Уряд на засіданні в п’ятницю ухвалив порядок надання компенсації вартості збудованих заявником/інвестором зі значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення і приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації проєкту.
“…схвалили останній нормативний документ, необхідний для запуску механізму державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Інвестори, які готові реалізувати в Україні проєкти вартістю від EUR12 млн, отримають від нас максимальне сприяння та підтримку у вигляді супроводу, податкових і митних пільг, компенсації витрат вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж тощо”, – наводяться в релізі Мінекономіки слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Вона додала, що цього року до держбюджету на підтримку таких інвесторів закладено 3 млрд грн.
У Мінекономіки уточнили, що отримати держпідтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від EUR12 млн із тривалістю реалізації до 5 років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшого перероблення або збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров’я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, а також електронних комунікацій.
Для отримання підтримки потрібне подання заявником (юридичною особою – резидентом або нерезидентом) до Мінекономіки заявки разом із відповідними документами на оцінку проєкту зі значними інвестиціями, після чого міністерство повинно оцінити інвестиційний проєкт і надати висновок щодо доцільності/недоцільності його реалізації та укладення спеціального інвестиційного договору або відмови в укладенні.
Після цього відбудеться укладення спеціального інвестиційного договору, сторонами якого виступають Кабмін, орган місцевого самоврядування (якщо держпідтримка надається таким органом для реалізації проєкту зі значними інвестиціями), інвестор зі значними інвестиціями та заявник.
Також для супроводу в підготовці та реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями заявник має звернутися до UkraineInvest за інформаційною та консультативною допомогою.
Мінекономіки наголосило, що інвестори можуть отримати від держави кілька видів підтримки, які становлять до 30% від суми інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, зокрема: переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності, компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж, податкові пільги, безмитне ввезення необхідного обладнання, а також звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського комплексу та інших витрат, які можуть бути понесені.
Як ідеться в повідомленні, проєкти мають передбачати будівництво, модернізацію, технічне або технологічне переоснащення відповідних об’єктів інвестування та створення нових робочих місць. Інвестору потрібно створити принаймні 10 робочих місць із зарплатою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 30 робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 50 робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким самим видом діяльності.
Президент Аргентини Хав’єр Мілей планує провести саміт підтримки Латинської Америки України наприкінці 2024 року, заявив він в інтерв’ю для Financial Times.
“Мілей заявив, що планує провести “саміт підтримки Латинської Америки” для України наприкінці цього року, що різко відрізняє його від інших регіональних лідерів, як-от бразилець Луїс Інасіу Лула да Сілва та мексиканець Андрес Мануель Лопес Обрадор, які займають більш нейтральну позицію”, – ідеться в тексті інтерв’ю, розміщеному на сайті FT.
Президент Аргентини вказав, що для нього пріоритетними є союзи з “країнами, що захищають свободу”, серед них США, Ізраїль, який він відвідав на початку лютого, і Україна, якій він пожертвував два військові вертольоти російського виробництва.
27 лідерів країн Євросоюзу домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.
“У нас є угода. Єдність. Усі 27 лідерів домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує стійке, довгострокове і передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство і відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту”, – написав Мішель у соцмережі Х у четвер.
Канада надасть експертну підтримку щодо соціального та економічного відновлення 19 українським громадам у межах ініціативи “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR), повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
“Допомога ініціативи CLIR дасть змогу громадам краще зрозуміти пріоритети відновлення, здобути необхідні знання та інструменти для розроблення дієвих проєктів комплексного відновлення з урахуванням потреб усіх груп мешканців”, – наводяться у пресрелізі слова віцепрем’єра з відновлення – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова.
Для участі в програмі відібрано громади в Київській області (Баришівка, Глеваха, Боярка, Велика Димерка), а також у Дніпропетровській (Софіївська, Першотравенська, Апостолівська, Зеленодольська), Миколаївській (Баштанка, Березнегувате), Одеській (Шабівка, Білгород-Дністровська), Чернігівській (Холмська, Корпська, Менська), Донецькій та Харківській (Близнюківська, Савенці, Балаклія) областях.
Експерти нададуть відібраним громадам підтримку в стратегічному управлінні та плануванні, налагодженні партнерства з міжнародними організаціями та залученні зовнішніх інвестицій, розвитку сфери соціальних послуг, упровадженні принципів сталого розвитку, розробці планів і стратегій відновлення.
Ініціатива CLIR реалізується проєктом міжнародної технічної допомоги “Супровід урядових реформ в Україні” SURGe Project, який фінансується урядом Канади.
SURGe – проєкт з інклюзивного управління в Україні, що реалізується компанією Alinea International за фінансування Міністерства закордонних справ Канади.
Незважаючи на те, що Київ, як і інші міста, може допомагати тільки тим підрозділам, які сформовані та зареєстровані на території громади, столична влада знаходить можливості допомагати й іншим підрозділам ЗСУ, а також збільшуватиме цю допомогу, заявив мер Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу “Київ”, передає прес-служба КМДА.
“7 мільярдів гривень Київ спрямував на допомогу нашим військовим. А це – 10 відсотків від бюджету столиці. Хоча спочатку сума була запланована набагато менша – 100 мільйонів. Ми майже щодня отримуємо запити від наших Захисників. І ми жодного разу не залишили їх без відповіді, без допомоги. Це і авто – 170 машин різного типу ми передали різним підрозділам ЗСУ. Це і бронежилети, і каски, аптечки, засоби зв’язку, медичне обладнання…Тільки на дрони з бюджету міста виділили 1 мільярд 550 мільйонів гривень. Тому що ми розуміємо, що від міцності наших військових залежить наше майбутнє”, – наголосив Кличко.
