Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Фізичний експорт агропродукції з України скоротився приблизно вдвічі – Висоцький

Блокування Росією морського коридору призвело до падіння експорту аграрної продукції у фізичному вимірі приблизно на 50%, в той же час завдяки орієнтації експортерів на продукцію із більшою доданою вартістю та рівнем переробки у вартісному вимірі експорт скоротився суттєве менше – приблизно на 25%, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

“Вартість середнього експорту зростає: фактично ми говоримо про те, що на 50% фізично зменшився експорт, а з точки зору вартості він зменшився десь на 25%. Очевидно, що всі фокусуються на тому, що може принести найбільший ефект”, – сказав міністр під час урядового діалогу “Ukraine’s Next Steps: Economy and Reforms”, організованого Європейською бізнес асоціацією в рамках щорічних зборів в Києві 17 листопада.

За словами Висоцького, цей тренд буде продовжуватись.

“У кого буде ресурс і спроможність збільшити ту чи іншу форму переробки, це зроблять. Я погоджуюся, що цей ресурс обмежений, починаючи з людей, але все ж… І, плюс, програми (державної підтримки) на це будуть фокусовані”, – додав міністр.

Він зазначив, що наразі Мінагрополітики працює за сценарію, що морська глибоководна логістика може бути недоступною до кінця поточного маркетингового року – до липня 2027 року.

“Так, це річ, яку не хотілося б приймати, але об’єктивно чотири місяці вже пройшло. І за ці чотири місяці всі зусилля міжнародних партерів і інших, вони на сьогодні не мають результат. Ніхто не буде зупинятися з тим, щоб відновити (морську логістику), але об’єктивно треба моделювати і продумати свою діяльність в такому сценарії”, – пояснив Висоцький.

Він закликав виробників уже зараз оцінити можливості додаткового посилення захисту своїх потужностей та не відкладати їх на потім.

“Держава робить все, щоб захистити всіх, але це процес довгий. Ми з певними підприємствами вже працюємо…Я готовий бути безпосередньо на зв’язку з власниками та підприємствами. Це треба терміново робити… Ми маємо захиститися максимально швидко, максимально сильно”, – наголосив міністр.

За його словами, удари Росії 17 листопада по Закарпаттю зайвий раз показали, що зараз в Україні вже фактично немає територій меншого чи більшого ризику.

“Ми бачили сьогодні ситуацію на Закарпатті, тому я б сказав би, що вся територія України, з точки зору військових ризиків підприємств, в однакових ризиках, на жаль, буквально вся”, – сказав Висоцький.

, , , ,

Урожай сої в Україні скоротився майже на 30% у 2026 році

Українські аграрії станом на 17 листопада 2026 року зібрали 3,33 млн тонн сої, що на 29,5% менше порівняно з показником на 21 листопада минулого року, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства.

Однією з головних причин скорочення виробництва стало зменшення площ вирощування культури.

У 2026 році сою зібрано з 1,53 млн га, що на 23,2% менше, ніж торік, коли відповідний показник становив 1,99 млн га.

Крім того, знизилася врожайність сої. Якщо у 2025 році вона становила 23,7 ц/га, то у поточному сезоні – 21,8 ц/га, або на 8,2% менше.

За даними міністерства, станом на 17 листопада сою обмолочено на 95,2% прогнозованих площ, тому основний обсяг урожаю вже зібрано.

Соя є важливою сировиною для виробництва рослинної олії, білкових кормів і шроту. Вона також посідає помітне місце в структурі українського аграрного експорту.

Скорочення врожаю сої відбувається на тлі збільшення виробництва інших олійних культур, зокрема соняшнику та ріпаку.

Джерело: Мінагрополітики, 17 листопада 2026 року.

, , , ,

Збір сої в Україні скоротився на 23,4% до 3,3 млн тонн

Українські аграрії станом на 10 листопада 2026 року зібрали 3,30 млн тонн сої, що на 23,4% менше порівняно з показником на 7 листопада минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України. За даними відомства, сою зібрано з площі 1,52 млн га, що становить 94,4% прогнозованих площ. Середня врожайність культури становить 21,8 ц/га проти 23,5 ц/га роком раніше.

У 2025 році на порівнянну дату аграрії намолотили 4,31 млн тонн сої з площі 1,83 млн га. Таким чином, цьогорічний валовий збір менший приблизно на 1,01 млн тонн.

