В Україні у вересні 2025 року було перероблено максимальний місячний обсяг ріпаку, що перевищував 250 тис. тонн, уперше за тривалий час внутрішня переробка перевищила місячний експорт даної культури в 236 тис. тонн, повідомило аналітичне галузеве агентство “АПК-Інформ”.
“Водночас у кінці вересня – на початку жовтня у даному секторі спостерігалося сповільнення торгівлі через очікуване прийняття рішення стосовно механізму звільнення виробників сої та ріпаку від 10% експортного мита. Пропозиція ріпаку на цьому тлі скоротилася”, – зауважили аналітики.
Експерти додали, що низка переробників повідомляли про низьке надходження ріпаку на підприємства та ймовірне завершення його переробки і перехід на соняшник, запаси якого за вересень вдалося накопичити досить непогані.
Тим не менше заводи підвищували ціни попиту на ріпак, намагаючись залучити більше пропозицій, до 23000-23500 грн/тонна СРТ і вище за реальні обсяги та великі партії, констатували в “АПК-Інформ”.
Переробка соняшнику в Аргентині в серпні 2025 року зросла до 488 тис. тонн проти 330 тис. тонн за аналогічний місяць 2024 року, повідомило агентство «АПК-Інформ» з посиланням на дані Oil World. При цьому показник лише незначно поступився рівню липня поточного року (491 тис. тонн).
За оцінками експертів, переробка у вересні та жовтні продовжить істотно перевищувати торішні показники, оскільки аргентинські переробники користуються зниженням врожаю соняшнику в Україні, Росії, Туреччині та Болгарії.
Аргентинська соняшникова олія зараз є найбільш конкурентною на світовому ринку і реалізується зі значними знижками в порівнянні з продукцією з Причорноморського регіону. Так, експорт в серпні склав 172 тис. тонн проти 116 тис. тонн роком раніше. Основні напрямки — Індія (90 тис. тонн проти 21 тис. тонн роком раніше) та Ірак (14 тис. тонн проти 31 тис. тонн).
Згідно з даними Мінсільгоспу Аргентини, урожай соняшнику в 2025 році перевищив прогнози і склав 5,3 млн тонн проти 3,9 млн тонн в 2024-му. Влада країни розраховує зберегти високий рівень виробництва і в 2026 році за рахунок збільшення посівних площ на 10% щорічно.
Аналітики центру Experts Club відзначають, що зростання переробки та експорту з Аргентини посилює тиск на світовий ринок соняшникової олії, знижуючи ціни та посилюючи конкуренцію.
Для України, одного з найбільших світових виробників і експортерів олії, це може означати скорочення експортної виручки і необхідність активніше шукати нові ринки збуту, а також робити ставку на більш глибоку переробку і підвищення якості продукції.
Індустріальний парк “МаʼРижани” (Житомирська обл.) планує подвоїти потужності з переробки промислових конопель, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський в Facebook.
Він зазначив, що станом на початок серпня 2025 року завод може переробляти 10 тис. тонн конопель на рік. Збільшення площ під посіви до 4 тис. га дозволить вийти на рівень 20 тис. тонн переробки сировини щороку. В сезоні-2025 у радіусі 20 км навколо парку розташовано понад 1600 га промислових посівів.
“Зараз індустріальний парк “МаʼРижани” активно переконує фермерів Житомирщини перейти від нестабільних та політизованих поставок зернових у Євросоюз на довгострокові контракти з українським замовником по новій перспективній і традиційній для України культурі. Ну, а на конопляне волокно попит на світовому ринку зростає – це краща фінансова гарантія для господарств, які стануть партнерами індустріального парку”, – розповів Кисилевський.
Народний депутат висловив упевненість, що індустріальний парк має достатньо вільної площі для розміщення наступних етапів поглибленої переробки промислових конопель.
В індустріальному парку “Ма’Рижани” в травні 2025 року почало роботу найбільше в Україні підприємство з первинної переробки промислових конопель. Компанія “Ма’Рижани Хемп Компані” відновила старий льонозавод і збудувала сучасне виробництво потужністю 14 тис. тонн на рік довгого волокна для потреб текстильної промисловості. Очікується, що супутні продукти переробки – коротке волокно та костриця знайдуть своє застосування у нетканих матеріалах (тепло- та шумоізоляція), папері, будівельних блоках, ДСП та біопластику.
