В Україні в 2025 році буде побудовано два підприємства з переробки борошна – на західній Україні виготовлятимуть борошно, в Полтавській області – крупи, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба”, – розказав він.
На думку керівника галузевої асоціації, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу.
“Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна – дуже широка гама продуктів переробки “, – наголосив Рибчинський і додав, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки – в $15 млн. У цю суму входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту. Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо.
Рибчинський також не відкидає перспективу будівництва на чорноморського побережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.
“Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики”, – підкреслив він і додав, що кроком для такого шляху розвитку переробки в Україні має бути в першу чергу зацікавленість держави.
Молочне виробництво, попри втрати потужностей на сході України, не зупиняється, а зміщується в центральні та західні області, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль на конференції “Молочна галузь: Україна – ЄС”.
Міністр зауважив, що наразі в Україні будується або модернізується 125 молочних ферм.
Він висловив упевненість, що стійкість молочного бізнесу – приклад для всієї економіки, а ефективний розподіл маржі між виробником, переробником і ритейлом – не лише питання економіки, а й довіри.
“Лише синергія між усіма учасниками може дати той ефект масштабу, який дозволить створювати додану вартість і в країні, і для експорту. Вдячний за відкритий і фаховий діалог. Це була плідна розмова, яка, переконаний, матиме практичні результати для галузі”, – наголосив Коваль.
При цьому він зауважив, що ціноутворення – ключ до справедливості в ланцюгу і закликав виробників переходити від сировини до готової продукції.
“Тонна українського агроекспорту коштує в середньому EUR291. Для порівняння, в ЄС – EUR1536. Це різниця між сировинною економікою та економікою доданої вартості. Наше завдання – зробити так, щоб частка тваринництва та переробки сягнула понад 50% в агросекторі”, – резюмував міністр агрополітики.
Компанія TwinSocks (Ковель Волинської обл.), дистрибутор та виробник панчішно-шкарпеткових виробів, планує створити індустріальний парк (ІП) з переробки технічних конопель, повідомив заступник голови парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Компанія TwinSocks оголосила про намір створити індустріальний парк за спеціалізацією на переробці технічних конопель”, – написав він у дайджесті новин про індустріальні парки за травень у Facebook у понеділок.
В свою чергу, Волинська обласна держадміністрація повідомила у Facebook, що у минулий четвер в рамках обговорення перспектив індустріальних парків на Волині, про намір створення такого парку повідомив керуючий директор ТОВ “TwinSocks” Богдан Конопацький.
“Сімейний бізнес із 25-річною історією діяльності на Волині та Рівненщині, компанія TwinSocks, готується зробити новий крок – розвивати екоіндустріальний парк із фокусом на переробці технічних конопель”, – йдеться у повідомленні.
Волинська ОДА зазначає, що саме технічна конопля, яку дозволено легально вирощувати в Україні, може стати основою для нової переробної галузі: від вирощування до повного виробничого циклу і створення текстилю.
“Чому це вигідно? Влада отримує податкові надходження, а бізнес – пільги та майданчик для масштабування”, – наводяться у повідомленні слова Конопацького.
ОДА також повідомляє, що ідею створити екоіндустріальний парк підтримали підприємці та представники торгово-промислової палати, зокрема, Віталій Киричук із ТПП зазначив, тема переробки технічних культур є однією з найперспективніших, і Волинь цілком може стати пілотною областю в цьому напрямку.
Виробник панчішно-шкарпеткових виробів ТМ “TwinSocks” працює в Україні з 2004 року. В асортименті: чоловічі, жіночі та дитячі шкарпетки і колготки. Компанія має фірмові магазини в Луцьку, Ковелі та Рівному.
Як повідомлялось, у травні поточного року завод з переробки технічних конопель запрацював у в індустріальному парку “Ма’Рижани” (Житомирська обл.).
Кисилевський також повідомив, зокрема, про затвердження Жмеринською міськрадою (Вінницька обл.) концепції індустріального парку “Бріл Парк” поруч із селищем Браїлів.
За повідомленням на сайті міськради, напрямами діяльності парку визначені агропереробка, харчова промисловість, переробка овочів і фруктів, генерація енергії (електричної, теплової, виробництво холоду), логістичний комплекс, виробництво будматеріалів.
Парк також буде відкритий для компаній, що змушені були релокуватись з прифронтових територій у зв’язку з війною.
Група компаній “Велта” з активами із видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) отримала третій патент від Бюро патентів і товарних знаків США (USPTO) на власну інноваційну технологію Velta Ti Process.
