Повоєнна відбудова України сформує масштабний ринок для будівельного сектору, промисловості та суміжних галузей, однак українським компаніям уже зараз потрібно готуватися до конкуренції з міжнародними підрядниками, вважає директор Rauta, голова ради директорів Асоціації “Український Центр Сталевого Будівництва” Андрій Озейчук.
У своїй колонці для The Page він зазначив, що після завершення війни попит на будівництво буде значним як з боку населення, так і з боку держави та бізнесу. За оцінками МЗС, за кордоном перебуває близько 8 млн українців, які виїхали під час повномасштабного вторгнення, а ООН прогнозує повернення 3-3,5 млн людей після настання стійкого миру та гарантій безпеки.
За словами експерта, значна частина тих, хто повернеться, а також внутрішньо переміщені особи потребуватимуть нового житла або відновлення пошкодженого. Водночас відбудова не обмежуватиметься житловим фондом. За оцінками Київської школи економіки, на житлові будівлі припадає лише близько третини прямих збитків від війни, тоді як значних втрат також зазнали транспортна та енергетична інфраструктура, активи підприємств, промисловість і АПК.
Озейчук зазначає, що, за оцінками Світового банку, для відбудови України знадобиться понад EUR500 млрд протягом наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує ВВП України у 2025 році та створює значні можливості не лише для будівельної галузі, а й для всієї економіки.
За його оцінкою, кожна гривня, вкладена у будівництво, має мультиплікаційний ефект і стимулює у 1,5-3 рази більший приріст у суміжних галузях. Прикладами можуть бути повоєнна відбудова Німеччини та Південної Кореї, де будівельний сектор став одним із каталізаторів економічного зростання.
Основними джерелами фінансування масштабних проєктів експерт називає пряму фінансову допомогу міжнародних партнерів, зокрема G7, ЄС і США, залучення великих приватних інвестицій під державні гарантії, а також репарації та конфісковані заморожені активи РФ. Додатковим стимулом має стати євроінтеграція України, яка в перспективі відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС.
Водночас українські будівельні компанії вже зараз можуть зіткнутися з жорсткою конкуренцією з боку європейських гравців. На думку Озейчука, найбільш реалістичним сценарієм стане консорціумна модель, у якій європейський генпідрядник працюватиме разом з українськими субпідрядниками та використовуватиме локальні матеріали, сертифіковані за європейськими стандартами EN.
За такого сценарію іноземні компанії можуть залучатися до високотехнологічних робіт, тоді як український бізнес виконуватиме локальну логістику, спеціалізовані роботи, будівництво мереж, доріг і об’єктів капітального будівництва.
Головним бар’єром для українських компаній експерт називає умови фінансування. Якщо в Україні будівництво часто ведеться за рахунок значних авансів, то в ЄС поширена модель постаудитної оплати – за фактом виконання етапів. Це потребує значного оборотного капіталу, тоді як українські компанії мають обмежений доступ до дешевих довгострокових кредитів.
Для вирівнювання умов конкуренції, на думку Озейчука, держава має запускати програми доступного довгострокового кредитування під державні гарантії, надавати пільгове фінансування для модернізації українських заводів будматеріалів, спрощувати впровадження стандартів EN і лобіювати участь українського бізнесу в міжнародних грантових програмах.
Окремим викликом стане перехід будівельної галузі на європейські правила проєктування. У 2028 році українська система має повністю завершити інтеграцію у європейський простір і перейти на Єврокоди. Це зніме частину бар’єрів для іноземних інженерів, але водночас вимагатиме швидкого підвищення кваліфікації українських фахівців.
Серед технологічних трендів відбудови експерт називає BIM-моделювання, цифрові двійники будівель, енергоефективні рішення та концепцію будинків із нульовим споживанням енергії. За його оцінкою, ринок зміщуватиметься у бік швидкісного модульного будівництва, екологічних матеріалів та інноваційних рішень.
Ще одним ключовим обмеженням стане кадровий дефіцит. За словами Озейчука, демобілізовані військові та чоловіки, які повернуться з-за кордону, лише частково компенсують нестачу робочої сили. Високий попит може спричинити зростання зарплат у будівництві, особливо для робітничих професій, а також стимулювати перекваліфікацію фахівців з інших секторів, активніше залучення жінок, ветеранів і людей старшого віку.
