“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023/24 фінансового року (ФР, липень 2023 – червень 2024 року) переробила на своїх олійно-екстракційних заводах 610 тис. тонн насіння соняшнику та ріпаку, що на 5% менше, якщо порівнювати з попереднім кварталом.
“У зв’язку із сезонним дефіцитом насіння соняшнику наприкінці сезону переробки (новий урожай буде у вересні-жовтні 2023 року), Група перейшла на переробку ріпаку на двох своїх заводах, переробивши 112 тис. тонн за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2023 року”, – йдеться у фінансовому звіті, розміщеному на сайті компанії на вихідних.
Згідно з повідомленням, обсяг реалізації харчової олії в першому кварталі 2023/24 ФР збільшився на 16% порівняно з попереднім кварталом і становив 369 тис. тонн, з яких 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії та 19 тис. тонн ріпакової олії.
Крім того, підвищення врожайності та збільшення посівних площ під пшеницею, соняшником і соєю, зібраними аграрними підприємствами “Кернел”, за даними за 1 квартал 2023/24 ФР, призвело до зростання обсягів, що надійшли на зберігання на елеватори групи, до 1,208 млн тонн, що в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.
В агрохолдингу зазначили, що у зв’язку з припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи 18 липня 2023 року обсяг пропускної спроможності експортних терміналів “Кернел” в Україні істотно знизився – до 162 тис. тонн у першому кварталі 2023/24 ФР, що на 83% менше порівняно з попереднім кварталом. Половина експортованих агротоварів відправлялася через інфраструктурні об’єкти “Кернел” у порту Рені на Дунаї.
Обсяг експорту зерна з України в першому кварталі 2023/24 ФР склав 203 тис. тонн, що на 68% менше порівняно з попереднім кварталом. Більшу частину було експортовано через українські порти на Дунаї та залізницею в напрямку румунського порту Констанца, оскільки звичайні експортні маршрути “Кернел” – українські чорноморські порти – були недоступні для експортних операцій через одностороннє припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, наголошується у фінансовому звіті.
За інформацією агрохолдингу, альтернативні канали експорту українських агротоварів призводять до високих логістичних витрат, які на тлі низьких світових цін на зерно, призводять до скорочення обсягів експорту.
У зв’язку з цим “Кернел” вніс істотні зміни в структуру вирощуваних культур, щоб мінімізувати площі під найбільш енергоємними та логістично складними культурами (зерновими культурами і кукурудзою) на користь менш енерговитратних соєвих бобів і пшениці.
За даними агрохолдингу, станом на 30 вересня, агрономічний підрозділ завершив збирання пшениці, соняшнику та сої, під які було відведено 61 тис. га, 119,8 тис. га і 65 тис. га відповідно. Урожайність усіх культур була кращою за прогнозовану за рахунок сприятливих погодних умов і становила 6,7 т/га пшениці, 2,9 т/га соняшнику, 2,9 т/га сої.
Збирання кукурудзи, з відведених під неї 84,4 тис. га, ще триває. Приблизно половина площ ще не прибрана. За підсумками збиральної кампанії “Кернел” розраховує отримати врожайність кукурудзи на рівні 9,5 тонн/га.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Компанія “Стодола” (Миколаївська обл.) запустила лінію переробки органічних томатів, яка на повну потужність вийде наступного року, повідомило ТОВ “Органік Стандарт”, яке спеціалізується на сертифікації органічних виробників у Facebook.
“Цього року ми запустили нову лінію з потужністю 2 тонни на годину. Ми плануємо досягти такого обсягу переробки вже наступного року. Цього року поки важко сказати, скільки саме томатів ми переробимо”, – процитувало підприємство власника “Стодоли” Яна Островського.
За його інформацією, “Стодола” випускатиме органічні соки, соуси, мариновані та в’ялені томати, пюре. Ці продукти будуть представлені на внутрішньому ринку, а також плануються тестові партії з експорту.
ТОВ “Стодола” зареєстровано 2018 року в Миколаївській області, де має аграрний і гастрономічний бізнес. Спеціалізується на вирощуванні сертифікованих органічних овочів, ягід, фруктів та їх консервації. Має зареєстровану торгову марку та однойменний ресторан – “Стодола”.
Згідно з даними Оpendatabot, виручка підприємства 2022 року становила 1,487 млн грн, з яких 612,8 тис. грн чистого прибутку. Активи підприємства становлять 1,687 млн грн, боргові зобов’язання – 240 тис. грн.
ПрАТ “Чумак” має намір побудувати завод із переробки томатів на пасту в Одеській області, оскільки в компанії вважають цей регіон найсприятливішим за кліматичними умовами, повідомила директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алла Стоянова у Facebook.
Чиновник нагадала, що Україна покриває внутрішні потреби в овочах за рахунок імпорту. За інформацією Стоянової, в Одеській області 2023 року посівна площа овочевих культур становить 1489 га, з яких 476,6 га відведено під томати, 307,1 га – цибулю, 95,11 га – моркву, 81,87 га – капусту, 22,75 га – огірки, 434,44 – інші овочеві культури.
Директорка департаменту також повідомила, що релокація в Одеську область виробничих потужностей ПрАТ “Чумак” стане суттєвою підтримкою АПК регіону, а також дасть змогу створити майже 5000 додаткових робочих місць.
Директор ТОВ “Еврика” Михайло Білий запропонував “системно і виважено підійти до питання логістики продукції”, що полегшить фермерам доставку продукції на переробку і допоможе компанії “Чумак”.
Присутні на нараді фермери висловили готовність розширити виробничі площі під виробництвом томатів.
