ПОЛЬЩА – Сторінка 8 – Ukraine open for business

ЄК вимагає від Польщі зняти ембарго на українські агротовари

Польський уряд отримав лист від Європейської Комісії з вимогою зняти безстрокове ембарго на безмитний імпорт деяких сільськогосподарських товарів до Польщі, повідомив міністр сільського господарства країни Чеслав Секерський на прес-конференції після зустрічі з представниками Всепольської асоціації профспілок фермерів і сільськогосподарських організацій у четвер.

“Зростає небезпека повернення до зернової кризи річної давності. Єврокомісія вимагає від Польщі зняти ембарго на сільгосппродукцію з України, а фермери занепокоєні, чи справді українське зерно буде лише транзитом у новому році”, – цитує його cenyrolnicze.pl.

Польське видання зазначило, що після нового року побоювання аграріїв щодо припливу агропродовольчої продукції з України не зникають. Президент Люблінської сільськогосподарської палати Густав Ендрейєк отримав сигнали про те, що з 1 січня Польща відновила імпорт чотирьох видів зернових з України.

“Ми не знаємо, що буде на кордоні, оскільки є суперечлива інформація про провезення зерна до Польщі як безмитне ввезення”, – навело слова Густава Ендреєка видання.

Міністр Секерський на прес-конференції запевнив громадськість, що постанова про одностороннє закриття польсько-українського кордону діє, незважаючи на вимогу Брюсселя відновити імпорт.

“Це ембарго безстрокове. Ми вважаємо, у нас уже є докази цього, тому що ми отримали лист від Єврокомісії з вимогою скасування ембарго”, – пояснив Секерський.

Як повідомлялося, міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі в четвер у Twitter навело слова міністра Секерського, який заявив про підтримку вимог страйкувальників, які, однак, мають бути адаптовані до чинного законодавства в Польщі, включно із законодавством ЄС. Він зазначив, що юридичне санкціонування всіх вимог потребує часу. У будь-якому разі, польсько-український кордон не буде відкрито й ембарго на імпорт української агропродукції буде безстроковим.

Фермери з організації “Підкарпатське ошукане село” відновили 4 січня акції протесту і блокади прикордонного переходу Медика-Шегині, які були припинені 24 грудня 2023 року. Лідер організації Роман Кондрув повідомив польським ЗМІ, що організація не отримала письмового підтвердження, що її вимоги будуть виконані, тому акцію протесту буде продовжено.

Фермери почали свій протест 23 листопада минулого року, через місяць вони його зупинили. Напередодні Різдва в Медику приїхав міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський і запевнив, що вимоги фермерів будуть задоволені.

Польські фермери наполягають на отриманні письмових запевнень польського уряду про задоволення їхніх вимог. Йдеться про скасування підвищення сільськогосподарського податку, полегшення доступу до пільгових кредитів для підтримки ліквідності своїх господарств, субсидії на кукурудзу в розмірі 1000 злотих на гектар, а також регулювання умов ввезення продуктів харчування з України.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у середу наголосив на важливості припинення блокади, особливо в умовах ескалації бомбардувань і дедалі інтенсивніших дій РФ. Він вважає, що аргументи будуть краще почуті, коли Польща не буде країною, яка блокує кордони.

EMBARGO, агротовари, ЄК, ПОЛЬЩА

Уряд Польщі сподівається на швидке вирішення проблеми з блокадою україно-польського кордону

Уряд Польщі докладає зусиль до ефективного представлення інтересів польських перевізників і водіїв, що призведе до послаблення і, як наслідок, припинення блокади на польсько-українському кордоні, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у середу на прес-конференції після засідання уряду.

“Не думаю, що ми доб’ємося максимуму, якого вимагають польські перевізники-протестувальники, але, схоже, те, чого можна домогтися, дасть нам змогу розрядити емоції і, можливо, швидко зняти блокаду на кордоні. Я думаю, ми близькі до того, щоб повірити в те, що наші дії можуть принести результат – і дії в Києві, і переговори в Брюсселі”, – процитувало його слова polskieradio24.pl.

Туск також повідомив, що після засідання уряду відбулося засідання Комітету безпеки Ради міністрів, під час якого глава МЗС Радослав Сікорський відзвітував про свій візит до Києва.

“Це підтвердило те, що ми всі знаємо і відчуваємо, що ситуація на фронті складна”, – сказав прем’єр-міністр.

