Європейському Союзу потрібно подумати про скорочення доступу на європейський ринок цукру з третіх країн хоча б на 10%, тоді для українського цукру в ЄС було б місце, що не дало б змоги цьому ринку зруйнуватися, повідомив директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі Рафал Страхота в програмі “Між Брюсселем і Києвом” на farmer.pl.
“Європейський Союз відкрив ринок в останні роки. Він підписав низку торговельних угод з різними третіми країнами. Я знаю, що це складно, але якби ми скоротили доступ на ринок Євросоюзу хоча б на десяток відсотків, для українського цукру було б достатньо місця, і водночас це не зруйнувало б ринок ЄС”, – сказав він.
Директор галузевої асоціації зазначив, що ніхто в Європейському Союзі не торкнувся цієї теми.
Страхота нагадав, що в Європейській Комісії розробляється постанова про захисні заходи, яка передбачає введення ліміту на імпорт цукру з України з урахуванням експортних даних, які базуються на 2022-2023 роках. Якщо брати ці дані, за підрахунками Страхоти, Україні дозволять поставляти до Польщі 320 тис. тонн цукру на рік.
“Це занадто багато”, – констатував він.
За даними Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі, у 2023-2024 році структура імпорту Польщею цукру мала такий вигляд: 32% припадає на частку України, 23% – на Бразилію, 9% – на Есватіні, по 7% – на Маврикій і Колумбію, 18% – на інші країни.
Водночас Польща 2023 року виростила 2,34 млн тонн цукрових буряків завдяки розширенню виробничих площ під ними, які склали 265 тис. га. Середня врожайність буряків склала близько 64 тонни/га, при цьому різниця в урожайності між окремими регіонами була дуже великою. У Польщі торік буряки вирощували понад 26 тис. осіб.
“При цьому з жовтня по грудень 2023 року середні ціни на цукор у Польщі знизилися на 12%, а за умови розфасовки в упаковки по 1 кг, то падіння цін перевищило 20%”,- повідомив директор галузевої асоціації.
Страхота висловив занепокоєння, що до набрання чинності автономними торговельними заходами (АТМ) у червні 2024 року на польському ринку може виникнути проблема через український цукор.
“Ми побоюємося, що до цього часу з України може надійти багато цукру. Нагадаю, акція завершилася (сезон цукроваріння – ІФ-У) і цукор вироблено. Він знаходиться на складах, і фактично на цих складах ще залишилося близько 600 тис. цукру, які легко можуть потрапити до Євросоюзу”, – наголосив Страхота.
Він нагадав, що 2023 року в Україні було засіяно близько 250 тис. га цукрових буряків, вироблено близько 1,8 млн тонн цукру. Внутрішнє споживання становить менше ніж 1 млн тонн, тому експортний потенціал становить 800 тис. тонн.
“За перші три місяці поточного маркетингового року в ЄС увійшло близько 200 тис. тонн цукру з України”, – повідомив експерт.
Видання навело дані, згідно з якими Україна поставила до Польщі 2021 року 17,777 тис. тонн цукру, 2022 року – 15,278 тис. тонн, а 2023 року він сягнув 468,97 тис. тонн.
“На карту поставлено долю продовження лібералізації торгівлі ЄС з Україною ще на рік, тобто до червня 2025 року, за умови обмеження імпорту цукру з цієї країни, але в цьому разі за еталонні взято середні показники 2022 і 2023 років, коли імпорт цієї сировини з України був величезним”, – висловив жаль директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі та додав, що країна просить Європейську Комісію, Європейський парламент і Європейський Союз використати для розрахунку допустимого імпорту цукру обсяги поставок за 2021-2022 роки.
Польські протестувальники з 13 березня планують відновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску “Корчова-Краковець”, повідомляє Державна прикордонна служба України (Держприкордонслужба). “13 березня протестувальники планують відновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску “Корчова-Краковець””, – ідеться в повідомленні Держприкордонслужби в Телеграм-каналі в понеділок.
У повідомленні також зазначено, що відсьогодні з “9.00 протестувальники не пропускатимуть вантажівки через пункт пропуску “Угринів” у напрямку Польщі. На виїзд із Польщі пропускатимуть по 4 вантажних автомобілі щогодини”. Раніше про це повідомляв речник Держприкордонслужби Андрій Демченко в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
“На напрямку пунктів пропуску “Дорогуськ-Ягодин”, “Зосін-Устилуг”, “Долгобичув-Угринів”, “Хребене – Рава-Руська”, “Медика-Шегині” обмеження руху для вантажних транспортних засобів триває”, – наголошується в повідомленні Держприкордонслужби.