“Овочівництво – це високозатратний бізнес. Він залежить від зрошення та придбання спеціалізованої техніки, адже фермери масово нарікають на дефіцит працівників. Окрім інвестицій у механізацію виробництва, увагу також слід приділити зберіганню та доробці продукції. У нас є колосальний потенціал – природний, логістичний (…), людський”, – резюмувала Стоянова.
Україна в 2022-23 маркетинговому році (МР) на 14% наростила експорт соняшнику і скоротила його переробку на 83%, виробивши найменший його обсяг з 2009-2010 МР, повідомила аналітик олійного ринку АПК-Інформ Світлана Киричок.
“Протягом сезону з України спостерігався рекордний і неконтрольований експорт соняшнику, що відбулося на тлі падіння олійної переробки та експорту соняшникової олії через обмежену роботу портів. Основний обсяг експорту (79%) за вересень-травень припав на країни ЄС, а саме на Румунію та Болгарію, які за рахунок української сировини суттєво дозавантажили власні підприємства та змогли наростити експорт соняшникової олії”, – пояснила вона.
За інформацією Киричок, введення односторонніх заборон на імпорт соняшнику до країн ЄС призвело до того, що у квітні експорт української олійної скоротився до мінімального показника з квітня 2022 року, а вельми значні обсяги соняшнику було переорієнтовано на внутрішній ринок.
Експерт прогнозує, що експорт соняшнику з України у 2022-23 МР сягне 2 млн тонн, що стане історичним максимумом для галузі.
“За нашою оцінкою, на початок червня залишки соняшнику (умовно загалом по країні) становили близько 1,6 млн тонн, що є одним із найменших показників за багаторічний період, і навіть за мінімальних обсягів експорту вони не зможуть забезпечити повноцінну роботу переробних підприємств у червні-серпні”, – зазначила вона.
Загалом з початку 2022/23 МР в Україні було перероблено близько 10,5 млн тонн олійних, що стало одним із найменших показників за останні сім сезонів. До кінця поточного сезону (у червні-серпні) може бути ще перероблено близько 1,2 млн тонн – це мінімум для зазначеного періоду за останні 12 сезонів, констатувала експерт.
Киричок очікує збільшення виробництва соняшнику 2023 року за рахунок розширення посівної площі до 5,5 млн га, що на 13% більше, ніж роком раніше. Водночас загальна пропозиція олійних скоротиться на 10% завдяки зниженню перехідних запасів і потенціалу врожайності, що трапиться через затяжну посівну та економію аграріями матеріально-технічних ресурсів, зокрема, пестицидів.
“Якщо експорт соняшнику демонструватиме темпи, наближені до показників 2021/22-2022/23 МР, а експорт із глибоководних портів залишиться нестабільним, у країні очікується подальше скорочення обсягів переробки”, – резюмувала експерт.
У Словаччині призупинили переробку партії української пшениці через виявлення в ній підвищеної концентрації пестицидів, повідомив в.о. міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Влчан нагадав, що ще в липні 2022 року він розпорядився посилити контроль за українським зерном. “Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність у ньому підвищеного вмісту залишків пестицидів”, – цитує Влчана SME.
Партію української зернової, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, переробляли на одному з найбільших млинів Словаччини. Решту 1,5 тис. тонн зерна з цієї партії переробляти не будуть.
До кінця поточного тижня влада Словаччини отримає результати перевірки виявленої партії пшениці, і стане зрозуміло, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
За словами Влчана, якби українське зерно надходило в Словаччину через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, створена система контролю дала б можливість відстежити закупівлю.
“Тож ми намагаємося знайти джерело такої пшениці. Однак якщо пшеницю вже змололи, наприклад у Польщі, ми вже не можемо це відстежити. Водночас ми проводимо вибіркові перевірки навіть для такого імпорту (борошна)”, – додав в.о. міністра сільського господарства.
Влчан закликав переробників зернових бути уважними під час закупівлі сільгосппродукції з країн поза межами ЄС, зокрема й тієї, що легально імпортується до Словаччини.
В Україні за чотири місяці 2022/2023 маркетингового року (МР, вересень-серпень) перероблено близько 4,48 млн тонн насіння соняшнику, що стало мінімумом з 2015/2016 МР.
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у понеділок, переробку олійних культур сповільнили криза в енергетичному секторі країни, ліміти на використання електроенергії та навмисне затягування російською стороною перевірок суден, які проходять “зерновим коридором”.
За даними агентства, загалом у 2022/2023 МР в Україні може бути перероблено 10,4 млн тонн соняшнику, що на 10% поступається показнику попереднього сезону, тоді як експорт соняшникової олії може скоротитися на 8% порівняно з попереднім сезоном і становити 4,15 млн тонн, до мінімуму з 2015/2016 МР.
При цьому окремим фактором, що впливає на переробку олійних та експорт соняшникової олії в поточному сезоні, стало зростання експорту насіння соняшнику без переробки – за вересень-грудень 2022 року з України його вивезено майже 1,2 млн тонн, що становило половину прогнозу аналітиків на весь МР.
“Цей показник є нетипово високим для галузі, сприяє істотному збільшенню конкуренції за сировину, підвищенню цін на неї, навіть коли знижується ціна попиту на соняшникову олію, і як наслідок – більш стрімкому скороченню пропозиції соняшнику на ринку”, – цитує агентство свого аналітика Світлану Киричок.
Вона також зазначила, що не варто очікувати істотного приросту переробки, принаймні в лютому-березні 2023 року, оскільки ситуація в енергетичному секторі України поки що залишається без змін, а ліміти на споживання е/е продовжують діяти. Крім того, вже в березні спливає термін дії “зернової угоди”, яка потребуватиме нової пролонгації.
Як повідомлялося, Україна за 1-15 січня 2023 року експортувала 93 тис. тонн насіння соняшнику, що в 2,5 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як експорт соняшникової олії скоротився вдвічі, до 148 тис. тонн.
