Створено спільне польсько-українське підприємство PK MIL SA, яке буде виробляти, зокрема, українські самохідні гаубиці “Богдана” і буксирувані гаубиці “Богдана-БГ”, повідомила пресслужба польської компанії PONAR Wadowice, на базі якої створюється виробництво.
“Компанії PONAR Wadowice SA і Kramatorskie Zakłady Budowy Ciężkich Obrabiarek (KZVV) створили спільне польсько-українське підприємство – PK MIL SA, яке працюватиме над зміцненням європейської оборонної промисловості та реалізацією пріоритетів ініціативи ReArm Europe”, – йдеться в повідомленні компанії на сайті.
Повідомляється, що метою компанії є виробництво 155-мм артилерійських систем стандарту НАТО, зокрема самохідної гаубиці “Богдана” і буксируваної гаубиці “Богдана-БГ”. Проєкт буде реалізований на основі європейських виробничих потужностей і тісної промислової співпраці між Польщею та Україною.
PK MIL SA є частиною групи PONAR Wadowice, і PONAR Wadowice SA володіє контрольним пакетом акцій PK MIL SA в розмірі 51%. Це забезпечує компанії стабільний капітал, технологічну та організаційну базу, а також дозволяє ефективно використовувати досвід групи PONAR Wadowice в реалізації проєктів для оборонного сектору.
Наголошується, що створення PK MIL SA є відповіддю “на попит, що зростає, на перевірені, надійні та масштабовані артилерійські системи. Нова компанія дасть можливысть збільшити виробничі потужності, скоротити ланцюжки поставок і більш ефективно координувати діяльність в оборонному секторі”.
“Богдана” – перша українська колісна самохідна артилерійська установка (САУ) калібру 155 мм (стандарт НАТО), прийнята на озброєння ЗСУ в 2023 році. Має високу точність, скорострільність (до 5-6 пострілів/хв) і дальність до 40-60 км. Її виробництво постійно масштабується.
Посольство України в Республіці Польща нагадало, що з 5 березня припиняє свою дію Спецзакон про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року.
«Всі ключові механізми тимчасового захисту перенесені в системні закони, перш за все в Закон від 13 червня 2003 року про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща. Перебування бенефіціара тимчасового захисту визнається легальним до 4 березня 2027 року», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у Фейсбуці.
Зазначається, що на цей період перебування визнається легальним, якщо особа: в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року в результаті збройного конфлікту; отримала номер PESEL зі статусом UKR; не має тимчасового захисту, наданого іншою державою-членом ЄС.
В посольстві додали, що для осіб, які вже мали номер PESEL зі статусом UKR на момент набрання чинності законом від 23.01.2026, дія цього статусу зберігається.
“Статус UKR тепер регулюється Законом про облік населення (Ustawa o ewidencji ludnosći). Заяву на присвоєння номера PESEL зі статусом UKR необхідно подати особисто в будь-якому органі гміни протягом 30 днів з моменту прибуття. До заяви додаються фотографія та відбитки папілярних ліній… До 31 серпня 2026 року особи, яким статус UKR був наданий на підставі заяви, зобов’язані підтвердити свою ідентичність закордонним паспортом (якщо паспорт надавався). У разі невиконання цієї вимоги статус змінюється на NUE (не передбачає надання права на легальне перебування або будь-яку соціальну допомогу з боку держави)”, – попередили в дипломатичному представництві.
Повідомляється, що тепер особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичної допомоги на умовах, аналогічних громадянам Польщі. Повний доступ до медичних послуг надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS. Особи без страхування мають право на безкоштовну допомогу тільки у випадках невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності та післяпологового періоду, а також до досягнення 18 років.
Зміни відбудуться у наданні проживання в центрах колективного розміщення.
“Міністр внутрішніх справ може надавати проживання та харчування (в центрі колективного розміщення або грошову допомогу) за такими правилами: максимум 60 днів з дня першого в’їзду до Польщі (для новоприбулих осіб); в цілому не більше 12 місяців протягом усього періоду тимчасового захисту. Цей ліміт є кумулятивним (сукупним) — враховується весь час проживання в центрах з 2022 року”, — йдеться в повідомленні.
