В Україні внутрішня переробка соєвих бобів продовжує демонструвати високі темпи, зокрема в лютому 2025 року було перероблено абсолютний місячний максимум – близько 320-330 тис. тонн сої, що на 27% більше, ніж у січні поточного року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що у 2024/25 маркетинговому році (МР, вересень-лютий) в Україні було перероблено рекордні майже 1,45 млн тонн, що на 57% перевищує показник аналогічного періоду минулого сезону та на 43% – попередній максимум для першої половини сезону-2019/20 з 1 млн тонн.
“Такий досить суттєвий приріст зумовлений передусім заходженням у переробку соєвих бобів великих заводів через складнощі із закупівлею соняшника. Проте збереженню високих темпів переробки вже кілька місяців поспіль сприяє активний експорт соєвого шроту на тлі привабливої для імпортерів вартості”, – пояснили експерти.
В “АПК-Інформ” прогнозують, що всього в сезоні-2024/25 в Україні може бути перероблено до 2,2-2,3 млн тонн сої, що становить близько 36% загальної пропозиції даної культури проти 33-35% у попередні два сезони. Водночас частка експорту сої, попри збільшення у фізичному еквіваленті, може знизитися за підсумками МР до 57% проти 58-60% у попередні сезони.
Перспективи переробки соєвих бобів у другій половині поточного сезону виглядають трохи песимістично, вважають аналітики.
Світовий ринок очікує рекордного врожаю сої в Південній Америці, збільшення переробки в Аргентині та збільшення пропозиції в секторі соєвого шроту, баланс якого і так виглядає перевантаженим в останні кілька сезонів. Посилення напруженості в торгових відносинах між США та ЄС, а також запроваджені тарифи в секторі сої з боку Китаю можуть сприяти збереженню високого попиту на зовнішньому ринку на українську сировину, що спонукає трейдерів наростити продажі сировини, яка не надійде на переробку, пояснили в аналітичному агентстві.
Райффайзен Банк (Київ) 2024 року мав у портфелі 7 млрд грн нових інвестицій, із яких 3 млрд грн припадало на проєкти з переробки аграрної продукції, повідомив директор департаменту великих корпоративних клієнтів Юрій Козак.
“З початку війни поведінка клієнтів еволюціонувала. Спочатку вони дивилися на операційний бізнес, на оборотний капітал. У 2023 році почав відновлюватися попит на інвестиційні кредити – на заміну техніки, обладнання. В 2024 році ми як банки побачили справжній попит на інвестиції. Це вже прийшли клієнти з новими виробництвами, з новими потужностями, навіть з новими заводами”, – розповів він на Українському інвестиційному конгресі в Києві в четвер.
Козак зауважив, що 2024 року в портфелі Райффайзен Банку були запити на нові інвестиції на 7 млрд грн, із них 3 млрд грн – це була саме переробка аграрної продукції: виробництво крохмалю, переробка сої, олійноекстракційні заводи, виробництво біоетанолу і біометану. Крім того 2024 року низка клієнтів із агросектору почали будувати нові молочні товарні ферми.
Він додав, що Райффайзен Банк активно допомагає аграрному бізнесу і надає кредити терміном на 5 років. Компаніям, які ведуть експортну діяльність, банк пропонує валютні кредити, які є доволі дешевими в порівнянні з іноземним фінансуванням. Говорячи про гривневі кредити, фахівець зауважив, що вони є дорожчими з огляду на політичні реалії в крані, облікову ставку та вартість ресурсів.
Рада директорів агропромхолдинга “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, схвалила рішення про початок будівництва заводу з переробки олійних культур, зокрема сої та ріпаку, у Хмельницькій області, в який інвестує $76 млн, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Згідно повідомлення, планова потужність становитиме 400 тис. тонн на рік. Введення в експлуатацію заплановане на 2026 рік.
“Астарта” продовжує зміцнювати свої позиції у переробному секторі, інвестуючи у нові виробничі потужності. Зростаючий попит на продукти переробки сої в ЄС відкриває нові можливості, і ми готові їх реалізовувати, використовуючи наш досвід та експертизу. Новий завод із переробки олійних культур дозволить розширити лінійку інгредієнтів для кормової бази”, – зазначив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу “Астарти” Вячеслав Чук.
В агрохолдингу зауважили, що проєкт передбачає ефективне використання наявної інфраструктури агропромхолдингу, він сприятиме розвитку агропромислової екосистеми в Західному регіоні.
“Команда “Астарти” вже активно працює над його реалізацією. Буквально сьогодні ми завершили процес узгодження договору із виробником обладнання та технології екстракції. Очікуємо на рішення Наркевицької територіальної громади щодо виділення земельних ділянок під проєкт. За оцінками наших фахівців цей проєкт відповідає вимогам закону “Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні”, тож ми маємо наміри подати заявку на участь у програмі, щоб зокрема і пришвидшити його реалізацію”, – додав Чук.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
Запуск нового заводу з первинної переробки технічних конопель в індустріальному парку (ІП) «Ма’Рижани» в Житомирській області заплановано на березень-квітень 2025 року, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«В індустріальному «МаʼРижани» на фінальну стадію вийшло будівництво нового заводу. Уже на березень-квітень заплановано запуск виробництва натуральних волокон і костриці. Обсяг інвестицій у першу лінію проєкту – близько $25 млн», – написав він у Facebook у понеділок після візиту в ІП.
