В Україні продовжується структурний перехід нотаріальних послуг до приватного сектору: станом на кінець серпня 2026 року 5 484 із 6 156 нотаріусів, внесених до Єдиного реєстру нотаріусів, працювали приватно. Таким чином, частка приватних нотаріусів досягла близько 89%, або майже дев’яти з десяти фахівців, свідчить аналіз Experts Club на основі даних Опендатаботу.
У державних нотаріальних конторах працювали 652 нотаріуси, що становить близько 10,6% загальної кількості, ще 20 фахівців працювали у державних нотаріальних архівах.
За останній рік кількість приватних нотаріусів збільшилася на 345 осіб. Водночас число нотаріусів у державних установах скоротилося на 34.
У результаті весь чистий приріст реєстру був забезпечений приватним сектором. Загальна кількість нотаріусів за рік збільшилася на 311 осіб, або приблизно на 5%, до 6 156.
За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про подальше зміщення українського ринку нотаріальних послуг у бік приватної моделі. Державний сегмент поступово скорочується як у абсолютному вираженні, так і за часткою у загальній кількості фахівців.
Водночас збільшення реєстру не означає аналогічного припливу нових кадрів. Із загального приросту лише 40 нотаріусів були новими, тоді як основну частину становили фахівці, які поновили свої свідоцтва. Ще 104 нотаріуси протягом року припинили роботу.
Цікавою особливістю професії залишається значне переважання жінок: вони становлять 82% усіх нотаріусів України. За рік кількість жінок у реєстрі збільшилася на 250, чоловіків – на 61.
Джерело: Опендатабот, дані Єдиного реєстру нотаріусів станом на кінець серпня 2026 року.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, новий формат спрямовано на забезпечення безперервного медичного супроводу пацієнтів і своєчасного реагування на зміни їхнього стану поза межами стаціонару.
У межах патронажного супроводу передбачено розробку індивідуального плану медичного спостереження, виїзди медичної сестри або фельдшера, консультації лікаря на дому, проведення діагностичних процедур, моніторинг динаміки стану пацієнта, а також, за потреби, залучення вузькопрофільних спеціалістів.
Крім того, патронажний супровід передбачає можливість невідкладної госпіталізації у разі погіршення стану пацієнта.
“Патронажна служба орієнтована на пацієнтів, яким потрібна медична допомога поза клінікою, зокрема, при обмеженій мобільності, потребі в регулярному спостереженні або проходженні відновлювального лікування. Такий формат дає змогу реалізувати комплексний підхід до лікування без госпіталізації, забезпечуючи пацієнту якісну медичну допомогу в комфортних домашніх умовах”, – зазначили в Adonis.
Adonis – багатопрофільний медичний центр для дорослих і дітей, засновано у 1997 році. До медичної групи входять сім сучасних клінік в Києві та області, понад 80 напрямів медицини, власні лабораторії, операційні центри, стаціонари та відділення профільних спеціалістів.
Громадяни України, які виїхали до країн ЄС після повномасштабного вторгнення РФ, оцінюють державні онлайн-послуги в Україні набагато краще (71%), ніж у країнах ЄС (16%).
Як зазначається в результатах “Всеєвропейського дослідження українців у Європі”, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” 4-11 липня, також в Україні значно виграють фінансові та банківські послуги (70% проти 14% у ЄС). Сферу медицини українці також оцінили краще в Україні, ніж у Європі: як доступність медичних послуг (71% проти 21%), так і їхню якість (60% проти 25%).
Дошкільну та шкільну освіту опитані оцінили краще в Україні (42%), ніж у ЄС (35%), вищу – навпаки: дещо краще в ЄС (43%), ніж в Україні (32%). Українські студенти європейських вишів згодні більше за інших з тим, що вища освіта краща в ЄС.
Абсолютна більшість опитаних українців погодилися, що громадський транспорт у ЄС значно кращий (77%), ніж в Україні (14%). Аналогічна думка і щодо європейських доріг, які вважають кращими там (85%), ніж в Україні (5%). А от житло в Україні респонденти вважають доступнішим (57%), ніж у ЄС (22%).
На думку українців, в Україні набагато краща індустрія краси, ніж у ЄС (85% проти 5%), а також кафе і ресторани (60% проти 16%), поштові сервіси та сервіси доставки (54% проти 25%), онлайн-шопінг (51% проти 22%), а ось щодо торговельних мереж і магазинів думки розділилися: 42% вважають їх кращими в Україні, 36% – у ЄС.
