Використання штучного інтелекту вже стало повсякденною практикою для більшості студентів і працівників, однак ключовою конкурентною перевагою на ринку праці в найближчі роки залишатимуться не технічні, а людські навички – комунікація, лідерство, емоційний інтелект, критичне мислення та здатність працювати з людьми. До такого висновку дійшли учасники пресконференції на тему «Вища освіта та освіта МВА в епоху штучного інтелекту. Які професії та навички залишаться за людиною?», що відбулася в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Як повідомила директорка Центру бізнес-освіти та підвищення кваліфікації Інституту психології і підприємництва Марія Фурман, дослідження, проведене на базі співпраці студентів і бізнесу, охопило понад 250 респондентів із сфер юриспруденції, HR, IT, консалтингу, маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, освіти, продажів та фінансів.
«Наразі понад 97% опитаних уже використовують штучний інтелект у роботі або повсякденному житті, а понад 50% звертаються до нього щонайменше раз на день. Найпоширенішими інструментами виявилися ChatGPT, Google Gemini, Claude та Copilot, а основними сценаріями використання – пояснення складної інформації, написання та редагування текстів, генерація ідей, переклад, аналіз даних і підготовка підсумків», – зазначила вона під час презентації дослідження «Використання ШІ в роботі та повсякденному житті».
Водночас, за словами Фурман, поширення ШІ не означає автоматичного зростання довіри до його відповідей. Вона звернула увагу, що близько 30% щоденних функцій уже заміщуються такими інструментами, однак найбільша частка респондентів оцінила рівень довіри до відповідей ШІ як середній – інформації можна довіряти лише за умови перевірки. Більше 50% опитаних завжди перевіряють згенеровані відповіді, ще 33% роблять це, якщо інформація виглядає підозрілою, а 13% – коли йдеться про особливо важливу роботу. Крім того, понад 30% респондентів дуже часто стикалися зі спотворенням інформації, а ще 53,6% повідомили, що такі випадки траплялися з ними декілька разів.
«За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року у світі зміниться понад 40% навичок, а це означає потребу в швидкому перенавчанні як чинних працівників, так і студентів. Вона підкреслила, що вища школа має не просто знайомити молодь із цифровими інструментами, а перебудовувати підходи до навчання так, щоб готувати фахівців, здатних працювати разом із ШІ, а не механічно покладатися на нього», – наголосила експертка.
За її словами, штучний інтелект уже став частиною навчання і бізнесу, але його ефект полягає не в повній заміні людини, а в трансформації її функцій.
«Саме тому сьогодні особливу цінність мають аналітичне мислення, комунікація, адаптивність, управління людьми, емоційний інтелект і креативність», – наголосила Фурман.
Вона додала, що ШІ не зможе витіснити управлінців, психологів, HR-фахівців, менеджерів із комунікацій, викладачів, наставників, а також тих, хто відповідає за стратегію та розвиток команд, оскільки саме в цих професіях вирішальними залишаються людська довіра, лідерство, емпатія та здатність працювати з контекстом.
В свою чергу, докторка економічних наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи Інституту психології і підприємництва Іраїда Зайцева, акцентувала на тому, що навіть найпотужніші алгоритми не можуть замінити керівника, оскільки вони позбавлені свідомості, творчості та моральної рефлексії. Вона нагадала, що машина може порадити скоротити персонал заради вищого прибутку, однак не здатна оцінити соціальні, етичні та навіть геополітичні наслідки такого рішення.
«Штучний інтелект — це потужний двигун, але тільки людина має бути тим пілотом, який знає, куди і навіщо летить. Ми навчаємо студентів не просто користуватися інструментом, а валідувати рішення, критично ставитися до “чорної скриньки” алгоритму і нести персональну відповідальність за результат. В інституті ШІ дозволяється використовувати як допоміжний засіб для структурування матеріалу чи пошуку ідей, однак студент зобов’язаний вказувати факт його застосування, перевіряти джерела і відповідати за зміст роботи, інакше це може розцінюватися як академічна недоброчесність», – зазначила Зайцева.
Генеральний директор Capolavoro Group (Бразилія), викладач бразильського інституту AMF та інвестор у технологічні стартапи Веслі Ласерда зосередив увагу на ризиках неправильного використання штучного інтелекту в бізнесі. За його оцінкою, головна небезпека полягає не лише в технології як такій, а в поступовому когнітивному послабленні людини, коли користувач звикає передавати машині власну пам’ять, аналітичні здібності, мовлення і навіть елементарну здатність до самостійного прийняття рішень. У своїй презентації він окремо назвав основними ризиками широкого впровадження ШІ когнітивні погіршення, зниження інтелекту, ослаблення здатності до рефлексії та втрату соціальних навичок.
