ПОЛЬЩА – Сторінка 7 – Ukraine open for business

До Польщі з України прибув потяг із вантажівками – “Укрзалізниця”

АТ “Укрзалізниця” (УЗ) повідомила про прибуття до Польщі партії вантажівок залізницею з України.

“Українська та польська сторони узгодили всі питання перевезень та оформлення митних і прикордонних процедур. Далі вантажівки до пункту призначення прямуватимуть автошляхом”, – повідомляють у Телеграм-каналі УЗ у неділю.

У компанії наголосили, що наступні відправлення планують здійснити регулярними і задіяти в перевезеннях більш модернізовані платформи.

В УЗ нагадали, що організували між Україною та Польщею контрейлерний поїзд для перевезення вантажівок. Він курсує за маршрутом Скнилів (Україна) – Славкув (Польща). Щоб замовити перевезення вантажівки контрейлерним поїздом з України, потрібно звернутися до філії “Центр транспортного сервісу “Ліски” АТ “Укрзалізниця”, у зворотному напрямку – до UZ Cargo Poland.

Як повідомлялося, УЗ відправила до Польщі перший контрейлерний поїзд із вантажівками 7 грудня. У такий спосіб українські експортери спробували розв’язати проблему з перетином українсько-польського кордону, який протягом місяця блокували польські перевізники.

вантажівка, ПОЛЬЩА, ПОТЯГ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ

Україна почала імпорт електроенергії з Польщі та Румунії

Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.

У суботу, 9 грудня, НЕК “Укренерго” у зв’язку з дефіцитом потужностей залучила аварійну допомогу від Румунії та Польщі. Про це повідомляють на сторінці компанії у Facebook.

“Екстрений захід застосовано для компенсації дефіциту електроенергії в енергосистемі. Головною причиною виникнення дефіциту є недостатність генеруючих потужностей.

За добу один енергоблок на тепловій електростанції вийшов в аварійний ремонт, ще один у плановий. Кілька блоків відновлюються в прифронтовому регіоні після артобстрілів, а в інших регіонах – після масованих ракетних атак минулої зими”, – сказано в повідомленні.

Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.

Нагадаємо, станом на 8 грудня в Україні було знеструмлено майже 500 населених пунктів.

IMPORT, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ

Понад 2 тисячі вантажівок чекають на виїзд із Польщі в Україну

Станом на ранок вівторка, 17 листопада, на українсько-польському кордоні на виїзді з Польщі в напрямку трьох пунктів пропуску – “Ягодин-Дорогуськ”, “Краковець-Корчова”, “Рава-Руська-Хребене” – перебувають приблизно 2400 вантажних транспортних засобів, повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко.

“На жаль, блокування руху для вантажівок на трьох напрямках триває з 6 листопада. Станом на ранок, на території Польщі в напрямку виїзду з цієї країни в Україну перебувають близько 2 тис. 400 вантажних транспортних засобів. Найбільше – навпроти пункту пропуску “Ягодин” – 1 тис. 100 вантажних транспортних засобів, решта – у напрямку ПП “Краковець” і “Рава-Руська”, – сказав він в ефірі національного телемарафону.

Спікер зазначив, що за годину учасники страйку пропускають по кілька транспортних засобів у всіх напрямках.

“Єдиний більш-менш інтенсивний рух ми відзначаємо на ПП “Краковець”, коли вантажівки їдуть з України до Польщі”, – сказав Демченко.

Він додав, що загалом кількість транспортних засобів, які очікують на перетин кордону з Польщі в Україну, останніми днями тримається на рівні 2400-2500.

“Водночас перевізники обирають для себе й інші маршрути. Уже кілька днів ми спостерігаємо скупчення вантажівок і навпроти пункту пропуску “Шегині”. Там перебувають близько 1100 вантажівок”, – повідомили в Держприкордонслужбі.

Як повідомлялося, польські перевізники 6 листопада почали блокаду руху вантажного транспорту трьох пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Хребене – Рава-Руська” і “Дорогуськ – Ягодин”.