“Рух легкових транспортних засобів та автобусів на всіх напрямках не обмежується”, – зазначено в повідомленні.
Як повідомлялося з посиланням на Демченка, у ніч із 8 на 9 березня польські фермери припинили блокування напряму через пункт пропуску “Корчова-Краковець”, і на нього відтоді суттєво зросло навантаження, там також утворилися черги. “За ці останні дні ми бачимо інтенсивність руху саме цим пунктом пропуску… Тобто інтенсивність там досить висока з можливістю перетину кордону в обох напрямках. Але, звичайно, і на цьому напрямку черга залишається: станом на ранок це близько 600 вантажівок”, – розповів Демченко.
Польські прикордонники передали українській стороні інформацію про те, що польські фермери планують тимчасово припинити блокувати рух на пункті пропуску “Краковець” до 13 березня, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
“Але чи буде це дотримано, чи дійсно до 13 числа фактично розблокують напрямок пункту пропуску “Краковець”, – будемо бачити”, – сказав Демченко в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що станом на ранок 9 березня 2300 вантажівок перебувають у чергах на кордоні в усіх напрямках. Найскладніша ситуація, за даними Демченка, навпроти пункту пропуску “Ягодин” і “Шегині”.
“Фактично там фермери взагалі не пропускають вантажівки, які прямують у бік Польщі”, – зазначив Демченко.
Будівництво залізничної ділянки Мостиська-Скнилів від державного кордону з Польщею до Львова стартує поточного року, повідомив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Будівництво першої великої ділянки європейської колії, Мостиська-Скнилів. Ми з’єднаємо нашу залізницю з європейською мережею. Це перший проєкт, ми будемо будувати його вже цього року разом із європейськими партнерами та донорами”, – розповів він на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Крім того, цього року планується відкриття кількох пунктів пропуску для автомобільного транспорту на кордоні з Молдовою, Румунією, Угорщиною та Польщею. Також триває процес модернізації 23 пунктів пропуску зусиллями Агентства відновлення, додав Кубраков.
Як повідомлялося, будівництво вузького єврошляху (1435 мм) на напрямку Мостиська-Скнилів планували розпочати ще 2020 року. Також уряд 2020 року вніс цей проєкт до списку пріоритетних інвестиційних проєктів до 2023 року. Проєкт оцінюють у $20,8 млн.
Роботу над проєктом будівництва колії АТ “Укрзалізниця” планувала завершити до кінця 2023 року.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що блокування кордону з Україною не є рішенням польської влади, а фермерів, зі свого боку уряд намагається вирішити цю проблему.
“Блокування кордону – це не рішення польської влади, це просто рішення, ухвалене фермерами і фермерськими організаціями”, – сказав Дуда в ефірі національного телемарафону.
Президент Польщі сподівається, що питання з фермерами можна буде вирішити шляхом переговорів.
Водночас Дуда зазначив, що після відкриття польською владою зернових коридорів для транзиту українського зерна, кількість сільськогосподарської продукції, що перевозиться через Польщу з України, збільшилася в 300 разів.
Інтерв’ю було записано до 20 лютого, коли польські фермери-страйкарі біля пункту пропуску “Медика – Шегині” розрізали вантажний контейнер із сільгосппродукцією і висипали її на землю.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2023 році збільшила експорт своєї металопродукції до Польщі приблизно на 16% порівняно з попереднім роком – до понад 800 тис. тонн із приблизно 700 тис. тонн у 2022 році.
Як повідомила керівниця відділу логістики Metinvest Polska Юлія Мезенцева в інтерв’ю провідному польському виданню Puls Biznesu, збільшенню вантажопотоку сприяє розблокування шляхів, проте вузькими місцями залишається перевалка в портах і перетин кордону.
При цьому наголошується, що, незважаючи на війну, “Метінвест” розширює свою діяльність на польському ринку.
“2023 рік був для нас дещо кращим, ніж попередній. На залізничній мережі Польщі вже не було стільки заторів і черг, що сприяло підвищенню ефективності перевезень. Порівняно з минулим роком ми зафіксували зростання тоннажу на 16%. Через польські порти і залізниці ми загалом перевезли 1,9 млн тонн, з яких близько 1,3 млн – металопродукція, 378 тисяч – залізна руда і 237 тисяч – коксівне вугілля”, – констатувала Мезенцева.
З усього обсягу продукції, доставленої з України до Польщі, 939 тис. тонн експортовано в інші країни через польські порти.