«Штучний інтелект потрібно використовувати як інструмент для аналітики даних, а не як заміну людського мислення. Коли людина перестає розуміти, що стоїть за відповіддю машини, вона втрачає власні когнітивні здібності, а разом із ними – і здатність ухвалювати самостійні рішення», – зазначив Ласерда під час доповіді.
Він також звернув увагу, що нова хвиля автоматизації формує попит насамперед на AI-аналітиків, AI-інженерів, спеціалістів з AI Ops та алгоритмічного аудиту, а не тільки і не стільки не просто на IT-фахівців. Однак і в цих ролях вирішальним залишається людське розуміння того, що і для чого робиться, а не лише вміння написати машині правильний промпт.
В свою чергу, рекрутерка 3S Agency Софія Ворушко підкреслила, що у сфері найму штучний інтелект створює ілюзію об’єктивності, але все ж не може замінити живого рекрутера. За її словами, кандидати дедалі краще готуються до співбесід за допомогою ШІ, використовують правильні формулювання та соціально бажані відповіді, однак алгоритм не здатний повноцінно зчитати невербальні сигнали, зрозуміти мотивацію людини, її реальний досвід і відповідність культурі конкретної компанії. Вона навела приклад двох однакових на перший погляд вакансій асистента керівника, для яких на практиці були потрібні зовсім різні кандидати через різний стиль управління керівників.
«Сьогодні ринок дедалі менше оцінює працівника лише за хардскілами і дедалі більше – за софтскілами. Комунікація, життєстійкість, гнучкість, адаптивність, лідерство і вміння будувати відносини стають критично важливими, тому що саме їх найважче автоматизувати», – додала Ворушко.
Вона послалася на глобальні оцінки, згідно з якими 63% роботодавців називають дефіцит м’яких навичок бар’єром для розвитку бізнесу, 67% компаній шукають гнучкість і адаптивність, 61% – лідерство та соціальний вплив, а попит на соціальні та емоційні навички до 2030 року зросте ще на 24%. За словами рекрутерки, наразі 75% довгострокового успіху працівника залежать саме від софтскілів, тоді як на хардскіли припадає лише близько 20%.
Разом з тим, директор ТОВ “Формація” Микола Гой зазначив, що для бізнесу, побудованого на комунікації з клієнтами, партнерами, дилерами, виробниками та постачальниками, пряме перенесення рішень на ШІ є вкрай обмеженим. За його словами, в його компанії, що працює в галузі сонячної енергетики, близько 95% робочого часу – це саме робота з людьми, а тому шаблонні алгоритми не здатні повноцінно замінити живий контакт ні в продажах, ні в підборі команди, ні в розробці маркетингових рішень.
«У бізнесі можна використовувати штучний інтелект, але тільки якщо дуже чітко розуміти його межі. Заснування бізнесу, підбір команди, маркетинг, продажі, робота з клієнтом і швидке ухвалення рішень у мінливому середовищі залишаються зоною відповідальності людини, бо тут потрібні не шаблони, а знання, досвід і розуміння іншої людини», – наголосив Гой.
Він додав, що застосування ШІ в HR-процесах може призводити до помилок, якщо компанія намагається оцінювати кандидатів лише за формальними ознаками, не даючи людині можливості розкрити свій потенціал у живому спілкуванні.
Окремо учасниками було зазначено, що Інститут психології і підприємництва робить ставку на спеціальності, які, на думку організаторів, найменше піддаються автоматизації: управління персоналом, комунікативний менеджмент і психологію. У закладі повідомили, що вартість навчання на бакалавраті становить 42 тис. грн на рік, а в коледжі – 28 тис. грн на рік; також було заявлено про співпрацю з партнерами в країнах Балтії, а також в Польщі, ОАЕ та Бразилії, де студенти можуть проходити практику. Завдяки онтологiчному пiдходу, що допомагає розвинути особистiсть, та поєднанню психології з актуальними знаннями від бізнес-практиків, студенти інституту всебiчно розвивають персональнi та професійні навички. Це допомагає стати управлінцем високого рівня та не бути залежним вiд технологiй. Такий рівень підготовки дозволяє студентам, починаючи з другого курсу, працювати в бізнес-проєктах за професійним фахом.
