Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Майже 40% нових податкових справ проти бізнесу припадає на Київ і Дніпропетровщину

У Києві та Дніпропетровській області за дев’ять місяців 2026 року відкрито 8072 виконавчі провадження щодо примусового стягнення податкових боргів із компаній, що становить 39,6% загальної кількості таких проваджень в Україні.

Про це свідчить дослідження Opendatabot, оприлюднене 9 листопада 2026 року на основі інформації Єдиного реєстру боржників.

Загалом за січень-вересень поточного року в Україні відкрито 20 364 виконавчі провадження щодо стягнення податкових боргів компаній.

Лідером за кількістю нових проваджень став Київ, де зареєстровано 4160 справ, або 20,4% загальноукраїнського показника.

На другому місці опинилася Дніпропетровська область із 3912 провадженнями, що відповідає 19,2%.

Значно меншу кількість нових проваджень зафіксовано у Київській області – 1352, Одеській – 1162 та Івано-Франківській – 896.

Таким чином, на п’ять зазначених регіонів припало 11 482 нових виконавчих провадження, або 56,4% загальної кількості за дев’ять місяців 2026 року.

Водночас регіональний розподіл усіх активних проваджень дещо відрізняється від статистики нових справ.

За даними Opendatabot, станом на 19 жовтня 2026 року найбільша кількість чинних проваджень щодо стягнення податкових боргів компаній була зареєстрована у Дніпропетровській області – 6777.

Київ посідав друге місце з 4652 активними провадженнями.

Далі розташувалися Харківська область із 2036 справами, Івано-Франківська – з 1997 та Київська – з 1820.

Загалом у п’яти регіонах із найбільшою кількістю активних проваджень було зосереджено 17 282 справи, або 47,5% загальноукраїнського показника.

При цьому найбільша кількість проваджень не обов’язково свідчить про найвищий рівень податкової заборгованості підприємств відповідного регіону.

Зокрема, згідно з іншим дослідженням Opendatabot, станом на 1 липня 2026 року найбільша сума податкового боргу була зосереджена у Києві – 96,06 млрд грн.

У столиці налічувалося 58 056 компаній із податковими боргами, або приблизно 27% усіх підприємств-боржників країни.

На Дніпропетровщині податкові борги мали 17 042 компанії на загальну суму 23,37 млрд грн.

У Харківській області було зареєстровано 15 202 компанії-боржники, загальна заборгованість яких становила 10,56 млрд грн.

Таким чином, Київ залишається найбільшим центром концентрації податкового боргу за його сумою та кількістю підприємств-боржників, тоді як Дніпропетровщина лідирує за кількістю активних виконавчих проваджень.

За даними Opendatabot, загальна сума податкового боргу українських компаній станом на 1 липня 2026 року становила 263,32 млрд грн.

Водночас ці показники характеризують різні етапи податкового адміністрування та різні дати спостереження. Дані про загальну заборгованість не можна безпосередньо ототожнювати з кількістю проваджень щодо її примусового стягнення.

Джерела: Opendatabot, аналіз виконавчих проваджень від 9 листопада 2026 року; Opendatabot, регіональна статистика податкових боргів від 7 вересня 2026 року.

 

, , , ,

Податкова вимагає сплачувати 23% податків із чайових у ресторанах і кафе

Державна податкова служба України (ДПС) нагадала про необхідність оподаткування чайових, які отримують працівники ресторанів, кафе, барів та інших закладів сфери обслуговування. Незалежно від способу отримання коштів із таких доходів необхідно сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору, повідомила пресслужба відомства 4 листопада 2026 року.

Таким чином, загальне податкове навантаження на чайові становить 23%, а з кожної отриманої 1 тис. грн працівник повинен сплатити державі 230 грн.

У ДПС пояснили, що порядок оподаткування залежить від того, кому саме клієнт перераховує кошти: безпосередньо працівнику чи закладу, який згодом виплачує їх персоналу.

Якщо відвідувач ресторану або кафе залишає чайові через QR-код, який веде на особисту банківську картку офіціанта чи іншого працівника, ці гроші вважаються його особистим доходом.