Скорочення обсягів збирання пов’язане одночасно зі зменшенням обмолочених площ на 17,1% та зниженням середньої врожайності на 7,6%.

Саме скорочення площ стало основним фактором негативної динаміки валового збору.

Соя є важливою сировиною для виробництва рослинної олії, шроту та комбікормів. Значна частина продукції використовується у тваринництві та харчовій промисловості, а також постачається на зовнішні ринки.

Зменшення валового збору може посилити конкуренцію між переробними підприємствами та експортерами за доступну сировину. Однак вплив на внутрішні ціни залежатиме також від залишків попереднього врожаю, міжнародних котирувань і попиту на продукцію переробки.

У структурі трьох основних олійних культур України соя демонструє протилежну динаміку порівняно із соняшником та ріпаком, валовий збір яких за аналогічний період збільшився.

Збирання сої в Україні ще триває, але вже завершено на понад 94% прогнозованих площ.

Першоджерело: Мінагрополітики України, 10 листопада 2026 року.

, , , ,

Урожай соняшнику в Україні збільшився на 23,5%, сої скоротився на 18%

Українські аграрії станом на 3 листопада 2026 року намолотили 10,34 млн тонн соняшнику, що на 23,5% перевищує показник на кінець жовтня 2025 року, тоді як валовий збір сої скоротився на 18%, до 3,23 млн тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.

За даними відомства, соняшник зібрано з площі 4,65 млн га, або 88,7% прогнозованих площ. Середня врожайність культури становила 22,2 ц/га проти 18,8 ц/га минулого року.

Таким чином, урожайність соняшнику збільшилася приблизно на 18%, що стало основним чинником зростання валового збору культури.

При цьому площа збирання соняшнику зросла на 4,6%, або приблизно на 206 тис. га.

Водночас у виробництві сої зафіксовано негативну динаміку. Станом на 3 листопада аграрії зібрали 3,23 млн тонн із площі 1,49 млн га, або 92,9% прогнозованих площ.

Порівняно з оперативними даними на 31 жовтня 2025 року валовий збір сої скоротився на 18%. Площа збирання зменшилася на 11,4%, а середня врожайність – із 23,4 до 21,6 ц/га, або на 7,7%.

Позитивну динаміку продемонстрував ріпак, збирання якого в Україні вже завершено.

Загальний урожай озимого та ярого ріпаку становив 3,90 млн тонн із площі 1,33 млн га. Це на 17,4% більше показника 2025 року.

Середня врожайність ріпаку збільшилася з 26,0 до 29,3 ц/га, або на 12,7%.

Загалом урожай трьох основних олійних культур України – соняшнику, ріпаку та сої – досяг 17,47 млн тонн.

Порівняно з оперативними показниками на 31 жовтня 2025 року, коли було намолочено 15,63 млн тонн олійних, поточний результат більший приблизно на 11,8%. Водночас ці показники відображають різні календарні дати та стадії збиральної кампанії.

Олійні культури є важливою складовою українського аграрного експорту та сировинною базою для олійноекстракційних підприємств, виробників кормів і біопалива.

Зростання врожаю соняшнику та ріпаку створює додаткові можливості для завантаження переробних потужностей, тоді як скорочення виробництва сої може вплинути на обсяг сировини, доступної для внутрішнього перероблення та експорту.

Джерела: Мінагрополітики, оперативна статистика від 3 листопада 2026 року; Мінекономіки, статистика жнив за 31 жовтня 2025 року.

, , , ,

Мінекономіки України розробляє промислову стратегію України до 2030 року

Міністерство економіки та навколишнього середовища розпочало розробку промислової стратегії України до 2030 року і планує представити її проект для обговорення з професійною спільнотою протягом трьох місяців, повідомив заступник міністра Віталій Киндратив.

За його словами, до розробки документа залучено Федерацію роботодавців України (ФРУ), Інститут економічного моделювання, профільні асоціації та експертів.

«Для нас сьогодні пріоритетом є, з одного боку, підтримка переробної промисловості всередині країни, з іншого — допомога їй у виході на зовнішні ринки», — підкреслив заступник міністра під час 12-го Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) на тему «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?» у понеділок у Києві, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».