Для вразливих груп населення колективне житло з харчуванням забезпечує Міністр соціального забезпечення. До вразливих груп належать: особи з інвалідністю (помірний/значний ступінь інвалідності, а також їхні опікуни); особи 60+ (жінки)/65+ (чоловіки) без польської пенсії, які не працюють і не мають повнолітніх дітей з аліментами; вагітні або мами з дитиною віком до 12 місяців; особи з-за кордону, які перебувають під опікою установ/сімей; особи, які щойно виписалися з лікарні після госпіталізації, яка тривала не менше 7 днів і оплачувалася NFZ.
Повідомляється, що до 30 червня 2026 року діє спеціальний перехідний період: воєвода може дозволити залишатися в центрі всім, хто вже там проживає (навіть якщо ліміт 12 місяців давно перевищено). Цей період введений, щоб дати людям час закінчити навчальний рік і знайти постійне житло. Після 30 червня 2026 року особи, які не належать до вразливих груп, втрачають право на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення.
“Виховна допомога 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців — тобто за умови професійної активності опікуна та виконання дитиною обов’язків шкільного навчання. Повноваження з нагляду та контролю за витрачанням допомоги на дітей із системи закордонної опіки повністю покладені на повітові органи влади. У разі порушення умов виплати можуть бути призупинені”, — інформує посольство.
Тимчасовий захист не надається та/або припиняється, якщо особа: має дозвіл на постійне проживання, довгострокового резидента ЄС, тимчасове проживання, статус біженця тощо (стосується всіх країн ЄС); подала заяву про надання міжнародного захисту; отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС; є громадянином держави-члена ЄС; надала недостовірні дані або підроблені документи; в’їхала в рамках малого прикордонного руху.
Тимчасовий захист припиняється також у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, письмової відмови від захисту або набуття іншого легального статусу.
Тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року. Подальші рішення про продовження або зміну режиму легального перебування громадян України на території Польщі належать до компетенції Уряду Республіки Польща.
Україна за підсумками 2025 року імпортувала польської агропродовольчої продукції на суму EUR1,2 млрд та увійшла до переліку ключових напрямків поставок Польщі поза межами Європейського Союзу, повідомило польське онлайн-видання agronews.com.pl.
За інформацією видання, експорт польського продовольства до третіх країн торік продемонстрував зростання на 3%, і досягнув EUR14,5 млрд, що становило 25% у загальній структурі продажів. Основними споживачами в цьому сегменті, окрім України, стали Велика Британія із EUR4,4 млрд та США із EUR838 млн. Найбільшим попитом на ринках за межами ЄС користувалися м’ясо (EUR1,6 млрд), молочні продукти (EUR1,1 млрд) і шоколадні вироби (EUR1 млрд).
Стримуючим фактором для подальшої експансії, на думку польських аналітиків, стало зміцнення курсу злотого, що дещо знизило цінову конкурентоспроможність польських товарів.
Водночас ключовим торговельним партнером Польщі залишається Європейський Союз, на який припало 75% усіх відвантажень. Експорт до країн блоку зріс на 10% — до EUR43,9 млрд. Головним покупцем традиційно виступила Німеччина з показником EUR14,8 млрд. У товарній структурі європейських поставок домінували м’ясо птиці (EUR4,2 млрд, +26%), яловичина (EUR2,7 млрд, +37%) та кондитерські вироби.
Загальний агропродовольчий експорт Польщі у 2025 році встановив історичний рекорд і досягнув EUR58,4 млрд, що дозволило країні зберегти позитивне торговельне сальдо на рівні EUR19,8 млрд.
Україна в 2025 році імпортувала 123,6 тис. тонн картоплі, що в 2,4 рази більше, ніж у 2024 році; витрати на її закупівлю зросли в 2,5 рази – до $66,29 млн, повідомила Державна митна служба.