Як повідомлялося, ІП “МаʼРижани” займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим у Європі парком із первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП у серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
ПрАТ “Львівський обласний виробничий рибний комбінат” відкрив у Львівській області інноваційний завод із переробки рибної продукції, повідомила пресслужба Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Згідно з повідомленням, потужності заводу площею 6800 кв. м дають можливість переробляти до 25 тонн сировини та щодня випускати 12,5 тонни готової продукції. Для виробництва використовується як риба власного вирощування, так й імпортована сировина.
Будівля заводу має три рівні: два виробничі поверхи та технічний третій, де розташовано інженерні системи. Простір поділено на чотири основні зони: рампи для завантаження сировини та відвантаження готової продукції, “мокрі” приміщення для обробки сирої, солоної та копченої риби, “сухі” приміщення для виготовлення пресервів і напівфабрикатів, санітарно-побутові приміщення для персоналу.
На заводі впроваджено міжнародні системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів (ISO 9001, ISO 14001, ISO 22000), що дасть підприємству змогу не лише забезпечувати внутрішній ринок, а й вийти на експорт.
Після досягнення повної виробничої потужності буде створено 283 нових робочих місця. Наразі підприємство вже забезпечує роботою 82 людини. Торік воно виробило 1 382 тонни продукції та сплатило до бюджету 6,4 млн грн податків.
У планах – розширення експортної лінійки, впровадження біотехнологій для утилізації відходів, створення супутнього виробництва кормів та вихід на нові міжнародні ринки.
“Маємо честь відкрити найбільший у Східній Європі завод із переробки риби. Це не просто виробничий об’єкт — це стратегічний крок у розвитку національної аквакультури. Ми не лише інвестуємо в переробку, а й змінюємо підхід: від вирощування до того, як донести до споживача якісну, безпечну й смачну кінцеву продукцію. Завдяки сучасним технологіям ми вдосконалюємо рецептуру та прагнемо змінити культуру споживання рибної продукції в нашій країні”, — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
За його словами, міністерство й надалі працюватиме над впровадженням культури споживання українцями риби вітчизняного виробництва. Зокрема, продовжується закупівля риби на аукціонах на платформі “Prozorro.Продажі” для військовослужбовців ЗСУ, закладів пенітенціарної системи, правоохоронних органів тощо.
Переробка альтернативних олійних в новому сезоні може зрости у разі підписання законопроєкту, що містить “соєво-ріпакові правки”, проте несуттєво, переробка ріпаку становитеми 500-550 тис. тонн, сої – 2,7 млн тонн, соняшнику – 13,6-13,8 млн тонн, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Дійсно, дія експортного мита для сої та ріпаку може зробити внутрішні ціни на олійні більш привабливими для переробних підприємств, проте є ряд чинників, що можуть обмежити обсяги переробки, зокрема очікуваний нижчий урожай альтернативних олійних і більший – по соняшнику, а також наявні складнощі з реалізацією продуктів переробки”, – пояснили аналітики.
За інформацією експертів, потенціал урожаю ріпаку в Україні зменшується в міру просування збиральної кампанії, оскільки демонструє значно нижчі показники урожайності, ніж очікувалося. Наразі валовий збір даної культури “АПК-Інформ” оцінює на рівні близько 3 млн тонн (- 18% до 2024/25 МР).
При цьому конкуренція в цьому секторі між експортерами та переробниками залишиться високою навіть за умови дії експортного мита, оскільки ряд компаній вже має зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами, а пропозиція сировини від аграріїв залишається низькою, що підтримуватиме ціни на ріпак, тоді як ціни на ріпакову олію поки що перебувають під тиском через кон’юнктуру ринку нафти, а також збільшення виробництва олійної культури в ЄС.