Крім того, українські компанії вже починають співпрацювати з агентствами, які спеціалізуються на офіційному працевлаштуванні будівельників із країн Південної Азії, зокрема Індії, Непалу, Бангладеш і Пакистану.
Озейчук вважає, що два головні принципи майбутньої відбудови – це швидкість реалізації та підхід Build Back Better, тобто відбудова кращої якості, ніж було до руйнувань. Саме ці критерії визначатимуть попит на сучасні матеріали, технології та виробничі потужності в Україні.
Rauta – українська компанія, що працює у сфері швидкомонтованих будівель, фасадних і покрівельних систем, сендвіч-панелей та сталевого будівництва. Асоціація “Український Центр Сталевого Будівництва” об’єднує компанії, що працюють у сегменті металоконструкцій, будівельних матеріалів, проєктування та промислового будівництва.
За оцінками експертів Українського Центру Сталевого Будівництва, ринок будівельних металоконструкцій у 2025 році досягнув 108 тис. тонн.
Обсяг імпорту металевих конструкцій збільшився у 2,4 рази, тоді як внутрішній ринок продемонстрував зростання на 3%.
Металоконструкції активно застосовувалися у проєктах відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури, зведення промислових і логістичних будівель.
За прогнозами фахівців галузі, у 2026 році ринок металоконструкцій може зрости приблизно 9% та за підсумками року скласти близько 117 тис. тонн.
«Після різкого падіння попиту на металоконструкції у 2022 році ми спостерігаємо стабільне зростання споживання на 15-20% щорічно. Проте ще далеко до показників 2021 року, коли ринок сталевих конструкцій сягнув 154 тис. тонн», – охарактеризував стан галузі Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів УЦСБ.
Український виробник систем пасивного вогнезахисту «Ковлар Груп» розширює присутність на ринку Молдови і розраховує зробити цей напрямок одним з перших стабільних експортних каналів для своєї продукції.
Як повідомили в компанії, протягом останніх двох років вона поставляє до Молдови протипожежну продукцію для захисту інженерних комунікацій. У «Ковлар Груп» відзначають, що на молдавському ринку власне виробництво матеріалів пасивного вогнезахисту практично відсутнє, тому місцеві партнери виявляють інтерес до українських систем.
У компанії уточнюють, що для впровадження продукції проводяться регулярні технічні наради з молдавськими фахівцями, в ході яких обговорюються питання проектування систем вогнезахисту, національні нормативні вимоги та особливості застосування матеріалів. За попередніми домовленостями, молдавська сторона планує закуповувати значну частину продукції Ammokote.
Присутність продукції бренду Ammokote на молдавському ринку підтверджується і відкритими профільними ресурсами: зокрема, на спеціалізованому майданчику Antikor.md розміщена продукція Ammokote для протипожежного захисту інженерних комунікацій з технічною документацією та сертифікатами.
ТОВ «Ковлар Груп» засноване в 2015 році в Києві і є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року склав 91,37 млн грн, що вдвічі більше, ніж роком раніше, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 рази вище показника 2023 року. За перший квартал 2025 року дохід компанії склав 13,5 млн грн, чистий дохід – 1,983 млн грн.
Український виробник вогнезахисних матеріалів ТОВ «Ковлар Груп» (Київ) розцінює інформаційну атаку на компанію як елемент недобросовісної конкуренції.
«На тлі гучних корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлями для енергетичного сектора України, та пропозицією ТОВ »Ковлар Груп” вогнезахисних матеріалів українського виробництва за цінами, в рази нижчими, ніж у переможців державних тендерів, ми розцінюємо такі дії як елемент дискредитації українського виробника і недобросовісної конкуренції”, – йдеться в заяві компанії, опублікованій на її сайті.
Компанія отримала журналістський запит (від 18.02.2026 року), зміст якого свідчить про спробу повторення інформаційної дискредитаційної кампанії, як влітку 2025 року.
