Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
У разі завершення бойових дій у 2025 році ринок пасивного вогнезахисту України з 2026 року може зрости приблизно у 2,5 рази – до близько $25 млн, повідомили у “Ковлар Груп”, який є виробником засобів пасивного вогнезахисту.
Згідно із дослідженням експертів компанії на підставі проміжних результатів Ukraine Recovery Conference 2025 (Рим) та з урахуванням першочергових завдань з відбудови, очікується зміна сегментації ринку пасивного вогнезахисту за типом матеріалів. Більшу долю займуть інтумесцентні покриття для сталі — 35-40% , вогнезахисні штукатурки та плити — 20-25%, системи герметизації проходок і захисту інженерних комунікацій — 25-30%, матеріали для захисту деревини — до 10% та вентиляційних і димових каналів — 5-10%. Також прогнозується зростання попиту на епоксидні та поліуретанові вогнезахисні системи для нафтогазової інфраструктури, енергетики та стратегічних об’єктів, що раніше було обмежено високою вартістю імпортних аналогів.
Директор “Ковлар Груп” Костянтин Калафат акцентував увагу на тому, що потужностей вітчизняних виробників достатньо для забезпечення масштабної відбудови інфраструктури країни у повоєнний період. Зокрема, ТОВ “Ковлар Груп” робить пріоритет на відновленні енергетичного сектору, де визначальними є швидкість виконання робіт, доступність матеріалів і підвищені вимоги до пожежної безпеки.
“Застосування продукції Ammokote забезпечує оперативність вогнезахисних робіт — власне виробництво скорочує логістичні строки та дозволяє швидко постачати великі обсяги. Локальне виробництво знижує собівартість порівняно з імпортними аналогами, що особливо важливо для масштабних проєктів відновлення”, – повідомив директор компанії Костянтин Калафат.
Важливим фактором для відбудови є провадження в Україні закону “Про надання будівельної продукції на ринку”, який імплементує норми Регламенту (ЕС) №305/2011 та має підвищити конкурентоздатність українського сегменту вогнезахисту по зрівнянню з європейською продукцією. За словами Костянтина Калафата, українські виробники вогнезахисної продукції мають активно впроваджувати технології виготовлення та контролю за продукцією відповідно до передових європейських норм.
Критично важливим напрямом діяльності компанії є вогнезахист кабельних ліній на енергетичних об’єктах, де пожежна безпека є умовою надійної та безперебійної роботи генерації, підстанцій і мереж. Для захисту кабельного господарства “Ковлар Груп” пропонує комплексні рішення: вогнезахисні фарби, штукатурки, три варіанти систем для проходок, а також спеціальні муфти, ущільнювачі й герметики. У першому півріччі 2025 року компанія розробила універсальний фінішний матеріал Ammokote TOP-W для систем вогнезахисту кабельних комунікацій; триває сертифікація епоксидної вогнезахисної фарби Ammokote EP.
“Компанія дотримується прозорих конкурсних процедур і готова працювати в межах відкритих тендерів, співпрацювати з державними органами, підрядниками та проєктними командами для оперативної, безпечної й економічно обґрунтованої відбудови”, – наголосив Костянтин Калафат.
ТОВ “Ковлар Груп” заснована 2015 року у Києві та є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними опендатабот, статутний капітал компанії 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року 91 млн 370,5 тис грн, що вдвічі більше ніж за 2023, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 разів більше ніж за 2023. За перший квартал 2025 дохід компанії 13,5 млн грн, чистий дохід 1 млн 983 тис грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1101227.html
Вентильовані фасади Ruukki тепер мають параметр Global Warming Potential (GWP), що дозволяє архітекторам і замовникам контролювати екологічні характеристики матеріалів та підвищувати сталість будівельних проєктів, повідомили в компанії Rauta.
GWP, виражений у кілограмах CO₂-еквівалента на квадратний метр, дає можливість порівнювати екологічність різних будівельних матеріалів та оцінювати їхній вплив на зміну клімату в межах оцінки життєвого циклу будівлі.
«Наявність GWP дає змогу замовникам робити свідомий вибір на користь максимально екологічних матеріалів та отримати додаткові бали при сертифікації за міжнародними екологічними стандартами LEED та BREEAM», — зазначив директор Rauta Андрій Озейчук.
Дані щодо GWP розміщені на сторінках відповідної продукції вентильованих фасадів Ruukki.
Rauta — українська компанія, що спеціалізується на постачанні та впровадженні сучасних будівельних рішень з використанням сендвіч-панелей, сталевих конструкцій та енергоефективних технологій.
Офіційний представник Ruukki в Україні, компанія реалізує проєкти у промисловому, комерційному та цивільному будівництві.
Із 2023 року в Україні діє закон, що адаптує Регламент ЄС 305 і підвищує вимоги до якості будматеріалів. Як зазначив Андрій Озейчук, директор компанії Rauta, у статті для Інтерфакс-Україна, перехід на нові стандарти триватиме до 2026 року.
Документ також вимагає запровадження енергоефективності, сертифікації і підвищеної відповідальності за декларовані характеристики продукції.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Українські будівельні компанії відчувають стійкий кадровий дефіцит, деякі вакансії залишаються відкритими до пів року, повідомив директор компанії Rauta Андрій Озейчук в колонці для Інтерфакс-Україна.
За його словами, у 2022–2024 роках заробітні плати у галузі зростали приблизно на 20% щороку.
Компанії все активніше залучають жінок, людей старшого віку, а також розглядають можливість найму працівників з Азії.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Собівартість будівництва в Україні з початку повномасштабної війни зросла на 70%, повідомив голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва Андрій Озейчук у блозі для агентства Інтерфакс-Україна.
Лише у 2024 році вартість будматеріалів і послуг зросла на 24%, що значно вплинуло на структуру витрат у нових проєктах.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
