У 2025 році в Сербії розпочнеться будівництво найбільшого за останні десятиліття підприємства харчової промисловості — заводу з переробки кукурудзи на крохмаль. Проект реалізує компанія Amelo, що входить до молдавської агропромислової групи Trans-Oil.
Локація та масштаби проекту
Завод буде побудований у місті Сремська-Мітровіца на місці колишнього цукрового заводу «Шечерана». Загальний обсяг інвестицій складе 35 мільйонів євро. Підприємство зможе переробляти до 250 000 тонн кукурудзи на рік, виробляючи нативний і модифікований крохмаль, а також кукурудзяний сироп для харчової, фармацевтичної та хімічної промисловості.
Будівництво розпочнеться в травні 2025 року і триватиме 18-20 місяців. Партнером проекту виступає китайська компанія Myande Group, що спеціалізується на обладнанні для крохмального виробництва.
Після запуску завод створить близько 150 нових робочих місць. Мер Сремської Митровиці Браніслав Недімович зазначив, що це одна з найбільших інвестицій у харчову промисловість Сербії за останні 40–50 років.
Новий завод дозволить збільшити внутрішню переробку кукурудзи, знизити експорт сировини і підвищити додану вартість продукції. Це зміцнить позиції Сербії на європейському ринку крохмалю та супутніх продуктів.
Компанія «Ма’Ріжани Хемп Компані» (Житомирська обл.) ввела в експлуатацію підприємство з переробки промислової конопель потужністю 14 тис. тонн на рік в індустріальному парку «Ма’Ріжани», повідомило Мінекономіки.
«Розвиток власної переробки – одне з ключових завдань урядової політики «Зроблено в Україні» і частина національної економічної ідеї. Ми повинні змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну і наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю», – цитується в повідомленні перший віце-прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час ознайомчого візиту.
Завод вироблятиме довге волокно для текстилю та технічних тканин (експорт, з перспективою переробки всередині країни для української fashion-індустрії); коротке волокно для паперу, нетканих матеріалів, ізоляції, а костриця стане сировиною для біопластику, будівельних матеріалів, підстилок для тварин.
Як повідомив на фейсбук-сторінці заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, присутній на відкритті заводу, обсяг інвестицій в першу лінію проекту перевищив $20 млн. На заводі зараз зайнято 200 працівників.
За інформацією підприємства, яку наводить Мінекономіки, в 1990-х роках переробка луб’яних культур в Україні фактично зникла, а разом з нею – і виробництво гребінної пряжі. Це зробило текстильну галузь залежною від імпорту і знизило її конкурентоспроможність.
Щоб змінити ситуацію, в 2023 році «Ма’Ріжані Хемп Компані» розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. У 2024 році компанія засіяла 890 га промислової коноплі, в 2025-му – вже 1200 га.
«Це найбільші площі вирощування конопель в Центральній і Східній Європі», – йдеться в повідомленні.
Зараз виробничих площ становить 10 тис. кв.м, складських – 10,8 тис. кв.м, завершено будівництво і монтаж обладнання, а також розпочато тестування сировини і виготовлення перших зразків. Як повідомлялося, ІП «Ма’Ріжани» займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим в Європі парком з первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП в серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
Компанія “Олис” (Одеса) спроектувала і запустила “під ключ” новий завод з переробки круп для компанії Tõrvaaugu Mahe Talu (Лейбре, Естонія) потужністю – 24 тонни на добу, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Агрегатний крупозавод базується на удосконаленій технології “Оптиматик-Г-24″, яка передбачає переробку зерна гречки в зерно-ядрицю. Виробничий комплекс також включає аспірацію, самопливний транспорт, пневмотранспорт, електроніку та автоматику”, – написав він у Facebook у середу.
За словами народного депутата, технологи “Олис” адаптували обладнання під архітектурні особливості виробничого приміщення естонського замовника та реалізували мультиформатну упаковку – від біг-бегів до дрібного фасування.