Посол України в Польщі Василь Зварич заявив, що блокування руху вантажного транспорту в напрямку трьох пунктів пропуску на українсько-польському кордоні є “болючим ударом у спину України” і ставить під загрозу “коридори солідарності”, якими українське зерно прямує до третіх країн.

вантажівка, ПОЛЬЩА

В Інституті “Інтермаріум” проаналізували підсумки виборів у Польші

15 жовтня в Польщі відбулись вибори до парламенту. І хоча до законодавчого органу потрапило 5 політичних сил, найбільш гостра передвиборча боротьба розгорнулась між двома партіями – «Право і справедливість» та «Громадянською платформою». На фініші ці партії здобули приблизно рівну кількість голосів, та, відповідно, приблизно однакову кількість місць у парламенті – «Право і справедливість» здобула понад 35% голосів виборців і 194 місця в Сеймі, «Громадянська платформа», яка об’єдналась з рядом інших сил в «Громадянську коаліцію» отримала понад 30% голосів, або ж 157 місць в нижній палаті польського парламенту.

Відтак, більшості не набрала жоден з двох фаворитів перегонів. Тому в найближчі дні найбільш актуальним питанням буде формування коаліції та уряду. Звісно, такі парламентсько-урядові баталії створюють суспільний та політичний дискурс й ряд запитань, передусім – якою тепер буде політика Польщі щодо ЄС, України, її підтримки? Чи не з’явиться в Польщі власний Орбан з огляду на останні події в Словаччині та рандеву угорських можновладців з Путіним та Лукашенко? Тому проаналізуємо основні тенденції нещодавніх парламентських виборів в Польщі та спробуємо змоделювати політику Варшави в найближчі півроку-рік.

Варіанти коаліції

Очевидно, що майбутня парламентська (як і урядова) коаліція буде базуватись навколо партії «Право та справедливість» або «Громадянської платформи». Але, як ми зазначали вище – у жодної з цих політсил недостатньо голосів для самостійного формування більшості, а, відтак, й уряду. Тому, безумовно буде коаліція. Які ж існують найбільш вірогідні варіанти коаліцій в Сеймі?

1) Ліберальна коаліція на чолі з «Громадянською платформою» та її союзниками по виборчому блоку. До цього альянсу можуть приєднатися партії «Третій шлях» та «Нова лівиця», які посіли третє та четверта місце у виборчих перегонах та попередньо мають 65 та 25 місць відповідно у нижній палаті. Такий варіант є найбільш реальним, оскільки зазначені сили найбільш схожі за засадничими програмами своєї діяльності та ідеологією, яку вони сповідують. Це – проєвропейські сили центристського та ліво-центристського спрямування, з ліберальною ідеологією. Саме на них робив ставку Брюссель, оскільки, ясна річ, вони є найбільш лояльними до центральноєвропейської влади та обстоюють єдність Євросоюзу, їх жодним чином не можна назвати євроскептиками, окрім лівих, серед яких спостерігається поміркований та виважений євроскептицизм.

2) Консервативна коаліція. В цьому випадку мова йде про блокування передусім «Права та справедливість» з право-центристською «Конфедерацією». Це споріднені політичні сили за своєю ідеологією та векторами політики. Обидві сили стоять на традиційних засадах, сповідують консервативні цінності, спираються на католицьку церкву. Окрім цього, вони є доволі критично налаштовані до центральної влади ЄС. Власне, за останні 7-8 років перебування право-центристів при владі, вони неодноразово наривались на критику Брюсселя стосовно тих чи інших ініціатив – реформи конституційного суду Польщі, повної заборони абортів, відмови щодо розміщення біженців з Африки та Азії тощо. Така політика урядів, що формувала партія «Право і справедливість» призвела, навіть до санкцій стосовно Польщі з боку Євросоюзу.

Але в такої гіпотетичної коаліції є цілком реальний мінус – навіть за такого варіанту об’єднання, у «Права і справедливість» та «Конфедерації» забракне голосів. Загалом вони на сьогодні можуть розраховувати на 212 мандатів, в той час, коли для більшості необхідно мінімум 231 мандат.