Він зазначив, що “загалом ситуація в Україні досить драматична з різних причин. Це вимагає від нас великої активності, як у плані дипломатичної, так і політичної підтримки, а також міцної співпраці в плані матеріальної допомоги Україні”, – наголосив Туск.

Як повідомлялося, польські перевізники розпочали блокаду ПП “Ягодин – Дорогуськ”, “Краковець – Корчова” та “Рава-Руська – Хребенне” 6 листопада, а 22 листопада до протесту приєдналася організація Oszukana Wieś, яка заблокувала ПП “Шегині – Медика”. Поза блокадою залишилися тільки пункти для пропуску порожнього транспорту і пункти для малотоннажних автомобілів.

Голова гміни Дорогуска розпустив акцію протесту польських перевізників 11 грудня о 14:00 за Києвом, а пізніше відмовився задовольнити нову заяву про протест. Однак 15 грудня місцевий польський суд скасував це рішення, що дозволило протестувальникам відновити блокаду 18 грудня.

Організатори блокади, які вимагають скасування запровадженого з війною “транспортного безвізу” для України, повідомляли, що, згідно з офіційним дозволом місцевої влади, вона триватиме до 3 січня 2024 року. Однак на окремих пунктах уже є дозволи про її продовження до лютого, а нова блокада ПП “Дорогуськ – Ягодин”, за даними польських ЗМІ, анонсована до березня включно. Українська сторона сподівалася на розблокування кордону після приходу в Польщі до влади в середині грудня нового уряду під керівництвом Дональда Туска, однак поки що таку блокаду знято з 25 грудня тільки на ПП “Шегині – Медика”.

блокада, КОРДОН, ПОЛЬЩА

До Польщі з України прибув потяг із вантажівками – “Укрзалізниця”

АТ “Укрзалізниця” (УЗ) повідомила про прибуття до Польщі партії вантажівок залізницею з України.

“Українська та польська сторони узгодили всі питання перевезень та оформлення митних і прикордонних процедур. Далі вантажівки до пункту призначення прямуватимуть автошляхом”, – повідомляють у Телеграм-каналі УЗ у неділю.

У компанії наголосили, що наступні відправлення планують здійснити регулярними і задіяти в перевезеннях більш модернізовані платформи.

В УЗ нагадали, що організували між Україною та Польщею контрейлерний поїзд для перевезення вантажівок. Він курсує за маршрутом Скнилів (Україна) – Славкув (Польща). Щоб замовити перевезення вантажівки контрейлерним поїздом з України, потрібно звернутися до філії “Центр транспортного сервісу “Ліски” АТ “Укрзалізниця”, у зворотному напрямку – до UZ Cargo Poland.

Як повідомлялося, УЗ відправила до Польщі перший контрейлерний поїзд із вантажівками 7 грудня. У такий спосіб українські експортери спробували розв’язати проблему з перетином українсько-польського кордону, який протягом місяця блокували польські перевізники.

вантажівка, ПОЛЬЩА, ПОТЯГ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ

Україна почала імпорт електроенергії з Польщі та Румунії

Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.

У суботу, 9 грудня, НЕК “Укренерго” у зв’язку з дефіцитом потужностей залучила аварійну допомогу від Румунії та Польщі. Про це повідомляють на сторінці компанії у Facebook.

“Екстрений захід застосовано для компенсації дефіциту електроенергії в енергосистемі. Головною причиною виникнення дефіциту є недостатність генеруючих потужностей.

За добу один енергоблок на тепловій електростанції вийшов в аварійний ремонт, ще один у плановий. Кілька блоків відновлюються в прифронтовому регіоні після артобстрілів, а в інших регіонах – після масованих ракетних атак минулої зими”, – сказано в повідомленні.

Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.

Нагадаємо, станом на 8 грудня в Україні було знеструмлено майже 500 населених пунктів.

IMPORT, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ

Понад 2 тисячі вантажівок чекають на виїзд із Польщі в Україну

Станом на ранок вівторка, 17 листопада, на українсько-польському кордоні на виїзді з Польщі в напрямку трьох пунктів пропуску – “Ягодин-Дорогуськ”, “Краковець-Корчова”, “Рава-Руська-Хребене” – перебувають приблизно 2400 вантажних транспортних засобів, повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко.

“На жаль, блокування руху для вантажівок на трьох напрямках триває з 6 листопада. Станом на ранок, на території Польщі в напрямку виїзду з цієї країни в Україну перебувають близько 2 тис. 400 вантажних транспортних засобів. Найбільше – навпроти пункту пропуску “Ягодин” – 1 тис. 100 вантажних транспортних засобів, решта – у напрямку ПП “Краковець” і “Рава-Руська”, – сказав він в ефірі національного телемарафону.