Згідно з пресрелізом у понеділок, новий патент підтверджує можливість отримання високоякісного діоксиду титану (TiO₂) – ключового матеріалу для подальшого виробництва титанового порошку за технологією Velta Ti Process, а також товарних продуктів на основі титану, заліза, кальцію та азоту.
При цьому нагадується, що Velta Holding US Inc. у період з 2020 року отримала 3 українських та 3 патенти у США.
Velta Holding US Inс. – група компаній повного циклу титанового виробництва від видобутку титанової сировини через інновації до виготовлення кінцевих металевих продуктів.
ТОВ “Велта” – українська компанія, яка входить в групу та є виробником титанової сировини і єдиною приватною українською компанією, що побудувала видобувний титановий комплекс з нуля у Кіровоградській області. Протягом понад 15 років роботи у видобувному секторі компанія займає 2% світового ринку титану та має партнерів й клієнтів в Європі та США.
У “Велта Холдинг” також входять науково-дослідний центр Velta RD Titan, виробник індивідуальних титанових імплантів Velta Medical.
ТОВ “Велта Холдинг” належить 100% ТОВ “ВКФ “Велта””. Кінцевими бенефіціарами є три фізособи: Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).
У 2025 році в Сербії розпочнеться будівництво найбільшого за останні десятиліття підприємства харчової промисловості — заводу з переробки кукурудзи на крохмаль. Проект реалізує компанія Amelo, що входить до молдавської агропромислової групи Trans-Oil.
Локація та масштаби проекту
Завод буде побудований у місті Сремська-Мітровіца на місці колишнього цукрового заводу «Шечерана». Загальний обсяг інвестицій складе 35 мільйонів євро. Підприємство зможе переробляти до 250 000 тонн кукурудзи на рік, виробляючи нативний і модифікований крохмаль, а також кукурудзяний сироп для харчової, фармацевтичної та хімічної промисловості.
Будівництво розпочнеться в травні 2025 року і триватиме 18-20 місяців. Партнером проекту виступає китайська компанія Myande Group, що спеціалізується на обладнанні для крохмального виробництва.
Після запуску завод створить близько 150 нових робочих місць. Мер Сремської Митровиці Браніслав Недімович зазначив, що це одна з найбільших інвестицій у харчову промисловість Сербії за останні 40–50 років.
Новий завод дозволить збільшити внутрішню переробку кукурудзи, знизити експорт сировини і підвищити додану вартість продукції. Це зміцнить позиції Сербії на європейському ринку крохмалю та супутніх продуктів.
Компанія «Ма’Ріжани Хемп Компані» (Житомирська обл.) ввела в експлуатацію підприємство з переробки промислової конопель потужністю 14 тис. тонн на рік в індустріальному парку «Ма’Ріжани», повідомило Мінекономіки.
«Розвиток власної переробки – одне з ключових завдань урядової політики «Зроблено в Україні» і частина національної економічної ідеї. Ми повинні змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну і наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю», – цитується в повідомленні перший віце-прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час ознайомчого візиту.
Завод вироблятиме довге волокно для текстилю та технічних тканин (експорт, з перспективою переробки всередині країни для української fashion-індустрії); коротке волокно для паперу, нетканих матеріалів, ізоляції, а костриця стане сировиною для біопластику, будівельних матеріалів, підстилок для тварин.
Як повідомив на фейсбук-сторінці заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, присутній на відкритті заводу, обсяг інвестицій в першу лінію проекту перевищив $20 млн. На заводі зараз зайнято 200 працівників.
За інформацією підприємства, яку наводить Мінекономіки, в 1990-х роках переробка луб’яних культур в Україні фактично зникла, а разом з нею – і виробництво гребінної пряжі. Це зробило текстильну галузь залежною від імпорту і знизило її конкурентоспроможність.
Щоб змінити ситуацію, в 2023 році «Ма’Ріжані Хемп Компані» розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. У 2024 році компанія засіяла 890 га промислової коноплі, в 2025-му – вже 1200 га.
«Це найбільші площі вирощування конопель в Центральній і Східній Європі», – йдеться в повідомленні.
Зараз виробничих площ становить 10 тис. кв.м, складських – 10,8 тис. кв.м, завершено будівництво і монтаж обладнання, а також розпочато тестування сировини і виготовлення перших зразків. Як повідомлялося, ІП «Ма’Ріжани» займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим в Європі парком з первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП в серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