Чи може до цієї коаліції долучитись інша політсила? Теоретично так, але враховуючи занадто великий контраст в ідеологіях та засадничих програмах решти партій, зокрема «Третього шляху» та, особливо, «Лівиці» наразі така форма коаліції – правих з лівими та ліво-центристами виглядає примарною.

3) Широка коаліція. Широка коаліція, наприклад партій-гігантів «Права та справедливості» й «Громадянської платформи» (або ж «Громадянської коаліції) також теоретично має шанс на існування. Вірогідність її створення підсилилась, якби Польща переживала значні соціально-політичні потрясіння або доленосні виклики, на кшталт війни, гострої економічної кризи, кризи Євросоюзу тощо. Жоден з цих варіантів на сьогодні не реальний, отже, й широка коаліція також мало реальна. До цього ще додаються амбіції та суперечності лідерів «Права та справедливості» Я. Качинського, М. Моравецького та «Громадянської платформи» – Д. Туска.

4) «Підвішений парламент». Це не формат альтернативної коаліції, це – навпаки її відсутність. Термін «підвішений парламент» інколи застосовують для характеристики розподілу політичних сил в конкретному законодавчому органі конкретної держави. Якщо парламент «підвішений» це означає, що в жодної з присутніх там політичних сил немає достатньої кількості мандатів для формування більшості або більшість настільки хитка, що тримається на перевазі 1-2 мандатів. Отже, такий варіант також можливий, якщо до фаворитів виборів не доєднаються інші політсили.

В цьому контексті слід звернути увагу на те, що й «Право і справедливість» й «Громадянська платформа» вже подали свої кандидатури на пост прем’єр-міністра президентові А. Дуді – М. Моравецького та Д. Туска відповідно. Це свідчить про те, що обидві політсили впевнені в перспективі сформувати свою власну коаліцію. Очевидно, перемовини про блокування з третіми силами тривають й будуть тривати щонайменше ще тиждень.

Що чекати Брюсселю, Лондону, Вашингтону та Києву?

Безумовно, постає питання, що буде з зовнішньополітичними орієнтирами Варшави в разі формування того чи іншого варіанту коаліції в Польщі.

Євросоюз

Вразі створення коаліції на основі «Громадянської платформи» й, тим більше, обрання Д. Туска прем’єром Польщі, відносини Варшави та Брюсселя, як й інших важливих центрів ЄС – Берліна та Парижа, звісно ж поліпшаться. «Громадянська платформа» ніколи не приховувала своєї проєвропейськості, відданості ідеям ЄС, його згуртованості тощо.

В момент нинішніх кризових тенденцій в Євросоюзі, прихід до влади в Польщі європейськи орієнтованих політиків може стати своєрідним рятівним колом для старої Європи, тим паче, що Польща – важливий член ЄС та ключова країна центральноєвропейського регіону. Не секрет, що в часи перебування при владі консервативних урядів, відносини Брюсселю та Варшави були не ідеальними. Вони погіршувались й через вище згадані ініціативи польської влади щодо реформування конституційного суду Польщі, заборони абортів й через інші кричущі ініціативи польської влади, як, наприклад постійні закиди в бік Німеччини стосовно відшкодування, завданого Польщі під час Другої світової війни.

Окрім цього, в контексті приходу до влади у Словаччині євроскептиків на чолі з Р. Фіцо, посилення проєвропейських сил серед країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) є вкрай важливим для влади Євросоюзу. Тим паче, на відміну від польських консерваторів, й Фіцо, й Орбану буде складніше знайти спільну мову, а тим паче, підтримку польських лібералів.

В разі ж формування консервативного уряду, в цілому нинішній стан речей в діалозі Польщі з центральною владою ЄС, як, власне й в діалозі з Великобританією, США та Україною, збережеться. Тут, як кажуть, без сюрпризів.

Великобританія.