Спікер зазначив, що за годину учасники страйку пропускають по кілька транспортних засобів у всіх напрямках.

“Єдиний більш-менш інтенсивний рух ми відзначаємо на ПП “Краковець”, коли вантажівки їдуть з України до Польщі”, – сказав Демченко.

Він додав, що загалом кількість транспортних засобів, які очікують на перетин кордону з Польщі в Україну, останніми днями тримається на рівні 2400-2500.

“Водночас перевізники обирають для себе й інші маршрути. Уже кілька днів ми спостерігаємо скупчення вантажівок і навпроти пункту пропуску “Шегині”. Там перебувають близько 1100 вантажівок”, – повідомили в Держприкордонслужбі.

Як повідомлялося, польські перевізники 6 листопада почали блокаду руху вантажного транспорту трьох пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Хребене – Рава-Руська” і “Дорогуськ – Ягодин”.

Посол України в Польщі Василь Зварич заявив, що блокування руху вантажного транспорту в напрямку трьох пунктів пропуску на українсько-польському кордоні є “болючим ударом у спину України” і ставить під загрозу “коридори солідарності”, якими українське зерно прямує до третіх країн.

вантажівка, ПОЛЬЩА

В Інституті “Інтермаріум” проаналізували підсумки виборів у Польші

15 жовтня в Польщі відбулись вибори до парламенту. І хоча до законодавчого органу потрапило 5 політичних сил, найбільш гостра передвиборча боротьба розгорнулась між двома партіями – «Право і справедливість» та «Громадянською платформою». На фініші ці партії здобули приблизно рівну кількість голосів, та, відповідно, приблизно однакову кількість місць у парламенті – «Право і справедливість» здобула понад 35% голосів виборців і 194 місця в Сеймі, «Громадянська платформа», яка об’єдналась з рядом інших сил в «Громадянську коаліцію» отримала понад 30% голосів, або ж 157 місць в нижній палаті польського парламенту.

Відтак, більшості не набрала жоден з двох фаворитів перегонів. Тому в найближчі дні найбільш актуальним питанням буде формування коаліції та уряду. Звісно, такі парламентсько-урядові баталії створюють суспільний та політичний дискурс й ряд запитань, передусім – якою тепер буде політика Польщі щодо ЄС, України, її підтримки? Чи не з’явиться в Польщі власний Орбан з огляду на останні події в Словаччині та рандеву угорських можновладців з Путіним та Лукашенко? Тому проаналізуємо основні тенденції нещодавніх парламентських виборів в Польщі та спробуємо змоделювати політику Варшави в найближчі півроку-рік.

Варіанти коаліції

Очевидно, що майбутня парламентська (як і урядова) коаліція буде базуватись навколо партії «Право та справедливість» або «Громадянської платформи». Але, як ми зазначали вище – у жодної з цих політсил недостатньо голосів для самостійного формування більшості, а, відтак, й уряду. Тому, безумовно буде коаліція. Які ж існують найбільш вірогідні варіанти коаліцій в Сеймі?

1) Ліберальна коаліція на чолі з «Громадянською платформою» та її союзниками по виборчому блоку. До цього альянсу можуть приєднатися партії «Третій шлях» та «Нова лівиця», які посіли третє та четверта місце у виборчих перегонах та попередньо мають 65 та 25 місць відповідно у нижній палаті. Такий варіант є найбільш реальним, оскільки зазначені сили найбільш схожі за засадничими програмами своєї діяльності та ідеологією, яку вони сповідують. Це – проєвропейські сили центристського та ліво-центристського спрямування, з ліберальною ідеологією. Саме на них робив ставку Брюссель, оскільки, ясна річ, вони є найбільш лояльними до центральноєвропейської влади та обстоюють єдність Євросоюзу, їх жодним чином не можна назвати євроскептиками, окрім лівих, серед яких спостерігається поміркований та виважений євроскептицизм.

