Український виробник систем пасивного вогнезахисту «Ковлар Груп» розширює присутність на ринку Молдови і розраховує зробити цей напрямок одним з перших стабільних експортних каналів для своєї продукції.
Як повідомили в компанії, протягом останніх двох років вона поставляє до Молдови протипожежну продукцію для захисту інженерних комунікацій. У «Ковлар Груп» відзначають, що на молдавському ринку власне виробництво матеріалів пасивного вогнезахисту практично відсутнє, тому місцеві партнери виявляють інтерес до українських систем.
У компанії уточнюють, що для впровадження продукції проводяться регулярні технічні наради з молдавськими фахівцями, в ході яких обговорюються питання проектування систем вогнезахисту, національні нормативні вимоги та особливості застосування матеріалів. За попередніми домовленостями, молдавська сторона планує закуповувати значну частину продукції Ammokote.
Присутність продукції бренду Ammokote на молдавському ринку підтверджується і відкритими профільними ресурсами: зокрема, на спеціалізованому майданчику Antikor.md розміщена продукція Ammokote для протипожежного захисту інженерних комунікацій з технічною документацією та сертифікатами.
ТОВ «Ковлар Груп» засноване в 2015 році в Києві і є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року склав 91,37 млн грн, що вдвічі більше, ніж роком раніше, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 рази вище показника 2023 року. За перший квартал 2025 року дохід компанії склав 13,5 млн грн, чистий дохід – 1,983 млн грн.
Український виробник вогнезахисних матеріалів ТОВ «Ковлар Груп» (Київ) розцінює інформаційну атаку на компанію як елемент недобросовісної конкуренції.
«На тлі гучних корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлями для енергетичного сектора України, та пропозицією ТОВ »Ковлар Груп” вогнезахисних матеріалів українського виробництва за цінами, в рази нижчими, ніж у переможців державних тендерів, ми розцінюємо такі дії як елемент дискредитації українського виробника і недобросовісної конкуренції”, – йдеться в заяві компанії, опублікованій на її сайті.
Компанія отримала журналістський запит (від 18.02.2026 року), зміст якого свідчить про спробу повторення інформаційної дискредитаційної кампанії, як влітку 2025 року.
У серпні 2024 року щодо «Ковлар Груп» була проведена масштабна інформаційна атака, що супроводжувалася замовними публікаціями однотипних матеріалів у ряді ЗМІ. Їх метою була дискредитація компанії в період її активної участі в державних тендерах із захисту об’єктів енергетичної інфраструктури.
Тоді компанія обрала правовий шлях захисту: звернулася до суду, Генеральної прокуратури України, Національної поліції, Міністерства юстиції та органів фінансового моніторингу. За результатами перевірок отримано офіційні підтвердження: компанія та її засновники здійснюють діяльність відповідно до законодавства України, не перебувають під санкціями і не мають жодних обмежень у господарській діяльності.
Наразі ТОВ «Ковлар Груп» продовжує роботу в штатному режимі, виконує контрактні зобов’язання та розвиває виробництво, і наголошує, що вся продукція під ТМ Ammokote виробляється відповідно до чинних нормативних документів, а технічна та дозвільна документація є чинною і відповідає нормативним вимогам.
“Компанія працює відкрито, професійно і в рамках чинного законодавства. Участь у державних тендерах здійснюється на конкурентних засадах. Підприємство є сумлінним платником податків і має високий рівень податкової дисципліни. Компанія вже довела безпідставність попередніх звинувачень у правовому полі, тому впевнені, що і цього разу правда буде на нашому боці«, – йдеться в заяві.
ТОВ »Ковлар Груп” засноване в 2015 році. Воно є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні.
За даними Оопендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн. Кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40% акцій), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%).
вогнезахисний матеріал, дискредитація, інформаційна атака, Калафат, Ковлар Груп, ОЗЕЙЧУК
Інженерно-будівельна компанія Rauta виведе наступного року на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з «зеленої» сталі, повідомив директор Rauta Андрій Озейчук під час панельної дискусії V Українського Будівельного Конгресу в п’ятницю в Києві.
«У 2026 році Rauta виведе на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з »зеленої” сталі, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода”, – навів він приклад впровадження компанією ESG-принципів (Environmental, Social, Governance – екологічна, соціальна та внутрішньокорпоративна відповідальність бізнесу).
За його словами, використання «зеленої» сталі, зокрема, дозволить значно зменшити кількість втіленого вуглецю і збільшити кількість балів при сертифікації будівлі за екологічними системами LEED і BREEAM.
Rauta системно впроваджує ключові ESG-принципи у своїй діяльності, адже для замовників компанії важливі прозора корпоративна культура і репутація. «У проектах, які реалізує наша компанія, завжди закладаються рішення, які відповідають принципам ESG. Наприклад, технологія герметичності або сендвіч-панелі серії Energy, які зменшують операційний вуглець і підвищують стійкість об’єкта», – каже Озейчук.