Враховуючи перебування при владі у Великобританії та Польщі консервативних сил, відносини Лондона та Варшави останні роки були доволі теплими. Це відбивалося й на зовнішній політиці цих країн та на всебічній кооперації між ними – економічній, політичній, військовій. Некоректно буде говорити про новий політичний пояс – від Британії до Східної Європи, але саме в діалозі консервативних урядів Британії та Польщі підіймались питання певних форм та концепцій альтернативних Євросоюзу міждержавних об’єднань, зокрема, й за участю України. Відтак, якщо при владі залишиться «Право і справедливість», ці консультації можуть продовжитись.

Водночас, не можна категорично сказати, що вразі приходу до влади ліберальної коаліції, ініціативи по поглибленню британсько-польської співпраці, як і пошук альтернативних міждержавних платформ, згорнуться. Справа в тім, що Польща достатньо давно приміряє на себе роль регіонального лідера, тому перманентно тестує ті чи інші форми міждержавних об’єднань, такі, як Вишеградська четвірка, Люблінський трикутник, Ініціатива трьох морів тощо, а Лондон, певною мірою є для неї противагою центрам континентальної Європи – Берліну, Парижу, Брюсселю.

США

Демократи ідеологічно ближчі до «Громадянської платформи», ніж до консервативної «Права і справедливість». Відповідно, прихід до влади лібералів може надати новий імпульс відносинам Штатів та Польщі. Хоча, як і у випадку з Великобританією, діалог двох країн за останні роки став значно тіснішим, що відбивається й на товарообігу, політичній співпраці, скасуванні візового режиму, військовій присутності США в Польщі та допомозі в переозброєнні польської армії та на інших чинниках.

Україна

Будь-яка комбінація коаліції в Сеймі не буде для України «котом в мішку». В цілому, це так само прогнозовано, як і у випадку з Великобританією та США. Польща та Україна є стратегічними партнерами і попри перманентні непорозуміння та розбіжності, наприклад, в гуманітарній чи економічній сфері, між двома країнами спостерігається динамічна всебічна співпраця. Тому, що уряд правих, що уряд лібералів не буде для Києва викликом. Д. Туск відомий своєю проукраїнською позицією ще з 2014 року та потім – коли він обіймав посаду президента європейської ради.

Щодо останніх торгівельних непорозумінь України та Польщі, стосовно експорту українського зерна та іншої аграрної продукції, то наївно буде очікувати досягнення швидкого порозуміння з ліберальним урядом Польщі, оскільки й Моравецький, й Туск будуть обстоювати інтереси польських підприємців та аграріїв. Але в цілому, через прихильність «Громадянської платформи» Євросоюзу, є висока вірогідність досягнення консенсусу в питанні експорту українського збіжжя та закінчення торгівельних війн між двома країнами.

Окрім цього, «Громадянська платформа» не так активно займається ревізією історії, як окремі радикальні кола з числа «Права і справедливість» та правої «Конфедерації», відтак й в цьому питанні можна чекати на порозуміння між Києвом та Варшавою.

Але ще раз варто підкреслити – відносини Польщі та України настільки міцні та стратегічні, що будь-який з реальних варіантів коаліції продовжить цей тісний діалог. Тим паче, стратегічний рівень цих відносин визначається не лише об’ємами товарообігу, гуманітарною співпрацею, солідарністю Польщі стосовно українських біженців. Найголовніше в цьому контексті – цивілізаційні та безпекові виклики, що постали перед обома країнами в зв’язку з російською агресією.

Отже, Польща входить в нову політичну епоху. Це відбувається в непростий для самої Польщі та регіону час в зв’язку з внутрішніми протиріччями в Євросоюзі та зовнішніми викликами, такими, як російська агресія проти України, загрози провокацій зі сторони Білорусі тощо. Очевидно, зміна уряду з консервативного на ліберальний принесе певні корективи не лише у відносини Варшави з її сусідами та центральною владою ЄС, не лише зміни в гуманітарній політиці чи соціально-економічному житті, у відносинах Церкви та держави. Відтак, з огляду на вище зазначене, особливо на епохальність доби, яку ми переживаємо, майбутній уряд може стати, без перебільшення, історичним та доленосним.