2) Консервативна коаліція. В цьому випадку мова йде про блокування передусім «Права та справедливість» з право-центристською «Конфедерацією». Це споріднені політичні сили за своєю ідеологією та векторами політики. Обидві сили стоять на традиційних засадах, сповідують консервативні цінності, спираються на католицьку церкву. Окрім цього, вони є доволі критично налаштовані до центральної влади ЄС. Власне, за останні 7-8 років перебування право-центристів при владі, вони неодноразово наривались на критику Брюсселя стосовно тих чи інших ініціатив – реформи конституційного суду Польщі, повної заборони абортів, відмови щодо розміщення біженців з Африки та Азії тощо. Така політика урядів, що формувала партія «Право і справедливість» призвела, навіть до санкцій стосовно Польщі з боку Євросоюзу.

Але в такої гіпотетичної коаліції є цілком реальний мінус – навіть за такого варіанту об’єднання, у «Права і справедливість» та «Конфедерації» забракне голосів. Загалом вони на сьогодні можуть розраховувати на 212 мандатів, в той час, коли для більшості необхідно мінімум 231 мандат.

Чи може до цієї коаліції долучитись інша політсила? Теоретично так, але враховуючи занадто великий контраст в ідеологіях та засадничих програмах решти партій, зокрема «Третього шляху» та, особливо, «Лівиці» наразі така форма коаліції – правих з лівими та ліво-центристами виглядає примарною.

3) Широка коаліція. Широка коаліція, наприклад партій-гігантів «Права та справедливості» й «Громадянської платформи» (або ж «Громадянської коаліції) також теоретично має шанс на існування. Вірогідність її створення підсилилась, якби Польща переживала значні соціально-політичні потрясіння або доленосні виклики, на кшталт війни, гострої економічної кризи, кризи Євросоюзу тощо. Жоден з цих варіантів на сьогодні не реальний, отже, й широка коаліція також мало реальна. До цього ще додаються амбіції та суперечності лідерів «Права та справедливості» Я. Качинського, М. Моравецького та «Громадянської платформи» – Д. Туска.

4) «Підвішений парламент». Це не формат альтернативної коаліції, це – навпаки її відсутність. Термін «підвішений парламент» інколи застосовують для характеристики розподілу політичних сил в конкретному законодавчому органі конкретної держави. Якщо парламент «підвішений» це означає, що в жодної з присутніх там політичних сил немає достатньої кількості мандатів для формування більшості або більшість настільки хитка, що тримається на перевазі 1-2 мандатів. Отже, такий варіант також можливий, якщо до фаворитів виборів не доєднаються інші політсили.

В цьому контексті слід звернути увагу на те, що й «Право і справедливість» й «Громадянська платформа» вже подали свої кандидатури на пост прем’єр-міністра президентові А. Дуді – М. Моравецького та Д. Туска відповідно. Це свідчить про те, що обидві політсили впевнені в перспективі сформувати свою власну коаліцію. Очевидно, перемовини про блокування з третіми силами тривають й будуть тривати щонайменше ще тиждень.

Що чекати Брюсселю, Лондону, Вашингтону та Києву?

Безумовно, постає питання, що буде з зовнішньополітичними орієнтирами Варшави в разі формування того чи іншого варіанту коаліції в Польщі.

Євросоюз

Вразі створення коаліції на основі «Громадянської платформи» й, тим більше, обрання Д. Туска прем’єром Польщі, відносини Варшави та Брюсселя, як й інших важливих центрів ЄС – Берліна та Парижа, звісно ж поліпшаться. «Громадянська платформа» ніколи не приховувала своєї проєвропейськості, відданості ідеям ЄС, його згуртованості тощо.

В момент нинішніх кризових тенденцій в Євросоюзі, прихід до влади в Польщі європейськи орієнтованих політиків може стати своєрідним рятівним колом для старої Європи, тим паче, що Польща – важливий член ЄС та ключова країна центральноєвропейського регіону. Не секрет, що в часи перебування при владі консервативних урядів, відносини Брюсселю та Варшави були не ідеальними. Вони погіршувались й через вище згадані ініціативи польської влади щодо реформування конституційного суду Польщі, заборони абортів й через інші кричущі ініціативи польської влади, як, наприклад постійні закиди в бік Німеччини стосовно відшкодування, завданого Польщі під час Другої світової війни.

Окрім цього, в контексті приходу до влади у Словаччині євроскептиків на чолі з Р. Фіцо, посилення проєвропейських сил серед країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) є вкрай важливим для влади Євросоюзу. Тим паче, на відміну від польських консерваторів, й Фіцо, й Орбану буде складніше знайти спільну мову, а тим паче, підтримку польських лібералів.

В разі ж формування консервативного уряду, в цілому нинішній стан речей в діалозі Польщі з центральною владою ЄС, як, власне й в діалозі з Великобританією, США та Україною, збережеться. Тут, як кажуть, без сюрпризів.

