Світ у 2025 році входить у фазу політичних змін. У різних країнах відбуватимуться важливі вибори, результати яких можуть суттєво вплинути як на геополітику, так і на внутрішні процеси держав. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній у новому відео на YouTube проаналізували головні політичні події року та можливі наслідки для України.
Після скандального скасування результатів президентських виборів у грудні 2024 року в Румунії заплановано повторне голосування. Вибори принесли несподівані результати, а кампанія переможця першого туру велася виключно через TikTok. Це викликало дискусії у світі, адже вперше соціальна мережа відіграла ключову роль у політичному процесі. Проте Конституційний суд країни скасував результати виборів через виявлений російський вплив, а нове голосування призначено на травень 2025 року.
“Ситуація в Румунії є безпрецедентною, адже Конституційний суд анулював перший тур виборів. Це може викликати політичну турбулентність, що вплине на зовнішню політику країни”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
У свою чергу, Олександр Позній підкреслив, що цей випадок доводить, що технології впливу змінюються, а соціальні мережі, такі як TikTok, можуть стати ключовим інструментом мобілізації виборців.
“Це небезпечний сигнал і для України, адже ми бачимо, що політичні сили починають використовувати цю платформу як спосіб маніпуляції громадською думкою”, – додав Позній.
23 лютого відбудуться позачергові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції у 2024 році. Головна боротьба розгорнеться між Християнсько-демократичним союзом (CDU) та Соціал-демократичною партією Німеччини (SPD), але важливу роль може зіграти і права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка має антиміграційну та проросійську риторику.
“Боротьба між ХДС і СДПН буде напруженою. Якщо AfD отримає друге або навіть перше місце, це може змінити політику Німеччини щодо України. Поки що основні партії не готові створювати з ними коаліцію, але їхній вплив зростає”, – вважає Максим Уракін.
Парламентські вибори в Молдові також визначать зовнішньополітичний курс країни.
“Молдова стоїть перед вибором між європейським шляхом та проросійським вектором. Цей вибір суттєво вплине на регіональну політику. Вибори мають вирішити, чи продовжить країна європейський курс під керівництвом президента Маї Санду, чи натомість соціалісти, які представляє Ігор Додон, зможуть повернути владу”, – зазначає Олександр Позній.
Він також підкреслив, що Молдова — парламентська республіка, і навіть якщо Санду перемогла на президентських виборах, це не гарантує, що її політична сила збереже більшість.
18 травня поляки обиратимуть нового президента, оскільки Анджей Дуда не може балотуватися втретє. Експерти вважають, що це одні з найважливіших виборів для України, адже польська підтримка є стратегічною. Напружене протистояння між “Правом і справедливістю” та опозицією визначить майбутнє польсько-українських відносин. Українське питання відіграватиме важливу роль, але виборці більше зосереджуються на внутрішніх проблемах, таких як ситуація з польськими фермерами, які незадоволені українським імпортом зерна.
“Кандидати будуть змушені маневрувати між підтримкою України та захистом національних інтересів.”, – зазначає Олександр Позній.
Сербія — одна з небагатьох країн Європи, що продовжує балансувати між ЄС і Росією. Президент Александр Вучич двічі натякав на можливість позачергових виборів у 2025 році, особливо на тлі протестів та загострення ситуації з Косово.
У жовтні також відбудуться вибори в Канаді та Аргентині, які можуть змінити зовнішньополітичні курси цих країн. 8 вересня голосуватимуть у Норвегії, а 16 листопада – у Чилі.
“Для України важливими є вибори в Канаді, оскільки від них залежатиме подальша допомога. Також варто стежити за процесами в Норвегії, яка підтримує європейську безпеку”, – підсумовує Максим Уракін.
2025 рік обіцяє бути насиченим важливими політичними подіями, які можуть змінити міжнародний порядок денний. Україна має враховувати можливі наслідки виборів у стратегічних для себе країнах та готуватися до нових викликів на світовій арені.