У такому випадку заклад не виступає податковим агентом, а відповідальність за декларування та сплату податків покладається безпосередньо на отримувача коштів.

Зокрема, працівник повинен самостійно підрахувати загальну суму отриманих протягом року чайових, відобразити її в річній декларації та сплатити відповідні податки.

За роз’ясненням ДПС, доходи у вигляді чайових за 2026 рік необхідно задекларувати до 1 травня 2027 року, а ПДФО та військовий збір сплатити до 1 серпня 2027 року.

Наприклад, якщо працівник ресторану отримав за рік 100 тис. грн чайових безпосередньо на власну банківську картку, сума податкових зобов’язань становитиме 23 тис. грн, зокрема 18 тис. грн ПДФО та 5 тис. грн військового збору. Після сплати податків у його розпорядженні залишиться 77 тис. грн.

Інший порядок застосовується, коли відвідувач сплачує чайові через платіжний термінал ресторану разом з основним рахунком або перераховує їх на банківський рахунок підприємства чи фізичної особи-підприємця.

У цьому випадку заклад повинен відобразити отримані кошти у своєму обліку, а під час їх виплати працівникам утримати та перерахувати до бюджету 18% ПДФО і 5% військового збору.

Працівнику, який отримує такі виплати вже після утримання податків, додатково декларувати їх лише через факт отримання чайових не потрібно.

У податковій службі також звернули увагу на те, що регулярні чайові за надані послуги не можуть вважатися неоподатковуваними подарунками.

Це правило діє навіть у випадках, коли клієнт зазначає в призначенні банківського переказу «подяка», «на каву» або інше подібне формулювання.

Отже, сама назва платежу не змінює його податкового статусу, якщо кошти фактично є винагородою за обслуговування.

ДПС рекомендує працівникам сфери послуг зберігати банківські виписки та вести облік отриманих чайових, щоб наприкінці року правильно визначити суму доходів, які підлягають декларуванню.

При цьому законодавство не вимагає вести окремий спеціальний журнал обліку чайових. Працівник може самостійно фіксувати відповідні надходження із зазначенням дати та суми платежу.

Такий облік також дозволить відокремити чайові від інших переказів на особисту картку, зокрема повернення боргів, переказів від родичів та інших надходжень, які можуть мати інший податковий режим.

Водночас податкова наголошує, що спосіб передачі чайових не впливає на сам обов’язок їх оподаткування. Однакові правила застосовуються як до безготівкових переказів через QR-коди та термінали, так і до чайових, отриманих готівкою.

Для ресторанного бізнесу ключовим питанням залишається організація обліку чайових і визначення відповідальної сторони за сплату податків, тоді як для працівників – необхідність документального підтвердження отриманих доходів.

Водночас повідомлення ДПС від 4 листопада є роз’ясненням чинного порядку оподаткування, а не запровадженням нового окремого податку на чайові.

Джерело: Державна податкова служба України

, , ,

В’єтнам пропонує запровадити візу талантів і податкові пільги для іноземців

В’єтнам планує запровадити спеціальну візу для іноземних висококваліфікованих фахівців (Vietnam Talent Visa), яка передбачатиме спрощене оформлення дозволів на проживання, звільнення від необхідності отримувати дозвіл на роботу та пільгові умови для членів сімей. Одночасно пропонується звільнити залучених до стратегічних проєктів спеціалістів від сплати податку на доходи фізичних осіб на п’ять років.

Відповідний проєкт резолюції Національних зборів В’єтнаму Міністерство внутрішніх справ країни оприлюднило 16 жовтня 2026 року для громадського обговорення.

Законодавча ініціатива складається із 16 статей і спрямована на залучення іноземних експертів, науковців, дослідників, технологічних підприємців та інших висококваліфікованих спеціалістів до реалізації стратегічних державних програм, інвестиційних проєктів і розвитку інноваційної економіки.

Документ поширюється не лише на іноземців, а й на громадян В’єтнаму та представників в’єтнамської діаспори, які проживають за кордоном.

Які переваги передбачає віза талантів
Згідно з проєктом, іноземні спеціалісти, які відповідатимуть установленим критеріям, зможуть отримати спеціальну візу та відповідну картку тимчасового проживання.

