До 2026 року Німеччина має намір скоротити свою допомогу Україні, покладаючись на інші джерела, окрім федерального бюджету. Одним із таких джерел може стати приріст капіталу від заморожених російських активів.
Це стало шоком для України та всіх тих, хто хоче беззастережно підтримувати Київ: німецький уряд, вочевидь, хоче припинити фінансову підтримку військової допомоги Україні з федерального бюджету після наступного року і натомість долучитися до міжнародного котла.
Причиною цього є надзвичайно складна бюджетна ситуація, в якій правляча коаліція у складі лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН), Партії зелених та неоліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) намагається звести кінці з кінцями.
Міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) написав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса (СДПН) і міністра закордонних справ Аннелени Бербок (Зелені), що «нові заходи», пов’язані з платіжними зобов’язаннями, можуть бути узгоджені лише за умови, що «фінансування буде забезпечено».
Уряд Німеччини виділив Україні в бюджеті на 2024 рік 7,5 мільярда євро (8,3 мільярда доларів), а на 2025 рік – ще 4 мільярди євро (4,4 мільярда доларів). Після цього у федеральному бюджеті Німеччини більше не буде передбачено жодних коштів для України.
Очікується, що на той момент гроші надійдуть з нового джерела, про яке у червні домовилися представники семи найбільших західних індустріальних країн – «Великої сімки» (G7). На своєму саміті вони оголосили, що до кінця року близько 50 мільярдів євро (55 мільярдів доларів) мають бути залучені у вигляді «додаткових коштів», а не як заміна національних внесків.
Відсотки за цими кредитами мають бути сплачені, серед іншого, за рахунок процентних надходжень від заморожених російських активів. Однак поки що незрозуміло, чи будуть такі надходження, коли вони будуть отримані, в якому обсязі і чи можна буде їх використати таким чином. Міжнародні переговори щодо цього тривають. G7 чітко заявила, що ці кошти не замінять національних внесків у боротьбу України.
Критика з усіх боків
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв поспішив виступити з терміновим застереженням до німецького уряду щодо скорочення фінансової підтримки його країни. «Скорочення військової допомоги Україні означає поставити під загрозу безпеку Європи, – написав він на сайті X. – Це було б фатально, і цього треба уникати. Кошти є, це питання політичної волі».
На уряд посипалася критика. Представники найбільшої опозиційної партії, консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), звинуватили німецький уряд у відмові від України. Опозиційна партія також виступає за використання російських активів – не як заміну німецьким коштам, а на додаток до них.
Критичні голоси лунають навіть зсередини правлячої коаліції. Міхаель Рот (СДПН), голова комітету у закордонних справах Бундестагу, заявив, що Німеччина не може ставити свою підтримку в залежність від бюджетної ситуації. «Ми не повинні приносити долю України в жертву на вівтар боргового гальма», – сказав він, посилаючись на положення німецької конституції, що обмежує державний борг.
Співлідер Партії зелених Омід Нуріпур сказав в інтерв’ю громадському мовнику ARD: «Це не є добрим сигналом, безумовно, не для України і, безумовно, не для наших держав-партнерів, які всі залучені в цю ситуацію».
Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн з СвДП, одна з найпалкіших прихильниць військової та фінансової допомоги Україні і голова Комітету з питань оборони в Європарламенті, підтримала цю думку. Але вона також поклала відповідальність на своїх партнерів. Вона написала на сторінці Х, що допомогу Україні все ще потрібно посилити. «Але це можливо лише разом з нашими європейськими партнерами, від яких ми вимагаємо такої ж відданості, як і раніше».
Страх перед державними виборами?
Уряд Німеччини хоче обмежити допомогу Україні не лише через обмежений бюджет. У вересні у трьох східнонімецьких землях відбудуться державні вибори: Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі. Опитування прогнозують високі результати ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (АдН) та популістському Альянсу Сари Вагенкнехт (АдН), які хочуть припинити підтримку України та виступають за примирення з Росією.
Після початкового галасу навколо скорочення допомоги Україні, німецький уряд зараз намагається пом’якшити наслідки: «Канцлер дотримає свого слова, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде необхідно, і що ніхто, особливо російський президент, не може розраховувати на те, що ми відступимо», – заявив речник уряду Вольфганг Бюхнер.
Водночас він не заперечив, що розглядається можливість переходу від федерального бюджету до міжнародних джерел.
https://www.dw.com/en/germany-ukraine-military-aid-2026/a-69984998