Більш детально про вибори, що відбудуться цього року, можна подивитись у відео:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
За результатами дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, виявлено ставлення громадян до різних аспектів суспільно-економічного життя в Україні, серед яких ініціатива повернення частини вартості товарів українського виробництва, вплив влади на бізнес, рівень довіри до правоохоронних органів, фінансова стабільність громадян, а також прогнози щодо курсу гривні.
Значна частина опитаних (44%) чула про ініціативу повернення коштів за покупку українських товарів, при цьому думки розділились щодо її впливу на рівень життя. Більшість респондентів вважають, що для фінансування цієї ініціативи держава збільшить податки.
Як зазначив засновник дослідницької соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко це викликає побоювання серед населення, оскільки більшість не готова до збільшення фіскального навантаження.
Дослідження також виявило глибоку недовіру до державних інституцій (на рівні 57% громадян) та правоохоронних органів (62%) в контексті відносин з бізнесом, зокрема через відсутність прозорості та ефективності їхньої роботи. Більшість опитаних вважає, що держава більше заважає, ніж допомагає бізнесу розвиватись, і ця тенденція збільшилась порівняно з попередніми місяцями.
Значна частина українців (до 60%) відчуває фінансові труднощі, зокрема, збільшення рівня боргів та відсутність заощаджень “на чорний день”. Респонденти також висловили занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні, де більшість (55%) очікує його падіння.
В контексті комунальних платежів, переважна більшість (67%) учасників опитування вважає рівень тарифів завищеним, що ще більше підкреслює загальне невдоволення фінансовим станом та державною політикою в цій сфері.
За словами директора Active Group Олександра Познія, ці результати свідчать про серйозні виклики, з якими стикається українське суспільство в умовах війни та економічної ситуації, що склалась.
Нагадаємо, що раніше засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначав, що у 2024 році державний борг України може вперше перевищити ВВП, що створює значні ризики для економічної стабільності в державі.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=8hkvHhyzGLQ
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, URAKIN, АНДРІЙ_ЄРЕМЕНКО, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ПОДАТКИ, ПОЛІТИКА, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
Президент України Володимир Зеленський вважає, що в рішеннях низки країн, які заборонили імпорт українського зерна, “є політика”.
“Я вдячний сусідам, які нас підтримують, але якщо бути чесним, там є політика. У нас заблоковано Чорне море і нам необхідна допомога зброєю. Ми не можемо ризикувати відносинами з деякими країнами”, – сказав він у суботу в інтерв’ю італійським ЗМІ.
“І я розумію, що деякі політичні течії використовують цю ситуацію і підмовляють фермерів, щоб блокувати поставки зерна. Але вони не мають права блокувати транзит”, – сказав він.
“Ми вирішимо ці питання”, – наголосив Зеленський.
У дев’ятому пакеті санкцій проти Росії можуть бути обмеження щодо російської металургії, розширення підсанкційного списку юридичних та фізичних осіб та, можливо, ліміт цін на російську нафту, вважає політичний експерт, кандидат історичних наук Валентин Гайдай. Проте, на його думку, поки що не варто чекати більш серйозних обмежень.
“Хоча, визнання Європарламентом Росії країною-терористом може дати додатковий імпульс до подальших санкцій, вірогідно, що більш суттєві обмеження ми побачимо в наступному році після закінчення зимового періоду та опалювального сезону. Тоді ж можливе введення газового ембарго та інші обмеження, наприклад, на постачання до Росії технологій, товарів соціального направлення тощо”, – зазначив Гайдай.
Також експерт вважає, що в дев’ятому санкційному пакеті ми навряд чи побачимо механізм вилучення російських активів на користь України.
“Конфіскація активів РФ наразі малоімовірна хоча б тому, що даний механізм ще не розроблений, відсутня відповідна нормативно-правова база, та й саме його задіяння буде більш актуальним після перемоги України, коли знадобляться кошти на відновлення економіки, інфраструктури, господарства і т.д.”, – підкреслив він.
Водночас, Валентин Гайдай вказує на недопрацювання у вже існуючих санкціях та зазначає, на що треба звернути особливу увагу при підготовці нових санкцій.