“Вугілля, необхідне для роботи наших метзаводів в Україні, також перевантажували в польських портах”, – зазначає менеджер.
Частину товарів, привезених з України до Польщі, доставляли залізницею або вантажівками до Німеччини, Чехії, Італії, Словаччини та інших країн.
Мезенцева уточнює, що раніше в структурі поставок з України переважала залізна руда, але зараз імпортується переважно металопродукція. За даними Металургійної торгово-промислової палати країни, Україна – найбільший постачальник сталі до Польщі серед країн, що не входять до ЄС.
Керівник відділу логістики Metinvest Polska прогнозує, що у 2024 році “Метінвест” принаймні збереже, а, можливо, навіть дещо збільшить обсяги поставок деяких товарів на польський ринок. Вона припускає, що їхня структура зміниться, особливо зростуть обсяги сталі, імпортованої з України.
Зі свого боку місцеві виробники побоюються: якщо попит у Польщі почне зростати, то українська сталь заполонить наш ринок. Пшемислав Штучковський, президент компанії Cognor, навіть пропонує запровадити ліміти на поставки металопродукції з України до країн ЄС. Ідея полягає в тому, щоб дозволити вільний транзит через Польщу в інші країни і щоб обсяги імпорту на польському ринку не загрожували стабільній роботі польських виробників.
При цьому Мезенцева констатує. “У 2021 році безпосередньо на польський ринок пішло 1,2 млн тонн нашої металопродукції, за рік – 0,7 млн тонн, а у 2023 році – 0,8 млн тонн. Через війну у нас обмежені можливості для зростання виробництва і поставок”, – зазначає вона.
Крім того, вона звертає увагу на проблеми з транспортуванням товарів через польсько-український кордон і перевалкою в портах, які перешкоджають поставкам на наш ринок і транзиту морськими шляхами.
“Польсько-українська угода передбачає, що шість поїздів на день зі сталлю та рудою мають проходити широкою колією на пункті пропуску “Медика”. На практиці пропускають три-чотири, оскільки польська прикордонна та залізнична адміністрації віддають пріоритет іншому транспорту. Тому ми часто змушені довго чекати на кордоні, що збільшує наші витрати. За кожну годину простою нам доводиться платити 1,9 швейцарських франків за комерційний вагон”, – каже Мезенцева.
Вона припускає, що однією з причин великих черг на кордоні могли стати нещодавні протести польських перевізників і фермерів.
“Черга з українського боку іноді сягала 70 км. У випадку з делікатними товарами, які потрібно було швидко доставити до клієнтів, ми інколи вирішували змінити види транспорту і перевантажувати товар з автомобілів на поїзди, щоб не стояти в дуже довгій черзі”, – розповідає менеджерка.
Вона сподівається, що призупинення протестів посприяє безперебійному перевезенню автомобільним і залізничним транспортом. І підкреслює, що після перетину кордону транспортні перевезення через Польщу йдуть досить ефективно.
“У 2022 році нам часто доводилося чекати на під’їзних шляхах, але зараз компанія PKP PLK значно поліпшила пропускну спроможність шляхів, що ведуть до портів”, – каже Мезенцева, додаючи, що під’їзд до терміналів майже безпроблемний, але є труднощі з перевалкою.
“Сипучі вантажі, такі як залізна руда і вугілля, перевантажуються набагато швидше, ніж металопродукція. Перевалка в польських портах проходить у чотири рази повільніше, ніж на чорноморських терміналах”, – зазначає Мезенцева.
За її словами, однією з причин цього може бути брак персоналу в терміналах.
Представник “Метінвесту” також звертає увагу на те, що польські митні правила не враховують зміни ваги сипучих вантажів під час транзиту. Однак вони можуть виникнути, наприклад, унаслідок погодних умов. Тож працівники компаній, що займаються перевезеннями та перевалкою, змушені витрачати багато часу під час перевірок, пояснюючи, що вугілля чи руда можуть важити трохи більше за дощової погоди. Також можуть виникнути так звані природні втрати під час транспортування.
“Залізничні правила допускають певний відсоток псування для різних груп товарів. Натомість митні правила не допускають жодних втрат, які підлягають індивідуальній перевірці службою. Для нас це означає чималі збитки”, – підкреслює Мезенцева.
Група “Метінвест” зазначає, що зацікавлена в побудові довгострокових бізнес-відносин на польському ринку.
“Ми говоримо про виклики, але при цьому готові напрацьовувати рішення разом з польською стороною. Ми хочемо спрощення процедур і транспортування”, – додає керівник відділу логістики Metinvest Polska.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