Підбиваючи підсумки дискусії, експерти зійшлися на тому, що українська вища освіта і МВА-програми вже не можуть ігнорувати штучний інтелект, однак і не повинні робити його самоціллю. Йдеться не про боротьбу людини з машиною, а про новий розподіл ролей, за якого ШІ бере на себе рутинні, аналітичні та технічні функції, тоді як за людиною залишаються стратегія, етика, креативність, емпатія, управління командами та відповідальність за рішення. Саме ці якості, на думку учасників заходу, визначатимуть конкурентоспроможність фахівця в найближчі 5-10 років.
У Львові протягом кількох днів тривав форуму «Зерно і переробка 2025: борошно, бакалія, комбікорми», який поєднав практику, аналітику та жваві дискусії щодо майбутнього української зернопереробки, пише SEEDS.
На цю ключову подію галузі до Львова завітали більше ста представників зернопереробних, хлібопекарських та комбікормових підприємств, аналітики, представники технологічних компаній та профільні експерти — ті, хто формує порядок денний галузі.
Організували форум Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency.
Під час форуму заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький представив основні показники та тенденції нового агросезону. За попередніми оцінками, урожай пшениці у 2025 році становить 23 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання залишається на рівні близько 6 млн тонн. Посівна кампанія триває, і площі під озимою пшеницею, за прогнозами, зростуть на 7–10%, що формує передумови для стабільного виробництва у 2026 році.Разом із тим Висоцький відзначив складну ситуацію на ринку жита: обсяги вирощування — мінімальні, і міністерство спільно з профільними асоціаціями готує механізми, які мають стимулювати розширення посівів уже з наступного сезону.
В рамках форуму Директор Громадської спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський презентував онлайн-курс для агробізнесу «Післязбиральна обробка та зберігання зерна» від AgriAcademy – безкоштовної онлайн-платформи аграрної освіти і сертифікованих онлайн-курсів від провідних українських та міжнародних експертів.
Новий курс AgriAcademy присвячений основам організації та проведення приймання, післязбиральної обробки та зберігання зерна призначений для тих хто цікавиться можливістю підвищення кваліфікації та оволодіння сучасними та інноваційними техніками та технологіями покращення готовності зерна до зберігання, контролю та підвищення його якості.
AgriAcademy.org– безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Крім самої презентації курсу під час форуму всі бажаючі отримали промо-продукцію з QR-кодом АgriAcademy. Перейшовши за посиланням кожен має можливість обрати потрібний онлайн-курс та зареєструватися на нього.
Після початку війни тисячі працівників агросфери втратили доступ до структурованих форм навчання. AgriAcademy стала відповіддю на цю проблему – платформою, що надає:
понад 30 сертифікованих курсів для агробіщнесу,
безкоштовний доступ,
нові матеріали від провідних українських та міжнародних експертів і компаній,
гнучке онлайн-навчання,
офіційні сертифікати після проходження тестів.
Перейти до навчання: https://agriacademy.org/courses-catalog/AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз як найбільший донор);
Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та США);
Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (FAO).
Китай задіює великий флот цивільних вантажних суден і поромів в навчаннях біля своїх берегів, відпрацьовуючи сценарії можливого десантування на Тайвань, випливає з розслідування агентства Reuters, заснованого на супутникових знімках і даних стеження за суднами.
За даними Reuters, влітку 2025 року не менше 12 цивільних суден – шість автомобільних поромів і шість палубних вантажних суден – брали участь у десантних маневрах на пляжі недалеко від населеного пункту Цзешен в провінції Гуандун. Супутникові знімки фіксували вивантаження сотень військових машин безпосередньо на узбережжі по апарелях, без використання портової інфраструктури.
Експерти, опитані агентством, відзначають, що цивільний флот може стати ключовим елементом у разі можливої операції проти Тайваню: за діючими оцінками, у Військово-морських сил і морської піхоти НВАК зараз достатньо власних десантних кораблів і катерів, щоб перекинути приблизно 20 тис. військовослужбовців з технікою в першій хвилі висадки, тоді як для повномасштабного вторгнення, за різними оцінками, було б потрібно від 300 тис. до 1 млн військових.
Розслідування вказує, що використання цивільних суден – частина більш широкої стратегії «тіньового флоту», що дозволяє різко наростити десантні і транспортні можливості КНР і одночасно ускладнити розвідці оцінку масштабів підготовки. За даними Reuters, відстежено понад 100 цивільних суден, залучених до військових навчань або належать компаніям, які регулярно беруть участь у таких маневрах.
У матеріалі наводяться оцінки колишнього головнокомандувача збройних сил Тайваню Лі Сі-міна та інших військових експертів, які називають відпрацювання висадок за участю цивільного флоту «істотним кроком» до формування реальних планів вторгнення. Водночас тайванські чиновники вказують на вразливість таких суден для протикорабельних і переносних ракет і розглядають демонстративні навчання як елемент «когнітивної війни», спрямованої на психологічний тиск на Тайбей і його партнерів.
