Компанія “Олис” (Одеса) спроектувала і запустила “під ключ” новий завод з переробки круп для компанії Tõrvaaugu Mahe Talu (Лейбре, Естонія) потужністю – 24 тонни на добу, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Агрегатний крупозавод базується на удосконаленій технології “Оптиматик-Г-24″, яка передбачає переробку зерна гречки в зерно-ядрицю. Виробничий комплекс також включає аспірацію, самопливний транспорт, пневмотранспорт, електроніку та автоматику”, – написав він у Facebook у середу.
За словами народного депутата, технологи “Олис” адаптували обладнання під архітектурні особливості виробничого приміщення естонського замовника та реалізували мультиформатну упаковку – від біг-бегів до дрібного фасування.
“Для виробництва обладнання нового крупозаводу “Олис” скористалася державною програмою доступних кредитів “5-7-9”, – зазначив він.
Кисилевський додав, що компанія “Олис” виробляє понад 200 видів обладнання для переробки зернових на борошно та крупи, очищення та контролю якості зерна. Потужність крупозаводів, які вона проектує та встановлює, – від 15 до 300 тонн на добу.
Частка експорту в реалізації продукції компанії – 25%. Рівень локалізації обладнання, яке вона випускає, становить близько 75%. На підприємстві зайнято 211 працівників.
“Програма компенсації 25% вартості сільгосптехніки вже допомагає заводу вигравати конкуренцію на внутрішньому ринку з виробниками Туреччини, Китаю, Швейцарії, Польщі, Канади. (…) Актуальна для підприємства й можливість продавати обладнання із залученням покупцями державних грантів на переробку (до 8 млн грн на умовах співфінансування). Адже найдешевший крупоцех з переробки зернових виробництва “Олис” коштує від 4 млн грн”, – ідеться у повідомленні Кисилевського.
ТОВ “Олис”, за інформацією на сайті компанії, працює в Україні 20 років, розробляє, виробляє і монтує обладнання для очищення, переробки та контроля якості зерна. Створила, зокрема, один з найбільших у світі зерноочисний барабанний сепаратор “Луч-300” потужністю понад 300 тонн/год, який встановлено, зокрема, на Старокостянтинівському МЕЗ, Трансгрейнтерміналі у Чорноморську і на інших підприємствах України та закордоном.
Наразі експортує свої розробки у понад 35 країн світу: від Канади до Танзанії, від ЄС до Центральної Азії.
За даними проєкту Clarity Project, 2024 року отримала 10,4 млн грн чистого прибутку супротив 1,4 млн грн збитку торік за зростання виторгу на 53% – до 234 млн грн.
Співзасновниками ТОВ “Олис” є три одеські підприємця – Олександр Верещинський (30%), Олег Васильєв та Лариса Остапенко (по 35%).
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у третьому кварталі (січень-березень) 2024/25 фінансового року (ФР) переробила 845 тис. тонн олійних культур, що на 3% більше проти аналогічного періоду минулого року, але на 9% менше проти попереднього кварталу, повідомляється в звіті агрохолдингу.
Згідно звіту, “Кернел” у січні-березні 2025 року переробив 694 тис. тонн насіння соняшнику та через брак його сировини на внутрішньому ринку України переробив також 151 тис. тонн сої на трьох заводах. Крім того, агрохолдинг переробив 50 тис. тонн насіння соняшнику за давальницькими договорами зі сторонніми організаціями.
В результаті переробки як насіння соняшнику, так і соєвих бобів у третьому кварталі 2024/25 ФР продажі харчової олії агрохолдингу впали на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 347 тис. тонн. При цьому продажі харчової олії за дев’ять місяців 2025 фінансового року становили 1 млн тонн, що на 6% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У звіті також зазначається, що надходження зерна на елеватори агрохолдингу за дев’ять місяців 2025 фінансового року зменшилися на 2%, до 2,7 млн тонн.
“Кернел” у третьому кварталі 2024/25 ФР скоротив експорт зерна на 15%, до 1,6 млн тонн проти аналогічного періоду минулого року, що пояснив скороченням врожаю в Україні. Загалом за дев’ять місяців “Кернел” експортував 4,4 млн тонн зернових та олійних культур, що становить 12% національного обсягу експорту.
