“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у третьому кварталі 2026 фінансового року (ФР, січень-березень 2026 року) наростив переробку олійних культур на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 986 тис. тонн, повідомила компанія в операційному звіті.
“Компанія Kernel переробила 986 тис. тонн олійних культур протягом січня-березня 2026 року, що на 17% більше, ніж у попередньому році, завдяки покращеній наявності та закупівлі насіння соняшнику на внутрішньому ринку, залишаючись при цьому загалом стабільною у порівнянні з попереднім кварталом. Насіння соняшнику склало більшу частину обсягу переробки, тоді як соєві боби та ріпак сприяли загальному використанню на олійних переробних заводах групи”, – зазначено у документі.
Згідно зі звітом, реалізація харчової олії за звітний період збільшилася на 7% і досягла 373 тис. тонн, що корелюється з динамікою переробки. У структурі продажів на бутильовану соняшникову олію припало 19 тис. тонн.
Обсяг заготовленого зерна на елеваторах (силосах) у січні-березні становив 511 тис. тонн. За даними агрохолдинга, такий результат відображає затяжну збиральну кампанію в Україні, а також зростання обсягів приймання продукції від сторонніх постачальників. Сукупно за дев’ять місяців 2026 ФР цей показник сягнув 4 млн тонн.
У “Кернелі” підкреслили, що річне зростання за заготівлею на 50% зумовлене зміною структури посівів: частка кукурудзи в урожаї-2025 зросла до 48% проти 24% у попередньому сезоні.
Експорт зерна з України у третьому кварталі ФР склав 1,5 млн тонн, фактично зберігши рівень попереднього кварталу. Стримувальними факторами стали повільні темпи продажів з боку фермерів, дефіцит електроенергії та зростання логістичних витрат.
Водночас перевалка через експортні термінали групи зросла на 4% порівняно з минулим ФР і на 6% до попереднього кварталу – до 2,6 млн тонн. У загальному обсязі вантажопереробки зерно зайняло 73%, олії – 14%, шроти – решту.
“У сукупності, пропускна здатність терміналів за дев’ять місяців 2026 фінансового року склала 6,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у попередньому році, на тлі операційних перебоїв, спричинених посиленням атак на порти Чорного моря та несприятливими погодними умовами”, – підсумували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Розпочалося будівництво заводу з переробки та виробництва кінцевої продукції з базальту БФ «Завод» у складі індустріального парку «БФ Термінал» у Закарпатті.
«У рамках індустріального парку »БФ Термінал” буде побудовано завод площею понад 37 тис. кв. м із сучасним обладнанням та застосуванням інноваційних технологій, який забезпечить понад 120 гарантованих робочих місць із високою заробітною платою. Ця інвестиція у розмірі понад 30 млн євро забезпечить стабільне надходження до місцевого бюджету до 10 млн грн щорічно та зміцнить здатність громади до сталого розвитку. Водночас держава отримає стратегічний продукт для внутрішнього використання та експорту», — повідомив заступник керівника ОПУ Віктор Микита у Telegram.
За словами заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України Віталія Киндратива, розвиток «БФ Термінал» на Закарпатті є прикладом того, як розвиток індустріальних парків формує нову економічну реальність, в якій державні стимули допомагають запускати сучасні виробництва. «Завдяки державним стимулам Берегівський район крок за кроком перетворюється на потужний промисловий хаб, що працює на відновлення економіки України», — підкреслив він.
Він повідомив, що державні кошти спрямовуються на ключову інфраструктуру, насамперед йдеться про будівництво нової залізничної під’їзної колії на станції Батьєво. «Це фактично транспортна артерія, яка з’єднає виробничі потужності парку з мережею «Укрзалізниці» та відкриє прямий вихід на європейські ринки. Також (проводиться) капітальний ремонт з’їзду з автомобільної дороги», — повідомив він.