Reuters підкреслює, що, незважаючи на нарощування можливостей, залишається неясним, чи готова НВАК до реальної десантної операції через Тайванську протоку: масштаб вторгнення важко приховати, а погодні умови, рельєф узбережжя острова і потенційна реакція США та союзників роблять подібний сценарій вкрай ризикованим.
Довідка від ExpertsClub: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0–2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8–9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі парамілітарні формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів при значно меншому населенні, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280–300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4–5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включаючи 3 авіаносці, десятки есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7–8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245–270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20–21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але в цілому відображають значну кількісну перевагу Китаю при одночасній орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини та союз із США та іншими партнерами.
Український Червоний Хрест (УЧХ) навчив надавати першу домедичну допомогу понад 387 тисяч людей, повідомляється на офіційній сторінці організації у фейсбуці у вівторок.
“Ми не можемо запобігти всім надзвичайним подіям, але можемо зробити все, щоб люди знали, як правильно діяти в перші хвилини. Саме це рятує життя”, – зазначає майстер-тренер, керівник департаменту першої допомоги УКК Надія Ямненко.
Тренінги Українського Червоного Хреста поєднують теорію та практику, що формує готовність діяти рішуче та професійно за будь-яких надзвичайних обставин. Програма охоплює широкий спектр ситуацій – від побутових травм і невідкладних станів до наслідків війни: зупинка масивних кровотеч, відновлення дихання, реагування на мінно-вибухові поранення та синдром тривалого стиснення. Перша допомога – це не просто навичка, а обов’язок кожного і шанс врятувати життя до приїзду медиків.
Компанія Schneider Electric, лідер цифрової трансформації в галузі енергетичного менеджменту та автоматизації, оголосила про запуск Третього розділу своєї онлайн Школи сталого розвитку — безкоштовної навчальної програми, створеної для того, щоб надати партнерам інструменти для лідерства у сфері сталого розвитку.
Цей розділ присвячено навчанню бізнесу шляхам декарбонізації та використання переваг сталого розвитку через електрифікацію та цифровізацію. Згідно з дослідженнями, компанії, які не адаптуються до кліматичних ризиків, можуть втратити до 7% щорічного прибутку до 2035 року, що підкреслює нагальність корпоративних кліматичних дій. Третій розділ прямо відповідає на цей виклик, пропонуючи практичні інсайти, що допоможуть організаціям залишатися стійкими та прибутковими у світі, що швидко змінюється.
Школа сталого розвитку, вперше запущена для зовнішньої аудиторії у 2023 році, пропонує інтерактивні курси, спрямовані на покращення показників сталого розвитку компаній. Програма складається з трьох частин і відповідає на зростаючу потребу у доступному, прикладному навчанні з ключових тем сталого розвитку. Розділи 1 і 2, що вже доступні, охоплюють основи сталого розвитку та етапи побудови й реалізації стратегії декарбонізації.
Розділ 3 зосереджується на тому, як компанії можуть впроваджувати декарбонізацію через підвищення енергоефективності, зменшення вуглецевого сліду, використання стратегічних переваг сталого розвитку.
У ньому представлені індивідуальні дорожні карти для ключових галузей, зокрема:
Енергетика та будівлі: Стратегії зменшення вбудованого вуглецю; інструменти для вимірювання, моніторингу та скорочення енергоспоживання і викидів через автоматизацію; електрифікація транспорту; модернізація будівельних систем та електричної інфраструктури; використання локальних джерел відновлюваної енергії.
Інформаційні технології (ІТ): Застосування цифрових технологій для збору даних про сталий розвиток та впровадження інноваційних рішень для декарбонізації.
Житлова сфера: Зменшення вуглецевого сліду житла через енергоефективні оновлення, розвиток можливостей для споживачів, які є одночасно і виробниками енергії (prosumers) та просування сталості у багатоквартирних будинках.
Промислова автоматизація: Створення основ для сталого розвитку, впровадження перетворювачі частоти, платформ управління двигунами та проєктування систем з урахуванням принципів сталого розвитку.
Цей розділ знайомить з практичними інструментами та рішеннями, які роблять сталу трансформацію реальною та вигідною як для бізнесу, так і для його клієнтів. Він є стартовим майданчиком для підвищення ефективності компаній і перетворення сталого розвитку на конкурентну перевагу.