Перевалка через експортні термінали агрохолдингу у третьому кварталі досягла 2,5 млн тонн, що у річному вимірі на 2% більше проти минулого року. До цього обсягу увійшли 1,8 млн тонн зернових, 0,3 млн тонн харчової олії, а решту склали продукти переробки олійних культур.
Загалом за дев’ять місяців обсяг перевалки склав 7,3 млн тонн — на 65% більше у річному вимірі, що пояснюється низькою базою порівняння у 2024/25 ФР через закриття чорноморських портів на початку сезону, резюмували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За дев’ять місяців 2024 року агрохолдинг скоротив чистий прибуток на 53% – до $204 млн при зниженні виручки на 4% – до $2,595 млрд, а його EBITDA знизилася на 36% – до $384 млн.
В Україні внутрішня переробка соєвих бобів продовжує демонструвати високі темпи, зокрема в лютому 2025 року було перероблено абсолютний місячний максимум – близько 320-330 тис. тонн сої, що на 27% більше, ніж у січні поточного року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що у 2024/25 маркетинговому році (МР, вересень-лютий) в Україні було перероблено рекордні майже 1,45 млн тонн, що на 57% перевищує показник аналогічного періоду минулого сезону та на 43% – попередній максимум для першої половини сезону-2019/20 з 1 млн тонн.
“Такий досить суттєвий приріст зумовлений передусім заходженням у переробку соєвих бобів великих заводів через складнощі із закупівлею соняшника. Проте збереженню високих темпів переробки вже кілька місяців поспіль сприяє активний експорт соєвого шроту на тлі привабливої для імпортерів вартості”, – пояснили експерти.
В “АПК-Інформ” прогнозують, що всього в сезоні-2024/25 в Україні може бути перероблено до 2,2-2,3 млн тонн сої, що становить близько 36% загальної пропозиції даної культури проти 33-35% у попередні два сезони. Водночас частка експорту сої, попри збільшення у фізичному еквіваленті, може знизитися за підсумками МР до 57% проти 58-60% у попередні сезони.
Перспективи переробки соєвих бобів у другій половині поточного сезону виглядають трохи песимістично, вважають аналітики.
Світовий ринок очікує рекордного врожаю сої в Південній Америці, збільшення переробки в Аргентині та збільшення пропозиції в секторі соєвого шроту, баланс якого і так виглядає перевантаженим в останні кілька сезонів. Посилення напруженості в торгових відносинах між США та ЄС, а також запроваджені тарифи в секторі сої з боку Китаю можуть сприяти збереженню високого попиту на зовнішньому ринку на українську сировину, що спонукає трейдерів наростити продажі сировини, яка не надійде на переробку, пояснили в аналітичному агентстві.
Райффайзен Банк (Київ) 2024 року мав у портфелі 7 млрд грн нових інвестицій, із яких 3 млрд грн припадало на проєкти з переробки аграрної продукції, повідомив директор департаменту великих корпоративних клієнтів Юрій Козак.
“З початку війни поведінка клієнтів еволюціонувала. Спочатку вони дивилися на операційний бізнес, на оборотний капітал. У 2023 році почав відновлюватися попит на інвестиційні кредити – на заміну техніки, обладнання. В 2024 році ми як банки побачили справжній попит на інвестиції. Це вже прийшли клієнти з новими виробництвами, з новими потужностями, навіть з новими заводами”, – розповів він на Українському інвестиційному конгресі в Києві в четвер.
Козак зауважив, що 2024 року в портфелі Райффайзен Банку були запити на нові інвестиції на 7 млрд грн, із них 3 млрд грн – це була саме переробка аграрної продукції: виробництво крохмалю, переробка сої, олійноекстракційні заводи, виробництво біоетанолу і біометану. Крім того 2024 року низка клієнтів із агросектору почали будувати нові молочні товарні ферми.