Він зазначив, що майже на кожному засіданні Київрада вносить зміни до бюджету, щоб збільшити допомогу українській армії. Також чимало коштів місто спрямувало на зведення фортифікаційних споруд.
Кличко додав, що допомога захисникам – це також і соціальна складова.
“Місто надає матеріальну допомогу ветеранам і сім’ям героїв – 800 мільйонів гривень тільки у 2023 році. Також ми постійно закуповуємо медичне обладнання для військових госпіталів і реабілітаційних центрів. Виділяємо кошти і на придбання квартир для родин Захисників… Також для матеріального заохочення новобранців Київ виплачує 30 тисяч гривень мобілізованим з 1 грудня. І робитиме це й наступного року”, – наголосив Кличко.
“На наступний рік ми попередньо запланували в бюджеті 1 мільярд гривень на допомогу армії. Але можу запевнити: ми й надалі збільшуватимемо допомогу, незважаючи на те, що в нас забрали військовий ПДФО (податок на доходи фізосіб – ІФ-У). А це втрати для бюджету столиці – близько 7 мільярдів гривень. Це при тому, що Київ досі віддає до Держбюджету 60 відсотків ПДФО (інші міста – 40 відсотків). Але повторюю: ми робитимемо все, щоб ефективно допомагати нашим Захисникам”, – наголосив Кличко.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” від початку повномасштабної війни спрямувала на допомогу Україні та її громадянам 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова.
Згідно з пресрелізом компанії в четвер, група залишається надійною опорою країни в боротьбі з ворогом.
При цьому генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що “війна змусила нас відчути, як це – втрачати найцінніше. Але вона не змусила нас здатися”.
“Нам вдалося перебудувати бізнес під складні реалії сьогодення. Ми налагодили постачання на фронт техніки та амуніції. Організували системну допомогу постраждалим цивільним. І вже будуємо плани на відновлення України після перемоги. Команда “Метінвесту” була, є і залишатиметься надійною опорою для країни та людей. Ми готові долати будь-які виклики, адже знаємо, кого захищаємо та за що боремося”, – наголосив керівник компанії, слова якого наводить пресслужба.
У пресрелізі констатують, що підприємства “Метінвесту” в Україні працюють під постійною загрозою ворожих обстрілів. Активи групи в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як Маріуполь тимчасово окупований. Попри все це, підприємства компанії, окрім зазначених, працюють із різним рівнем завантаження з огляду на безпекові, логістичні, енергетичні, економічні та інші чинники.
Так, із початку 2023 року, після стабілізації енергопостачання, “Метінвесту” вдалося поступово збільшити обсяг завантаження залізорудних активів у Кривому Розі щонайменше до 30% від довоєнного рівня та зберегти фокус на виробництві окатишів і продукції з високим вмістом заліза. У другій половині 2023 року на завантаженні ГЗК позитивно позначилося відновлення роботи морського коридору в Україні.
Імпорт електроенергії з січня 2023 року також забезпечив більш стабільну роботу і гнучкість асортименту продукції на “Каметсталі”.
У 2023 році на “Запоріжсталі” розпочали виробництво гарячекатаного прокату, що відповідає вимогам стандарту EN 10025-1 зі сталі марок S235-275 J0-J2 і S355 J0-J2, який до повномасштабного вторгнення виготовляли на МММК ім. Ілліча. Для цього підприємство пройшло інспектування виробничого процесу та аналіз техможливостей і, як результат, отримало сертифікат відповідності системи виробничого контролю від міжнародного сертифікаційного органу Dedal.
Загалом у 2023 році метпідприємства “Метінвесту”, включаючи СП, налагодили виробництво 25 нових видів продукції.
Підприємства Покровської вугільної групи працюють із високим рівнем завантаження, триває будівництво 11-го блоку з видобутку вугілля, який планується ввести в роботу в 2025 році.
Пріоритетом “Метінвесту” залишається турбота про співробітників – на всіх підприємствах є бомбосховища, а з 1 червня 2023 року компанія запровадила додаткову премію в Україні.
За дев’ять місяців 2023 року “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній і СП, перерахував понад 11 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
Повідомляється також, що “Метінвест” продовжує боротьбу з крадіжками з боку РФ, яка незаконно вивезла понад 234 тисячі тонн металопродукції компанії з Маріуполя. Зокрема 27 підприємств компанії подали позови до Європейського суду з прав людини проти Росії за шкоду, завдану майну і власності групи в Маріуполі та на інших територіях України з 24 лютого 2022 року.
Щоб зміцнити обороноздатність ЗСУ, компанія налагодила системні постачання на фронт техніки та обладнання.
Попри війну, “Метінвест” планує впроваджувати стратегію із зеленої трансформації. Зокрема йдеться про розширення виробництва DR-окатишів, основної сировини для більш екологічного металургійного виробництва з використанням електродугових печей. “Метінвест” прагне побудувати новий формат бізнесу, де ринок ЄС відкриє кордони для української продукції. А щоб це стало можливим в умовах війни, бізнес і держава мають об’єднати зусилля і пройти цей шлях разом, резюмують у пресрелізі.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
