За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
Польща залишається однією з найбільш позитивно сприйнятих українцями країн, попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 56,7% громадян України позитивно ставляться до Польщі (44,3% — здебільшого позитивно, 12,3% — повністю позитивно). Негативне ставлення висловили лише 12,7% респондентів (11,3% — здебільшого негативно, 1,3% — повністю негативно). Ще 30,0% українців займають нейтральну позицію, а 1,0% зазначили, що не достатньо обізнані про цю країну.
«Для українців Польща є не лише сусідом, але й одним з ключових економічних партнерів. У першому півріччі 2025 року загальний обсяг торгівлі між Україною та Польщею перевищив 6,66 млрд доларів. При цьому експорт з України склав 3,03 млрд доларів, а імпорт з Польщі — понад 3,62 млрд доларів. Від’ємне сальдо у 591 млн доларів виглядає не критичним, враховуючи масштабність і стратегічність співпраці», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній підкреслив, що позитивне ставлення українців до Польщі має глибші причини, ніж лише економіка.
«Мова йде про історичну близькість, про підтримку українських біженців, про політичну солідарність Варшави у важливих міжнародних питаннях. Водночас економічний вимір лише зміцнює ці відносини, роблячи Польщу одним з провідних партнерів України як у ЄС, так і на глобальному рівні. Саме поєднання політичної, гуманітарної та економічної складових пояснює високий рівень симпатій у суспільстві», — додав він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Сейм Польщі прийняв закон, який вводить нові умови для отримання дитячої допомоги «Rodzina 800+» іноземцями, в тому числі громадянами України. Закон пов’язує виплату допомоги з обов’язковою трудовою активністю батьків, а також з тим, щоб діти навчалися в польській школі. businessinsider.com.pl+2rmf24.pl+2
Іноземець матиме право на допомогу «800+» тільки якщо він здійснював трудову діяльність у Польщі в попередньому місяці. Якщо батько не працював — допомога буде призупинена. Обов’язкова умова: діти іноземців повинні відвідувати польські школи. Іноземці повинні отримувати мінімум 50 % від мінімальної зарплати Польщі. У 2025 році це приблизно 2 333 злотих брутто.
Тепер документ повинен бути підписаний Президентом Польщі Каролем Навроцьким (Karol Nawrocki), щоб він набув чинності. Також продовжено термін тимчасового захисту для українців до 4 березня 2026 року.
За даними звіту польських міст (Union of Polish Metropolises), у травні 2025 року в Польщі проживало приблизно 3,37-3,85 мільйонів українців, багато з яких прибули з початку війни в 2022 році. Згідно з іншим джерелом, близько 1,55 мільйона українських громадян проживають у Польщі за документами, з різними статусами (тимчасове проживання, робота тощо).
Також є оцінка, що до війни і до початку активної фази міграції було близько 1,35 мільйона українців, які перебували там легально, як мігранти-працівники та інші.
Консалтингова компанія Deloitte випустила 14-те видання звіту Property Index 2025 про ринки житла Європи. Дослідження охоплює 28 країн. Україна не була включена в це дослідження.
Найвищі середні ставки за іпотекою — в Угорщині (9,35%), Польщі (7,67%) і Румунії (6,89%). Deloitte
Мінімальні — в Болгарії (2,83%), Хорватії (2,86%) і Туреччині (3,01%).
Середній показник по Європі — 4,36%, що трохи нижче торішнього і відображає поступове пом’якшення ДКП в ряді країн.
Deloitte відзначає: на тлі «вузького горлечка» з новими проектами і збереження попиту орендний сегмент посилюється (зростання ставок помітно не тільки в столицях, але і в регіональних центрах). При цьому високі ставки і регуляторні лаги в дозволах продовжують тиснути на доступність власності, особливо у великих агломераціях.
Deloitte Property Index 2025 — порівняльне дослідження європейських ринків житла: ціни на новобудови, доступність покупки (у роках валової зарплати для квартири 70 м²), динаміка оренди та іпотечні ставки. Ключові тези та цифри доступні на сторінці звіту Deloitte Property Index 2025.