Передбачається можливість продовження строку перебування і зміни мети проживання відповідно до імміграційного законодавства.

Власникам візи дозволять працювати одночасно в декількох компаніях, наукових установах або державних організаціях без оформлення окремого дозволу на роботу для кожного роботодавця.

При зміні місця роботи іноземним спеціалістам не потрібно буде повторно оформлювати чинну візу.

Спрощення також стосуватимуться членів сімей. Подружжя та діти віком до 18 років зможуть отримувати візи категорії UĐ2 і відповідні документи на тимчасове проживання.

Окрім цього, держава має забезпечувати сприятливі умови для проживання та навчання дітей іноземних спеціалістів.

Податкові канікули на п’ять років
Одним із ключових положень законодавчої ініціативи є звільнення від податку на доходи фізичних осіб протягом п’яти років.

Пільга поширюватиметься на заробітну плату та премії кваліфікованих фахівців і залучених ними співробітників, які виконують стратегічні завдання.

П’ятирічний період пропонується відраховувати від моменту виникнення відповідного доходу.

При цьому податкові стимули зможуть отримувати не лише спеціалісти, які працюють у державних установах, але й працівники приватних компаній, залучених до реалізації стратегічних проєктів.

Окремі пільги передбачені для роботодавців. Компанії, які наймають кваліфікованих фахівців для виконання стратегічних завдань, зможуть додатково включати до податкових витрат суму, еквівалентну 50% фактично виплачених таким працівникам зарплат і премій.

Таким чином, загальний розмір витрат на оплату праці, які можуть враховуватися при визначенні оподатковуваного прибутку, потенційно становитиме 150% фактичних виплат.

В’єтнам планує спрямовувати на розвиток талантів близько 0,1% ВВП щороку
Уряд також пропонує створити спеціальний механізм фінансування програм залучення та розвитку висококваліфікованих кадрів.

На ці цілі планується спрямовувати близько 0,1% ВВП щороку в межах загального фінансування науки, технологій, інновацій і цифрової трансформації.

Пріоритет надаватиметься проєктам, що мають стратегічне значення для економіки країни, зокрема у сфері високих технологій, наукових досліджень, цифровізації та модернізації виробництва.

Водночас запропонована система відбору передбачає оцінювання реальних професійних досягнень і здатності спеціалістів виконувати конкретні завдання.

Наявність наукового ступеня, академічного звання або тривалого професійного стажу не буде обов’язковою умовою, крім випадків, коли відповідні вимоги прямо передбачені законодавством для певного виду діяльності.

За задумом розробників, це дозволить залучати не лише відомих науковців, а й молодих технологічних підприємців, інженерів і розробників інноваційних продуктів.

Що нові правила означатимуть для іноземних інвесторів
Запропоновані зміни можуть підвищити привабливість В’єтнаму для міжнародних технологічних компаній, науково-дослідних центрів і підприємств, які реалізують інвестиційні проєкти з високою доданою вартістю.

Спрощення працевлаштування іноземних експертів і можливість одночасної співпраці з кількома організаціями можуть знизити адміністративні витрати бізнесу та полегшити передачу технологій.

Водночас запропонована програма не є універсальною візою для цифрових кочівників або автоматичним способом отримання посвідки на проживання через придбання нерухомості.

Її основна мета – залучення фахівців до конкретних стратегічних програм і проєктів, визначених відповідно до державних пріоритетів.

Наразі резолюцію ще не ухвалено. Після завершення громадського обговорення документ має розглянути Національне зібрання В’єтнаму. Остаточні критерії відбору, порядок подання заяв і строки дії спеціальних віз залежатимуть від затвердженого законодавства.

В’єтнам є однією з економік Південно-Східної Азії, що активно залучають іноземні інвестиції у промисловість, електроніку, цифрові технології та інфраструктуру. Останніми роками країна розвиває спеціальні механізми підтримки інвесторів і висококваліфікованих спеціалістів з метою модернізації економіки та підвищення її міжнародної конкурентоспроможності.