Автор: Валентин Гайдай – директор Інституту «Інтермаріум»

Джерело: facebook.com

ПОЛЬЩА

Порт Колобжег наростив перевалку українського зерна на 52%

Вантажообіг порту Колобжег у липні-вересні поточного року зріс на 52% через відновлення перевалки української агропродукції, повідомляє польське видання Rynek Infrastruktury.
Згідно з повідомленням, Колобжег раніше не був включений до постанови уряду Польщі про транзит українського зерна. У третьому кварталі порт відновив прийом української агропродукції, що і допомогло збільшити вантажообіг.
У третьому кварталі польський порт обробив понад 73 тис. тонн вантажів, що на 52% більше за аналогічний період 2022 року, коли було оброблено 48 тис. тонн. Серед вантажів – зерно, колоди, вапняк, пелети та добрива. На частку зерна припадає половина перевалок. Із зернових у Колобжезі перевантажували переважно кукурудзу, а також ячмінь.
Порт тимчасово зупиняв роботу у квітні поточного року. Тоді влада Польщі заборонила імпорт українського зерна, але дозволила його транзит. Колобжег спочатку не потрапив до списку портів, які можуть обробляти українське зерно, але згодом уряд Польщі дозволив підприємству обробляти українські вантажі.
“Ми продемонстрували, що ми непередбачувані у своїх діях як країна, тому побудова довгострокових ділових відносин сприймається як ризикована, оскільки одна постанова може перевернути все з ніг на голову”, – зазначив голова адміністрації порту Артур Лієвський.
Через тиждень після введеної польським урядом заборони помилку було виправлено: Колобжег включили до списку морських портів, через які можливий транзит зерна з України. Однак відновлення довіри зайняло багато часу, і якийсь час у Колобжезі не з’являвся жоден вантажний потяг із продукцією українського виробництва. Після тримісячної перерви наприкінці липня в морський порт Колобжег прибув перший поїзд із кукурудзою з України, розповіло видання.

ЗЕРНО, ПОЛЬЩА, ТРАНЗИТ

У Польщі сьогодні проходять парламентські вибори

У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбуваються вибори до Сейму, Сенату, а також загальнонаціонального референдуму, голосування розпочалося о 7.00 і триватиме до 21.00, повідомляє Polskie Radio.

Зазначається, що громадянам створено умови для голосування в Польщі, за кордоном і навіть на кораблях. За словами голови Національної виборчої комісії Сильвестра Марциняка, створено понад 31 тис. виборчих округів.

“Є 29 тисяч 292 стаціонарні округи, 1701 окремі округи, а крім того, було створено 417 округів за кордоном, однак, один був ліквідований в Ізраїлі, а також створено 8 округів для голосування на кораблях”, – наголосив Марциняк.

Як передає Polskie Radio, право голосу на виборах і референдумі мають 29 млн. громадян Польщі. Видано понад 391 тис. посвідчень на право голосу, які дозволяють голосувати не за місцем проживання.

Зазначається, що поляки обиратимуть 460 депутатів і 100 сенаторів. А на референдумі мають відповісти на чотири запитання: чи підтримують вони усунення огорожі на кордоні з Білоруссю, чи підтримують приватизацію держпідприємств, чи підвищують пенсійний вік до 60 років для жінок та до 65 років для чоловіків, а також чи згодні вони прийняти тисячі нелегальних мігрантів із Близького Сходу й Африки, згідно з механізмом примусового переселення, що діє в ЄС.

Як повідомляє DW, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, правляча національно-консервативна партія “Право і справедливість” (ПіС) віцепрем’єра Ярослава Качинського з результатом 34% голосів лише незначною мірою випереджає опозиційну ліберально-консервативну партію “Громадянська платформа” (ГП) екс-прем’єра Польщі та колишнього голови Європейської ради Дональда Туска, за яку готові голосувати 32% виборців.

Підкреслюється, що в разі перемоги кожному із суперників доведеться шукати партнерів для створення урядової коаліції.

парламентські вибори, ПОЛЬЩА

Business news from Ukraine