Лідерами з поставок картоплі в Україну стали Польща (37,1%), Єгипет (13,56%) і Нідерланди (11,58%).
Агентство стратегічних резервів (RARS) уряду Польщі направило першу партію анонсованих генераторів для України в рамках допомоги подолання наслідків російських обстрілів, повідомило посольство Республіки Польща в Києві в четвер.
«Перша партія генераторів, надісланих RARS, вже в Києві. Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Петро Лукасевич сьогодні офіційно передав їх віце-прем’єр-міністру Олексію Кулебі та голові Київської обласної адміністрації Миколі Калашнику», – йдеться в повідомленні посольства в соцмережі Х.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба повідомив, що отримано вже 379 генераторів і частина з них вже передана до Київської області.
«Отримали енергетичну підтримку від Польщі – 379 генераторів різної потужності. Сьогодні передали Київській області першу партію обладнання. До кінця січня вся допомога буде розподілена між громадами», – написав він у Х.
Також віцепрем’єр повідомив, що польський уряд вже прийняв рішення про додаткову закупівлю ще десяти генераторів великої потужності.
Він пояснив, що Київська область перебуває під постійними російськими атаками і «добре знає, що означають відключення електроенергії та ризики для базових послуг». «Генератори забезпечать стабільну роботу критичної інфраструктури – водо-, тепло- та електропостачання», – повідомив Кулеба.
Як повідомлялося, минулого тижня Лукасевич анонсував прибуття з Польщі до Києва 400 генераторів різних типів з польських урядових запасів.
Раніше також повідомлялося, що в рамках загальнопольської акції збору коштів на генератори для України під назвою «Тепло з Польщі для Києва» зібрано вже понад 5 млн злотих (понад $1 млн). Акцію організував польський фонд Stand with Ukraine.
Україна в січні-грудні 2025 року імпортувала 138,41 тис. тонн картоплі, що у 5,3 раза (+431,3%) більше проти 2024 року, коли в країну було ввезено 26,05 тис. тонн, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 4,9 раза (+391,9%), до $74,82 млн проти $15,21 млн роком раніше. При цьому основний імпорт здійснювався із Польщі (38,2%), Єгипту (14,1%), Нідерландів (10,8%).
Експорт картоплі з України за цей же період склав 2,38 тис. тонн, що на 11,2% менше, ніж у 2024 році (2,68 тис. тонн). Водночас попри фізичне скорочення обсягів експорту, у грошовому вимірі реалізація української картоплі за кордон була вигіднішою і принесла на 3,1% ($584 тис.) виторгу більше, ніж у 2024 році ($566 тис.). Основними покупцями були Молдова (60,2% всіх експортних поставок), Азербайджан (35,4%) і Грузія (1,2%).
Як повідомлялося, в сезоні-2024 в Україні був неврожай картоплі через посуху, надвисокі температури і брак насіннєвого матеріалу.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький у подкасті Центру економічних стратегій зауважив, що 2025 року урожай овочів в Україні достатній і навіть більший, ніж торік, тому дефіциту в цьому секторі не передбачається.
Директор Інституту картоплярства Микола Фурдига, коментуючи імпорт Україною в 2024-2025 МР картоплі, пояснив, що цей рекордний обсяг імпорту було викликано нестандартними погодними умовами 2024 року. Тому держава вимушена була імпортувати картоплю для задоволення внутрішніх продовольчих потреб. Європейські країни охоче поставляли в Україну продукцію з огляду на її привабливу ціну. При цьому картопля з Єгипту не була домінуючою на ринку, а займала свою традиційну нішу в міжсезоння (лютий-березень – ІФ-У). Крім того, Україна традиційно імпортує з Європейського Союзу насіннєву картоплю від провідних селекційних компаній.
Фурдига звернув увагу на те, що в Україні з початку війни спостерігається тенденція скорочування вирощування картоплі в домогосподарствах і розширення виробничих площ під культурою у фермерських господарствах і навіть в агрохолдингах. Подібну тенденцію він пояснив виїздом населення із сіл за кордон та мобілізацією.