Великобританія.

Враховуючи перебування при владі у Великобританії та Польщі консервативних сил, відносини Лондона та Варшави останні роки були доволі теплими. Це відбивалося й на зовнішній політиці цих країн та на всебічній кооперації між ними – економічній, політичній, військовій. Некоректно буде говорити про новий політичний пояс – від Британії до Східної Європи, але саме в діалозі консервативних урядів Британії та Польщі підіймались питання певних форм та концепцій альтернативних Євросоюзу міждержавних об’єднань, зокрема, й за участю України. Відтак, якщо при владі залишиться «Право і справедливість», ці консультації можуть продовжитись.

Водночас, не можна категорично сказати, що вразі приходу до влади ліберальної коаліції, ініціативи по поглибленню британсько-польської співпраці, як і пошук альтернативних міждержавних платформ, згорнуться. Справа в тім, що Польща достатньо давно приміряє на себе роль регіонального лідера, тому перманентно тестує ті чи інші форми міждержавних об’єднань, такі, як Вишеградська четвірка, Люблінський трикутник, Ініціатива трьох морів тощо, а Лондон, певною мірою є для неї противагою центрам континентальної Європи – Берліну, Парижу, Брюсселю.

США

Демократи ідеологічно ближчі до «Громадянської платформи», ніж до консервативної «Права і справедливість». Відповідно, прихід до влади лібералів може надати новий імпульс відносинам Штатів та Польщі. Хоча, як і у випадку з Великобританією, діалог двох країн за останні роки став значно тіснішим, що відбивається й на товарообігу, політичній співпраці, скасуванні візового режиму, військовій присутності США в Польщі та допомозі в переозброєнні польської армії та на інших чинниках.

Україна

Будь-яка комбінація коаліції в Сеймі не буде для України «котом в мішку». В цілому, це так само прогнозовано, як і у випадку з Великобританією та США. Польща та Україна є стратегічними партнерами і попри перманентні непорозуміння та розбіжності, наприклад, в гуманітарній чи економічній сфері, між двома країнами спостерігається динамічна всебічна співпраця. Тому, що уряд правих, що уряд лібералів не буде для Києва викликом. Д. Туск відомий своєю проукраїнською позицією ще з 2014 року та потім – коли він обіймав посаду президента європейської ради.

Щодо останніх торгівельних непорозумінь України та Польщі, стосовно експорту українського зерна та іншої аграрної продукції, то наївно буде очікувати досягнення швидкого порозуміння з ліберальним урядом Польщі, оскільки й Моравецький, й Туск будуть обстоювати інтереси польських підприємців та аграріїв. Але в цілому, через прихильність «Громадянської платформи» Євросоюзу, є висока вірогідність досягнення консенсусу в питанні експорту українського збіжжя та закінчення торгівельних війн між двома країнами.

Окрім цього, «Громадянська платформа» не так активно займається ревізією історії, як окремі радикальні кола з числа «Права і справедливість» та правої «Конфедерації», відтак й в цьому питанні можна чекати на порозуміння між Києвом та Варшавою.

Але ще раз варто підкреслити – відносини Польщі та України настільки міцні та стратегічні, що будь-який з реальних варіантів коаліції продовжить цей тісний діалог. Тим паче, стратегічний рівень цих відносин визначається не лише об’ємами товарообігу, гуманітарною співпрацею, солідарністю Польщі стосовно українських біженців. Найголовніше в цьому контексті – цивілізаційні та безпекові виклики, що постали перед обома країнами в зв’язку з російською агресією.

Отже, Польща входить в нову політичну епоху. Це відбувається в непростий для самої Польщі та регіону час в зв’язку з внутрішніми протиріччями в Євросоюзі та зовнішніми викликами, такими, як російська агресія проти України, загрози провокацій зі сторони Білорусі тощо. Очевидно, зміна уряду з консервативного на ліберальний принесе певні корективи не лише у відносини Варшави з її сусідами та центральною владою ЄС, не лише зміни в гуманітарній політиці чи соціально-економічному житті, у відносинах Церкви та держави. Відтак, з огляду на вище зазначене, особливо на епохальність доби, яку ми переживаємо, майбутній уряд може стати, без перебільшення, історичним та доленосним.

Автор: Валентин Гайдай – директор Інституту «Інтермаріум»

Джерело: facebook.com

ПОЛЬЩА

Business news from Ukraine