“Для виробництва обладнання нового крупозаводу “Олис” скористалася державною програмою доступних кредитів “5-7-9”, – зазначив він.
Кисилевський додав, що компанія “Олис” виробляє понад 200 видів обладнання для переробки зернових на борошно та крупи, очищення та контролю якості зерна. Потужність крупозаводів, які вона проектує та встановлює, – від 15 до 300 тонн на добу.
Частка експорту в реалізації продукції компанії – 25%. Рівень локалізації обладнання, яке вона випускає, становить близько 75%. На підприємстві зайнято 211 працівників.
“Програма компенсації 25% вартості сільгосптехніки вже допомагає заводу вигравати конкуренцію на внутрішньому ринку з виробниками Туреччини, Китаю, Швейцарії, Польщі, Канади. (…) Актуальна для підприємства й можливість продавати обладнання із залученням покупцями державних грантів на переробку (до 8 млн грн на умовах співфінансування). Адже найдешевший крупоцех з переробки зернових виробництва “Олис” коштує від 4 млн грн”, – ідеться у повідомленні Кисилевського.
ТОВ “Олис”, за інформацією на сайті компанії, працює в Україні 20 років, розробляє, виробляє і монтує обладнання для очищення, переробки та контроля якості зерна. Створила, зокрема, один з найбільших у світі зерноочисний барабанний сепаратор “Луч-300” потужністю понад 300 тонн/год, який встановлено, зокрема, на Старокостянтинівському МЕЗ, Трансгрейнтерміналі у Чорноморську і на інших підприємствах України та закордоном.
Наразі експортує свої розробки у понад 35 країн світу: від Канади до Танзанії, від ЄС до Центральної Азії.
За даними проєкту Clarity Project, 2024 року отримала 10,4 млн грн чистого прибутку супротив 1,4 млн грн збитку торік за зростання виторгу на 53% – до 234 млн грн.
Співзасновниками ТОВ “Олис” є три одеські підприємця – Олександр Верещинський (30%), Олег Васильєв та Лариса Остапенко (по 35%).
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у третьому кварталі (січень-березень) 2024/25 фінансового року (ФР) переробила 845 тис. тонн олійних культур, що на 3% більше проти аналогічного періоду минулого року, але на 9% менше проти попереднього кварталу, повідомляється в звіті агрохолдингу.
Згідно звіту, “Кернел” у січні-березні 2025 року переробив 694 тис. тонн насіння соняшнику та через брак його сировини на внутрішньому ринку України переробив також 151 тис. тонн сої на трьох заводах. Крім того, агрохолдинг переробив 50 тис. тонн насіння соняшнику за давальницькими договорами зі сторонніми організаціями.
В результаті переробки як насіння соняшнику, так і соєвих бобів у третьому кварталі 2024/25 ФР продажі харчової олії агрохолдингу впали на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 347 тис. тонн. При цьому продажі харчової олії за дев’ять місяців 2025 фінансового року становили 1 млн тонн, що на 6% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У звіті також зазначається, що надходження зерна на елеватори агрохолдингу за дев’ять місяців 2025 фінансового року зменшилися на 2%, до 2,7 млн тонн.
“Кернел” у третьому кварталі 2024/25 ФР скоротив експорт зерна на 15%, до 1,6 млн тонн проти аналогічного періоду минулого року, що пояснив скороченням врожаю в Україні. Загалом за дев’ять місяців “Кернел” експортував 4,4 млн тонн зернових та олійних культур, що становить 12% національного обсягу експорту.
Перевалка через експортні термінали агрохолдингу у третьому кварталі досягла 2,5 млн тонн, що у річному вимірі на 2% більше проти минулого року. До цього обсягу увійшли 1,8 млн тонн зернових, 0,3 млн тонн харчової олії, а решту склали продукти переробки олійних культур.