, , , , ,

Італія планує запровадити податок 26% на доходи заможних резидентів при переїзді за кордон

Уряд Італії запропонував запровадити з 1 січня 2027 року податок на нереалізований приріст вартості фінансових активів для заможних фізичних осіб, які переносять своє податкове резидентство за межі країни. Ставка так званого податку на виїзд (Exit Tax) становитиме 26%, а нові правила поширюватимуться на інвесторів із відповідними активами вартістю від EUR800 тис.

Відповідні положення містяться у статті 17 законопроєкту про державний бюджет Італії на 2027 рік, схваленого урядом прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні. Документ отримав необхідне погодження президента Італії Серджо Маттарелли 30 жовтня та переданий для парламентського розгляду.
Згідно із законопроєктом, новий податок застосовуватиметься до фізичних осіб, які протягом щонайменше шести з останніх десяти податкових років були резидентами Італії та вирішили перенести податкове резидентство до іншої держави.

Обов’язковою умовою є наявність фінансових активів і майнових прав, на які поширюється відповідна норма, загальною вартістю не менше EUR800 тис. При цьому оподаткування виникатиме лише у випадках, коли після зміни резидентства Італія втрачає право оподатковувати відповідні інвестиційні доходи.
Податок нараховуватиметься не на всю вартість активів, а на накопичений прибуток, який інвестор ще не отримав у результаті їх продажу.

Зокрема, йдеться про приріст ринкової вартості акцій, часток у компаніях, цінних паперів та інших фінансових інструментів. Для визначення бази оподаткування враховуватиметься позитивна різниця між ринковою вартістю активів та їхньою податковою вартістю придбання.
Наприклад, якщо інвестор придбав пакет цінних паперів за EUR700 тис., а на момент визначення податкової бази його вартість зросла до EUR1 млн, нереалізований прибуток становитиме EUR300 тис. За стандартною ставкою 26% сума податку сягне EUR78 тис. навіть у разі, якщо інвестор фактично не продав активи.

Водночас для доходів від окремих державних облігацій передбачено пільговий порядок. До бази оподаткування включатиметься лише 48,08% відповідного прибутку, що забезпечує ефективну ставку приблизно 12,5%.
Стандартний строк сплати Exit Tax становитиме 180 днів із моменту набуття чинності зміною податкового резидентства.

Однак для осіб, які переїжджають до країн Європейського Союзу або держав, з якими Італія має відповідні угоди про податкову співпрацю, передбачено можливість відстрочення платежу.
Для цього інвестору необхідно буде сплатити аванс у розмірі 50% розрахованого податку та надати фінансову гарантію.

При переїзді до іншої країни ЄС відстрочення може діяти протягом п’яти податкових періодів, а до інших держав, що відповідають установленим умовам, – до десяти.
Якщо протягом цього часу активи не будуть продані, податкове зобов’язання припинятиметься, а надмірно сплачені суми підлягатимуть поверненню. Аналогічні положення передбачено для окремих випадків спадкування активів або повернення інвестора до Італії.

Нова система поширюватиметься також на окремі види некомерційних товариств та організацій, які переносять податкове резидентство за кордон.

За оцінками італійського Міністерства економіки та фінансів, надходження від нового податку становитимуть близько EUR3,37 млн у 2027 році та EUR6,74 млн щороку протягом 2028-2031 років. Із 2032 року чистий бюджетний ефект з урахуванням очікуваного повернення частини платежів оцінюється у EUR3,37 млн на рік.

Італія фактично пропонує поширити на приватних інвесторів механізм оподаткування при зміні податкового резидентства, який раніше застосовувався до компаній і підприємців.
Подібний механізм уже діє у Франції, де оподаткування нереалізованого прибутку при перенесенні податкового резидентства застосовується за наявності відповідних фінансових активів і виконання встановлених законом умов.

Запропоновані зміни можуть мати значення для міжнародних інвесторів, власників корпоративних активів і заможних іноземців, які використовують Італію як країну довгострокового податкового резидентства.
Останніми роками Італія залучала заможних іноземців спеціальним режимом фіксованого оподаткування іноземних доходів. Для нових учасників цього режиму з 2026 року річний платіж становить EUR300 тис. замість EUR200 тис. раніше.