Крім того, державне фінансування охоплює повний цикл енергозабезпечення, а саме будівництво нової високовольтної лінії електропередачі 110 кВ, зведення сучасної підстанції «БФ Термінал» та реконструкцію існуючого відкритого розподільного пристрою. «Це створює запас енергетичної стійкості не тільки для індустріального парку, але й для всієї енергосистеми регіону, — каже Киндратив.
За словами Микити, вже побудовано залізничні колії та електричну інфраструктуру на загальну суму 316,6 млн грн. За рахунок державного бюджету профінансовано приблизно 148 млн грн із зазначеної суми.
Як повідомлялося, наприкінці 2025 р. «БФ Термінал» у Закарпатській області серед інших отримав державне фінансування на розвиток інфраструктури, а саме 11,908 млн грн на капітальний ремонт з’їзду з автодороги.
Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
Україна підтвердила готовність до відкриття продовольчого зернового хабу на території Гани та зацікавлена у спільних проєктах із переробки агропродукції, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами переговорів із ганійським колегою Самуелем Окудзето Аблакавою у Києві в середу.
Під час зустрічі сторони обговорили зміцнення глобальної продовольчої стабільності та розвиток аграрного партнерства. Сибіга підкреслив, що Україна розглядає Гану як ключового партнера у Західній Африці та готова залишатися надійним постачальником сільгосппродукції в регіон.
“Україна готова залишатися надійним постачальником аграрної продукції та водночас зацікавлена у спільних проєктах з доданою вартістю, зокрема у сфері переробки та логістики”, — сказав очільник зовнішньополітичного відомства.
Як повідомлялося, у липні 2025 року президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою щодо співробітництва в аграрній промисловості. Президенти домовилися про розширення практичної співпраці, зокрема у будівництві логістичного хабу для зберігання продовольства. Зеленський також підтвердив намір відправити українську делегацію до Гани для опрацювання цих проєктів.
Гана послідовно підтримує територіальну цілісність України, зокрема проголосувавши за резолюцію Генасамблеї ООН “Підтримка сталого миру в Україні” 24 лютого 2026 року.
Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Ми маємо найкращі серед інших країн можливості, адже майже 30% чорноземів світу зосереджено в Україні. Проте дивує те, що така країна, як Нідерланди, маючи в 4,5 раза менше землі, виробляє продовольства і похідних продуктів на суму близько 108 млрд. Вони використовують менше 20% власної сировини, 80% імпортують, але посідають 2-3 місце у світі, тоді як ми зі своєю сировиною лише у третій десятці”, — сказав він на конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За даними експерта, загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії РФ наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд. Зокрема, майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрати тваринництва становлять 5 млн курей, 350 тис. свиней та 150 тис. корів. Крім того, втрачено понад 7 тис. од. сільгосптехніки та сотні логістичних споруд.
Козаченко висловив упевненість, що за умови реалізації генетичного потенціалу рослин і тварин хоча б на 90% Україна спроможна вийти на показники виробництва у 150 млн тонн зернових та олійних культур, 25 млн тонн молока і до 10 млн тонн м’яса.
Щоб реалізувати цей потенціал, за словами президента УАК, протягом наступних 10 років Україні потрібно залучити $85 млрд інвестицій. Їх необхідно спрямувати на розвиток харчової, фармацевтичної і парфумерної промисловості – $37 млрд, у тваринництво – $18 млрд. Крім того, $8 млрд – на рослинництво, $7 млрд – на відновлення іригації, $5,5 млрд – на розвиток біоенергетики. Ще $10 млрд – на логістику, садівництво та тепличне господарство.
Для стимулювання розвитку агросектора УАК пропонує ввести пільги на землю та підключення до мереж для заводів глибокої переробки, запровадити 25% субсидію на обладнання та створити спеціалізовану іпотечну банківську установу. Також пропонується залучити міжнародні компанії до сертифікації продукції за європейськими стандартами безпосередньо в Україні.