«Я пишаюся запуском нового розділу нашої Школи сталого розвитку — це важливий етап, який об’єднує все в єдину цілісну систему. У межах нашої постійної підтримки партнерів і клієнтів на шляху до сталості цей розділ надасть їм інструменти й знання для практичного впровадження принципів сталого розвитку в своїх організаціях та для своїх клієнтів», — говорить Соруш Херадманд, керівник напрямку сталого розвитку для партнерів у Schneider Electric.
«У міру того, як світ стає дедалі цифровішим і електрифікованим, наша партнерська екосистема займає унікальну позицію для вирішення сучасних енергетичних викликів», — додав Фредерік Годемель, виконавчий віцепрезидент з управління енергією Schneider Electric. «Кожен бізнес, незалежно від розміру, відіграє важливу роль у енергетичному переході. Ми прагнемо допомогти їм перетворити сталість на конкурентну перевагу, поєднуючи екологічну та економічну вигоду для успіху у світі, що стрімко змінюється».
Про SchneiderElectric
Мета Schneider – створювати вплив, надаючи всім можливість максимально використовувати нашу енергію та ресурси, забезпечуючи прогрес і сталість для всіх. Ми називаємо це Life Is On.
Наша місія — бути надійним партнером у сфері сталого розвитку та ефективності.
Ми є глобальним лідером галузевих технологій, запроваджуючи світовий досвід у сфері електрифікації, автоматизації та цифровізації для розумних галузей промисловості, надійної інфраструктури, перспективних центрів обробки даних, інтелектуальних будівель та інтуїтивно зрозумілих будинків. Спираючись на наш глибокий досвід у галузі, ми надаємо інтегровані наскрізні промислові рішення IoT із підтримкою штучного інтелекту з підключеними продуктами, автоматизацією, програмним забезпеченням і послугами, створюючи цифрові двійники, щоб забезпечити прибуткове зростання для наших клієнтів.
Головним ресурсом нашої компанії є 150 000 співробітників та понад мільйон партнерів, які працюють у понад 100 країнах світу, щоб забезпечити близькість до наших клієнтів та заінтересованих сторін. Ми підтримуємо різноманітність та інклюзію в усьому, що робимо, керуючись нашою значущою метою сталого майбутнього для всіх.
Відкрийте для себе новітні перспективи, що формують сталий розвиток, електроенергію 4.0 та автоматизацію останнього покоління на сайті Schneider Electric Insights.
Алжир офіційно розпочав національну ініціативу із залучення іноземних студентів, відкривши країну для тих, хто бажає здобути вищу освіту в північноафриканській державі. У квітні 2025 року уряд Алжиру запустив цифрову платформу STUDY IN ALGERIA — studyinalgeria.dz, яка є частиною амбітної стратегії модернізації та інтернаціоналізації вищої освіти.
Університетська система та інфраструктура
Станом на 2025 рік в Алжирі діє понад 130 державних і приватних вищих навчальних закладів, рівномірно розподілених по всій країні. Вони пропонують:
сучасну інфраструктуру,
міжнародні академічні партнерства,
всесвітнє визнання алжирських дипломів.
Навчання можливе арабською, французькою або англійською мовами — залежно від спеціальності та обраного навчального закладу.
Ступенева система освіти в Алжирі (LMD)
Алжирська система вищої освіти заснована на європейській LMD-моделі, яка передбачає:
Бакалаврат (3 роки) — фундаментальна освіта за спеціальністю;
Магістратура (2 роки) — поглиблена підготовка та написання дипломної роботи;
Докторантура (3 роки) — наукове дослідження з публічним захистом дисертації.
Соціальний захист та побут
Іноземним студентам надається:
Безкоштовне медичне страхування в межах університетських клінік та гуртожитків;
Проживання, що надається через Національне управління з університетських справ;
Медичне обслуговування, що включає лікаря, стоматолога та медсестер, доступне протягом усього періоду навчання.
Спрощене отримання візи
Алжир гарантує гнучкі візові процедури для іноземних студентів, що дозволяє максимально швидко пройти процес вступу.
Розташування: Північна Африка, на узбережжі Середземного моря
Офіційна мова: арабська; широко використовується французька
Форма правління: президентська республіка
Сфера освіти: Алжир інвестує значні ресурси в реформування та розвиток освітньої системи з акцентом на інтернаціоналізацію.
Алжир чітко заявив про себе як про нову освітню локацію на глобальній карті. Програма STUDY IN ALGERIA — це спроба об’єднати доступну якісну освіту, культурне розмаїття та стратегічне географічне положення для майбутнього покоління фахівців з різних країн світу.