реєстру страхових і перестрахувальних брокерів, повідомляють на сайті регулятора.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, ТОВ “Астон Україна” (Київ) зареєстровано в травні 2016 року. Статутний капітал компанії – 597,8 тис. грн. Її дохід за 2022 рік становив 1,721 млн грн, чистий прибуток – 4,3 млн грн, активи – 700,6 тис. грн, зобов’язання – 26 тис. грн. Штат складається з 10 співробітників.
ТОВ “Страхове бюро “Компаньйон” зареєстровано в серпні 2014 року. Статутний капітал – 53 тис. грн.
Як повідомлялося, станом на 1 січня 2024 року в Україні було зареєстровано 23 страхових і перестрахувальних брокери.
Астон Україна, Національний банк України, Страхове бюро "Компаньйон"