У серпні 2024 року щодо «Ковлар Груп» була проведена масштабна інформаційна атака, що супроводжувалася замовними публікаціями однотипних матеріалів у ряді ЗМІ. Їх метою була дискредитація компанії в період її активної участі в державних тендерах із захисту об’єктів енергетичної інфраструктури.
Тоді компанія обрала правовий шлях захисту: звернулася до суду, Генеральної прокуратури України, Національної поліції, Міністерства юстиції та органів фінансового моніторингу. За результатами перевірок отримано офіційні підтвердження: компанія та її засновники здійснюють діяльність відповідно до законодавства України, не перебувають під санкціями і не мають жодних обмежень у господарській діяльності.
Наразі ТОВ «Ковлар Груп» продовжує роботу в штатному режимі, виконує контрактні зобов’язання та розвиває виробництво, і наголошує, що вся продукція під ТМ Ammokote виробляється відповідно до чинних нормативних документів, а технічна та дозвільна документація є чинною і відповідає нормативним вимогам.
“Компанія працює відкрито, професійно і в рамках чинного законодавства. Участь у державних тендерах здійснюється на конкурентних засадах. Підприємство є сумлінним платником податків і має високий рівень податкової дисципліни. Компанія вже довела безпідставність попередніх звинувачень у правовому полі, тому впевнені, що і цього разу правда буде на нашому боці«, – йдеться в заяві.
ТОВ »Ковлар Груп” засноване в 2015 році. Воно є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні.
За даними Оопендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн. Кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40% акцій), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%).
вогнезахисний матеріал, дискредитація, інформаційна атака, Калафат, Ковлар Груп, ОЗЕЙЧУК
Інженерно-будівельна компанія Rauta виведе наступного року на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з «зеленої» сталі, повідомив директор Rauta Андрій Озейчук під час панельної дискусії V Українського Будівельного Конгресу в п’ятницю в Києві.
«У 2026 році Rauta виведе на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з »зеленої” сталі, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода”, – навів він приклад впровадження компанією ESG-принципів (Environmental, Social, Governance – екологічна, соціальна та внутрішньокорпоративна відповідальність бізнесу).
За його словами, використання «зеленої» сталі, зокрема, дозволить значно зменшити кількість втіленого вуглецю і збільшити кількість балів при сертифікації будівлі за екологічними системами LEED і BREEAM.
Rauta системно впроваджує ключові ESG-принципи у своїй діяльності, адже для замовників компанії важливі прозора корпоративна культура і репутація. «У проектах, які реалізує наша компанія, завжди закладаються рішення, які відповідають принципам ESG. Наприклад, технологія герметичності або сендвіч-панелі серії Energy, які зменшують операційний вуглець і підвищують стійкість об’єкта», – каже Озейчук.
У 2022 році Rauta першою в Україні впровадила екологічні декларації Environmental Product Declaration (EPD) на огороджувальні конструкції. Також компанія бере активну участь у соціальних проєктах: виступає партнером архітектурних конкурсів, надає гранти на навчання молодих архітекторів у школах InLab і «Плюс Мінус», встановила навчальний стенд у спеціалізованій аудиторії з енергозбереження КНУСА, запустила освітній проєкт зі сталого дизайну.
Експерт зазначив, що перевагою сталевих рішень для замовника є швидкість реалізації проектів і можливість створювати великопрогонні простори. У разі необхідності сталеві каркаси можуть бути відносно легко релоковані або 100% перероблені як металобрухт, що значно підвищує їх цінність для замовника в порівнянні із залізобетонними рішеннями.
Озейчук констатував, що європейські замовники будівництва, які реалізують проекти в Україні, не тільки готові платити за сталеві рішення, але й часто наполягають на використанні більш екологічних та енергоефективних матеріалів.
“Це обумовлено більш свідомим ставленням до екології та досвідом будівництва в ЄС, де діє європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих і нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів. На жаль, українські замовники будівництва в основному дивляться на низьку ціну, а не на екологічні або якісні характеристики”, – розповів він.
За його прогнозом, якщо Україна імплементує європейську Директиву, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. «Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками і змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси для підвищення екологічності та енергоефективності продукції», – вважає Озейчкук.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проектні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