У 2022 році Rauta першою в Україні впровадила екологічні декларації Environmental Product Declaration (EPD) на огороджувальні конструкції. Також компанія бере активну участь у соціальних проєктах: виступає партнером архітектурних конкурсів, надає гранти на навчання молодих архітекторів у школах InLab і «Плюс Мінус», встановила навчальний стенд у спеціалізованій аудиторії з енергозбереження КНУСА, запустила освітній проєкт зі сталого дизайну.
Експерт зазначив, що перевагою сталевих рішень для замовника є швидкість реалізації проектів і можливість створювати великопрогонні простори. У разі необхідності сталеві каркаси можуть бути відносно легко релоковані або 100% перероблені як металобрухт, що значно підвищує їх цінність для замовника в порівнянні із залізобетонними рішеннями.
Озейчук констатував, що європейські замовники будівництва, які реалізують проекти в Україні, не тільки готові платити за сталеві рішення, але й часто наполягають на використанні більш екологічних та енергоефективних матеріалів.
“Це обумовлено більш свідомим ставленням до екології та досвідом будівництва в ЄС, де діє європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих і нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів. На жаль, українські замовники будівництва в основному дивляться на низьку ціну, а не на екологічні або якісні характеристики”, – розповів він.
За його прогнозом, якщо Україна імплементує європейську Директиву, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. «Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками і змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси для підвищення екологічності та енергоефективності продукції», – вважає Озейчкук.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проектні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
У разі завершення бойових дій у 2025 році ринок пасивного вогнезахисту України з 2026 року може зрости приблизно у 2,5 рази – до близько $25 млн, повідомили у “Ковлар Груп”, який є виробником засобів пасивного вогнезахисту.
Згідно із дослідженням експертів компанії на підставі проміжних результатів Ukraine Recovery Conference 2025 (Рим) та з урахуванням першочергових завдань з відбудови, очікується зміна сегментації ринку пасивного вогнезахисту за типом матеріалів. Більшу долю займуть інтумесцентні покриття для сталі — 35-40% , вогнезахисні штукатурки та плити — 20-25%, системи герметизації проходок і захисту інженерних комунікацій — 25-30%, матеріали для захисту деревини — до 10% та вентиляційних і димових каналів — 5-10%. Також прогнозується зростання попиту на епоксидні та поліуретанові вогнезахисні системи для нафтогазової інфраструктури, енергетики та стратегічних об’єктів, що раніше було обмежено високою вартістю імпортних аналогів.
Директор “Ковлар Груп” Костянтин Калафат акцентував увагу на тому, що потужностей вітчизняних виробників достатньо для забезпечення масштабної відбудови інфраструктури країни у повоєнний період. Зокрема, ТОВ “Ковлар Груп” робить пріоритет на відновленні енергетичного сектору, де визначальними є швидкість виконання робіт, доступність матеріалів і підвищені вимоги до пожежної безпеки.
“Застосування продукції Ammokote забезпечує оперативність вогнезахисних робіт — власне виробництво скорочує логістичні строки та дозволяє швидко постачати великі обсяги. Локальне виробництво знижує собівартість порівняно з імпортними аналогами, що особливо важливо для масштабних проєктів відновлення”, – повідомив директор компанії Костянтин Калафат.
Важливим фактором для відбудови є провадження в Україні закону “Про надання будівельної продукції на ринку”, який імплементує норми Регламенту (ЕС) №305/2011 та має підвищити конкурентоздатність українського сегменту вогнезахисту по зрівнянню з європейською продукцією. За словами Костянтина Калафата, українські виробники вогнезахисної продукції мають активно впроваджувати технології виготовлення та контролю за продукцією відповідно до передових європейських норм.
Критично важливим напрямом діяльності компанії є вогнезахист кабельних ліній на енергетичних об’єктах, де пожежна безпека є умовою надійної та безперебійної роботи генерації, підстанцій і мереж. Для захисту кабельного господарства “Ковлар Груп” пропонує комплексні рішення: вогнезахисні фарби, штукатурки, три варіанти систем для проходок, а також спеціальні муфти, ущільнювачі й герметики. У першому півріччі 2025 року компанія розробила універсальний фінішний матеріал Ammokote TOP-W для систем вогнезахисту кабельних комунікацій; триває сертифікація епоксидної вогнезахисної фарби Ammokote EP.
“Компанія дотримується прозорих конкурсних процедур і готова працювати в межах відкритих тендерів, співпрацювати з державними органами, підрядниками та проєктними командами для оперативної, безпечної й економічно обґрунтованої відбудови”, – наголосив Костянтин Калафат.
ТОВ “Ковлар Груп” заснована 2015 року у Києві та є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними опендатабот, статутний капітал компанії 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року 91 млн 370,5 тис грн, що вдвічі більше ніж за 2023, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 разів більше ніж за 2023. За перший квартал 2025 дохід компанії 13,5 млн грн, чистий дохід 1 млн 983 тис грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1101227.html