Запровадження Exit Tax може вплинути на податкове планування таких інвесторів, особливо якщо вони розглядають можливість подальшого переїзду до іншої країни. Водночас порядок застосування нових положень до учасників спеціального податкового режиму потребує додаткового правового уточнення.
При цьому запропонований механізм не є загальним податком на виїзд з Італії та не передбачає автоматичного стягнення 26% із вартості житлової нерухомості або всього майна фізичної особи.

Законопроєкт має пройти розгляд і затвердження парламентом Італії до завершення 2026 року. У процесі ухвалення документа розмір податку, умови його застосування та порядок надання відстрочення можуть бути змінені.

Італія залишається одним із найбільших європейських ринків нерухомості та популярним напрямком для міжнародних інвесторів, зокрема тих, хто розглядає придбання житла разом із перенесенням податкового резидентства. Запропоновані зміни можуть стати додатковим чинником при виборі країни проживання та довгострокового інвестиційного планування.

Джерела: Законопроєкт про бюджет Італії на 2027-2029 роки, стаття 17, схвалений урядом 28 жовтня 2026 року; Президент Італії, офіційне погодження подання законопроєкту від 30 жовтня 2026 року; Investment Migration Insider, 31 жовтня 2026 року.

, , , , ,

Уряд України планує посилити боротьбу зі схемами ухилення від сплати ПДВ

Уряд готує зміни до митного оформлення гуманітарної допомоги з метою запобігання зловживанням, а також посилює боротьбу зі схемами ухилення від оподаткування через штучне дроблення бізнесу, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

«Посилюємо роботу з детенізації економіки. Разом із правоохоронними органами, податковою та митною службами в рамках Міжвідомчої робочої групи визначили подальші заходи. Усі відповідальні органи отримали доручення», — написав він у Telegram-каналі в суботу.

За словами прем’єра, найближчим часом буде визначено оновлений перелік товарів, яких торкнуться зміни в митному оформленні гуманітарної допомоги. Це має унеможливити використання гуманітарних вантажів як прикриття для нелегального імпорту.

«Гуманітарна допомога має швидко надходити до тих, хто її потребує, а не ставати прикриттям для нелегального імпорту. Найближчим часом буде визначено оновлений обґрунтований перелік товарів, яких торкнуться зміни», — пояснив Корецький.

Крім того, податкова разом із митницею та Бюро економічної безпеки посилить роботу з платниками податків із високим рівнем ризику.

Зокрема, йдеться про схеми ухилення від сплати ПДВ через штучне дроблення бізнесу, коли великі торговельні мережі розподіляють обороти між десятками та сотнями ФОП. «Цю проблему має вирішити правоохоронна система», — заявив прем’єр-міністр.

Корецький наголосив, що метою цих заходів є забезпечення необхідних надходжень до бюджету та рівних умов для бізнесу, який працює легально.

, , , ,

Обсяг переказів NovaPay за дев’ять місяців зріс на 36% – до 598,7 млрд грн

Обсяг переказів через міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) за січень-вересень 2026 року зріс порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 36% – до 598,7 млрд грн, йдеться у повідомленні компанії у понеділок.

Згідно з ним, кількість переказів збільшилася на 12% – до 388 млн.

“Результати дев’яти місяців підтверджують, що наші рішення стають дедалі більш затребуваними, а клієнти активніше користуються цифровими фінансовими інструментами. Для нас важливо не лише нарощувати обсяги операцій, а й постійно вдосконалювати клієнтський досвід, пропонуючи нові можливості та зручні рішення”, – цитуються у релізі слова СЕО NovaPay Ігоря Приходько.

У фінансовому сервісі зауважили, що компанія за 9 місяців цього року сплатила 1,47 млрд грн податків і зборів, що на 32% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Як повідомлялося, NovaPay за перше півріччя 2026 року збільшила порівняно з аналогічним періодом 2025 року обсяг переказів на 41% – до 391 млрд грн, тоді як їх кількість зросла на 12% – до 258 млн.

NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. Компанія першою в Україні серед небанківських фінансових установ отримала 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дало змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першою серед небанків наприкінці минулого року запустила власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.

За даними Національного банку України, компанія займає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

, , , ,