Загалом за дев’ять місяців обсяг перевалки склав 7,3 млн тонн — на 65% більше у річному вимірі, що пояснюється низькою базою порівняння у 2024/25 ФР через закриття чорноморських портів на початку сезону, резюмували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За дев’ять місяців 2024 року агрохолдинг скоротив чистий прибуток на 53% – до $204 млн при зниженні виручки на 4% – до $2,595 млрд, а його EBITDA знизилася на 36% – до $384 млн.
В Україні внутрішня переробка соєвих бобів продовжує демонструвати високі темпи, зокрема в лютому 2025 року було перероблено абсолютний місячний максимум – близько 320-330 тис. тонн сої, що на 27% більше, ніж у січні поточного року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що у 2024/25 маркетинговому році (МР, вересень-лютий) в Україні було перероблено рекордні майже 1,45 млн тонн, що на 57% перевищує показник аналогічного періоду минулого сезону та на 43% – попередній максимум для першої половини сезону-2019/20 з 1 млн тонн.
“Такий досить суттєвий приріст зумовлений передусім заходженням у переробку соєвих бобів великих заводів через складнощі із закупівлею соняшника. Проте збереженню високих темпів переробки вже кілька місяців поспіль сприяє активний експорт соєвого шроту на тлі привабливої для імпортерів вартості”, – пояснили експерти.
В “АПК-Інформ” прогнозують, що всього в сезоні-2024/25 в Україні може бути перероблено до 2,2-2,3 млн тонн сої, що становить близько 36% загальної пропозиції даної культури проти 33-35% у попередні два сезони. Водночас частка експорту сої, попри збільшення у фізичному еквіваленті, може знизитися за підсумками МР до 57% проти 58-60% у попередні сезони.
Перспективи переробки соєвих бобів у другій половині поточного сезону виглядають трохи песимістично, вважають аналітики.
Світовий ринок очікує рекордного врожаю сої в Південній Америці, збільшення переробки в Аргентині та збільшення пропозиції в секторі соєвого шроту, баланс якого і так виглядає перевантаженим в останні кілька сезонів. Посилення напруженості в торгових відносинах між США та ЄС, а також запроваджені тарифи в секторі сої з боку Китаю можуть сприяти збереженню високого попиту на зовнішньому ринку на українську сировину, що спонукає трейдерів наростити продажі сировини, яка не надійде на переробку, пояснили в аналітичному агентстві.
Райффайзен Банк (Київ) 2024 року мав у портфелі 7 млрд грн нових інвестицій, із яких 3 млрд грн припадало на проєкти з переробки аграрної продукції, повідомив директор департаменту великих корпоративних клієнтів Юрій Козак.
“З початку війни поведінка клієнтів еволюціонувала. Спочатку вони дивилися на операційний бізнес, на оборотний капітал. У 2023 році почав відновлюватися попит на інвестиційні кредити – на заміну техніки, обладнання. В 2024 році ми як банки побачили справжній попит на інвестиції. Це вже прийшли клієнти з новими виробництвами, з новими потужностями, навіть з новими заводами”, – розповів він на Українському інвестиційному конгресі в Києві в четвер.
Козак зауважив, що 2024 року в портфелі Райффайзен Банку були запити на нові інвестиції на 7 млрд грн, із них 3 млрд грн – це була саме переробка аграрної продукції: виробництво крохмалю, переробка сої, олійноекстракційні заводи, виробництво біоетанолу і біометану. Крім того 2024 року низка клієнтів із агросектору почали будувати нові молочні товарні ферми.
Він додав, що Райффайзен Банк активно допомагає аграрному бізнесу і надає кредити терміном на 5 років. Компаніям, які ведуть експортну діяльність, банк пропонує валютні кредити, які є доволі дешевими в порівнянні з іноземним фінансуванням. Говорячи про гривневі кредити, фахівець зауважив, що вони є дорожчими з огляду на політичні реалії в крані, облікову ставку та вартість ресурсів.