“Наша оцінка переробки ріпаку в Україні в сезоні-2025/26 поки що не перевищує 500-550 тис. тонн (на рівні попереднього сезону). При цьому в разі покращення перспектив “маржі” у даному секторі не виключається перегляд оцінки в більший бік”, – прогнозують аналітики.
Перпективи сектору соєвих бобів, на їхню думку, теж має неоднозначний вигляд.
Площа сівби сої в 2025 року виявилася більшою, ніж прогнозувалося, але, за оцінкою “АПК-Інформ”, її урожай навряд чи перевищить показник попереднього року та за умови росту потенціалу урожайності очікується на рівні 6,3 млн тонн (-8%). Проте це може стати одним із найбільших показників для галузі, що може відповідним чином вплинути на ціни й зберегти високу привабливість для переробників.
У новому сезоні за умови дії експортного мита на сою її переробка може досягти 2,7 млн тонн (+3%) і стати новим рекордом для галузі.
Також важливим чинником виступатиме кількість зібраного урожаю соняшнику та “маржа” його переробки.
“Поки що очікується, що виробництво даної олійної може зрости на 8% – до близько 14 млн тонн, а переробка – до 13,6-13,8 млн тонн, що може трохи знизити інтерес крупних заводів до альтернативних олійних”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Україна має наразі 22 млн тонн потужностей для переробки олійних культур, і олійно-екстраційні заводи (ОЕЗ) ще будуються, тож найближчим часом обсяги переробки можуть досягти 25 млн тонн, однак забезпечити їх сировиною буде непросто, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“У нас, як показує оцінка, до 22 млн тонн потужностей (ОЕЗ – ІФ-У), і (ОЕЗ – ІФ-У) ще будуються, тобто буде 22-25 млн. Відверто, що на такий об’єм (забезпечення сировиною переробних підприємств – ІФ-У) вийти буде непросто. Суто агрономічно, агротехнологічно”, – прокоментував він на засіданні Trend&Hedge Club прийняття парламентом рішення про встановлення мита на експорт сої та ріпаку.
Висоцький пояснив, що аграрії не зможуть за рік збільшити виробництво сої за рахунок додаткового зрошення 1 млн га. Подібна інвестиція окупається впродовж 5-15 років і є “довгою історією”. Хоча таке розширення суттєво покращило б ситуацію переробників.
Не бачить заступник міністра і перспектив суттєвого потенціалу для розширення площ і збільшення врожайності для ріпаку.
“Може бути не 3-3,5 млн тонн (прогноз Мініагрополітики щодо виробництва ріпаку на сезон-2025 – ІФ-У), може бути 5 млн тонн, як 2022 року, чи 4,8 млн тонн, як 2023-го.”, – констатував він, зазначивши, що говорити про збільшення виробництва до щорічних 8-10 млн тонн складно, хоча і землі, і всі ділянки, всі території для вирощування є.
На думку Висоцького, українські аграрії можуть виростити соняшнику не 12 млн тонн у сезоні-2025, а 15 млн тонн, у перспективі максимальний врожай культури сягнути навіть 25 млн тонн.
“Це буде стеля, я заявляю, яку можна в межах контрольованих територіях України виростити. В межах контрольованих Україною територій із нинішніх 20,5 млн тонн (виробництва соняшнику – ІФ-У) реально вийти на понад 23 млн тонн. Якщо все складеться – на 25 млн тонн. Але продовж найближчих років це неможливо”, – пояснив він.
Перший заступник міністра наголосив, що галузь переробки виросла більше, ніж її можна забезпечити сировиною на перспективу до 2030 року.
“З точки зору логіки в державі мав би залишатися ринок продавця, але й питання щодо закупівель сировини на переробку не повинно так (гостро – ІФ-У) стояти”, – резюмував він.
Як повідомлялося, Верховна Рада на засіданні 16 липня підтримала законопроєкт №13134 щодо запровадження 10% експортного мита на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%.
За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує в сезоні-2025 виробництво олійних культур на рівні 20,5 млн тонн, зокрема, ріпаку – 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, врожай соняшнику у південних областях під загрозою через посуху і може бути нижчим за 13 млн тонн.
