Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про завершення посівної кампанії, прогноз посівів ярих зернових і зернобобових перевищено на 4% – 5,672 млн га.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, це на 8,5% менше від минулорічних показників і на 25,1% менше, ніж у довоєнному 2021 році.
Посіви соняшнику та сої становили 5,307 млн га і 1,779 млн га відповідно, що на 5,9% і 3,3% менше від березневого прогнозу. Водночас вони перевищили минулорічні, зокрема, на 12,9% по соняшнику і на 46,8% по сої.
Уточнюється, що аграрії 2023 року перевищили прогнозні показники посівів по гороху і кукурудзі на 16% і 12% відповідно, відвівши під них 139,3 тис. га і 4,043 млн га. До минулого року гороху було посіяно на 6,3% більше, тоді як кукурудзи – на 12,8% менше.
План посівів гречки поточного року перевищено на 5% – 120,7 тис. га, а до минулого року зростання становило 60,3%.
Площі під вівсом також на 2% вищі за очікувані – 150,1 тис. га, проте на 5,8% нижчі за торішні.
Трохи не вийшли на прогнозні показники аграрії по ярій пшениці, під яку відведено 280 тис. га (98% плану). Однак площі під нею на 46,5% більші, ніж 2022 року, і на 59,1% більші за довоєнний 2021 рік, оскільки озимої пшениці було посіяно значно менше.
Не виконано прогноз на поточний рік і щодо посіву ярого ячменю, під який аграрії відвели 821,9 тис. га (79% плану), що на 13,6% нижче за торішні показники. Така сама ситуація з просом, під яким зайнято 51,1 тис. га, що становило 85% плану, однак це на 3,2% вище за показник минулого року.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Наприкінці березня Мінагрополітики прогнозувало, що 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) підвищив прогнози інфляції в єврозоні на 2023-2025 рр., водночас погіршивши оцінку зростання ВВП у найближчі два роки.
Згідно з новими прогнозами, опублікованими ЄЦБ за підсумками засідання, що відбулося в четвер, темпи зростання споживчих цін у єврозоні цього року становитимуть 5,4%, наступного року – 3%, у 2025 році – 2,2%. У березні очікувалося, що інфляція перебуватиме на рівні відповідно 5,3%, 2,9% і 2,1%.
Базова інфляція, що не враховує вартість продуктів харчування та енергоносіїв, як очікується, в поточному році становитиме 5,1%, перш ніж сповільнитися до 3% у 2024 році та до 2,3% у 2025 році.
Прогноз підвищення ВВП єврозони на 2023 рік знижено до 0,9% з раніше передбачуваного 1%, на майбутній рік – до 1,5% з 1,6%. Оцінка темпів економічного зростання у 2025 році залишилася без зміни – 1,6%.
Загальний валовий збір зернових та олійних в Україні 2023 року очікується на рівні 68 млн тонн, що на 8,5% менше, ніж 2022 року, коли він становив 73,8 млн тонн, і на 36% менше, ніж 2021 року (106 млн тонн), такий прогноз оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Значно менший обсяг майбутнього врожаю зумовлений як окупацією частини території України, мінуванням, веденням бойових дій, так і нестачею коштів та інших ресурсів для аграріїв для проведення повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю”, – йдеться в повідомленні УЗА.
За її оцінкою, загалом в Україні буде засіяно площ на 28,2% менше порівняно з попередніми роками – близько 19,5 млн га. “Звичайно, багато що залежить від того, як завершиться посівна, і від подальших погодних умов”, – зазначили в асоціації.
На думку її аналітиків, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 може скласти 43,9 млн тонн. У поточному сезоні (який завершиться 30 червня 2022 року) експорт може сягнути 56,4 млн тонн за збереження морського шляху експорту. При цьому перехідні залишки на початку нового сезону можуть скласти близько 11,9 млн тонн зернових і олійних, що втричі більше, ніж у попередні сезони, крім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальними (близько 25 млн тонн).
“Характерною особливістю цього року буде падіння обсягів урожаю зернових через зменшення посівних площ під ними порівняно з минулим роком та одночасне збільшення прогнозу врожаю олійних культур за рахунок збільшення посівних площ під ними”, – підкреслили в УЗА.
Згідно з прогнозами аналітиків зернового ринку, урожай пшениці в Україні 2023 року може становити лише 17,9 млн тонн (2022 року – 20,2 млн тонн, а 2021-го – рекордні 33 млн тонн) за зменшення посівних площ під пшеницею на понад 2 млн га.
“Навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах, коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, – пояснили в асоціації.
За її даними, експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть 5,3 млн тонн.
В УЗА також прогнозують урожай ячменю 2023 року на рівні 4,4 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, 2022-го – 5,8 млн тонн) та очікують на експорт цієї культури 2023/2024 МР на рівні 2 млн тонн.
Урожай кукурудзи в новому сезоні в УЗА очікують на рівні 23,3 млн тонн, пов’язуючи цей показник зі скороченням посівних площ на 800 тис. га (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн). За оцінками експертів асоціації, експорт цієї культури може скласти близько 19 млн тонн з урахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 2,3 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року аналітики УЗА прогнозують на рівні 12,7 млн тонн у зв’язку зі збільшенням посівних площ під ним також на 800 тис. га (2022 року – 11,1 млн тонн, 2021-го – 16,9 млн тонн). Експорт насіння соняшнику в УЗА очікують на рівні 1,2 млн тонн, а обсяг виробництва соняшникової олії може сягнути 11,5 млн тонн.
За попередніми прогнозами УЗА, врожай ріпаку 2023 року становитиме 3,8 млн тонн за експорту в 2023/2024 МР на рівні 3,5 млн тонн. Урожай сої – на рівні майже 4,4 млн тонн, а експорт 2023/2024 МР – 3 млн тонн.
На думку аналітиків, озвучений прогноз експорту зернових та олійних у 2023/2024 МР буде дійсним за умови збереження роботи українських чорноморських портів. “Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – наголосили в бізнес-асоціації.
В УЗА наголосили, що зменшення врожаю та експорту з України зернових негативно вплине на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.
Згідно з прогнозом Мінагрополітики, озвученим наприкінці березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці становитимуть 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Інвестиційна компанія Dragon Capital, одна з провідних на українському ринку, прогнозує реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%.
“Ми вже покращили наш прогноз: ми очікуємо зростання ВВП на 3% цього року”, – сказав засновник і голова компанії Томаш Фіала в інтерв’ю на “Радіо NV”.
За його словами, вже з середини лютого припинилися відключення електроенергії, і економічні результати в останні місяці кращі, ніж очікувалося.
“І ми сподіваємося, що економіка зросте, можливо, навіть більше ніж на 3%”, – додав Фіала.
У Dragon Capital агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що за курсом та інфляцією прогнози також незабаром буде оновлено.
Фіала зазначив, що номінальний ВВП України в доларах упав 2022 року до $160 млрд із $200 млрд 2021 року.
“Це найкращий показник за останні 10 років, більше було тільки 2021 року: 2020 року ВВП було $157 млрд, а 2022-го – $160 млрд”, – сказав глава Dragon Capital.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко наприкінці минулого тижня повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив із 0,3% до 2%.
Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України у 2023 році до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив з 0,3% до 2%.
“Сьогодні ми перебуваємо в значно кращій економічній ситуації порівняно з періодом рік тому… Ми утримуємося від монетарного фінансування у 2023 році, а прогноз зростання ВВП підвищено до 3,2%”, – написав глава Мінфіну в колонці видання “Економічна правда”.
Він додав, що інфляція знижується швидшими темпами, ніж спочатку прогнозувалося – з 26,6% у грудні 2022 року до 17,9% у квітні 2023 року, проте не уточнив оновленого прогнозу інфляції.
Марченко подякував бізнесу за підтримку бюджету в складний воєнний час, зазначивши, що за умови падіння ВВП торік на 29,1% податкові надходження до загального фонду держбюджету (без урахування низки чинників, як-от приріст за рахунок інфляції та вимушене тимчасове невідшкодування ПДВ) зросли на 2% – до 627,7 млрд грн.
Глава Мінфіну зазначив, що зі свого боку уряд України підтримує бізнес завдяки низці програм, зокрема, компенсації кредитних ставок “доступні кредити 5-7-9%”, за якою за період з початку воєнного стану видано кредитів на суму понад 106 млрд грн.
Крім того, запущено державну грантову програму для бізнесу, яку вже профінансовано більш ніж на 2 млрд грн, а також за програмою держгарантій на портфельній основі надано понад 60 млрд грн з початку воєнного стану.
“Я впевнений, що спільними зусиллями підприємців і держави ми зможемо й надалі забезпечувати фінансування успішного опору агресору, що є запорукою нашої перемоги”, – підкреслив Марченко.
Прогноз змін облікової ставки Національного банку України у %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