“Ми знайшли для створення першого в Україні іпотечного банку фінансові ресурси понад $50 млрд, які готові були нам дати. Є все для того, щоб ми запустили цей механізм, тільки давайте разом переконувати чиновників почати його використовувати. Ми маємо реально перетнути рубіж у 100 млрд валової продукції, і це повинно бути нашим стратегічним пріоритетом на найближче десятиліття”, — наголосив Козаченко.
Президент УАК також оприлюднив спільні пропозиції низки аграрних асоціацій, які пропонують прискорити приватизацію державних підприємств, котрі можуть бути задіяні у переробних ланцюжках, стимулювати розвиток індустріальних парків зі спеціальними фіскальними умовами. Агроасоціації, зокрема, пропонують запровадити дотації в розмірі 10% для підприємств, що використовують у виробництві вітчизняні продукти глибокої переробки сировини, та забезпечити державні гарантії перед іноземними кредиторами для придбання технологічного обладнання.
Важливим аспектом залишається диджиталізація галузі, зокрема створення цифрових платформ для виходу на глобальні ринки за прикладом українського ресурсу Allbiz, що спеціалізується на електронній торгівлі та структуруванні пропозицій у секторі B2B, а також впровадження європейської практики ліцензування через акредитовані офіси міжнародних сертифікаційних компаній, резюмував президент УАК.
2 лютого ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо поточного стану та планів розвитку вугільної й уранової галузей. Було обговорено питання збільшення обсягів видобутку вугілля, посилення конкурентного середовища в галузі та ефективного використання наявних резервів.
Як зазначалося, в осінньо-зимовий сезон 2025–2026 років планується видобути 10 мільйонів тонн вугілля, що на 1,3 мільйона тонн більше порівняно з минулим сезоном. Станом на сьогодні видобуто 9 мільйонів тонн вугілля, приріст становив 590 тисяч тонн. Підкреслено, що в наступному сезоні необхідно довести обсяги видобутку до 11 мільйонів тонн.
Для цього важливо прискорити освоєння родовищ, розташованих у Ташкентському та південних регіонах, розширити селективний видобуток, а також залучити додаткові екскаватори й техніку на умовах аутсорсингу. За рахунок розширення участі приватних підприємців у 2026 році планується додатково видобути 2,5 мільйона тонн вугілля.
Особливу увагу було приділено проєкту освоєння вугільного родовища «Нішбош» в Ангрені. У межах інвестиційного проєкту, вартість якого оцінюється майже у 500 млн доларів США, а запаси становлять 233 мільйони тонн, планується розпочати видобуток у 2026 році та забезпечити виробництво 1 мільйона тонн вугілля. У подальшому річну продуктивність родовища передбачається довести до 10 мільйонів тонн. У межах проєкту буде створено 880 постійних робочих місць.
На презентації також було розглянуто проєкт виробництва нових видів промислової продукції на основі глибокої переробки вугілля. За ініціативою акціонерного товариства «Узкимёсаноат» планується організувати виробництво полімерної продукції на основі хімічної переробки вугілля. Проєкт вартістю 5 млрд доларів США передбачає створення потужностей з переробки 8–9 мільйонів тонн вугілля та виробництва 1,18 мільйона тонн полімерної продукції на рік.
Минулого року в Узбекистані було видобуто 7 тисяч тонн урану, а виявлені запаси досягли 139 тисяч тонн.
Цього року планується розпочати освоєння родовищ «Арнасай», «Західний Кизилкок», «Південний Жонгелді» та «Східний Агрон». У зв’язку з очікуваним зростанням обсягів видобутку наголошено на необхідності збільшення потужностей із переробки.
Визначено заходи щодо стабільного забезпечення потужностей з переробки урану сірчаною кислотою та необхідною для її виробництва технічною сіркою.
Президент надав відповідальним особам доручення щодо своєчасної та якісної реалізації запланованих у вугільній та урановій промисловості проєктів, збільшення обсягів виробництва та підвищення економічної ефективності.