Він нагадав, що обладнання для нового заводу завезено із застосуванням нульової ставки ПДВ і ввізного мита.
«У Рижанах робиться спроба відродження цілої галузі з переробки технічних конопель. Виробництво волокна – масштабний, але тільки перший етап переробки. Наступний етап – виробництво пряжі. Він також потребуватиме інвестицій у розмірі близько $25 млн. Якщо ж говорити про вихід на виробництво тканини з конопель, це виведе загальну вартість проєкту на рівень $100-120 млн», – зазначив нардеп.
Кисилевський зазначив, що вирощування і збір першого врожаю технічних конопель на території 700 га власними силами організувала керуюча компанія «Ма’Рижани Хемп Компані». З наступного року планується збільшити цю площу до 1200 га, а також залучити до проєкту ще 500-600 га фермерів Житомирщини.
«Вирощування технічних конопель хоч і потребує окремого ліцензування та відбувається під пильною увагою правоохоронців, але має високу рентабельність. Ну, а волокно з першого врожаю вже майже на 100% законтрактовано ще до запуску заводу», – написав Кисилевський.
За його словами, покупці з Франції та Бельгії приїжджали до Рижан і переконалися у високій якості сировини.
«Тканина з українських конопель піде на пошиття преміального одягу від провідних європейських дизайнерів. Загалом же можливості виробництва на базі переробки технічних конопель дуже широкі: постільна білизна, канати, парусина, брезент і навіть спеціальний папір для друку грошей», – додав нардеп.
Очікується, що вже за перший рік роботи новий завод у Рижанах дасть роботу 200 жителям Житомирщини та переробить 4,5 тис. тонн сировини. За наступні роки кількість робочих місць становитиме 700, а обсяг переробки – до 12 тисяч тонн.
Як повідомлялося, ІП «МаʼРижани» займає 28 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим у Європі парком із первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП у серпні 2024 року.
Фінансова корпорація розвитку США (DFC) на рівні підради схвалила кредит у розмірі до $40 млн для агропромислового холдингу «Астарта», найбільшого українського виробника цукру.
«(Кредит) допоможе в будівництві та експлуатації заводу з переробки соєвого білка з проектною річною потужністю близько 100 000 тонн і допоможе «Астарті» здійснити інші інвестиції», – ідеться в повідомленні DFC на її сайті.
Водночас Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку наприкінці листопада 2024 року повідомила, що розглядає можливість надання «Астарті» кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Одержувачем коштів виступає ТОВ «Астарта Агро Протеїн», дочірньої компанії Astarta Holding рlс.
Зазначалося, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Спочатку рада директорів IFC планувала розглянути цей проєкт 20 грудня, проте потім перенесла його на 28 лютого 2025 року.
Як повідомлялося, «Астарта» 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
«Астарта» та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що «Астарта» в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він служить сировиною для виробництва кормів для тварин.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за умови зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Україна 2024 року переробила у виноматеріали 31,963 тис. тонн винограду, що на 36,5% менше, ніж 2023 року, повідомила Державна служба статистики. Згідно з наведеними даними, виробники виноматеріалів торік переробили 9,771 тис. тонн винограду, який власне виростили, і 22,192 тис. тонн – придбаного, що становило 30,6% і 69,4% відповідно.
Найпопулярнішими сортами у переробників у аналізованому періоді були «Аліготе», якого було перероблено 5220,3 тонни (16,3% у загальному обсязі переробленої сировини), «Шардоне» – 4015,9 тонни (12,6%), «Каберне Совіньйон» – 2742 тонни (8,6%), “Ркацителі” – 2179,6 тонни (6,8%), “Мускат” – 1973,5 тонни (6,2%), “Рислінг” – 1792,6 тонни (5,6%), “Сапераві” – 1595,4 тонни (5%), “Піно” – 1415,1 тонни (4,4%), “Совіньон” і “Одеський чорний” – по 1080 тонни (3,4%) та інші.
Згідно з оприлюдненими даними, переробка винограду в сезоні-2024 скоротилася порівняно з 2023 роком у сортовому асортименті таким чином: «Аліготе» – на 30%, “Шардоне” – на 10,5%, “Каберне Совіньйон” – на 49,2%, “Ркацителі” – 35,6%, “Мускат” – 61,2%, “Рисліни” – 17%, “Сапераві” – 38,8%, “Піно” – 50,9%, “Совіньон” і “Одеський чорний” – 55,6% і 48% відповідно.
У результаті в сезоні-2024 було виробництво виноматеріалів скоротилося на 38,1%, до 2,391 млн дал виноматеріалів, проти 3,861 млн дал 2023 року.
При цьому для виробництва столових вин було використано 1,618 млн дал виноматеріалів, або 67,7%, шампанського та ігристих вин – 608,8 тис. дал (25,5%), коньяків – 91,1 тис. дал (3,8%).
У Держстаті уточнили, що опублікували дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і частини територій, на яких ведуться бойові дії.