“Для реально ефективного паралічу фінансової системи РФ необхідно відключити від системи SWIFT абсолютно всі російські та білоруські банки (білоруські – як країни-співагресора), а антиросійські та антибілоруські санкції потрібно синхронізувати. Також, в майбутніх санкціях необхідно повністю анулювати страхування російських авіакомпаній та суден, випрацювати дієву схему вторинних санкцій” – наголосив Валентин Гайдай.
За матеріалами blogs.korrespondent.net
У вівторок у Києві відбувся другий саміт Кримської платформи. В ньому взяли участь представники понад 60 країн світу, для порівняння, минулого року на саміті були представлені 43 країни. При цьому формум проходив здебільшого в онлайн форматі.
На думку політичного експерта Валентина Гайдая, саміт відбувся на значно вищому організаційному та представницькому рівні, ніж минулого року.
«Якщо рік тому, на Саміті були присутні переважно делегації з Європи, то зараз – абсолютно з усіх континентів. Загалом взяли участь у цьогорічній Кримській платформі близько 60 високих іноземних представників: лідери Великобританії, Польщі, Франції, Німеччини, Канади, Італії, Євросоюзу, Японії, Туреччини, держсекретар США», – вважає Гайдай.
Особливо знаковим, на думку експерта, є той факт, що на саміті також виступили лідери окремих латиноамериканських та африканських країн, урядовці Австралії та Нової Зеландії.
«Це значно розширює міжнародні контакти України, які вже давно слід було розширити на Латинську Америку, Африку та Азію. При всьому цьому будемо реалістами – Кримська платформа не допоможе повернути Крим – РФ це не та країна, яка дослухається до думки міжнародної спільноти, хай би, навіть, на нашому боці були б Китай та Індія. Але безумовно, саміти Платформи продовжувати треба, постійно розширюючи та вдосконалюючи її формати адже, це не лише умовний саміт, це й клуб українських партнерів та можливість розширення наших контактів по всьому світу» – підкреслив він.
Повернення Криму, на думку Гайдая, стало реальним через дії РФ, адже розв’язавши повномасштабну війну проти України, Росія зтерла всі умовні та не умовні бар’єри в питанні повернення Криму.
«До 24 лютого 2022 року питання повернення Криму було суто в теоретичній площині. Зараз же – це єдиний процес деокупації України, як Херсона, так і Донецька й Луганська» – заявив експерт.
Валентин Гайдай – експерт з української та міжнародної політики, кандидат історичних наук.
За матеріалами Facebook
Децентралізація в Україні далека від свого завершення, вважає експерт з місцевого самоврядування, директор програми практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
«Сьогодні ми далекі від того, щоб країна була децентралізована, ми зробили тільки перші базові кроки, але ми йдемо до цього», заявив Солонтай у коментарі про особливості і проблеми процесу децентралізації в Україні на Youtube-каналі «Клуб експертів».
На думку експерта, наразі виникла ситуація, в результаті проведених реформ зросла самостійність міських та сільських громад. При цьому на загальнодержавному рівні політики обираються патерналістським населенням. Такі політики з одного боку підтримують самостійність громад, а з іншого хочуть, щоб центр продовжував давати вказівки на місця.
«Зверху механізми взаємодії з самостійними громадами ще не відпрацьовані. Політики діють по старинці – ухвалити закони, направити розпорядження, виділити кошти і так далі. Це вертикальне управління. А керувати в новій системі, коли низи самостійні, а верхи мають обмежені можливості, влада ще не навчилась» – вважає експерт.
Солонтай зауважив, що в наших умовах, коли тіньова економіка та корупція не подолані, правоохоронні органи недореформовані, а місцева влада все більш самостійна, виникла системна криза у взаємодії центру та регіонів.
«Яка б ситуація не виникла в країні, ми приречені на конфлікт влади з місцевим самоврядуванням» – резюмував експерт.
Відео див тут
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут.
ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИЯ, ЕКСПЕРТ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПОЛІТИКА, СОЛОНТАЙ