Він додав, що Райффайзен Банк активно допомагає аграрному бізнесу і надає кредити терміном на 5 років. Компаніям, які ведуть експортну діяльність, банк пропонує валютні кредити, які є доволі дешевими в порівнянні з іноземним фінансуванням. Говорячи про гривневі кредити, фахівець зауважив, що вони є дорожчими з огляду на політичні реалії в крані, облікову ставку та вартість ресурсів.
Рада директорів агропромхолдинга “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, схвалила рішення про початок будівництва заводу з переробки олійних культур, зокрема сої та ріпаку, у Хмельницькій області, в який інвестує $76 млн, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Згідно повідомлення, планова потужність становитиме 400 тис. тонн на рік. Введення в експлуатацію заплановане на 2026 рік.
“Астарта” продовжує зміцнювати свої позиції у переробному секторі, інвестуючи у нові виробничі потужності. Зростаючий попит на продукти переробки сої в ЄС відкриває нові можливості, і ми готові їх реалізовувати, використовуючи наш досвід та експертизу. Новий завод із переробки олійних культур дозволить розширити лінійку інгредієнтів для кормової бази”, – зазначив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу “Астарти” Вячеслав Чук.
В агрохолдингу зауважили, що проєкт передбачає ефективне використання наявної інфраструктури агропромхолдингу, він сприятиме розвитку агропромислової екосистеми в Західному регіоні.
“Команда “Астарти” вже активно працює над його реалізацією. Буквально сьогодні ми завершили процес узгодження договору із виробником обладнання та технології екстракції. Очікуємо на рішення Наркевицької територіальної громади щодо виділення земельних ділянок під проєкт. За оцінками наших фахівців цей проєкт відповідає вимогам закону “Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні”, тож ми маємо наміри подати заявку на участь у програмі, щоб зокрема і пришвидшити його реалізацію”, – додав Чук.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
Запуск нового заводу з первинної переробки технічних конопель в індустріальному парку (ІП) «Ма’Рижани» в Житомирській області заплановано на березень-квітень 2025 року, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«В індустріальному «МаʼРижани» на фінальну стадію вийшло будівництво нового заводу. Уже на березень-квітень заплановано запуск виробництва натуральних волокон і костриці. Обсяг інвестицій у першу лінію проєкту – близько $25 млн», – написав він у Facebook у понеділок після візиту в ІП.
Він нагадав, що обладнання для нового заводу завезено із застосуванням нульової ставки ПДВ і ввізного мита.
«У Рижанах робиться спроба відродження цілої галузі з переробки технічних конопель. Виробництво волокна – масштабний, але тільки перший етап переробки. Наступний етап – виробництво пряжі. Він також потребуватиме інвестицій у розмірі близько $25 млн. Якщо ж говорити про вихід на виробництво тканини з конопель, це виведе загальну вартість проєкту на рівень $100-120 млн», – зазначив нардеп.
Кисилевський зазначив, що вирощування і збір першого врожаю технічних конопель на території 700 га власними силами організувала керуюча компанія «Ма’Рижани Хемп Компані». З наступного року планується збільшити цю площу до 1200 га, а також залучити до проєкту ще 500-600 га фермерів Житомирщини.
«Вирощування технічних конопель хоч і потребує окремого ліцензування та відбувається під пильною увагою правоохоронців, але має високу рентабельність. Ну, а волокно з першого врожаю вже майже на 100% законтрактовано ще до запуску заводу», – написав Кисилевський.
За його словами, покупці з Франції та Бельгії приїжджали до Рижан і переконалися у високій якості сировини.
«Тканина з українських конопель піде на пошиття преміального одягу від провідних європейських дизайнерів. Загалом же можливості виробництва на базі переробки технічних конопель дуже широкі: постільна білизна, канати, парусина, брезент і навіть спеціальний папір для друку грошей», – додав нардеп.
Очікується, що вже за перший рік роботи новий завод у Рижанах дасть роботу 200 жителям Житомирщини та переробить 4,5 тис. тонн сировини. За наступні роки кількість робочих місць становитиме 700, а обсяг переробки – до 12 тисяч тонн.
Як повідомлялося, ІП «МаʼРижани» займає 28 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим у Європі парком із первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП у серпні 2024 року.