Україна дуже програє європейським країнам у рівні корупції, проте щодо бюрократії та ставок оподаткування, вдома, на думку більшості, більш сприятливий клімат, ніж у ЄС. 84% опитаних вважають, що в Україні рівень корупції вищий, ніж у ЄС (3%), водночас рівень бюрократії вищий у ЄС, ніж в Україні (50% проти 25%). Також, на думку опитаних, рівень оподаткування в Європі вищий (59%), ніж в Україні (16%). Однак за рівнем економічної свободи Україна (25%) поступається Європі (52%), як і за рівнем доходів (3% проти 87%).
87% опитаних оцінили загалом можливості в ЄС вище, ніж в Україні, особливо в доходах (87% проти 3%), соціальній захищеності (75% проти 15%), захисті прав і свобод громадян (67% проти 19%), можливості комфортно жити (60% проти 26%), знайти роботу (54% проти 30%). Досягти успіху, на думку опитаних, можна як у ЄС (40%), так і в Україні (41%), але вести свій бізнес все ж таки дещо краще в Україні (45%), аніж у ЄС (34%).
4% українців давали хабар посадовій особі в країні перебування (найчастіше в південній Європі), стільки ж відмовилися відповідати.
У рамках дослідження було анонімно опитано 2116 українців віком від 18 років, які знайшли тимчасовий притулок у 31 країні Європи після 24 лютого 2022 року методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Результати зважені з використанням актуальних даних UNHC (United Nations High Commissioner for Refugees). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 3,2%.
Майже 47 тисяч з них мали статус безробітного, зокрема, майже 9 тисяч – громадяни з числа соціально незахищених категорій населення, з яких понад 2 тисячі – особи з інвалідністю.
8,6 тисяч осіб з числа тих, хто перебував на обліку, були працевлаштовані, 31,2 тис. – отримали профорієнтаційні послуги.
Найбільше безробітних – 1947 – отримали роботу у сфері торгівлі та ремонту. Далі йдуть державне управління й оборона та обов’язкове соціальне страхування (841), переробна промисловість (723), освіта (709), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (580), охорона здоров’я й надання соціальної допомоги (548), професійна, наукова та технічна діяльність (529), фінансова та страхова діяльність (497), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (430), інформація та телекомунікації (419).
На 1 січня 2023 року 6,4 тис. громадян мали статус безробітного, 4,8 тис. отримували допомогу по безробіттю.
Протягом 2022 року до Київського міського центру зайнятості від роботодавців столиці надійшло 28,7 тисяч пропозицій роботи. А станом на 1 січня 2023 року в базі столичної служби зайнятості налічувалося понад 4 тисячі актуальних вакансій. На одне вільне робоче місце у Києві претендують нині 2 безробітних.
Абоненти мобільного оператора “Київстар” з тарифом “Роумінг як вдома” в середньому у липні використали 5,256 ГБ мобільного інтернету та дзвонили у роумінгу 191 хвилину, повідомила компанія у прес-релізі.
За її даними, клієнти стандартного роумінгового тарифу за один місяць завантажують у середньому 201 МБ даних та розмовляють 9 хвилин, що відповідно у 26 та 21 разів менше за показники тарифу “Роумінг як вдома”.
“Київстар” уточнив, що загалом за три місяці надання послуги “Роумінг як вдома” абоненти компанії використали майже 32 млн ГБ мобільного інтернету та розмовляли за цим тарифом приблизно 117 млн хвилин.
Як повідомлялося, раніше оператори України та ЄС підписали спільну декларацію про скоординовані зусилля щодо забезпечення та стабілізації доступного або безкоштовного роумінгу та міжнародних дзвінків між ЄС та Україною. “Київстар” планує зберегти цю послугу щонайменше до кінця поточного року.
Як вказував нещодавно президент “Київстару” Олександр Комаров в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, у липні у компанії було в роумінгу близько 1,3-1,4 млн клієнтів, і 80-90% користувалися послугою “Роумінг як вдома”, яка надається у 30 країнах світу.
“Київстар” у II кв.-2022 році знизив EBITDA на 4,8% при зростанні виручки на 3,9% (у доларах – на 2%) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 7,37 млрд грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектру мобільних та фіксованих технологій, у тому числі 3G. Його послугами на середину цього року користувалися близько 24,8 млн. абонентів мобільного зв’язку і понад 1 млн. клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
АТ “Укрпошта” запустило послугу передачі посилок у рамках одного відділення “Точка видачі”.
“Ви можете залишити посилку для клієнта, рідних чи знайомих у нашому відділенні, а вони того самого дня зможуть її забрати. Звісно, це дешевше, ніж пересилати за звичайним тарифом (наприклад, 15 грн проти 38 за посилку до 2 кг)”, – написав гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський у своєму телеграм-каналі у вівторок.
Послуга доступна клієнтам “Укрпошти” з 26 липня у всіх відділеннях.