Кіндратів зазначив, що стратегія буде зосереджена на галузях із високою доданою вартістю та потенціалом виходу на зовнішні ринки, зокрема на машинобудуванні, переробній промисловості та агропереробці.

Він підкреслив, що після завершення роботи над документом відбудеться його обговорення з профільними бізнес-асоціаціями, чия позиція стане основою для остаточного затвердження урядом. Крім того, на його думку, чітке визначення пріоритетних галузей та урядових програм підтримки стане важливим сигналом для залучення зовнішніх інвестицій та капіталу в українську економіку.

Зі свого боку генеральний директор ФРУ Руслан Іллічев підкреслив, що документ має ґрунтуватися на реальних потребах вітчизняного бізнесу.

«Ця стратегія має ґрунтуватися, насамперед, на баченні позиції галузей, що працюють в Україні. Ми маємо взяти наші найбільш конкурентоспроможні галузі, які вже існують, і запитати, що їм потрібно для масштабування», — наголосив керівник ФРУ.
Іллічев додав, що ключовими складовими документа також мають стати забезпечення максимальної локалізації у великих державних та інфраструктурних проєктах та узгодження загальної промислової політики з європейськими партнерами для інтеграції України в ринки ЄС.

, , , ,

Ціни на виноград в Україні майже не зросли за рік, тоді як витрати виробників суттєво збільшилися

Вартість винограду в Україні у 2026 році залишилася приблизно на рівні минулого сезону, незважаючи на суттєве подорожчання добрив, засобів захисту рослин, пального та логістики, що призводить до зниження рентабельності виноградарських господарств.

Про це розповіла керівниця компанії «ВІН’С» Тетяна Шмаглюченко в інтерв’ю аграрному виданню SEEDS.

За її словами, ціни на більшість сортів винограду фактично залишилися на рівні минулого року. Дещо подорожчали лише окремі великі рожеві сорти. Водночас собівартість виробництва суттєво збільшилася.

Серед основних факторів виробники називають зростання вартості мінеральних добрив, засобів захисту виноградної лози та пального. Додатковим навантаженням стала логістика, особливо для господарств Бессарабії, де через пошкодження інфраструктури та обмеження традиційних маршрутів зросли витрати на перевезення продукції.

Ситуацію ускладнює скорочення врожаю. За оцінками виробників, валовий збір винограду в окремих господарствах цього сезону може бути на 20-30% нижчим, ніж торік. На врожайність негативно вплинули зимові морози та холодна весна.
Війна також безпосередньо впливає на виноградники півдня України. Окремі насадження зазнавали пошкоджень унаслідок бойових дій, падіння уламків безпілотників та інших пов’язаних із війною факторів.

Поєднання практично незмінної відпускної ціни зі зростанням собівартості та скороченням урожаю змушує виробників шукати додаткові джерела доходу.
Одним із таких напрямів стає глибша переробка винограду. Господарства інвестують у виробництво пастили, родзинок та іншої продукції з більшою доданою вартістю, використовують інфрачервоні сушарки та вакуумне обладнання для переробки фруктового пюре.

Ще одним напрямом є кооперація з виробниками інших фруктів. Це дозволяє випускати комбіновану продукцію з використанням місцевих персиків, слив та іншої сировини.
Виробники також інвестують в енергетичну автономність. Зокрема, сонячні електростанції використовуються для забезпечення роботи свердловин та систем зрошення, що дозволяє частково знизити залежність від зовнішнього енергопостачання.

Паралельно частина господарств розглядає перехід від продажу свіжого винограду до виноробства. За грантової підтримки ФАО закладаються технічні сорти винограду, які надалі можуть використовуватися для виробництва вина.

Таким чином, для українського виноградарства у 2026 році ключовою проблемою стає не стільки відсутність попиту на продукцію, скільки розрив між ціною реалізації та собівартістю. За таких умов переробка дозволяє господарствам отримувати більшу додану вартість із власної сировини та водночас завантажувати виробництво і зберігати зайнятість працівників після завершення сезону збору врожаю.

Виноградарство залишається одним із найбільш трудомістких напрямів садівництва в Україні. Основне промислове виробництво винограду зосереджене у південних регіонах країни та на Закарпатті, а значна частина галузі безпосередньо постраждала внаслідок повномасштабної війни.

Джерело: SEEDS.

, , , ,